МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ УКРАЇНИ 
      
 
 

   Затверджено 
постановою 
від 01.09.92 р. N 41 

Методичні рекомендації 
для проведення атестації робочих місць за умовами праці 
Із змінами і доповненнями, внесеними
роз'ясненням Міністерства праці України,
 Міністерства охорони здоров'я України
 від 22 березня 1993 року N 06-960

Методичні рекомендації розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. N 442. Вони визначають організацію роботи по проведенню атестації робочих місць, оцінку умов праці та реалізацію прав трудящих на пільги і компенсації залежно від шкідливих та небезпечних виробничих факторів. 
Результати атестації за умовами праці (надалі - атестація) є основою для вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", інших пільг та компенсацій, а також розроблення і реалізації організаційних, технічних, економічних та соціальних заходів колективного договору щодо поліпшення умов трудової діяльності. 
Атестація проводиться на підприємствах, в організаціях, установах (надалі - підприємства) незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. 
Основні терміни і визначення, що вживаються в методичних рекомендаціях, наведено в додатку 1. 
1. Загальні положення 
1.1. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах. 
1.2. Правовою основою для проведення атестації є чинні законодавчі й нормативні акти з питань охорони і гігієни праці, списки виробництв, робіт, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги і компенсації залежно від умов праці. 
1.3. Атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, використовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів. Для виробництв, робіт, професій та посад, для яких у списках N 1 і N 2 передбачено показники умов праці, атестацію проводять тільки за цими показниками. 
1.4. Атестація робочих місць передбачає: 
виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх виникнення; 
дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; 
комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці щодо відповідності їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил; 
обгрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії за шкідливими умовами праці; 
підтвердження (встановлення) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги і компенсації залежно від умов праці; 
перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення; 
розв'язання спорів, які можуть виникнути між юридичними особами і громадянами (працівниками) стосовно умов праці, пільг і компенсацій; 
розроблення комплексу заходів по оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці і оздоровлення трудящих; 
вивчення відповідності умов праці рівневі розвитку техніки і технології, удосконалення порядку та умов установлення і призначення пільг і компенсацій. 
1.5. Періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років. 
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника (власника) підприємства, організації. 
1.6. Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводять санітарні лабораторії підприємств і організацій, науково-дослідних і спеціалізованих організацій, атестованих органами Держстандарту і Міністерства охорони здоров'я за списками, узгодженими з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторії територіальних санітарно-епідеміологічних станцій. 
2. Організація роботи по атестації 
2.1. Для організації і проведення атестації керівник підприємства видає наказ, в якому: 
визначає основу і завдання атестації; 
затверджує склад, голову і секретаря постійно діючої атестаційної комісії, визначає її повноваження, у разі потреби - склад цехових (структурних) атестаційних комісій; 
установлює терміни і графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах підприємства; 
визначає взаємодію із зацікавленими державними органами і громадськими організаціями (експертизою умов праці, санітарно-епідеміологічною службою); 
визначає проектні, науково-дослідні установи для науково-технічної оцінки умов праці і участі в розробленні заходів по усуненню шкідливих виробничих факторів. 
2.2. До складу атестаційної комісії рекомендується вводити головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці і заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров'я підприємства, представників громадських організацій. 
2.3. Атестаційна комісія: 
здійснює організаційне, методичне керівництво і контроль за проведенням роботи на всіх етапах; 
формує всю потрібну правову і нормативно-довідкову базу і організує її вивчення; 
визначає і залучає у встановленому порядку потрібні організації до виконання спеціальних робіт; 
організує виготовлення планів розташування обладнання по кожному підрозділу з урахуванням його експлікації, визначає межу робочих місць (робочих зон) та надає їм відповідний номер; 
складає перелік робочих місць, що підлягають атестації; 
порівнює застосовуваний технологічний процес, склад обладнання, використовувані сировину і матеріали із передбаченими в проектах; 
визначає обсяг досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та організує ці дослідження; 
прогнозує та виявляє утворення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях; 
встановлює на основі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника (ЄТКД) відповідність найменування професій і посад, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У разі відхилень назва професії (посади) приводиться у відповідність до ЄТКД по фактично виконуваній роботі; 
складає "Карту умов праці" (надалі - Карта) на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних місць (додаток 2); 
проводить атестацію і складає перелік робочих місць, виробництв, професій та посад з несприятливими умовами праці; 
уточнює діючі і вносить пропозиції на встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці, визначає витрати на дані цілі; 
розробляє заходи до поліпшення умов праці і оздоровлення працівників; 
виконує свої функції до призначення нового складу комісії при позачерговій атестації. 
3. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу 
3.1. У ході вивчення треба визначити: 
характерні для конкретного робочого місця виробничі фактори, які підлягають лабораторним дослідженням (гр. 2 Карти); 
нормативне значення (ГДК, ГДР) параметрів, факторів виробничого середовища і трудового процесу, використовуючи систему стандартів безпеки праці, санітарні норми і правила, інші регламенти (гр. 4 Карти); 
фактичне значення факторів виробничого середовища і трудового процесу шляхом лабораторних досліджень або розрахунків (гр. 5 Карти). 
3.2. Лабораторні та інструментальні дослідження проводяться відповідно до положень ГОСТ 1.25-76 "ГСС Метрологическое обеспечение. Основные положения", ГОСТ 12.0.005-84 "ССБТ Метрологическое обеспечение в области безопасности труда. Основные положения", стандартів Державної системи забезпечення єдності вимірів (ГСИ), системи стандартів безпеки праці (ССБТ), методичних вказівок, затверджених Міністерством охорони здоров'я. 
3.3. Прилади і обладнання для вимірів повинні відповідати метрологічним вимогам і підлягати перевірці у встановлені строки. 
3.4. Лабораторно-інструментальні дослідження фізичних, хімічних, біологічних, визначення психофізіологічних факторів проводяться в процесі роботи у характерних (типових) виробничих умовах, при справних і ефективно діючих засобах колективного і індивідуального захисту. 
3.5. Результати замірів (визначень) показників шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформлюють протоколами за формами, передбаченими у ГОСТ або затвердженими Міністерством охорони здоров'я України, і заносяться в Карту (гр. 5). 
3.6. Визначається тривалість (процент від тривалості зміни) дії виробничого фактора (гр. 9 Карти). 
4. Гігієнічна оцінка умов праці 
4.1. Оцінка результатів лабораторних досліджень, інструментальних вимірів проводиться шляхом порівняння фактично визначеного значення з нормативним (регламентованим). 
При цьому шум і вібрація оцінюються за еквівалентним рівнем. 
4.2. Ступінь шкідливості і небезпечності кожного фактора виробничого середовища і трудового процесу (гр. 6, 7, 8 Карти) тільки III класу визначається за критеріями, встановленими гігієнічною класифікацією праці N 4137-86 (додаток 3). 
4.3. При наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речовин різнонаправленої дії кожну з них враховувати самостійним фактором, що підлягає кількісній оцінці. 
При наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речовин однонаправленої дії відношення фактичних концентрацій кожної з них до встановлених для них ГДК підсумовуються. Якщо сума відношень перевищує одиницю, то ступінь шкідливості даної групи речовин визначається, виходячи з величини цього перевищення з урахуванням класу небезпечності найтоксичнішої речовини групи, а вся група оцінюється як одна речовина. 
Концентрація шкідливих речовин однонаправленої дії визначається за ГОСТ 12.1.005-88. 
4.4. Оцінка умов праці при наявності двох і більше шкідливих і небезпечних виробничих факторів здійснюється за найвищим класом і ступенем. 
5. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця 
5.1. Оцінка технічного рівня робочого місця проводиться шляхом аналізу: 
відповідності технологічного процесу, будівель і споруд - проектам, обладнання - нормативно-технічній документації, а також характеру та обсягу виконаних робіт, оптимальності технологічних режимів; 
технологічної оснащеності робочого місця (наявності технологічного оснащення та інструменту, контрольно-вимірювальних приладів і їхнього технічного стану, забезпеченості робочого місця підіймально-транспортними засобами); 
відповідності технологічного процесу, обладнання, оснащення інструменту і засобів контролю вимогам стандартів безпеки та нормам охорони праці; 
впливу технологічного процесу, що відбувається на інших робочих місцях. 
5.2. При оцінці організаційного рівня робочого місця аналізується: 
раціональність планування (відповідність площі робочого місця нормам технологічного проектування та раціонального розміщення обладнання і оснащення), а також відповідність його стандартам безпеки, санітарним нормам та правилам; 
забезпеченість працівників спецодягом і спецвзуттям, засобами індивідуального і колективного захисту та відповідність їх стандартам безпеки праці і встановленим нормам; 
організація роботи захисних споруд, пристроїв, контрольних приладів. 
6. Атестація робочих місць 
6.1. Робоче місце за умовами праці оцінюється з урахуванням впливу на працівників всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених гігієнічною класифікацією праці (розділ I Карти), сукупних факторів технічного і організаційного рівня умов праці (розділ II Карти), ступеня ризику пошкодження здоров'я. 
6.2. На основі комплексної оцінки робочі місця відносять до одного з видів умов праці: 
з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці; 
зі шкідливими і важкими умовами праці; 
зі шкідливими умовами праці та заносять до розділу III Карти. 
6.3. Право на пенсію на пільгових умовах визначається за показниками, наведеними в додатку 4, інші пільги і компенсації, залежно від умов праці, - за діючими нині законодавчими актами. 
6.4. За оцінку умов праці керівників та спеціалістів береться оцінка умов праці керованих ними працівників, якщо вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбачених у списках N 1 і N 2 для їхніх підлеглих протягом повного робочого дня. 
Під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт, передбачених списками, протягом не менше 80 процентів робочого часу, що має підтверджуватись відповідними документами. 
6.5. За результатами атестації визначаються невідкладні заходи на поліпшення умов і безпеки праці, для розроблення і впровадження яких не треба залучати сторонні організації і фахівців (розділ IV Карти). 
6.6. З результатами атестації ознайомлюють працівників, зайнятих на робочому місці, що атестується. Карту підписують голова і члени комісії. 
6.7. За результатами атестації складається перелік: 
робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких потверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством; 
робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства згідно з ст. 26 Закону України "Про підприємства", і ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; 
робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи по їх поліпшенню. 
6.8. Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких потверджено право на пільги і компенсації, зокрема на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством, підписує голова комісії за погодженням з профспілковим комітетом. Він затверджується наказом по підприємству, організації та зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії і посади яких внесено до переліку. 
6.9. Матеріали атестації робочих місць є документами суворої звітності і зберігаються на підприємстві протягом часу, обумовленого пунктом 6.8. 

Затверджено
Міністр праці України
М. Г. Каскевич
1 вересня 1992 р.  

Затверджено 
Головний державний санітарний 
лікар України В. Ф. Марієвський 
1 вересня 1992 р.