ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державну допомогу сім'ям з дітьми

Закон введено в дію з 1 січня 1993 року
Постановою Верховної Ради України
 від 21 листопада 1992 року N 2812-XII

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України 
від 23 грудня 1993 року N 3779-XII,
від 25 березня 1999 року N 563-XIV,
 від 6 квітня 2000 року N 1628-III,
 від 21 грудня 2000 року N 2171-III,
 від 22 березня 2001 року N 2334-III
(Законом України від 22 березня 2001 року N 2334-III
 цей Закон викладено у новій редакції),
від 4 липня 2002 року N 49-IV
(зміни, передбачені Законом України від 4 липня 2002 року N 49-IV,
 набрали чинності з 1 січня 2003 року),
 від 26 вересня 2002 року N 177-IV,
 від 24 жовтня 2002 року N 208-IV,
від 3 квітня 2003 року N 662-IV,
 від 19 червня 2003 року N 972-IV,
 від 4 листопада 2004 року N 2164-IV,
від 25 березня 2005 року N 2505-IV,
 від 2 червня 2005 року N 2625-IV,
 від 15 грудня 2005 року N 3200-IV,
 від 20 грудня 2005 року N 3235-IV,
 від 19 січня 2006 року N 3372-IV,
 від 9 лютого 2006 року N 3428-IV,
 від 21 лютого 2006 року N 3446-IV,
 від 19 грудня 2006 року N 489-V
(окремі положення Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V
 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
 згідно з Рішенням Конституційного Суду України
 від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007),
 від 27 квітня 2007 року N 997-V,
 від 28 грудня 2007 року N 107-VI
(зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
 діють по 31 грудня 2008 року),
від 15 квітня 2008 року N 269-VI,
від 23 вересня 2008 року N 573-VI,
від 19 березня 2009 року N 1180-VI,
від 14 квітня 2009 року N 1254-VI,
від 21 травня 2009 року N 1390-VI,
 від 17 листопада 2009 року N 1723-VI,
 від 17 березня 2011 року N 3164-VI,
 від 16 червня 2011 року N 3526-VI,
 від 18 вересня 2012 року N 5290-VI,
 від 16 жовтня 2012 року N 5462-VI,
 від 16 травня 2013 року N 244-VII,
 від 2 липня 2013 року N 371-VII,
 від 10 жовтня 2013 року N 644-VII,
 від 27 березня 2014 року N 1166-VII,
 від 15 січня 2015 року N 120-VIII,
від 23 грудня 2015 року N 901-VIII,
 від 24 грудня 2015 року N 911-VIII,
від 3 жовтня 2017 року N 2148-VIII,
від 19 грудня 2017 року N 2249-VIII,
від 3 липня 2018 року N 2476-VIII,
від 6 червня 2019 року N 2745-VIII,
від 14 листопада 2019 року N 293-IX,
від 5 грудня 2019 року N 341-IX,
від 30 березня 2020 року N 540-IX,
від 2 червня 2020 року N 646-IX
(зміни, внесені підпунктом 4 пункту 3 розділу І Закону України
 від 2 червня 2020 року N 646-IX, набирають чинності з 27 червня 2020 року
 та застосовуються з 1 січня 2020 року),
від 30 вересня 2020 року N 930-IX,

Положення абзацу сьомого частини дев'ятої статті 11 визнано
 таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
 від 8 червня 2016 року N 3-рп/2016)

(Зміни до цього Закону, передбачені Законом України від 3 лютого 2005 року N 2415-IV, внесені не будуть у зв'язку з втратою чинності Закону України від 3 лютого 2005 року N 2415-IV згідно із Законом України від 25 березня 2005 року N 2505-IV)

(Установлено на 2007 рік, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до цього Закону здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V)

(Установлено, що у 2009 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до цього Закону призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України згідно із Законом України від 26 грудня 2008 року N 835-VI)

(Установлено, що у 2010 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до цього Закону призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України згідно із Законом України від 27 квітня 2010 року N 2154-VI)

(Положення щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу при усиновленні дитини, передбачені абзацом одинадцятим підпункту 4 пункту 19 та абзацом сьомим підпункту 2 пункту 22 розділу I Закону України від 3 жовтня 2017 року N 2148-VIII, поширюються також на осіб, які після набрання чинності пунктом 7 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" до досягнення дитиною трирічного віку отримували допомогу при усиновленні дитини відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року N 2148-VIII)
(У тексті Закону слова "які перебувають під опікою чи піклуванням" замінено словами "над якими встановлено опіку чи піклування" згідно із Законом України від 27 квітня 2007 року N 997-V)

(У тексті Закону слово "усиновитель" в усіх відмінках і числах замінено словом "усиновлювач" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 23 вересня 2008 року N 573-VI)

Цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Право сімей з дітьми на державну допомогу

Громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, мають право на державну допомогу нарівні з громадянами України на умовах, передбачених цим Законом, іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

(частина друга статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 26.09.2002 р. N 177-IV,
 від 18.09.2012 р. N 5290-VI)

У разі, коли міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила, встановлені цим договором.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Роботу щодо призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

(статтю 1 доповнено частиною п'ятою згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI,
частина п'ята статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 05.12.2019 р. N 341-IX)

Стаття 2. Поняття і терміни, що вживаються у цьому Законі

У цьому Законі поняття і терміни вживаються у такому значенні:

дитина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом вона не набуває прав повнолітньої раніше;

сім'я з дітьми - поєднане родинними зв'язками та зобов'язаннями щодо утримання коло осіб, у якому виховуються рідні, усиновлені діти, а також діти, над якими встановлено опіку чи піклування, прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу;

середньомісячний сукупний дохід сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

одноразова натуральна допомога "пакунок малюка" - одноразова натуральна допомога, що відноситься до допомоги при народженні дитини.

(частину першу статті 2 доповнено абзацом п'ятим
 згідно із Законом України від 30.09.2020 р. N 930-IX)

При цьому до середньомісячного сукупного доходу сім'ї не включається допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час здійснення зазначених заходів, а також інші доходи, визначені Кабінетом Міністрів України.

(стаття 2 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 16.05.2013 р. N 244-VII,
від 03.07.2018 р. N 2476-VIII,
у редакції Закону України
 від 02.06.2020 р. N 646-IX)

Стаття 3. Види державної допомоги сім'ям з дітьми

Відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми:

1) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;

2) допомога при народженні дитини, одноразова натуральна допомога "пакунок малюка";

(пункт 2 частини першої статті 3 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI,
у редакції Закону України від 30.09.2020 р. N 930-IX)

2 ¹) допомога при усиновленні дитини;

(частину першу статті 3 доповнено пунктом 2 ¹
 згідно із Законом України від 23.09.2008 р. N 573-VI)

3) пункт 3 частини першої статті 3 виключено

(згідно із Законом України
 від 27.03.2014 р. N 1166-VII)

4) допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;

5) допомога на дітей одиноким матерям; 

(частину першу статті 3 доповнено новим пунктом 5
 згідно із Законом України від 04.07.2002 р. N 49-IV,
 у зв'язку з цим пункт 5 вважати пунктом 6)

5 ¹) допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність;

(частину першу статті 3 доповнено пунктом 5 ¹
 згідно із Законом України від 03.07.2018 р. N 2476-VIII)

6) пункт 6 частини першої статті 3 виключено

 (згідно із Законами України
 від 24.10.2002 р. N 208-IV,
від 03.07.2018 р. N 2476-VIII)

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та об'єднання громадян за рахунок власних коштів можуть запроваджувати додаткові види допомоги та встановлювати доплати до державної допомоги сім'ям з дітьми.

Стаття 4. Джерела покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми

Покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

(частина перша статті 4 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 14.11.2019 р. N 293-IX)

Порядок покриття витрат, передбачений частиною першою цієї статті, не стосується виплат допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, військ цивільної оборони, інших військових формувань, а також Державної спеціальної служби транспорту та з числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби України. Покриття витрат на виплату зазначеного виду державної допомоги цим категоріям жінок здійснюється за рахунок відповідних бюджетів.

(частина друга статті 4 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 03.04.2003 р. N 662-IV,
 від 15.12.2005 р. N 3200-IV,
 від 09.02.2006 р. N 3428-IV,
від 19.03.2009 р. N 1180-VI,
від 14.04.2009 р. N 1254-VI,
від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

Стаття 5. Органи (заклади), що призначають і здійснюють виплату (видачу) державної допомоги сім'ям з дітьми

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами (крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону), допомога при народженні дитини, допомога при усиновленні дитини, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

(частина перша статті 5 у редакції
 Закону України від 30.03.2021 р. N 1359-IX)

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначається і виплачується за місцем основної роботи (служби).

Видача отримувачу одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" проводиться у закладі охорони здоров'я (пологовому будинку або пологовому відділенні, перинатальному центрі, неонатальному центрі тощо) незалежно від форми власності та підпорядкування працівником, уповноваженим на це адміністрацією відповідного закладу.

У разі відсутності у закладі охорони здоров'я (пологовому будинку або пологовому відділенні, перинатальному центрі, неонатальному центрі тощо) одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" її видача проводиться органами соціального захисту населення за місцем проживання або перебування отримувача на підставі його особистої письмової заяви.

(стаття 5 у редакції Закону
 України від 30.09.2020 р. N 930-IX)

Стаття 6. Термін розгляду документів для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.

Документи, необхідні для надання одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка", готує адміністрація закладу охорони здоров'я відповідно до потреби.

(статтю 6 доповнено новою частиною третьою
 згідно із Законом України від 30.09.2020 р. N 930-IX)

У разі народження дитини поза межами закладів охорони здоров'я (пологового будинку, пологового відділення, перинатального центру, неонатального центру тощо) отримувач одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" має право звернутися за її отриманням до органів соціального захисту населення за місцем його проживання або перебування протягом року з дня народження дитини.

(статтю 6 доповнено новою частиною четвертою
 згідно із Законом України від 30.09.2020 р. N 930-IX,
у зв'язку з цим частину третю вважати частиною п'ятою)

Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Розділ II. ДОПОМОГА У ЗВ'ЯЗКУ З ВАГІТНІСТЮ ТА ПОЛОГАМИ

Стаття 7. Право на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами

Право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають за цим Законом всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Стаття 8. Умови надання і тривалість виплати допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами

Підставою для призначення жінкам допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами є видана в установленому порядку довідка лікувального закладу встановленого зразка та довідка:

з основного місця роботи (служби, навчання);

ліквідаційної комісії для жінок, звільнених з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації;

державної служби зайнятості для жінок, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні.

абзац п'ятий частини першої статті 8 виключено

(згідно із Законом України
 від 16.06.2011 р. N 3526-VI)

Особам, які усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається на підставі рішення про усиновлення або встановлення опіки за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки.

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 -  4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Зазначена допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Стаття 9. Розмір допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

Розділ III. ДОПОМОГА ПРИ НАРОДЖЕННІ ДИТИНИ

(назва розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

Стаття 10. Право на допомогу при народженні дитини

Допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

(частина перша статті 10 у редакції Закону
 України від 28.12.2007 р. N 107-VI,
із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 23.09.2008 р. N 573-VI,
 від 10.10.2013 р. N 644-VII)

Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

(статтю 10 доповнено частиною другою згідно із
 Законом України від 21.05.2009 р. N 1390-VI)

Стаття 11. Умови призначення допомоги при народженні дитини

Допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.

(частина перша статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 23.09.2008 р. N 573-VI)

Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

(статтю 11 доповнено новою частиною другою
 згідно із Законом України від 10.10.2013 р. N 644-VII,
частина друга статті 11 у редакції
 Закону України від 15.01.2015 р. N 120-VIII,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.12.2019 р. N 341-IX)

Частину третю статті 11 виключено

(статтю 11 доповнено новою частиною третьою
 згідно із Законом України від 10.10.2013 р. N 644-VII,
частину третю статті 11 виключено згідно із
 Законом України від 15.01.2015 р. N 120-VIII)

Даний перелік документів є вичерпним.

(статтю 11 доповнено новою частиною четвертою
 згідно із Законом України від 10.10.2013 р. N 644-VII)

Допомога батькам при народженні дитини призначається без подання документів, передбачених частинами першою та другою цієї статті, якщо відомості, необхідні для її призначення, надійшли у порядку міжвідомчої електронної взаємодії з Державного реєстру актів цивільного стану громадян під час державної реєстрації народження дитини.

(статтю 11 доповнено новою частиною п'ятою
 згідно із Законом України від 05.11.2021 р. N 1871-IX,
у зв'язку з цим частини п'яту - дев'яту
 вважати відповідно частинами шостою - десятою)

Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.

(статтю 11 доповнено новою частиною шостою
 згідно із Законом України від 10.10.2013 р. N 644-VII,
 у зв'язку з цим частини третю - шосту
 вважати відповідно частинами сьомою - десятою,
частина шоста статті 11 у редакції
 Закону України від 15.01.2015 р. N 120-VIII)

У разі народження (встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

(частина сьома статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 23.09.2008 р. N 573-VI)

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

(стаття 11 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі:

позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;

нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

у разі виникнення інших обставин.

(положення абзацу сьомого частини десятої статті 11 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. N 3-рп/2016)

(статтю 11 доповнено частиною десятою згідно із
 Законом України від 17.11.2009 р. N 1723-VI)

Стаття 11 ¹. Надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка"

Одноразова натуральна допомога "пакунок малюка" є безповоротною адресною соціальною допомогою сім'ям, в яких народилася живонароджена дитина, а в разі відсутності обох батьків - родичам, які у встановленому законом порядку забирають дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я, усиновлювачам, патронатним вихователям, прийомним батькам, батькам-вихователям, опікунам новонародженої дитини.

Комплектування одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" здійснюється згідно з переліком дитячих товарів, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту.

(Закон доповнено статтею 11 ¹ згідно із
 Законом України від 30.09.2020 р. N 930-IX)

Стаття 12. Розмір допомоги при народженні дитини

Допомога при народженні першої та кожної наступної дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

(стаття 12 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 19.06.2003 р. N 972-IV,
 у редакції Закону
 України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)
(дію статті 12 зупинено на 2006 рік згідно із
 Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
 на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V)

(зупинення дії статті 12 на 2007 рік, передбачене пунктом 14 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007)

(частина перша статті 12 у редакції Законів
 України від 28.12.2007 р. N 107-VI,
 від 17.11.2009 р. N 1723-VI,
 від 17.03.2011 р. N 3164-VI,
 від 27.03.2014 р. N 1166-VII,
від 02.06.2020 р. N 646-IX)

Частину другу статті 12 виключено

(статтю 12 доповнено частиною другою згідно із
 Законом України від 15.01.2015 р. N 120-VIII,
частину другу статті 12 виключено згідно із
 Законом України від 02.06.2020 р. N 646-IX)

Одноразова натуральна допомога "пакунок малюка" надається у строк, що не перевищує 30 календарних днів з дня народження дитини у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

(статтю 12 доповнено частиною третьою
 згідно із Законом України від 30.09.2020 р. N 930-IX)

Для організації бюджетного фінансування вартість одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" становить три розміри прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом на дату оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, та не зараховується до розміру допомоги, передбаченої частиною першою цієї статті.

(статтю 12 доповнено частиною четвертою
 згідно із Законом України від 30.09.2020 р. N 930-IX,
частина четверта статті 12 у редакції
 Закону України від 30.03.2021 р. N 1359-IX)

Розділ III-А. ДОПОМОГА ПРИ УСИНОВЛЕННІ ДИТИНИ

Стаття 12 ¹. Право на допомогу при усиновленні дитини

Право на допомогу при усиновленні дитини має особа, яка є громадянином України, постійно проживає на її території та усиновила дитину з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, або дитину, батьки якої надали згоду на її усиновлення, крім випадку усиновлення одним із подружжя дитини іншого подружжя (якщо усиновлювачами є подружжя - один з них на їх розсуд).

(стаття 12 ¹ із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 02.06.2020 р. N 646-IX)

Стаття 12 ². Умови призначення допомоги при усиновленні дитини

Допомога при усиновленні дитини призначається на підставі рішення про усиновлення дитини.

У разі усиновлення двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

Допомога при усиновленні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.

Допомога при усиновленні дитини призначається незалежно від одержання на дитину інших видів допомоги.

Стаття 12 ³. Розмір допомоги при усиновленні дитини

Допомога при усиновленні дитини надається у розмірі, встановленому для виплати допомоги при народженні дитини. Порядок і умови виплати допомоги при усиновленні дитини та підстави для припинення виплати такої допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

(стаття 12 ³ із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 27.03.2014 р. N 1166-VII)

(Закон доповнено розділом III-А згідно із
 Законом України від 23.09.2008 р. N 573-VI)

Розділ IV. Виключено

(розділ IV із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
 від 21.02.2006 р. N 3446-IV,
 від 19.12.2006 р. N 489-V,
з роз'ясненнями Рішення Конституційного
 Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007,
із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 28.12.2007 р. N 107-VI,
від 21.05.2009 р. N 1390-VI,
виключено згідно із Законом
 України від 27.03.2014 р. N 1166-VII)

Розділ V. ДОПОМОГА НА ДІТЕЙ, НАД ЯКИМИ ВСТАНОВЛЕНО ОПІКУ ЧИ ПІКЛУВАННЯ

Стаття 16. Право на допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, призначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які позбавлені батьківського піклування. Така допомога вважається власністю дитини.

(стаття 16 у редакції Законів
 України від 27.04.2007 р. N 997-V,
від 21.05.2009 р. N 1390-VI)

Стаття 17. Підстави призначення допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування 

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на підставі рішення про встановлення опіки чи піклування.

(стаття 17 у редакції Закону
 України від 15.04.2008 р. N 269-VI)

Стаття 18. Розмір допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У разі якщо на дитину (на дитину з інвалідністю) виплачуються призначені у встановленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між 2,5 розміру прожиткового мінімуму (для дитини з інвалідністю, над якою встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму) для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги.

(стаття 18 у редакції Закону
 України від 15.04.2008 р. N 269-VI,
із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 02.07.2013 р. N 371-VII,
від 19.12.2017 р. N 2249-VIII,
у редакції Закону України
 від 02.06.2020 р. N 646-IX,
зміни, внесені підпунктом 4 пункту 3 розділу I Закону України
 від 02.06.2020 р. N 646-IX, застосовуються з 01.01.2020 р.)

Розділ V-A. ДОПОМОГА НА ДІТЕЙ ОДИНОКИМ МАТЕРЯМ

Стаття 18 ¹. Право на допомогу на дітей одиноким матерям

Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

(частина перша статті 18 ¹ у редакції
 Законів України від 04.11.2004 р. N 2164-IV,
 від 16.06.2011 р. N 3526-VI)

Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".

(частина друга статті 18 ¹ у редакції
 Законів України від 25.03.2005 р. N 2505-IV,
 від 16.06.2011 р. N 3526-VI,
із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII,
від 19.12.2017 р. N 2249-VIII)

Якщо одинока мати, одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного з батьків зареєстрували шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).

(частина третя статті 18 ¹ у редакції
 Закону України від 04.11.2004 р. N 2164-IV,
 із змінами, внесеними згідно із Законом
 України від 25.03.2005 р. N 2505-IV,
 у редакції Закону України
 від 16.06.2011 р. N 3526-VI)

Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Стаття 18 ². Умови призначення допомоги на дітей одиноким матерям

Допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.

(частина перша статті 18 ² у редакції
 Законів України від 04.11.2004 р. N 2164-IV,
 від 16.06.2011 р. N 3526-VI)

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Законом.

Для призначення, виплати та припинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям додатково застосовуються умови призначення, виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

(статтю 18 ² доповнено частиною третьою
 згідно із Законом України від 02.06.2020 р. N 646-IX)

Стаття 18 ³. Розмір допомоги на дітей одиноким матерям

Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

(частина перша статті 18 ³ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 02.06.2005 р. N 2625-IV,
 від 19.01.2006 р. N 3372-IV,
 від 16.06.2011 р. N 3526-VI,
 від 24.12.2015 р. N 911-VIII,
від 06.06.2019 р. N 2745-VIII)

Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, призначається на кожну дитину.

(частина друга статті 18 ³ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 16.06.2011 р. N 3526-VI)

(стаття 18 ³ у редакції Закону
 України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

Стаття 18 ⁴. Умови, за яких виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється або призупиняється

Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі:

позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;

скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;

реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку;

надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом;

смерті дитини;

смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі:

тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

тимчасового працевлаштування дитини.

У разі припинення дії обставин, передбачених частиною другою цієї статті, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Припинення або призупинення виплати допомоги здійснюється на підставі відомостей про обставини, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, з місяця, що настає за місяцем, в якому було виявлено зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

(розділ V-A доповнено статтею 18 ⁴ згідно із
 Законом України від 16.06.2011 р. N 3526-VI)

(Закон доповнено розділом V-A згідно із
 Законом України від 04.07.2002 р. N 49-IV)

Розділ V-Б
ДОПОМОГА НА ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ТЯЖКІ ПЕРИНАТАЛЬНІ УРАЖЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ТЯЖКІ ВРОДЖЕНІ ВАДИ РОЗВИТКУ, РІДКІСНІ ОРФАННІ ЗАХВОРЮВАННЯ, ОНКОЛОГІЧНІ, ОНКОГЕМАТОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ, ДИТЯЧИЙ ЦЕРЕБРАЛЬНИЙ ПАРАЛІЧ, ТЯЖКІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ, ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ I ТИПУ (ІНСУЛІНОЗАЛЕЖНИЙ), ГОСТРІ АБО ХРОНІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ НИРОК IV СТУПЕНЯ, НА ДИТИНУ, ЯКА ОТРИМАЛА ТЯЖКУ ТРАВМУ, ПОТРЕБУЄ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ОРГАНА, ПОТРЕБУЄ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ, ЯКИМ НЕ ВСТАНОВЛЕНО ІНВАЛІДНІСТЬ

Стаття 18 ⁵. Право на допомогу на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлена інвалідність

Право на допомогу на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, мають один із батьків, усиновлювачів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, який постійно проживає та здійснює догляд за дитиною, хворою на один або декілька видів таких захворювань, станів. Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право на одержання відповідно до цього розділу державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 18 ⁶. Умови призначення допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність

Для призначення допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, до органу соціального захисту населення подаються:

заява про призначення допомоги за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;

(абзац другий частини першої статті 18 ⁶ із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 05.12.2019 р. N 341-IX)

паспорт або інший документ, що посвідчує особу, та документ, що підтверджує повноваження опікуна, піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів;

свідоцтво про народження дитини;

довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається з дня звернення до органу соціального захисту населення.

Виплата такої допомоги за рішенням органу соціального захисту населення, який призначив допомогу, припиняється у разі:

1) якщо допомога призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) встановлення такій дитині інвалідності;

3) позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

4) позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;

5) скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;

6) звільнення опікуна чи піклувальника дитини від виконання їхніх обов'язків;

7) смерті дитини;

8) смерті отримувача допомоги.

Виплата такої допомоги призупиняється у разі:

1) тимчасового влаштування хворої дитини на повне державне утримання за заявою отримувача такої допомоги;

2) влаштування дитини на повне державне утримання у разі відібрання хворої дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав.

У разі припинення дії обставин, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається незалежно від одержання інших видів державної допомоги, передбачених цим Законом.

Стаття 18 ⁷. Розмір допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність

Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, надається щомісячно в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для дітей відповідного віку.

(стаття 18⁷ із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 02.02.2021 р. N 1176-IX)

(Закон доповнено розділом V-Б згідно із
 Законом України від 03.07.2018 р. N 2476-VIII)

Розділ VI. Виключено

(згідно із Законом України
 від 24.10.2002 р. N 208-IV)

Розділ VII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ, ОРГАНІЗАЦІЙ І ГРОМАДЯН

Стаття 21. Відповідальність підприємств, установ та організацій за недостовірність даних і документів, виданих для призначення державної допомоги

Органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, мають право у разі потреби перевіряти обгрунтованість видачі та достовірність відповідних документів, поданих для призначення допомоги.

Підприємства, установи та організації несуть відповідальність за шкоду, заподіяну сім'ям з дітьми або державі внаслідок несвоєчасної видачі документів або видачі недостовірних даних, і відшкодовують її в установленому законом порядку.

Стаття 22. Відповідальність громадян за недостовірність документів, поданих для призначення державної допомоги

Одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги.

Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги, тощо), стягуються згідно з законом.

Органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, мають право перевіряти матеріальний стан сімей з дітьми.

Стаття 23. Оскарження рішення органу, що призначає державну допомогу

Рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.

Стаття 24. Відповідальність органів, що призначають і здійснюють виплату допомоги сім'ям з дітьми

Посадові особи, винні у порушенні законодавства про державну допомогу сім'ям з дітьми, несуть відповідальність згідно з законом.

Розділ VIII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2002 року.

1 ¹. Установити, що визначені статтею 6 цього Закону строки звернення щодо призначення державної допомоги сім'ям з дітьми продовжуються на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, та один місяць після дати його завершення.

(розділ VIII доповнено пунктом 1 ¹ згідно із
 Законом України від 30.03.2020 р. N 540-IX)

1 ². Тимчасово, до 31 грудня 2020 року, закупівля товарів для комплектування одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" організовується та здійснюється через Управління Організації Об'єднаних Націй з обслуговування проектів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України згідно з Меморандумом про взаєморозуміння між Урядом України та Управлінням Організації Об'єднаних Націй з обслуговування проектів і Дитячим фондом Організації Об'єднаних Націй у сфері соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства.

З 1 січня 2021 року закупівля товарів для комплектування одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" здійснюється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".

(розділ VIII доповнено пунктом 1 ² згідно із
 Законом України від 30.09.2020 р. N 930-IX)

2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону:

внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

розробити і затвердити порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми.

3. Пункт 3 розділу VIII виключено

(пункт 3 розділу VIII у редакції Закону
 України від 25.03.2005 р. N 2505-IV),
(дію пункту 3 розділу VIII зупинено на 2006 рік
 згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
 на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V,
зупинення дії пункту 3 розділу VIII на 2007 рік, передбачене пунктом 14
 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не
 відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з
 Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007)
(пункт 3 розділу VIII  у редакції Закону
 України від 28.12.2007 р. N 107-VI,
 виключено згідно із Законом
 України від 15.01.2015 р. N 120-VIII)

Президент України

Л. КРАВЧУК

м. Київ
21 листопада 1992 року
N 2811-ХII