ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ ДФС
31 липня 2014 року N 22
(у редакції наказу ДФС
від 23 червня 2018 року N 398)
Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків
Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДФС при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (далі - Методичні рекомендації) розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та рекомендовано для застосування посадовими (службовими) особами органів ДФС (з урахуванням визначених статтею 19 1 Кодексу функцій) при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок платників податків з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС, а також фактичних перевірок щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг та оподаткування підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Ці Методичні рекомендації рекомендуються для застосування при проведенні фактичних перевірок структурними підрозділами, до функцій яких входить здійснення контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів у частині, що не суперечить іншим нормативно-правовим актам, які регулюють питання організації, проведення та реалізації матеріалів цих перевірок.
Методичні рекомендації не рекомендуються для застосування при проведенні документальних перевірок щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, крім застосування зразків оформлення окремих форм документів та журналів у визначених випадках.
При організації та проведенні перевірок контрольованих операцій платників податків з питань трансфертного ціноутворення Методичні рекомендації можуть бути рекомендовані для застосування з урахуванням положень статті 39 Кодексу та інших нормативно-правових актів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, які регулюють питання організації податкового контролю за визначенням цін у контрольованих операціях.
I. Організація та проведення перевірок платників податків
1.1. Координаційні робочі групи, що беруть участь в організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок платників податків.
З метою забезпечення належної взаємодії між працівниками органів ДФС відповідно до цього наказу створюються постійно діючі координаційні робочі групи, що беруть участь в організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок платників податків.
Координаційні робочі групи включають групу Податкового контролю та Інформаційно-аналітичну групу.
До складу групи Податкового контролю входять фахівці підрозділів аудиту, податків і зборів з фізичних осіб та боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.
До складу Інформаційно-аналітичної групи входять фахівці підрозділів:
аудиту (координатор групи при проведенні перевірок юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, представництв іноземних компаній);
податків і зборів з фізичних осіб (координатор групи при проведенні перевірок платників податків на доходи фізичних осіб та платників податків - фізичних осіб);
юридичного;
податків і зборів з юридичних осіб;
боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;
моніторингу доходів та обліково-звітних систем;
інформаційних технологій;
контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів;
погашення боргу;
оперативних підрозділів.
За письмовим зверненням керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) органу ДФС до Інформаційно-аналітичної групи або групи Податкового контролю можуть залучатись експерти Департаменту податкових та митних експертиз ДФС та його відокремлених підрозділів.
При надходженні від групи Податкового контролю повідомлення про призначення перевірки платника податків з метою забезпечення якісного, оперативного та у повному обсязі відпрацювання питань, що виникають під час організації, проведення та оформлення матеріалів перевірки платника податків, керівники структурних підрозділів Інформаційно-аналітичної групи призначають відповідальних працівників за її супроводження.
Відповідальні працівники у межах функціональних повноважень беруть участь у підготовці до проведення перевірки, спільних нарадах (у разі необхідності) та/або у межах компетенції вживають заходів для виявлення ризиків у діяльності платника податків, забезпечення повною мірою підрозділів групи Податкового контролю, які здійснюють (очолюють) перевірки, доперевірочними матеріалами, письмовими висновками, інформацією (документальним підтвердженням) щодо питань, які виникають у ході проведення перевірки, роз'ясненнями та консультаціями органів ДФС, судовою практикою та іншою інформацією, що може бути використана в ході проведення перевірки та при оформленні результатів.
У разі виникнення необхідності заміни відповідальних працівників із об'єктивних причин (тривала хвороба, переведення до іншого підрозділу органу ДФС або звільнення працівника органу ДФС тощо) керівники структурних підрозділів Інформаційно-аналітичної групи призначають нових відповідальних працівників за супроводження перевірки.
Для забезпечення оперативного обміну інформацією між органами ДФС, керівниками (їх заступниками або уповноваженими особами) органів ДФС, структурними підрозділами органів ДФС та відповідальними особами використовуються засоби корпоративної електронної пошти (іншої запровадженої в органі ДФС інформаційної системи управління документами). У разі необхідності надання відповідних документів у паперовому вигляді, такі документи надаються додатково.
Координацію взаємодії групи Податкового контролю з Інформаційно-аналітичною групою здійснює керівник (його заступник або уповноважена особа) відповідного органу ДФС, працівники якого здійснюють, а у разі проведення перевірки працівниками декількох органів ДФС та/або структурних підрозділів - очолюють таку перевірку (далі - здійснюють (очолюють) перевірку).
1.2. Прийняття рішення про проведення перевірки платника податків.
1.2.1. Рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79, пункту 80.2 статті 80 та пункту 81.1 статті 81 Кодексу оформлюється наказом, який підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС. У такому наказі зазначається дата видачі, найменування органу ДФС, який його видав та органу ДФС, який буде проводити таку перевірку (у випадках призначення такої перевірки органом ДФС вищого рівня відповідно до підпунктів 78.1.5 та 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Кодексу), найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова виїзна/невиїзна або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС та скріплення відповідною печаткою цього органу.
Зразок оформлення наказу на проведення документальної перевірки наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій.
Відповідно до визначених статтею 19 1 Кодексу повноважень щодо здійснення заходів адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків, рішення про проведення перевірки може бути оформлено наказом головних управлінь ДФС в областях, місті Києві, Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Офісу великих платників податків ДФС (далі - територіальні органи ДФС) та/або наказом Державної фіскальної служби України, зокрема, наказом:
Державної фіскальної служби України - для проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок платників податків із залученням працівників Державної фіскальної служби України та/або територіальних органів ДФС;
територіальних органів ДФС - для проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок платників податків із залученням працівників відповідного територіального органу ДФС, а за письмовим дорученням (погодженням) керівників відповідних структурних підрозділів Державної фіскальної служби України - із залученням також працівників Державної фіскальної служби України та інших територіальних органів ДФС.
За письмовим дорученням (погодженням) керівника (його заступника або уповноваженої особи) територіального органу ДФС, погодженим Державною фіскальною службою України, працівники цього органу можуть залучатися до проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок, що проводяться іншими територіальними органами ДФС.
1.2.2. При організації документальної планової перевірки підставою для видання наказу про її проведення є включення платника податків до плану-графіка документальних планових перевірок, який оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС.
При організації проведення документальної позапланової (крім перевірок, визначених у підпункті 1.2.3 цього пункту) або фактичної перевірки обґрунтовані пропозиції щодо необхідності її проведення оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника відповідного структурного підрозділу, який має інформацію, що може слугувати підставою для проведення документальної позапланової або фактичної перевірки відповідно до чинного законодавства.
Доповідна записка (висновок) надається на розгляд керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС, який приймає рішення про доцільність проведення такої перевірки та визначає підрозділ, який буде здійснювати (очолювати) цю перевірку, відповідати за її організацію, у тому числі направлення повідомлення до Інформаційно-аналітичної групи, координацію дій залучених до перевірки працівників інших структурних підрозділів та органів ДФС, а також реалізацію матеріалів перевірки.
1.2.3. Особливості призначення позапланових документальних перевірок з окремих підстав.
1.2.3.1. Наказ про проведення перевірки, що здійснюється відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, видається на підставі рішення суду (слідчого судді) про призначення такої перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) Державної фіскальної служби України або територіального органу ДФС (з урахуванням передбачених статтею 19 1 Кодексу функцій та Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236).
1.2.3.2. Накази про проведення документальних позапланових перевірок, що здійснюються відповідно до підпунктів 78.1.5 та 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, з урахуванням визначених у них вимог, видаються:
у разі призначення такої перевірки (на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Кодексу) у зв'язку з розглядом заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 Кодексу, - керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС, який проводив перевірку. У разі необхідності може складатися доповідна записка у порядку, визначеному у підпункті 1.2.2 цього пункту;
у разі призначення такої перевірки Державною фіскальною службою України під час проведення процедури адміністративного оскарження (підпункт 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Кодексу) або за наявності визначених у підпункті 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Кодексу обставин, які підтверджені документально, видається два накази:
керівником (його заступником або уповноваженою особою) Державної фіскальної служби України (із обов'язковим зазначенням органу ДФС, якому доручається організувати та провести таку перевірку). У разі необхідності може складатися доповідна записка у порядку, визначеному підпунктом 1.2.2 цього пункту;
керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДФС, якому було доручено організувати та провести таку перевірку. Підставою для видання такого наказу є відповідний наказ Державної фіскальної служби України про призначення перевірки.
1.2.4. Продовження строків проведення документальних та фактичних перевірок здійснюється відповідно до статті 82 Кодексу за наказом органу ДФС, який здійснює (очолює) таку перевірку. Статтею 82 Кодексу не обмежується кількість наказів про продовження строків перевірки за умови дотримання визначеної цією статтею тривалості перевірки та забезпечення надання платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам) копії зазначеного наказу та пред'явлення направлення з відміткою про продовження перевірки.
Продовження проведення перевірки розпочинається у перший робочий день за останнім робочим днем здійснення перевірки, зазначеним у направленні на перевірку. Наказ про продовження перевірки видається у ході проведення перевірки для недопущення перерви між датою закінчення перевірки згідно з першим направленням та датою продовження перевірки, зазначеною у відповідному наказі, на підставі доповідної записки керівника підрозділу органу ДФС, який здійснював (очолював) таку перевірку, з викладенням підстав та причин необхідності такого продовження.
У разі продовження термінів проведення перевірки, участь в якій беруть працівники Державної фіскальної служби України та/або інших територіальних органів ДФС, орган ДФС, що здійснює (очолює) таку перевірку, письмово повідомляє Державну фіскальну службу України та/або інші територіальні органи ДФС, працівники яких залучені до проведення перевірки, про продовження, перенесення термінів проведення перевірки або її зупинення, в день прийняття зазначеного рішення з викладенням об'єктивних причин щодо необхідності таких дій та подальшої участі залучених осіб інших органів ДФС у проведенні перевірки.
У разі виникнення спірних питань, подальша участь залучених до перевірки працівників Державної фіскальної служби України та/або інших територіальних органів ДФС здійснюється за письмовим дорученням (погодженням) керівників відповідних структурних підрозділів Державної фіскальної служби України або територіальних органів ДФС.
1.2.5. За рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, проведення документальної планової або позапланової виїзної перевірки великого платника податків може бути зупинено на строк, визначений у пункті 82.4 статті 82 Кодексу, з подальшим поновленням проведення на невикористаний строк, про що видається відповідний наказ із зазначенням строку зупинення та обставин, що спричинили таке зупинення.
Наказ про зупинення документальної планової чи позапланової виїзної перевірки видається на підставі доповідної записки керівника підрозділу органу ДФС, який здійснював (очолював) таку перевірку, з викладенням об'єктивних причин необхідності такого зупинення.
Копія наказу органу ДФС про зупинення перевірки не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків (посадовим особам платника або його законному (уповноваженому) представнику) під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.
За необхідності поновлення перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) органу ДФС, який видав наказ про зупинення перевірки, може видати наказ про поновлення документальної планової або позапланової виїзної перевірки до закінчення терміну, на який її було призупинено. Наказ із зазначенням дати такого поновлення видається на підставі доповідної записки керівника підрозділу органу ДФС, який здійснював (очолював) перевірку, у разі усунення (закінчення дії) обставин, що стали підставою для такого зупинення.
У такому випадку орган ДФС може поновити перевірку не раніше наступного робочого дня з дня вручення (надсилання) копії такого наказу платнику податків у порядку, наведеному в абзаці третьому цього підпункту.
1.2.6. За рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, терміни проведення документальної планової або позапланової перевірки платника податків можуть бути перенесені у випадках та на строк, які визначені пунктом 44.5 статті 44 та пунктом 85.9 статті 85 Кодексу. Про перенесення термінів проведення перевірки видається відповідний наказ із зазначенням строку та обставин, що спричинили таке перенесення, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам) під підпис або надсилається у порядку, передбаченому статтею 42 Кодексу.
Такий наказ видається на підставі складеного посадовими особами органу ДФС акта довільної форми, в якому зафіксовано документально підтверджені факти, що призвели до неможливості проведення перевірки у терміни, вказані у направленні та наказі.
При цьому орган ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, забезпечує оформлення документів та вжиття заходів у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.7 пункту 1.4 розділу I Методичних рекомендацій.
1.2.7. Після усунення причин, передбачених підпунктами 1.4.5 - 1.4.6 пункту 1.4 розділу I Методичних рекомендацій, через які своєчасно не розпочато перевірку, видається наказ про внесення відповідних змін до попереднього наказу на проведення перевірки, або видається новий наказ про її проведення (з дотриманням порядку, встановленого пунктом 1.2 розділу I Методичних рекомендацій), копія якого вручається платнику податків у встановленому Кодексом порядку.
У разі якщо після видання наказу про проведення перевірки платника податків виникли або виявлені обставини, які унеможливлюють її проведення на підставі цього наказу, керівником структурного підрозділу, що повинен здійснювати (очолювати) таку перевірку, готується доповідна (службова) записка на ім'я керівника (заступника керівника, уповноваженої особи) органу ДФС, який видавав цей наказ, з наведенням обставин, що унеможливлюють його реалізацію та проведення перевірки. У цьому випадку на підставі зазначеної доповідної записки видається відповідний наказ про скасування наказу на проведення перевірки, як такого, що нереалізований.
1.2.8. В обов'язковому порядку проекти наказів візуються юридичним підрозділом.
1.3. Оформлення направлення на проведення перевірки.
1.3.1. Для проведення документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки платника податків формується направлення на перевірку в одному примірнику окремо на кожну посадову (службову) особу, що буде проводити перевірку (зразок форми направлення наведено у додатку 2 до Методичних рекомендацій, додається).
Направлення на проведення документальної планової або позапланової виїзної або фактичної перевірки підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, та скріплюється відповідною печаткою цього органу (у тому числі у разі залучення до перевірки працівників інших органів ДФС).
Факсимільне відтворення підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС на направленні на проведення документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки не допускається.
1.3.2. Направлення на проведення перевірки реєструється в органі ДФС, що його виписав, у Журналі обліку видачі направлень/посвідчень на право проведення перевірки посадовим особам органу ДФС, що ведеться за формою згідно з додатком 3 до Методичних рекомендацій (додається).
Записи до такого журналу вносяться структурним підрозділом, відповідальним за реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу ДФС. Разом з тим за повноту внесення та достовірність інформаційних даних до журналів реєстрації відповідних документів, визначених Методичними рекомендаціями, відповідають працівники структурного підрозділу органу ДФС, який здійснює (очолює) перевірку.
За відсутності єдиного територіального розміщення в окремих органах ДФС допускається ведення кількох журналів обліку видачі направлень - за відповідними територіями.
У журналі в обов'язковому порядку вказуються вид перевірки, підстави для проведення (відповідний підпункт, пункт та стаття Кодексу), дата початку та тривалість (кількість робочих днів або діб (для фактичної перевірки).
1.3.3. У разі виникнення під час проведення документальної виїзної або фактичної перевірки необхідності додаткового залучення працівників органів ДФС до складу перевіряючих, направлення на перевірку оформляється та реєструється відповідно до підпунктів 1.3.1 та 1.3.2 пункту 1.3 цього розділу Методичних рекомендацій.
Підставою для додаткового залучення працівників органів ДФС до складу перевіряючих є доповідна записка керівника структурного підрозділу органу ДФС, який здійснює (очолює) таку перевірку, на ім'я керівника (його заступника або уповноваженої особи) відповідного органу ДФС з викладенням об'єктивних причин необхідності додаткового залучення до складу перевіряючих інших працівників органу ДФС (значні обсяги операцій, проведених платником податків у періоді, що перевіряється; виникнення інших питань, що належать до компетенції органів ДФС; тривала хвороба або звільнення працівника органу ДФС, які сталися під час проведення перевірки, тощо).
При цьому в акті перевірки вчиняється відповідний запис.
За необхідності додаткового залучення до перевірки працівників інших територіальних органів ДФС або Державної фіскальної служби України видається відповідний наказ, підставою для видання якого є відповідне письмове доручення (погодження) керівників відповідних структурних підрозділів Державної фіскальної служби України, що надане згідно з вимогами підпункту 1.2.1 пункту 1.2 цього розділу.
1.3.4. При виданні наказу про продовження термінів проведення документальної виїзної та фактичної перевірки нові направлення на перевірку не виписуються. Про продовження строків перевірки вказується у направленнях, що виписувались на проведення перевірки, із зазначенням основних реквізитів наказу та кількості робочих днів (діб), на які продовжено перевірку.
1.3.5. Після усунення причин, передбачених підпунктами 1.4.5 - 1.4.7 пункту 1.4 розділу I Методичних рекомендацій, через які своєчасно не розпочато перевірку, направлення на проведення документальної планової або позапланової виїзної або фактичної перевірки оформляється та реєструється відповідно до підпунктів 1.3.1 та 1.3.2 пункту 1.3 цього розділу Методичних рекомендацій.
1.4. Особливості організації та проведення документальних та фактичних перевірок.
Допуск посадових (службових) осіб до проведення документальних планових або позапланових виїзних та фактичних перевірок визначено статтями 77 - 81 Кодексу.
1.4.1. Особливості організації проведення документальних планових перевірок.
Документальна планова перевірка платника податків проводиться згідно із затвердженим Державною фіскальною службою України планом-графіком проведення документальних планових перевірок на відповідний рік (далі - план-графік).
Підрозділ органу ДФС, який здійснює (очолює) документальну планову перевірку, з метою дотримання статті 77 Кодексу надсилає (або вручає під розписку) платнику податків (посадовій особі платника податків або його законному (уповноваженому) представнику) у порядку, встановленому Кодексом, не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку документальної планової перевірки:
письмове повідомлення про проведення документальної планової перевірки згідно із затвердженим Державною фіскальною службою України планом-графіком (із залишенням копії в органі ДФС);
копію наказу про проведення документальної планової перевірки.
Зразок форми повідомлення про проведення документальної планової перевірки наведено у додатку 4 до Методичних рекомендацій (додається).
Повідомлення підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС, завіряється відповідною печаткою цього органу та реєструється в Журналі реєстрації повідомлень про проведення перевірок платників податків, який ведеться структурним підрозділом, відповідальним за реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу ДФС, за формою згідно з додатком 5 до Методичних рекомендацій (додається).
Факсимільне відтворення підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) на повідомленні про проведення документальної перевірки не допускається.
Слід звернути увагу, що норми пункту 77.4 статті 77 Кодексу, не передбачають обов'язку контролюючого органу щодо повторного надсилання платнику податків повідомлення про проведення планової документальної перевірки після усунення причин, визначених підпунктами 1.4.5 - 1.4.7 пункту 1.4 розділу I Методичних рекомендацій, через які своєчасно не було розпочато наведену перевірку.
Підрозділ органу ДФС, який здійснює (очолює) документальну планову перевірку, не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку перевірки забезпечує інформування органів державного фінансового контролю відповідно до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року N 805 (зі змінами) (за умови, якщо передбачається одночасне проведення перевірки у звітному періоді).
1.4.2. Особливості організації проведення документальних планових та позапланових невиїзних перевірок.
При організації документальних планових та позапланових невиїзних перевірок необхідно враховувати особливості їх проведення, визначені статтею 79 розділу II Кодексу.
Так, документальна планова та позапланова невиїзна перевірка здійснюються на підставі наказу про проведення, оформленого з дотриманням вимог, передбачених цим розділом Методичних рекомендацій, та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Кодексу.
З метою дотримання вимог статей 77 та 79 Кодексу підрозділи органу ДФС, які здійснюють (очолюють) документальну планову або позапланову невиїзну перевірку, забезпечують надіслання (вручення) платнику податків (його представнику) у порядку та терміни, визначені Кодексом, копії наказу про проведення документальної планової / позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, складеного за формою згідно з додатком 4 - при проведенні документальної планової невиїзної перевірки, а при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки - згідно з додатком 6 до Методичних рекомендацій (додається).
Зазначене повідомлення підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС, завіряється відповідною печаткою цього органу та реєструється у Журналі реєстрації повідомлень про проведення перевірок платників податків у порядку, визначеному підпунктом 1.4.1 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій.
У випадках коли під час виконання заходів щодо організації документальної невиїзної перевірки платник податків при отриманні ним повідомлення та копії наказу про її проведення надає до органу ДФС обґрунтоване письмове звернення щодо проведення замість документальної невиїзної перевірки документальної виїзної перевірки, керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) органу ДФС доцільно розглянути питання щодо заміни виду перевірки.
При розгляді цього питання беруться до уваги:
зазначені у письмовому зверненні платника податків обґрунтування обставин, що унеможливлюють проведення невиїзної документальної перевірки, які можуть бути пов'язані, зокрема, із значною кількістю первинних документів у паперовому вигляді, які необхідно надати до органу ДФС для проведення перевірки, необхідністю вжиття контрольних заходів, які можливо здійснити лише при проведенні документальної виїзної перевірки (наприклад, зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої, що використовуються у процесі провадження діяльності платника податків тощо);
відсутність обставин, які свідчать про неможливість заміни виду документальної перевірки, наприклад, відсутність практичної/технічної можливості проведення документальної перевірки за місцезнаходженням (податковою адресою) платника податків, відмінний від загальновстановленого, в тому числі сезонний, графік роботи платника податків тощо.
Про результати розгляду письмового звернення платнику податків надсилається (вручається) письмова відповідь у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.
При цьому слід звернути увагу, що у разі зміни виду документальної перевірки (з невиїзної на виїзну) доцільно забезпечити скасування або внесення змін до раніше прийнятого рішення про проведення документальної невиїзної перевірки, а також дотримання порядку організації та умов допуску до проведення виїзної документальної перевірки, встановлених статтями 77, 78 та 81 Кодексу, зокрема, оформлення та надання (пред'явлення) платнику податків відповідних документів для проведення документальної виїзної перевірки.
Норми пункту 77.4 статті 77 Кодексу не передбачають обов'язку контролюючого органу щодо повторного надсилання платнику податків повідомлення про проведення планової документальної перевірки у разі зміни її виду з невиїзної на виїзну.
З метою дотримання вимог Кодексу та прав платників податків доцільно забезпечити завчасне надіслання (вручення) повідомлень про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
Необхідно також врахувати, що у разі виникнення необхідності зміни виду документальної перевірки (з виїзної на невиїзну) доцільно забезпечити безумовне дотримання вимог щодо організації та проведення невиїзних документальних перевірок, які встановлені статтею 79 Кодексу, а також відповідно статтями 77 та 78 Кодексу, в частині, зокрема, надіслання (вручення) платнику податків у визначені терміни належним чином оформлених повідомлення та копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки, а також скасування або внесення змін до раніше прийнятого рішення про проведення документальної виїзної перевірки.
1.4.3. Особливості організації та проведення документальних перевірок платників податків, які мають відокремлені підрозділи (об'єкти, пов'язані з оподаткуванням), перебувають на обліку в різних органах ДФС, а також пов'язані із зміною місця обліку платника податків в органах ДФС.
1.4.3.1. Особливості організації документальних перевірок платників податків, що мають відокремлені підрозділи, рухоме та нерухоме майно, об'єкти оподаткування або об'єкти, які пов'язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність.
Якщо юридична особа та її відокремлені підрозділи перебувають на обліку в різних органах ДФС (основне місце обліку) або ця особа (її підрозділи) перебуває на обліку в інших органах ДФС за місцем розташування (реєстрації) її відокремлених підрозділів, а також рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі для цілей цього підпункту - об'єкти, пов'язані з оподаткуванням), при організації документальної планової перевірки (або документальної позапланової перевірки з усіх питань) вживаються заходи щодо одночасного проведення перевірки такого платника податків - юридичної особи та її не знятих з обліку відокремлених підрозділів та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.
Організацію взаємодії та координацію дій відповідних органів при проведенні таких перевірок проводить той орган ДФС, який здійснює (очолює) перевірку юридичної особи.
У такому випадку відповідні підрозділи органів ДФС, які здійснюють (очолюють) перевірку платника податків - юридичної особи:
забезпечують у встановленому Кодексом порядку і терміни та з дотриманням підпункту 1.4.1 цього пункту повідомлення платника податків - юридичної особи про проведення його перевірки, а також направлення (вручення) юридичній особі копії відповідного наказу про проведення перевірки;
забезпечують дотримання підпункту 1.4.1 цього пункту в частині інформування органів державного фінансового контролю (за умови, якщо передбачається одночасне проведення перевірки у звітному періоді);
не пізніше ніж за 12 робочих днів до початку проведення інформують засобами електронного зв'язку відповідні територіальні органи ДФС за місцем обліку відокремлених підрозділів або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, про дату початку, підстави для проведення перевірки, терміни її проведення та період діяльності платника податків, що підлягає перевірці;
не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку перевірки забезпечують надання відповідним територіальним органам ДФС наявної інформації про основні питання та ризики несплати податків (інших порушень законодавства), у тому числі виявлені при проведенні доперевірочного аналізу, які підлягають дослідженню при проведенні перевірки відокремленого підрозділу (об'єкта, пов'язаного з оподаткуванням). У разі виявлення таких питань та ризиків (або порушень) під час проведення перевірки, інформація для відпрацювання надається відповідним територіальним органам ДФС не пізніше наступного робочого дня за днем їх виявлення;
забезпечують координацію відповідних територіальних органів ДФС щодо проведення ними перевірок у терміни, необхідні для завершення перевірки платника податків у цілому (у тому числі повідомляють про продовження, перенесення термінів проведення перевірки, зупинення перевірки тощо).
Відповідні територіальні органи ДФС за місцем обліку відокремлених підрозділів, забезпечують:
інформування органу ДФС, що здійснює (очолює) перевірку платника податків - юридичної особи, про початок та терміни перевірки відокремленого підрозділу;
своєчасне відпрацювання отриманої від органу ДФС, що здійснює (очолює) перевірку платника податків - юридичної особи, інформації (у визначені цим органом терміни) про основні питання та ризики несплати податків (інших порушень законодавства), які підлягають дослідженню при проведенні перевірки відокремленого підрозділу та своєчасне надання такому органу аналогічної інформації, яка підлягає дослідженню при проведенні перевірки юридичної особи та/або інших відокремлених підрозділів;
проведення документальних перевірок відокремлених підрозділів з дотриманням передбачених Кодексом вимог щодо їх організації та у терміни, погоджені з органом ДФС, що здійснює (очолює) перевірку платника податків - юридичної особи, та надання йому матеріалів такої перевірки до закінчення перевірки платника податків - юридичної особи (у визначений цим органом термін, але не пізніше ніж за 3 дні до завершення перевірки).
У разі виникнення необхідності зупинити перевірку відокремленого підрозділу, продовжити або перенести терміни проведення перевірки, такі дії здійснюються за обов'язковим письмовим погодженням з органом ДФС, який проводить перевірку юридичної особи.
У разі зупинення перевірки платника податку - юридичної особи, продовження або перенесення термінів її проведення, орган ДФС, який здійснює таку перевірку, у день прийняття відповідних рішень забезпечує повідомлення про це відповідних територіальних органів ДФС.
У разі допущення територіальними органами ДФС за місцем обліку відокремлених підрозділів, або органом ДФС, який здійснює (очолює) перевірку платника податків - юридичної особи, порушень вимог цього підпункту, відповідний орган ДФС, який виявив ці порушення, ініціює перед Державною фіскальною службою України питання про притягнення до відповідальності у встановленому порядку посадових осіб органів ДФС, які їх допустили.
1.4.3.2. Особливості організації та проведення документальних перевірок платників податків, які переводяться на обслуговування з одного органу ДФС до іншого.
При організації та проведенні документальних перевірок платників податків, які у зв'язку із зміною місцезнаходження (податкової адреси) переводяться на обслуговування з одного органу ДФС до іншого, слід враховувати вимоги Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що формує державну фінансову політику, щодо необхідності завершення територіальним органом ДФС за попереднім місцем обліку процедур адміністрування податків і зборів у частині закінчення документальних перевірок платників податків та узгодження сум грошових зобов'язань за їх результатами.
Що стосується інших документальних перевірок таких платників податків (у тому числі перевірок, які проводяться у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків), то оскільки статтею 75 Кодексу визначено, зокрема, що документальна виїзна перевірка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка, такі перевірки доцільно проводити територіальним органам ДФС за основним місцем обліку зазначених платників податків на дату прийняття рішення про проведення перевірки.
1.4.4. Особливості організації та проведення фактичних перевірок платників податків, які мають відокремлені підрозділи або інші об'єкти, де провадять діяльність.
У разі організації фактичної перевірки платника податків територіальним органом ДФС за основним місцем обліку зазначеного платника податків, та у разі якщо такий платник податків має відокремлені підрозділи або інші об'єкти, де провадиться діяльність та які розташовані поза межами його основного місця обліку, зазначений орган, який здійснює (очолює) перевірку такого платника, може ініціювати організацію проведення перевірки таких відокремлених підрозділів або інших об'єктів за їх фактичним місцезнаходженням.
У такому випадку підрозділ органу ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, не пізніше ніж за 10 робочих днів до початку її проведення надає засобами електронного зв'язку до територіального органу ДФС, на території якого провадять діяльність відокремлений підрозділ або інший об'єкт, запит щодо проведення перевірки господарського об'єкта такого платника податків разом із переліком питань, які необхідно відобразити в акті перевірки, та обставин для проведення перевірки відповідно до статті 80 Кодексу.
1.4.5. Організація роботи у разі неможливості проведення перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням.
У разі коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, у той же день складається відповідний акт у довільній формі, що засвідчує цей факт. У такому акті рекомендується зазначати інформацію про підстави для проведення перевірки (реквізити наказу, направлень тощо), дату встановлення факту та причини неможливості проведення перевірки, адресу місцезнаходження платника податків, за якою встановлено відсутність платника, та інші фактичні обставини, що засвідчують такі факти.
Зазначений акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу ДФС, не пізніше наступного робочого дня після його складання, за формою згідно з додатком 7 до Методичних рекомендацій (додається). Спеціальний журнал реєстрації актів та інші, передбачені цими Методичними рекомендаціями журнали, ведуться з дотриманням вимог Інструкції з діловодства, затвердженої відповідним розпорядчим документом Державної фіскальної служби України. У такому ж порядку реєструються інші передбачені Методичними рекомендаціями акти (крім актів (довідок) перевірок).
В акті на першому аркуші у верхньому лівому куті зазначаються дата його складання та номер акта, який складається із порядкового номера Спеціального журналу реєстрації актів, коду структурного підрозділу, що його склав, та коду за ЄДРПОУ платника податків (реєстраційного номера облікової картки платника податків - фізичної особи або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті)).
При цьому підрозділ органу ДФС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, протягом 2-ох робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника або уповноважену особу) органу ДФС та передає запит на встановлення місцезнаходження платника податків до оперативного підрозділу відповідного територіального органу ДФС за основним місцем обліку платника податків.
Зразок форми запиту наведено у додатку 8 до Методичних рекомендацій.
До запиту додається копія акта про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням, а також надається інформація про результати проведених заходів структурним підрозділом органу ДФС шляхом спілкування (телефон, пошта, факс тощо) із платником податків щодо з'ясування його фактичного місцезнаходження.
Такий запит підписується керівником структурного підрозділу, що здійснює (очолює) перевірку (керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС, у разі проведення перевірки іншим органом ДФС, ніж визначений у абзаці п'ятому цього підпункту), реєструється та направляється у загальновстановленому порядку засобами інформаційної системи управління документами органу ДФС.
Оперативний підрозділ відповідного територіального органу ДФС не пізніше 10 календарних днів з дня отримання запиту в обов'язковому порядку письмово повідомляє ініціатора запиту про проведену роботу з наданням копій отриманих у ході його виконання матеріалів.
У разі необхідності вказаний термін може бути продовжений за рішенням керівника зазначеного оперативного підрозділу, але не більше ніж до 30 календарних днів з дня отримання запиту, про що цей підрозділ також письмово повідомляє ініціатора до закінчення 10-денного терміну.
У разі встановлення місцезнаходження платника податків оперативний підрозділ органу ДФС не пізніше наступного робочого дня письмово направляє ініціатору запиту інформацію про встановлене місцезнаходження. У разі необхідності працівниками оперативного підрозділу складається відповідна довідка.
У разі якщо внаслідок заходів, вжитих працівниками оперативного підрозділу, не встановлено місцезнаходження платника податків у визначені абзацами дев'ятим та десятим цього підпункту терміни, такий підрозділ повідомляє про це структурний підрозділ органу ДФС, який ініціював проведення заходів на встановлення місцезнаходження платника податків, та передає керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) відповідного органу ДФС службову записку та матеріали про проведену роботу.
Рішення про припинення заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків приймає керівник органу ДФС, працівники якого вживали такі заходи, на підставі службової записки начальника оперативного підрозділу за погодженням з підрозділом (або органом ДФС), що є ініціатором запиту.
З метою контролю за своєчасним отриманням інформації доцільно ініціатору запиту при його направленні до оперативного підрозділу та при отриманні від нього інформації про результати вжитих заходів вносити відповідні записи до графи 12 "Примітка" Спеціального журналу реєстрації актів (наведений у додатку 7 до Методичних рекомендацій), у якому зареєстровано відповідний акт про неможливість проведення перевірки, що був підставою для направлення запиту.
1.4.6. Організація роботи у разі відмови в допуску платником податків до проведення перевірки або відмови від її проведення
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу ДФС до проведення перевірки або відмови від її проведення такими посадовими особами за місцем проведення перевірки невідкладно складається акт у двох примірниках, що засвідчує факт відмови.
Такий акт складається у довільній формі, із обов'язковим наведенням в ньому:
підстав для перевірки (документів (наказів, направлень), оформлених для її проведення);
П. І. Б. посадових (службових) осіб органів ДФС, які прибули для проведення перевірки та у допуску для проведення перевірки яким було відмовлено та/або було відмовлено у проведенні такої перевірки;
інформації щодо дотримання передбачених пунктом 77.4 статті 77 та пунктом 78.4 статті 78 Кодексу вимог щодо надіслання (вручення) наказів (та повідомлень при проведенні планових документальних перевірок) для надання права на проведення таких перевірок;
інформації щодо дотримання передбачених пунктом 81.1 статті 81 Кодексу умов допуску до проведення перевірки в частині пред'явлення (вручення) під розписку відповідних документів;
дати та часу відмови у допуску / відмови від проведення перевірки;
П. І. Б. платника податку (посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції), які заявили про відмову у допуску до перевірки та/або відмовились від її проведення, та заявлених ними причин відмови;
інформації щодо надання платником податку (посадовими (службовими) особами платника податків (його представниками або особами, які фактично проводять розрахункові операції)) письмових пояснень до складеного посадовими особами органу ДФС акта;
наводяться інші обставини, що засвідчують зазначені у цьому акті факти (у разі необхідності).
Зразок форми акта про відмову в допуску до проведення / відмови від проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки наведено у додатку 9 до Методичних рекомендацій.
Зазначений акт підписується посадовими особами органу ДФС та посадовими (службовими) особами платника податків (його представниками або особами, що фактично проводять розрахункові операції), які заявили про відмову у допуску (відмовились від проведення). Один примірник акта вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки (відмови від проведення), та/або відмови отримати один примірник акта та/або відмови використати передбачене Кодексом право та надати свої пояснення до нього, посадовими особами органу ДФС складається акт довільної форми, що засвідчує такі факти.
Протягом 24 годин після виникнення обставин, передбачених статтею 94 Кодексу (безпідставної відмови платника податків у допуску до проведення перевірки або з'ясування під час організації та проведення перевірки інших обставин для застосування адміністративного арешту майна, передбачених статтею 94 Кодексу, у тому числі відмови від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) тощо), керівником структурного підрозділу органу ДФС, що здійснює (очолює) таку перевірку, вживаються заходи щодо підготовки та надання з дотриманням Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що формує державну фінансову політику (далі - Порядок застосування адміністративного арешту майна), на розгляд керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) органу ДФС звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків для прийняття ним рішення відповідно до вимог статті 94 Кодексу.
До звернення додається копія акта про відмову від допуску до проведення перевірки (акта, що засвідчує наявність інших обставин для застосування адміністративного арешту майна, передбачених Кодексом та наведених у абзаці п'ятнадцятому цього підпункту) разом з відповідними матеріалами, поясненнями та копіями складених до них актів (про відмову від підпису тощо).
Прийняте керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків невідкладно передається:
визначеному керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС виконавцю цього рішення для вжиття ним передбачених Порядком застосування адміністративного арешту майна заходів щодо надсилання цього рішення до виконання та організації опису майна платників податків;
один примірник цього рішення разом з пакетом необхідних документів передається до юридичного підрозділу органу ДФС для підготовки та направлення ним до суду процесуальних документів щодо підтвердження судом обґрунтованості прийнятого рішення у терміни, визначені пунктом 94.10 статті 94 Кодексу, та звернення до суду про накладення арешту на рахунках такого платника (зупинення видаткових операцій).
Структурний підрозділ органу ДФС, що здійснює (очолює) перевірку та готував звернення про застосування адміністративного арешту, забезпечує надання юридичному підрозділу відповідної інформації та належним чином завірених документів (копій), які необхідні для підготовки ним процесуальних документів.
1.4.7. Особливості проведення документальних перевірок у разі ненадання платником податків під час перевірки документів для їх здійснення
1.4.7.1. У разі надходження до органу ДФС за місцем обліку від платника податків повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів (відповідно до пункту 44.5 статті 44 Кодексу) такий орган ДФС не пізніше наступного робочого дня повідомляє про такий факт відповідний територіальний орган ДФС, що здійснює (очолює) перевірку (у разі її проведення іншим органом ДФС, ніж орган ДФС за місцем обліку) та, у разі необхідності, передає йому копії наведених вище повідомлень та отриманих від платника податків документів, що підтверджують втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, звернення платника із заявою до правоохоронних органів тощо (за наявності).
У разі якщо під час проведення документальної перевірки або у будь-який час після прийняття рішення про проведення перевірки до її початку до відповідного територіального органу ДФС, що здійснює (очолює) таку перевірку, надійшло повідомлення платника податків про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів (відповідно до пункту 44.5 статті 44 Кодексу), або отримано інформацію та копії протоколів про вилучення документів правоохоронними та/або іншими органами тощо (пункт 85.9 статті 85 Кодексу), у зв'язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки або її початку у терміни, визначені у наказі, такі особи складають акт про неможливість проведення перевірки довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій.
В акті зазначаються причини неможливості продовжувати (розпочати) перевірку у терміни, вказані у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про проведення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.
При цьому до такого акта додаються копії отриманих від платника податків та органу ДФС за місцем обліку документів, що підтверджують виникнення передбачених пунктом 44.5 статті 44 та пунктом 85.9 статті 85 Кодексу обставин.
На підставі цього акта органом ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, видається наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки у порядку, визначеному підпунктом 1.2.6 пункту 1.2 розділу I Методичних рекомендацій.
У разі вилучення оригіналів документів правоохоронними або іншими органами підрозділ, який здійснює (очолює) перевірку, забезпечує підготовку та направлення у той же день письмового запиту до відповідного органу про надання органу ДФС копій зазначених документів або забезпечення доступу до перевірки таких документів.
У запиті зазначаються: перелік вилучених документів, дані протоколу (іншого документа), на підставі якого були вилучені документи, посилання на пункт 85.9 статті 85 Кодексу щодо обов'язку відповідного органу забезпечити протягом 3 робочих днів з дня отримання запиту надання органу ДФС копій документів або доступу його посадовим (службовим) особам до перевірки таких документів.
Новий наказ про проведення перевірки не видається та нові направлення на проведення перевірки не виписуються. У разі якщо терміни, визначені пунктом 44.5 статті 44 Кодексу, достроково скорочуються - видається наказ про поновлення перевірки не пізніше наступного робочого дня, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам) під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.
Після отримання копій всіх вилучених правоохоронними та іншими органами документів або забезпечення доступу до них терміни проведення перевірки поновлюються не пізніше наступного робочого дня, про що видається наказ про поновлення перевірки, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).
1.4.7.2. У разі надходження до органу ДФС за місцем обліку від платника податків, який провадив господарську діяльність на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення і не може пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, підписаного керівником підприємства та головним бухгалтером такого платника податків повідомлення про неможливість вивезення та/або про втрату первинних документів із зони проведення антитерористичної операції (наданого відповідно до підпункту 38.11 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу), такий орган ДФС не пізніше наступного робочого дня повідомляє засобами електронного зв'язку про такий факт відповідний територіальний орган ДФС, що здійснює (очолює) перевірку (у разі її проведення іншим органом ДФС, ніж орган ДФС за місцем обліку), та передає йому копії наведених повідомлень та отриманих від платника податків документів, що підтверджують втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, звернення платника із заявою до правоохоронних органів тощо (за наявності).
У разі якщо під час проведення документальної перевірки або у будь-який час після прийняття рішення про проведення перевірки до її початку до відповідного територіального органу ДФС, що здійснює (очолює) таку перевірку, надійшло передбачене абзацом першим цього підпункту повідомлення та копії документів, керівником (заступником керівника, уповноваженою особою) цього органу розглядається питання щодо можливості застосовування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності такого платника податків (як виняток із положень статті 44 Кодексу), а також застосування інших передбачених підпунктом 38.11 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу особливостей та обмежень щодо проведення перевірок такого платника податків.
Підставою для розгляду є відповідні обґрунтовані пропозиції щодо необхідності або неможливості застосування наведених вище норм Кодексу, що оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника відповідного структурного підрозділу, який визначений керівником (заступником керівника, уповноваженою особою) органу ДФС, відповідальним за розгляд цього питання відповідно до чинного законодавства. У доповідній записці зазначається обґрунтована інформація щодо результатів розгляду наведених у повідомленні платника податків фактів та фактичних обставин діяльності такого платника податків передбаченим підпунктом 38.11 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу вимогам, зокрема, щодо:
дотримання передбачених цим підпунктом вимог стосовно порядку оформлення повідомлення;
дати зміни місцезнаходження (місця проживання) платника податків з тимчасово окупованої території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення на іншу територію України платника податків;
сплати податків до бюджету згідно з Кодексом у період проведення антитерористичної операції;
наведених у повідомленні платника податків обставин, що призвели до неможливості вивезення та/або втрати зазначених у повідомленні первинних документів, зв'язку цих фактів з проведенням антитерористичної операції, а також їх документального підтвердження (за наявності);
переліку первинних документів, податкових (звітних) періодів, до яких вони відносяться, та їх співвідношення з датою перереєстрації підприємства на іншій території України;
дослідження інших обставин, які є важливими для прийняття обґрунтованого рішення за результатами розгляду повідомлення платника податків про втрату/неможливість вивезення первинних документів.
За рішенням керівника (заступника керівника, уповноваженої особи) органу ДФС до розгляду повідомлення платника податків та підготовки обґрунтованих пропозицій за його результатами долучаються працівники відповідних структурних підрозділів, до функціональних обов'язків яких віднесено опрацювання та аналіз наведених вище питань.
При цьому, у разі відмови контролюючого органу у застосуванні положень підпункту 38.11 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, керівник (заступник керівника, уповноважена особою) відповідного територіального органу ДФС забезпечує дотримання абзацу чотирнадцятого цього підпункту щодо прийняття та надіслання (вручення) платнику податків у встановленому Кодексом порядку вмотивованого рішення у строк не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків, в якому зазначаються підстави та докази такої відмови.
Оскільки Кодекс не містить вимог щодо затвердження форми наведених вище рішень, можливе їх прийняття органами ДФС у довільній формі із наведенням назви органу ДФС, який прийняв рішення, найменування платника податків, його податкової адреси, податкового номера, реквізитів повідомлення про неможливість вивезення та/або втрату первинних документів та зазначених у ньому обставин, у тому числі переліку первинних документів, податкових (звітних) періодів тощо, а також обґрунтованих підстав та доказів такої відмови, у тому числі за результатами опрацювання наведених у абзацах третьому - дев'ятому цього підпункту Методичних рекомендацій питань.
У разі якщо особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки або її початку у терміни, визначені у наказі, такі особи складають акт про неможливість проведення перевірки довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій, та вживають інші передбачені цими рекомендаціями заходи.
1.4.7.3. Організація роботи у разі ненадання платником податків документів до перевірки в інших випадках.
У разі ненадання платником податків під час проведення перевірки (крім наведених у цьому пункті випадків та випадків, передбачених підпунктом 1.4.6 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій) відповідних документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для її здійснення, складається відповідний акт, який реєструється у передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій порядку, а також вживаються заходи щодо документування цих фактів у відповідних розділах (додатках) до акта перевірки із наведенням переліку документів, які не надано (за необхідності - згрупованих за типами).
При цьому при проведенні документальних перевірок платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів у таких випадках відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого відповідним наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, доцільно направляти таким платникам податків запити про надання документів (копій документів).
Зразок такого запиту наведено у додатку до Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, затверджених відповідним наказом Державної фіскальної служби України (для перевірок платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів).
У випадках, передбачених пунктом 44.7 статті 44 Кодексу, зокрема, якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, не пізніше наступного робочого дня за днем їх отримання складається акт довільної форми, що засвідчує такий факт, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій. Такий акт є підставою для прийняття органом ДФС, що здійснює (очолює) перевірку, рішення про продовження строку її проведення з дотриманням визначених статтею 82 Кодексу термінів та передбаченого підпунктом 1.2.4 пункту 1.2 розділу I Методичних рекомендацій порядку.
1.4.8. У випадках надання платником податків на підставі пункту 44.7 статті 44 Кодексу протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, до органу ДФС, який здійснював (очолював) перевірку, додаткових документів, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, такий орган вживає заходів щодо забезпечення своєчасного їх розгляду у порядку, визначеному Кодексом, та з дотриманням рекомендацій, наведених у підпункті 1.6.2 пункту 1.6 цього розділу Методичних рекомендацій.
При цьому слід врахувати, що згідно з пунктом 44.7 статті 44 Кодексу у такому випадку, а також у разі, якщо надіслані відповідно до абзацу першого цього пункту Кодексу документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, орган ДФС має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків. При призначенні такої перевірки та оформленні документів для її проведення доцільно керуватись рекомендаціями, наведеними у пунктах 1.2, 1.3 та у підпункті 1.6.2 пункту 1.6 цього розділу Методичних рекомендацій.
1.5. Врегулювання проблемних питань під час перевірки та діяльність постійних комісій із розгляду спірних питань.
1.5.1. З метою врахування наданих у встановленому порядку платником податків пояснень щодо встановлених під час перевірки порушень та врегулювання проблемних питань (у разі їх наявності) у межах термінів здійснення документальної перевірки рекомендується організовувати проведення робочих зустрічей з платником податків для обговорення встановлених під час перевірки порушень, пояснень платника податків, питань щодо повноти надання ним документів для перевірки та інших проблемних питань у разі їх виникнення.
При цьому з метою організації проведення робочої зустрічі з платником податків такому платнику або його законному (уповноваженому) представнику рекомендується надавати письмову пропозицію із зазначенням дати, часу та місця її проведення. Доцільно проводити такі зустрічі не пізніше ніж за один робочий день (для великих платників податків - не пізніше ніж за три робочі дні) до закінчення терміну проведення перевірки.
Робочі зустрічі рекомендується проводити за участі посадових осіб, які здійснюють (очолюють) перевірку (за необхідності - також працівників інших структурних підрозділів органу ДФС), а також платника податків (посадових осіб або його законних (уповноважених) представників).
За результатами робочої зустрічі рекомендується складати протокол, в якому зазначається дата проведення зустрічі, суть спірних питань, які обговорювались на робочій зустрічі, перелік документів, які надавались для розгляду, та їх зміст, результати обговорення та позиції посадових осіб органу ДФС та платника податків, зауваження та пропозиції за результатами зустрічі.
Облік зазначених протоколів здійснюється у відповідному журналі обліку протоколів робочих зустрічей з платниками податків, який ведеться безпосередньо у структурному підрозділі, що здійснював (очолював) перевірку, із зазначенням в ньому: дати проведення зустрічі та номера протоколу (який складається із порядкового номера у цьому журналі реєстрації протоколів та коду структурного підрозділу, що його склав), коду за ЄДРПОУ платника податків (реєстраційного номера облікової картки платника податків - фізичної особи або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті)), назви (П. І. Б.) платника податків та П. І. Б. посадових (уповноважених) осіб платника податків, що брали участь у робочій зустрічі, дати початку та дати закінчення перевірки, короткого опису спірних питань, що обговорювалися, а також результатів і пропозицій за результатами зустрічі.
1.5.2. При виникненні спірних питань під час або після проведення документальної перевірки, у тому числі у разі надання заперечень до акта перевірки або додаткових документів щодо встановлених перевіркою порушень, за поданням відповідального за проведення перевірки підрозділу такі питання виносяться на розгляд постійних комісій із розгляду спірних питань при відповідних територіальних органах ДФС.
До складу постійних комісій із розгляду спірних питань повинні входити досвідчені фахівці відповідних підрозділів органів ДФС, до функціональних повноважень яких віднесено здійснення податкового контролю, адміністрування податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), погашення боргу, розгляд скарг платників податків на податкові повідомлення-рішення, а також на вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску та рішень органів ДФС про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску (далі - вимоги та рішення щодо єдиного внеску), супроводження справ у судах.
У разі розгляду спірних питань, що виникають при проведенні перевірок платників податків - юридичних осіб, очолювати таку комісію повинен керівник (його заступник або уповноважена особа) органу ДФС, який відповідно до розподілу обов'язків здійснює керівництво підрозділом аудиту, а при розгляді спірних питань, що виникають при проведенні перевірок платників податків - фізичних осіб, - керівник (його заступник або уповноважена особа) органу ДФС, який відповідно до розподілу обов'язків здійснює керівництво підрозділом податків і зборів з фізичних осіб.
Склад комісій затверджується наказом керівника (уповноваженої особи) органу ДФС. В обов'язковому порядку посадовою особою органу ДФС, яка очолює комісію, до розгляду спірних питань залучаються працівники підрозділу органу ДФС, які здійснюють (очолюють) перевірку та порушили такі спірні питання.
За результатами розгляду спірних питань, що виникли в ході проведення перевірки, на засіданні постійних комісій із розгляду спірних питань приймається обґрунтований висновок щодо вирішення кожного спірного питання.
За результатами розгляду спірних питань складається протокол, який підписується всіма членами комісії, в якому щодо кожного спірного питання повинно бути чітко визначено: суть питання, перелік документів, які надано платником податків при проведенні перевірки та їх зміст, інші документи та факти, встановлені в ході проведення перевірки структурними підрозділами органів ДФС, норми податкового та іншого законодавства, що регулюють це питання, результати обговорення та позицію кожного із членів комісії, які брали участь у засіданні, висновок комісії щодо сум розрахованих занижень податкових зобов'язань, єдиного внеску та виявлених перевіркою порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, достатності наявних доказів чи необхідності додаткового дослідження фінансово-господарських операцій платника податків (його контрагентів) із визначенням відповідних структурних підрозділів, відповідальних за таке дослідження, вжиття інших заходів тощо.
Відповідальним за повноту змісту протоколу та його реалізацію є керівник (його заступник або уповноважена особа) органу ДФС, який очолює комісію.
Протокол засідання постійної комісії у день підписання реєструється у Журналі реєстрації протоколів, складених за результатами проведених засідань постійних комісій (далі - Журнал реєстрації протоколів), який ведеться структурним підрозділом, відповідальним за реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу ДФС, за формою згідно з додатком 10 до Методичних рекомендацій (додається).
При цьому в протоколі на першому аркуші у верхньому лівому куті зазначаються дата складання протоколу засідання постійної комісії та номер протоколу, який складається із порядкового номера Журналу реєстрації протоколів, коду структурного підрозділу, відповідального за проведення перевірки, коду за ЄДРПОУ платника податків (реєстраційного (облікового) номеру платника податків, або реєстраційного номера облікової картки платника податків - фізичної особи або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті)).
Висновки комісії в обов'язковому порядку враховуються при подальшому проведенні перевірки та складанні акта (довідки) перевірки або при розгляді заперечень платника податків.
1.6. Оформлення матеріалів перевірки
1.6.1. За результатами документальної планової або позапланової та фактичної перевірки складається акт (довідка), який підписується, реєструється та вручається (надсилається) платнику податків (посадовим особам (уповноваженим представникам) платника податків) з дотриманням вимог щодо порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок, встановлених статтею 86 Кодексу, та відповідними нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що формує державну фінансову політику, та/або методичними рекомендаціями та розпорядчими документами центрального органу ДФС, виданими у межах компетенції.
При цьому акт (довідка) документальної планової або позапланової чи фактичної перевірки складається на бланку органу ДФС, який здійснював (очолював) таку перевірку та виписував направлення на її проведення.
Акти (довідки) документальних та інших видів перевірок платників податків зберігаються у органі ДФС, який здійснював (очолював) таку перевірку (за винятком передбачених цими Методичними рекомендаціями випадків їх надсилання до іншого органу ДФС для прийняття за результатами цих перевірок податкових повідомлень-рішень).
У разі зміни основного місця обліку платника податків у контролюючих органах, органом ДФС за попереднім місцем обліку платника передаються до органу ДФС за новим місцем обліку дані про контрольно-перевірочну роботу (в тому числі реєстр складених цим органом актів (довідок) перевірок, із зазначенням в ньому: дати та номера акта (довідки) перевірки, виду перевірки, періоду, що перевірявся, структурного підрозділу, що здійснював перевірку, місця та терміну зберігання матеріалів перевірки).
1.6.2. У разі незгоди платника податків (керівника платника податків або уповноваженої ним особи) з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати до органу ДФС, який здійснював (очолював) перевірку, свої заперечення до акта (довідки) в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 Кодексу, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Оскільки норми пункту 86.7 статті 86 Кодексу не містять будь-яких додаткових норм щодо порядку подання заперечень, при визначенні передбаченого абзацом першим цього підпункту терміну враховується день їх фактичного подання (надходження) до відповідного органу ДФС.
Разом з тим відповідно до пункту 86.8 статті 86 Кодексу, за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки, податкове повідомлення-рішення приймається з урахуванням висновку про результати їх розгляду. Враховуючи зазначене, у разі наявності на час прийняття податкового повідомлення-рішення обґрунтованих заперечень платника податків, які надійшли після визначеного у абзаці першому цього підпункту терміну до його прийняття (але були надані платником податків до підприємства поштового зв'язку протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) перевірки), доцільно приймати такі податкові повідомлення-рішення з урахуванням результатів їх розгляду.
У разі надходження заперечень, керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС, що здійснював (очолював) перевірку, в той же день обов'язково визначається уповноважений представник, який є відповідальним за організацію їх розгляду згідно з порядком, встановленим Кодексом (у тому числі повідомлення платника податків про час і місце розгляду заперечень (якщо платник висловив бажання взяти участь в ньому), оформлення документів щодо призначення (у разі необхідності) позапланової документальної перевірки) відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, складання висновку та надання платнику податків у визначені Кодексом терміни обґрунтованої відповіді за результатами розгляду заперечень тощо), а також структурні підрозділи, які залучаються до такого розгляду.
В обов'язковому порядку за резолюцією керівника (його заступника або уповноваженої особи) відповідного органу або письмовим зверненням, підготовленим уповноваженим представником, до розгляду заперечень залучаються керівники відповідного підрозділу органу ДФС, що здійснював (очолював) таку перевірку, та працівники, якими зроблені висновки, що заперечуються платником податків.
Отримані заперечення та/або документи можуть бути винесені уповноваженою особою на розгляд постійних комісій із розгляду спірних питань, склад та діяльність яких передбачені у пункті 1.5 цього розділу Методичних рекомендацій.
За результатами розгляду заперечень складається висновок з дотриманням Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого відповідним наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (в частині фізичних осіб з дотриманням Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи фіскальної служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого відповідним наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику).
Складений за результатами розгляду заперечень висновок у день затвердження керівником (його заступником або уповноваженою особою) відповідного органу ДФС, що здійснював (очолював) перевірку, реєструється в Журналі реєстрації висновків, складених за результатами розгляду заперечень платника податків до акта (довідки) перевірки (далі - Журнал реєстрації висновків), що ведеться структурним підрозділом, відповідальним за реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу ДФС, за формою згідно з додатком 11 до Методичних рекомендацій (додається).
При розгляді заперечень та надсиланні платнику податків відповіді необхідно забезпечити дотримання визначених пунктом 86.7 статті 86 Кодексу термінів їх розгляду. У разі якщо з метою обґрунтованого розгляду заперечень виникла необхідність проведення позапланової документальної перевірки, наказ про призначення такої перевірки (відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Кодексу) видається в межах встановленого пунктом 86.7 статті 86 Кодексу терміну розгляду заперечень.
У разі надходження від платників податків заперечень до актів перевірок з порушенням термінів їх подання та після прийняття за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення, за результатами розгляду таких заперечень доцільно забезпечити їх інформування про терміни та порядок оскарження рішень органів ДФС.
1.6.3. Прийняття за результатами перевірок податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску.
1.6.3.1. У разі встановлення за результатами перевірки порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за розглядом матеріалів перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС, працівники якого здійснювали (очолювали) перевірку, приймаються та надсилаються платнику податків податкові повідомлення-рішення, вимоги та рішення щодо єдиного внеску у встановленому законодавством порядку.
1.6.3.2. Податкові повідомлення-рішення приймаються органами ДФС у порядку та терміни, визначені пунктом 86.8 статті 86 Кодексу.
При цьому, з метою забезпечення максимального врегулювання спірних питань з платниками податків та запобігання випадкам надсилання (вручення) платникам податків необґрунтованих податкових повідомлень-рішень, не рекомендується прийняття таких рішень до сплину передбачених пунктом 86.7 статті 86 Кодексу та підпунктом 1.6.2 пункту 1.6 цього розділу Методичних рекомендацій термінів надання платниками податків заперечень до актів перевірок та/або додаткових документів, крім випадків, коли платник податків письмово повідомив про відсутність у нього заперечень до акта перевірки (у тому числі шляхом здійснення відповідного запису під час підписання акта перевірки).
Вимоги та рішення щодо єдиного внеску приймаються органами доходів і зборів відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у порядку та терміни, визначені Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що формує державну фінансову політику.
При цьому, у разі наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки, такі вимоги та рішення приймаються з урахуванням висновку про результати їх розгляду.
1.6.3.3. Особливості прийняття податкових повідомлень-рішень за матеріалами перевірок, призначених відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.
Реалізацію матеріалів перевірок, призначених відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, доцільно здійснювати з урахуванням норм пункту 36 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
Матеріали перевірки, призначеної відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, передаються ініціатору перевірки протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта (довідки) перевірки, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 Кодексу, матеріали перевірки передаються разом з письмовою відповіддю про результати розгляду таких заперечень та/або додаткових документів протягом 3 робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
У супровідному листі, яким матеріали перевірки направляються ініціатору перевірки, структурним підрозділом, що здійснював перевірку, обов'язково вказується необхідність надання ініціатором перевірки до органу ДФС, що її здійснював, повідомлення про дату та реквізити направлення матеріалів до судових органів та подальшого надання, за наявності, у десятиденний термін завіреної копії відповідного судового рішення, що набрало законної сили, або рішення про закриття кримінального провадження.
При цьому вимоги щодо передачі матеріалів перевірок до слідчих підрозділів фінансових розслідувань у порядку та терміни, визначені підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу II Методичних рекомендацій, на зазначені у цьому підпункті матеріали перевірок не поширюються.
Підрозділ органу ДФС, що проводить такі документальні перевірки, веде окремий облік матеріалів перевірок, по яких не прийнято податкові повідомлення-рішення з урахуванням норм пункту 36 підрозділу 10 розділу XX Кодексу та відповідно до Митного кодексу України, в Журналі обліку перевірок, призначених відповідно до кримінально-процесуального законодавства, за формою згідно з додатком 12 до Методичних рекомендацій. При цьому не пізніше останнього числа кожного кварталу доцільно здійснювати інвентаризацію таких матеріалів та за її результатами надсилати запити до ініціатора перевірок щодо стану розгляду справ та прийнятих по них рішеннях.
Після отримання рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами вживаються заходи щодо реалізації матеріалів перевірок згідно з вимогами Кодексу.
Відповідальність за передбачений Кодексом обов'язок винесення податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок, призначених у порядку підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, покладається на відповідні органи ДФС, які здійснювали (очолювали) такі перевірки.
1.6.3.4. Особливості розгляду заперечень та прийняття податкових повідомлень-рішень за матеріалами фактичних перевірок
У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, орган ДФС, який проводив фактичну перевірку, у день реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє засобами електронного зв'язку його скановану копію та копію інших матеріалів перевірки до територіального органу ДФС за основним місцем обліку платника податків, та не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації акта (довідки) направляє акт (довідку) та відповідні матеріали в паперовому вигляді.
Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається в органі ДФС, який проводив перевірку.
У разі встановлення за результатами фактичної перевірки порушень законодавства, керівник (заступник керівника або уповноважена особа) територіального органу ДФС за основним місцем обліку зазначеного платника податків, забезпечує прийняття та вручення такому платнику податкових повідомлень-рішень у порядку та терміни, визначені законодавством.
У разі отримання органом ДФС, який здійснював (очолював) фактичну перевірку, заперечень платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, він у той же день інформує про це засобами електронного зв'язку відповідний територіальний орган ДФС, якому для прийняття податкового повідомлення-рішення направлені матеріали перевірки, а також забезпечує своєчасний розгляд заперечень платника податків та надсилання за його результатами платнику податків відповіді, а її копії - відповідному органу ДФС.
II. Взаємодія між підрозділами органів ДФС під час організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок платників податків
2.1. Виявлення та опрацювання податкових ризиків у діяльності платників.
Податкові ризики може бути виявлено під час отримання податкової інформації у встановленому Кодексом порядку.
Податковий ризик - можливість втрати бюджетних надходжень внаслідок вірогідного або встановленого порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податкові ризики встановлюються під час первинного аналізу отриманої із внутрішніх та/або зовнішніх джерел податкової інформації, а також під час проведення органами ДФС вторинного аналізу діяльності платника податків, у тому числі під час підготовки до перевірки - доперевірочного аналізу, та/або під час проведення перевірки платника.
Податкові ризики, встановлені під час первинного аналізу, підлягають опрацюванню відповідними структурними підрозділами Інформаційно-аналітичної групи або групи Податкового контролю у порядку, встановленому нормативними документами органу ДФС та/або за визначенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС. Під час такого опрацювання, зокрема відповідно до норм Кодексу, направляються запити платнику податків з метою отримання пояснень та їх документального підтвердження.
У разі якщо під час проведення первинного аналізу податкових ризиків робота, що проводиться з платником податків, не сприяє їх усуненню шляхом добровільного коригування платником податків податкової звітності або податковий ризик було підтверджено, керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС відповідно до норм статей 77, 78 Кодексу залежно від істотності можливих втрат бюджету приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки або врахування результатів опрацювання ризиків під час проведення документальної планової перевірки у подальшому.
2.1.1. З метою забезпечення ефективності використання часу, який відводиться для проведення перевірок суб'єктів господарювання, та враховуючи передбачені чинним законодавством обмеження термінів проведення органами ДФС перевірок платників податків, підрозділ групи Податкового контролю, який очолює документальну перевірку згідно з планом-графіком або здійснює (очолює) документальну позапланову (фактичну) перевірку, в обов'язковому порядку забезпечує проведення доперевірочного аналізу діяльності платника податків.
За результатами доперевірочного аналізу виявляються податкові ризики у діяльності платника податків, що можуть свідчити про можливі порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС, а також питання, які підлягають включенню до робочого плану проведення перевірки та які необхідно дослідити під час її проведення.
Доперевірочний аналіз є невід'ємною частиною процесу підготовки до проведення документальних перевірок дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та фактичних перевірок і здійснюється на підставі інформації, отриманої від відповідних структурних підрозділів, а також іншої наявної в органі ДФС інформації щодо платника податків, отриманої як з внутрішніх, так і зовнішніх джерел.
Під час організації документальних перевірок доперевірочний аналіз здійснюється з опрацюванням:
а) інформації інформаційно-аналітичних систем органів ДФС, що дозволяє виявити ризики у діяльності платника податків, у тому числі аналізуються дані:
Розрахунку ризиків несплати податків для включення суб'єктів господарювання до плану-графіка проведення перевірок;
Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів;
Єдиного реєстру податкових накладних та Єдиного реєстру акцизних накладних;
б) показників фінансової та податкової звітності (у разі виявлення розбіжностей аналізуються їх причини), періодичності (частоти) здійснення коригувань фінансової звітності чи подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій;
в) інформації про пов'язаних осіб;
г) інформації, отриманої з НКЦПФР, про укладені угоди з цінними паперами;
д) іншої інформації, отриманої із зовнішніх джерел;
є) інформації щодо проведених операцій з нерезидентами, в тому числі зареєстрованими в офшорних зонах;
є) інформації із відкритих джерел (ЗМІ, мережа Інтернет тощо);
ж) інформації щодо застосування платником податків схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації (за наявності), у тому числі виявлених за результатами попереднього контролю;
з) інформації про наявність (відсутність) у платника фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, наданої підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, на відповідний запит;
і) іншої інформації щодо платника податків, у тому числі отриманої від структурних підрозділів Інформаційно-аналітичної групи, яка може бути використана під час проведення доперевірочного аналізу, з метою визначення можливих ризиків порушень платником податків чинного законодавства та питань, що підлягають першочерговій перевірці.
Під час фактичних перевірок підрозділ органу ДФС, який здійснює (очолює) таку перевірку, забезпечує проведення доперевірочного аналізу діяльності платника з опрацюванням інформації, наведеної у підпунктах а, б, д, є, ж, і цього підпункту.
2.1.2. За 20 календарних днів (під час здійснення перевірок у першому місяці року, або при включенні платника податків до оприлюдненого плану-графіка шляхом коригування на поточний місяць - протягом 2 робочих днів від дня оприлюднення на офіційному веб-порталі ДФС) до 1 числа запланованого місяця початку перевірки підрозділи групи Податкового контролю, які очолюють перевірки згідно з планом-графіком, інформують підрозділи Інформаційно-аналітичної групи про проведення перевірки суб'єктів господарювання.
Під час організації проведення документальної позапланової перевірки суб'єкта господарювання, який можливо застосовує схеми ухилення від оподаткування та/або щодо якого необхідно отримати додаткову інформацію (залучення до перевірки) спеціалістів Інформаційно-аналітичної групи, у тому числі оперативних підрозділів (інших структурних підрозділів), підрозділи групи Податкового контролю, які здійснюють (очолюють) перевірки, направляють відповідний запит та інформують про проведення відповідні підрозділи за 5 календарних днів до дня початку (у разі неможливості - в інші терміни, що дозволять отримати необхідну інформацію до початку проведення перевірки).
Керівники структурних підрозділів Інформаційно-аналітичної групи, отримавши запит, в обов'язковому порядку призначають відповідальних працівників, які здійснюють супроводження перевірки платника податків, включаючи оформлення результатів та їх реалізацію, у межах компетенції вживають заходів щодо виявлення ризиків у діяльності платника податків, повною мірою забезпечують підрозділи групи Податкового контролю, яка здійснює (очолює) перевірку, доперевірочними матеріалами, інформацією та документальним її підтвердженням з питань, що виникають у ході проведення перевірки, роз'ясненнями та консультаціями органів ДФС, судової практики та іншою інформацією, що може бути використана під час проведення перевірки та оформлення її результатів.
Підрозділи Інформаційно-аналітичної групи протягом 10 календарних днів для документальних планових перевірок (2 робочих днів - для проведення документальних позапланових перевірок) від дня отримання запиту в обов'язковому порядку направляють підрозділу групи Податкового контролю наявну у базах даних інформацію щодо встановлених ризиків у діяльності платника податків, яка може свідчити про ймовірне заниження платником податків податкових зобов'язань або ухилення від сплати податків, наявності податкового боргу платника податків тощо, у тому числі у межах компетенції надають інформацію відповідно до пункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу II Методичних рекомендацій, а підрозділи, до функцій яких належить проведення документальних перевірок, також повідомляють про участь (відмову від участі) відповідальних посадових осіб підрозділів Інформаційно-аналітичної групи у проведенні (супроводі) перевірки.
З метою проведення доперевірочного аналізу підрозділи податків і зборів з юридичних осіб та податків і зборів з фізичних осіб забезпечують також надання у зазначений термін підрозділам групи Податкового контролю, що здійснюють (очолюють) перевірку, результатів зіставлення та аналізу показників фінансової і податкової звітності, виявлених розбіжностей із зазначенням їх причин, а також встановлених ризиків у діяльності платника податків, у тому числі і на підставі інформації, що надійшла (була отримана) під час адміністрування платників податків із внутрішніх та зовнішніх джерел інформації.
2.1.3. На запит підрозділу аудиту та/або підрозділу податків і зборів з фізичних осіб, що здійснює (очолює) перевірку платника податків, підрозділ боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, надає наявну інформацію щодо фінансових операцій платника податків та його контрагентів, які містять ознаки таких, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, визначені Положенням про порядок організації роботи при виявленні органами ДФС фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, , затвердженим відповідним розпорядчим документом ДФС (далі - Положення про порядок організації роботи при виявленні органами ДФС фінансових операцій).
2.1.4. Під час організації перевірок платників податків, задіяних у формуванні "сумнівного" податкового кредиту, підрозділами Інформаційно-аналітичної групи згідно із затвердженими центральним органом ДФС методиками відпрацювання цієї категорії платників податків у межах компетенції вживаються відповідні заходи та надається відповідна інформація разом із документальним підтвердженням, до підрозділу групи Податкового контролю, що здійснює (очолює) перевірку, з метою проведення всебічного доперевірочного аналізу діяльності платників податків та використання під час проведення перевірки.
2.1.5. У разі отримання оперативним підрозділом інформації про порушення суб'єктом господарювання податкового, валютного та іншого законодавства зазначений підрозділ у межах компетенції здійснює перевірку такої інформації та у разі підтвердження податкових ризиків передає її разом із напрацьованими матеріалами до підрозділу групи Податкового контролю для розгляду та опрацювання під час проведення документальної планової (позапланової) чи фактичної перевірки.
Підрозділ групи Податкового контролю проводить аналіз отриманої інформації та реалізує її під час проведення документальної планової або позапланової перевірки чи фактичної перевірки.
Відповідальність за своєчасне та якісне надання визначеної у пункті 2.1 цього розділу Методичних рекомендацій інформації несуть відповідальні особи, закріплені за проведенням перевірок, та керівники відповідних структурних підрозділів.
2.1.6. Під час надходження до підрозділів групи Податкового контролю відповідної інформації щодо прийняття рішення про припинення (зняття з обліку) платника податків, з метою запобігання ліквідації платників податків, задіяних у схемах ухилення від оподаткування, протягом 2 робочих днів від дня отримання інформації стосовно платників податків, щодо яких прийнято рішення про припинення (закриття), відповідний підрозділ групи Податкового контролю направляє запити до підрозділів Інформаційно-аналітичної групи про надання наявної інформації щодо можливих ризиків ухилення від сплати податків, невиконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС.
Підрозділи Інформаційно-аналітичної групи протягом 2 робочих днів від дня отримання такого запиту в обов'язковому порядку направляють у межах компетенції до підрозділу групи Податкового контролю наявну у базах даних інформацію щодо встановлених ризиків у діяльності платника податків, яка може свідчити про ймовірне заниження платником податків податкових зобов'язань або ухилення від сплати податків, невиконання вимог іншого законодавства, у тому числі у межах компетенції надають інформацію відповідно до підпунктів 2.1.1 - 2.1.5 цього пункту Методичних рекомендацій.
Рішення про проведення документальної перевірки платника податків приймається керівником (заступником керівника, уповноваженою особою) органу ДФС у встановленому Кодексом порядку за результатами ґрунтовного аналізу всієї наявної в органах ДФС стосовно нього податкової інформації про ризики в його діяльності щодо приховування об'єктів оподаткування, несплати ним податкових зобов'язань, невиконання вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДФС.
Підставою для розгляду є відповідні обґрунтовані пропозиції щодо наявності або відсутності ризиків у діяльності платника податків та необхідності проведення його перевірки, які готуються на підставі отриманої відповідно до цього підпункту від структурних підрозділів органу ДФС інформації та висновків щодо наявності ризиків. Пропозиції оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника відповідного структурного підрозділу групи Податкового контролю, до функцій якого віднесено здійснення документальних перевірок платників податків.
У разі необхідності, за рішенням керівника (заступника керівника, уповноваженої особи) органу ДФС, питання щодо наявності або відсутності ризиків у діяльності платника податків та необхідності проведення його перевірки може бути винесено на розгляд комісії, до складу якої (за його рішенням) включаються працівники відповідних структурних підрозділів Інформаційно-аналітичної групи, або інших структурних підрозділів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення з цього питання.
З метою своєчасного розгляду питання щодо наявності або відсутності ризиків у діяльності платника податків та необхідності проведення його перевірки, засідання зазначеної комісії доцільно проводити не рідше, ніж 2 рази на місяць.
У разі прийняття керівником (заступником керівника, уповноваженою особою) органу державної фіскальної служби рішення про не проведення документальної перевірки платника податків, інформація про таке рішення вноситься до ІТС "Податковий блок".
2.2. Участь структурних підрозділів у проведенні перевірок платників податків.
2.2.1. Підрозділ групи Податкового контролю, який очолює документальну перевірку згідно з планом-графіком (здійснює (очолює) проведення документальної позапланової перевірки), не пізніше ніж за 2 робочі дні до дня початку перевірки забезпечує інформування підрозділів, які повідомили про участь у перевірці.
2.2.2. За рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС, що здійснює (очолює) перевірку, до участі у проведенні документальних перевірок можуть залучатися працівники підрозділів інформаційних технологій органів ДФС для забезпечення опрацювання документів платників податків в електронній формі.
2.2.3. Підставою для залучення до проведення документальних планових перевірок працівників підрозділів боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, є письмове погодження керівника (його заступника або уповноваженої особи) відповідного територіального органу ДФС, про необхідність їх залучення, прийняте за вмотивованим зверненням (доповідною запискою) керівника територіального підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом. Участь працівників зазначених підрозділів у проведенні документальних планових перевірок платників податків, включених до планів-графіків за їх пропозицією, є обов'язковою.
Підставою для залучення працівників підрозділів боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, до проведення документальних планових перевірок, що здійснюються підрозділами Офісу великих платників податків ДФС та/або підпорядкованих йому територіальних структурних підрозділів, є вмотивоване звернення керівника територіального підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, до керівника Офісу великих платників податків ДФС.
У разі коли під час проведення документальної перевірки платника податків, у якій не беруть участь працівники підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, встановлюються факти проведення фінансових операцій, які містять ознаки таких, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, підрозділ, який здійснює (очолює) перевірку, забезпечує опрацювання інформації про такі операції в порядку, визначеному Положенням про порядок організації роботи при виявленні органами ДФС фінансових операцій, та в обов'язковому порядку до її закінчення повідомляє про встановлені факти територіальний підрозділ боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, та надає пропозиції щодо залучення до цієї перевірки його працівників.
Після отримання відповідного повідомлення від підрозділу, що здійснює (очолює) перевірку, керівник підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, забезпечує розгляд та аналіз отриманої інформації, та не пізніше наступного робочого дня подає керівнику відповідного територіального органу ДФС (його заступнику або уповноваженій особі) вмотивований висновок (доповідну записку) про необхідність залучення до проведення такої перевірки працівників підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.
На підставі зазначеного висновку керівник відповідного територіального органу ДФС (його заступник або уповноважена особа) приймає рішення про необхідність залучення до проведення такої перевірки працівників підрозділів боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.
У разі залучення до проведення документальних перевірок працівників підрозділів боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, зазначені працівники забезпечують своєчасне надання підрозділу, що здійснює (очолює) перевірку, відповідних матеріалів перевірки.
2.2.4. За поданням підрозділу групи Податкового контролю, відповідального за проведення документальної перевірки, керівник (його заступник або уповноважена особа) органу ДФС може прийняти обґрунтоване рішення про залучення працівників підрозділів погашення боргу до участі у перевірці платника податків, який має податковий борг, недоїмку з ЄСВ або іншу заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладається на контролюючі органи, або по якому суми очікуваних донарахувань перевищують вартість наявного майна платника податків, для визначення джерел погашення податкового боргу.
У разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС рішення про незалучення (у зв'язку із відсутністю фактичної можливості) працівників підрозділів погашення боргу до участі у визначених абзацом першим цього пункту перевірках платників податків підрозділи групи Податкового контролю, які здійснюють (очолюють) перевірку, складають та передають до підрозділів погашення боргу інформацію щодо переліку майна платника податку, який перевіряється, у кількісному та вартісному виразах за даними первинного бухгалтерського обліку станом на перше число місяця, що передував закінченню перевірки, або станом на перше число місяця, наступного за останнім місяцем періоду, що перевіряється, у тому числі, але не виключно:
рухомого та нерухомого майна платника, що перевіряється;
залишків коштів на банківських рахунках за даними бухгалтерського обліку (із зазначенням реквізитів банківського рахунку);
цінних паперів (векселів, облігацій, акцій (корпоративних прав) тощо) із зазначенням їх вартості за даними бухгалтерського обліку;
дебіторської заборгованості (у розрізі суб'єктів господарювання) за даними бухгалтерського обліку.
З цією ж самою метою підрозділи податків і зборів з фізичних осіб забезпечують отримання та передачу до підрозділів погашення боргу інформації щодо наявності у власності у платників податків - фізичних осіб станом на дату закінчення перевірки нерухомого та рухомого майна, зокрема:
квартир, гаражів, інших споруд та будівель, земельних ділянок, транспортних засобів із зазначенням оціночної вартості;
залишків коштів на розрахунковому рахунку фізичної особи - підприємця;
цінних паперів (акцій, облігацій, векселів тощо) із зазначенням їх вартості.
Зазначена у абзацах другому - десятому цього підпункту інформація щодо платників податків, які мають податковий борг, недоїмку з ЄСВ або іншу заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладається на контролюючі органи, передається у період проведення перевірки, а щодо платників податків, по яких суми очікуваних донарахувань перевищують вартість наявного майна платників податків, - протягом 5 робочих днів з дня складання акта перевірки.
Юридичні підрозділи передають до підрозділів погашення боргу (за їх зверненням) інформацію щодо прийнятих рішень судів про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, укладених платником податків з третьою особою, з метою оформлення права податкової застави на майно, що підлягає поверненню, та здійснення заходів щодо його стягнення.
На письмовий запит підрозділів погашення боргу, наданий для визначення джерел погашення податкового боргу, підрозділи групи Податкового контролю, які здійснювали (очолювали) перевірки платників податків (крім перевірок, по яких інформація надавалася відповідно до абзаців другого - десятого цього підпункту), передають до підрозділів погашення боргу протягом 5 робочих днів від дня отримання запиту наявну у матеріалах проведених документальних перевірок інформацію щодо наявності та вартості майна зазначених платників податків.
2.2.5. У випадках, передбачених підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 розділу І Методичних рекомендацій, на запит підрозділу групи Податкового контролю, який здійснює (очолює) перевірку, оперативний підрозділ вживає заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків у визначеному зазначеним пунктом порядку.
2.2.6. Якщо під час документальної перевірки виникла потреба у спеціальних знаннях у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки та інших галузях або використання спеціального обладнання і техніки, структурний підрозділ органу ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, направляє до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) за підписом керівника (заступника керівника, уповноваженої особи) такого органу ДФС.
У разі необхідності за письмовим зверненням керівника (заступника керівника, уповноваженої особи) органу ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, експерти Департаменту податкових та митних експертиз ДФС та його відокремлених підрозділів можуть залучатися до взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (експертиз).
2.2.7. У разі виявлення під час перевірок взаємовідносин платників податків - юридичних осіб із фізичними особами, у тому числі фізичними особами - підприємцями, які можуть свідчити про заниження такими платниками (як юридичними, так і фізичними особами) об'єктів оподаткування та/або бази нарахування єдиного внеску (їх приховування), можливе ухилення від сплати до бюджету належних сум податків, зборів (обов'язкових платежів), сум єдиного внеску, підрозділи органу ДФС, які здійснюють (очолюють) перевірки, зобов'язані повідомляти про це відповідні підрозділи аудиту, а також підрозділи податків і зборів з фізичних осіб для вжиття відповідних заходів згідно з чинним законодавством та їх компетенцією.
2.2.8. У разі виявлення під час документальних перевірок порушень податкового законодавства, що пов'язані з неоднозначним тлумаченням норм права платником податків та органом ДФС, на кожному етапі проведення перевірки, але не пізніше наступного робочого дня після виявлення, працівник підрозділу групи Податкового контролю, що здійснює (очолює) перевірку, викладає встановлені порушення та звертається до відповідального працівника юридичного підрозділу за допомогою корпоративної електронної пошти (іншої запровадженої в органі ДФС інформаційної системи управління документами) з пропозицією надати висновок про правомірність застосування певної норми.
Відповідальний працівник юридичного підрозділу аналізує порушення, визначає норми, що підлягають застосуванню, та наявність їх тлумачення, судову перспективу.
Не пізніше двох робочих днів (з урахуванням термінів проведення перевірки) відповідальний працівник юридичного підрозділу забезпечує надання засобами корпоративної електронної пошти (іншої запровадженої в органі ДФС інформаційної системи управління документами) письмового висновку з кожного порушеного питання разом з аналізом правомірності/неправомірності застосування норми права, правильності викладення порушення в акті перевірки, здійснює допомогу у його описанні та візує проект акта, що залишається в органі ДФС.
2.2.9. Для визначення вичерпного переліку питань, обов'язкових для опрацювання в межах компетенції підрозділів Інформаційно-аналітичної групи для підтвердження (спростування) виявлених під час перевірки фактів, у встановлені терміни, за поданням підрозділу Податкового контролю, що здійснює (очолює) перевірку, та за погодженням з керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС у встановлений ним термін призначається проведення спільної наради.
Результати спільного засідання оформлюються протоколом, який реєструється у загальному порядку, із зазначенням переліку питань для відпрацювання підрозділами Інформаційно-аналітичної групи, виконавців та терміну виконання визначених питань.
Підрозділи Інформаційно-аналітичної групи у межах компетенції здійснюють заходи з опрацювання визначених питань згідно з протоколом і про результати проведених заходів письмово у визначений термін повідомляють засобами корпоративної електронної пошти (іншої запровадженої в органі ДФС інформаційної системи управління документами) підрозділи групи Податкового контролю, що здійснюють (очолюють) перевірку, та надають відповідні документи, які підтверджують встановлені факти.
Юридичні підрозділи передають до підрозділів групи Податкового контролю, які здійснюють (очолюють) перевірку, копії рішень судів про визнання недійсними угод (договорів), установчих та реєстраційних документів, а також інших документів (за наявності) для розгляду питання впливу зазначених операцій на податкові зобов'язання платника податків.
Юридичний підрозділ вирішує питання щодо подання до суду позовів про визнання недійсними угод (договорів), установчих та реєстраційних документів або інших категорій позовів.
Отриману від Інформаційно-аналітичної групи інформацію разом із доданими матеріалами підрозділи групи Податкового контролю, що здійснюють (очолюють) перевірку, за результатами розгляду враховують при проведенні перевірок та оформленні їх матеріалів.
У разі встановлення порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, підрозділи групи Податкового контролю не пізніше ніж за три робочі дні до дня сплину термінів проведення перевірки (при проведенні позапланових документальних перевірок суб'єктів малого підприємництва - не пізніше ніж за 1 день до дня сплину термінів проведення перевірки) передають оформлені матеріали таких порушень разом із наявними підтверджуючими документами до юридичного підрозділу для надання протягом 2 робочих днів (при проведенні позапланових документальних перевірок суб'єктів малого підприємництва - протягом 1 робочого дня) з дня їх отримання висновків щодо повноти доказової бази по виявлених порушеннях під час перевірки, та/або визначають питання, що підлягають додатковому опрацюванню.
З урахуванням наданих підрозділом групи Податкового контролю оформлених матеріалів порушень і наявних підтверджуючих документів (їх копій) і податкової інформації, юридичним підрозділом надається висновок щодо повноти доказової бази.
У разі встановлення юридичним підрозділом питань, що підлягають додатковому опрацюванню, такий підрозділ у день їх виявлення надає відповідні пропозиції структурному підрозділу групи Податкового контролю, що здійснює (очолює перевірку), який вживає вичерпних заходів (у тому числі і за допомогою залучення відповідальних працівників Інформаційно-аналітичної групи) щодо забезпечення повноти доказової бази за виявленими порушеннями та надання доопрацьованих матеріалів до закінчення перевірки юридичному підрозділу.
У разі встановлення юридичним підрозділом остаточної відповідності доказової бази висновкам у проекті акта перевірки, такий підрозділ візує проект акта, що залишається в органі ДФС. Якщо наявні заперечення до остаточної редакції проекту акта перевірки - на ім'я керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС відповідальним працівником юридичного підрозділу направляється відповідна доповідна записка.
2.2.10. Правова оцінка у випадках, передбачених підпунктами 2.2.8 та 2.2.9 пункту 2.2 розділу II Методичних рекомендацій, здійснюється юридичним підрозділом з урахуванням судової перспективи, яка визначається шляхом послідовного застосування таких критеріїв:
наявність судової практики судів касаційної інстанції та/або Верховного суду України з аналогічних справ на користь органів ДФС;
наявність судової практики суду апеляційної інстанції з аналогічних справ на користь органів ДФС (у межах певної адміністративної території);
наявність доказів, які мають преюдиційне значення для розгляду справи в суді (обвинувальний вирок, рішення, постанова або ухвала суду, які набрали законної сили; постанова у справі про адміністративне правопорушення тощо);
наявність інших належних і допустимих доказів (пояснення посадових осіб платника податку, свідків; висновки спеціалістів та експертизи; документи, довідки та інформація, офіційно отримані у інших платників податків (контрагентів), державних органах та органах місцевого самоврядування тощо).
2.2.11. З метою забезпечення ефективної організації проведення документальної перевірки, крім передбаченого чинними нормативно-правовими актами та затвердженого керівником (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС плану перевірки платника податків, посадовою особою структурного підрозділу, який здійснює (очолює) перевірку, можуть складатися робочі плани проведення перевірки. У таких робочих планах може визначатися здійснення контрольних заходів та інших дій посадовими особами органів ДФС, передбачених законом (наприклад, надання довідок, службових записок, проведення зустрічних звірок, направлення запитів тощо), із визначенням відповідальних осіб і термінів виконання.
2.3. Оформлення податкових повідомлень-рішень, вимог і рішень щодо єдиного внеску.
В обов'язковому порядку проекти податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску, завізовані керівниками підрозділів групи Податкового контролю, передаються юридичному підрозділу для візування.
Відповідальний працівник юридичного підрозділу провадить правову експертизу отриманих проектів податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску. У разі наявності зауважень - надає їх відповідному підрозділу групи Податкового контролю для врахування.
У разі встановлення остаточної відповідності форми та змісту проектів податкових повідомлень-рішень, вимог і рішень щодо єдиного внеску відповідним нормативно-правовим актам відповідальний працівник юридичного підрозділу візує проекти податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску.
Якщо наявні заперечення до остаточної редакції проектів податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску, на ім'я керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС відповідальним працівником юридичного підрозділу направляється відповідна доповідна записка.
2.4. Оформлення протоколів про адміністративні правопорушення, проектів постанов або направлення відповідних матеріалів до судових органів.
2.4.1. Працівник підрозділу групи Податкового контролю, який здійснював (очолював) перевірку та виявив адміністративне правопорушення, у визначені КУпАП терміни складає протоколи про адміністративне правопорушення (далі - Протокол) та готує матеріали у справі для вирішення питання про притягнення платника податків (посадових осіб платника податків) до адміністративної відповідальності та:
у випадку якщо розгляд справи належить до компетенції органів ДФС, готує у встановлені законодавством терміни проект постанови та матеріали у справі про адміністративне правопорушення, надає їх для перевірки та візування юридичному підрозділу та передає і надає керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) органу ДФС, який здійснював (очолював) перевірку платника податків (за місцем вчинення правопорушення), у встановлені законодавством терміни проект постанови та матеріали у справі про адміністративне правопорушення;
у випадку якщо прийняття рішення за результатом розгляду справи не належить до компетенції органів ДФС, готує та надає юридичному підрозділу органу ДФС, який здійснював (очолював) перевірку платника податків, відповідний супровідний документ і матеріали справи (для перевірки та візування), та не пізніше 3 календарних днів з дня складення Протоколу направляє завізований Протокол зі всіма необхідними матеріалами супровідним листом під підпис у канцелярію суду за місцем вчинення правопорушення (надсилає рекомендованим листом) для прийняття судом відповідного рішення.
2.4.2. У разі неможливості складання Протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення Протокол складається в органі ДФС, який здійснював (очолював) перевірку. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до органу ДФС для складання та підписання Протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання Протоколу. Запрошення надсилаються у встановленому законодавством порядку.
У разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у запрошенні час складається акт довільної форми, який засвідчує факт такої неявки. Акт підписується не менше як трьома посадовими особами контролюючого органу ДФС, який здійснював (очолював) перевірку, та реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 розділу І цих Методичних рекомендацій.
2.4.3. У випадку якщо адміністративне правопорушення було встановлено під час перевірки, яку здійснювали (очолювали) працівники органу ДФС іншого, ніж територіальний орган ДФС за основним місцем обліку платника податків, орган ДФС, працівники якого здійснювали (очолювали) таку перевірку, забезпечує складання протоколів про адміністративне правопорушення, підготовку відповідних матеріалів у справі та направлення у визначені КУпАП терміни матеріалів цієї справи до відповідного органу ДФС, для вирішення питання про притягнення платника податків (посадових осіб платника податків) до адміністративної відповідальності та вжиття інших дій, передбачених цим пунктом.
Працівники юридичного підрозділу територіального органу ДФС за основним місцем обліку платника податків, перевіряють отримані матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо дотримання вимог КУпАП, зокрема дотримання термінів, компетенції органу ДФС і порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення, та:
у випадку якщо розгляд справи належить до компетенції органів ДФС, візують проект постанови у справі про адміністративне правопорушення;
у випадку якщо розгляд справи не належить до компетенції органів ДФС, забезпечують перевірку отриманих матеріалів та візування листа органу ДФС щодо направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення до суду для прийняття ним відповідного рішення.
2.5. Передача матеріалів до слідчих підрозділів фінансових розслідувань.
2.5.1. Якщо за наслідками перевірки зменшено суми податку на додану вартість до відшкодування або виявлено порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за якими сума завданої державі шкоди або замаху на заподіяння шкоди є достатньою для притягнення до кримінальної відповідальності, підрозділ, який здійснював (очолював) перевірку, письмово повідомляє слідчий підрозділ фінансових розслідувань (відповідного територіального органу ДФС за основним місцем обліку платника податків на дату такого повідомлення) і передає матеріали перевірки для прийняття рішення згідно з положеннями Кримінального процесуального кодексу України (крім випадків, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу) протягом 20 робочих днів, наступних за днем узгодження прийнятих за їх результатами податкових повідомлень-рішень про визначення грошових зобов'язань (зменшення бюджетного відшкодування), вимог та рішень щодо єдиного внеску.
До переліку матеріалів, що передаються до слідчого підрозділу фінансових розслідувань, включаються копії:
акта документальної перевірки платника податків;
документів, що підтверджують наявність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства;
наданих під час перевірки пояснень платника податків (посадових осіб платника або його законних (уповноважених) представників) щодо виявлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення;
розрахунків донарахованих сум податків та зборів, єдиного внеску, а також зменшення заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість, від'ємного значення суми податку на додану вартість та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розрізі податкових періодів;
відповідних податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску, надісланих платнику податків;
звітних документів платника податків (податкових декларацій, розрахунків, звітів), до яких платником внесено неправдиві дані;
письмових заперечень до акта перевірки, документів щодо оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску, прийнятих за результатами перевірки (за наявності);
інших матеріалів, що підтверджують наявність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства.
Підрозділи, які направляли матеріали перевірок, та слідчі підрозділи фінансових розслідувань щомісячно до 5 числа здійснюють звірку переданих (отриманих) матеріалів на предмет їх актуальності.
2.5.2. У разі початку досудового розслідування за ознаками злочинів, підслідних слідчим підрозділам фінансових розслідувань, останні протягом 3 робочих днів повідомляють про це підрозділи, які здійснювали (очолювали) перевірку, та у разі необхідності витребовують оригінали:
акта документальної перевірки платника податків;
документів, що підтверджують наявність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства;
наданих під час перевірки пояснень платника податків (посадових осіб платника або його законних (уповноважених) представників) щодо виявлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення.
2.5.3. Якщо в матеріалах перевірки платника податків є дані, що вказують на наявність ознак складу злочинів, безпосередньо не пов'язаних із несплатою податків, єдиного внеску та не підслідних слідчим підрозділам фінансових розслідувань, вони надсилаються за належністю.
2.6. Внесення інформації до ІТС "Податковий блок" та інших інформаційних баз даних.
Працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до системи обліку результатів контрольно-перевірочної роботи підсистеми "Податковий аудит" ІТС "Податковий блок" на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій. Крім того, до підсистеми "Податковий аудит" ІТС "Податковий блок" додатково вноситься: наказ про проведення перевірки; план перевірки; робочий план проведення перевірки, протокол про проведення робочої зустрічі з платником податків, протокол засідання постійної комісії з розгляду спірних питань, заперечення до акта перевірки та/або лист платника податків щодо надання ним додаткових документів відповідно до пункту 44.7 статті 44 Кодексу, висновок і відповіді на такі заперечення та/або лист щодо надання додаткових документів, а також інші визначені підсистемою дані.
Працівники юридичного підрозділу органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог Регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до АІС "Скарга" та АІС "Суди" у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації, з подальшим збереженням даних і встановленням зв'язків записів АІС "Скарга" та АІС "Суди" із записами підсистеми "Податковий аудит" ІТС "Податковий блок". Підрозділи, працівники яких здійснювали (очолювали) перевірки, опрацьовують у підсистемі "Податковий аудит" ІТС "Податковий блок" зазначену інформацію в день її надходження, результатом чого є внесення інформації до підсистеми "Облік платежів" ІТС "Податковий блок".
У випадку якщо перевірку здійснювали (очолювали) працівники іншого органу ДФС, ніж територіальний орган ДФС за основним місцем обліку платника податків, такими працівниками, у разі неможливості внесення ними інформації до підсистеми "Податковий аудит" ІТС "Податковий блок" у зв'язку з обмеженням доступу до неї відповідно до регіонального розподілу, забезпечується складання та надання не пізніше наступного робочого дня до відповідного органу ДФС необхідної інформації для внесення до системи обліку результатів контрольно-перевірочної роботи підсистеми "Податковий аудит" ІТС "Податковий блок". Відповідні підрозділи територіального органу ДФС за основним місцем обліку платника податків забезпечують внесення до підсистеми "Податковий аудит" ІТС "Податковий блок" відповідної інформації не пізніше наступного робочого дня з дня отримання.
На підставі результатів проведених перевірок підрозділи органу ДФС, які здійснювали (очолювали) перевірку, узагальнюють інформацію про виявлені схеми ухилень від оподаткування або мінімізації податкових зобов'язань, суми єдиного внеску (у випадку їх виявлення) та вносять їх до підсистеми "Податковий аудит" ІТС "Податковий блок", інших інформаційних баз даних.
2.7. Взаємодія структурних підрозділів органів ДФС під час відстеження своєчасності сплати донарахованих сум за результатами перевірок.
2.7.1. Працівники відповідного підрозділу органу ДФС, які здійснювали (очолювали) перевірку, забезпечують здійснення постійного моніторингу стану узгодження прийнятих податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску.
2.7.2. У випадку якщо перевірку здійснювали (очолювали) працівники іншого органу ДФС, ніж територіальний орган ДФС за основним місцем обліку платника податку, відповідний підрозділ зазначеного територіального органу ДФС за основним місцем обліку забезпечує контроль за сплатою платником податків донарахованих перевіркою сум узгоджених грошових зобов'язань та повідомляє орган ДФС, що здійснював (очолював) перевірку, про повноту та своєчасність їх сплати.
2.8. Взаємодія підрозділів органів ДФС у разі несплати сум узгоджених грошових зобов'язань, визначених за результатами перевірок.
У разі несплати у встановлений законом строк суми узгодженого грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, заходи з погашення таких сум здійснюються працівниками підрозділів органів ДФС, до функціональних обов'язків яких належить погашення боргу відповідно до нормативно-правових актів, які регулюють зазначені питання.
2.9. Взаємодія підрозділів органів ДФС у разі оскарження прийнятих за результатами проведених перевірок податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску в адміністративному та судовому порядку.
2.9.1. Працівники підрозділу адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС, який здійснює розгляд скарги при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску, забезпечують взяття їх на контроль, розгляд скарг, супроводження справ у судах та внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
2.9.2. У разі необхідності відповідальний за розгляд скарги працівник підрозділу адміністративного оскарження та судового супроводження для формування узгодженої правової позиції з проблемних питань, щодо яких необхідно прийняти колегіальне рішення та які передбачають скасування донарахованих грошових зобов'язань, або зменшення бюджетного відшкодування чи від'ємного значення податку на додану вартість, або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму більше ніж 5 млн грн, має право ініціювати направлення запиту до інших підрозділів ДФС відповідно до їх компетенції.
При цьому до запиту додається перелік документів, необхідних для всебічного та об'єктивного вирішення питань, порушених у скарзі, та зазначається кінцевий термін прийняття рішення по скарзі платника та обґрунтований термін отримання висновку структурних підрозділів ДФС відповідно до їх компетенції, але не менше ніж 10 робочих днів від дня отримання ними запиту.
Висновок надається засобами корпоративної електронної пошти (іншої запровадженої в органі ДФС інформаційної системи управління документами).
2.9.3. У разі виникнення обґрунтованої необхідності, структурні підрозділи ДФС відповідно до їх компетенції забезпечують надання на запити підрозділу адміністративного оскарження та судового супроводження висновків та документів, необхідних при супроводженні справ у судах.
Директор Департаменту аудиту
Н. І. Рубан
