МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

08.07.2016  № 584

Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 
27 липня 2016 р. 
за № 1047/29177

Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення

Відповідно до частини третьої статті 6, статті 11, частини першої статті 16 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та з метою визначення критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету фінансового моніторингу України від 03 серпня 2010 року № 126 «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2010 року за № 909/18204.

3. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Романюк Ю.П.) спільно з Департаментом координації системи фінансового моніторингу Державної служби фінансового моніторингу України (Гаєвський І.М.) в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Є.В. Капінуса та першого заступника Голови Державної служби фінансового моніторингу України Ковальчука А.Т.

Міністр

О. Данилюк

ПОГОДЖЕНО:

В.о. Голови Державної 
регуляторної служби України

 В.П. Загородній

Міністр юстиції України

П. Петренко

В.о. Голови 
Національного банку України

Я.В. Смолій

Голова Національної комісії, 
що здійснює державне регулювання 
у сфері ринків фінансових послуг

 І. Пашко

Голова Національної комісії 
з цінних паперів та фондового ринку

Т.З. Хромаєв

В.о. Міністра інфраструктури України

В. Омелян

Виконуючий обов'язки Міністра 
економічного розвитку і торгівлі України

М. Нефьодов

Голова Державної служби 
фінансового моніторингу України

І.Б. Черкаський

ЗАТВЕРДЖЕНО 
Наказ Міністерства 
фінансів України 
08.07.2016  № 584

Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 
27 липня 2016 р. 
за № 1047/29177

КРИТЕРІЇ 
ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення

І. Загальні положення

1. Ці Критерії розроблені відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон) та з метою виконання суб’єктами первинного фінансового моніторингу законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення щодо здійснення ними класифікації своїх клієнтів та виявлення фінансових операцій, що мають ризик та можуть підлягати внутрішньому фінансовому моніторингу відповідно до статті 16 Закону.

2. Ці Критерії використовують у своїй діяльності такі суб’єкти первинного фінансового моніторингу (далі – суб’єкти):

банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;

платіжні організації, учасники чи члени платіжних систем;

товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами;

професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів);

оператори поштового зв’язку, інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів;

філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України;

суб’єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;

суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, якщо сума фінансової операції, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 Закону;

суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино;

нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро та об’єднання, аудитори, аудиторські фірми, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин), у випадках, передбачених статтею 8 Закону;

інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.

3. Суб’єкти розробляють власні критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням цих Критеріїв, вимог та рекомендацій, визначених суб’єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб’єкта, та особливостей діяльності суб’єкта.

4. У цих Критеріях терміни вживаються в таких значеннях:

дистанційні послуги - послуги, які передбачають проведення фінансових операцій без попереднього прямого (особистого) контакту з клієнтом;

критерій ризику - ознака, характеристика, параметри або їх сукупність, за якими здійснюється оцінка ризику;

надійні джерела - офіційні засоби розкриття інформації (включаючи інтернет-сторінки) Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Національного банку України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, органів виконавчої влади України, інших країн, а також міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

особисті зв'язки - суспільні відносини осіб, які вступають між собою в певні стосунки з приводу майна чи особистих немайнових прав;

оцінка ризику - аналіз ідентифікаційних даних клієнта, інших наявних відомостей та інформації про клієнта та його діяльність, результатом якого є визначення рівня ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

публічні діячі - національні публічні діячі, іноземні публічні діячі та діячі, які виконують політичні функції в міжнародних організаціях;

рівень ризику - ступінь міри ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, що встановлюється суб’єктом стосовно клієнта та може мати значення «низький», «середній», «високий».

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі.

ІІ. Оцінка ризику клієнта

1. Оцінювання ризику клієнта здійснюється за географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, типом клієнта, видом товарів та послуг, які клієнт отримує від суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Оцінка ризику здійснюється щодо клієнтів, яким надаються фінансові або інші послуги та/або з якими встановлюються ділові (договірні) відносини, з урахуванням вимог та рекомендацій щодо управління ризиками, визначених та наданих відповідними суб’єктами державного фінансового моніторингу, які згідно із Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за діяльністю відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Уперше рівень ризику визначається та фіксується суб’єктом під час встановлення ділових (договірних) відносин з клієнтом.

2. Суб’єкт самостійно визначає та відображає у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу метод та порядок оцінки ризику з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб’єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб’єкта.

3. Суб’єкт періодично переглядає власні критерії ризику, а також заходи з управління ризиками з метою їх актуалізації та врахування змін, які відбулися в діяльності самого суб’єкта та в законодавстві у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

4. Суб’єкт зобов’язаний встановити рівень ризику «високий» стосовно клієнтів, які підпадають під критерії, визначені у додатку 1 до цих Критеріїв, а також в інших випадках, визначених у вимогах та рекомендаціях суб’єкта державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб’єкта.

ІІІ. Критерії ризику за географічним розташуванням

1. Оцінювання ризику за географічним розташуванням держави реєстрації клієнта здійснюється стосовно клієнта, іноземна держава перебування (проживання) та/або реєстрації якого або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, є державою, про яку з надійних джерел відомо, що вона:

1) включена до Переліку держав (територій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, який формується та затверджується у порядку, встановленому законодавством;

2) підтримує терористичну діяльність, підпадає під санкції, ембарго або аналогічні заходи відповідно до резолюцій Ради Безпеки ООН та/або законодавства України;

3) віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;

4) має стратегічні недоліки у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення відповідно до заяв Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

2. З метою здійснення заходів щодо класифікації клієнтів при оцінюванні ризику за географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, суб’єкт може складати власний список ризикових держав.

IV. Критерії ризику за типом клієнта

1. Оцінювання ризику за типом клієнта здійснюється, якщо клієнт:

1) включений до Переліку осіб, пов’язаних із провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, що формується спеціально уповноваженим органом;

2) є публічним діячем, його близькою особою або пов’язаною з ним особою;

3) є неприбутковою організацією;

4) є іноземною фінансовою установою (крім фінансових установ, які зареєстровані в державах – членах Європейського Союзу, державах – членах FATF), з якою установлюються кореспондентські відносини;

5) проводить фінансові операції, що не відповідають його фінансовому стану та/або суті діяльності;

6) не відповідає вимогам до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

7) є трастом, фондом довірчого управління або має складну структуру власності;

8) надає послуги з обміну валют та/або переказу грошових коштів (крім банків та операторів поштового зв’язку);

9) є суб’єктом господарювання, що проводить лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино;

10) є суб’єктом господарювання, діяльність якого пов’язана з виробництвом або реалізацією зброї;

11) є акціонерним товариством-нерезидентом, яке здійснило випуск акцій на пред’явника;

12) є підприємством, про яке з надійних джерел відомо, що воно відсутнє за місцезнаходженням та не подає передбаченої законодавством звітності протягом двох років поспіль.

2. Критерій, визначений у підпункті 6 пункту 1 цього розділу, використовується страховиками (перестраховиками), страховими (перестраховими) брокерами та не поширюється на інших суб’єктів.

3. Критерій, визначений у підпункті 11 пункту 1 цього розділу, використовується всіма суб’єктами, крім спеціально визначених, регулювання і нагляд за якими здійснює Міністерство юстиції України.

4. Критерій, визначений у підпункті 12 пункту 1 цього розділу, використовується професійними учасниками фондового ринку (ринку цінних паперів), крім банків.

V. Критерії ризику за видом товарів та послуг, що надаються суб’єктами

Оцінювання ризику за видом товарів та послуг здійснюється, якщо це:

послуги зі здійснення міжнародних переказів на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 Закону;

дистанційні послуги;

товари (послуги), визначити вартість яких складно або неможливо, зокрема об’єкти інтелектуальної власності, деякі види послуг, що не мають постійної ринкової вартості, консалтингові, юридичні, аудиторські послуги;

інші товари, послуги, операції або способи їх проведення, які самостійно визначаються суб’єктом.

VІ. Критерії ризику для фінансових операцій, що можуть мати ризик легалізації (відмивання) доходів

1. Критерії ризику для фінансових операцій, які можуть мати ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, визначені у додатку 2 до цих Критеріїв.

Суб’єкт самостійно може визначати додаткові критерії ризику для фінансових операцій з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб’єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб’єкта.

У разі виявлення суб’єктом фінансової операції, яка може мати ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, суб’єкт вживає всіх необхідних заходів для з’ясування, чи підлягає така фінансова операція внутрішньому фінансовому моніторингу.

Суб’єкт самостійно визначає, які критерії ризику (крім критеріїв, передбачених Законом, нормативно-правовими актами відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу) використовуються ним під час встановлення ділових (договірних) відносин, а які – у процесі подальшого обслуговування клієнтів з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб’єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб’єкта.

2. Фінансова операція має ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення у разі, якщо вона має заплутаний або незвичний характер, або це сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети.

3. Фінансова операція має ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення у разі виявлення фактів неодноразового проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов’язкового фінансового моніторингу або ідентифікації (верифікації), передбачених Законом.

Директор 
Департаменту податкової, 
митної політики та методології 
бухгалтерського обліку

Ю.П. Романюк

Додаток 1 
до Критеріїв ризику легалізації 
(відмивання) доходів, одержаних 
злочинним шляхом, фінансування 
тероризму та фінансування 
розповсюдження зброї 
масового знищення 
(пункт 4 розділу ІІ)

КРИТЕРІЇ 
високого ризику

Додаток 2 
до Критеріїв ризику легалізації 
(відмивання) доходів, одержаних 
злочинним шляхом, фінансування 
тероризму та фінансування 
розповсюдження зброї 
масового знищення 
(пункт 1 розділу VI)

КРИТЕРІЇ 
ризику для фінансових операцій, які можуть мати ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення

1. Для суб’єктів у разі надання клієнту:

1) послуг з використанням готівки, зокрема у випадках:

регулярного (встановлюється суб’єктом, крім банків, самостійно у внутрішніх документах з урахуванням специфіки діяльності клієнта) отримання з рахунка(ів) клієнта(ів) коштів готівкою, що надходять в безготівковому вигляді від третьої(іх) особи(осіб), за винятком виплати заробітної плати, стипендій, пенсій та соціальних виплат;

спроби клієнта перевищити встановлену законодавством граничну суму розрахунку готівкою;

істотного збільшення (встановлюється суб’єктом самостійно у внутрішніх документах з урахуванням специфіки діяльності клієнта) залишку на рахунку клієнта, який регулярно знімається готівкою через касу власне клієнтом або його представником;

2) послуг зі здійснення міжнародних переказів, зокрема у випадках:

переказу коштів за кордон за відсутності зовнішньоекономічного договору (контракту), зокрема надання та повернення інвестицій (доходів від інвестиційної діяльності на території України), позик, кредитів, фінансової допомоги та інших запозичень; виплата дивідендів, відсотків, роялті; переведення власних коштів на закордонний рахунок; допомога родичам або близьким;

зарахування коштів в іноземній валюті у значних обсягах (встановлюється суб’єктом самостійно у внутрішніх документах з урахуванням специфіки діяльності клієнта) від нерезидентів на рахунки фізичних осіб, зокрема у вигляді заробітної плати, переказу коштів, поповнення карткового рахунку;

взаємозаліку вимог за експортно-імпортними операціями;

3) дистанційних послуг, зокрема у разі регулярного (встановлюється суб’єктом, крім банків, самостійно у внутрішніх документах з урахуванням специфіки діяльності клієнта) отримання клієнтом дистанційних послуг, якщо у суб’єкта виникають підозри, що такі операції можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) коштів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

4) послуг щодо купівлі-продажу цінних паперів у випадках:

разового продажу (купівлі) особою значного пакета цінних паперів, що не включені до біржового списку;

набуття права власності на пакет цінних паперів за договорами дарування або міни, сумарна номінальна вартість яких дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першоюстатті 15 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”;

взаємозаліку вимог за операціями з цінними паперами на позабіржовому ринку;

купівлі на позабіржовому ринку особами-резидентами пакетів акцій українських емітентів у осіб-нерезидентів за цінами, що перевищують їх номінальну вартість;

здійснення операцій з цінними паперами, про які з надійних джерел відомо, що вони мають високий ризик бути використаними для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

здійснення операцій з цінними паперами емітента, про якого з надійних джерел відомо, що він відсутній за місцезнаходженням;

5) інших послуг, зокрема у випадках:

регулярного (встановлюється суб’єктом, крім банків, самостійно у внутрішніх документах з урахуванням специфіки діяльності клієнта) одержання/надання/повернення фінансової допомоги, позик, кредитів та інших запозичень;

передавання особою доручення про здійснення фінансової операції через представника (посередника), якщо представник (посередник) виконує доручення особи без встановлення прямого (особистого) контакту із суб’єктом;

здійснення операції купівлі/продажу або відступлення права грошової вимоги.

2. Для суб’єктів, крім банків, при наданні клієнту будь-яких послуг, зокрема у випадках:

регулярного (встановлюється суб’єктом самостійно у внутрішніх документах з урахуванням специфіки діяльності клієнта) укладення особою строкових угод або використання інших похідних фінансових інструментів, особливо таких, що не передбачають поставки базового активу, за фінансовими операціями з одним або кількома контрагентами, результатом чого є постійний прибуток або постійні збитки особи;

придбання цінних паперів за рахунок коштів, які попередньо були внесені готівкою в касу професійного учасника ринку цінних паперів, або готівки, яка була переказана на рахунок професійного учасника ринку цінних паперів через банківську установу, платіжну систему;

дострокового розірвання договору страхування з перерахуванням коштів на користь третьої особи;

сплати страхових платежів особою, яка не є страхувальником;

сплати страховиком- (цементом-, перестрахувальником-) резидентом страхових платежів, виплат (відшкодувань) за договором перестрахування, укладеним із страховиком- (перестраховиком-) нерезидентом або отримання страхових  (перестрахових) платежів, виплат (відшкодувань) від нерезидентів;

надання кредитною спілкою голові та членам спостережної ради, ревізійної комісії, кредитного комітету та правління кредитної спілки великих кредитів з відсотковою ставкою, меншою за середньозважену відсоткову ставку за однотипними договорами в аналогічному періоді;

укладання договору поручительства з особою про сплату за кредит в іншій кредитній установі у разі, якщо ця особа неодноразово укладала або мала спроби укласти такі договори за умови внесення нею цій кредитній спілці (поручителю) коштів для зарахування на депозитний рахунок та наявності непогашеного кредиту в іншій кредитній установі;

отримання (за довіреністю) кредитів від імені членів кредитної спілки та дострокове їх погашення;

розміщення в ломбарді цінностей, зокрема дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, на суму, яка дорівнює чи перевищує десять мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день проведення операції;

проведення операцій з виплати переказу коштів, в якому відсутня повна інформація про ініціатора або отримувача;

очевидної невідповідності вхідних/вихідних платежів дійсному призначенню платежу;

неможливості встановлення контрагентів особи, прийняття суб’єктом коштів (платіжних документів до їх оплати) від особи, яка надсилає кошти на адресу іншої сторони цивільно-правової угоди, внаслідок чого такі кошти повертаються без виконання фінансової операції у зв’язку з незнаходженням такої іншої сторони або у зв’язку з її відмовою від їх прийняття;

проведення операцій з необробленими діамантами, країна походження/знаходження яких не бере участі в Процесі Кімберлі;

придбання фізичною особою ювелірних або побутових виробів з дорогоцінних металів та/або дорогоцінного каміння (однотипних виробів), та/або сертифікованого дорогоцінного каміння на суму, яка дорівнює або перевищує п’ятдесят мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день проведення операції;

проведення у великих розмірах фінансових операцій з купівлі-продажу товарів (оплати послуг), визначити вартість яких складно або неможливо, зокрема об’єктів інтелектуальної власності, деяких видів послуг, що не мають постійної ринкової вартості, консалтингових, юридичних, аудиторських послуг;

спроби клієнта здійснити операції з нерухомим майном, на яке накладено арешт;

здійснення операцій з нерухомим майном, ціна якого відрізняється від ринкової.