КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 28 жовтня 1997 р. N 1183

Київ

Про порядок консервації
основних виробничих фондів підприємств

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
 від 22 лютого 1999 року N 239,
 від 1 серпня 2006 року N 1074,
 від 20 жовтня 2011 року N 1109,
від 28 грудня 2016 року N 1049,
від 7 червня 2017 року N 396

З метою впорядкування роботи з консервації основних виробничих фондів підприємств Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств (додається).

2. Утворити Міжвідомчу комісію з питань проведення консервації основних виробничих фондів підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Міністерству економіки у місячний термін подати в установленому порядку проект постанови Кабінету Міністрів України про затвердження складу зазначеної Міжвідомчої комісії та положення про неї.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Першого віце-прем'єр-міністра України Голубченка А. К.

Прем'єр-міністр України

В. ПУСТОВОЙТЕНКО

Інд. 66 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 жовтня 1997 р. N 1183

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок консервації
основних виробничих фондів підприємств

Загальна частина

1. Це Положення визначає організаційні основи та встановлює єдиний порядок підготовки до консервації, проведення консервації та розконсервації основних виробничих фондів підприємств (далі - основні фонди підприємств) і обов'язкове для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а також засновані на державній власності.

Для інших підприємств це Положення має рекомендаційний характер.

2. Консервація основних фондів підприємств - це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.

3. Основні фонди підприємств може бути законсервовано, якщо за техніко-економічним обгрунтуванням подальше використання їх у виробництві визнано тимчасово недоцільним.

4. Джерелами фінансування витрат на консервацію основних фондів підприємств та їх розконсервацію можуть бути:

власні кошти підприємств;

кошти власників підприємств або інших юридичних осіб;

кредити;

кошти, передбачені для зазначених цілей у державному та місцевих бюджетах;

суми амортизаційних відрахувань, які нараховуються на законсервовані основні фонди другої та третьої групи.

5. У разі коли витрати на консервацію (розконсервацію) основних фондів підприємств пропонується фінансувати за рахунок коштів державного бюджету, рішення про включення відповідних видатків до проекту державного бюджету на планований рік приймає Кабінет Міністрів України під час розгляду проекту бюджету.

Пропозиції про включення зазначених видатків до проекту державного бюджету подаються Мінфіну та Мінекономіки:

органами, уповноваженими управляти державним майном, - щодо підприємств, заснованих на державній власності;

Міжвідомчою комісією з питань проведення консервації основних виробничих фондів підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (далі - Міжвідомча комісія), - щодо відповідного виду підприємств, крім підприємств, заснованих на державній власності;

міністерствами або іншими центральними органами виконавчої влади (за галузевим принципом) - щодо решти підприємств. Якщо підприємства займаються діяльністю, що стосується кількох галузей економіки, пропозиції готуються Мінекономіки.

У разі коли джерелом фінансування є кошти місцевих бюджетів, рішення про їх виділення приймає орган місцевого самоврядування або у відповідних випадках місцева державна адміністрація.

6. Консервація, утримання та розконсервація основних фондів підприємства здійснюється згідно з проектом консервації, який повинен бути:

затверджений органом, уповноваженим управляти його майном, - для підприємств, заснованих на державній власності;

затверджений власником (власниками) за погодженням з міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади (за галузевим принципом) - для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, або з Мінекономіки, якщо підприємство займається діяльністю, що стосується кількох галузей економіки;

затверджений власником (власниками) - для решти підприємств.

Для опрацювання поданих підприємствами пропозицій щодо консервації їх основних фондів за рішенням керівників зазначених органів утворюються комісії з питань проведення консервації основних фондів.

7. Підставою для консервації та розконсервації основних фондів підприємства є:

акт Кабінету Міністрів України - для підприємств, заснованих на державній власності, крім підприємств, установ Державної кримінально-виконавчої служби. Проект такого акта подає в установленому порядку орган, уповноважений управляти майном таких підприємств; 

(абзац другий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з постановами  Кабінету Міністрів України від 22.02.99 р. N 239,  від 01.08.2006 р. N 1074)

рішення Мін'юсту - для підприємств, установ Державної кримінально-виконавчої служби; 

(пункт 7 доповнено абзацом третім згідно з постановою  Кабінету Міністрів України від 22.02.99 р. N 239, у зв'язку з цим абзаци третій і четвертий  вважати відповідно абзацами четвертим і п'ятим,  абзац третій пункту 7 із змінами, внесеними згідно з  постановами Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. N 1074,  від 20.10.2011 р. N 1109, від 28.12.2016 р. N 1049)

рішення платника податку, погоджене з Міжвідомчою комісією, - для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (крім підприємств, заснованих на державній власності);

рішення платника податку - для решти підприємств.

8. Під час консервації та розконсервації основні фонди підприємств приводяться у стан, що забезпечує збереження технологічного обладнання, будівель і споруд, а також безпеку технічного персоналу і населення, охорону довкілля.

9. Використання законсервованих основних фондів протягом установленого терміну консервації забороняється. Дострокова їх розконсервація з метою провадження господарської діяльності або передача іншим суб'єктам господарської діяльності на договірних умовах здійснюється на підставі:

акта Кабінету Міністрів України - щодо підприємств, заснованих на державній власності;

{Абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними
згідно з Постановами КМ N 239 від 22.02.99,
N 1074 від 01.08.2006, N 396 від 07.06.2017}

{Абзац третій пункту 9 виключено
на підставі Постанови КМ N 396 від 07.06.2017}

рішення Мін'юсту - для підприємств, установ Державної кримінально-виконавчої служби;

(пункт 9 доповнено абзацом третім згідно з постановою  Кабінету Міністрів України від 22.02.99 р. N 239, у зв'язку з цим абзаци третій і четвертий  вважати відповідно абзацами четвертим і п'ятим,  абзац третій пункту 9 із змінами, внесеними згідно з  постановами Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. N 1074,   від 20.10.2011 р. N 1109, від 28.12.2016 р. N 1049)

рішення платника податку, погодженого з Міжвідомчою комісією, - щодо підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

рішення, прийнятого в установленому порядку, - щодо решти підприємств.

Порядок підготовки до консервації, проведення консервації
та розконсервації основних фондів підприємств

10. Для підготовки обгрунтованих матеріалів щодо консервації основних фондів підприємства та тимчасового виведення їх з виробничого процесу на підприємстві утворюється комісія з питань проведення консервації основних фондів на чолі з керівником підприємства (головою виконавчого органу). Рішення про тимчасове виведення основних фондів з виробничого процесу та їх консервацію виноситься цією комісією за формою згідно з додатком N 1.

11. Підприємства, засновані на державній власності, здійснюють підготовку і подають для узгодження пропозиції щодо консервації та розконсервації основних фондів, визначення терміну і конкретного джерела фінансування консервації та розконсервації з відповідним техніко-економічним обгрунтуванням необхідності проведення консервації до органу, уповноваженого управляти їх майном, а підприємства, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (крім підприємств, заснованих на державній власності), - до Міжвідомчої комісії.

Зазначені пропозиції розглядаються відповідним органом виконавчої влади чи Міжвідомчою комісією протягом місяця.

12. Техніко-економічне обгрунтування необхідності проведення консервації основних фондів підприємств включає:

відомості про основні фонди підприємства, що підлягають консервації: найменування та місцезнаходження підприємства, орган, уповноважений управляти майном, - для підприємств, заснованих на державній власності, (найменування власника (власників) - для інших підприємств), балансова вартість;

проект консервації, затверджений і погоджений відповідно до пункту 6 цього Положення;

акт технічного стану основних фондів на момент їх консервації;

дані про облік основних фондів підприємств з розподілом за групами, що підлягають консервації, відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. N 250.

13. Проект консервації складається з:

пояснювальної записки;

технологічної документації проведення консервації;

переліку робіт, ресурсів (матеріальних і трудових) та кошторису витрат, пов'язаних з проведенням консервації та розконсервації основних фондів підприємства, за формою згідно з додатком N 2.

14. У пояснювальній записці зазначаються:

вид і річні обсяги продукції, що випускається на потужностях основних фондів підприємства, які підлягають консервації, вплив консервації основних фондів на такі показники діяльності підприємства, як виконання виробничих планів протягом терміну консервації, використання потужностей, ціноутворення, рентабельність, прибуток, реалізація, фінансове становище підприємства;

порядок і графік виведення з виробничого процесу основних фондів підприємства та їх консервацію;

тривалість консервації основних фондів підприємства;

заходи щодо забезпечення безпеки робіт під час консервації та збереження законсервованих основних фондів протягом усього терміну консервації, а також суміжних об'єктів, на технічному стані яких можуть негативно позначитися наслідки консервації;

план-графік розконсервації.

15. Технологічною документацією щодо проведення консервації визначаються технологічні процеси, за якими проводитиметься консервація основних фондів підприємства, обслуговування їх у законсервованому стані та розконсервація.

16. У разі коли прийнято рішення про консервацію основних фондів підприємства, розриваються в установленому порядку трудові договори з працівниками, які підлягають звільненню, з додержанням їх прав та інтересів відповідно до трудового законодавства.

17. Після закінчення робіт, пов'язаних з консервацією основних фондів підприємства, за участю зазначених у пункті 6 цього Положення комісій складається акт про прийняття основних фондів на консервацію, який затверджується:

органом, уповноваженим управляти майном, - для підприємств, заснованих на державній власності;

власником (власниками) за погодженням з міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади (за галузевим принципом) - для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Якщо підприємство займається діяльністю, що стосується кількох галузей економіки, зазначений акт погоджується з Мінекономіки;

власником (власниками) - для решти підприємств.

18. Дату, з якої основні фонди підприємства, заснованого на державній власності, вважаються законсервованими, визначає орган, уповноважений управляти його майном, для решти підприємств - власник (власники).

19. Керівник підприємства (голова виконавчого органу), основні фонди якого законсервовані, несе встановлену чинним законодавством відповідальність за їх збереження. 

Додаток N 1
до Положення про порядок консервації 
основних виробничих фондів підприємств

АКТ
про тимчасове виведення основних фондів
з виробничого процесу та їх консервацію

Додаток N 2
до Положення про порядок консервації
основних виробничих фондів підприємств

ПЕРЕЛІК
робіт, ресурсів (матеріальних і трудових) та кошторис витрат, пов'язаних з проведенням консервації та розконсервації
основних фондів підприємства