ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державний кордон України

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 2, ст. 5)

{Вводиться в дію Постановою ВР
№ 1778-XII від 04.11.91, ВВР, 1992, № 2, ст. 6}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 245/96-ВР від 18.06.96, ВВР, 1996, № 37, ст.167
№ 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 27, ст.209
№ 289-VI від 20.05.2008, ВВР, 2008, № 26, ст.243
№ 1276-VI від 16.04.2009, ВВР, 2009, № 38, ст.535
№ 1710-VI від 05.11.2009, ВВР, 2010, № 6, ст.46
№ 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 21, ст.208
№ 5290-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 41, ст.549
№ 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712
№ 1641-VIII від 04.10.2016, ВВР, 2016, № 46, ст.780
№ 2530-VIII від 06.09.2018, ВВР, 2018, № 41, ст.320
№ 232-IX від 29.10.2019, ВВР, 2019, № 51, ст.379
№ 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188
№ 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408
№ 1054-IX від 03.12.2020
№ 1664-IX від 15.07.2021, ВВР, 2021, № 40, ст.334
№ 2952-IX від 24.02.2023
№ 3232-IX від 13.07.2023}

{У тексті Закону слова "громадська організація" у всіх відмінках і числах замінено словами "громадське об’єднання"
у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 1664-IX від 15.07.2021}

Україна, керуючись Конституцією України, Декларацією про державний суверенітет України та Актом проголошення незалежності України, неухильно проводить політику миру, виступає за зміцнення безпеки народів України виходячи із принципів непорушності державних кордонів, які є відображенням територіальної цілісності, політичної та економічної незалежності, суверенітету та єдності України. Державний кордон України є недоторканним. Будь-які порушення його рішуче припиняються.

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Державний кордон України

Державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Стаття 2. Визначення державного кордону України і забезпечення його захисту та охорони

Державний кордон України визначається Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Захист державного кордону України є невід'ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Ця діяльність провадиться в межах наданих їм повноважень шляхом вжиття комплексу політичних, організаційно-правових, дипломатичних, економічних, військових, прикордонних, імміграційних, розвідувальних, контррозвідувальних, оперативно-розшукових, природоохоронних, санітарно-карантинних, екологічних, технічних та інших заходів.

Координація діяльності із захисту державного кордону України утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів здійснюється:

у мирний час, а також поза ділянками державного кордону України, на яких відповідно до цього Закону здійснюється прикриття державного кордону України, - Державною прикордонною службою України;

у межах ділянок державного кордону України в районах ведення воєнних (бойових) дій, визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України, - відповідним військовим командуванням;

у межах ділянок державного кордону України, на яких відповідно до цього Закону здійснюється прикриття державного кордону України, - органом військового управління Збройних Сил України.

{Частина третя статті 2 в редакції Закону № 2952-IX від 24.02.2023}

Охорона державного кордону України є невід’ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а в підводному та повітряному просторі - Збройними Силами України спільно з Державною прикордонною службою України, відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.

{Частина четверта статті 2 в редакції Закону № 3232-IX від 13.07.2023}

Кабінет Міністрів України у межах своїх повноважень вживає заходів щодо забезпечення захисту та охорони державного кордону і території України.

{Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 245/96-ВР від 18.06.96; в редакції Закону № 662-IV від 03.04.2003}

Стаття 3. Встановлення державного кордону України

Державний кордон України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, встановлюється:

1) на суші - по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах;

2) на морі - по зовнішній межі територіального моря України;

3) на судноплавних річках - по середині головного фарватеру або тальвегу річки; на несудноплавних річках (ручаях) - по їх середині або по середині головного рукава річки; на озерах та інших водоймах - по прямій лінії, що з'єднує виходи державного кордону України до берегів озера або іншої водойми. Державний кордон України, що проходить по річці (ручаю), озеру чи іншій водоймі, не переміщується як при зміні обрису їх берегів або рівня води, так і при відхиленні русла річки (ручаю) в той чи інший бік;

4) на водосховищах гідровузлів та інших штучних водоймах - відповідно до лінії державного кордону України, яка проходила на місцевості до їх заповнення;

5) на залізничних і автодорожніх мостах, греблях та інших спорудах, що проходять через прикордонні ділянки судноплавних і несудноплавних річок (ручаїв), - по середині цих споруд або по їх технологічній осі, незалежно від проходження державного кордону України на воді.

Стаття 4. Позначення державного кордону України

Державний кордон України на місцевості позначається ясно видимими прикордонними знаками, форми, розмір і порядок встановлення яких визначаються законодавством України і міжнародними договорами України.

Затвердження документів демаркації державного кордону України здійснюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

{Статтю 4 доповнено частиною другою згідно із Законом № 289-VI від 20.05.2008}

Зберігання документів демаркації державного кордону України здійснює Державна прикордонна служба України в установленому законодавством України порядку.

{Статтю 4 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 289-VI від 20.05.2008}

Стаття 5. Територіальне море України

До територіального моря України належать прибережні морські води шириною 12 морських миль, відлічуваних від лінії найбільшого відпливу як на материку, так і на островах, що належать Україні, або від прямих вихідних ліній, які з'єднують відповідні точки. Географічні координати цих точок затверджуються в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. В окремих випадках інша ширина територіального моря України може встановлюватись міжнародними договорами України, а при відсутності договорів - відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.

Стаття 6. Внутрішні води України

До внутрішніх вод України належать:

1) морські води, розташовані в бік берега від прямих вихідних ліній, прийнятих для відліку ширини територіального моря України;

2) води портів України, обмежені лінією, яка проходить через постійні портові споруди, які найбільше виступають у бік моря;

3) води заток, бухт, губ і лиманів, гаваней і рейдів, береги яких повністю належать Україні, до прямої лінії, проведеної від берега до берега в місці, де з боку моря вперше утворюється один або кілька проходів, якщо ширина кожного з них не перевищує 24 морських миль;

4) води заток, бухт, губ і лиманів, морів і проток, що історично належать Україні;

5) обмежена лінією державного кордону частина підземних водних об’єктів, а також вод річок, озер та інших водойм, береги яких належать Україні.

{Пункт 5 статті 6 в редакції Закону № 245/96-ВР від 18.06.96; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1641-VIII від 04.10.2016}

Стаття 7. Взаємовідносини з суміжними державами у прикордонних питаннях

Прикордонні питання з суміжними державами вирішуються Україною на основі взаємності і добросусідства відповідно до цього Закону, інших актів законодавства України і міжнародних договорів України.

II. РЕЖИМ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ

Стаття 8. Визначення режиму державного кордону України

Режим державного кордону України - порядок перетинання державного кордону України, плавання і перебування українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальному морі та внутрішніх водах України, заходження іноземних невійськових суден і військових кораблів у внутрішні води і порти України та перебування в них, утримання державного кордону України, провадження різних робіт, промислової та іншої діяльності на державному кордоні України - визначається цим Законом, іншими актами законодавства України і міжнародними договорами України.

Стаття 9. Перетинання державного кордону України

Перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

{Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1710-VI від 05.11.2009}

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об’єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.

{Частина третя статті 9 в редакції Закону № 2952-IX від 24.02.2023}

Морські та річкові невійськові судна і військові кораблі перетинають державний кордон України відповідно до цього Закону, інших актів законодавства, а також правил, що видаються уповноваженими на те державними органами України і публікуються в установленому порядку.

Іноземні невійськові судна і військові кораблі, які зайшли в територіальне море або внутрішні води України з порушенням встановлених правил заходження в ці води, є порушниками режиму державного кордону (порушниками державного кордону України). Іноземні підводні човни та інші підводні транспортні засоби є порушниками державного кордону України і в тих випадках, коли вони перетинають державний кордон України в підводному положенні або перебувають у цьому положенні під час плавання та перебування в територіальному морі та внутрішніх водах України.

Повітряні судна перетинають державний кордон України у спеціально виділених повітряних коридорах відповідно до цього Закону, інших актів законодавства, а також правил, що видаються уповноваженими на те державними органами України і публікуються в установленому порядку. Переліт державного кордону України поза повітряними коридорами допускається тільки з дозволу уповноважених на те державних органів України.

Порушниками порядку перетинання державного кордону України у повітряному просторі (порушниками державного кордону України) є повітряні судна та інші літальні апарати, що перетнули державний кордон України без відповідного дозволу компетентних органів України або вчинили інші порушення правил перельоту через державний кордон України.

Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.

Не є порушеннями правил перетинання державного кордону України вимушене перетинання державного кордону особами, транспортними засобами на суші, заходження іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальне море та внутрішні води України, вимушений вліт повітряних суден та інших літальних апаратів, вчинені в стані крайньої необхідності, а також за інших вимушених обставин.

Під час надзвичайних ситуацій, зумовлених великими аваріями, катастрофами і стихійним лихом, аварійно-рятувальні формування перетинають державний кордон України для локалізації та ліквідації таких ситуацій у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України.

{Стаття 9 в редакції Законів № 245/96-ВР від 18.06.96, № 662-IV від 03.04.2003}

Стаття 10. Виліт, політ і посадка повітряних суден

Виліт українських та іноземних повітряних суден з території України, а також їх посадка після вльоту на територію України проводяться в аеропортах (на аеродромах), відкритих для міжнародних польотів, де є пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон України.

Здійснення польотів безпілотних повітряних суден над прикордонною смугою, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, пунктами пропуску (пунктами контролю) через державний кордон України, контрольними пунктами в’їзду-виїзду, об’єктами Державної прикордонної служби України забороняється.

Інший порядок вильоту, польоту і посадки повітряних суден допускається виключно з дозволу компетентних органів України.

{Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 662-IV від 03.04.2003, № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 3232-IX від 13.07.2023}

Стаття 11. Контроль при перетинанні державного кордону України

Особи, транспортні засоби, вантажі та інше майно, що перетинають державний кордон України, підлягають прикордонному і митному контролю. Контроль організовується та здійснюється у встановленому актами законодавства України порядку. У відповідних випадках та в порядку, встановленому актами законодавства України, здійснюються також перевірки рівня іонізуючого випромінювання, фітосанітарний, ветеринарно-санітарний контроль, державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин.

У разі виявлення у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України органами (підрозділами) Державної прикордонної служби України транспортних засобів, вантажів та іншого майна з перевищенням допустимого рівня іонізуючого випромінювання для перевірки дотримання вимог законодавства про радіаційну безпеку та надання дозволу або заборони на пропуск через державний кордон України таких транспортних засобів, вантажів та іншого майна залучається уповноважена посадова особа державного органу, що здійснює державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

{Статтю 11 доповнено частиною другою згідно із Законом № 2530-VIII від 06.09.2018}

{Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2530-VIII від 06.09.2018}

Стаття 12. Пропуск осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України

Пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України.

Пропуск осіб, які незаконно перетинають державний кордон України з наміром бути визнаними біженцями чи особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту, і у яких відсутні документи, що посвідчують особу, або якщо такі документи є фальшивими, здійснюється без таких документів.

{Статтю 12 доповнено частиною другою згідно із Законом № 5290-VI від 18.09.2012}

{Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законами № 662-IV від 03.04.2003, № 1710-VI від 05.11.2009}

Стаття 13. Мирний прохід через територіальне море України

Мирний прохід через територіальне море України здійснюється з метою його перетинання без заходження у внутрішні води України або з метою проходу у внутрішні води і порти України чи виходу з них у відкрите море. Прохід вважається мирним, якщо при цьому не порушується мир, а також правопорядок або безпека України.

Іноземні невійськові судна та військові кораблі користуються правом мирного проходу через територіальне море України відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України.

Іноземні невійськові судна, здійснюючи мирний прохід, повинні прямувати звичайним навігаційним курсом або курсом, рекомендованим компетентними органами України, а також морськими коридорами або відповідно до схем поділу руху. Морські коридори і схеми поділу руху вказуються на морських картах, що публікуються у встановленому порядку. Капітан іноземного невійськового судна, яке порушило правила мирного проходу, несе відповідальність згідно з законодавством України.

Іноземні військові кораблі, а також підводні транспортні засоби здійснюють мирний прохід через територіальне море України в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому підводні човни, інші підводні транспортні засоби повинні йти на поверхні і під своїм прапором. У разі недодержання законодавства України, що стосується проходу іноземного невійськового судна або військового корабля (підводного човна, іншого підводного транспортного засобу) через територіальне море України, та нехтування звернутою до них вимогою про необхідність додержання законодавства компетентні органи України вправі зажадати від судна (корабля) негайно залишити територіальне море України.

Стаття 14. Порядок заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів у внутрішні води і порти України

Іноземні невійськові судна можуть заходити у внутрішні води і порти України з урахуванням обмежень, встановлених законом. Порядок заходження іноземних невійськових суден у внутрішні води і порти України, перебування в них, проведення вантажних і пасажирських операцій, сполучення суден з берегом, сходу на берег членів екіпажу судна, відвідування суден особами, які не є членами екіпажу судна, та інші правила, пов’язані з перебуванням іноземних невійськових суден у внутрішніх водах і портах України, у частинах вод прикордонних річок, озер та інших водойм, що належать Україні, встановлюються міжнародними договорами і законодавством України.

Іноземні підводні човни та інші підводні транспортні засоби у разі заходження у внутрішні води і порти України повинні переміщатися на поверхні води під своїм прапором.

Іноземні військові кораблі заходять у внутрішні води і порти України відповідно до міжнародних договорів та законодавства України.

{Стаття 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003; в редакції Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

Стаття 15. Обов'язок іноземних невійськових суден і військових кораблів додержувати у водах України навігаційних та інших правил

Іноземні невійськові судна і військові кораблі під час плавання і перебування в територіальному морі і внутрішніх водах України зобов'язані додержувати правил радіозв'язку, навігаційних, портових, митних, санітарних та інших правил. Іноземні невійськові судна і військові кораблі в разі вимушеного заходження в територіальне море, внутрішні води України або у разі вимушеного недодержання правил плавання і перебування в цих водах зобов'язані негайно повідомити про це адміністрацію найближчого порту України.

Стаття 16. Заборона промислової, дослідної та пошукової діяльності іноземних невійськових суден і військових кораблів у водах України

Будь-яка промислова, дослідна і пошукова діяльність іноземних невійськових суден та військових кораблів у територіальному морі і внутрішніх водах України забороняється, за винятком випадків, коли така діяльність здійснюється з дозволу компетентних органів України або на підставі міжнародних договорів України.

Стаття 17. Заборона плавання і перебування невійськових суден і військових кораблів в окремих районах вод України

У територіальному морі України, внутрішніх водах України рішенням компетентних органів України можуть бути встановлені райони, в яких тимчасово забороняється плавання і перебування українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів.

Про встановлення таких районів оголошується у встановленому порядку.

Стаття 18. Порядок здійснення господарської діяльності на державному кордоні України

Судноплавство, користування водними об'єктами для потреб лісосплаву та інші види водокористування, створення різних гідроспоруд, провадження інших робіт у внутрішніх водах України, користування землею, лісами, тваринним світом, ведення гірничої справи, геологічних розвідувань та інша господарська діяльність на державному кордоні України провадяться відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України і здійснюються таким чином, щоб забезпечувався належний порядок на державному кордоні України. Компетентними органами України за погодженням з органами Державної прикордонної служби України з урахуванням місцевих умов установлюється порядок здійснення всіх видів господарської діяльності на державному кордоні України.

{Стаття 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003}

Стаття 19. Тимчасове припинення сполучення через державний кордон України у разі загрози поширення інфекційних хвороб. Карантин

У разі загрози поширення особливо небезпечних інфекційних хвороб на території України або іноземної держави сполучення через державний кордон України на загрожуючих ділянках за рішенням Кабінету Міністрів України може бути тимчасово обмежено чи припинено, або встановлено карантин для людей, тварин, вантажів, насінного, садивного матеріалу та іншої продукції тваринного і рослинного походження, що перетинають державний кордон України.

{Статтю 20 виключено на підставі Закону № 662-IV від 03.04.2003}

Стаття 21. Прикордонні представники України

Для вирішення питань, пов'язаних з підтриманням режиму державного кордону України, виконання міжнародних договорів із цього питання, створення умов для мирного розв'язання прикордонних конфліктів та інцидентів на певній ділянці державного кордону України з особового складу Державної прикордонної служби України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку призначаються прикордонні представники України, а також їх заступники.

Прикордонні представники України та їх заступники у своїй діяльності керуються Конституцією і законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також іншими актами законодавства.

Прикордонні представники України або їх заступники для виконання своїх обов'язків можуть перетинати державний кордон України в будь-якому місці на встановленій ділянці і в будь-який час на підставі спеціальних повноважень, що надаються Головою Державної прикордонної служби України на певний період часу.

Перетинання державного кордону України прикордонними представниками України або їх заступниками здійснюється згідно із законодавством та міжнародними договорами України.

Не врегульовані прикордонними представниками України або їх заступниками питання вирішуються у дипломатичному порядку.

{Стаття 21 в редакції Закону № 662-IV від 03.04.2003 - набуває чинності з 01.08.2003 року}

III. ПРИКОРДОННИЙ РЕЖИМ

Стаття 22. Прикордонна смуга та контрольовані прикордонні райони

З метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів. У цих межах Кабінетом Міністрів України встановлюється спеціальний прикордонний режим щодо заборони вільного в’їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов’язаних з обороною чи охороною державного кордону України.

{Статтю 22 доповнено новою частиною згідно із Законом № 232-IX від 29.10.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023}

Контрольовані прикордонні райони встановлюються, як правило, в межах території району, міста, селища, сільради, прилеглої до державного кордону України або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби України. До контрольованого прикордонного району включаються також територіальне море України, внутрішні води України і частина вод прикордонних річок, озер та інших водойм України і розташовані в цих водах острови.

{Частина статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003}

{Стаття 22 в редакції Закону № 245/96-ВР від 18.06.96}

Стаття 23. Прикордонний режим

У прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, використання повітряних суден, обліку та тримання на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

{Частина перша статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законами № 245/96-ВР від 18.06.96, № 1276-VI від 16.04.2009, № 1054-IX від 03.12.2020, № 3232-IX від 13.07.2023}

Передбачений частиною першою цієї статті порядок обліку і тримання самохідних та несамохідних суден на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування, їх плавання і пересування в територіальному морі і внутрішніх водах України поширюється і на територію району, міста, селища, сільради, що прилягає до державного кордону України або до узбережжя моря, яке охороняється органами Державної прикордонної служби України, де прикордонну смугу та контрольований прикордонний район не встановлено.

{Частина друга статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законами № 245/96-ВР від 18.06.96, № 662-IV від 03.04.2003, № 1054-IX від 03.12.2020}

Забороняється тримати самохідні та несамохідні судна поза встановленими на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування або на них, але з порушенням правил тримання, а також відходити від берега або причалювати до берега поза, на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування.

{Частина третя статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1054-IX від 03.12.2020}

Стаття 24. В’їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу

Дозвіл на в’їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу надає і здійснює у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку відповідний орган Державної прикордонної служби України.

Дозвіл на в’їзд, перебування, проживання, провадження робіт чи пропуск у прикордонну смугу надається на безоплатній основі протягом 10 робочих днів з дня надходження звернення, в якому зазначаються:

1) прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, громадянство (підданство) особи, яка перебуватиме у межах прикордонної смуги, реквізити документа, що посвідчує її особу, місце проживання (місце перебування), засоби зв’язку;

2) вид дозволу (на в’їзд, перебування, проживання, провадження робіт чи пропуск) та строк дії дозволу (для дозволів на в’їзд і провадження робіт);

3) мета та правові підстави для отримання дозволу.

Дозвіл на проживання жителів місцевостей, розташованих у межах прикордонної смуги, надається безстроково.

Дозвіл на перебування працівників підприємств, установ, організацій, розташованих у межах прикордонної смуги, надається на один рік.

У наданні дозволу на в’їзд, перебування, проживання, провадження робіт чи пропуск у прикордонну смугу відмовляється, а наданий дозвіл визнається недійсним:

1) якщо при зверненні про надання дозволу подано завідомо неправдиві відомості або підроблені документи;

2) якщо особа протягом одного року до дня подання звернення притягалася до відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України, незаконне переправлення осіб через державний кордон України, контрабанду або порушення митних правил, пов’язаних з переміщенням товарів або транспортних засобів поза митним контролем чи з приховуванням від митного контролю;

3) якщо особі заборонено в’їзд в Україну чи в іноземця або особи без громадянства відсутні законні підстави для перебування в Україні;

4) в інтересах забезпечення національної безпеки України, охорони громадського порядку, боротьби з організованою злочинністю, злочинною спільнотою або злочинною організацією чи поширенням злочинного впливу;

5) в інтересах забезпечення охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні;

6) якщо особа понад 90 днів відсутня за визначеним місцем проживання або змінила його;

7) у разі звільнення з підприємства, установи, організації особи, якій надано дозвіл на перебування як їх працівнику;

8) за зверненням особи, якій надається дозвіл.

Особа, якій відмовлено у наданні дозволу, має право оскаржити рішення протягом 10 робочих днів з дня його прийняття до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу.

За необхідності відповідні органи Державної прикордонної служби України можуть запроваджувати додаткові тимчасові режимні обмеження на в’їзд, перебування і провадження робіт у прикордонній смузі.

{Стаття 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 662-IV від 03.04.2003, № 1276-VI від 16.04.2009; в редакції Закону № 2952-IX від 24.02.2023}

Стаття 25. Особливості прикордонного режиму в частині внутрішніх вод України

Частина внутрішніх вод України і розташовані в ній острови перебувають під контролем органів Державної прикордонної служби України.

{Частина перша статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003}

Пересування по берегу і льоду прикордонних річок, озер та інших водойм поза встановленими для цього шляхами, стежками або з порушенням правил пересування забороняється.

Стаття 26. Режим у пунктах пропуску через державний кордон України

Режим у пунктах пропуску через державний кордон України - порядок перебування і пересування всіх осіб і транспортних засобів у межах території прикордонних залізничних і автомобільних станцій, морських і річкових портів, аеропортів і аеродромів, відкритих для міжнародного сполучення, а також здійснення іншої діяльності, пов'язаної з пропуском через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів, - визначається згідно з законодавством України Державною прикордонною службою України разом з компетентними органами. У приміщеннях і місцях, де здійснюється прикордонний контроль, Державна прикордонна служба України встановлює додаткові режимні правила, що регламентують порядок допуску в них осіб, які беруть участь у контролі та обслуговуванні пасажирів і транспортних засобів закордонного прямування, відправленні з пунктів пропуску транспортних засобів, що вибувають за кордон і прибувають в Україну, а також інші обмеження для запобігання незаконному перетинанню державного кордону України.

{Стаття 26 із змінами, внесеними згідно із Законами № 662-IV від 03.04.2003, № 1710-VI від 05.11.2009}

IV. ОХОРОНА ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ

Стаття 27. Охорона державного кордону України Державною прикордонною службою України і Збройними Силами України

Охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах покладається на Державну прикордонну службу України, а в повітряному та підводному просторі в межах територіального моря - на Збройні Сили України спільно з Державною прикордонною службою України. Державна прикордонна служба України і Збройні Сили України під час виконання завдань з охорони державного кордону України керуються цим Законом, законами України "Про Державну прикордонну службу України", "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", іншими нормативно-правовими актами та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

{Частина перша статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3232-IX від 13.07.2023}

Під час дії воєнного стану керівництво заходами з охорони ділянок державного кордону України, що охороняються прикордонними загонами чи загонами морської охорони Державної прикордонної служби України, залученими до ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту на державному кордоні України, міжнародного збройного конфлікту, відсічі збройній агресії проти України, здійснюється відповідними органами військового управління Збройних Сил України.

{Статтю 27 доповнено частиною другою згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023}

{Стаття 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 245/96-ВР від 18.06.96, в редакції Закону № 662-IV від 03.04.2003}

Стаття 27-1. Взаємодія в охороні державного кордону

Державна прикордонна служба України координує діяльність державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

{Частина перша статті 27-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003; в редакції Закону № 2952-IX від 24.02.2023}

Розпорядження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону України з питань додержання режимів на державному кордоні, видані в межах його компетенції, є обов'язковими для державних органів, зазначених у частині першій цієї статті.

{Частина друга статті 27-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003}

{Закон доповнено статтею 27-1 згідно із Законом № 245/96-ВР від 18.06.96}

Стаття 27-2. Посилення охорони державного кордону України

У разі загострення обстановки, виникнення реальної загрози здійснення збройних та інших провокацій на державному кордоні України у мирний час, а також реальної загрози масового переходу державного кордону України з території суміжних держав Державна прикордонна служба України здійснює заходи з посилення охорони та захисту державного кордону України на ділянках, на яких існує така загроза, або на всій протяжності державного кордону України.

У разі виникнення ситуацій, зазначених у частині першій цієї статті, що можуть перерости у загрозу воєнній безпеці України, для вжиття невідкладних заходів або для посилення спроможностей Державної прикордонної служби України щодо стабілізації та нормалізації обстановки на державному кордоні України, запобігання виникненню кризових ситуацій воєнного характеру, нейтралізації та ліквідації реальної загрози здійснення збройних та інших провокацій на державному кордоні України, недопущення масового переходу державного кордону України з території суміжних держав до здійснення заходів з посилення охорони державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах можуть залучатися військові частини і підрозділи Збройних Сил України шляхом передачі їх в оперативне підпорядкування відповідних органів Державної прикордонної служби України.

Залучення військових частин і підрозділів Збройних Сил України до здійснення заходів з посилення охорони державного кордону України здійснюється за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України, прийнятим на підставі пропозицій Міністра внутрішніх справ України, відповідно до плану, завчасно розробленого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону України, спільно з органами військового управління Збройних Сил України, визначеними Головнокомандувачем Збройних Сил України.

Залучені до посилення охорони державного кордону України військові частини і підрозділи Збройних Сил України можуть використовуватися для несення служби з охорони державного кордону України поза пунктами пропуску, контролю за дотриманням прикордонного режиму, охорони та захисту пунктів пропуску через державний кордон України, участі у проведенні пошуку порушників законодавства про державний кордон України, диверсійних або розвідувальних груп іноземних держав, припинення збройних та інших провокацій на державному кордоні України.

Військові частини і підрозділи Збройних Сил України не можуть залучатися до здійснення прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України, до/з тимчасово окупованої території України осіб, транспортних засобів і вантажів, до здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення та оперативно-розшукової діяльності.

У разі залучення до здійснення заходів з посилення охорони державного кордону України на військовослужбовців Збройних Сил України покладаються обов’язки, передбачені пунктами 1, 11 (у частині контролю за дотриманням правил в’їзду, перебування і пересування осіб, правил плавання та пересування у внутрішніх водах України самохідних і несамохідних суден), 14, 23 статті 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", та поширюються права, передбачені пунктами 1 (крім права перебувати у житлових приміщеннях громадян без їх згоди), 19 (у частині права зупиняти та оглядати транспортні засоби, а також перевіряти документи, що посвідчують особу водія та пасажирів), 20, 22, 24-28, 36, 38, 48, 49 (крім права використовувати та застосовувати технічні засоби прикордонного контролю), 50 частини першої статті 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", статтями 28-30 цього Закону.

До участі у здійсненні заходів з нейтралізації та ліквідації реальної загрози здійснення збройних та інших провокацій на державному кордоні України, недопущення масового переходу державного кордону України з території суміжних держав можуть залучатися в порядку, визначеному Міністром внутрішніх справ України, військові частини та підрозділи Національної гвардії України.

Заходи з посилення охорони державного кордону України здійснюються у контрольованих прикордонних районах з урахуванням заходів, що здійснюються Національною поліцією України із забезпечення публічної безпеки і порядку, та діяльності Національної гвардії України з припинення масових заворушень.

{Закон доповнено статтею 27-2 згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023}

Стаття 27-3. Прикриття державного кордону України

Прикриттям державного кордону України є сукупність заходів, спрямованих на відбиття вторгнення або нападу на територію України збройних сил іноземної держави або групи держав, забезпечення сприятливих умов для розгортання складових сил оборони сектору безпеки і оборони України і ведення ними воєнних (бойових) дій, а також для запобігання переходу через державний кордон України диверсійно-розвідувальних сил, збройних формувань іноземних держав та воєнізованих або збройних формувань, не передбачених законами України.

Прикриття державного кордону України здійснюється з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України та відповідно до Стратегічного плану застосування Збройних Сил України, інших складових сил оборони з відсічі збройній агресії проти України шляхом побудови оборони і ведення воєнних (бойових) дій безпосередньо в прикордонній смузі або в контрольованих прикордонних районах самостійно, спільно або у взаємодії з іншими державними органами, залученими відповідними органами військового управління Збройних Сил України до таких заходів.

До прикриття державного кордону України безпосередньо у прикордонній смузі або у контрольованих прикордонних районах органами військового управління Збройних Сил України у встановленому законом порядку можуть залучатися відповідні прикордонні загони, загони морської охорони Державної прикордонної служби України.

Відповідно до Стратегічного плану застосування Збройних Сил України, інших складових сил оборони з відсічі збройній агресії проти України ділянки державного кордону, що охоронялися прикордонними загонами і підрозділами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, можуть передаватися для їх прикриття військовими частинами і підрозділами Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань у порядку, визначеному Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України.

З’єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та прикордонні загони, загони морської охорони Державної прикордонної служби України, які здійснюють прикриття державного кордону України, розпочинають воєнні дії відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про оборону України".

{Закон доповнено статтею 27-3 згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023}

Стаття 28. Права органів Державної прикордонної служби України щодо іноземних і українських невійськових суден

{Назва статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003}

У територіальному морі і внутрішніх водах України органи Державної прикордонної служби України при виконанні покладених на них завдань щодо іноземних і українських невійськових суден мають право:

{Абзац перший статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003}

1) запропонувати судну показати національний прапор, якщо його не піднято, провести опит про цілі заходження судна у води України;

2) запропонувати судну змінити курс, якщо він веде в закритий для плавання район;

3) зупинити судно і провести його огляд, якщо воно не відповідає на сигнал опиту, перебуває в закритому для плавання районі, порушує інші правила заходження у води України, плавання і перебування в них, а також займається промисловою та іншою діяльністю на порушення законодавства України, міжнародних договорів України. Огляд судна включає перевірку суднових та навігаційних документів, документів членів екіпажу і пасажирів, документів на вантажі, а в необхідних випадках - і суднових приміщень. Після огляду судна йому може бути дозволено продовжити плавання у водах України з додержанням установлених правил, або запропоновано покинути води України, або його може бути затримано відповідно до чинного законодавства;

4) поміщати на судно в необхідних випадках прикордонний наряд для супроводження судна в порт або з порту до державного кордону України;

5) знімати з судна і затримувати осіб, які вчинили кримінальне правопорушення і підлягають кримінальній відповідальності за законодавством України, передавати цих осіб органам досудового розслідування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;

{Пункт 5 статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4652-VI від 13.04.2012, № 720-IX від 17.06.2020}

6) переслідувати і затримувати у відкритому морі судно, яке зайшло в територіальне море або у внутрішні води і порти України з порушенням встановлених правил, або судно, яке порушило закони чи правила плавання і перебування у водах України, до заходження його в територіальне море своєї країни або третьої держави в разі, якщо переслідування почато в територіальному морі або внутрішніх водах України і велося безперервно.

{Пункт 6 статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003}

Стаття 29. Підстави затримання органами Державної прикордонної служби України іноземних та українських невійськових суден

{Назва статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003}

Іноземне невійськове судно, яке перебуває в територіальному морі і внутрішніх водах України, затримується органами Державної прикордонної служби України та конвоюється в найближчий порт або інший відповідний пункт у випадках, якщо:

{Абзац перший частини першої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003}

1) судно на шкоду безпеці України займається збиранням інформації або чинить будь-який інший акт, ворожий Україні;

2) судно перебуває у районі, оголошеному компетентними органами України у встановленому порядку тимчасово закритим для плавання;

3) судно незаконно займається будь-якою промисловою, дослідницькою або пошуковою діяльністю, скиданням і захороненням речовин, шкідливих для здоров'я людей або живих ресурсів вод, чи інших відходів і матеріалів;

4) судно провадить висадку чи посадку людей, вивантаження чи навантаження вантажів у не встановлених для цього місцях або у встановлених місцях, але без дозволу компетентних органів України;

5) судно здійснює без дозволу компетентних органів України підняття в повітря або прийняття на борт літальних апаратів;

6) члени екіпажу або інші особи, які перебувають на судні, пошкоджують прикордонні знаки, засоби навігаційного огородження, кабелі зв'язку, інші підводні або надводні об'єкти, що належать Україні;

7) капітан судна не пред'явив необхідних суднових і вантажних документів;

8) судно не підкоряється розпорядженням представників органів Державної прикордонної служби України або інших компетентних органів України;

{Пункт 8 частини першої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003}

9) судно перебуває в територіальному морі України, внутрішніх водах України на порушення правил, встановлених цим Законом, міжнародних договорів України або загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.

Рішення про затримання іноземного невійськового судна приймається Державною прикордонною службою України після його огляду. При цьому судно, яке допустило порушення, зазначені в пунктах 2-9 частини першої цієї статті, затримується органами Державної прикордонної служби України, якщо встановлено факт навмисного порушення або якщо судно завдає шкоди безпеці чи іншим інтересам України. Органи Державної прикордонної служби України мають право затримати і українське невійськове судно, яке допустило порушення, передбачені пунктами 2-9 частини першої цієї статті, і конвоювати його до найближчого порту або іншого відповідного пункту.

{Частина друга статті 29 в редакції Закону № 662-IV від 03.04.2003}

Стаття 30. Протокол огляду або затримання невійськового судна

Про огляд або затримання невійськового судна складається протокол, який підписується представником органів Державної прикордонної служби України і капітаном оглянутого або затриманого судна. Протокол складається українською і англійською мовами. У разі затримання судна у капітана вилучаються суднові та вантажні документи, які додаються до протоколу. Якщо капітан оглянутого або затриманого судна вважає дії органів Державної прикордонної служби України неправомірними або не згоден із змістом протоколу, він може зробити будь-якою мовою застереження в самому протоколі або в окремому документі, що додається до протоколу. При відмові капітана підписати протокол у ньому робиться відповідний запис.

{Стаття 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003}

Стаття 31. Наслідки затримання іноземних невійськових суден

Затримані іноземні невійськові судна передаються у встановленому порядку уповноваженим представникам відповідних іноземних держав, або видворяються за межі територіального моря та внутрішніх вод України, або у випадках, передбачених законодавством України, конфіскуються за рішенням суду.

Стаття 32. Правила, що застосовуються до іноземних військових кораблів, які порушують порядок плавання і перебування у водах України

Щодо іноземних військових кораблів, які порушують закони України або правила плавання і перебування в територіальному морі та внутрішніх водах України, діють окремі правила.

V. УЧАСТЬ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ, ГРОМАДСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ І ГРОМАДЯН В ОХОРОНІ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ

Стаття 33. Участь державних органів, громадських об’єднань і громадян України в охороні державного кордону України

Державні органи, громадські об’єднання, посадові особи зобов'язані подавати всемірну допомогу органам Державної прикордонної служби України в охороні державного кордону України. Охорона державного кордону України здійснюється при активній участі громадян України. Державні органи і громадські об’єднання сприяють органам Державної прикордонної служби України у залученні громадян України на добровільних засадах до охорони державного кордону України.

{Частина перша статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003}

Громадянам України, які беруть участь в охороні державного кордону України, держава гарантує захист життя і здоров'я від кримінально протиправних посягань.

{Статтю 33 доповнено частиною другою згідно із Законом № 245/96-ВР від 18.06.96; із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

Порядок участі громадян України в охороні державного кордону та їх соціальний захист визначаються відповідними актами законодавства.

{Статтю 33 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 245/96-ВР від 18.06.96}

Стаття 34. Обов'язки державних органів, громадських об’єднань, посадових осіб, громадян, пов'язані з забезпеченням охорони державного кордону України

Державні органи, громадські об’єднання, посадові особи, а також громадяни зобов'язані додержувати режиму державного кордону України, виконувати вимоги прикордонного режиму та режиму в пунктах пропуску через державний кордон України.

VI. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ

Стаття 35. Відповідальність за порушення законодавства про державний кордон України

Особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

{Стаття 35 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003}

Голова Верховної Ради України

Л.КРАВЧУК

м. Київ
4 листопада 1991 року
№ 1777-XII