ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста

{Назва Закону в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 50, ст. 302)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2680-III від 13.09.2001, ВВР, 2002, № 2, ст.5
№ 3056-III від 07.02.2002, ВВР, 2002, № 29, ст.200
№ 214-IV від 24.10.2002, ВВР, 2002, № 50, ст.368
№ 676-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 28, ст.214}

{Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду
№ 6-рп/2004 від 16.03.2004}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, № 18-19, ст.267
№ 3108-IV від 17.11.2005, ВВР, 2006, № 1, ст.18}

{Додатково див. Закон
№ 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9, № 10-11, ст.96}

{Додатково див. ст.97, 98 Закону
№ 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, № 7-8, ст.66}

{Із змінами, внесеними згідно із Законом
№ 1000-V від 03.05.2007, ВВР, 2007, № 33, ст.441}

{Додатково див. Рішення Конституційного Суду
№ 6-рп/2007 від 09.07.2007}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2856-VI від 23.12.2010, ВВР, 2011, № 29, ст.272
№ 5463-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 4, ст.61
№ 245-VII від 16.05.2013, ВВР, 2014, № 12, ст.178
№ 76-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 6, ст.40
№ 421-VIII від 14.05.2015, ВВР, 2015, № 29, ст.264
№ 917-VIII від 24.12.2015, ВВР, 2016, № 3, ст.34
№ 2148-VIII від 03.10.2017, ВВР, 2017, № 40-41, ст.383
№ 2249-VIII від 19.12.2017, ВВР, 2018, № 6-7, ст.43
№ 2544-VIII від 18.09.2018, ВВР, 2018, № 43, ст.346
№ 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408
№ 2382-IX від 08.07.2022
№ 2849-IX від 13.12.2022}

{Установити, що у 2016 році норми і положення частин четвертої - шостої статті 14 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах,
встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету
Фонду соціального страхування України згідно із Законом № 928-VIII від 25.12.2015}

{У тексті Закону слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}

Цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади державної підтримки медіа та соціального захисту журналістів.

Як складова частина законодавства України про свободу слова та інформаційну діяльність цей Закон посилює систему правового регулювання в інформаційній сфері.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття і терміни

Основні поняття і терміни, що вживаються в цьому Законі, мають таке значення:

державна підтримка суб’єктів у сфері медіа - сукупність правових, економічних, соціальних, організаційних та інших заходів державного сприяння зміцненню і розвитку інформаційної галузі, її інфраструктури;

{Абзац другий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}

{Абзац третій частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

{Абзац четвертий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

{Абзац п'ятий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

{Абзац шостий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 917-VIII від 24.12.2015}

{Абзац сьомий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

{Абзац восьмий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 917-VIII від 24.12.2015}

{Абзац дев'ятий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

журналіст - творчий працівник суб’єкта у сфері медіа, який професійно збирає, одержує, створює, редагує, поширює і забезпечує підготовку інформації для медіа. Статус журналіста підтверджується документом, виданим суб’єктом у сфері медіа, професійною чи творчою спілкою журналістів. Документ, що підтверджує статус журналіста, має містити найменування та вид медіа, його ідентифікатор у Реєстрі суб’єктів у сфері медіа або найменування професійної чи творчої спілки, фото, прізвище, ім’я та по батькові журналіста, номер документа, дату видачі і строк його дії, підпис особи, яка видала документ;

{Абзац десятий частини першої статті 1 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

медіа рекламного характеру - медіа, в якому реклама перевищує 40 відсотків обсягу одного номера друкованого медіа або 15 відсотків загального обсягу мовлення телеканалу або радіоканалу;

{Абзац одинадцятий частини першої статті 1 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

медіа еротичного характеру - медіа, в якому систематично експлуатується інтерес до сексу, а сексуальна тематика є провідною;

{Абзац дванадцятий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}

собівартість виготовлення одного примірника передплатного друкованого медіа - будь-які прямі матеріальні і загальновиробничі витрати, пов’язані із створенням друкованого медіа, без урахування колірності друку та витрат на оформлення передплати, доставку передплатникам чи будь-яких інших витрат розповсюджувача.

{Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 214-IV від 24.10.2002; в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

Інші поняття і терміни вживаються в цьому Законі в значеннях, визначених законодавством України.

Стаття 2. Сфера дії Закону

Визначені цим Законом норми державної підтримки застосовуються до всіх суб’єктів у сфері медіа, які діють відповідно до Конституції України, незалежно від форми власності, крім медіа, зазначених у частині третій цієї статті.

Не застосовуються норми державної підтримки суб’єктів у сфері медіа, які:

поширюють медіа рекламного характеру;

поширюють медіа еротичного характеру;

засновані в Україні міжнародними організаціями або за участю юридичних чи фізичних осіб інших держав, осіб без громадянства;

поширюють медіа, в яких понад 50 відсотків загального обсягу випуску становлять матеріали іноземних медіа.

Норми соціального захисту відповідно до цього Закону застосовуються до журналістів і в межах, визначених його окремими статтями, прирівняних до них інших творчих працівників зазначених суб’єктів у сфері медіа.

Забезпечення реалізації норм цього Закону, зокрема визначення порядку регулювання та надання державної підтримки суб’єктам у сфері медіа, запровадження із зазначеною метою відповідних тарифів, створення сприятливих умов розвитку, запровадження методики і порядку регулювання заробітної плати, охорони праці і соціального захисту журналістів, здійснення інших заходів, покладається на Кабінет Міністрів України.

{Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2680-III від 13.09.20012; в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

Розділ II
ОСНОВНІ НАПРЯМИ І ФОРМИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ МЕДІА

Стаття 3. Підстави та умови надання державної адресної підтримки суб’єктам у сфері медіа

Державна адресна підтримка надається виключно суб’єктам у сфері медіа, які поширюють медіа для дітей та юнацтва, для осіб з інвалідністю, спеціалізовані наукові друковані медіа, що видаються науковими установами та закладами вищої освіти, медіа, які цілеспрямовано сприяють розвитку мов та культур національних меншин і корінних народів України, а також друковані медіа літературно-художнього напряму.

Державна підтримка суб’єкта у сфері медіа припиняється у разі встановлення судом порушень відповідним суб’єктом вимог Конституції України, фактів зловживання свободою діяльності медіа, що заподіює матеріальну і моральну шкоду юридичним і фізичним особам. Відновлення державної підтримки можливе лише після виконання судового рішення у повному обсязі та не раніше ніж через рік після її припинення.

{Стаття 3 в редакції Закону № 2680-III від 13.09.2001; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2505-IV від 25.03.2005, № 1000-V від 03.05.2007, № 2249-VIII від 19.12.2017; в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

Стаття 4. Організація фінансово-економічної та іншої державної підтримки суб’єктів у сфері медіа

{Назва статті 4 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

Державна підтримка суб’єктів у сфері медіа здійснюється шляхом протекціоністської політики зниження споживчої вартості інформаційної продукції, включаючи податкове, тарифне, митне, валютне та господарське регулювання, відшкодування збитків, подання фінансової допомоги.

{Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}

Необхідні для фінансової допомоги кошти визначаються в Державному бюджеті України окремим рядком і обслуговуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

{Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}

Визначені для фінансової допомоги кошти використовуються з метою надання:

{Абзац перший частини третьої статті 4 в редакції Закону № 917-VIII від 24.12.2015}

{Абзац другий частини третьої статті 4 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

фінансової допомоги суб’єктам у сфері медіа, визначеним статтею 3 цього Закону;

{Абзац третій частини третьої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2505-IV від 25.03.2005; в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

економічної підтримки телерадіоцентрам та поліграфічним підприємствам і підприємствам зв'язку відповідно до вимог статті 2 цього Закону.

{Частина третя статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 76-VIII від 28.12.2014}

Розподіл коштів, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється Кабінетом Міністрів України.

{Частина четверта статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 917-VIII від 24.12.2015}

{Стаття 4 в редакції Закону № 2680-III від 13.09.2001}

Стаття 5. Податкове, митне, валютне, тарифне регулювання

Від податку на додану вартість звільняються відповідно до Податкового кодексу України операції з продажу (передплати) і доставки (на всіх її етапах - від редакції до передплатника) друкованих медіа вітчизняного виробництва.

{Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2856-VI від 23.12.2010, № 2849-IX від 13.12.2022}

Пільгове оподаткування суб’єктів у сфері медіа застосовується відповідно до Податкового кодексу України.

{Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2856-VI від 23.12.2010, № 2849-IX від 13.12.2022}

{Частину третю статті 5 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

{Частину четверту статті 5 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

{Частину п'яту статті 5 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

{Частину шосту статті 5 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

Стаття 6. Регулювання фінансово-господарської діяльності

{Частину першу статті 6 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

{Частину другу статті 6 виключено на підставі Закону № 917-VIII від 24.12.2015}

Державні та комунальні суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа, суб’єкти у сфері друкованих медіа, засновані об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.

{Частина третя статті 6 в редакції Закону № 2680-III від 13.09.2001; із змінами, внесеними згідно із Законами № 917-VIII від 24.12.2015, № 2849-IX від 13.12.2022}

Стаття 7. {Статтю 7 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

Стаття 8. {Статтю 8 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

Стаття 9. Розповсюдження інформаційної продукції

{Частину першу статті 9 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

Тариф на оформлення передплати та доставку передплатникам друкованих медіа має становити не більше 40 відсотків собівартості виготовлення одного примірника передплатного друкованого медіа.

{Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3056-III від 07.02.2002, № 214-IV від 24.10.2002, № 76-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

На території Донецької та Луганської областей, де органи державної влади України здійснюють свої повноваження, встановлюються окремі тарифи на приймання та доставку вітчизняних друкованих медіа за передплатою, що доставляються на території цих областей.

{Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2544-VIII від 18.09.2018 - діє тимчасово на строк п’ять років, див. пункт 1 розділу II Закону № 2544-VIII від 18.09.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}

{Частину четверту статті 9 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

Розділ III. {Розділ III виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

Розділ IV
ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЖУРНАЛІСТІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

Стаття 11-1. Права та обов’язки журналіста

1. Журналіст має право:

1) під час виконання професійних обов’язків здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, крім випадків, передбачених законом;

2) безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством;

3) не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дає можливість встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов’язано до цього рішенням суду відповідно до закону;

4) після пред’явлення документа, що підтверджує статус журналіста, має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій, крім випадків, передбачених законом;

5) поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім’ям (псевдонімом);

6) відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням;

7) на вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюється лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються законодавством.

2. Журналіст зобов’язаний:

1) подавати для поширення достовірну інформацію та дотримуватися вимог Кодексу етики українського журналіста;

2) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторства або збереження таємниці авторства;

3) відмовлятися від доручення редактора (керівника медіа) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення закону;

4) представлятися та у разі особистої присутності пред’являти документ, що підтверджує його професійну належність;

5) утримуватися від поширення в комерційних цілях інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг тощо.

3. Права та обов’язки журналіста, визначені цим Законом, поширюються на зарубіжних журналістів, працівників зарубіжних медіа, які працюють в Україні.

{Розділ IV доповнено статтею 11-1 згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}

Стаття 12. Особливості соціального захисту журналістів з урахуванням специфіки журналістської діяльності

Підставами застосування окремих і особливих норм соціального захисту журналістів є такі специфічні риси та умови журналістської діяльності:

творчий характер, інтенсивність інтелектуальної праці, її нерегульована тривалість за умов жорсткої регламентації редакційного і технологічного циклу підготовки та випуску видань і програм;

суспільно впливове за наслідками значення роботи, висока соціальна відповідальність за свою працю та її результати;

постійно значне морально-психологічне навантаження і напруженість, виконання службових обов'язків і реалізація творчих планів у стресових ситуаціях;

систематичне перебування у відрядженнях та роз'їздах, включаючи відрядження до місць надзвичайних подій, професійна творча діяльність в екстремальних умовах, виконання спеціальних завдань з ризиком для здоров'я і життя;

необхідність здійснювати власний творчий пошук нової потрібної інформації та її джерел, наявність об'єктивних і суб'єктивних труднощів та перешкод у добуванні інформації;

прояви морально-психологічного тиску, погрози та безпосередні загрозливі дії проти журналіста у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.

{Частину другу статті 12 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

Стаж роботи журналіста в державних та комунальних суб’єктах у сфері медіа зараховується до стажу державної служби, а стаж державної служби зараховується до стажу роботи журналіста в державному або комунальному суб’єкті у сфері медіа.

{Статтю 12 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 3056-III від 07.02.2002; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}

Стаття 13. Охорона праці

Охорона праці журналістів здійснюється за визначеними законодавством України правовими, соціально-економічними, організаційно-технічними, санітарно-гігієнічними та лікувально-профілактичними нормами.

Журналістам гарантуються права на охорону праці, пільги та компенсації за роботу із важкими та шкідливими умовами праці, на медичні огляди, соціальне страхування, на всебічне розслідування нещасних випадків, смерті і шкоди, завданої здоров'ю при виконанні службових обов'язків, та права на відповідні відшкодування на підставі і за нормами Закону України "Про охорону праці" при обов'язковому врахуванні в колективних договорах особливих і специфічних рис журналістської діяльності та запровадженні відповідних заходів.

Журналісти мають право на щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів та санаторно-курортне лікування за рахунок коштів суб’єктів у сфері медіа.

{Частина третя статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}

Відшкодування, заохочення і пільги журналістам, які виконують (виконували) службові обов'язки в небезпечних для життя та здоров'я умовах, забезпечуються суб’єктами у сфері медіа.

{Частина четверта статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}

Стаття 14. Заробітна плата

Заробітна плата журналістів регулюється законодавством України з урахуванням специфічних рис та умов журналістської діяльності, визначених статтею 12 цього Закону.

До заробітної плати журналіста включаються посадовий оклад, встановлені нормативними актами надбавки, доплати, авторський гонорар, премії.

Розмір заробітної плати журналіста визначається галузевими та регіональними угодами з профспілками, колективними договорами з урахуванням джерел фінансування на підставі законів, інших нормативно-правових актів України.

{Частину четверту статті 14 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

Заробітна плата керівника суб’єкта у сфері аудіовізуальних медіа не може бути нижчою від заробітної плати заступника керівника державного органу, який є засновником (співзасновником) цього суб’єкта. У разі якщо засновником (співзасновником) суб’єкта у сфері аудіовізуальних медіа є орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, заробітна плата керівника такого суб’єкта не може бути нижчою від заробітної плати заступника керівника секретаріату (апарату) відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування. У разі відсутності посади заступника керівника секретаріату (апарату) відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування заробітна плата керівника суб’єкта у сфері аудіовізуальних медіа не може бути нижчою від заробітної плати керівника секретаріату (апарату) державного органу, який є засновником (співзасновником) такого суб’єкта.

{Частина п'ята статті 14 в редакції Законів № 2680-III від 13.09.2001, № 3056-III від 07.02.2002; із змінами, внесеними згідно із Законом № 917-VIII від 24.12.2015; в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

Прирівняння розміру заробітної плати журналіста державного або комунального суб’єкта у сфері медіа до середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації та посадового рівня державного органу чи органу місцевого самоврядування, який є засновником (співзасновником) такого суб’єкта, здійснюється за методикою та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

{Частина шоста статті 14 в редакції Законів № 2680-III від 13.09.2001, № 3056-III від 07.02.2002, № 2849-IX від 13.12.2022}

Стаття 15. Порядок відрядження журналістів у місця надзвичайних подій та умови їх діяльності в цих відрядженнях

Суб’єкти у сфері медіа можуть відряджати журналістів для виконання професійних завдань у місця надзвичайних подій за умов гарантування відшкодувань, обов'язкових виплат і пільг, передбачених статтею 13 цього Закону, інших відшкодувань і виплат відповідно до законодавства про охорону праці та соціальний захист громадян.

{Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}

До журналістів для цілей цієї статті, статей 12 і 13 цього Закону прирівнюються кіно- і телеоператори, режисери та інші працівники суб’єктів у сфері медіа, якщо вони за необхідності входять до складу відряджених творчих груп.

{Частина друга статті 15 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

У разі неможливості забезпечення визначених на такі випадки гарантій суб’єкти у сфері медіа не мають права відряджати працівників у місця надзвичайних подій без їхньої згоди.

{Частина третя статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}

Суб’єкти у сфері медіа зобов’язані забезпечувати відряджених журналістів належними документами, знаковими, сигнальними та іншими засобами позначення особи представника медіа.

{Частина четверта статті 15 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

Працюючи в місцях збройних конфліктів, вчинення терористичних актів, при ліквідації небезпечних кримінально протиправних груп, журналіст (учасник творчої групи) зобов'язаний дотримувати вимог щодо нерозголошення планів спеціальних підрозділів, відомостей, що є таємницею досудового розслідування, не допускати фактичної пропаганди дій терористів та інших кримінально протиправних груп, їхніх вчинків і заяв, спеціально інспірованих для медіа, не виступати в ролі арбітра, не втручатися в інцидент, не створювати штучної психологічної напруги в суспільстві.

{Частина п'ята статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами № 245-VII від 16.05.2013, № 720-IX від 17.06.2020}

За порушення цих вимог журналіст (учасник творчої групи) несе відповідальність відповідно до законодавства України.

Суб’єкти у сфері медіа зобов’язані забезпечувати журналістів та інших працівників на період їх відрядження в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окуповані території України засобами, призначеними для захисту від уражень вогнепальною зброєю, осколкових уражень, а також медичними аптечками. Журналісти та інші працівники на період їх відрядження в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окуповані території України підлягають обов’язковому страхуванню за рахунок роботодавця або будь-яких інших не заборонених законом джерел на випадок заподіяння шкоди їхньому життю та/або здоров’ю під час виконання професійних обов’язків.

{Статтю 15 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 2382-IX від 08.07.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}

Стаття 16. Пенсійне забезпечення

Пенсійне забезпечення працівників суб’єктів у сфері медіа здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

{Частина перша статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}

У разі поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання службових обов’язків у місцях надзвичайних подій, журналіст або прирівняний до нього працівник має право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", але не раніше ніж за п’ять років до досягнення чоловіками - 60 років, жінками - 55 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.

{Стаття 16 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2680-III від 13.09.2001, № 3056-III від 07.02.2002, № 3108-IV від 17.11.2005, № 917-VIII від 24.12.2015; в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017}

Стаття 17. Відповідальність за посягання на життя і здоров'я журналіста, інші дії проти нього та відповідальність журналіста за завдану ним моральну (немайнову) шкоду

Відповідальність за вчинення кримінального правопорушення проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу.

{Частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.

У разі відшкодування, відповідно до Цивільного кодексу України журналістом і суб’єктом у сфері медіа заподіяної ними моральної (немайнової) шкоди на них покладається солідарна відповідальність з урахуванням міри вини кожного.

У разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або суб’єктом у сфері медіа як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (посадовими особами) як позивачем суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб суб’єкта у сфері медіа. Суд враховує наслідки використання позивачем можливостей позасудового, зокрема досудового, спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому. З урахуванням зазначених обставин суд вправі відмовити у відшкодуванні моральної шкоди.

{Частина четверта статті 17 в редакції Законів № 2680-III від 13.09.2001, № 676-IV від 03.04.2003}

Умислом журналіста та/або службової особи суб’єкта у сфері медіа є таке їх/її ставлення до поширення інформації, коли журналіст та/або службова особа суб’єкта у сфері медіа усвідомлювали недостовірність інформації та передбачали її суспільно небезпечні наслідки.

{Статтю 17 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 676-IV від 03.04.2003}

Журналіст та/або суб’єкт у сфері медіа звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку.

{Статтю 17 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 676-IV від 03.04.2003}

{Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}

Стаття 18. Інші норми соціальної підтримки та захисту журналістів

З метою створення сприятливих умов для плідної творчої діяльності членам всеукраїнських професійних творчих об'єднань журналістів надається право на додаткову жилу площу у вигляді окремої кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів понад норму жилої площі в державному та комунальному житловому фонді.

Засновники (співзасновники) державних та комунальних суб’єктів у сфері медіа для виконання журналістами службових обов'язків забезпечують за свій рахунок їх безплатний проїзд міським та приміським транспортом (крім таксі).

{Частина друга статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}

Журналісти, які живуть і працюють у сільській місцевості, селищах міського типу, безплатно користуються житлом, опаленням і освітленням відповідно до законодавства - через систему державних субсидій на утримання цього житла та оплату зазначених комунальних послуг.

Суб’єктом у сфері медіа у разі смерті журналіста його сім’ї надаються матеріальна допомога та допомога в організації похорону. Витрати на похорон журналіста, який загинув при виконанні службових обов’язків, ритуальні послуги, спорудження надгробка здійснюються у повному обсязі за рахунок коштів суб’єкта у сфері медіа.

{Частина четверта статті 18 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

У разі загибелі (смерті) журналіста під час виконання ним професійних обов'язків членам сім'ї загиблого (померлого), а в разі відсутності сім'ї - його батькам та утриманцям з державного бюджету виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 100 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на час виплати цієї суми, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

{Статтю 18 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 421-VIII від 14.05.2015}

У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного журналісту під час виконання ним професійних обов'язків, йому виплачується з державного бюджету одноразова грошова допомога в розмірі 50 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на час виплати цієї суми, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

{Статтю 18 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 421-VIII від 14.05.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2382-IX від 08.07.2022}

Розділ V
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ

Стаття 19. {Статтю 19 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

Стаття 20. {Статтю 20 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

Стаття 21. Відповідальність за порушення законодавства про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста

{Назва статті 21 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

Невиконання посадовими особами та іншими працівниками державної влади і органів місцевого самоврядування норм цього Закону, інших законодавчих актів, зазначених у ньому, тягне за собою кримінальну, адміністративну, дисциплінарну або іншу відповідальність відповідно до законодавства України.

Розділ VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон вводиться в дію з 1 січня 1998 року.

2. До приведення інших законодавчих актів у відповідність з цим Законом вони застосовуються і діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України в чотиримісячний термін з дня прийняття цього Закону подати до Верховної Ради України проект відповідних змін та доповнень до законів України з питань митного, валютного регулювання, підприємницької діяльності, охорони праці, пенсійного забезпечення, судочинства тощо.

4. Нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади приводяться у відповідність з цим Законом Президентом України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади у тримісячний строк після прийняття цього Закону і підлягають реєстрації в новій редакції згідно з нормами законодавства.

У такий же строк Кабінет Міністрів України розробляє і затверджує нові нормативно-правові акти, які випливають з цього Закону, з метою встановлення порядку та регулювання реалізації його норм.

Президент України

Л.КУЧМА

м. Київ
23 вересня 1997 року
№ 540/97-ВР