РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Сфера дії Податкового кодексу України

1.1. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

{Абзац перший пункту 1.1 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

{Пункт 1.1 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5083-VI від 05.07.2012, № 404-VII від 04.07.2013, № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

1.2. Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

{Пункт 1.2 статті 1 в редакції Закону № 4915-VI від 07.06.2012}

1.3. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

{Пункт 1.3 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 404-VII від 04.07.2013, № 1200-VII від 10.04.2014, № 190-IX від 04.10.2019, № 323-IX від 03.12.2019, № 466-IX від 16.01.2020}

1.4. Встановлення і скасування зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, їх розмірів та механізмів справляння здійснюються відповідно до Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування".

{Статтю 1 доповнено пунктом 1.4 згідно із Законом № 1200-VII від 10.04.2014}

Стаття 2. Внесення змін до Податкового кодексу України

2.1. Зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Стаття 3. Податкове законодавство України

3.1. Податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

{Пункт 3.1 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012}

3.2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 4. Основні засади податкового законодавства України

4.1. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах:

4.1.1. загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;

4.1.2. рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

4.1.3. невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

4.1.4. презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

4.1.5. фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;

4.1.6. соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

4.1.7. економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;

4.1.8. нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;

4.1.9. стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;

4.1.10. рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

4.1.11. єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.

4.2. Загальнодержавні, місцеві податки та збори, справляння яких не передбачено цим Кодексом, сплаті не підлягають.

4.3. Податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів.

4.4. Установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

{Пункт 4.4 статті 4 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}

4.5. При встановленні або розширенні існуючих податкових пільг такі пільги застосовуються з наступного бюджетного року.

{Статтю 4 доповнено пунктом 4.5 згідно із Законом № 5503-VI від 20.11.2012}

Стаття 5. Співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами

5.1. Поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

5.2. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

5.3. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Стаття 6. Поняття податку та збору

6.1. Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

{Пункт 6.1 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 190-IX від 04.10.2019}

6.2. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

{Пункт 6.2 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 190-IX від 04.10.2019}

6.3. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Стаття 7. Загальні засади встановлення податків і зборів

7.1. Під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи:

7.1.1. платники податку;

7.1.2. об'єкт оподаткування;

7.1.3. база оподаткування;

7.1.4. ставка податку;

7.1.5. порядок обчислення податку;

7.1.6. податковий період;

7.1.7. строк та порядок сплати податку;

7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

7.2. Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.

7.3. Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

7.4. Елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

Стаття 8. Види податків та зборів

8.1. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

8.2. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

8.3. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

{Пункт 8.3 статті 8 в редакції Законів № 71-VIII від 28.12.2014, № 909-VIII від 24.12.2015}

Стаття 9. Загальнодержавні податки та збори

9.1. До загальнодержавних податків належать:

9.1.1. податок на прибуток підприємств;

9.1.2. податок на доходи фізичних осіб;

9.1.3. податок на додану вартість;

9.1.4. акцизний податок;

9.1.5. екологічний податок;

9.1.6. рентна плата;

9.1.7. мито.

{Пункт 9.1 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

9.2. Відносини, пов'язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

9.3. Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

9.4. Установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

Стаття 10. Місцеві податки

10.1. До місцевих податків належать:

10.1.1. податок на майно;

10.1.2. єдиний податок.

10.2. До місцевих зборів належать:

10.2.1. збір за місця для паркування транспортних засобів;

10.2.2. туристичний збір.

10.2-1. Місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі).

{Пункт статті 10 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}

10.3. Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.

{Пункт 10.3 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

10.4. Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

10.5. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

{Стаття 10 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

Стаття 11. Спеціальні податкові режими

11.1. Спеціальні податкові режими встановлюються та застосовуються у випадках і порядку, визначених виключно цим Кодексом.

11.2. Спеціальний податковий режим - система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів.

11.3. Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів.

11.4. Не визнаються спеціальними режимами податкові режими, не визначені такими цим Кодексом.

Стаття 12. Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів

{Назва статті 12 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}

12.1. Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає:

12.1.1. перелік загальнодержавних податків та зборів;

12.1.2. перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад;

{Підпункт 12.1.2 пункту 12.1 статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}

12.1.3. положення, визначені в пунктах 7.1, 7.2 статті 7 цього Кодексу щодо загальнодержавних податків та зборів;

12.1.4. положення, визначені в пунктах 7.1, 7.2 статті 7 цього Кодексу щодо місцевих податків та зборів.

12.2. До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим належать:

12.2.1. установлення на території Автономної Республіки Крим рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення), рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у межах їх граничних ставок, визначених цим Кодексом;

{Підпункт 12.2.1 пункту 12.2 статті 12 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

12.2.2. зміна розміру ставок рентної плати, передбаченої підпунктом 12.2.1 цього пункту, у межах її граничних ставок, визначених цим Кодексом, у порядку, встановленому цим Кодексом;

{Підпункт 12.2.2 пункту 12.2 статті 12 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

12.2.3. визначення розміру і надання додаткових податкових пільг у межах сум, що надходять до бюджету Автономної Республіки Крим відповідно до статті 69 Бюджетного кодексу України.

12.3. Сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

{Абзац перший пункту 12.3 статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 466-IX від 16.01.2020}

На період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому цим Кодексом для сільських, селищних, міських рад.

{Пункт 12.3 статті 12 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3050-IX від 11.04.2023}

Рішення органів, зазначених у частині третій статті 33 Кодексу цивільного захисту України (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення є підставою для обов’язкового прийняття відповідним органом місцевого самоврядування або військовою адміністрацією чи військово-цивільною адміністрацією (на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради) в межах територій, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення, рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб.

{Пункт 12.3 статті 12 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3603-IX від 23.02.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3706-IX від 09.05.2024 - норми застосовуються з 16.03.2024}

До таких рішень органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу, законів України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" та частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

{Пункт 12.3 статті 12 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3603-IX від 23.02.2024}

Органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам за місцем розташування земельних ділянок, земельних часток (паїв), об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, станом на перше число відповідного кварталу, інформацію щодо рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб, прийнятих на підставі рішень органів, зазначених у частині третій статті 33 Кодексу цивільного захисту України (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення.

{Пункт 12.3 статті 12 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3603-IX від 23.02.2024;

із змінами, внесеними згідно із Законом № 3706-IX від 09.05.2024 - норми застосовуються з 16.03.2024}

Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

{Пункт 12.3 статті 12 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3603-IX від 23.02.2024}

12.3.1. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

12.3.2. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

{Підпункт 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

12.3.3. Сільські, селищні, міські ради надсилають у десятиденний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, в електронному вигляді інформацію щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та копії прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів та про внесення змін до таких рішень.

Якщо в рішенні органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати не визначено термін його дії, таке рішення є чинним до прийняття нового рішення.

Контролюючі органи не пізніше 25 серпня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та/або зборів на відповідних територіях, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:

про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях - щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;

про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, - щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.

Звітність у розрізі платників податків надається контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування протягом 20 днів з моменту отримання ним запиту.

{Абзац сьомий підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021}

Порядок надання звітності у розрізі платників податків органам місцевого самоврядування затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

{Абзац восьмий підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021}

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги.

Орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, інформацію про нормативну грошову оцінку земель у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Порядок обміну інформацією між органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.

{Підпункт 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017;

із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

12.3.4. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

{Підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

12.3.5. У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов’язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.

{Підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 в редакції Законів № 71-VIII від 28.12.2014, № 909-VIII від 24.12.2015, № 466-IX від 16.01.2020}

12.3.6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, затверджує форми податкових декларацій (розрахунків) з місцевих податків та зборів згідно з порядком, встановленим цим Кодексом, а у разі потреби надає методичні рекомендації щодо їх заповнення.

{Підпункт 12.3.6 пункту 12.3 статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

12.3.7. Не дозволяється сільським, селищним, міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.

Дія абзацу першого цього підпункту не поширюється на прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів таких земельних ділянок), а також про внесення змін до таких рішень.

{Підпункт 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3050-IX від 11.04.2023}

Рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами повинні прийматися на кожний календарний рік окремо, за умови наявності відповідних заяв платників податків, та на період не більше ніж до кінця поточного календарного року.

{Підпункт 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 3050-IX від 11.04.2023}

{Підпункт 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}

12.3.8. На період дії воєнного чи надзвичайного стану сільські, селищні, міські ради мають право приймати рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів без застосування процедур, передбачених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". У разі введення воєнного чи надзвичайного стану в окремих місцевостях України положення цього підпункту поширюється виключно на представницькі органи територіальних громад відповідних адміністративно-територіальних одиниць, на території яких введено воєнний чи надзвичайний стан.

{Пункт 12.3 статті 12 доповнено підпунктом 12.3.8 згідно із Законом № 2142-IX від 24.03.2022}

12.4. До повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів належать:

{Абзац перший пункту 12.4 статті 12 в редакції Законів № 909-VIII від 24.12.2015, № 3050-IX від 11.04.2023}

12.4.1. встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом;

{Підпункт 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

12.4.2. визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу;

12.4.3. прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

{Підпункт 12.4.3 пункту 12.4 статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

{Підпункт 12.4.4 пункту 12.4 статті 12 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015}

12.4.5. надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо виділених земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування з наданням копій таких документів:

документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (паспорта громадянина);

реєстраційного номера облікової картки платника податків;

кадастрового плану земельної ділянки з проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

сертифіката на право на земельну частку (пай) (за наявності).

Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

{Пункт 12.4 статті 12 доповнено підпунктом 12.4.5 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}

12.4.6. надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, протягом 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, щодо яких прийнято відповідне рішення.

{Пункт 12.4 статті 12 доповнено підпунктом 12.4.6 згідно із Законом № 3050-IX від 11.04.2023}

12.5. Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

{Абзац перший пункту 12.5 статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

Платники місцевих податків та зборів при визначенні своїх податкових зобов’язань можуть використовувати зведену інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Такі платники звільняються від відповідальності у разі, якщо у зведеній інформації, розміщеній на офіційному веб-сайті, виявлено помилку, що містить розбіжності між даними контролюючих органів та даними офіційно оприлюдненого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів або про внесення змін до таких рішень. У такому разі до таких платників податку штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що спричинені такою помилкою, не застосовуються, підстав для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до відповідальності немає.

{Пункт 12.5 статті 12 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017;
із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

Стаття 13. Усунення подвійного оподаткування

13.1. Доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.

13.2. При визначенні об'єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв'язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом.

13.3. Доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень цього Кодексу чи міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

13.4. Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом.

13.5. Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Стаття 14. Визначення понять

14.1. У цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:

14.1.1. аваль - вексельне поручительство, згідно з яким банк бере на себе відповідальність перед векселедержателем за виконання векселедавцем оплати податкового векселя, яке оформляється шляхом проставляння гарантійного напису банку на кожному примірнику податкового векселя;

14.1.1^-1. адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об’єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1^-1 згідно із Законом № 404-VII від 04.07.2013}

14.1.1^-2. актив з права користування - визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1^-2 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

{Підпункт 14.1.2 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.3. амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації);

14.1.4. акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції);

{Підпункт 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законами № 5519-VI від 06.12.2012, № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.5. алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

{Підпункт 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законами № 1621-VII від 31.07.2014,
№ 71-VIII від 28.12.2014, № 2245-VIII від 07.12.2017}

14.1.6. акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

{Підпункт 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019}

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

{Абзац дев’ятий підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019}

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару;

{Підпункт 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019}

{Підпункт 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014, № 5503-VI від 20.11.2012;
в редакції Законів № 909-VIII від 24.12.2015, № 2628-VIII від 23.11.2018}

14.1.6^-1. акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.

{Підпункт 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019}

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб’єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.

{Підпункт 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019}

Не є акцизним складом пересувним:

{Абзац восьмий підпункту 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 391-IX від 18.12.2019}

транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;

{Абзац підпункту 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 391-IX від 18.12.2019}

паливний бак транспортного засобу;

{Абзац підпункту 14.1.6^-1 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 391-IX від 18.12.2019}

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.6^-1 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

14.1.7. оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку;

14.1.8. аукціон (публічні торги) - публічний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці;

14.1.9. залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III цього Кодексу;

{Підпункт 14.1.9 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.10. бартерна (товарообмінна) операція - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору;

14.1.10^-1. Багатостороння угода CRS - багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS), укладена відповідно до статті 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.10^-1 згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

14.1.10^-2. Багатостороння угода CbC (для цілей статті 39 цього Кодексу) - багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports), укладена відповідно до статті 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.10^-2 згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

14.1.10^-3. Угода QCAA (для цілей статті 39 цього Кодексу) - угода, укладена між компетентними органами України та іноземної юрисдикції, які є сторонами чинного міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, яка передбачає автоматичний обмін звітами у розрізі країн міжнародної групи компаній між Україною і такою іноземною юрисдикцією (Qualifying Competent Authority Agreement), у тому числі Багатостороння угода CbC;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.10^-3 згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

14.1.11. безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

{Підпункт "г" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

{Підпункт "ґ" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 655-VIII від 17.07.2015;
із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

{Підпункт "є" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 655-VIII від 17.07.2015}

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією;

{Підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 доповнено підпунктом "з" згідно із Законом № 655-VIII від 17.07.2015}

и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із статтею 36 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов’язання є недійсними;

{Підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 доповнено підпунктом "и" згідно із Законом № 1383-IX від 13.04.2021}

і) заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування".

{Підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 доповнено підпунктом "і" згідно із Законом № 2823-IX від 01.12.2022}

До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

{Підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016;
із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

пов’язаних з таким кредитором;

{Підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016}

які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

{Підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016}

які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки";

{Підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016}

{Підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011,
№ 657-VII від 24.10.2013; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.12. базова ставка фрахту - сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування;

14.1.13. безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею;

14.1.14. біоетанол - спирт етиловий зневоджений, який виготовлений з біомаси або із спирту етилового-сирцю для використання як біопаливо або біокомпонент та належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД;

{Підпункт 14.1.14 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

14.1.15. будівлі - земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності;

14.1.16. виробнича дотація з бюджету - фінансова допомога з боку держави, що надається суб'єкту господарювання на безповоротній основі з метою зміцнення його фінансово-економічного становища та/або для забезпечення виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг;

14.1.17. бюджетна установа - у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України;

14.1.18. бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника;

{Підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

{Підпункт 14.1.19 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

{Підпункт 14.1.20 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

{Підпункт 14.1.21 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.21-1. Ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.21^-1. згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012}

14.1.22. векселедавець для цілей розділу VI цього Кодексу - суб'єкт господарювання - виробник, який одержує:

з акцизного складу спирт етиловий для виробництва алкогольних напоїв, визначених статтею 225, а також для виробництва окремих видів продукції, визначених пунктом 229.1 статті 229 розділу VI цього Кодексу;

з нафтопереробного підприємства або ввозить на митну територію України нафтопродукти, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, для їх використання залежно від напряму, визначеного пунктами 229.2-229.8 статті 229 розділу VI цього Кодексу;

{Абзац третій підпункту 14.1.22 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}

{Підпункт 14.1.22 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011}

14.1.23. векселедержатель для цілей розділу VI - контролюючий орган за місцем реєстрації векселедавця;

14.1.24. великий платник податків - юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період;

{Підпункт 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 404-VII від 04.07.2013;
в редакції Законів № 1797-VIII від 21.12.2016, № 2245-VIII від 07.12.2017;
із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

{Підпункт 14.1.25 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 4834-VI від 24.05.2012}

14.1.26. виноробна продукція - вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід;

{Підпункт 14.1.27 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.28. вироблена продукція - загальний обсяг продукції, видобутої відповідно до угоди про розподіл продукції і доставленої в пункт виміру;

14.1.28^-1. виробництво підакцизних товарів (продукції) - технологічний процес, в тому числі змішування, здійснення якого внаслідок зміни форми, властивостей або складу сировини, напівфабрикатів або готової продукції призводить до отримання підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), надання таким товарам інших властивостей, що призводить або не призводить до збільшення обсягів таких товарів;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.28^-1 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}

14.1.29. відновлювальні джерела енергії - джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів;

14.1.30. відокремлені підрозділи - у значенні, визначеному Цивільним кодексом України. Для розділу IV цього Кодексу - у визначенні Господарського кодексу України;

{Підпункт 14.1.30 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законами № 4834-VI від 24.05.2012, № 1797-VIII від 21.12.2016}

14.1.31. відчуження майна - будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платнику податків, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування;

{Підпункт 14.1.31 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом № 404-VII від 04.07.2013}

14.1.32. відповідальне зберігання - господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик;

{Підпункт 14.1.32 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом № 404-VII від 04.07.2013}

{Підпункт 14.1.33 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.33-1. власна сільськогосподарська продукція - сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари), що підпадає під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється, збирається, виготовляється, виробляється, переробляється безпосередньо виробником цієї продукції - власником, орендарем або користувачем на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, або на давальницьких умовах.

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.33^-1 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}

14.1.34. власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно;

14.1.35. вуглеводнева сировина - нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід), газовий конденсат, що є товарною продукцією;

{Підпункт 14.1.35 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}

14.1.36. господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

14.1.37. господарська діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу IX цього Кодексу - діяльність гірничого підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин;

{Підпункт 14.1.37 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014, № 1797-VIII від 21.12.2016}

{Підпункт 14.1.37-1 пункту 14.1 статті 14
виключено на підставі Закону № 767-VII від 23.02.2014}

14.1.38. грошове зобов'язання в міжнародних правовідносинах - зобов'язання платника податків сплатити до бюджету іноземної держави відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені законодавством такої іноземної держави;

14.1.39. грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;

{Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011,
№ 190-IX від 04.10.2019, № 466-IX від 16.01.2020}

14.1.40. гудвіл (вартість ділової репутації) - нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між ринковою ціною та балансовою вартістю активів підприємства як цілісного майнового комплексу, що виникає в результаті використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів, послуг, нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується під час визначення витрат платника податку, щодо активів якого виник такий гудвіл;

14.1.41. давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

{Абзац другий підпункту 14.1.41 пункту 14.1 статті 14
виключено на підставі Закону № 4915-VI від 07.06.2012}

14.1.42. дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону;

14.1.43. дебітор - особа, у якої внаслідок минулих подій утворилася заборгованість перед іншою особою у формі певної суми коштів, їх еквіваленту або інших активів;

14.1.44. депозит (вклад) - кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку. Залучення депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів - Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ - державним органом, визначеним законом;

14.1.44^-1. державні цінні папери - облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов’язання України, розміщені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.44^-1 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016;
із змінами, внесеними згідно із Законами № 2146-VIII від 07.09.2017, № 1016-IX від 01.12.2020}

14.1.45. дериватив - документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Порядок випуску та обігу деривативів установлюється законодавством.

{Абзац перший підпункту 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016;
із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

До деривативів належать:

14.1.45.1. своп - цивільно-правова угода про здійснення обміну потоками платежів (готівкових або безготівкових) чи іншими активами, розрахованими на підставі ціни (котирування) базового активу, в тому числі процентних ставок, в межах суми, визначеної договором на конкретну дату платежів (дату проведення розрахунків) протягом дії контракту;

{Підпункт 14.1.45.1 підпункту 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

14.1.45.2. опціон - цивільно-правовий договір, згідно з яким одна сторона контракту одержує право на придбання (продаж) базового активу, а інша сторона бере на себе безумовне зобов'язання продати (придбати) базовий актив у майбутньому протягом строку дії опціону чи на встановлену дату (дату виконання) за визначеною під час укладання такого контракту ціною базового активу. За умовами опціону покупець виплачує продавцю премію опціону;

14.1.45.3. форвардний контракт - цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов'язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором. Форвардний контракт виконується шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу.

{Абзац перший підпункту 14.1.45.3 підпункту 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

Усі умови форварду визначаються сторонами контракту під час його укладення.

Укладення форвардів та їх обіг здійснюються поза організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами;

{Підпункт 14.1.45.3 підпункту 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

14.1.45.4. ф'ючерсний контракт (ф'ючерс) - стандартизований строковий контракт, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк (дата виконання зобов'язань за ф'ючерсним контрактом) передати базовий актив у власність покупця на визначених специфікацією умовах, а покупець зобов'язується прийняти базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену сторонами контракту на дату його укладення.

Ф'ючерсний контракт виконується відповідно до його специфікації шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу.

Виконання зобов'язань за ф'ючерсом забезпечується шляхом створення відповідних умов організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами;

14.1.46. діяльність у сфері розваг - господарська діяльність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо;

14.1.47. додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу);

14.1.48. заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом;

14.1.49. дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:

платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи";

{Підпункт 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами,
внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

14.1.50. добавки на основі біоетанолу - біокомпоненти моторного палива, отримані шляхом синтезу із застосуванням біоетанолу або змішуванням біоетанолу з органічними сполуками та паливом, одержаними з вуглеводневої сировини, в яких вміст біоетанолу відповідає вимогам нормативних документів та які належать до біопалива;

14.1.51. добування корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини та спеціальних видів робіт з добування корисних копалин, до яких відноситься підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм;

{Підпункт 14.1.51 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021}

14.1.52. договір довгострокового страхування життя - договір страхування життя строком на п'ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п'яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку - роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя;

14.1.52^-1. договір добровільного медичного страхування - договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.52^-1 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.52^-2. договір страхування додаткової пенсії - це договір страхування, який передбачає обов’язок страховика щодо здійснення страхової виплати (виплат) та/або виплат у вигляді ануїтету в разі досягнення застрахованою особою пенсійного віку, визначеного за заявою застрахованої особи у договорі страхування відповідно до законодавства з урахуванням того, що такий пенсійний вік не може бути меншим більше ніж на 10 років від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням. Дострокове припинення договору до досягнення застрахованою особою зазначеного в договорі пенсійного віку неможливе, крім випадків: наявності медично підтвердженого критичного стану здоров’я (онкозахворювання, інсульт тощо) або встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи; виїзду страхувальника та/або застрахованої особи на постійне проживання за межі України; смерті застрахованої особи. Вигодонабувачем за таким договором може бути лише застрахована особа або спадкоємці відповідно до законодавства. Особливості зміни страховика за договором страхування додаткової пенсії встановлюються відповідно до закону;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.52^-2 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.53. документ іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах - рішення компетентного органу іноземної держави про нарахування податкового боргу до бюджету такої держави, що на запит зазначеного компетентного органу відповідно до міжнародного договору України підлягає виконанню на території України;

14.1.54. дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні;

{Підпункт "а" підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;

з) доходів від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;

{Підпункт 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 доповнено
підпунктом "з" згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

и) прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), які відповідають таким умовам:

1) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та

2) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

{Абзац третій підпункту "и" підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020}

{Підпункт 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 доповнено підпунктом "и" згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

і) прибутків нерезидентів від відчуження акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи - резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалася за рахунок нерухомого майна, що розташовано в Україні та належить такій юридичній особі - резиденту України або використовується такою юридичною особою - резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

{Абзац п'ятнадцятий підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 786-IX від 14.07.2020; абзац перший підпункту "і" підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020}

Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзацу другого підпункту "и" та підпункту "і" цього підпункту) та нерухомого майна (для цілей абзацу третього підпункту "и" та підпункту "і" цього підпункту) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи;

{Абзац підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 786-IX від 14.07.2020}

14.1.55. дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам;

{Підпункт 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.56. електронна адреса - адреса електронної пошти платника податків, що складається з ідентифікатора, позначки "@" та доменного імені, що використовується платником податків для листування з державними, у тому числі контролюючими, органами та повідомляється шляхом внесення адреси електронної пошти до облікових даних платника податків, зокрема в електронному кабінеті;

{До пункту 14.1 статті 14 включено підпункт 14.1.56 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

14.1.56^-1. електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну особу, юридичну особу або представника фізичної чи юридичної особи. Дозволені для використання технології для ідентифікації платників податків в електронному кабінеті платника податків визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.56-1 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 - зміна набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем впровадження у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, але не пізніше 1 січня 2018 року, див. абзац другий пункту 1 розділу II Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

14.1.56^-2. електронний кабінет - сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, призначених для взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов’язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Взаємодія реалізується через:

портальне рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через мережу Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов’язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування;

портальне рішення для користувачів - державних органів, у тому числі контролюючих;

програмний інтерфейс (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету;

інші засоби, бази даних, реєстри, що ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Порядок функціонування електронного кабінету визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.56-2 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 786-IX від 14.07.2020}

14.1.56^-3. електронна сигарета - виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин. Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.56^-3 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

14.1.56^-4. рідини, що використовуються в електронних сигаретах, - рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.56^-4 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

14.1.56^-5. електронні послуги - послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:

а) постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів;

б) надання доступу до баз даних, у тому числі користування пошуковими системами та службами каталогів у мережі Інтернет;

в) постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу;

г) надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів;

ґ) постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, проведення та надання якого не потребує участі людини, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, у яких учні виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично, без участі людини (або з мінімальною її участю);

д) надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень;

е) постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;

є) надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на веб-сайтах, веб-сторінках чи веб-порталах.

З метою застосування цього підпункту до електронних послуг, зазначених в абзаці першому цього підпункту, не відносяться такі операції:

постачання товарів/послуг, замовлення (бронювання) яких здійснюється через мережу Інтернет, за допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється без використання мережі Інтернет (зокрема, послуги з розміщення, винаймання автомобілів, послуги закладів харчування з постачання продукції, послуги пасажирського транспорту та інші подібні послуги);

постачання товарів та/або інших послуг, відмінних від електронних послуг, у складі яких є електронні послуги, у разі якщо вартість електронних послуг включена до загальної вартості таких товарів/послуг;

постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем;

постачання примірників творів у галузі науки, літератури і мистецтва на матеріальних носіях;

надання консультаційних послуг електронною поштою;

надання послуг з доступу до мережі Інтернет;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.56-5 згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021}

14.1.56^-6. електронний резидент (е-резидент) - іноземець, який досяг 18-річного віку, не є податковим резидентом України, отримав відповідні кваліфіковані електронні довірчі послуги та інформація про якого внесена до інформаційної системи "Е-резидент";

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.56-6 згідно із Законом № 2654-IX від 06.10.2022}

14.1.57. екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року;

{Підпункт 14.1.57 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 422-VII від 04.07.2013, № 1191-VII від 08.04.2014}

14.1.58. емісійний дохід - сума перевищення надходжень, отриманих емітентом від емісії (випуску) власних акцій (інших корпоративних прав) та інвестиційних сертифікатів, над номінальною вартістю таких акцій (інших корпоративних прав) та інвестиційних сертифікатів (під час їх первинного розміщення), або над ціною зворотного викупу під час наступних розміщень інвестиційних сертифікатів та акцій інвестиційних фондів;

14.1.59. житлово-комунальні підприємства - суб'єкти господарювання, які безпосередньо виробляють, створюють та/або надають житлово-комунальні послуги (застосовується до розділу IX цього Кодексу);

{Підпункт 14.1.59 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.59^-1. Загальний стандарт звітності CRS - загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки, який включає коментарі до нього (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information (CRS), схвалений Радою Організації економічного співробітництва та розвитку 15 липня 2014 року (із змінами та доповненнями);

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.59-1 згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

14.1.60. єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами;

{Підпункт 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно з Законом № 5083-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

14.1.60^-1. Єдиний реєстр акцизних накладних - реєстр відомостей щодо акцизних накладних, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками акцизного податку електронними документами;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.60^-1 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}

14.1.60^-2. {Підпункт 14.1.60-2 пункту 14.1 статті 14 набирає чинності з 1 січня 2025 року - див. пункт 1 розділу II Закону № 2245-VIII від 07.12.2017} Загальна сума податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети - річна сума податкових зобов’язань з акцизного податку всіх платників акцизного податку з товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10, 2402 20 90 20, реалізованих виробниками на митній території України та ввезених імпортерами на митну територію України, визначених у деклараціях акцизного податку за січень - грудень звітного року, в розрахунку на 1000 штук.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначає за даними декларацій акцизного податку та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті не пізніше 1 березня року, що настає за звітним, загальну суму податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети, середньозважену роздрібну ціну продажу сигарет та показник (у відсотках), що характеризує частку загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні продажу сигарет.

Частка загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні продажу сигарет розраховується за такою формулою:

де Част. - частка загальної суми податкових зобов’язань у середньозваженій роздрібній ціні продажу сигарет;

Цінасер.зваж. - середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет;

Σподат.зобов. - загальна сума податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети.

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.60^-2 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

{Підпункт 14.1.61 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020}

{Підпункт 14.1.62 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

{Підпункт 14.1.63 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

{Підпункт 14.1.64 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

{Підпункт 14.1.65 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

{Підпункт 14.1.66 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

{Підпункт 14.1.67 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

{Підпункт 14.1.68 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

{Підпункт 14.1.69 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 408-VII від 04.07.2013}

{Підпункт 14.1.70 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 408-VII від 04.07.2013}

14.1.71. звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

{Абзац перший підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно з Законом № 72-VIII від 28.12.2014}

У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.

{Абзац другий підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно з Законом № 609-VIII від 15.07.2015}

Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.

{Абзац третій підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно з Законом № 609-VIII від 15.07.2015}

Під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого передбачено законом.

Якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає форвардній або ф’ючерсній ціні на дату укладення такого контракту.

{Абзац п'ятий підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно з Законом № 609-VIII від 15.07.2015}

Якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу;

{Підпункт 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 408-VII від 04.07.2013}

14.1.71^-1. Звичайна ціна майна, робіт, послуг при визначенні бази оподаткування резидентами Дія Сіті - платниками податку, що сплачують податок на прибуток підприємств на особливих умовах, при здійсненні операцій, які є об’єктом оподаткування відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9^-1 статті 141 цього Кодексу (крім визначення бази оподаткування у разі здійснення контрольованих операцій), визначається на рівні ціни договору, але не нижче ціни придбання майна (робіт, послуг), а для необоротних активів - не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок календарного місяця, протягом якого здійснюються операції продажу (відчуження), ліквідації таких необоротних активів.

Для майна (крім необоротних активів), робіт, послуг, вироблених (створених, наданих) платником податку, звичайна ціна визначається на рівні ціни договору, але не нижче виробничої собівартості, яка розрахована за правилами бухгалтерського обліку відповідно до принципів, методів і процедур, визначених в обліковій політиці платника податку. Якщо в обліковій політиці такі принципи, методи і процедури не визначені, контролюючий орган самостійно розраховує виробничу собівартість відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.71^-1 згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021}

14.1.72. земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу);

{Підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.73. землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:

на праві постійного користування;

на умовах оренди;

{Підпункт 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021}

14.1.74. земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами;

14.1.75. земельне поліпшення - результати будь-яких заходів, що призводять до зміни якісних характеристик земельної ділянки та її вартості. До земельних поліпшень належать матеріальні об'єкти, розташовані у межах земельної ділянки, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення, а також результати господарської діяльності або проведення певного виду робіт (зміна рельєфу, поліпшення ґрунтів, розміщення посівів, багаторічних насаджень, інженерної інфраструктури тощо);

14.1.76. землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей;

14.1.77. землі сільськогосподарського призначення для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції;

{Підпункт 14.1.77 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.78. землі житлової та громадської забудови - земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування;

14.1.78^-1. землі залізничного транспорту - до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.78^-1 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011}

14.1.79. значні запаси корисних копалин - запаси корисних копалин, розмір яких перевищує незначні запаси корисних копалин;

14.1.80. ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки.

При цьому під ідентичними розуміються товари, що мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як:

фізичні характеристики;

якість та репутація на ринку;

країна виробництва (походження);

виробник;

14.1.81. інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на:

а) капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу;

б) фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на:

прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою;

портфельні інвестиції - господарські операції, що передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку;

в) реінвестиції - господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій;

14.1.81^-1. інвестиційний прибуток для цілей розділу IV цього Кодексу - дохід у вигляді позитивної різниці між доходом, отриманим платником податку від проведення операцій з цінними паперами з урахуванням курсової різниці, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, та витратами на придбання таких інвестиційних активів;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.81^-1 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

14.1.82. інвестиційна складова - кошти, передбачені в тарифі на виробництво, передачу та постачання електричної енергії, виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а також транспортування, зберігання та постачання природного газу ліцензіата як частина прибутку, що залишається в розпорядженні суб'єкта господарювання для цільового фінансування видатків, пов'язаних із відновленням, реконструкцією, модернізацією основних засобів (у тому числі заходів з підвищення безпеки та дотримання екологічних норм) та будівництвом нових об'єктів підприємств паливно-енергетичного комплексу, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;

{Підпункт 14.1.82 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013}

14.1.83. термін "інвестор" для цілей оподаткування відповідно до розділу XVIII цього Кодексу вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про угоди про розподіл продукції".

При укладанні багатосторонньої угоди інвесторами визначається оператор угоди, на якого покладаються функції, передбачені Законом України "Про угоди про розподіл продукції", у тому числі ведення обліку і сплати податкових зобов’язань у порядку, визначеному угодою.

{Абзац другий підпункту 14.1.83 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 422-VII від 04.07.2013, № 1690-VII від 07.10.2014}

У разі створення інвестором - нерезидентом для виконання угоди постійного представництва на території України представництво для цілей оподаткування розглядається як інвестор (оператор).

{Абзац третій підпункту 14.1.83 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1690-VII від 07.10.2014}

У статтях цього Кодексу, якими регулюється оподаткування при виконанні угоди про розподіл продукції, під терміном "інвестор (оператор)" розуміється "інвестор" при виконанні угоди про розподіл продукції за участю одного інвестора та "інвестор та/або оператор" - при виконанні багатосторонньої угоди про розподіл продукції за участю кількох інвесторів залежно від умов такої багатосторонньої угоди.

{Абзац четвертий підпункту 14.1.83 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 1690-VII від 07.10.2014}

{Підпункт 14.1.83 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 5412-VI від 02.10.2012}

14.1.84. інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.

{Підпункт 14.1.84 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.85. інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами);

14.1.86. інститути спільного інвестування (далі - ІСІ) - інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства;

14.1.86^-1. інформаційна система "Е-резидент" - інформаційна система, що є складовою частиною Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у рамках якої здійснюється збирання, накопичення, обробка, захист, облік та надання інформації про електронного резидента (е-резидента);

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.86^-1 згідно із Законом № 2654-IX від 06.10.2022}

14.1.87. іпотечний житловий кредит - фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону строком не менш як на п'ять повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) у заставу;

14.1.88. іпотечний сертифікат (у тому числі іпотечний сертифікат участі та іпотечний сертифікат з фіксованою дохідністю) - іпотечний цінний папір, забезпечений іпотечними активами або іпотеками відповідно до закону;

14.1.88^-1. кондиції на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр для цілей розділу IX цього Кодексу - сукупність техніко-технологічних та фінансово-економічних вимог до провадження господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин, які забезпечують раціональне використання об’єкта (ділянки) надр, у тому числі економічно ефективне видобування корисних копалин за видами товарної продукції гірничого підприємства, що розроблена та затверджена на період 5 років у порядку, визначеному законодавством з регулювання гірничих відносин;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.88^-1 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}

14.1.89. консолідований іпотечний борг - зобов'язання за договорами про іпотечний кредит, реформовані кредитодавцем відповідно до закону;

14.1.89^-1. термін "кооперативні виплати" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про кооперацію";

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.89^-1 згідно із Законом № 5412-VI від 02.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013}

14.1.90. корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами;

{Підпункт 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

14.1.91. корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки;

{Підпункт 14.1.92 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.93. кошти - гривня або іноземна валюта;

14.1.94. компенсаційна продукція - частина виробленої продукції, що передається у власність інвестора в рахунок компенсації його витрат;

14.1.94^-1. котирувальні ціни (для цілей статті 39 цього Кодексу) - ціни на сировинний товар у відповідний період, отримані на міжнародному ринку товарів, які включають, зокрема, результати біржових торгів, ціни, отримані з визнаних агентств із прозорою звітністю щодо цін, статистичних агентств або від урядових агентств із ціноутворення, де такі індекси використовуються в якості орієнтира (еталона) непов’язаними особами для визначення цін в операціях між ними. Котирувальна ціна визначається як ціна (середня ціна) та/або діапазон цін на певну дату або період часу;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.94^-1 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

14.1.95. кредитор - юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, у тому числі щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також контролюючі органи - щодо податків та зборів;

14.1.96. кузови, що використовувалися для транспортних засобів, визначених у товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД - кузови, які вже були встановлені на транспортних засобах або з моменту виготовлення яких минуло більше одного року;

14.1.96^-1. курсова різниця для цілей розділу IV цього Кодексу - позитивна різниця між офіційним обмінним курсом іноземної валюти до гривні, установленим Національним банком України на день придбання та на день продажу (погашення, іншого відчуження) цінного паперу, у разі якщо такий цінний папір номінований в іноземній валюті;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.96^-1 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

14.1.97. лізингова операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) - передача основних засобів у володіння та користування фізичним та/або юридичним особам (лізингоодержувачам) за плату та на визначений строк.

{Абзац перший підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013; в редакції Закону № 1605-IX від 01.07.2021}

Лізингові операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу, операцій із зворотного лізингу.

{Абзац другий підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 1605-IX від 01.07.2021}

Лізингові операції поділяються на:

а) оперативний лізинг (оренда) - операція юридичної чи фізичної особи (лізингодавця/орендодавця), за якою лізингодавець/орендодавець передає іншій особі (лізингоодержувачу/орендарю) основні засоби, придбані або виготовлені лізингодавцем/орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом;

{Абзац четвертий підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 1605-IX від 01.07.2021}

б) фінансовий лізинг - господарська операція юридичної особи (лізингодавця), за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізингодавцем, а також усі ризики та винагороди, пов’язані з правом володіння та користування об’єктом фінансового лізингу.

{Абзац п'ятий підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 1605-IX від 01.07.2021}

Терміни "фінансовий лізинг" та "фінансова оренда" для цілей цього Кодексу є тотожними.

{Підпункт 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1605-IX від 01.07.2021}

Лізинг вважається фінансовим за наявності хоча б однієї з таких умов:

{Абзац сьомий підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 1605-IX від 01.07.2021}

об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

{Абзац підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 в редакції Законів № 4834-VI від 24.05.2012, № 1605-IX від 01.07.2021}

балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

сума лізингових платежів, зазначених у договорі лізингу на момент укладення такого договору, дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;

{Абзац десятий підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 1605-IX від 01.07.2021}

майно, що передається у лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоодержувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

{Абзац одинадцятий підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 1605-IX від 01.07.2021}

Під терміном "строк фінансового лізингу" слід розуміти передбачений лізинговим договором строк, який розпочинається з дати передання ризиків, пов'язаних із зберіганням або використанням майна, чи права на отримання будь-яких вигод чи винагород, пов'язаних з його використанням, або будь-яких інших прав, що слідують з прав на володіння, користування або розпоряджання таким майном, лізингоодержувачу та закінчується строком закінчення дії лізингового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоодержувач має право прийняти одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору.

{Абзац дванадцятий підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1605-IX від 01.07.2021}

Незалежно від того, регулюється господарська операція нормами цього підпункту чи ні, сторони договору мають право під час укладення договору (правочину) визначити таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору;

в) зворотний лізинг - операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою і передбачає продаж основних засобів фінансовій установі (лізингодавцю) з одночасним зворотним отриманням таких основних засобів такою фізичною чи юридичною особою (лізингоодержувачем) в оперативний лізинг (оренду) або фінансовий лізинг;

{Абзац чотирнадцятий підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 1605-IX від 01.07.2021}

{Абзац п'ятнадцятий підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 1605-IX від 01.07.2021}

{Абзац шістнадцятий підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 1605-IX від 01.07.2021}

14.1.97^-1. оренда житла з викупом - господарська операція юридичної особи (орендодавця), за якою орендодавець відповідно до договору оренди житла з викупом передає другій стороні - фізичній особі (особі-орендарю) майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, та/або житло за плату на довготривалий (до 30 років) строк, після закінчення якого або достроково, за умови повної сплати орендних платежів та відсутності інших обтяжень та обмежень на таке житло, житло переходить у власність орендаря. Оренда житла з викупом може передбачати відступлення права вимоги на платежі за договором оренди житла з викупом;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.97^-1 згідно із Законом № 1605-IX від 01.07.2021}

14.1.97^-2. оренда житлових приміщень - операція, що передбачає надання житлового будинку, квартири або їх частини її власником у володіння та користування орендарю на визначений строк для цільового використання за орендну плату;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.97^-2 згідно із Законом № 1605-IX від 01.07.2021}

14.1.98. лісові землі - земельні ділянки, на яких розташовані лісові ділянки;

14.1.99. ліцензія - у значенні, наведеному в Господарському кодексі України;

14.1.100. ломбардна операція - операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу;

14.1.101. лотерея - масова гра незалежно від її назви, умовами проведення якої передбачається розіграш призового (виграшного) фонду між її гравцями, приз (виграш) в якій має випадковий характер і територія проведення якої не обмежується одним приміщенням (будівлею). Діяльність з проведення лотерей регулюється спеціальним законом. Не вважаються лотереєю ігри, що проводяться на безоплатних засадах юридичними особами та фізичними особами - підприємцями і мають на меті рекламування їх товару (платної послуги), сприяння їх продажу (наданню) за умови, що організатори цих ігор витрачають на їх проведення свій прибуток (дохід);

14.1.102. магазин безмитної торгівлі - заклад торгівлі товарами, що знаходяться в митному режимі безмитної торгівлі відповідно до глав 22 та 60 Митного кодексу України;

{Підпункт 14.1.102 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011; в редакції Закону № 4915-VI від 07.06.2012}

14.1.103. материнські компанії - юридичні особи, які є власниками інших юридичних осіб або здійснюють контроль над такими юридичними особами, як пов'язані особи;

14.1.103^-1. материнська компанія міжнародної групи компаній (для цілей статті 39 цього Кодексу) - учасник міжнародної групи компаній, який одночасно відповідає таким критеріям:

безпосередньо чи опосередковано володіє корпоративними правами інших учасників міжнародної групи компаній (або фактично контролює таких учасників), і частка такого володіння є достатньою для включення фінансової звітності таких інших учасників міжнародної групи компаній до консолідованої фінансової звітності такої міжнародної групи компаній відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності або інших міжнародно визнаних стандартів фінансової звітності, або підготовка консолідованої фінансової звітності була б обов’язковою для такої компанії у разі, якщо б акції (корпоративні права) одного з учасників відповідної міжнародної групи компаній перебували в обігу на національному та/або іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі);

фінансова звітність такого учасника не підлягає включенню до консолідованої звітності жодного з інших учасників міжнародної групи компаній згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності або іншими міжнародно визнаними стандартами фінансової звітності;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.103^-1 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020; в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023}

14.1.104. майданчики для платного паркування - площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, на якій відповідно до рішення органу місцевого самоврядування здійснюється платне паркування транспортних засобів;

14.1.105. майно - у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України;

14.1.106. максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

{Абзац другий підпункту 14.1.112 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}

{Підпункт 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.107. марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів;

{Підпункт 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

14.1.108. маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги);

14.1.109. маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку;

{Підпункт 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

{Підпункт 14.1.110 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.110. методолог електронного кабінету - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

{До пункту 14.1 статті 14 включено підпункт 14.1.110 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

{Підпункт 14.1.111 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.111. методологічна помилка електронного кабінету - невідповідність методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету положенням податкового законодавства, яка призводить до помилки, в тому числі в розрахунку об’єкта оподаткування, суми податку, суми надмірної сплати податку, суми пені, штрафних санкцій, показників формули обрахунку, які використовуються в електронних системах адміністрування, інших показників, що впливають на права та обов’язки платників податків;

{До пункту 14.1 статті 14 включено підпункт 14.1.111 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

14.1.112. мінеральна сировина для цілей розділу IX цього Кодексу - товарна продукція гірничого підприємства, що є результатом господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин з дотриманням встановлених кондицій на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр за видами товарної продукції гірничого підприємства;

{Підпункт 14.1.112 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1166-VII від 27.03.2014, № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021}

14.1.113. митні платежі - податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

14.1.113^-1. митні режими - вживається у значенні, наведеному в Митному кодексі України;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.113^-1 згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012}

14.1.113^-2. міжнародні поштові відправлення, міжнародні експрес-відправлення, несупроводжуваний багаж, особисті речі, ручна поклажа, супроводжуваний багаж - вживаються у значеннях, наведених у Митному кодексі України;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.113^-2 згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012}

14.1.113^-3. міжнародна група компаній (для цілей статті 39 цього Кодексу) - дві або більше юридичні особи або утворення без статусу юридичної особи, які є податковими резидентами різних юрисдикцій (держав, територій) (зокрема якщо хоча б одна з таких осіб є податковим резидентом однієї іноземної юрисдикції (держави, території), який провадить господарську діяльність через постійне представництво в іншій юрисдикції (державі, території) та пов’язані між собою за критеріями володіння або контролю таким чином, що згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності або іншими міжнародно визнаними стандартами фінансової звітності обов’язковою є підготовка консолідованої фінансової звітності або підготовка консолідованої фінансової звітності була б обов’язковою у разі, якщо б акції (корпоративні права) одного з таких учасників міжнародної групи компаній перебували в обігу на національному та/або іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі);

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.113^-3 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020; в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023}

14.1.114. мінімальне акцизне податкове зобов'язання - мінімальна величина податкового зобов'язання зі сплати акцизного податку з сигарет та цигарок, сигарил, виражена у твердій сумі за 1000 штук сигарет одного найменування, реалізованих на митній території України чи ввезених на митну територію України;

{Підпункт 14.1.114 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

{Підпункт 14.1.114^-1 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 2725-VIII від 16.05.2019}

14.1.114^-2. мінімальне податкове зобов’язання - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.114^-2 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}

14.1.115. надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату;

{Підпункт 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 190-IX від 04.10.2019}

14.1.116. недержавне пенсійне забезпечення - пенсійне забезпечення, яке здійснюється недержавними пенсійними фондами, страховими організаціями та банками відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" та/або страховими організаціями за договорами страхування довічної пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та/або страховиками за договорами страхування додаткової пенсії відповідно до підпункту 14.1.52^-2 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;

{Підпункт 14.1.116 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

{Підпункт 14.1.117 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.118. незначні запаси корисних копалин - запаси корисних копалин, що визначаються за критеріями, які встановлюються Кабінетом Міністрів України;

14.1.119. нелісові землі - земельні ділянки, зайняті чагарниками, комунікаціями, сільськогосподарськими угіддями, водами і болотами, малопродуктивними землями тощо;

{Підпункт 14.1.120 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

14.1.121. неприбуткові підприємства, установи та організації - неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу;

{Підпункт 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 652-VIII від 17.07.2015}

14.1.122. нерезиденти - це:

а) іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень цього Кодексу;

{Підпункт "а" підпункту 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Якщо відповідно до вимог укладеного Україною міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеного на його підставі міжвідомчого договору та цього Кодексу фінансовий агент зобов’язаний перевіряти та встановлювати, резидентом якої держави є власник або контролююча особа власника рахунку, положення цього підпункту застосовуються в частині, що не суперечить правилам міжнародного договору;

{Підпункт 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 323-IX від 03.12.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

14.1.122^-1. нерезиденти, що мають офшорний статус, - нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, крім нерезидентів, які надали платнику податку виписку з правоустановчих документів, легалізовану у встановленому законодавством порядку, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.122^-1 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

14.1.123. несільськогосподарські угіддя - господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім віднесених до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо;

14.1.124. новий транспортний засіб - транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію;

14.1.124^-1 нова свердловина (в цілях реалізації положень розділу IX цього Кодексу) - свердловина, буріння якої розпочато від денної поверхні суходолу (рівня нуль метрів згідно з проектом свердловини) після 1 січня 2018 року, що підтверджується актом про введення в експлуатацію бурової установки;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.124^-1 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2611-VIII від 08.11.2018}

14.1.125. нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;

{Підпункт 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.125^-1. норматив витрат на виплати страховим посередникам - гранично допустима величина будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування, встановлена для цілей цього Кодексу за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.125^-1 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

14.1.126. обсяг видобутої вуглеводневої сировини:

а) для цілей розділу IX - обсяг нафти, природного газу (у тому числі супутнього (нафтового) газу), газового конденсату у значенні, наведеному в підпункті 14.1.128 цієї статті, що у порядку визначеному в правилах видобування вуглеводневої сировини, взятий на облік безпосередньо після пунктів їх підготовки із застосуванням засобів приладового обліку;

{Підпункт "а" підпункту 14.1.126 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

б) для цілей розділу XVIII - вироблена продукція у значенні, наведеному в Законі України "Про угоди про розподіл продукції". У випадках, коли вироблена продукція обліковується та використовується інвестором як паливо або сировина, обсяг видобутої вуглеводневої сировини визначається в порядку, передбаченому підпунктом "а" цього пункту;

{Підпункт 14.1.126 пункту 14.1 статті 14 в редакції Законів № 5412-VI від 02.10.2012, № 1166-VII від 27.03.2014}

14.1.127. обсяг вантажу - обсяг за договором між перевізником та вантажовідправником, що підлягає транспортуванню (переміщенню) засобами трубопровідного транспорту згідно з істотними умовами (обсяги, строки та відповідні маршрути) відповідного договору з надання транспортних послуг;

14.1.128. обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) - обсяг товарної продукції гірничого підприємства, види якої встановлені затвердженими кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" обліковується гірничим підприємством як запаси - активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником - суб’єктом господарювання економічної вигоди, пов’язаної з їх використанням як товару, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування іншого, ніж класифіковане в секції В КВЕД ДК 009:2010, виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничому підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, що призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або нормативно-правовим актом;

{Підпункт 14.1.128 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021}

14.1.129. об’єкти житлової нерухомості - будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об’єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки;

{Підпункт 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2600-IX від 20.09.2022}

14.1.129.1. Будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об’єкти житлової нерухомості, а також їх складові частини, які є самостійними об’єктами нерухомого майна, зокрема, включають:

{Абзац перший підпункту 14.1.129.1 підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 2600-IX від 20.09.2022}

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень (передпокій, кухня, коридор, веранда, вбиральня, комора, приміщення для автономної системи опалення, пральня тощо);

{Абзац другий підпункту 14.1.129.1 підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 2600-IX від 20.09.2022}

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

14.1.129.2. садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

14.1.129.3. дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку;

{Підпункт 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.129^-1. об’єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості. До об’єктів нежитлової нерухомості відносяться:

{Абзац перший підпункту 14.1.129^-1 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 2600-IX від 20.09.2022}

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.129^-1 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.130. одиниця площі оподатковуваної земельної ділянки:

у межах населеного пункту - 1 (один) метр квадратний (кв. метр);

за межами населеного пункту - 1 (один) гектар (га);

14.1.131. однорідні (подібні) товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що не є ідентичними, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, у результаті чого виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення товарів однорідними (подібними) враховуються такі ознаки:

якість та ділова репутація на ринку;

наявність торговельної марки;

країна виробництва (походження);

виробник;

рік виробництва;

новий чи вживаний;

термін придатності;

{Підпункт 14.1.132 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

{Підпункт 14.1.133 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 2888-IX від 12.01.2023}

14.1.134. операція з давальницькою сировиною - операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції;

14.1.135. оподаткування для цілей розділу IX цього Кодексу - оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин, оподаткування рентною платою за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, оподаткування рентною платою за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, оподаткування рентною платою за спеціальне використання води, оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів, оподаткування рентною платою за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

{Підпункт 14.1.135 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 3721-IX від 21.05.2024}

14.1.136. орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди;

{Підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021}

14.1.137. орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України;

14.1.137^-1. уповноважена особа контролюючого органу - посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій в порядку, передбаченому цим Кодексом;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.137^-1 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

14.1.138. основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік);

{Підпункт 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 655-VIII від 17.07.2015, № 466-IX від 16.01.2020}

14.1.139. особа для цілей розділу V цього Кодексу - будь-яка із зазначених нижче осіб:

а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка:

{Абзац підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012}

або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;

{Абзац підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012}

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

{Абзац підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 5503-VI від 20.11.2012}

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

{Абзац підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 5503-VI від 20.11.2012}

б) фізична особа - підприємець, яка:

{Абзац підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012}

або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;

{Абзац підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012}

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

{Абзац підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 5503-VI від 20.11.2012}

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

{Абзац підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 5503-VI від 20.11.2012}

в) юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка ввозить товари на митну територію України;

{Абзац підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012}

г) постійне представництво;

{Абзац підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 в редакції Законів № 4834-VI від 24.05.2012, № 5503-VI від 20.11.2012}

ґ) інвестор (оператор) відповідно до угоди про розподіл продукції, на якого покладено ведення податкового обліку з податку на додану вартість за угодою про розподіл продукції;

{Підпункт 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 5412-VI від 02.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 422-VII від 04.07.2013, № 1690-VII від 07.10.2014}

д) особа-нерезидент, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам - підприємцям, не зареєстрованим платниками податку на додану вартість, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг.

{Підпункт 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021}

Положення цього підпункту не поширюється на нерезидентів, які:

{Підпункт 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021}

постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;

{Підпункт 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021}

здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;

{Підпункт 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021}

постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні.

{Підпункт 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021}

Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

{Абзац підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

{Підпункт 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4014-VI від 04.11.2011}

14.1.139^-1. особа, уповноважена на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я - у значенні, наведеному в Основах законодавства України про охорону здоров’я.

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.139^-1 згідно із Законом № 532-IX від 17.03.2020}

14.1.140. офіційний валютний курс (валютний курс) - у значенні, наведеному в Законі України "Про Національний банк України";

14.1.141. паливо моторне сумішеве - види палива, отримані в результаті змішування палива, одержаного з нафтової сировини, з біоетанолом та добавками на основі біоетанолу, біодизелю або іншими біокомпонентами, вміст яких відповідає вимогам нормативних документів на паливо моторне сумішеве;

14.1.141^-1. пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.141^-1 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}

14.1.141^-2. партнерство - об’єднання двох або більше осіб, створене відповідно до законодавства іноземної юрисдикції на підставі або відповідно до договору для ведення діяльності з метою отримання прибутку або досягнення іншої спільної мети;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.141^-2 згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

14.1.142. пересувне джерело забруднення - транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин;

14.1.143. передавальні пристрої - земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації тощо будь-якого походження та виду на відстань (лінії електропередачі, трубопроводи, водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв'язку тощо);

14.1.144. пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 00;

{Підпункт 14.1.144 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3553-IX від 16.01.2024}

14.1.144^-1. документ для цілей цього Кодексу - документ, створений у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", складення та/або подання, та/або надіслання якого передбачається цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, та/або пов’язане з реалізацією прав та обов’язків платника податків, та/або контролюючих органів згідно із нормами цього Кодексу;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.144^-1 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2725-VIII від 16.05.2019}

14.1.145. підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку;

{Підпункт 14.1.146 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.146^-1. підзвітний рахунок - фінансовий рахунок, який відповідає визначенню терміна "американський підзвітний рахунок" відповідно до Угоди FATCA та/або визначається як підзвітний рахунок відповідно до правил Загального стандарту звітності CRS для цілей Багатосторонньої угоди CRS;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.146^-1 згідно із Законом № 323-IX від 03.12.2019; в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023}

14.1.147. плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

{Підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

14.1.148. плата за марки акцизного податку - плата, що вноситься вітчизняними виробниками та імпортерами алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за покриття витрат з виробництва, зберігання та реалізації марок акцизного податку. Розмір плати за марки акцизного податку встановлюється Кабінетом Міністрів України;

{Підпункт 14.1.148 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

14.1.149. платник рентної плати для цілей розділу IX цього Кодексу - платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, платник рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, платник рентної плати за спеціальне використання води, платник рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, платник рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

{Підпункт 14.1.149 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 3721-IX від 21.05.2024}

14.1.150. первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини для цілей розділу IX цього Кодексу, як вид господарської діяльності гірничого підприємства, включає сукупність операцій із: збирання, дроблення або мелення, сушки, сортування за будь-якими фізичними властивостями дроблених або мелених гірських порід або мінеральних утворень із застосуванням будь-яких технологічних процесів сортування, які забезпечують отримання гірничим підприємством товарної продукції, види якої встановлені затвердженими кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр;

{Підпункт 14.1.150 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1166-VII від 27.03.2014, № 71-VIII від 28.12.2014, № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021}

{Підпункт 14.1.151 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.151^-1. передпродажна підготовка для цілей розділу IX цього Кодексу, як вид господарської діяльності гірничого підприємства, включає технологічні операції, які обрані гірничим підприємством для забезпечення: виконання умов договорів постачання товарної продукції гірничого підприємства або дотримання вимог до споживчих властивостей товарної продукції гірничого підприємства (брикетування, агломерування та/або огрудкування (із або без термічної обробки); пакування, у тому числі бутелювання);

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.151^-1 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}

14.1.152. погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом;

14.1.153. податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;

14.1.154. податковий борг в міжнародних правовідносинах - грошове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій, пені за їх наявності та витрат, пов'язаних з його стягненням, несплачене в установлений строк, що на підставі відповідного документа іноземної держави є предметом стягнення, яке може бути звернуто відповідно до міжнародного договору України;

14.1.155. податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави;

14.1.156. податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;

{Підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 190-IX від 04.10.2019, № 466-IX від 16.01.2020}

14.1.156^-1. податкове зобов’язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.156^-1 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

14.1.157. податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;

14.1.158. податкове повідомлення в міжнародних правовідносинах - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену документом іноземної держави, за яким здійснюється погашення такої суми грошового зобов'язання відповідно до міжнародного договору України;

14.1.158^-1. податкове повідомлення особі-нерезиденту - повідомлення, яке надається нерезиденту та включає:

1) податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, - повідомлення в електронній формі, надіслане центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про обов’язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість, визначену відповідно до цього Кодексу;

2) податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, - письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента зареєструватися як платник податку на додану вартість відповідно до статті 208^-1 цього Кодексу, яке надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до компетентного органу іноземної держави для інформування особи-нерезидента;

3) податкове повідомлення особі-нерезиденту про порушення вимог CRS - письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання та/або виконати інші вимоги статті 39^-3 цього Кодексу в частині, що стосується виконання Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.158^-1 згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021; в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023}

{Підпункт 14.1.158^-2 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 2970-IX від 20.03.2023}

14.1.159. пов’язані особи - юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:

{Підпункт 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

а) для юридичних осіб:

одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 25 і більше відсотків (крім міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб’єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації);

{Абзац другий підпункту "а" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків;

{Абзац третій підпункту "а" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи;

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи;

принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи;

одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);

юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа;

{Підпункт "а" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа;

{Підпункт "а" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи (крім банків та міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб’єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації) та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою (крім банків та міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб’єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації), стосовно іншої юридичної особи, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Положення цього абзацу не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії;

{Абзац підпункту "а" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно з Законами № 609-VIII від 15.07.2015, № 2245-VIII від 07.12.2017, № 466-IX від 16.01.2020}

б) для фізичної особи та юридичної особи:

фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 25 і більше відсотків;

{Абзац другий підпункту "б" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

фізична особа має право призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган такої юридичної особи або призначати (обирати) не менш як 50 відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

фізична особа здійснює повноваження одноособового виконавчого органу в такій юридичній особі;

фізична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

фізична особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи;

{Підпункт "б" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від фізичної особи, наданих юридичній особі, та/або будь-яких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших фізичних осіб, наданих юридичній особі, які надаються під гарантії цієї фізичної особи, перевищують суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду);

{Абзац підпункту "б" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно з Законом № 609-VIII від 15.07.2015}

в) для фізичних осіб - чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.

Усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) юридичній особі в іншій юридичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які:

безпосередньо належать такій юридичній особі в іншій юридичній особі;

належать будь-якій із пов’язаних сторін такої юридичної особи в іншій юридичній особі.

Для цілей визначення, чи володіє фізична особа безпосередньо та/або опосередковано корпоративними правами у розмірі 25 і більше відсотків у юридичній особі, усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) фізичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які:

{Абзац п'ятий підпункту "в" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

безпосередньо та/або опосередковано належать такій фізичній особі в юридичній особі через володіння корпоративними правами;

{Абзац шостий підпункту "в" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної особи у зазначеній юридичній особі (без врахування осіб, пов’язаних з такою фізичною особою через пряме та/або опосередковане володіння корпоративними правами).

{Абзац сьомий підпункту "в" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

Якщо фізична особа визнається пов’язаною з іншими особами відповідно до підпункту 14.1.159 цього пункту, такі особи визнаються пов’язаними між собою.

{Підпункт "в" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

У разі здійснення господарських операцій утвореннями без статусу юридичної особи з пов’язаною особою будь-якого з учасників договору про спільну діяльність, розмір вкладів яких у спільне майно становить 25 і більше відсотків, пов’язаними визнаються утворення без статусу юридичної особи (договору про спільну діяльність) і така пов’язана особа будь-якого з учасників такого договору.

{Підпункт "в" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

Розмір частки володіння корпоративними правами розраховується у разі:

опосередкованого володіння (в одному ланцюгу) - шляхом множення часток володіння корпоративними правами;

володіння через кілька ланцюгів - шляхом підсумовування часток володіння корпоративними правами в кожному ланцюгу.

У разі коли частка володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу становить 20 і більше відсотків, усі особи такого ланцюга є пов’язаними (незалежно від результатів множення).

{Абзац підпункту "в" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

Пряма або опосередкована участь держави в юридичних особах не є підставою для визнання таких юридичних осіб пов’язаними. Такі платники податків можуть бути визнані пов’язаними з інших підстав, передбачених цим підпунктом.

За наявності обставин, зазначених в абзаці першому цього підпункту, юридичні та/або фізичні особи, які є сторонами господарської операції, мають право самостійно визнати себе для цілей оподаткування пов’язаними особами з підстав, не передбачених у підпунктах "а" - "в" цього підпункту.

{Абзац підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 609-VIII від 15.07.2015}

Контролюючий орган у судовому порядку може довести пов’язаність осіб на основі фактів і обставин, що одна юридична або фізична особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи, утворення без статусу юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи та/або утворення без статусу юридичної особи.

{Абзац підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1797-VIII від 21.12.2016, № 2245-VIII від 07.12.2017; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

{Підпункт 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 408-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013; в редакції Закону № 72-VIII від 28.12.2014}

14.1.160. пенсійний внесок - кошти, внесені до недержавного пенсійного фонду, страхової організації або на пенсійний депозитний рахунок до банківської установи у межах недержавного пенсійного забезпечення чи сплачені до Накопичувального пенсійного фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - Накопичувальний фонд) відповідно до закону. Для цілей оподаткування пенсійний внесок не є єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

14.1.161. пенсійний вклад - кошти, внесені на пенсійний депозитний рахунок, відкритий у банківській установі згідно з договором пенсійного вкладу відповідно до закону;

14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов’язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

{Підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 в редакції Законів № 1797-VIII від 21.12.2016, № 466-IX від 16.01.2020}

14.1.163. перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше;

14.1.164. план - графік документальних виїзних перевірок - перелік платників податків, що підлягають плановій перевірці контролюючими органами у відповідний період календарного року;

14.1.165. податок, платник податку, оподаткування, оподатковуваний прибуток для цілей розділу III цього Кодексу - податок на прибуток підприємств, платник податку на прибуток підприємств, оподаткування податком на прибуток підприємств, прибуток, який підлягає оподаткуванню;

14.1.166. податок, платник податку, оподаткування, оподатковуваний дохід для цілей розділу IV цього Кодексу - податок на доходи фізичних осіб, платник податку на доходи фізичних осіб, оподаткування податком на доходи фізичних осіб, дохід фізичної особи, який підлягає оподаткуванню;

14.1.167. виключено;

14.1.167. операція РЕПО - операція купівлі (продажу) цінних паперів із зобов'язанням зворотного їх продажу (купівлі) через визначений строк за заздалегідь обумовленою ціною, що здійснюється на основі єдиного договору РЕПО. В цілях цього Кодексу строк між датами виконання першої та другої частин операції РЕПО (строк РЕПО) не може перевищувати одного року;

{До пункту 14.1 статті 14 включено підпункт 14.1.167 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011}

{Підпункт 14.1.168 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

{Підпункт 14.1.169 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.170. податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених цим Кодексом;

{Підпункт 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021}

14.1.171. податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію";

14.1.172. податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом;

{Підпункт 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

14.1.172^-1. індивідуальна податкова консультація - роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.172^-1 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

14.1.172^-2. Угода FATCA - Угода між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA);

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.172^-2 згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

14.1.173. виключено;

14.1.173. узагальнююча податкова консультація - оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства;

{До пункту 14.1 статті 14 включено підпункт 14.1.173 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011; в редакції Законів № 655-VIII від 17.07.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016}

{Підпункт 14.1.174 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 3609-VI від 07.07.2011}

14.1.175. податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

{Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 в редакції Законів № 3609-VI від 07.07.2011, № 1797-VIII від 21.12.2016}

14.1.176. податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі - податковий вексель для цілей розділу VI цього Кодексу), - простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 цього Кодексу;

{Підпункт 14.1.176 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

{Підпункт 14.1.176^-1 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 407-VII від 04.07.2013}

14.1.177. податковий пост - пост, що утворюється на території підприємств, де виробляються продукти з використанням підакцизних товарів, на які встановлено нульову ставку податку, що визначені у статті 229 цього Кодексу. На податковому посту здійснюють постійний безпосередній контроль постійні представники контролюючого органу за місцем його розташування;

{Підпункт 14.1.177 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1638-VII від 12.08.2014}

14.1.178. податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу;

{Підпункт 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020}

14.1.180. податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

{Підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5412-VI від 02.10.2012}

14.1.181. податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

14.1.182. помилково сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань, та у випадках, передбачених статтею 35^-1 цього Кодексу;

{Підпункт 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 190-IX від 04.10.2019}

14.1.182^-1. технічна помилка - будь-яка помилка, вада або дефект у роботі складових частин електронного кабінету, електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації, що призводить до невідповідності методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету та не є методологічною помилкою;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.182^-1 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2725-VIII від 16.05.2019; в редакції Закону № 786-IX від 14.07.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2918-IX від 07.02.2023}

14.1.182^-2. технічний збій - будь-які порушення у роботі складових частин електронного кабінету, що не є методологічною та/або технічною помилками, у тому числі їх повне зупинення, що унеможливлює взаємодію платника податків з контролюючим органом;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.182^-1 згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020}

14.1.183. послуга з надання персоналу - господарська або цивільно-правова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій. Угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою, у розпорядження якої вони направлені. Інші умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін;

{Підпункт 14.1.184 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.185. постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є:

а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору;

б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку;

в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі;

г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності;

ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг;

д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною);

14.1.186. податок; оподаткування; платник податку; оподатковувана операція для цілей розділу V цього Кодексу - відповідно податок на додану вартість; оподаткування податком на додану вартість; платник податку на додану вартість; операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість;

14.1.187. податок, платник податку, оподаткування, ставка податку для цілей розділу VI цього Кодексу - акцизний податок, платник акцизного податку, оподаткування акцизним податком, ставка акцизного податку;

{Підпункт 14.1.188 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

{Підпункт 14.1.189 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.190. покупець марок акцизного податку - суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства України є платником акцизного податку з алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

{Підпункт 14.1.190 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

14.1.191. постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Постачанням товарів також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;

{Підпункт "ґ" підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 4834-VI від 24.05.2012}

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням;

Не вважаються постачанням товарів операції з реалізації відповідно до кримінального процесуального законодавства України товарів, визначених частиною сьомою статті 293 Митного кодексу України, що здійснюються особами, зазначеними у пункті 180.2^-2 статті 180 цього Кодексу;

{Підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом № 3474-IX від 21.11.2023}

{Підпункт 14.1.192 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.193. постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

З метою оподаткування термін "постійне представництво" включає:

{Абзац другий підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

а) будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об’єкт чи пов’язану з ними наглядову діяльність, якщо загальна тривалість робіт, пов’язана з таким майданчиком, об’єктом чи діяльністю (в рамках одного проекту або пов’язаних між собою проектів), що виконуються нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, перевищує 12 місяців;

{Абзац третій підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

б) надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників, найнятих ним для таких цілей, якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов’язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як 183 дні у будь-якому дванадцятимісячному періоді;

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

в) осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають та звичайно реалізують повноваження вести переговори щодо суттєвих умов правочинів, внаслідок чого нерезидентом укладаються договори (контракти) без суттєвої зміни таких умов, та/або укладати договори (контракти) від імені нерезидента, у разі, якщо зазначена діяльність здійснюється особою в інтересах, за рахунок та/або на користь виключно одного нерезидента та/або пов’язаних із ним осіб - нерезидентів;

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

г) осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають і звичайно реалізують повноваження утримувати (зберігати) запаси (товари), що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка запасів (товарів) від імені нерезидента, крім резидентів - утримувачів складу тимчасового зберігання або митного складу.

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

Для цілей застосування підпунктів "а" і "б" цього підпункту при розрахунку загального періоду, протягом якого нерезидент здійснює діяльність в Україні, до повних послідовних або непослідовних календарних місяців тривалості проекту (або пов’язаних між собою проектів), виконання робіт або надання послуг нерезидентом в Україні додаються:

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

тривалість діяльності нерезидента в Україні, що здійснюється протягом кількох послідовних або непослідовних періодів, які окремо є меншими за повний календарний місяць, але в сукупності перевищують 30 днів, та

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

тривалість діяльності пов’язаних осіб цього нерезидента в Україні, якщо така діяльність тісно пов’язана з діяльністю нерезидента, визначеною у підпунктах "а" і "б" цього підпункту, та здійснюється протягом кількох послідовних або непослідовних періодів, які дорівнюють повному календарному місяцю або які окремо є меншими за повний календарний місяць, але в сукупності перевищують 30 днів.

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

Для цілей застосування підпунктів "в" і "г" цього підпункту про наявність в особи фактичних повноважень здійснювати в інтересах, за рахунок та/або на користь нерезидента діяльність, яка має ознаки постійного представництва, може, зокрема, але не виключно, свідчити:

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

надання нерезидентом обов’язкових до виконання вказівок (у тому числі засобами електронного зв’язку або шляхом передачі електронних носіїв) та їх виконання особою;

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

наявність в особи та використання нею електронної адреси корпоративної електронної пошти нерезидента та/або його пов’язаних осіб для комунікації з нерезидентом та/або з третіми особами, з якими нерезидент уже уклав або в подальшому буде укладати договори чи інші правочини;

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

реалізація особою права володіння або розпорядження запасами (товарами) чи іншими активами нерезидента в Україні або їх значною часткою на підставі відповідних вказівок нерезидента;

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

наявність в особи приміщень, орендованих від власного імені для зберігання майна, придбаного за рахунок нерезидента або яке належить нерезиденту чи третім особам та підлягає передачі третім особам за вказівкою нерезидента, або для інших цілей, визначених нерезидентом.

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

Нерезидент не вважається таким, що має постійне представництво в Україні, якщо він здійснює господарську діяльність через посередника - резидента, але при цьому надання резидентом агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок, в інтересах та/або на користь нерезидента здійснюється в рамках основної (звичайної) діяльності резидента та на звичайних умовах. Якщо посередник - резидент діє виключно або майже виключно за рахунок, в інтересах та/або на користь одного або кількох осіб - нерезидентів, які є пов’язаними особами, такий посередник не може вважатися таким, що діє в рамках основної (звичайної) діяльності стосовно будь-якої з пов’язаних осіб - нерезидентів, та визнається постійним представництвом такого нерезидента в Україні або кожної особи - нерезидента, якщо такі нерезиденти є пов’язаними особами.

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

Постійним представництвом не є:

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

а) використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації товарів чи виробів, що належать нерезиденту;

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

б) зберігання запасів (товарів або виробів), що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації;

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

в) зберігання запасів (товарів або виробів), що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством;

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

г) утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збору інформації для нерезидента;

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

ґ) направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу;

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

д) утримання постійного місця діяльності з іншою метою.

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

Утримання постійного місця діяльності виключно для здійснення будь-якої комбінації видів діяльності, зазначених у підпунктах "a" - "д" цього підпункту, за умови, що такі види діяльності (їх комбінація) мають підготовчий або допоміжний характер для такого нерезидента, не є постійним представництвом.

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

Постійне представництво нерезидента в Україні визнається також у разі, якщо діяльність в Україні здійснюють декілька нерезидентів - пов’язаних осіб, якщо така діяльність у сукупності виходить за межі діяльності підготовчого або допоміжного характеру для такої групи нерезидентів - пов’язаних осіб. У такому разі постійне представництво визнається для кожного такого нерезидента - пов’язаної особи. Даний абзац застосовується лише у випадку, коли діяльність таких нерезидентів - пов’язаних осіб в Україні становить у сукупності взаємодоповнюючі функції тісно пов’язаного бізнес-процесу.

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

Визнання особи контролюючою особою відповідно до положень статті 39^-2 цього Кодексу не є постійним представництвом;

{Абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

{Підпункт 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.194. постійний представник (представники) контролюючого органу на акцизному складі - призначена наказом контролюючого органу за місцем розташування акцизного складу посадова особа, яка здійснює постійний безпосередній контроль за дотриманням установленого порядку виробництва, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі підакцизних товарів (продукції) у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

{Підпункт 14.1.194 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

14.1.195. працівник - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону;

14.1.196. прибуткова продукція для цілей розділу XVIII цього Кодексу - частина виробленої продукції, що розподіляється між інвестором і державою та визначається як різниця між виробленою і компенсаційною продукцією;

14.1.197. проведення лотереї - господарська діяльність, яка включає в себе прийняття сплати участі у лотереї (ставок), проведення розіграшів призового (виграшного) фонду лотереї, виплату виграшів (видачу призів), а також інші операції, що забезпечують проведення лотереї;

14.1.198. продавець марок акцизного податку - контролюючі органи;

14.1.199. продукція для цілей розділу XVIII цього Кодексу - корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення (мінеральна сировина), що видобуваються (виробляються) під час розробки родовищ корисних копалин;

14.1.200. призовий (виграшний) фонд - сукупність виграшів (призів), а саме коштів, майна, майнових прав, які підлягають виплаті (видачі) гравцям у разі їх виграшу в лотерею відповідно до оприлюднених умов її випуску та проведення;

{Підпункт 14.1.201 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.202. продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари;

14.1.203. продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності;

14.1.204. простий вексель, авальований банком, - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ банку сплатити після настання строку платежу визначену суму векселедержателю.

Вексель засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити до Державного бюджету України відповідну суму коштів і є податковим зобов'язанням, визначеним векселедавцем самостійно і узгодженим з дня взяття на облік векселя контролюючим органом за місцезнаходженням векселедавця, а в разі, якщо законодавством передбачено відстрочення із сплати митних платежів, - з дня митного оформлення товарів у відповідний режим;

14.1.205. прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;

{Підпункт 14.1.205 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012}

14.1.206. проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

До процентів включаються:

а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

б) платіж за використання коштів, залучених у депозит;

в) платіж за придбання товарів у розстрочку;

г) платіж за володіння та користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (фінансової оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу);

{Абзац шостий підпункту 14.1.206 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1605-IX від 01.07.2021}

ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами;

14.1.207. пункт виміру - пункт, у якому відповідно до угоди про розподіл продукції проводиться вимір виробленої продукції та її розподіл на компенсаційну та прибуткову;

{Підпункт 14.1.208 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.209. пункт приймання (відправлення) та призначення - пункт, що для відповідного вантажу визначається як прикордонний пункт, перевалювальний комплекс, пункт тимчасового зберігання вантажу, у тому числі підземне сховище природного газу, на території України до його переміщення за межі держави, пункт переробки вантажу на території України до переміщення вантажу за її межі;

{Підпункт 14.1.210 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 3609-VI від 07.07.2011}

{Підпункт 14.1.211 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.212. реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

{Абзац перший підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

{Підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}

до акцизного складу;

{Абзац підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}

до акцизного складу пересувного;

{Абзац підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}

для власного споживання чи промислової переробки;

{Абзац підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}

будь-яким іншим особам.

{Абзац підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}

Поняття "реалізація спирту етилового" застосовується виключно для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового.

{Абзац підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

{Абзац підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

{Абзац підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}

при використанні пального суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб'єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

{Абзац підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 в редакції Законів № 2628-VIII від 23.11.2018, № 391-IX від 18.12.2019}

На період дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану не вважаються реалізацією пального:

{Підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022}

операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з примусовим відчуженням або вилученням такого пального для потреб держави відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужене або вилучене пальне;

{Підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022}

операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з його передачею Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;

{Підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022}

операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України як гуманітарної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

{Підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022}

До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

{Підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019}

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

{Підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019}

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

{Підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019}

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

{Підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019}

належать іншим особам;

{Підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019}

виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

{Підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019}

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

{Підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019}

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.

{Абзац підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1791-VIII від 20.12.2016, № 466-IX від 16.01.2020}

Для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсовані, знищені товари, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі (у тому числі на вимогу контролюючого органу, надану згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу під час перевірки контролюючим органом), вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Ця норма не застосовується до випадків, передбачених пунктом 216.3 статті 216 цього Кодексу;

{Підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}

Не вважаються реалізацією підакцизних товарів операції з реалізації відповідно до кримінального процесуального законодавства України підакцизних товарів, визначених частиною сьомою статті 293 Митного кодексу України, що здійснюються особами, зазначеними у пункті 212.2^-1 статті 212 цього Кодексу;

{Підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом двадцять четвертим згідно із Законом № 3474-IX від 21.11.2023}

14.1.213. резиденти - це:

а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;

в) фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого - четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

У разі якщо у розділі IV цього Кодексу використовується термін "резидент" у відповідних відмінках, під цим терміном розуміється "фізична особа - резидент".

{Абзац дванадцятий підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

Для цілей цього підпункту не вважається достатньою умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи набуття особою статусу електронного резидента (е-резидента);

{Підпункт 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом № 2654-IX від 06.10.2022}

14.1.213^-1. Реєстр керівників платників податків - боржників - реєстр відомостей про керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів, стосовно яких згідно з рішенням суду застосовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у зв’язку з наявністю у таких юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів непогашеного податкового боргу у сумі та у строки, визначені цим Кодексом.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде та оприлюднює такий Реєстр у відкритому доступі на своєму офіційному веб-порталі.

Порядок ведення Реєстру керівників платників податків - боржників затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

До зазначеного Реєстру вносяться такі дані:

назва платника податків та код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або постійного представництва нерезидента;

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань");

дата та номер судового рішення, що набрало законної сили, яким встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України;

сума податкового боргу станом на дату прийняття судового рішення;

сума податкового боргу станом на поточну дату;

дата початку дії тимчасового обмеження;

дата закінчення дії тимчасового обмеження;

підстави для закінчення дії тимчасового обмеження;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.213^-1 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}

{Підпункт 14.1.214 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 4834-VI від 24.05.2012}

{Підпункт 14.1.215 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.216. рециркулюючий газ - природний газ, який повернуто (закачано) в один або декілька нафтогазоносних покладів такого родовища (свердловини) для підтримання в них необхідних пластового тиску або пластової енергії відповідно до затверджених в установленому законодавством порядку проекту промислової або дослідно-промислової розробки родовища (покладу), а також до комплексного проекту його облаштування.

{Абзац перший підпункту 14.1.216 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5083-VI від 05.07.2012, № 466-IX від 16.01.2020}

Джерелом походження рециркулюючого газу може бути природний газ: видобутий надрокористувачем із наданої йому в користування ділянки нафтогазоносних надр, для якої відповідним проектом передбачено повернення такого газу в надра; видобутий на іншій, ніж зазначена вище, ділянці надр, що контролюється надрокористувачем та переданий (із внесенням відповідної рентної плати) ним для використання на такому родовищі; придбаний надрокористувачем у третіх осіб для використання на такому родовищі;

14.1.217. рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

{Підпункт 14.1.217 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 3721-IX від 21.05.2024}

14.1.218. ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території;

14.1.219. ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах;

14.1.220. рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах;

14.1.221. ризик - ймовірність недекларування (неповного декларування) платником податків податкових зобов'язань, невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи;

14.1.222. роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.

Для цілей розділу IV цього Кодексу до роботодавця прирівнюються юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно-правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими;

14.1.223. розміщення відходів - постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів;

{Підпункт 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4834-VI від 24.05.2012, № 5083-VI від 05.07.2012}

14.1.224. розпорядник акцизного складу - суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу;

{Підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Законів № 909-VIII від 24.12.2015, № 2628-VIII від 23.11.2018}

14.1.224^-1. розпорядник акцизного складу пересувного - суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;

ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

При переході від одного суб’єкта господарювання до іншого права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.

{Підпункт 14.1.224^-1 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019}

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб’єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.224^-1 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

14.1.225. роялті - будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

{Абзац перший підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021}

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем;

{Підпункт 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011; в редакції Законів № 71-VIII від 28.12.2014, № 2245-VIII від 07.12.2017}

14.1.226. самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб;

{Абзац другий підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4212-VI від 22.12.2011, № 1791-VIII від 20.12.2016, № 466-IX від 16.01.2020}

14.1.226^-1. сервісне обслуговування платників - надання адміністративних, консультаційних, довідкових, інформаційних, електронних та інших послуг, пов’язаних з реалізацією прав та обов’язків платника відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.226^-1 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

14.1.227. середньооблікова кількість працівників - кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, з урахуванням усіх найманих працівників і осіб, що працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більш як один календарний місяць, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, крім найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку;

{Підпункт 14.1.227 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4014-VI від 04.11.2011, № 4834-VI від 24.05.2012, № 5083-VI від 05.07.2012}

14.1.227^-1. {Підпункт 14.1.227^-1 пункту 14.1 статті 14 набирає чинності з 1 січня 2025 року - див. пункт 1 розділу II Закону № 2245-VIII від 07.12.2017} середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет - ціна, розрахована із суми загальної вартості всіх сигарет, реалізованих виробниками на митній території України та ввезених імпортерами на митну територію України за період з 1 січня до 31 грудня звітного року, поділеної на суму загальної кількості реалізованих виробниками та ввезених імпортерами сигарет за той самий період, визначеної у деклараціях акцизного податку за січень - грудень звітного року, в розрахунку на 1000 штук.

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.227^-1 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

14.1.227^-2. синдикований фінансовий кредит - кошти, що надаються кількома банками-резидентами та/або банками-нерезидентами, або нерезидентами, що кваліфікуються як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами та/або нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або її офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами (учасники синдикату кредиторів) у межах одного кредитного договору в певних частках юридичним особам на визначений строк для цільового використання та під процент. Виплата доходу учасникам синдикату кредиторів може здійснюватися через агента, номінального утримувача (номінального власника) або посередника щодо такого доходу;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.227^-2 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

{Підпункт 14.1.228 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.229. спеціально відведені автостоянки - площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, яка визначається органами місцевого самоврядування із встановленням правил щодо відповідальності за збереження транспортного засобу.

До спеціально відведених автостоянок можуть належати комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету з метою здійснення організації паркування транспортних засобів.

Не належать до спеціально відведених автостоянок гаражі, автостоянки, власники або користувачі яких є платниками земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а також земельні ділянки, що належать до прибудинкових територій;

14.1.230. стаціонарне джерело забруднення - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти;

14.1.231. розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

{Підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020}

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

{Підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020}

головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

{Підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020}

у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

{Підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020}

Цей підпункт застосовується для цілей статті 39 цього Кодексу, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених пунктом 140.5 статті 140 цього Кодексу, які передбачають застосування відповідних положень статті 39 цього Кодексу;

{Підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020}

14.1.232. сертифікат фонду операцій з нерухомістю - цінний папір, що засвідчує право його власника на отримання доходу від інвестування в операції з нерухомістю відповідно до закону;

14.1.233. сільськогосподарські угіддя - рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги;

14.1.234. сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1^-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання;

{Підпункт 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014, № 466-IX від 16.01.2020}

14.1.235. сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

{Абзац другий підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015}

{Підпункт 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014, № 2497-VIII від 10.07.2018, № 1914-IX від 30.11.2021}

{Підпункт 14.1.236 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 3609-VI від 07.07.2011}

14.1.237. спирт етиловий - всі види ректифікованого спирту етилового, біоетанол, інші види спирту етилового, зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД;

{Підпункт 14.1.237 пункту 14.1 статті 14 в редакції Законів № 2628-VIII від 23.11.2018, № 3193-IX від 29.06.2023}

14.1.237^-1. спиртовий дистилят - спирт, отриманий шляхом дистиляції (перегонки) після спиртового бродіння сільськогосподарської продукції, який не має характеристик спирту етилового, зберігає аромат і смак використаної сировини та відповідає товарній позиції 2208 згідно з УКТ ЗЕД;

{Пункту 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.237^-1 згідно із Законом № 3193-IX від 29.06.2023}

14.1.238. споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій;

14.1.239. виключено;

14.1.240. ставка земельного податку для цілей розділу XII цього Кодексу - законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки;

{Підпункт 14.1.240 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.241. суб'єкт владних повноважень - у значенні, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України;

{Підпункт 14.1.242 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 4915-VI від 07.06.2012}

14.1.242. технічний адміністратор електронного кабінету (далі - технічний адміністратор) - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів;

{До пункту 14.1 статті 14 включено підпункт 14.1.242 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

{Підпункт 14.1.243 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.244. товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

В цілях оподаткування операцій з переміщення майна та енергії через митний кордон України термін "товари" вживається у значенні, визначеному Митним кодексом України;

14.1.245. товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості;

{Підпункт 14.1.246 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

{Підпункт 14.1.247 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 2888-IX від 12.01.2023}

{Підпункт 14.1.248 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 2888-IX від 12.01.2023}

14.1.249. торгівля у розстрочку - господарська операція, яка передбачає продаж резидентом або нерезидентом товарів фізичним чи юридичним особам на умовах розстрочення кінцевого розрахунку, на визначений строк та під процент.

Торгівля у розстрочку передбачає передачу товарів у розпорядження покупця в момент здійснення першого внеску (завдатку) з передачею права власності на такі товари після кінцевого розрахунку.

Правила торгівлі у розстрочку фізичним особам установлюються Кабінетом Міністрів України;

{Підпункт 14.1.250 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.251. транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби;

{Підпункт 14.1.251^-1 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 72-VIII від 28.12.2014}

14.1.252. тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання;

{Підпункт 14.1.252 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 3173-IX від 29.06.2023; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3553-IX від 16.01.2024}

14.1.253. умовне звільнення від оподаткування митними платежами - звільнення від сплати митних платежів, застосування якого передбачає дотримання певних умов та обмежень під час використання товарів і транспортних засобів комерційного призначення, розпорядження ними після їх випуску;

14.1.254. умовне звільнення від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком у разі ввезення товарів на митну територію України - звільнення (умовне повне або умовне часткове) від сплати нарахованого податкового зобов'язання у разі розміщення товарів у митних режимах, що передбачають звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог митного режиму, встановлених Митним кодексом України;

{Підпункт 14.1.254 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 4915-VI від 07.06.2012}

14.1.254^-1. уповноважений учасник (для цілей статті 39 цього Кодексу) - учасник міжнародної групи компаній, уповноважений такою міжнародною групою компаній на підготовку та подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній від імені такої міжнародної групи компаній до податкового органу юрисдикції (держави, території), в якій зареєстрований такий учасник або в якій його діяльність зумовлює утворення постійного представництва;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.254^-1 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020; в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023}

14.1.254^-2. учасник міжнародної групи компаній (для цілей статті 39 цього Кодексу):

а) будь-яка окрема господарська одиниця міжнародної групи компаній (зокрема українська чи іноземна юридична особа або утворення без статусу юридичної особи), яку включено до консолідованої фінансової звітності такої міжнародної групи компаній для цілей такої звітності або яка обов’язково мала бути включена до консолідованої фінансової звітності у разі, якщо б акції (корпоративні права) такої окремої господарської одиниці міжнародної групи компаній перебували в обігу на національному та/або іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі);

б) будь-яка така господарська одиниця міжнародної групи компаній, яку виключено з консолідованої фінансової звітності такої міжнародної групи компаній відповідно до критеріїв, визначених для цілей складання зазначеної звітності (щодо володіння чи контролю між юридичними особами або утворенням без статусу юридичної особи, матеріальності такої господарської одиниці для міжнародної групи компаній тощо);

в) будь-яке постійне представництво будь-якої господарської одиниці міжнародної групи компаній, зазначеної у підпунктах "а" і "б" цього підпункту, за умови що така господарська одиниця складає окрему фінансову звітність щодо такого постійного представництва для фінансових, регуляторних чи податкових цілей або для цілей внутрішнього управлінського контролю;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.254^-2 згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

14.1.255. відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації;

{Підпункт 14.1.256 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.257. фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

{Абзац сьомий підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення;

14.1.257^-1. фінансовий агент - будь-яка особа (крім фізичної особи), яка відповідає визначенню звітної фінансової установи України, у значенні, наведеному в Угоді FATCA, та/або підзвітної фінансової установи відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, та яка відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства, ухвалених на виконання положень Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS, зобов’язана застосовувати заходи належної комплексної перевірки до фінансових рахунків, подавати звіт про підзвітні рахунки до контролюючого органу, виконувати інші обов’язки та нести відповідальність за порушення цих обов’язків у порядку, встановленому законом.

Регулятори ринків фінансових послуг у межах повноважень, визначених законодавчими актами у сфері регулювання діяльності з надання фінансових послуг, встановлюють переліки небанківських фінансових установ, які зобов’язані виконувати обов’язки фінансових агентів відповідно до вимог Угоди FATCA.

Для цілей виконання вимог Угоди FATCA не є фінансовими агентами особи, визначені в Додатку II до Угоди FATCA.

Для цілей Багатосторонньої угоди CRS особи, які зобов’язані виконувати обов’язки фінансових агентів (є підзвітними фінансовими установами), визначаються відповідно до правил зазначеної Угоди, Загального стандарту звітності CRS та нормативно-правових актів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для реалізації Багатосторонньої угоди CRS;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.257^-1 згідно із Законом № 323-IX від 03.12.2019; в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023}

14.1.258. фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент;

14.1.258^-1. фінансовий рахунок - рахунок, відкритий фінансовим агентом, або договір, укладений фінансовим агентом.

Для цілей цього Кодексу до фінансових рахунків належать банківські рахунки, платіжні рахунки, рахунки у цінних паперах, інші види рахунків, договори, які відповідають критеріям, визначеним Угодою FATCA та/або Багатосторонньою угодою CRS. Для цілей Багатосторонньої угоди CRS термін "фінансовий рахунок" застосовується та тлумачиться відповідно до положень Загального стандарту звітності CRS;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.258^-1 згідно із Законом № 323-IX від 03.12.2019; в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023}

14.1.259. фонд банківського управління - кошти учасників фондів банківського управління та інші активи, що перебувають у довірчому управлінні уповноваженого банку відповідно до закону;

14.1.260. фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:

перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;

перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом;

14.1.261. цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку;

14.1.262. частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку;

{Підпункт 14.1.262 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.263. членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

{Підпункт 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 1910-VIII від 23.02.2017 - застосовується до доходів, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року платником податків у вигляді спадщини/дарунка}

14.1.264. хронометраж - процес спостереження за веденням господарської діяльності платника податків, який здійснюється під час проведення фактичних перевірок та застосовується контролюючими органами з метою встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків, яка здійснюється на відповідному місці її провадження;

14.1.265. штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

{Підпункт 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

14.1.266. касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг);

{Підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2245-VIII від 07.12.2017, № 466-IX від 16.01.2020, № 2888-IX від 12.01.2023}

14.1.267. позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики;

14.1.268. пасивні доходи - доходи, отримані у вигляді:

{Абзац перший підпункту 14.1.268 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів);

процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

плати (відсотків), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;

доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;

доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону;

доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та доходу, отриманого платником податку в результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному проспектом емісії сертифікатів;

інвестиційного прибутку, включаючи прибуток від операцій з державними цінними паперами та з борговими зобов’язаннями Національного банку України з урахуванням курсової різниці;

роялті;

дивідендів;

страхових виплат і відшкодувань;

{Підпункт 14.1.268 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

14.1.269. Platts - міжнародна, глобальна уніфікована система інформаційного моніторингу за динамікою ринку та ціноутворенням у галузі добувної та паливно-енергетичної промисловості;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.269 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.270. показники Platts - індекси, що офіційно визначені світовим інформаційним агентством Platts та є базою для використання суб’єктами господарської діяльності";

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.270 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

14.1.271. дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, від операцій з випуску та проведення лотерей складається з доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду та суми безнадійної заборгованості, визначеної підпунктом "е" підпункту 14.1.11 цього пункту.

Дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, що залишився після формування призового (виграшного) фонду, - частина коштів, що становить різницю між загальною сумою доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею, та сумою сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення.

Для цілей цього підпункту під загальною сумою доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею, розуміється сума грошових коштів, отриманих у готівковій та/або безготівковій формі в касу та/або на рахунки оператора лотерей;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.271 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

14.1.272. квас "живого" бродіння - напій із вмістом спирту етилового не більше 1,2 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння квасного сусла, що відноситься до товарних позицій 2202 та 2206 згідно з УКТ ЗЕД;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.272 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

{Підпункт 14.1.273 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 354-IX від 05.12.2019}

{Підпункт 14.1.274 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 354-IX від 05.12.2019}

{Підпункт 14.1.275 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 354-IX від 05.12.2019}

{Підпункт 14.1.276 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 354-IX від 05.12.2019}

14.1.277. внутрішній туризм для цілей розділу XII цього Кодексу - переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

В’їзний туризм для цілей розділу XII цього Кодексу - прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.277 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

14.1.277^-1. бюджетний грант - цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.277^-1 згідно із Законом № 962-IX від 04.11.2020}

14.1.278. система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

Користувачам-покупцям (споживачам) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42^-1 цього Кодексу, забезпечується можливість:

контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО.

Порядок функціонування СОД РРО визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.278 згідно із Законом № 129-IX від 20.09.2019 з урахуванням змін, внесених Законом № 1017-IX від 01.12.2020}

14.1.279. інвестиційне золото для цілей розділу V цього Кодексу - золото у вигляді:

а) зливків або пластин масою, прийнятою на ринках зливкового золота 995-ї або вищої проби, незалежно від того, чи воно представлене в цінних паперах;

б) золотих монет 900-ї або вищої проби, викарбуваних після 1800 року, які є або були законним платіжним засобом у країні походження та продаються за ціною, яка не перевищує ринкову вартість золота, що міститься в монетах, більше ніж на 80 відсотків.

Ринковою вартістю золота є вартість золота за обліковою ціною банківських металів, що оприлюднюється Національним банком України на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.279 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}

14.1.280. активи фізичної особи для цілей підрозділу 9^-4 "Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб" розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу - грошові активи фізичної особи, майно, майнові права;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.280 згідно із Законом № 1539-IX від 15.06.2021}

14.1.281. грошові активи фізичної особи для цілей підрозділу 9^-4 "Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб" розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу - кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках, грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи, а також активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.281 згідно із Законом № 1539-IX від 15.06.2021}

14.1.282. резидент Дія Сіті - у значенні, визначеному Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.282 згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021}

14.1.282^-1. резидент Дія Сіті - платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі - резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах), - резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому пунктом 141.10 статті 141 цього Кодексу, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.282^-1 згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021}

14.1.283. спеціалісти резидента Дія Сіті - гіг-спеціалісти, що виконують роботу (надають послуги) на замовлення та на користь (в інтересах) резидента Дія Сіті на підставі гіг-контракту, укладеного в порядку, передбаченому Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та/або особи, які перебувають із резидентом Дія Сіті у трудових відносинах;

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.283 згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021}

14.1.284. реєстр Дія Сіті - у значенні, визначеному Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

{Пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.284 згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021}

14.2. Для цілей цього Кодексу до цінних паперів прирівнюються боргові зобов'язання Національного банку України.

{Статтю 14 доповнено пунктом 14.2 згідно із Законом № 4238-VI від 22.12.2011}

14.3. Для цілей цього Кодексу внесення (перерахування, надходження, сплата, зарахування) коштів платником податку на єдиний рахунок у випадках, передбачених статтею 35^-1 цього Кодексу, вважається внесенням (перерахуванням, надходженням, сплатою, зарахуванням) коштів таким платником податку до бюджету.

{Статтю 14 доповнено пунктом 14.3 згідно із Законом № 190-IX від 04.10.2019}

14.4. Для цілей цього Кодексу, якщо ним прямо не передбачено інше, міжнародні договори, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, включають Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах, міжнародний договір України про уникнення подвійного оподаткування та інші міжнародні договори про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, а також укладені на їх підставі міжвідомчі договори.

{Статтю 14 доповнено пунктом 14.4 згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

Стаття 15. Платники податків

15.1. Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

15.2. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Стаття 16. Обов'язки платника податків

16.1. Платник податків зобов'язаний:

16.1.1. стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;

16.1.2. вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

16.1.3. подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

16.1.4. сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

16.1.5. подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання;

16.1.6. подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку);

16.1.7. подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством;

16.1.8. виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки;

16.1.9. не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи;

16.1.10. повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації);

16.1.11. повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця;

16.1.12. забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом;

16.1.13. допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом;

{Положення підпункту 16.1.13 пункту 16.1 статті 16, згідно з яким платник податків зобов'язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 13-рп/2012 від 12.06.2012}

16.1.14. використовувати електронний кабінет для листування з контролюючими органами в електронній формі у разі подання звітності в електронній формі, а також після проходження електронної ідентифікації он-лайн в електронному кабінеті, крім платників податків, які відмовилися від використання електронного кабінету в порядку, встановленому цим Кодексом, та платників податків, які не визначили спосіб взаємодії із контролюючим органом;

{Пункт 16.1 статті 16 доповнено підпунктом 16.1.14 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 - зміна набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем впровадження у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, але не пізніше 1 січня 2018 року, див. абзац другий пункту 1 розділу II Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

16.1.15. забезпечувати надання посадовими (службовими) особами платника податку письмових пояснень на письмовий запит контролюючого органу з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документального підтвердження;

{Пункт 16.1 статті 16 доповнено підпунктом 16.1.15 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

16.1.16. визначати, змінювати уповноважених осіб платника податків, які мають право користуватися електронним кабінетом, зокрема щодо підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет, та визначати їхні повноваження.

{Пункт 16.1 статті 16 доповнено підпунктом 16.1.16 згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020}

Стаття 17. Права платника податків

17.1. Платник податків має право:

17.1.1. безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;

{Підпункт 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 із змінами, внесеними згідно з Законами № 5083-VI від 05.07.2012, № 404-VII від 04.07.2013}

17.1.2. представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;

17.1.3. обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат;

17.1.4. користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом;

17.1.5. одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом;

17.1.6. бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом;

{Підпункт 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4834-VI від 24.05.2012, № 466-IX від 16.01.2020}

17.1.7. оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію;

{Підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

17.1.8. вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;

17.1.9. на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;

17.1.10. на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом;

17.1.11. на повне відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку;

{Підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

{Підпункт 17.1.12 пункту 17.1 статті 17 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

17.1.13. самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено цим Кодексом;

{Пункт 17.1 статті 17 доповнено підпунктом 17.1.13 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 - зміна набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем впровадження у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, але не пізніше 1 січня 2018 року, див. абзац другий пункту 1 розділу II Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

17.1.14. реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені цим Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку;

{Пункт 17.1 статті 17 доповнено підпунктом 17.1.14 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 - зміна набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем впровадження у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, але не пізніше 1 січня 2018 року, див. абзац другий пункту 1 розділу II Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

17.1.15. подавати декларацію та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних та/або методологічних помилок чи технічного збою в роботі електронного кабінету (наявність помилки/збою має бути підтверджена технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету, або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або рішенням суду), якщо подання таких документів в електронній формі не є обов’язковим відповідно до цього Кодексу;

{Пункт 17.1 статті 17 доповнено підпунктом 17.1.15 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020; в редакції Закону № 786-IX від 14.07.2020}

17.1.16. надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому цим Кодексом;

{Пункт 17.1 статті 17 доповнено підпунктом 17.1.16 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

17.1.17. відкрито застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису; відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео-, звукозапис) під час проведення перевірок;

{Пункт 17.1 статті 17 доповнено підпунктом 17.1.17 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}

17.1.18. взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції у випадках, передбачених цим Кодексом, з метою надання усних пояснень.

{Пункт 17.1 статті 17 доповнено підпунктом 17.1.18 згідно із Законом № 3603-IX від 23.02.2024}

17.2. Платник податку має також інші права, передбачені законом.

17.3. Права платника податку, передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, можуть бути обмежені у разі застосування до платника податків спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".

{Статтю 17 доповнено пунктом 17.3 згідно із Законом № 3317-IX від 10.08.2023}

Стаття 18. Податкові агенти

18.1. Податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

18.2. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Стаття 19. Представники платника податків

19.1. Платник податків веде справи, пов'язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

19.2. Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

19.3. Представник платника податків користується правами, встановленими цим Кодексом для платників податків.

Стаття 19^-1. Функції контролюючих органів

19^-1.1. Контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19^-3 цього Кодексу:

{Пункт 19^-1.1 статті 19^-1 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

19^-1.1.1. здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

{Підпункт 19^-1.1.1 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

19^-1.1.2. контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів;

19^-1.1.3. надають адміністративні послуги платникам податків, зборів, платежів;

19^-1.1.4. здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб’єктами господарювання установлених законодавством обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;

{Підпункт 19^-1.1.4 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023}

19^-1.1.5. здійснюють контроль за додержанням виконавчими органами сільських, селищних рад порядку прийняття та обліку податків і зборів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування зазначених сум до бюджету;

{Підпункт 19^-1.1.5 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}

19^-1.1.6. здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

19^-1.1.7. реєструють та ведуть облік платників податків, платників єдиного внеску, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків;

{Підпункт 19^-1.1.7 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

19^-1.1.8. забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;

{Підпункт 19^-1.1.8 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

19^-1.1.9. формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;

19^-1.1.9^-1. формують та ведуть Реєстр отримувачів бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України;

{Пункт 19^-1.1 статті 19^-1 доповнено підпунктом 19^-1.1.9^-1 згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016}

19^-1.1.10. забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску;

{Підпункт 19^-1.1.10 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021}

{Підпункт 19^-1.1.10^-1 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 виключено на підставі Закону № 3603-IX від 23.02.2024}

19^-1.1.11. забезпечують перегляд рішень контролюючих органів нижчого рівня у встановленому законодавством порядку;

{Підпункт 19^-1.1.12 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020}

19^-1.1.13. здійснюють ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом;

{Підпункт 19^-1.1.13 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

19^-1.1.14. здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;

19^-1.1.15. забезпечують контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку;

19^-1.1.16. здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

{Підпункт 19^-1.1.16 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2628-VIII від 23.11.2018, № 466-IX від 16.01.2020}

19^-1.1.17. проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

{Підпункт 19^-1.1.17 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2628-VIII від 23.11.2018, № 466-IX від 16.01.2020}

19^-1.1.18. організовують роботу, пов’язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями, пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

{Підпункт 19^-1.1.18 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

19^-1.1.19. забезпечують контроль за дотриманням суб’єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів;

19^-1.1.20. забезпечують контроль за дотриманням суб’єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої;

19^-1.1.21. організовують роботу та здійснюють контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках/електронних гаманцях у банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг/емітенті електронних грошей;

{Підпункт 19^-1.1.21 пункту 19^-11.1 статті 19^-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023}

19^-1.1.22. здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів;

19^-1.1.23. організовують роботу з виявлення, обліку, зберігання, оцінки та розпорядження безхазяйним майном та іншим майном, що переходить у власність держави, а також з обліку, попередньої оцінки, зберігання майна, вилученого та конфіскованого за порушення митного і податкового законодавства;

19^-1.1.24. здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу;

19^-1.1.25. розробляють та надають пропозиції щодо нормативно-правових актів з питань, що належать до компетенції контролюючих органів;

{Підпункт 19^-1.1.25 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

{Підпункт 19^-1.1.26 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

19^-1.1.27. забезпечують розвиток, впровадження та технічне супроводження інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, автоматизацію процедур, зокрема організацію впровадження електронних сервісів для суб’єктів господарювання контролюючими органами;

{Підпункт 19^-1.1.27 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 - зміна набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем впровадження у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, але не пізніше 1 січня 2018 року, див. абзац другий пункту 1 розділу II Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

19^-1.1.28. надають індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;

{Підпункт 19^-1.1.28 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

19^-1.1.29. забезпечують інформування громадськості про реалізацію державної податкової політики;

{Підпункт 19^-1.1.29 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

19^-1.1.30. розробляють пропозиції до проектів міжнародних договорів України з питань оподаткування та забезпечують виконання укладених міжнародних договорів;

19^-1.1.31. надають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, узагальнену практику застосування законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску;

{Підпункт 19^-1.1.31 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 в редакції Законів № 657-VII від 24.10.2013, № 1797-VIII від 21.12.2016}

19^-1.1.32. організовують взаємодію та обмін інформацією з державними органами інших держав згідно із законодавством, міжнародними договорами України, здійснюють міжнародне співробітництво у податковій сфері;

{Підпункт 19^-1.1.32 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

19^-1.1.32^-1. організовують взаємодію та обмін інформацією з регуляторами ринків фінансових послуг, визначеними законами України у сфері регулювання діяльності з надання фінансових послуг, з метою здійснення контролю за виконанням фінансовими агентами вимог статті 39^-3 цього Кодексу та забезпечення виконання Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS;

{Пункт 19^-1.1 статті 19^-1 доповнено підпунктом 19^-1.1.32^-1 згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

19^-1.1.33. подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, звіти та інформацію про надходження податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

{Підпункт 19^-1.1.33 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

19^-1.1.34. забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов’язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

19^-1.1.34^-1. здійснюють заходи щодо забезпечення виконання рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятих у порядку, встановленому Законом України "Про санкції";

{Пункт 19^-1.1 статті 19^-1 доповнено підпунктом 19^-1.1.34^-1 згідно із Законом № 3317-IX від 10.08.2023}

19^-1.1.35. вживають заходів до виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, щодо відповідності законодавству;

19^-1.1.36. забезпечують іншим державним органам у встановлених законом випадках доступ до інформації з баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

{Підпункт 19^-1.1.36 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

19^-1.1.37. здійснюють контроль та забезпечують надання допомоги у стягненні податкового боргу в міжнародних правовідносинах за запитами компетентних органів іноземних держав;

19^-1.1.38. забезпечують стягнення сум простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) в порядку, визначеному цим Кодексом або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб’єкта господарювання;

{Підпункт 19^-1.1.38 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 в редакції Закону № 2719-IX від 03.11.2022}

19^-1.1.39. здійснюють відомчий контроль та внутрішній аудит за додержанням вимог законодавства і виконанням службових обов’язків у контролюючих органах, на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери їх управління;

19^-1.1.40. організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

{Підпункт 19^-1.1.40 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

19^-1.1.41. організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами;

{Підпункт 19^-1.1.41 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

19^-1.1.42. погоджують рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо встановлення ознак фіктивності емітента цінних паперів, а також щодо встановлення порядку визначення емітента цінних паперів таким, що відповідає ознакам фіктивності;

19^-1.1.43. здійснюють моніторинг виконання показників розрахунків з бюджетом та державними цільовими фондами, затверджених фінансовими планами державних підприємств, господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права, що належать державі, їхніми дочірніми підприємствами;

{Підпункт 19^-1.1.43 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

19^-1.1.44. надають кваліфіковані електронні довірчі послуги (як відокремлені пункти реєстрації кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику);

{Підпункт 19^-1.1.44 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 в редакції Закону № 2725-VIII від 16.05.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

19^-1.1.45. звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством;

19^-1.1.46. використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов’язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом;

{Підпункт 19^-1.1.46 пункту 19^-1.1 статті 19^-1 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

19^-1.1.47. надають консультації платникам податків щодо користування інформаційно-телекомунікаційними системами під час сплати податків, зборів;

{Пункт 19^-1.1 статті 19^-1 доповнено підпунктом 19^-1.1.47 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

19^-1.1.48. складають звітність щодо стану розрахунків платників із бюджетом та сплати єдиного внеску, а також інших показників роботи за напрямами діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

{Пункт 19^-1.1 статті 19^-1 доповнено підпунктом 19^-1.1.48 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

19^-1.1.49. інформують органи державної влади про стан розрахунків платників податків з бюджетами та сплати єдиного внеску;

{Пункт 19^-1.1 статті 19^-1 доповнено підпунктом 19^-1.1.49 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

19^-1.1.50. інформують органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами;

{Пункт 19^-1.1 статті 19^-1 доповнено підпунктом 19^-1.1.50 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

19^-1.1.51. здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність;

{Пункт 19^-1.1 статті 19^-1 доповнено підпунктом 19^-1.1.51 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

19^-1.1.52. здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків;

{Пункт 19^-1.1 статті 19^-1 доповнено підпунктом 19^-1.1.52 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

19^-1.1.52^-1. здійснюють контроль за своєчасністю та повнотою сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі;

{Пункт 19^-1.1 статті 19^-1 доповнено підпунктом 19^-1.1.52^-1 згідно із Законом № 2720-IX від 03.11.2022}

19^-1.1.53. подають органам місцевого самоврядування звітність, визначену підпунктом 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу, у тому числі по платниках податків - юридичних особах;

{Пункт 19^-1.1 статті 19^-1 доповнено підпунктом 19^-1.1.53 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

19^-1.1.53^-1. надають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, інформацію, необхідну для визначення відповідності юридичної особи вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої, пунктами 3, 10 частини другої та пунктом 3 частини третьої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

{Пункт 19^-1.1 статті 19^-1 доповнено підпунктом 19^-1.1.53^-1 згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021}

19^-1.1.54. здійснюють інші функції, визначені законом.

{Пункт 19^-1.1 статті 19^-1 доповнено підпунктом 19^-1.1.54 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

19^-1.2. Контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції:

19^-1.2.1. організовують та здійснюють ведення обліку і адміністрування мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, забезпечують контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до відповідного бюджету під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення;

19^-1.2.2. формують та ведуть Єдиний державний реєстр авторизованих економічних операторів;

19^-1.2.3. здійснюють інші функції, визначені законом.

{Статтю 19^-1 доповнено пунктом 19^-1.2 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

{Кодекс доповнено статтею 19^-1 згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5519-VI від 06.12.2012; в редакції Закону № 404-VII від 04.07.2013}

Стаття 19^-2. Функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики

19^-2.1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики виконує такі функції:

19^-2.1.1. здійснює координацію діяльності контролюючих органів;

19^-2.1.2. затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції контролюючих органів;

19^-2.1.3. прогнозує, аналізує надходження податків, зборів, платежів, визначених Податковим та Митним кодексами України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників, законодавства, угод про вступ до міжнародних організацій, інших міжнародних договорів України на надходження податків, зборів, платежів, надає пропозиції щодо збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету;

19^-2.1.4. узагальнює практику застосування законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, розробляє проекти нормативно-правових актів;

19^-2.1.5. видає узагальнюючі податкові консультації відповідно до цього Кодексу;

19^-2.1.6. здійснює процедури взаємного узгодження відповідно до міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування;

{Підпункт 19^-2.1.6 пункту 19^-2.1 статті 19^-2 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

19^-2.1.7. виконує інші функції, передбачені законом.

{Пункт 19^-2.1 статті 19^-2 доповнено підпунктом 19^-2.1.7 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

{Кодекс доповнено статтею 19^-2 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

Стаття 19^-3. Функції державних податкових інспекцій

19^-3.1. Державні податкові інспекції:

19^-3.1.1. здійснюють сервісне обслуговування платників податків;

19^-3.1.2. здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;

19^-3.1.3. формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу;

{Підпункт 19^-3.1.3 пункту 19^-3.1 статті 19^-3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

19^-3.1.4. виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

{Кодекс доповнено статтею 19^-3 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

Стаття 20. Права контролюючих органів

20.1. Контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

{Абзац перший пункту 20.1 статті 120 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

20.1.1. запрошувати платників податків, зборів, платежів або їхніх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог законодавства з інших питань, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

{Підпункт 20.1.1 пункту 20.1 статті 20 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

20.1.1^-1. аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою;

{Пункт 20.1 статті 20 доповнено підпунктом 20.1.1^-1 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

20.1.2. для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;

20.1.3. отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали щодо платників податків, а у визначених цим Кодексом випадках - стосовно керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників;

{Підпункт 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021}

20.1.4. проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

20.1.5. отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених цим Кодексом, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, інформацію щодо дотримання встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність", а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

{Підпункт 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Законів № 2888-IX від 12.01.2023, № 3706-IX від 09.05.2024}

20.1.5^-1. отримувати безоплатно від фінансових агентів інформацію та документи в обсягах, у порядку та на підставах, визначених цим Кодексом, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття інформації з обмеженим доступом.

{Пункт 20.1 статті 20 доповнено підпунктом 20.1.5^-1 згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

20.1.6. запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;

20.1.7. отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді;

20.1.8. під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб платників податків - юридичних осіб та платників єдиного внеску перевіряти документи, що посвідчують особу, а також документи, що підтверджують посаду посадових осіб та/або осіб, які фактично здійснюють розрахункові операції;

20.1.9. вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю;

{Підпункт 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}

20.1.10. здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб’єктами господарювання установлених законодавством обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;

20.1.11. проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів;

{Підпункт 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 129-IX від 20.09.2019}

20.1.12. вимагати під час проведення перевірок від посадових або службових осіб платника податків залучення повноважних осіб для спільного з працівниками контролюючого органу зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої, що використовуються у процесі провадження діяльності, що перевіряється;

20.1.13. доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу;

20.1.14. у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів;

20.1.15. вимагати під час проведення перевірок від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ та організацій, а також фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, усунення виявлених порушень законодавства;

20.1.16. користуватися у службових справах засобами зв’язку, що належать платникам податків, з їх дозволу або з дозволу посадових осіб таких платників;

20.1.17. залучати у разі потреби фахівців, експертів та перекладачів, застосовувати під час виконання податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, фотозйомку та відеозапис;

{Підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

20.1.18. визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов’язань платників податків;

20.1.19. застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України;

20.1.19^-1. виконувати рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", у сферах відносин, які регулюються цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

{Пункт 20.1 статті 20 доповнено підпунктом 20.1.19^-1 згідно із Законом № 3317-IX від 10.08.2023}

20.1.20. одержувати безоплатно необхідні відомості для ведення Єдиного реєстру податкових накладних, Єдиного реєстру акцизних накладних, формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від платників податків, а також Національного банку України та його установ - про суми доходів, виплачених фізичним особам, та утриманих з них податків, зборів, платежів; від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію суб’єктів, видавати ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, - про державну реєстрацію та видачу ліцензій суб’єктам господарської діяльності; від органів, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб, - про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього; від органів державної реєстрації актів цивільного стану - про фізичних осіб, які померли; інформацію, необхідну для забезпечення реєстрації та обліку платників податків, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;

{Підпункт 20.1.20 пункту 20.1 статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}

20.1.21. одержувати безоплатно від органів статистики дані, необхідні для використання у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності;

20.1.22. отримувати від нотаріусів за письмовим запитом інформацію про вступ фізичної особи у права спадкоємця з обов’язковим зазначенням повних даних про таку особу та даних про майно, отримане за правом спадкування;

20.1.23. надавати відповідно до закону інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та реєстру страхувальників органам державної влади, Пенсійному фонду України та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування;

{Підпункт 20.1.23 пункту 20.1 статті 20 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

20.1.24. отримувати безоплатно від органів, що забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, необхідну для здійснення повноважень контролюючих органів щодо забезпечення погашення податкового боргу платника податків. У випадках, передбачених законом, податковий керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, які містяться в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Строк надання інформаційних довідок цими органами на письмові запити контролюючих органів не може перевищувати п’яти робочих днів з дня отримання таких запитів;

{Підпункт 20.1.24 пункту 20.1 статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

20.1.25. приймати рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великих платників податків, зняття їх з обліку та переведення до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що здійснює податкове супроводження великих платників податків (його структурних підрозділів), та інших територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

{Підпункт 20.1.25 пункту 20.1 статті 20 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

20.1.26. користуватися інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами відповідно до закону;

20.1.27. застосовувати до банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, які не подали відповідним контролюючим органам в установлений законом строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків/електронних гаманців платників податків або розпочали здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунка/електронного гаманця на облік у такому органі, фінансові (штрафні) санкції (штрафи) в установленому цим Кодексом розмірі;

{Підпункт 20.1.27 пункту 20.1 статті 20 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023}

20.1.28. стягувати з банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, пеню за несвоєчасне виконання ними рішень суду, рішень керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) у випадках, передбачених цим Кодексом, та платіжних інструкцій платників податків про сплату податків, зборів, платежів;

{Підпункт 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023}

20.1.29. приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством;

20.1.30. звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов’язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами;

20.1.31. звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов’язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень;

{Підпункт 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023}

20.1.32. звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов’язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов’язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом;

{Підпункт 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023}

20.1.33. звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

{Підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023}

20.1.34. звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

{Підпункт 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023}

20.1.34^-1. звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;

{Пункт 20.1 статті 20 доповнено підпунктом 20.1.34^-1 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

20.1.35. звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків;

20.1.35^-1. звертатися до суду щодо зобов’язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на контролюючий орган;

{Пункт 20.1 статті 20 доповнено підпунктом 20.1.35^-1 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

20.1.35^-2. звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов’язку щодо сплати грошових зобов’язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу;

{Пункт 20.1 статті 20 доповнено підпунктом 20.1.35^-2 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}

20.1.36. звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань, коригування від’ємного значення об’єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін;

20.1.37. звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання;

20.1.38. звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом;

20.1.39. звертатися до суду із заявами щодо порушення справ про банкрутство;

20.1.40. звертатися до суду щодо застосування санкцій, пов’язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України;

20.1.40^-1. звертатися до суду щодо визнання осіб пов’язаними на основі фактів і обставин, що одна особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи;

{Пункт 20.1 статті 20 доповнено пунктом 20.1.40^-1 згідно із Законом № 72-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

20.1.40^-2. звертатися до суду щодо вилучення в дохід держави (конфіскацію) пального або спирту етилового, транспортних засобів, ємностей та обладнання у разі виявлення фактів, зазначених у статті 228 цього Кодексу;

{Пункт 20.1 статті 20 доповнено пунктом 20.1.40^-2 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

20.1.41. складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом;

20.1.42. проводити аналіз та здійснювати управління ризиками з метою визначення форм та обсягів податкового контролю;

{Підпункт 20.1.42 пункту 20.1 статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

20.1.43. проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

{Пункт 20.1 статті 20 доповнено новим підпунктом 20.1.43 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

20.1.44. проводити перевірку правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

{Пункт 20.1 статті 20 доповнено новим підпунктом 20.1.44 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

20.1.45. здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку;

{Підпункт 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

20.1.46. під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки отримувати письмові пояснення від посадових (службових) осіб з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження, у тому числі щодо здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації;

{Пункт 20.1 статті 20 доповнено підпунктом 20.1.46 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

20.1.47. отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення, під час проведення перевірок з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання податковим агентом податкового законодавства щодо оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом;

{Пункт 20.1 статті 20 доповнено новим підпунктом 20.1.47 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020}

20.1.48. відкрито застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису; відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео-, звукозапис) під час проведення перевірок;

{Пункт 20.1 статті 20 доповнено новим підпунктом згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}

20.1.49. здійснювати інші повноваження, передбачені законом.

{Пункт 20.1 статті 20 доповнено новим підпунктом згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

20.1.50. отримувати безоплатно від банків у порядку, встановленому Законом України “Про банки і банківську діяльність" та цим Кодексом, інформацію щодо операцій за рахунками електронних резидентів (е-резидентів), а саме відомості на визначену дату або за визначений період часу про операції зарахування коштів на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані та номер рахунку контрагента.

{Пункт 20.1 статті 20 доповнено підпунктом 20.1.50 згідно із Законом № 2654-IX від 06.10.2022}

20.1^-1. Контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

20.1^-1.1. одержувати безоплатно в установленому порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, платників податків інформацію, документи і матеріали, що стосуються обліку і адміністрування мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони;

20.1^-1.2. проводити аналіз та здійснювати управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю;

20.1^-1.3. здійснювати інші повноваження, передбачені законом.

{Статтю 20 доповнено пункт 20.1^-1 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

20.2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

{Статтю 20 доповнено пунктом 20.2 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

20.3. Контролюючим органам забороняється вимагати від платника податків надання:

інформації, що була отримана контролюючим органом раніше в установленому законом порядку, в тому числі інформації, що міститься та опрацьовується в інформаційних базах, що ведуться відповідно до статті 74 цього Кодексу;

документів, у яких містяться відомості, внесені до відповідних інформаційних баз, що ведуться відповідно до статті 74 цього Кодексу.

{Статтю 20 доповнено пунктом 20.3 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

20.4. Керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надавати посадовим (службовим) особам такого органу (його структурних підрозділів) повноваження на виконання певних функцій, передбачених цим Кодексом, законодавством з питань сплати єдиного внеску, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в межах повноважень, визначених відповідним положенням про такий територіальний орган.

Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надавати посадовим (службовим) особам апарату такого органу, територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повноваження на виконання певних функцій, передбачених цим Кодексом, законодавством з питань сплати єдиного внеску, іншим законодавством, контроль за дотримання якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, законодавством про державну службу та іншими законами.

Перелік делегованих повноважень визначається положенням про центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, яке затверджується Кабінетом Міністрів України, та положеннями про територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та підлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Керівники територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, призначаються на посади та звільняються з посади керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідно до законодавства про державну службу без погодження з головами місцевих державних адміністрацій.

{Статтю 20 доповнено пунктом 20.4 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

{Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3205-VI від 07.04.2011, № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012, № 5083-VI від 05.07.2012, № 5519-VI від 06.12.2012; в редакції Закону № 404-VII від 04.07.2013}

Стаття 21. Обов'язки і відповідальність посадових та службових осіб контролюючих органів

{Назва статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

21.1. Посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані:

{Абзац перший пункту 21.1 статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

21.1.1. дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами;

21.1.2. забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій;

21.1.3. забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень;

21.1.4. не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій;

21.1.5. коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності;

21.1.6. не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.

Не вважається розголошенням інформації з обмеженим доступом та/або поширенням персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних надання контролюючим органом на користь органів місцевого самоврядування інформації, передбаченої абзацом сьомим підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу;

{Підпункт 21.1.6 пункту 21.1 статті 21 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}

21.1.7. надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом;

21.1.7^-1. за результатами перевірки повідомляти банк, що обслуговує платника податків, про відсутність факту порушення встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, інформація щодо яких була отримана від Національного банку України, банків.

Форма та порядок повідомлення банків контролюючим органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

{Пункт 21.1 статті 21 доповнено підпунктом 21.1.7^-1 згідно із Законом № 3706-IX від 09.05.2024}

21.1.8. оприлюднювати на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, перелік уповноважених осіб контролюючих органів, визначених підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, та переданих таким особам функцій у випадках, передбачених цим Кодексом;

{Пункт 21.1 статті 21 доповнено підпунктом 21.1.8 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

21.1.8^-1. оприлюднювати на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, перелік уповноважених осіб контролюючих органів, визначених підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, та переданих таким особам функцій у випадках, передбачених цим Кодексом та Митним кодексом України;

{Пункт 21.1 статті 21 доповнено підпунктом 21.1.8^-1 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

21.1.9. використовувати дані та інформацію, отримані через електронний кабінет, необхідні для виконання покладених на них функцій з адміністрування податків, зборів, митних платежів та реалізації державної податкової та державної митної політики в межах наданих їм повноважень;

{Пункт 21.1 статті 21 доповнено підпунктом 21.1.9 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 - зміна набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем впровадження у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, але не пізніше 1 січня 2018 року, див. абзац другий пункту 1 розділу II Закону № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

21.1.10. вносити до інформаційних баз даних інформацію з документів, отриманих від платників податків у паперовій формі, а також інформацію про взаємодію з платниками податків, отриману в іншій формі;

{Пункт 21.1 статті 21 доповнено підпунктом 21.1.10 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

21.1.11. невідкладно розмістити на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомлення про виявлення технічних та/або методологічних помилок чи технічного збою в роботі електронного кабінету із зазначенням дати та часу їх початку, а також невідкладно вжити всіх необхідних заходів для усунення таких технічних та/або методологічних помилок чи технічного збою, за результатами яких розмістити на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомлення про їх усунення із зазначенням дати та часу їх завершення;

{Пункт 21.1 статті 21 доповнено підпунктом 21.1.11 згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020}

21.1.12. взаємодіяти з платниками податків у випадках, передбачених цим Кодексом, у режимі відеоконференції.

{Пункт 21.1 статті 21 доповнено підпунктом 21.1.12 згідно із Законом № 3603-IX від 23.02.2024}

21.2. За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові (службові) особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.

{Пункт 21.2 статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

21.2.1. за прийняття неправомірного рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов’язання платнику податків, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка прийняла таке рішення, а також безпосередній керівник такої посадової особи несуть відповідальність згідно із законом.

Повторне протягом останніх дванадцяти місяців прийняття неправомірного рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов’язання платників податків, посадовою (службовою) особою контролюючого органу, яка прийняла таке рішення, є підставою для застосування до такої посадової (службової) особи дисциплінарного стягнення у порядку, передбаченому законом.

{Пункт 21.2 статті 21 доповнено підпунктом 21.2.1 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

21.2.2. Незаконна відмова у наданні індивідуальної податкової консультації є підставою для застосування до винної посадової (службової) особи контролюючого органу дисциплінарного стягнення у порядку, передбаченому законом.

{Пункт 21.2 статті 21 доповнено підпунктом 21.2.2 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

21.3. Шкода, завдана платнику податків неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи контролюючого органу, відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для фінансування цього органу, незалежно від вини цієї особи.

{Пункт 21.3 статті 21 в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

21.4. Посадова або службова особа контролюючого органу несе перед державою відповідальність в порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи.

{Статтю 21 доповнено пунктом 21.4 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

Стаття 21^-1. Реалізація спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)

21^-1.1. Контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", шляхом здійснення таких заходів:

анулювання ліцензій на право здійснення діяльності у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального - у разі застосування санкції щодо анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності;

відмова/зупинення у поверненні помилково та/або надміру сплачених сум податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, пені, штрафів - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;

відмова в наданні розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), а також у прийнятті рішення про перенесення строків сплати розстрочених (відстрочених) сум - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;

зупинення/відмова в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань.

21^-1.2. Підставою для здійснення контролюючим органом заходів, визначених пунктом 21^-1.1 цієї статті, є рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняте у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".

{Кодекс доповнено статтею 21^-1 згідно із Законом № 3317-IX від 10.08.2023}

Стаття 22. Об'єкт оподаткування

22.1. Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Стаття 23. База оподаткування

23.1. Базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування.

База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

23.2. База оподаткування і порядок її визначення встановлюються цим Кодексом для кожного податку окремо.

23.3. У випадках, передбачених цим Кодексом, один об'єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків.

23.4. У випадках, передбачених цим Кодексом, конкретна вартісна, фізична або інша характеристика певного об'єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків.

Стаття 24. Одиниця виміру бази оподаткування

24.1. Одиницею виміру бази оподаткування визнається конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку.

24.2. Одиниця виміру бази оподаткування є єдиною для розрахунку і обліку податку.

24.3. Одній базі оподаткування повинна відповідати одна одиниця виміру бази оподаткування.

Стаття 25. Ставка податку

25.1. Ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування.

Стаття 26. Базова (основна) ставка податку

26.1. Базовою (основною) ставкою податку визначається ставка, що визначена такою для окремого податку відповідним розділом цього Кодексу.

26.2. У випадках, передбачених цим Кодексом, під час обчислення одного і того самого податку можуть використовуватися декілька базових (основних) ставок.

Стаття 27. Гранична ставка податку

27.1. Граничною ставкою податку визнається максимальний або мінімальний розмір ставки за певним податком, встановлений цим Кодексом.

Стаття 28. Абсолютна та відносна ставки податку

28.1. Абсолютною (специфічною) є ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється як фіксована величина стосовно кожної одиниці виміру бази оподаткування.

28.2. Відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування.

Стаття 29. Обчислення суми податку

29.1. Обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів.

29.2. Специфічні ставки, фіксовані ставки та показники, встановлені цим Кодексом у вартісному вимірі, підлягають індексації в порядку, визначеному цим Кодексом.

Стаття 30. Податкові пільги

30.1. Податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

30.2. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

30.3. Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

30.4. Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

{Пункт 30.4 статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

30.5. Податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно цим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

30.6. Суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

30.7. Контролюючі органи складають зведену інформацію про суми податкових пільг юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та визначають втрати доходів бюджету внаслідок надання податкових пільг.

30.8. Контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі.

{Пункт 30.8 статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

30.9. Податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

Стаття 31. Строк сплати податку та збору

31.1. Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

31.2. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.

31.3. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Стаття 32. Зміна строку сплати податку та збору

32.1. Зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

32.2. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі:

відстрочки;

розстрочки;

{Пункт 32.2 статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013}

32.3. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

Стаття 33. Податковий період

33.1. Податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

33.2. Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.

33.3. Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Стаття 34. Види податкового періоду

34.1. Податковим періодом може бути:

34.1.1. календарний рік;

34.1.2. календарне півріччя;

34.1.3. календарні три квартали;

{Підпункт 34.1.3 пункту 34.1 статті 34 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012}

34.1.4. календарний квартал;

{Підпункт 34.1.4 пункту 34.1 статті 34 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012}

34.1.5. календарний місяць;

{Підпункт 34.1.5 пункту 34.1 статті 34 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012}

34.1.6. календарний день.

{Підпункт 34.1.6 пункту 34.1 статті 34 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012}

{Пункт 34.1 статті 34 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011}

Стаття 35. Порядок сплати податків та зборів

35.1. Сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

35.2. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Для цілей цього Кодексу обов’язок платника податку щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений статтею 35^-1 цього Кодексу, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом України "Про платіжні послуги".

{Пункт 35.2 статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом № 190-IX від 04.10.2019; в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023}

35.3. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

35.4. На офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється:

щоденно інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання та сум податкового боргу в розрізі платежів і територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів;

щомісячно:

інформація щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами;

інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, із зазначенням прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати народження фізичної особи, сум податкового боргу в розрізі платежів і територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів;

інформація щодо сплати податків і зборів суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками акцизного податку з реалізації пального, та/або отримали ліцензії на право виробництва або зберігання пального (крім зберігання пального, яке не реалізується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), оптової або роздрібної торгівлі пальним.

Форма такої інформації та порядок її оприлюднення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган не несе відповідальності за оприлюднення інформації, передбаченої у цьому пункті, яка є помилковою, внаслідок зазначення платником податків неправильних реквізитів у документах про сплату податків і зборів, невиконання обов’язку щодо надання контролюючим органам інформації про зміну у своїх даних чи даних про об’єкти оподаткування або з інших причин, незалежних від контролюючих органів.

{Статтю 35 доповнено пунктом 35.4 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020; в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021}

Стаття 35^-1. Єдиний рахунок

35^-1.1. Єдиний рахунок - це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених цим Кодексом, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Не допускається прийняття на єдиний рахунок електронних грошей.

{Пункт 35^-1.1 статті 35^-1 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023}

35^-1.2. Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 42^-1 цього Кодексу.

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

35^-1.3. З початком використання єдиного рахунку платник податків зобов’язаний здійснювати сплату грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, через єдиний рахунок, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 35^-1.1 цієї статті.

У разі порушення положень, визначених абзацом першим цього пункту, кошти, сплачені таким платником податку на інші рахунки, відкриті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями.

35^-1.4. Для перерахування коштів, що надходять на єдиний рахунок, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, формує, підписує та надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зведений реєстр платежів з єдиного рахунку із зазначенням платіжних реквізитів отримувачів коштів та іншої інформації відповідно до законодавства.

Зведений реєстр платежів з єдиного рахунку включає дані всіх реєстрів платежів з єдиного рахунку в розрізі окремих платників податків.

Зведений реєстр платежів з єдиного рахунку є підставою для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для перерахування платежів зазначеним у ньому отримувачам.

35^-1.5. Для формування реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, керується:

податковою інформацією, що міститься в поданих платником податків платіжних інструкціях на зарахування коштів на єдиний рахунок;

{Абзац другий пункту 35^-1.5 статті 35^-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023}

податковою інформацією, що міститься в поданих платником податків податкових деклараціях (розрахунках), за якими настав строк сплати податкових зобов’язань відповідно до положень цього Кодексу, з урахуванням даних поданих уточнюючих декларацій (розрахунків);

відомостями, що містяться в поданих платниками звітах з єдиного внеску, за якими настав строк сплати зобов’язань відповідно до положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування";

іншою податковою інформацією відповідно до положень цього Кодексу.

Платіжні інструкції на зарахування коштів на єдиний рахунок використовуються для сплати платежів, передбачених абзацом першим пункту 35^-1.1 цієї статті.

{Абзац шостий пункту 35^-1.5 статті 35^-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023}

Податкові декларації (розрахунки, звіти з єдиного внеску), за якими настав строк сплати податкових зобов’язань (зобов’язань з єдиного внеску), використовуються для сплати відповідних платежів, якщо обов’язок щодо здійснення такої сплати відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", інших актів законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, виникає після подання платником податків податкової декларації.

35^-1.6. Реєстр платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків формується щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у межах коштів, сплачених на єдиний рахунок таким платником податків, та з урахуванням наявних у такого платника сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань відповідно до пункту 35^-1.8 цього Кодексу з дотриманням такої черговості сплати:

у першу чергу - недоїмка з єдиного внеску;

у другу чергу - податковий борг у межах відповідного податку або збору, заборгованості з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, згідно з черговістю його виникнення, з урахуванням положень пункту 131.2 статті 131 цього Кодексу;

у третю чергу - грошові зобов’язання, визначені на підставі податкових повідомлень-рішень, у хронологічному порядку надходження платіжних інструкцій на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі платіжні інструкції містять інформацію про дату та номер відповідного податкового повідомлення-рішення;

у четверту чергу - визначені платником податку (податковим агентом) грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів, місцевих податків, єдиного внеску у хронологічному порядку надходження платіжних інструкцій на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі платіжні інструкції містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача;

у п’яту чергу - грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;

у шосту чергу - грошові зобов’язання з місцевих податків у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;

у сьому чергу - інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у хронологічному порядку надходження платіжних інструкцій на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі платіжні інструкції містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача.

{Пункт 35^-1.6 статті 35^-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023}

35^-1.7. При формуванні Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків з метою визначення одержувачів платежів з коштів, що надходять на єдиний рахунок, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, використовує:

інформацію про одержувача платежу, зазначену платником податків у відповідній платіжній інструкції на зарахування коштів на єдиний рахунок. Якщо одержувачів декілька, також враховується інформація про розподіл коштів між ними, у разі її зазначення;

інформацію про одержувача платежу, зазначену платником податків у декларації (розрахунку, звіті з єдиного внеску) з відповідного платежу з коштів, що надходять на єдиний рахунок, з урахуванням даних останньої уточнюючої декларації (розрахунку, звіту з єдиного внеску). Якщо одержувачів декілька, враховується пріоритетність розподілу коштів, визначена платником податків у такій податковій декларації (розрахунку, звіті з єдиного внеску).

У разі виявлення помилок чи розбіжностей у зазначеній платником податків інформації у платіжній інструкції на зарахування коштів на єдиний рахунок, внаслідок чого центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не може визначити належність платежу відповідному одержувачу, сума такого платежу (його частина) не включається до Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків та вважається помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями. При цьому платнику податків у день формування Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків надсилається повідомлення в електронний кабінет про виявлені помилки чи розбіжності.

{Пункт 35^-1.7 статті 35^-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023}

35^-1.8. Суми помилково та/або надміру сплачених платником податків грошових зобов’язань (зобов’язань з єдиного внеску) і пені, за даними контролюючого органу, вважаються коштами, що надійшли на єдиний рахунок, і враховуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, при формуванні Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків на дату формування такого Реєстру.

Платник податків має право через електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, наявних на дату формування Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків, які повинні враховуватися при формуванні такого Реєстру.

Положення цього пункту не позбавляють платника податків права на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені у порядку, визначеному статтею 43 цього Кодексу.

35^-1.9. Реєстр платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків, який був надісланий до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунку, стає доступним для перегляду таким платником податку через електронний кабінет у порядку, передбаченому статтею 42^-1 цього Кодексу.

35^-1.10. Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм цієї статті центральними органами виконавчої влади встановлюється Кабінетом Міністрів України.

{Кодекс доповнено статтею 35^-1 згідно із Законом № 190-IX від 04.10.2019}

Стаття 36. Податковий обов'язок

36.1. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

36.2. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

36.3. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

36.4. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

36.5. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Стаття 37. Виникнення, зміна і припинення податкового обов'язку

37.1. Підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

37.2. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

37.3. Підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є:

37.3.1. ліквідація юридичної особи;

37.3.2. смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою;

37.3.3. втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом;

37.3.4. скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Стаття 38. Виконання податкового обов'язку

38.1. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

38.2. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

{Пункт 38.2 статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011}

38.3. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Стаття 38^-1. Визначення мінімального податкового зобов’язання

38^-1.1. Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ).

38^-1.1.1. Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГОд x К x М / 12,

де:

МПЗ - мінімальне податкове зобов’язання;

НГОд - нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

К - коефіцієнт, який становить 0,05;

М - кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

38^-1.1.2. Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГО x S x К x М / 12,

де:

МПЗ - мінімальне податкове зобов’язання;

НГО - нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

S - площа земельної ділянки, гектарах;

К - коефіцієнт, що становить 0,05;

М - кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

38^-1.1.3. При обчисленні мінімального податкового зобов’язання платниками єдиного податку четвертої групи - фізичними особами - підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", коефіцієнт "К", визначений у підпунктах 38^-1.1.1 і 38^-1.1.2 цього пункту, застосовується у половинному розмірі.

38^-1.1.4. Мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

38^-1.2. Мінімальне податкове зобов’язання не визначається для:

земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

земель запасу;

невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;

земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

{Пункт 38^-1.2 статті 38^-1 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 3050-IX від 11.04.2023}

Мінімальне податкове зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим цього пункту, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

{Пункт 38^-1.2 статті 38^-1 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 3050-IX від 11.04.2023}

38^-1.3. У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування мінімальне податкове зобов’язання визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному цим Кодексом.

38^-1.4. У разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального мінімального податкового зобов’язання кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

{Кодекс доповнено статтею 38^-1 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}

Стаття 39. Трансфертне ціноутворення

39.1. Принцип "витягнутої руки"

39.1.1. Платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу "витягнутої руки" (об’єкта оподаткування - у випадках, якщо застосування принципу "витягнутої руки" передбачено цим Кодексом або міжнародними договорами).

{Підпункт 39.1.1 пункту 39.1 статті 39 із змінами, внесеними згідно з Законом № 1946-IX від 14.12.2021}

39.1.2. Обсяг оподатковуваного прибутку (об’єкта оподаткування), отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу "витягнутої руки", якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов’язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

{Підпункт 39.1.2 пункту 39.1 статті 39 із змінами, внесеними згідно з Законом № 1946-IX від 14.12.2021}

39.1.3. Якщо умови в одній чи більше контрольованих операціях не відповідають принципу "витягнутої руки", прибуток, який був би нарахований платнику податків в умовах контрольованої операції, що відповідає зазначеному принципу, включається до оподатковуваного прибутку (об’єкта оподаткування) платника податку.

{Підпункт 39.1.3 пункту 39.1 статті 39 із змінами, внесеними згідно з Законом № 1946-IX від 14.12.2021}

39.1.4. Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" проводиться за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств.

{Підпункт 39.1.4 пункту 39.1 статті 39 із змінами, внесеними згідно з Законом № 609-VIII від 15.07.2015}

39.2. Контрольовані операції

39.2.1. Засади визначення операцій контрольованими:

{Абзац перший підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 в редакції Законів № 609-VIII від 15.07.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.2.1.1. Контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

{Абзац перший підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 в редакції Закону № 1946-IX від 14.12.2021}

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни;

{Підпункт "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими;

{Підпункт "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

{Підпункт 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 доповнено підпунктом "ґ" згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017; в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}

{Підпункт 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 в редакції Законів № 609-VIII від 15.07.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.2.1.2. Під час визначення переліку держав (територій) для цілей підпункту "в" підпункту 39.2.1.1 цього підпункту Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:

держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, або які надають суб’єктам господарювання пільгові режими оподаткування, або в яких особливості розрахунку бази оподаткування фактично дозволяють суб’єктам господарювання не сплачувати податок на прибуток підприємств (корпоративний податок) або сплачувати його за ставкою, на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні;

держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією;

держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з 1 січня звітного року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) було включено до такого переліку.

{Підпункт 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 в редакції Законів № 609-VIII від 15.07.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016, № 2245-VIII від 07.12.2017}

{Підпункт 39.2.1.3 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020}

39.2.1.4. Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно:

{Абзац перший підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 в редакції Закону № 1946-IX від 14.12.2021}

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;

е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалася б без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку;

{Підпункт 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 доповнено підпунктом "е" згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

{Підпункт 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законами № 609-VIII від 15.07.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016, № 2245-VIII від 07.12.2017; в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}

39.2.1.5. Якщо в ланцюгу господарських операцій між платником податків та нерезидентом, передбачених підпунктом 39.2.1.1 цього пункту, право власності на предмет (результат) такої операції перш ніж перейти від платника податків до такого нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від такого нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або декількох осіб і операція між відповідним резидентом та жодною з таких осіб не визнавалася платником податку контрольованою операцією, така операція вважається контрольованою операцією між платником податків та таким нерезидентом, якщо особи, до яких перейшло право власності:

не виконують у такій сукупності операцій істотних функцій, пов’язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг);

не використовують у такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг).

Для цілей цього підпункту:

під істотними функціями розуміються функції, які платник податків та нерезидент - сторони контрольованої операції не могли б виконати самостійно у своїй звичайній діяльності без залучення інших осіб та використання активів таких осіб;

під істотними активами розуміються активи, використання яких є необхідним під час здійснення таких операцій та які відсутні у платника податків та нерезидента - сторін контрольованої операції;

під істотними ризиками розуміються ризики, прийняття яких є обов’язковим для ділової практики таких операцій";

{Підпункт 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законами № 609-VIII від 15.07.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Законів № 2245-VIII від 07.12.2017, № 2628-VIII від 23.11.2018}

39.2.1.6. Неконтрольовані операції - будь-які господарські операції, не передбачені підпунктами 39.2.1.1 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, що здійснюються між непов’язаними особами.

{Підпункт 39.2.1.6 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 в редакції Закону № 609-VIII від 15.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.2.1.7. Господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

{Підпункт 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.1 статті 39 в редакції Закону № 609-VIII від 15.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

39.2.1.8. Умови, за яких господарські операції визнаються такими, що відповідають принципу "витягнутої руки":

якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, ціна вважається такою, що відповідає принципу "витягнутої руки", якщо вона встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна (максимальна) ціна (націнка) продажу або індикативна ціна. У такому разі ціна операції, що відповідає принципу "витягнутої руки", визначається відповідно до цієї статті, але не може бути меншою за мінімальну ціну (націнку) або індикативну ціну та більшою за максимальну ціну (націнку);

{Абзац другий підпункту 39.2.1.8 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для встановлення відповідності принципу "витягнутої руки" для цілей оподаткування;

у разі проведення аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого визначена законом, умови, які склалися за результатами такого аукціону (публічних торгів), визнаються такими, що відповідають принципу "витягнутої руки";

якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, умови, сформовані під час такого продажу, визнаються такими, що відповідають принципу "витягнутої руки".

{Підпункт 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 доповнено підпунктом 39.2.1.8 згідно із Законом № 609-VIII від 15.07.2015}

39.2.1.9. Обсяг господарських операцій платника податків для цілей підпункту 39.2.1.7 цього підпункту обраховується за цінами, що відповідають принципу "витягнутої руки".

{Підпункт 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 доповнено підпунктом 39.2.1.9 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

39.2.2. Зіставлення комерційних та фінансових умов операцій

39.2.2.1. Для цілей цього Кодексу контрольовані операції визнаються зіставними з неконтрольованими, якщо:

немає значних відмінностей між ними, що можуть істотно вплинути на фінансовий результат під час застосування відповідного методу трансфертного ціноутворення;

такі відмінності можуть бути усунені шляхом коригування умов та фінансових результатів контрольованої або неконтрольованої операції для уникнення впливу таких відмінностей на зіставність.

{Абзац третій підпункту 39.2.2.1 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.2.2.2. Під час визначення зіставності операцій аналізуються такі елементи контрольованої та зіставних операцій:

характеристика товарів (робіт, послуг), які є предметом операції;

функції, які виконуються сторонами операції, активи, що ними використовуються, умови розподілу між сторонами операції ризиків та вигод, розподіл відповідальності між сторонами операції та інші умови операції (далі - функціональний аналіз);

стала практика відносин та умови договорів, укладених між сторонами операції, які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

економічні умови діяльності сторін операції, включаючи аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг).

У разі відсутності або недостатності інформації про окремі неконтрольовані операції для визначення показників рентабельності може використовуватися фінансова інформація юридичних осіб, які здійснюють діяльність, зіставну із контрольованою операцією, за умови наявності інформації про те, що зазначені юридичні особи не здійснюють операції з пов’язаними особами.

{Підпункт 39.2.2.2 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

Визначення зіставності юридичних осіб здійснюється з урахуванням їх галузевої специфіки та відповідних видів діяльності, що здійснюються ними в зіставних з контрольованою операцією економічних (комерційних) умовах.

{Підпункт 39.2.2.2 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.2.2.3. Визначення зіставності комерційних та/або фінансових умов операцій з умовами контрольованої операції може здійснюватися, зокрема, але не виключно, за результатами аналізу:

кількості товарів, обсягу виконаних робіт (наданих послуг);

строків виконання господарських зобов’язань;

умов проведення платежів під час здійснення операції;

офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України, у разі використання такої валюти у розрахунках під час здійснення операції, зміни такого курсу;

розміру звичайних надбавок чи знижок до ціни товарів (робіт, послуг), зокрема знижок, зумовлених сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами споживчих якостей, закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації), збутом неліквідних або низьколіквідних товарів;

розподілу прав та обов’язків між сторонами операції, визначених за результатами функціонального аналізу.

39.2.2.4. Аналіз функцій, які виконуються сторонами операції, під час визначення зіставності комерційних та/або фінансових умов операцій з умовами контрольованої та неконтрольованих операцій може проводитися з урахуванням матеріальних та нематеріальних активів, що перебувають у розпорядженні сторін операції та використовуються в цілях отримання доходу.

До таких функцій, зокрема, але не виключно, належать:

дизайн і технологічне розроблення товарів;

виробництво товарів;

складення товарів чи їх компонентів;

монтаж та/або установлення обладнання;

проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт;

придбання товарно-матеріальних цінностей;

здійснення оптового чи роздрібного продажу;

надання послуг з ремонту, гарантійного обслуговування;

маркетинг, реклама товарів (робіт, послуг);

зберігання товарів;

транспортування товарів;

страхування;

надання консультацій, інформаційне обслуговування;

ведення бухгалтерського обліку;

юридичне обслуговування;

надання персоналу;

надання агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу товарів (робіт, послуг);

здійснення контролю якості;

навчання та/або професійна підготовка, перепідготовка або підвищення кваліфікації персоналу;

організація збуту товарів (робіт, послуг) із залученням третіх осіб, які мають досвід відповідної роботи;

здійснення стратегічного управління, у тому числі визначення цінової політики, стратегії виробництва та реалізації товарів (робіт, послуг), обсягів продажу та асортименту товарів (робіт, послуг), їх споживчих якостей, а також здійснення оперативного управління.

Визначення та аналіз функцій, які виконуються сторонами операції, здійснюються на підставі укладених договорів, даних бухгалтерського обліку, фактичних дій сторін операції та фактичних обставин її проведення відповідно до суті операції.

{Підпункт 39.2.2.4 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 доповнено абзацом двадцять четвертим згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

39.2.2.5. Під час визначення зіставності комерційних та/або фінансових умов зіставних операцій з умовами контрольованої операції також можуть враховуватися ризики сторін операції, пов’язані з провадженням господарської діяльності, що впливають на умови операції, зокрема, але не виключно, такі:

виробничі ризики, включаючи ризик неповного завантаження виробничих потужностей;

ризик зміни ринкових цін на придбані матеріали та вироблену продукцію внаслідок зміни економічної кон’юнктури, інших ринкових умов;

ризик знецінення виробничих запасів, втрати товарами споживчих якостей;

ризики, пов’язані із втратою майна чи майнових прав;

ризики, пов’язані із зміною офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України, процентних ставок, кредитні ризики;

ризик, пов’язаний з відсутністю результатів проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт;

інвестиційні ризики, пов’язані з можливими фінансовими втратами внаслідок помилок, допущених під час здійснення інвестицій, включаючи вибір об’єкта інвестування;

ризик заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу;

{Абзац десятий підпункту 39.2.2.5 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020}

ризик зниження рівня споживчого попиту на товари (роботи, послуги);

Аналіз ризиків, які беруть на себе сторони контрольованої операції під час визначення зіставності комерційних та/або фінансових умов операції з умовами неконтрольованих операцій, здійснюється з урахуванням таких критеріїв:

{Підпункт 39.2.2.5 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

а) визначення та характеристика суттєвих економічних ризиків, які беруть на себе сторони операції на підставі укладених договорів;

{Підпункт 39.2.2.5 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

б) чи здійснює сторона, яка бере ризик, контроль за створенням ризику та управлінням ним, а також чи має спроможність і повноваження робити це;

{Підпункт 39.2.2.5 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

в) чи має особа, яка бере ризик, фінансову спроможність понести такий ризик та ресурси, необхідні для покриття такого ризику;

{Підпункт 39.2.2.5 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 доповнено абзацом п'ятнадцятим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

г) визначення фактичної поведінки сторін операції у зв’язку зі здійсненням контролю за суттєвими економічними ризиками, зокрема, визначення, яка сторона операції здійснює контроль або вживає заходів для мінімізації таких ризиків, яка сторона отримує негативні наслідки, викликані прийняттям таких ризиків, яка сторона має фінансову спроможність нести такі ризики;

{Підпункт 39.2.2.5 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 доповнено абзацом шістнадцятим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

ґ) визначення з урахуванням попередніх критеріїв, чи відповідає фактична поведінка сторін операції умовам взяття ризиків, передбачених договорами, зокрема:

{Підпункт 39.2.2.5 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 доповнено абзацом сімнадцятим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

чи виконують сторони операції умови договорів;

{Підпункт 39.2.2.5 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 доповнено абзацом вісімнадцятим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

чи здійснює сторона, яка бере ризик, контроль за ризиком і чи має фінансову спроможність понести такий ризик та/або можливості і ресурси для його покриття";

{Підпункт 39.2.2.5 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 доповнено абзацом дев'ятнадцятим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

39.2.2.6. Під час визначення зіставності характеристик ринків товарів (робіт, послуг) можуть враховуватися, зокрема, але не виключно, такі фактори:

географічне місцезнаходження ринків та їх обсяги;

наявність конкуренції на ринках, відносна конкурентоспроможність продавців та покупців на ринку;

наявність на ринку однорідних (подібних) товарів (робіт, послуг);

попит та пропозиція на ринку, а також купівельна спроможність споживачів;

рівень державного регулювання ринкових процесів;

рівень розвитку виробничої і транспортної інфраструктури;

інші характеристики ринку, що впливають на ціни товарів (робіт, послуг).

39.2.2.7. Під час визначення зіставності комерційних та/або фінансових умов зіставних операцій з умовами контрольованої операції може проводитися аналіз комерційних стратегій сторін операцій, до яких, зокрема, але не виключно, належать стратегії, спрямовані на оновлення та удосконалення власної продукції, вихід на нові ринки збуту товарів (робіт, послуг).

{Підпункт 39.2.2.8 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 виключено на підставі Закону № 609-VIII від 15.07.2015}

39.2.2.9. Під час визначення зіставності комерційних та/або фінансових умов зіставних операцій з умовами контрольованої операції також можуть враховуватися характеристики активів, використаних сторонами у контрольованій операції, зокрема, але не виключно:

тип активу (виробниче обладнання, нематеріальні активи, фінансові активи тощо);

природа активу (вік, ринкова вартість, розташування, наявність прав захисту тощо).

Визначення та аналіз впливу нематеріальних активів на умови контрольованої та зіставних операцій здійснюються з урахуванням, зокрема, але не виключно:

юридичного володіння нематеріальними активами та договірних умов їх використання;

категорії та характеристики нематеріальних активів (ексклюзивність, ступінь і тривалість правового захисту, географічна сфера застосування, термін корисного використання, стадія розробки тощо);

договірної та фактичної діяльності сторін, пов’язаної з розробкою, вдосконаленням, підтримкою, захистом і експлуатацією таких активів.

{Підпункт 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 доповнено підпунктом 39.2.2.9 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

39.2.2.10. Якщо фактичні умови здійсненої контрольованої операції не відповідають умовам укладеного (письмового) договору та/або фактичні дії сторін контрольованої операції і фактичні обставини її проведення відрізняються від умов такого договору, комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення.

{Підпункт 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 доповнено підпунктом 39.2.2.10 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

39.2.2.11. Якщо контрольована операція фактично здійснена, але документально не оформлена (не підтверджена), для цілей трансфертного ціноутворення вона має розглядатися згідно з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними умовами її проведення, зокрема, враховуються функції, які фактично виконувалися сторонами операції, активи, які фактично використовувалися, і ризики, які фактично прийняла на себе та контролювала кожна із сторін.

Якщо сторони контрольованої операції не надають достатнього обґрунтування фактичної поведінки сторін операції та фактичних умов її проведення, функції, ризики, активи розподіляються на користь сторони контрольованої операції, яка є резидентом України.

{Підпункт 39.2.2.11 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020}

{Підпункт 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 доповнено підпунктом 39.2.2.11 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

39.2.2.12. Якщо комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення, визначені згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення, відрізняються від умов, що застосовуються між непов’язаними особами з урахуванням наявності розумної економічної причини (ділової мети) у зіставних обставинах, та буде встановлено, що непов’язані особи, які діють у зіставних умовах та ведуть себе комерційно раціонально з урахуванням альтернативних варіантів, реально доступних для кожної із сторін угоди, не вступали б у таку контрольовану операцію, контролюючий орган має право при розрахунку фінансового результату платника податку до оподаткування не враховувати (не визнавати) таку контрольовану операцію або операція може бути замінена альтернативним варіантом з метою визначення умов договору (контракту), які були б узгоджені непов’язаними особами, що діють комерційно раціонально у зіставних умовах.

При визначенні альтернативних варіантів для операції, реально доступних для кожної із сторін угоди, необхідно враховувати, чи були інші реалістичні варіанти, доступні для будь-якої із сторін, що привели б до вигіднішого економічного ефекту, якби така сторона укладала угоду з непов’язаними особами замість укладання угоди з пов’язаними особами.

При збільшенні фінансового результату до оподаткування платника податків унаслідок неврахування (невизнання) контрольованої операції відповідно до вимог абзацу першого цього підпункту інші коригування, передбачені статтею 39 цього Кодексу, не застосовуються, а в разі заміни операції альтернативним варіантом відповідність умов такої альтернативної операції принципу "витягнутої руки" визначається з урахуванням вимог пункту 39.3 статті 39 цього Кодексу.

Обов’язок доведення обставин, передбачених цим підпунктом, покладається на контролюючий орган.

{Підпункт 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 доповнено підпунктом 39.2.2.12 згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020}

39.3. Методи встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки"

39.3.1. Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" здійснюється за одним із таких методів:

39.3.1.1. порівняльної неконтрольованої ціни;

39.3.1.2. ціни перепродажу;

39.3.1.3. "витрати плюс";

39.3.1.4. чистого прибутку;

39.3.1.5. розподілення прибутку.

39.3.2. Критерії використання методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки"

39.3.2.1. Відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції, крім випадків, коли цим Кодексом визначені вимоги щодо обов’язковості застосування конкретного методу встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" для контрольованих операцій певного виду.

Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з урахуванням таких критеріїв:

доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);

наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення;

ступеня зіставності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань зіставності, якщо такі застосовуються, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.

Платник податку з урахуванням зазначених критеріїв використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, якщо існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.

У разі якщо з урахуванням таких критеріїв метод ціни перепродажу або метод "витрати плюс" та метод чистого прибутку або розподілення прибутку можуть застосовуватися платником податку з однаковою надійністю, застосовується метод ціни перепродажу або метод "витрати плюс".

Платник податку може не застосовувати більше одного методу для визначення того, чи відповідають умови контрольованої операції принципу "витягнутої руки".

Якщо платник податків використав метод, що відповідає положенням цієї статті, встановлення контролюючим органом відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу "витягнутої руки" базується на тому методі трансфертного ціноутворення, який застосовується платником податків, за винятком випадків, якщо контролюючий орган обґрунтує, що метод, який застосовується платником податків, не є найбільш доцільним.

Контролюючий орган не має права застосовувати під час встановлення відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу "витягнутої руки" інший метод трансфертного ціноутворення, ніж зазначений у договорі про попереднє узгодження ціноутворення.

{Підпункт 39.3.2.1 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Законів № 466-IX від 16.01.2020, № 1117-IX від 17.12.2020}

39.3.2.2. Якщо під час застосування методів трансфертного ціноутворення порівняння ціни або рентабельності в контрольованій операції проводиться з цінами або показниками рентабельності кількох зіставних неконтрольованих операцій або юридичних осіб, які не здійснюють операції з пов’язаними особами, обов’язково використовується діапазон цін (рентабельності).

{Підпункт 39.3.2.2 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.3.2.3. Якщо ціна в контрольованій операції або відповідний показник рентабельності контрольованої операції перебуває:

в межах діапазону, вважається, що умови контрольованої операції відповідають принципу "витягнутої руки";

{Абзац другий підпункту 39.3.2.3 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 609-VIII від 15.07.2015}

поза межами діапазону цін (рентабельності), розрахунок податкових зобов’язань платника податків у контрольованій операції проводиться відповідно до ціни (показника рентабельності), яка (який) дорівнює значенню медіани такого діапазону (крім випадків проведення платниками податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 цієї статті).

{Підпункт 39.3.2.3 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

Порядок розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани діапазону цін (рентабельності) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Застосування для цілей оподаткування медіани діапазону цін (рентабельності) здійснюється за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

39.3.2.4. Вибір показника рентабельності може здійснюватися з урахуванням, зокрема, але не виключно, таких факторів:

виду діяльності сторони контрольованої операції;

розподілу функцій, ризиків, активів сторін;

економічної обґрунтованості обраного показника;

незалежності показника від доходів та/або витрат, визнаних в операціях між пов’язаними сторонами, та/або в контрольованих операціях.

{Абзац п'ятий підпункту 39.3.2.4 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

39.3.2.5. Під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій можуть бути використані фінансові показники, які забезпечують встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", зокрема, але не виключно:

а) валова рентабельність, що визначається як відношення валового прибутку до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованого без урахування акцизного податку, мита, податку на додану вартість, інших податків та зборів;

б) валова рентабельність собівартості, що визначається як відношення валового прибутку до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг);

в) чиста рентабельність, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованого без урахування акцизного податку, мита, податку на додану вартість, інших податків та зборів;

г) чиста рентабельність витрат, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до суми собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) та операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов’язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг);

ґ) рентабельність операційних витрат, що визначається як відношення валового прибутку до операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов’язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг);

д) рентабельність активів, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до поточної ринкової вартості необоротних та оборотних активів (крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів), що прямо або опосередковано використовуються у контрольованій операції. У разі відсутності необхідної інформації про поточну ринкову вартість активів рентабельність активів може визначатися на основі даних бухгалтерської звітності;

е) рентабельність капіталу, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до капіталу (сума необоротних та оборотних активів, крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів, крім поточних зобов’язань).

{Підпункт 39.3.2.5 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 в редакції Закону № 609-VIII від 15.07.2015}

39.3.2.6. Показники рентабельності для цілей цієї статті визначаються на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, відображених за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами відповідно до стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що використовуються в Україні, з відповідним коригуванням для забезпечення зіставності показників.

{Підпункт 39.3.2.6 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.3.2.7. У разі застосування методів, зазначених у підпунктах 39.3.1.2^-39.3.1.4 підпункту 39.3.1 пункту 39.3 цієї статті, здійснюється вибір сторони, для якої перевіряється показник відповідно до обраного методу трансфертного ціноутворення (далі - сторона, що досліджується).

Вибір сторони, що досліджується, повинен здійснюватися відповідно до виконаних кожною стороною контрольованої операції функцій, використаних під час здійснення контрольованих операцій активів та прийнятих економічних (комерційних) ризиків, пов’язаних із здійсненням такої операції.

Під час вибору сторони, що досліджується, аналізується застосовність обраного методу (комбінації методів) до кожної із сторін контрольованої операції. Стороною, що досліджується, обирається сторона:

щодо якої застосування такого методу (комбінації методів) є найбільш обґрунтованим;

для якої можна знайти найбільш зіставні операції та/або зіставні особи;

щодо якої є найбільш повна та документально підтверджена інформація про фінансові показники контрольованої операції, які використовуються для розрахунку показників рентабельності, передбачених підпунктом 39.3.2.5 цього підпункту;

{Підпункт 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.2 статті 39 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

яка:

виконує найменш складні функції щодо контрольованої операції;

приймає найменші економічні (комерційні) ризики стосовно контрольованої операції;

не володіє об’єктами нематеріальних активів, які мають значний вплив на рівень рентабельності.

У разі здійснення зовнішньоекономічних операцій сторона, для якої перевіряється показник відповідно до обраного методу трансфертного ціноутворення, не обов’язково повинна бути резидентом.

{Підпункт 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.3.2.8. Під час визначення діапазону рентабельності використовується:

інформація про зіставні неконтрольовані операції згідно з підпунктом "а" підпункту 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 цієї статті, здійснені протягом звітного (податкового) періоду (року), в якому здійснена контрольована операція; або

інформація про зіставних юридичних осіб на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, відображених за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності, згідно з підпунктом "б" підпункту 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 цієї статті за звітний (податковий) період (рік), у якому здійснена контрольована операція, або за декілька податкових періодів (років).

Під час використання декількох податкових періодів (років) розраховується середньозважене значення показника рентабельності для зіставної особи.

Порядок визначення середньозваженого значення показника рентабельності визначається Кабінетом Міністрів України.

{Підпункт 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 доповнено підпунктом 39.3.2.8 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.3.2.9. Інформація про зіставних юридичних осіб для розрахунку фінансових показників, зазначених у підпункті 39.3.2.5 цього підпункту, використовується у разі одночасного дотримання таких умов:

{Абзац перший підпункту 39.3.2.9 підпункт 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

1) якщо зіставна юридична особа проводить діяльність, зіставну з діяльністю сторони контрольованої операції, що досліджується, та виконує зіставні функції, пов’язані з такою діяльністю. Зіставлення діяльності визначається, зокрема, але не виключно, з урахуванням видів економічної діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, а також міжнародними класифікаторами;

{Абзац другий підпункту 39.3.2.9 підпункт 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

2) якщо зіставна юридична особа не має збитків за даними бухгалтерської (фінансової) звітності більш ніж в одному звітному періоді у періодах, які використовуються для розрахунку відповідних фінансових показників;

3) якщо зіставна юридична особа не володіє прямо та/або опосередковано корпоративними правами іншої юридичної особи з часткою такої участі у розмірі 25 і більше відсотків та/або не має як учасника (акціонера) юридичну особу з часткою прямої (опосередкованої) участі у розмірі 25 і більше відсотків.

{Абзац четвертий підпункту 39.3.2.9 підпункт 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

{Підпункт 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 доповнено підпунктом 39.3.2.9 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.3.3. Метод порівняльної неконтрольованої ціни

39.3.3.1. Метод порівняльної неконтрольованої ціни полягає у порівнянні ціни, застосованої у контрольованій операції, з ціною у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях), які фактично здійснені платником податків (іншими особами) або на підставі інформації, отриманої з джерел, визначених підпунктом 39.5.3 пункту 39.5 цієї статті.

{Підпункт 39.3.3.1 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

{Підпункт 39.3.3.2 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.3.3.3. Порівняння ціни контрольованої операції з ціною зіставних неконтрольованих операцій проводиться на підставі інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, зокрема інформації про ціни на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату.

У разі здійснення контрольованої операції на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту порівняння цін проводиться на підставі інформації про форвардні або ф’ючерсні ціни на найближчу до дати укладення відповідного форвардного або ф’ючерсного контракту дату (за умови, що платник податків повідомить центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, про укладення такого контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" протягом 10 робочих днів з дня укладення відповідного форвардного або ф’ючерсного контракту).

Форма такого повідомлення та порядок його подання затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

{Підпункт 39.3.3.3 підпункт 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

{Підпункт 39.3.3.3 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 609-VIII від 15.07.2015; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.3.3.4. Для контрольованих операцій з сировинними товарами встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" здійснюється за методом порівняльної неконтрольованої ціни.

Для цілей цього підпункту під сировинними товарами розуміються товари, для яких непов’язані особи у якості орієнтира (еталона) для встановлення ціни неконтрольованих операцій використовують котирувальні ціни. Перелік сировинних товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

Під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для контрольованих операцій із сировинними товарами порівняння ціни контрольованої операції може проводитись із ціною зіставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами з непов’язаними особами, та/або з котирувальними цінами.

У разі використання ціни неконтрольованих операцій у якості зіставної для контрольованої операції, такі неконтрольовані операції повинні бути регулярними, з декількома контрагентами та в обсягах, співставних тим, які використовувались у контрольованій операції.

Котирувальні ціни, які використовуються для порівняння з цінами контрольованих операцій, мають відповідати умовам зіставності, визначеним підпунктом 39.2.2 пункту 39.2 цієї статті. У разі наявності між умовами контрольованої операції та умовами неконтрольованих операцій або умовами, що визначають котирувальну ціну на сировинні товари, значних відмінностей, що суттєво впливають на ціну угод із сировинними товарами, здійснюються відповідні коригування.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін на своєму офіційному веб-порталі до початку звітного року.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, може визначати відповідно до вимог та методів, передбачених статтею 39 цього Кодексу, окремі порядки встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу "витягнутої руки". Такі порядки та зміни до них повинні бути затверджені до 1 липня поточного року та набирають чинності не раніше ніж з 1 січня року, наступного за роком їх затвердження. У разі затвердження таких порядків, встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" для контрольованих операцій з сировинними товарами здійснюється платниками податків і контролюючими органами з урахуванням вимог відповідного порядку.

{Підпункт 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 доповнено підпунктом 39.3.3.4 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

39.3.3.5. Платник податків, що здійснює контрольовані операції із сировинними товарами, повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про укладення відповідного договору (контракту) за формою та в порядку, передбаченими підпунктом 39.3.3.3 підпункту 39.3.3 цього пункту.

Направлення платником такого повідомлення є підтвердженням того, що узгодження суттєвих умов договору (контракту), зокрема характеристик та ціни товарів, обсягу, умов постачання, оплати та відповідальності, здійснювалося сторонами контрольованої операції на момент укладення такої угоди.

Якщо інформація, зазначена у повідомленні, узгоджується із фактичною поведінкою сторін або з іншими фактами контрольованої операції, порівняння ціни контрольованої операції з котирувальними цінами проводиться на найближчу дату до дати ціноутворення, узгодженої сторонами контрольованої операції.

{Підпункт 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 доповнено підпунктом 39.3.3.5 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

39.3.3.6. Якщо платник податку не направить повідомлення відповідно до підпункту 39.3.3.5 підпункту 39.3.3 цього підпункту або

інформація, зазначена в повідомленні, не відповідає договірним умовам, або

сторонами операції після направлення повідомлення будуть внесені зміни до умов договору (контракту) щодо характеристик, ціни, загальної вартості, кількості та обсягу товарів, умов постачання та оплати, відповідальності сторін, або

умови такого договору (контракту) не узгоджуються з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними умовами її проведення,

контролюючий орган проводить порівняння ціни контрольованої операції з котирувальними цінами на дату переходу права власності предмета контрольованої операції або дату відвантаження товару згідно з товарно-транспортним документом (коносамент або інший документ залежно від транспортного засобу) відповідно до умов та фактичних обставин здійснення такої контрольованої операції.

{Підпункт 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 доповнено підпунктом 39.3.3.6 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

39.3.3.7. У разі якщо для порівняння ціни контрольованої операції із сировинними товарами використовувався діапазон котирувальних цін, зазначений у джерелі інформації, мінімальне та максимальне значення такого діапазону відповідає мінімальному та максимальному значенню діапазону цін для цілей підпункту 39.3.2.3 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 та підпункту 39.5.4 пункту 39.5 цієї статті.

У разі використання декількох діапазонів котирувальних цін проводиться розрахунок діапазону цін згідно з порядком, передбаченим абзацом четвертим підпункту 39.3.2.3 підпункту 39.3.2 цього пункту.

{Підпункт 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 доповнено підпунктом 39.3.3.7 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

39.3.3.8. У разі застосування платником податків для встановлення відповідності умов контрольованих операцій із сировинними товарами принципу "витягнутої руки" методів, зазначених у підпунктах 39.3.1.2^-39.3.1.5 підпункту 39.3.1 цього пункту, платник податків у документації з трансфертного ціноутворення повинен:

обґрунтувати неможливість застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни або те, що метод порівняльної неконтрольованої ціни не є найбільш доцільним щодо фактів та обставин здійснення контрольованої операції;

зазначити інформацію про всіх осіб, які брали участь у ланцюгу постачання таких товарів від виробника (постачальника) до першої непов’язаної особи або особи - нерезидента, який не відповідає критеріям, визначеним підпунктами "в" - "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 цієї статті. Інформація має містити дані про рівень показників рентабельності цих осіб, які є найбільш доцільними, виходячи із фактів та обставин їх діяльності у ланцюгу постачання.

У разі якщо платник податків не надасть такої інформації, контролюючий орган має право самостійно визначити рівень ціни контрольованої операції, що відповідає принципу "витягнутої руки", за методом порівняльної неконтрольованої ціни з урахуванням вимог підпункту 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 цього пункту.

{Підпункт 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 доповнено підпунктом 39.3.3.8 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

39.3.4. Метод ціни перепродажу

39.3.4.1. Метод ціни перепродажу полягає у порівнянні валової рентабельності від перепродажу товарів (робіт, послуг), придбаних у контрольованій операції, з валовою рентабельністю від перепродажу товарів (робіт, послуг), яка отримується у зіставних неконтрольованих операціях.

{Підпункт 39.3.4.1 підпункту 39.3.4 пункту 39.3 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.3.4.2. Метод ціни перепродажу може використовуватися, зокрема, але не виключно, якщо під час перепродажу товару здійснюються такі операції:

{Абзац перший підпункту 39.3.4.2 підпункту 39.3.4 пункту 39.3 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

підготовка товару до перепродажу та його транспортування (поділ товарів на партії, формування поставок, сортування, перепакування);

змішування товарів, якщо характеристики кінцевої продукції (напівфабрикатів) істотно не відрізняються від характеристик змішуваних товарів.

39.3.5. Метод "витрати плюс"

39.3.5.1. Метод "витрати плюс" полягає у порівнянні валової рентабельності собівартості продажу товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції з аналогічним показником рентабельності у зіставних неконтрольованих операціях.

{Підпункт 39.3.5.1 підпункту 39.3.5 пункту 39.3 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.3.5.2. Метод "витрати плюс" може застосовуватися, зокрема, але не виключно, під час:

виконання робіт (надання послуг) особами, які є пов’язаними з отримувачами результатів таких робіт (послуг);

операцій з продажу товарів, сировини або напівфабрикатів за договорами між пов’язаними особами;

{Абзац третій підпункту 39.3.5.2 підпункту 39.3.5 пункту 39.3 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за довгостроковими договорами (контрактами) між пов’язаними особами.

{Абзац четвертий підпункту 39.3.5.2 підпункту 39.3.5 пункту 39.3 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.3.6. Метод чистого прибутку

39.3.6.1. Метод чистого прибутку полягає у порівнянні відповідного фінансового показника рентабельності у контрольованій операції (чистого прибутку на основі відповідної бази (витрати, продаж, активи) або показника рентабельності операційних витрат) з відповідним показником рентабельності у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях).

{Підпункт 39.3.6.1 підпункту 39.3.6 пункту 39.3 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.3.6.2. Метод чистого прибутку використовується, зокрема, у разі відсутності або недостатності інформації, на підставі якої можна обґрунтовано зробити висновок про достатній рівень зіставності умов контрольованої операції з умовами зіставної (зіставних) неконтрольованої (неконтрольованих) операції (операцій) під час використання методів, визначених підпунктами 39.3.3^-39.3.5 пункту 39.3 цієї статті.

{Підпункт 39.3.6 пункту 39.3 статті 39 доповнено підпунктом 39.3.6.2 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.3.7. Метод розподілення прибутку

39.3.7.1. Метод розподілення прибутку полягає у виділенні кожній особі, що бере участь у контрольованій (контрольованих) операції (операціях), частини загального прибутку (або збитку), отриманого за результатами здійснення такої операції, яку б інша непов’язана особа отримала від участі у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях).

{Підпункт 39.3.7.1 підпункту 39.3.7 пункту 39.3 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.3.7.2. Якщо сторони контрольованих операцій, сукупний прибуток яких підлягає розподіленню з урахуванням положень підпункту 39.3.7 цього пункту, ведуть бухгалтерський облік та фінансову звітність на підставі різних форм та методів бухгалтерського обліку, для цілей застосування методу розподілення прибутку бухгалтерська і фінансова звітність повинна бути приведена у відповідність з єдиними методологічними засадами бухгалтерського обліку.

39.3.7.3. Метод розподілення прибутку може використовуватися, зокрема, але не виключно, у разі наявності:

істотного взаємозв’язку між контрольованими операціями та іншими операціями, що здійснюються сторонами контрольованої операції з пов’язаними з ними особами;

у сторін контрольованої операції прав на володіння (користування) об’єктами нематеріальних активів, що істотно впливають на рівень рентабельності, отриманої сторонами контрольованої операції за результатами здійснення такої контрольованої операції.

{Абзац третій підпункту 39.3.7.3 підпункту 39.3.7 пункту 39.3 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.3.7.4. Розподілення прибутку між сторонами контрольованих операцій проводиться на підставі результатів оцінки їх внеску в сукупний прибуток відповідно до критеріїв, що базуються на об’єктивних даних та підтверджуються інформацією у зіставних операціях та/або внутрішніми даними сторін контрольованих операцій з урахуванням виконаних кожною з таких сторін функцій, використаних під час здійснення контрольованих операцій активів та прийнятих економічних (комерційних) ризиків, пов’язаних з таким здійсненням.

{Підпункт 39.3.7.4 підпункту 39.3.7 пункту 39.3 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.3.7.5. Для цілей підпункту 39.3.7 цього пункту сукупним прибутком всіх сторін контрольованих операцій є сума прибутку від таких контрольованих операцій всіх сторін контрольованих операцій за період, що аналізується. При цьому залишковий прибуток (збиток) визначається як різниця між сукупним прибутком (збитком), отриманим за результатами здійснення контрольованих операцій, та сумою розрахункового прибутку (збитку) всіх сторін контрольованих операцій.

39.3.7.6. Розрахунковий прибуток (збиток) визначається на основі методів, передбачених підпунктами 39.3.1.2^-39.3.1.4 підпункту 39.3.1 цього пункту, для кожної особи, що є стороною контрольованих операцій, на основі діапазону цін товарів (робіт, послуг) або показників рентабельності для кожної сторони з урахуванням виконаних такою стороною функцій, використаних активів та прийнятих комерційних ризиків, що є типовими для зіставних операцій.

{Підпункт 39.3.7.6 підпункту 39.3.7 пункту 39.3 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.3.7.7. Визначення підсумкової величини прибутку (збитку) кожної сторони контрольованих операцій здійснюється шляхом підсумовування відповідних розрахункового прибутку (збитку) і залишкового прибутку (збитку).

39.3.7.8. Для розподілу між сторонами контрольованих операцій сукупного або залишкового прибутку (збитку) всіх сторін зазначених операцій можуть враховуватися, зокрема, але не виключно, такі показники:

розмір витрат, понесених кожною із сторін контрольованих операцій у зв’язку із створенням нематеріальних активів, використання яких впливає на розмір фактично отриманого прибутку (збитку) від контрольованих операцій;

характеристика персоналу, залученого кожною стороною контрольованих операцій, включаючи його чисельність і кваліфікацію; витрачений персоналом час; обсяг витрат на оплату праці, що мають вплив на розмір фактично отриманого прибутку (понесеного збитку) кожною стороною контрольованих операцій;

ринкова вартість активів, що були використані кожною стороною контрольованих операцій та мали вплив на розмір фактично отриманого прибутку (збитку) контрольованих операцій;

інші показники, які пов’язані з виконанням функцій, використанням активів, прийнятими комерційними ризиками та розміром фактично отриманого прибутку (збитку) кожною стороною контрольованих операцій.

39.3.8. Платник податку має право визначити відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" за сукупністю декількох контрольованих операцій із однією особою, поєднаних за принципом групування.

Принцип групування передбачає можливість об’єднання операцій для застосування методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", зазначених у підпунктах 39.3.4^-39.3.7 пункту 39.3 цієї статті, в тому числі для розрахунку показників рентабельності, встановлених підпунктом 39.3.2.5 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті, у разі якщо такі операції є тісно взаємопов’язаними чи є продовженням одна одної або мають безперервний чи регулярний характер. До таких операцій, зокрема, можуть належати:

придбання (продаж) товарів (робіт, послуг) за довгостроковими договорами, зокрема, операції за якими здійснюються протягом усього звітного (податкового) періоду;

передача (отримання) прав на використання різних нематеріальних активів, пов’язаних із одним товаром (послугою);

придбання (продаж) серії тісно пов’язаних продуктів (продуктової групи) та/або послуг;

придбання (продаж) різних товарів (робіт, послуг) за умови, що один товар (робота, послуга) або одна група товарів (робіт, послуг) створює попит на інший товар (роботу, послугу) або групу товарів (робіт, послуг).

{Пункт 39.3 статті 39 доповнено підпунктом 39.3.8 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.3.9. Під час розрахунку показника рентабельності щодо окремої контрольованої операції (сукупності згрупованих контрольованих операцій відповідно до підпункту 39.3.8 цього пункту) для визначення операційних витрат та доходів, безпосередньо пов’язаних з такою операцією, використовується найбільш обґрунтований алгоритм розподілу, що відповідає економічній суті контрольованої операції та характеру понесених витрат чи отриманих доходів.

{Пункт 39.3 статті 39 доповнено підпунктом 39.3.9 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.3.10. Для контрольованих операцій, передбачених підпунктами "в" і "е" підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 цієї статті, у разі відсутності достовірної інформації про зіставні неконтрольовані операції, та, як наслідок, неможливості встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" за методами, визначеними у підпункті 39.3.1 цього пункту, визначення вартості нематеріальних активів або розміру відповідної компенсації може здійснюватися за методикою зіставної оцінки вартості, яка ґрунтується на розрахунку поточної вартості (дисконтованої вартості) майбутніх грошових потоків.

Розрахунок поточної вартості (дисконтованої вартості) майбутніх грошових потоків здійснюється відповідно до Національних або Міжнародних стандартів оцінки.

{Пункт 39.3 статті 39 доповнено підпунктом 39.3.10 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

39.4. Складення та подання звітності для податкового контролю

{Абзац перший пункту 39.4 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.4.1. Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

39.4.2. Платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції.

{Абзац перший підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

Платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

{Підпункт 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

39.4.2.1. У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

новий звіт до закінчення граничного строку подання звіту про контрольовані операції за такий самий звітний період;

уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду.

Подання платником податку уточнюючого звіту про контрольовані операції не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктами 120.4 і 120.6 статті 120 цього Кодексу.

Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати звіт (уточнюючий звіт) про контрольовані операції за звітний період, який перевіряється.

Форма та порядок складання звіту про контрольовані операції встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

39.4.2.2. Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній має містити, зокрема, таку інформацію:

а) дані про материнську компанію міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків, зокрема її назву, дані про державу (територію) податкового резидентства, державу (територію) реєстрації (якщо відрізняється від держави/території податкового резидентства), ідентифікаційний (реєстраційний) номер (код), присвоєний материнській компанії як платнику податків у державі (території) її реєстрації, будь-які інші ідентифікаційні (реєстраційні) номери (коди) материнської компанії та їх тип, інформацію про адресу (адреси) материнської компанії (адреса місцезнаходження, адреса місця здійснення підприємницької діяльності тощо);

б) дані про учасника міжнародної групи компаній, який є уповноваженим учасником такої міжнародної групи компаній на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків (за наявності такого уповноваженого учасника), зокрема його назву, дані про державу (територію) податкового резидентства, державу (територію) реєстрації (якщо відрізняється від держави/території податкового резидентства), ідентифікаційний (реєстраційний) номер (код), присвоєний учаснику міжнародної групи компаній як платнику податків у державі (території) його реєстрації, будь-які інші ідентифікаційні (реєстраційні) номери (коди) учасника міжнародної групи компаній та їх тип, інформацію про адресу (адреси) такого учасника міжнародної групи компаній (адреса місцезнаходження, адреса місця здійснення підприємницької діяльності тощо);

в) дата, яка є останнім днем фінансового року, за який складається консолідована фінансова звітність міжнародної групи компаній, а якщо така звітність не складається - дата закінчення фінансового року відповідно до внутрішніх положень материнської компанії міжнародної групи компаній;

г) інформація про розмір сукупного консолідованого доходу міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному, розрахований згідно із стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній.

У разі якщо законодавство іноземної юрисдикції податкового резидентства материнської компанії не передбачає вимоги щодо подання звітів у розрізі країн міжнародної групи компаній для цілей автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією, у повідомленні про участь у міжнародній групі компаній зазначається також інформація про те, що материнська компанія міжнародної групи компаній не зобов’язана подавати звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній.

Форма та порядок складання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

{Підпункт 39.4.2.2 підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023}

{Підпункт 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 609-VIII від 15.07.2015; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

39.4.3. Платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період.

{Підпункт 39.4.3 пункту 39.4 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.4.4. На запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.

Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті.

{Підпункт 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}

39.4.5. Запит надсилається не раніше 1 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено.

{Підпункт 39.4.5 пункту 39.3 статті 39 в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

39.4.6. Документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) повинна містити таку інформацію:

{Абзац перший підпункту 39.4.6 пункту 39.3 статті 39 в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

а) дані про особу (осіб), яка є стороною контрольованої операції, та про пов’язаних осіб платника податків (у звітному періоді, в якому здійснювалася контрольована операція, та на момент подання документації), а саме:

контрагента (контрагентів) контрольованої операції;

фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків (за наявності);

{Підпункт "а" підпункту 39.4.6 пункту 39.3 статті 39 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 25 і більше відсотків;

{Абзац четвертий підпункту "а" підпункту 39.4.6 пункту 39.3 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

осіб, корпоративними правами яких у розмірі 25 і більше відсотків безпосередньо (опосередковано) володіє платник податків.

{Абзац п'ятий підпункту "а" підпункту 39.4.6 пункту 39.3 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

Дані повинні бути такими, що дають змогу ідентифікувати таких пов’язаних осіб (включаючи найменування держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи, код особи, встановлений у державі (країні) їх реєстрації) та розкривати інформацію щодо критеріїв визнання таких осіб пов’язаними;

{Підпункт "а" підпункту 39.4.6 пункту 39.3 статті 39 в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

б) загальний опис діяльності групи компаній (включаючи материнську компанію та її дочірні підприємства), у тому числі організаційну структуру такої групи, опис господарської діяльності цієї групи, політику трансфертного ціноутворення, інформацію про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти (назва держави, на території якої такі особи утримують свої головні офіси);

{Підпункт "б" підпункту 39.4.6 пункту 39.3 статті 39 в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

в) опис структури управління платника податків, схема його організаційної структури із зазначенням загальної кількості працюючих осіб та в розрізі окремих підрозділів платника податків станом на дату операції або на кінець звітного періоду;

{Підпункт "в" підпункту 39.4.6 пункту 39.3 статті 39 в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

г) опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема, економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких проводить свою діяльність платник податків, основні конкуренти;

ґ) відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків;

д) опис контрольованої операції із зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції.

Опис операцій з придбання (продажу) товарів, робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції у порівнянні із неконтрольованими операціями, які є реально доступними альтернативними варіантами такої контрольованої операції) і наявності ділової мети їх придбання (продажу);

{Підпункт "д" підпункту 39.4.6 пункту 39.3 статті 39 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020}

{Підпункт "д" підпункту 39.4.6 пункту 39.3 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

е) опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знаку та іншу інформацію, пов’язану з якісними характеристиками товару (роботи, послуги).

{Абзац другий підпункту "е" підпункту 39.4.6 пункту 39.3 статті 39 виключено на підставі Закону № 1117-IX від 17.12.2020}

є) відомості про фактично проведені розрахунки у контрольованій операції (сума та валюта платежів, дата, платіжні документи);

ж) чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни, зокрема бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

з) функціональний аналіз контрольованої операції: відомості про функції осіб, що є сторонами (беруть участь) у контрольованій операції, про використані ними активи, пов’язані з такою контрольованою операцією, та економічні (комерційні) ризики, які такі особи враховували під час здійснення контрольованої операції;

и) економічний та порівняльний аналіз:

суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення контрольованої операції, рівень рентабельності;

обґрунтування вибору методу, який застосовано для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", фінансового показника згідно з підпунктом 39.3.2.5 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті та сторони, що досліджувалася згідно з підпунктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті;

обґрунтування вибору та інформація про зіставні операції (зіставних осіб) і джерела інформації, які використовувалися для аналізу;

обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності відповідно до підпункту 39.3.2.8 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності;

{Підпункт "и" підпункту 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

розрахунок діапазону цін (рентабельності);

опис та розрахунок проведених коригувань згідно з підпунктом 39.2.2.1 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 цієї статті.

Фінансові показники, що використовувалися під час розрахунку показників рентабельності контрольованої операції, мають бути підтверджені даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності сторони контрольованої операції, що досліджувалася згідно з підпунктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті.

{Підпункт "и" підпункту 39.4.6 пункту 39.3 статті 39 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

У разі якщо стороною контрольованої операції здійснюється постачання (продаж) товарів, робіт, послуг, інших предметів за контрольованими операціями декільком особам, і для цілей встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" здійснюється порівняння показника рентабельності такого постачальника, документація має містити опис алгоритму розподілу витрат постачальника, понесених для здійснення таких операцій, які враховуються під час розрахунку показника рентабельності. Такий опис має містити інформацію про економічне обґрунтування вибору алгоритму розподілу витрат, методику його застосування, а також фактичний розрахунок, здійснений відповідно до обраної методики;

і) відомості про проведене платником податку самостійне або пропорційне коригування податкової бази та сум податку відповідно до підпунктів 39.5.4 і 39.5.5 пункту 39.5 цієї статті (у разі його проведення);

{Підпункт 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

ї) якщо платник входить до міжнародної групи компаній:

копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованій операції;

копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній щодо контрольованої операції і в підготовці яких не брав участі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

{Підпункт 39.4.6 пункту 39.3 статті 39 доповнено підпунктом "ї" згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

й) копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків);

{Підпункт 39.4.6 пункту 39.3 статті 39 доповнено підпунктом "й" згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

к) копії договорів (контрактів) та будь-які доповнення до них, за якими здійснювалася контрольована операція.

{Підпункт 39.4.6 пункту 39.3 статті 39 доповнено підпунктом "к" згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

39.4.7. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.

Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік - не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.

Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором.

У разі порушення таким платником податків терміну, визначеного абзацом третім цього підпункту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право направити запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) за той самий період іншому платнику податків, що входить до складу тієї самої міжнародної групи компаній. При цьому перший платник податків не звільняється від виконання обов’язку з надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла).

Запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) платнику податків не направляється, якщо така документація вже надана відповідно до цього підпункту центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, будь-яким іншим платником податків, що входить до складу тієї самої міжнародної групи компаній.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) - сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, що має містити інформацію про:

а) організаційну структуру міжнародної групи компаній (у вигляді графічної схеми) із зазначенням осіб, які є учасниками міжнародної групи компаній, їх організаційно-правових форм, структуру власності (із зазначенням часток володіння) та держави і території, у яких зазначені особи здійснюють свою діяльність;

б) загальний опис діяльності міжнародної групи компаній, що включає в себе:

опис ключових факторів, що впливають на фінансовий результат міжнародної групи компаній;

опис ланцюгів постачання та утворення вартості найбільших за показником виручки міжнародної групи компаній п’яти товарів (робіт, послуг), а також ланцюгів постачання будь-яких інших товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав), частка яких становить більше 5 відсотків виручки міжнародної групи компаній за фінансовий рік, і основних географічних ринків, на яких реалізуються (виконуються, надаються) зазначені товари (роботи, послуги);

перелік та стислий опис суттєвих договорів з надання (отримання) послуг, робіт, укладених між учасниками міжнародної групи (крім договорів, пов’язаних з проведенням науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт), у тому числі опис функціональних можливостей основних учасників міжнародної групи, задіяних у наданні таких послуг, робіт, політики з трансфертного ціноутворення щодо розподілу вартості послуг та визначення цін на оплату внутрішньогрупових послуг;

стислий функціональний аналіз діяльності учасників міжнародної групи компаній, що мають суттєвий вплив на фінансовий результат цієї групи, в тому числі опис основних функцій, що виконуються, активів, що використовуються, економічних (комерційних) ризиків, що приймаються;

інформацію про основні угоди щодо реструктуризації бізнесу, придбання та відчуження активів, що відбувалися протягом фінансового року;

в) нематеріальні активи, які використовуються міжнародною групою компаній в своїй діяльності, зокрема:

опис стратегії розвитку міжнародної групи компаній щодо розробки, володіння і використання нематеріальних активів, у тому числі розміщення основних науково-дослідних центрів і органів управління ними;

перелік та опис нематеріальних активів (груп нематеріальних активів), що мають істотний вплив на ціноутворення компаній міжнародної групи, із зазначенням учасників такої міжнародної групи компаній, які володіють такими активами на праві власності або іншому праві (користування, володіння та/або розпорядження);

перелік суттєвих договорів, пов’язаних з нематеріальними активами, укладених між учасниками міжнародної групи компаній, у тому числі ліцензійних угод, домовленостей щодо покриття витрат, основних угод щодо надання науково-дослідних послуг;

опис політики трансфертного ціноутворення міжнародної групи компаній щодо проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і нематеріальних активів;

опис суттєвих операцій з передачі нематеріальних активів між учасниками міжнародної групи компаній протягом відповідного фінансового року із зазначенням назв таких учасників, держав реєстрації та юрисдикцій, де вони провадять свою діяльність, компенсацій, що здійснювалися у звітному (податковому) періоді, та рівня винагород (компенсаційних виплат), пов’язаних з такою передачею;

г) фінансову діяльність міжнародної групи компаній, зокрема:

загальний опис, яким чином фінансується така група, включаючи інформацію про фінансування, залучене від осіб, які не є учасниками міжнародної групи компаній;

зазначення усіх учасників міжнародної групи компаній, які здійснюють централізовану внутрішньогрупову фінансову діяльність для учасників цієї групи, з інформацією щодо держав (територій), які є місцем реєстрації таких учасників, та/або місця знаходження органу їх управління;

загальний опис політики трансфертного ціноутворення щодо фінансування учасників міжнародної групи компаній;

ґ) консолідовану фінансову звітність міжнародної групи компаній за останній фінансовий рік, а у разі її відсутності - іншу консолідовану звітність, підготовлену для управлінських, податкових або інших цілей;

д) перелік і стислий опис існуючих односторонніх договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), які застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній і пов’язані з розподілом доходів між державами (територіями).

{Підпункт 39.4.7 пункту 39.4 статті 39 в редакції Законів № 1797-VIII від 21.12.2016, № 466-IX від 16.01.2020}

39.4.8. Документація з трансфертного ціноутворення та глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) подаються платником податків державною мовою в паперовому вигляді або в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

У разі подання разом із документацією документів, викладених іноземною мовою, платник податків одночасно подає переклад таких документів державною мовою.

Засвідчення автентичності перекладу документації з трансфертного ціноутворення та глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) державною мовою не здійснюється.

Значення вартісних показників глобальної документації можуть зазначатися у валюті, в якій материнська компанія міжнародної групи компаній складає консолідовану фінансову звітність.

{Підпункт 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законами № 609-VIII від 15.07.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

39.4.9. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 30 календарних днів з дати його отримання інформацію відповідно до підпунктів 39.4.6 і 39.4.7 пункту 39.4 цієї статті та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у разі встановлення однієї з таких обставин:

подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення не містить інформації в обсязі, зазначеному в підпункті 39.4.6 пункту 39.4 цієї статті, та/або не містить належного обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки";

подана платником податків глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) не містить інформації в обсязі, зазначеному в підпункті 39.4.7 пункту 39.4 цієї статті.

Зазначена додаткова інформація є невід’ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення та/або глобальної документації (майстер-файла).

{Підпункт 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

39.4.10. Платник податків - резидент України, що належить до міжнародної групи компаній, у випадках, визначених цим підпунктом, зобов’язаний подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному, розрахований згідно із стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній (за відсутності інформації - відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), дорівнює або перевищує відповідний показник мінімального розміру сукупного консолідованого доходу, визначений підпунктом 39.4.10^-2 цього пункту, та за наявності однієї з таких обставин:

платник податків є материнською компанією міжнародної групи компаній;

материнська компанія міжнародної групи компаній уповноважує платника податків - резидента України на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній до контролюючого органу;

відповідно до вимог законодавства юрисдикції податкового резидентства материнської компанії міжнародної групи компаній подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній від такої міжнародної групи компаній не вимагається;

між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії міжнародної групи компаній є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але не набрала чинності відповідна угода QCAA станом на дату закінчення фінансового року, за який згідно з підпунктом 39.4.11 цього пункту має бути поданий звіт у розрізі країн щодо такої міжнародної групи компаній;

між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії міжнародної групи компаній є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але наявні факти системного невиконання відповідної угоди QCAA. Про наявність таких фактів (у тому числі виявлених на підставі повідомлення іноземної юрисдикції податкового резидентства уповноваженого учасника міжнародної групи компаній про системне невиконання відповідної угоди QCAA, наданого компетентному органу України) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомляє платника податків - резидента України, який належить до міжнародної групи компаній, материнська компанія якої є податковим резидентом такої іноземної юрисдикції. Зазначене повідомлення надсилається протягом 10 робочих днів з дня встановлення передбачених цим абзацом фактів у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Якщо більше ніж один учасник такої міжнародної групи компаній є платником податків - резидентом України, зазначене повідомлення надсилається одному з них за вибором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Для цілей цього підпункту системне невиконання угоди QCAA щодо іноземної юрисдикції означає, що іноземна юрисдикція податкового резидентства відповідного учасника міжнародної групи компаній має чинну угоду QCAA з Україною, але призупинила автоматичний обмін звітами у розрізі країн міжнародної групи компаній з причин, відмінних від тих, що відповідають умовам такої угоди, або іншим чином тривало і послідовно не надає в автоматичному режимі до України звіти у розрізі країн міжнародної групи компаній, що знаходяться в її розпорядженні, про міжнародні групи компаній, які мають учасників в Україні.

Якщо більше ніж один учасник міжнародної групи компаній є платником податків - резидентом України та наявні одна або декілька обставин, визначених абзацами п’ятим - сьомим цього підпункту, міжнародна група компаній може призначити одного з таких учасників уповноваженим на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній. Про таке призначення уповноважений учасник міжнародної групи компаній повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, шляхом подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, визначеного підпунктом 39.4.2 цього пункту. У разі якщо з підстав, передбачених цим абзацом, уповноважений учасник міжнародної групи компаній подає уточнене повідомлення про участь у міжнародній групі компаній і таке подання здійснюється не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, в якому цей учасник міжнародної групи компаній одержав інформацію про своє призначення уповноваженим учасником міжнародної групи компаній, штраф за надання недостовірної інформації у повідомленні про участь у міжнародній групі компаній, передбачений пунктом 120.5 статті 120 цього Кодексу, не застосовується.

{Пункт 39.4 статті 39 доповнено підпунктом 39.4.10 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020; в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023}

39.4.10^-1. За наявності однієї або декількох обставин, передбачених абзацами п’ятим - сьомим підпункту 39.4.10 цього пункту, платник податків - резидент України, який належить до міжнародної групи компаній, звільняється від подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній стосовно відповідного фінансового року, визначеного підпунктом 39.4.11 цього пункту, якщо одночасно виконуються такі умови:

1) міжнародна група компаній, учасником якої є такий платник податків, подала звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній стосовно відповідного фінансового року через іншого уповноваженого учасника міжнародної групи компаній в іноземній юрисдикції його податкового резидентства за такий фінансовий рік;

2) подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній здійснюється не пізніше граничної дати подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, визначеної підпунктом 39.4.11 цього пункту;

3) законодавство іноземної юрисдикції податкового резидентства уповноваженого учасника материнської компанії передбачає вимоги щодо подання звітів у розрізі країн міжнародної групи компаній для цілей автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією;

4) іноземна юрисдикція податкового резидентства уповноваженого учасника міжнародної групи компаній має чинну угоду QCAA з Україною станом на дату закінчення фінансового року, за який згідно з підпунктом 39.4.11 цього пункту має бути подано звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній щодо такої міжнародної групи компаній;

5) іноземна юрисдикція податкового резидентства уповноваженого учасника міжнародної групи компаній не повідомила компетентний орган України про системне невиконання відповідної угоди QCAA;

6) учасник міжнародної групи компаній повідомив податкові органи юрисдикції свого податкового резидентства про те, що він уповноважений на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній за відповідну міжнародну групу компаній (якщо таке повідомлення передбачено законодавством юрисдикції податкового резидентства цього учасника міжнародної групи компаній);

7) платник податків - резидент України, який належить до тієї самої міжнародної групи компаній, повідомив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про учасника міжнародної групи компаній, який є уповноваженим учасником такої міжнародної групи компаній на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, шляхом подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, визначеного підпунктом 39.4.2 цього пункту.

{Пункт 39.4 статті 39 доповнено підпунктом 39.4.10^-1 згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

39.4.10^-2. Для цілей подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній застосовуються такі показники мінімального розміру сукупного консолідованого доходу міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків:

еквівалент 750 мільйонів євро - для обставин, визначених абзацом третім підпункту 39.4.10 цього пункту;

еквівалент 750 мільйонів євро - для обставин, визначених абзацами четвертим - сьомим підпункту 39.4.10 цього пункту, але якщо законодавством іноземної юрисдикції податкового резидентства материнської компанії міжнародної групи компаній або уповноваженого учасника материнської компанії (у разі його призначення материнською компанією) визначено інший розмір сукупного консолідованого доходу міжнародної групи компаній, деномінований не в євро, який згідно із законодавством такої іноземної юрисдикції застосовується для цілей подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній (за наявності такого законодавства), граничним розміром для обставин подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, визначених абзацами четвертим - сьомим підпункту 39.4.10 цього пункту, вважається такий інший розмір.

{Пункт 39.4 статті 39 доповнено підпунктом 39.4.10^-2 згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

39.4.11. Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній містить інформацію в розрізі кожної юрисдикції (держави, території), у якій зареєстрований учасник відповідної міжнародної групи компаній або в якій міжнародна група компаній здійснює свою діяльність, та щодо кожного учасника такої міжнародної групи компаній, зокрема, але не виключно:

{Абзац перший підпункту 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023}

а) назву держави (території), відповідно до законодавства якої учасник міжнародної групи компаній заснований, та держави (території), резидентом якої він є;

б) загальну суму доходів (виручки) за фінансовий рік, за який складається звіт у розрізі країн, у тому числі з розбивкою на суму доходів (виручки) відповідно до угод, укладених учасниками цієї міжнародної групи компаній і пов’язаними особами, та суму доходів (виручки) за угодами з непов’язаними особами;

в) суму прибутку (збитку) до оподаткування за фінансовий рік, за який складається звіт у розрізі країн;

г) суму сплаченого податку на прибуток підприємств (корпоративного податку) або його аналога у фінансовому році, за який складається звіт у розрізі країн;

ґ) суму нарахованого податку на прибуток підприємств (корпоративного податку) або його аналога за фінансовий рік, за який складається звіт у розрізі країн;

д) розмір статутного капіталу (зареєстрованого статутного капіталу) на дату закінчення фінансового року, за який складається звіт у розрізі країн;

е) суму нерозподіленого (накопиченого) прибутку на дату закінчення фінансового року, за який складається звіт у розрізі країн;

є) чисельність працівників за фінансовий рік, за який складається звіт у розрізі країн;

ж) балансову вартість матеріальних активів (інших, ніж грошові кошти або грошові еквіваленти, нематеріальні активи, фінансові активи) на дату закінчення фінансового року, за який складається звіт у розрізі країн;

{Абзац десятий підпункту 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

з) основні види діяльності, що здійснюються учасниками міжнародної групи компаній;

и) дані щодо кожного учасника міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків, зокрема його назву, дані про державу (територію) податкового резидентства, державу (територію) реєстрації (якщо відрізняється від держави/території податкового резидентства), ідентифікаційний (реєстраційний) номер (код), присвоєний учаснику міжнародної групи компаній як платнику податків у державі (території) його реєстрації, будь-які інші ідентифікаційні (реєстраційні) номери (коди) учасника міжнародної групи компаній та їх тип, інформацію про адресу (адреси) такого учасника міжнародної групи компаній (адреса місцезнаходження, адреса місця здійснення підприємницької діяльності тощо).

{Підпункт 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

Форма звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній та порядок його заповнення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній складається за фінансовий рік, встановлений материнською компанією міжнародної групи компаній, що може не збігатися з календарним роком, та подається не пізніше дванадцяти місяців після останнього дня такого фінансового року (у разі відсутності відомостей про встановлений материнською компанією міжнародної групи компаній фінансовий рік - протягом дванадцяти місяців після закінчення календарного року).

{Абзац чотирнадцятий підпункту 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

{Пункт 39.4 статті 39 доповнено підпунктом 39.4.11 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

39.4.11^-1. Якщо контролюючий орган виявляє помилки у поданому звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній або отримує повідомлення про такі помилки від компетентного органу іншої юрисдикції на підставі угоди QCAA, він повідомляє платника податків про необхідність виправлення помилок або уточнення інформації у поданому звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній. Платник податків зобов’язаний подати уточнений звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній з відповідними виправленнями або надати пояснення засобами електронного зв’язку в порядку, передбаченому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше 30 календарних днів з дня отримання повідомлення контролюючого органу.

{Пункт 39.4 статті 39 доповнено підпунктом 39.4.11^-1 згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

39.4.12. Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній, поданий платником податків відповідно до підпункту 39.4.10 цього підпункту, є об’єктом автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією.

{Пункт 39.4 статті 39 доповнено підпунктом 39.4.12 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

39.4.13. Інформація звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, який отримано центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, від платника податків відповідно до підпункту 39.4.10 цього підпункту та/або в рамках міжнародних угод щодо автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією, використовується для цілей оцінки ризиків трансфертного ціноутворення під час проведення моніторингу контрольованих операцій та не може бути самостійною підставою для проведення коригування обсягу оподатковуваного прибутку платника податків.

{Пункт 39.4 статті 39 доповнено підпунктом 39.4.13 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

39.4.14. Інформація звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, отриманого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в рамках міжнародних угод щодо автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією, є інформацією з обмеженим доступом з урахуванням вимог статті 22 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах.

{Пункт 39.4 статті 39 доповнено підпунктом 39.4.14 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

39.4.15. Для цілей підпунктів 39.4.7 і 39.4.10 цього підпункту розрахунок сукупного консолідованого доходу міжнародної групи компаній здійснюється відповідно до офіційного курсу гривні щодо євро (середній за період) за календарний рік, що передує звітному року.

{Пункт 39.4 статті 39 доповнено підпунктом 39.4.15 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

39.5. Податковий контроль за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки"

39.5.1. Податковий контроль за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" здійснюється шляхом моніторингу контрольованих операцій, опитування з питань трансфертного ціноутворення та проведення перевірок з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки".

{Абзац перший підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 в редакції Законів № 609-VIII від 15.07.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.5.1.1. Моніторинг умов контрольованих операцій здійснюється шляхом аналізу звітів про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення, глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) та звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, будь-яких інших інформаційних джерел, та шляхом отримання податкової інформації відповідно до статті 73 цього Кодексу.

{Абзац перший підпункту 39.5.1.1 підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

З метою встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" посадові особи контролюючого органу, під час проведення аналізу звітів про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла), поданих платником податків відповідно до пункту 39.4 цієї статті, мають право проводити опитування уповноважених осіб та/або працівників платника податків.

{Абзац другий підпункту 39.5.1.1 підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1797-VIII від 21.12.2016, № 466-IX від 16.01.2020}

Порядок проведення моніторингу контрольованих операцій та опитування встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

{Абзац третій підпункту 39.5.1.1 підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.5.1.2. У разі якщо контролюючий орган під час виконання функцій податкового контролю виявив факти проведення платником податків контрольованих операцій, звіт про які відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 цієї статті не подано, він надсилає повідомлення про виявлені контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Повідомлення надсилається засобами електронного зв’язку не пізніше 5 робочих днів із дня виявлення таких операцій.

Днем виявлення контролюючим органом фактів проведення платником податків контрольованих операцій, звіт про які відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 цієї статті не подано, є дата складання акта документальної перевірки, в якому зафіксовано такий факт.

{Абзац другий підпункту 39.5.1.2 підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

{Підпункт 39.5.1.2 підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 609-VIII від 15.07.2015}

39.5.2. Перевірка з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" проводиться відповідно до положень глави 8 розділу II цього Кодексу з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

{Абзац перший підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.5.2.1. Перевірка з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" може бути проведена контролюючим органом у разі:

надання платником податків документації з трансфертного ціноутворення відповідно до підпункту 39.4.4 пункту 39.4 цієї статті;

неподання платником податків чи подання з порушенням вимог пункту 39.4 цієї статті звіту про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення, глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла), звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній;

подання платником податків заяви про намір провести пропорційне коригування.

{Підпункт 39.5.2.1 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 в редакції Законів № 609-VIII від 15.07.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016, № 466-IX від 16.01.2020}

39.5.2.2. Порядок проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

{Підпункт 39.5.2.2 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.5.2.3. Надання платником податків документів відбувається згідно з вимогами пунктів 85.2 і 85.3 статті 85 цього Кодексу протягом 10 робочих днів з дати початку перевірки.

{Абзац перший підпункту 39.5.2.3 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

У разі необхідності отримання під час проведення перевірки додаткових документів та/або інформації щодо:

{Абзац другий підпункту 39.5.2.3 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

здійснення фінансово-господарських операцій, пов’язаних із контрольованою операцією;

{Абзац підпункту 39.5.2.3 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

господарських операцій із непов’язаними особами, що можуть визнаватись зіставними з контрольованою операцією;

{Абзац підпункту 39.5.2.3 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

підтвердження або спростування інформації, наведеної платником у поданому звіті про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення, глобальній документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла);

{Абзац підпункту 39.5.2.3 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

даних, зазначених у звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків;

{Абзац підпункту 39.5.2.3 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

інших документів та інформації, необхідних для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки";

{Абзац підпункту 39.5.2.3 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

зазначені документи та/або інформація надаються платником податків протягом 15 робочих днів з дати отримання запиту від посадових (службових) осіб контролюючого органу, які проводять перевірку.

{Абзац підпункту 39.5.2.3 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

Посадові (службові) особи контролюючого органу, які проводять перевірку з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", мають право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи.

{Абзац підпункту 39.5.2.3 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

У разі якщо документи, що належать до предмета перевірки, створювалися платником податків в електронній формі, платник податків має право надати копії таких документів засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

{Абзац підпункту 39.5.2.3 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

39.5.2.4. Контролюючий орган не має права проводити більше однієї перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" одного платника податків протягом календарного року. Контролюючий орган не має права повторно проводити перевірку з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" платника податків, які вже були перевірені (крім випадків, зазначених у підпунктах 78.1.5, 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу).

{Підпункт 39.5.2.4 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

{Підпункт 39.5.2.5 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.5.2.6. Проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" не перешкоджає проведенню перевірок, визначених статтею 75 цього Кодексу.

{Підпункт 39.5.2.6 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

39.5.2.7. Строк проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу "витягнутої руки" обчислюється з дня прийняття рішення про її проведення до дня складення акта (довідки) про проведення такої перевірки.

Термін проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу "витягнутої руки" переривається у разі розгляду судом позовів платника податків з питань, пов’язаних з призначенням, проведенням або предметом такої перевірки, до завершення судових процедур.

{Підпункт 39.5.2.7 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

{Підпункт 39.5.2.7 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

39.5.2.8. Тривалість перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" не повинна перевищувати 18 місяців.

Кожні шість місяців проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" контролюючий орган надає платнику податків інформацію про поточний стан проведення перевірки.

{Підпункт 39.5.2.8 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.5.2.9. У разі необхідності отримання інформації від іноземних державних органів, проведення експертизи та/або перекладу на українську мову документів, необхідних для дослідження відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", строк проведення перевірки за рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може бути продовжений на строк, що не перевищує 12 місяців.

39.5.2.10. Під час перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" можуть бути перевірені господарські операції з урахуванням строку, передбаченого пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

{Підпункт 39.5.2.10 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.5.2.11. Якщо платник податків використав найбільш доцільний метод встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" згідно з критеріями, передбаченими пунктом 39.3 цієї статті, такий метод використовується під час перевірки контролюючим органом.

Якщо контролюючим органом доведено, що застосований платником податків метод (комбінація методів) не дає змоги найбільш обґрунтовано встановити відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", він має право застосувати інші методи (комбінацію методів) для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".

39.5.2.12. Застосування методів (комбінації методів) встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", не встановлених цією статтею, забороняється.

39.5.2.13. Контролюючий орган, який проводить перевірку з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", має право:

а) надсилати запити про надання документів (інформації) щодо контрольованої операції іншим платникам податків відповідно до підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу, які:

{Абзац перший підпункту "а" підпункту 39.5.2.13 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}

є сторонами контрольованої операції, що перевіряється, або

{Абзац підпункту "а" підпункту 39.5.2.13 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

були задіяні в ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав), що є предметом контрольованої операції, або

{Абзац підпункту "а" підпункту 39.5.2.13 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

з урахуванням інформації, отриманої від платника податків та/або від інших суб’єктів інформаційних відносин, володіють інформацією, необхідною для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".

{Абзац підпункту "а" підпункту 39.5.2.13 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}

У разі ненадання платниками податків, зазначеними у підпункті "а" цього підпункту, документів (інформації) на запит контролюючого органу, який проводить перевірку з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", та/або надання неповної інформації контролюючий орган має право провести зустрічну звірку таких платників податків у порядку, передбаченому пунктом 73.5 статті 73 цього Кодексу;

б) проводити опитування посадових осіб та/або працівників платників податків, які є сторонами контрольованої операції. Платники податків зобов’язані забезпечити можливість посадовим особам, які проводять перевірку з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", провести опитування відповідних посадових осіб або працівників;

в) надсилати запити компетентним органам іноземних держав щодо предмета та обставин здійснення контрольованої операції та/або щодо господарської діяльності та фінансової звітності нерезидента - сторони контрольованої операції;

г) проводити зустрічі з платником податків (уповноваженими ним особами) для обговорення методів визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки", застосованої контролюючим органом під час перевірки;

{Підпункт "г" підпункту 39.5.2.13 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

ґ) відвідувати та проводити з дозволу платника податків огляд приміщень, об’єктів та споруд, де провадиться діяльність платника податків, пов’язана з проведенням контрольованої операції.

{Підпункт 39.5.2.13 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 доповнено підпунктом "ґ" згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

{Підпункт 39.5.2.13 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}

39.5.2.14. Результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" оформляються у формі акта (довідки), що складається у двох примірниках, підписується посадовими особами, які проводили перевірку та платником податків або його представником.

{Підпункт 39.5.2.14 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.5.2.15. Якщо за результатами перевірки виявлено, що умови контрольованої операції відрізняються від умов, що відповідають принципу "витягнутої руки", що призвело до невірного розрахунку обсягу оподатковуваного прибутку платника податку та/або заниження суми податку, складається акт перевірки. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

{Підпункт 39.5.2.15 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.5.2.16. У разі якщо за результатами перевірок, що не стосуються трансфертного ціноутворення, або платником податків самостійно вже були донараховані податкові зобов’язання на підставі коригування цін та обмежень рівня витрат та доходів за такими операціями, суми донарахованих податкових зобов’язань за результатами такої перевірки та/або самостійного донарахування зараховуються в погашення нарахованих податків за результатами перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки".

{Підпункт 39.5.2.16 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.5.2.17. Форма акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" та вимоги до його (її) складення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Акт про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" повинен містити документально підтверджені факти відхилення умов контрольованої операції від умов, що відповідають принципу "витягнутої руки", обґрунтування того, що таке відхилення спричинило неправильний розрахунок обсягу оподатковуваного прибутку платника податку та/або заниження суми податку із наведенням відповідних розрахунків.

{Підпункт 39.5.2.17 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.5.2.18. У разі відмови платника податків або його представника від підписання акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

{Підпункт 39.5.2.18 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.5.2.19. Акт (довідка) перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" повинен бути вручений протягом двох робочих днів з дати його складення платнику податків, щодо якого проводилася перевірка, або його представнику під розписку.

{Підпункт 39.5.2.19 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.5.2.20. У разі незгоди платника податків або його представника з висновками перевірки або фактами та даними, викладеними в акті про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", вони мають право подати свої заперечення протягом 30 днів з дня отримання акта. При цьому платник податків має право подати разом із запереченнями або в погоджений строк документи (їх завірені копії), що підтверджують обґрунтованість заперечень.

Такі заперечення розглядаються протягом 30 робочих днів, що настають за днем їх отримання, а платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

{Підпункт 39.5.2.20 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.5.2.21. Прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" здійснюється у порядку, передбаченому статтею 86 цього Кодексу, але не раніше закінчення терміну для надання платником заперечень, визначеного підпунктом 39.5.2.20 цього пункту.

{Підпункт 39.5.2.21 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законами № 609-VIII від 15.07.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.5.2.22. Оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", здійснюється відповідно до статті 56 цього Кодексу.

{Підпункт 39.5.2.22 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

{Підпункт 39.5.2.23 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.5.3. Джерела інформації, що використовуються для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки"

39.5.3.1. Платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з підпунктом 39.2.2 пункту 39.2 цієї статті, зокрема:

{Абзац перший підпункту 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 609-VIII від 15.07.2015}

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;

{Абзац другий підпункту 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 609-VIII від 15.07.2015}

б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

{Підпункт "б" підпункту 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

{Підпункт 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 доповнено підпунктом "г" згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

{Підпункт 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 доповнено підпунктом "г" згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.5.3.2. Якщо платник податків з метою встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, використав джерела інформації, передбачені підпунктом 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 цього пункту, контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій.

39.5.3.3. Для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки у органів державної влади).

Вимоги цього підпункту не стосуються податкової інформації, отриманої контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" відповідно до підпункту 39.5.2.13 підпункту 39.5.2 цього пункту.

{Підпункт 39.5.3.3 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

39.5.4. Самостійне коригування

39.5.4.1. У разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу "витягнутої руки", та/або не відповідають розумній економічній причині (діловій меті), платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету:

{Абзац перший підпункту 39.5.4.1 підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

розрахувавши свої податкові зобов’язання відповідно до:

{Підпункт 39.5.4.1 підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

максимального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна/показник рентабельності контрольованої операції була вище максимального значення діапазону цін (рентабельності); та/або

{Підпункт 39.5.4.1 підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

мінімального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна/показник рентабельності контрольованої операції була нижче мінімального значення діапазону цін (рентабельності).

{Підпункт 39.5.4.1 підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.5.4.2. Самостійне коригування є коригуванням платником податків ціни контрольованої операції, за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу "витягнутої руки", навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення контрольованої операції.

Сума податкового зобов’язання, розрахованого за результатами самостійного коригування, підлягає сплаті у строки, визначені статтею 57 цього Кодексу.

{Підпункт 39.5.4.2 підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

39.5.4.3. Платник податку не має права проводити самостійне коригування ціни контрольованих операцій та/або сум податкових зобов’язань під час проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу "витягнутої руки" таких контрольованих операцій.

{Підпункт 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 доповнено підпунктом 39.5.4.3 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

39.5.5. Пропорційне коригування

39.5.5.1. Для цілей цієї статті під пропорційним коригуванням розуміється право однієї сторони контрольованої операції на проведення коригування своїх податкових зобов’язань за результатами коригування податкових зобов’язань іншої сторони контрольованої операції виходячи з умов, що відповідають принципу "витягнутої руки".

{Підпункт 39.5.5.1 підпункту 39.5.5 пункту 39.5 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

{Підпункт 39.5.5.2 підпункту 39.5.5 пункту 39.5 статті 39 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.5.5.2. Право на звернення щодо проведення пропорційного коригування виникає у платника податків на підставі чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування після отримання від пов’язаної особи - сторони контрольованої операції, яка є резидентом держави, з якою укладено відповідний міжнародний договір, повідомлення про фактичне проведення цією особою коригування податкових зобов’язань виходячи з умов, що відповідають принципу "витягнутої руки".

На підставі отриманого повідомлення платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про намір провести пропорційне коригування у звітному періоді або періодах, протягом яких здійснювалися такі контрольовані операції. До заяви додаються розрахунок суми пропорційного коригування для кожного звітного періоду, інші документи, які стали підставою для проведення коригування іншою стороною контрольованої операції, та документація з трансфертного ціноутворення.

Контролюючий орган розглядає заяву платника податків протягом 30 робочих днів з дня її отримання та за результатами розгляду приймає одне з таких рішень:

надіслати повідомлення про можливість проведення пропорційного коригування;

повністю або частково відмовити у проведенні пропорційного коригування у разі необґрунтованості такого коригування або відсутності необхідних документів - з обов’язковим обґрунтуванням підстав такої відмови платнику податків;

призначити перевірку з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" для вивчення підстав для проведення пропорційного коригування. Перевірка здійснюється у порядку, визначеному підпунктом 39.5.2 цієї статті. За результатами перевірки контролюючий орган приймає рішення про можливість проведення пропорційного коригування або повну чи часткову відмову у проведенні пропорційного коригування.

{До підпункту 39.5.5 пункту 39.5 статті 39 включено підпункт 39.5.5.2 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

{Підпункт 39.5.5.3 підпункту 39.5.5 пункту 39.5 статті 39 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.5.5.3. У разі повної або часткової відмови контролюючим органом у проведенні пропорційного коригування платник податків має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження відповідно до міжнародних договорів України про усунення подвійного оподаткування.

{До підпункту 39.5.5 пункту 39.5 статті 39 включено підпункт 39.5.5.3 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

{Підпункт 39.5.5.4 підпункту 39.5.5 пункту 39.5 статті 39 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

{Підпункт 39.5.5.5 підпункту 39.5.5 пункту 39.5 статті 39 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

{Підпункт 39.5.5.6 підпункту 39.5.5 пункту 39.5 статті 39 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

{Підпункт 39.5.5.7 підпункту 39.5.5 пункту 39.5 статті 39 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

{Підпункт 39.5.5.8 підпункту 39.5.5 пункту 39.5 статті 39 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

{Підпункт 39.5.5.9 підпункту 39.5.5 пункту 39.5 статті 39 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

{Підпункт 39.5.5.10 підпункту 39.5.5 пункту 39.5 статті 39 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

{Підпункт 39.5.5.11 підпункту 39.5.5 пункту 39.5 статті 39 виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020}

39.6. Попереднє узгодження ціноутворення у контрольованих операціях

{Абзац перший пункту 39.6 статті 39 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

39.6.1. Великий платник податків має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із заявою про попереднє узгодження ціноутворення у контрольованих операціях.

{Абзац перший підпункту 39.6.1 пункту 39.6 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

Попереднє узгодження ціноутворення у контрольованих операціях є процедурою між великим платником податків та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, під час якої узгоджуються критерії для визначення відповідності умов контрольованих операцій, що здійснюються або будуть здійснені великим платником податків, принципу "витягнутої руки" на підставі договору на обмежений строк.

{Абзац другий підпункту 39.6.1 пункту 39.6 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

39.6.1.1. Предметом попереднього узгодження ціноутворення можуть бути, зокрема, але не виключно:

{Абзац перший підпункту 39.6.1.1 підпункту 39.6.1 пункту 39.6 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

види та/або перелік товарів (робіт, послуг), що є предметом контрольованих операцій;

методи або комбінація методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки";

перелік джерел інформації, які передбачається використати для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки";

строк, на який узгоджуються ціни у контрольованих операціях;

допустиме відхилення від встановленого рівня економічних умов здійснення контрольованих операцій;

порядок, строки подання та перелік документів, які підтверджують дотримання узгоджених цін у контрольованих операціях.

39.6.1.2. Інші умови попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях визначаються за згодою сторін.

{Підпункт 39.6.1.2 підпункту 39.6.1 пункту 39.6 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

39.6.2. За результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях укладається договір, який підписується керівником великого платника податків або його уповноваженою особою та керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

{Абзац перший підпункту 39.6.2 пункту 39.6 статті 39 в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

39.6.2.1. Договір, укладений за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях між великим платником податків та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має односторонній характер.

{Підпункт 39.6.2.1 підпункту 39.6.2 пункту 39.6 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

39.6.2.2. У разі залучення до процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях іноземного державного органу, уповноваженого адмініструвати податки і збори в державі, резидентом якої є сторона контрольованої операції (за умови наявності міжнародного договору (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування між Україною і такою державою), договір, укладений за результатами такого узгодження між великим платником податків та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має двосторонній характер.

У разі залучення до процедури попереднього узгодження ціноутворення двох і більше державних органів, уповноважених адмініструвати податки і збори в державі, резидентом якої є сторона (сторони) контрольованої операції (за умови наявності міжнародних договорів (конвенцій) про уникнення подвійного оподаткування між Україною і такими державами), договір, укладений за результатами такого узгодження між великим платником податків та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має багатосторонній характер.

{Підпункт 39.6.2.2 підпункту 39.6.2 пункту 39.6 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

{Підпункт 39.6.2.3 підпункту 39.6.2 пункту 39.6 статті 39 виключено на підставі Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

39.6.2.4. Порядок попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зазначений порядок має включати, зокрема, але не виключно:

процедуру подання та розгляду заявки про проведення процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях;

перелік документів, подання яких є необхідним для проведення процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях;

підстави для внесення змін до чинного договору, укладеного за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, продовження строку його дії або дострокового припинення;

підстави для припинення процедури попереднього узгодження ціноутворення;

підстави для припинення або продовження строку дії договору про попереднє узгодження ціноутворення.

{Підпункт 39.6.2.4 підпункту 39.6.2 пункту 39.6 статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

39.6.2.5. У разі дотримання умов договору про попереднє узгодження ціноутворення у контрольованих операціях контролюючі органи не мають права приймати рішення про донарахування податкових зобов’язань, штрафів, пені щодо контрольованих операцій, які є предметом такого договору.

У разі недотримання умов договору про узгодження ціноутворення платником податків такий договір втрачає силу з дати набрання ним чинності. Контролюючі органи мають право приймати рішення про донарахування податкових зобов’язань, штрафів, пені щодо контрольованих операцій, які є предметом такого договору, умови яких не відповідають принципу "витягнутої руки".

{Підпункт 39.6.2 пункту 39.6 статті 39 доповнено підпунктом 39.6.2.5 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

39.6.2.6. Договір, укладений за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, набирає чинності з дати, узгодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та великим платником податків залежно від обставин та особливостей контрольованих операцій, які є предметом такого договору.

За згодою сторін дія договору, укладеного за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, може бути поширена на весь звітний період, в якому укладено такий договір, та/або до звітних періодів, що передують набранню чинності таким договором.

{Підпункт 39.6.2 пункту 39.6 статті 39 доповнено підпунктом 39.6.2.6 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

39.6.2.7. У разі дотримання великим платником податків умов договору, укладеного за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, та за умови незмінності узгоджених критеріїв для визначення відповідності умов контрольованих операцій, що є предметом договору, принципу "витягнутої руки", дія такого договору може бути подовжена на узгоджений сторонами строк.

{Підпункт 39.6.2 пункту 39.6 статті 39 доповнено підпунктом 39.6.2.7 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

39.6.3. Стабільність умов договору, укладеного за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях:

39.6.3.1. Умови договору, укладеного за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, залишаються незмінними у разі зміни податкового законодавства в частині регулювання відносин, що виникають при укладанні такого договору, внесення до нього змін, припинення його дії або втрати платником податків статусу великого платника податків.

39.6.3.2. У разі внесення до податкового законодавства змін, що впливають на діяльність великого платника податків та/або на критерії для визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки", сторони договору, укладеного за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, мають право внести до його тексту відповідні зміни.

У разі незгоди однієї із сторін із запропонованими змінами дія договору припиняється.

{Пункт 39.6 статті 39 доповнено підпунктом 39.6.3 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}

{Стаття 39 із змінами, внесеними згідно з Законами № 3610-VI від 07.07.2011, № 4915-VI від 07.06.2012, № 5083-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 408-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законами № 657-VII від 24.10.2013, № 1260-VII від 13.05.2014; в редакції Закону № 72-VIII від 28.12.2014; текст статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2725-VIII від 16.05.2019}

Стаття 39^-1. Особливості застосування валютних курсів при нарахуванні митних та податкових платежів

39^-1.1. Для цілей визначення податкових зобов’язань зі сплати митних платежів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації, а у разі якщо митна декларація не подається, - дня визначення податкових зобов’язань.

Для цілей визначення податкових зобов’язань зі сплати податків і зборів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин:

дня подання особою-нерезидентом податкової декларації щодо постачання електронних послуг;

дня виникнення (визначення) податкових зобов’язань для інших платників/операцій/податкових зобов’язань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

{Розділ I доповнено статтею 39^-1 згідно із Законом № 1200-VII від 10.04.2014; в редакції Закону № 1525-IX від 03.06.2021}

Стаття 39^-2. Контрольовані іноземні компанії

39^-2.1. Визначення контрольованої іноземної компанії

39^-2.1.1. Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України або юридичної особи - резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

Юридичною особою може визнаватися корпоративне утворення (об’єднання) або організація, наділена правом володіти активами, мати права та обов’язки та здійснювати діяльність від власного імені та незалежно від засновників, учасників або форми власності. Наявність у контрольованої іноземної компанії статусу юридичної особи визнається відповідно до законодавства її реєстрації.

У випадках, передбачених цією статтею, до контрольованої іноземної компанії може прирівнюватися іноземне утворення без статусу юридичної особи.

Утворенням без статусу юридичної особи визнається утворення, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, яке відповідно до законодавства та/або документів, що регулюють її діяльність (особистого закону), має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів або інших вигодоотримувачів.

Утворення без статусу юридичної особи можуть включати, зокрема, але не виключно, партнерства, трасти, фонди, інші установи та організації, створені на підставі правочину або закону іноземної держави (території). До утворень без статусу юридичної особи прирівнюються особи - нерезиденти, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які відповідно до особистого закону не є юридичними особами.

39^-2.1.2. З урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі - контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі - резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.

39^-2.1.3. Під часткою в іноземній юридичній особі розуміються корпоративні права, права в утворенні без статусу юридичної особи, до активів якої входить частка у юридичній особі, чи будь-які інші аналогічні права та/або правомочності, що надають фізичній або юридичній особі право:

а) впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземної юридичної особи (загальних зборах акціонерів, учасників або іншому аналогічному органі), та/або

б) на отримання відповідної частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

в) блокування рішення про розподіл частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

г) на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення.

У разі якщо відповідно до належного фізичній особі розміру частки обсяги прав, передбачені підпунктами "а" - "в" цього підпункту, є різними, для цілей цього Кодексу приймається найбільше значення такої частки.

39^-2.1.4. Для цілей визначення володіння фізичною або юридичною особою відповідною часткою в іноземній юридичній особі усі права, що належать такій фізичній або юридичній особі, вважаються сумою часток, які:

належать такій фізичній або юридичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи;

належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.

Розмір частки опосередкованого володіння розраховується:

у разі володіння через один ланцюг осіб, які володіють частками одна в іншій, - шляхом множення часток;

у разі володіння через кілька ланцюгів осіб, які володіють частками одна в іншій, - шляхом підсумовування часток у кожному такому ланцюгу.

При цьому для цілей розрахунку опосередкованого володіння, у разі якщо особа фактично володіє часткою в розмірі понад 50 відсотків (через один або кілька ланцюгів) над юридичною особою у ланцюгу, вважається, що фізична особа володіє часткою в такій юридичній особі у розмірі 100 відсотків.

У разі якщо особа здійснює фактичний контроль над наступною юридичною особою у ланцюгу, вважається, що така особа володіє часткою в наступній юридичній особі у розмірі 100 відсотків.

Особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі:

володіння на підставі права власності, або

якщо право власності на відповідну частку юридично належить іншим особам, які діють в інтересах такої особи.

39^-2.1.5. Особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі, якщо така особа є засновником трасту, власником частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить зазначена частка, або учасником (партнером з повною або обмеженою відповідальністю) партнерства, до активів якого входить частка в юридичній особі.

39^-2.1.5.1. Засновник трасту, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить зазначена частка в юридичній особі, не вважається таким, що володіє цією часткою, якщо додержуються одночасно такі умови:

а) така особа не має права надавати прямо або опосередковано розпорядження про виплату на її користь прибутку або доходу такого утворення без статусу юридичної особи;

б) така особа не має права розпоряджатися прямо або опосередковано прибутком або доходом такого утворення без статусу юридичної особи;

в) така особа не має права на повернення їй майна, що входить до складу активів утворення без статусу юридичної особи (майно передано на умовах безвідкличності). Умова, встановлена цим підпунктом, вважається виконаною, якщо засновник такого утворення без статусу юридичної особи не має права на повернення майна, що входить до активів такого утворення, як протягом існування такого утворення, так і у разі його ліквідації (припинення);

г) така особа, діючи окремо або спільно з іншими бенефіціарами чи вигодонабувачами такого утворення без статусу юридичної особи, не має права припинення такого утворення без статусу юридичної особи, зокрема, але не виключно шляхом ліквідації, розірвання договору трастового управління;

ґ) така особа не здійснює фактичний контроль над утворенням без статусу юридичної особи, у розумінні, передбаченому підпунктом 39^-2.1.6 пункту 39^-2.1 цієї статті.

39^-2.1.5.2. Особа, яка не є засновником трасту, установи, утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить частка особи в юридичній особі, вважається такою, що володіє цією часткою, у разі додержання хоча б однієї з таких умов:

а) така особа має (юридично або фактично) право вимагати нарахування та виплати доходу (прибутку) такого утворення без статусу юридичної особи;

б) така особа має право (прямо або опосередковано) розпоряджатися майном, що входить до складу активів такого утворення без статусу юридичної особи;

в) така особа має право отримати майно, що входить до активів такого утворення без статусу юридичної особи у разі його ліквідації (припинення), крім випадків отримання майна у разі ліквідації (припинення) такого утворення без волевиявлення цієї особи;

г) така особа здійснює фактичний контроль над утворенням без статусу юридичної особи у розумінні, передбаченому підпунктом 39^-2.1.6 пункту 39^-2.1 цієї статті.

39^-2.1.5.3. Особа, яка є засновником трасту, власником частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, разом із повідомленням про заснування утворення без статусу юридичної особи має право надати підтвердження про відповідність її вимогам підпункту 39^-2.1.5.1 підпункту 39^-2.1.5 пункту 39^-2.1 цієї статті.

На підтвердження відповідності особи, яка є засновником трасту, власником частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, вимогам підпункту 39^-2.1.5.1 підпункту 39^-2.1.5 пункту 39^-2.1 цієї статті, такою особою повинні надаватися такі документи:

1) повідомлення особи, що здійснює управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи (зокрема, але не виключно, трастового керуючого), що повинно містити:

а) твердження про відсутність прав, зазначених у підпункті 39^-2.1.5.1 підпункту 39^-2.1.5 пункту 39^-2.1 цієї статті, у засновника згідно з договором та/або особистим законом, та/або установчими документами такого іноземного утворення без статусу юридичної особи;

б) твердження про регулювання та/або ліцензування особи, що здійснює управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи, щодо її управління таким утворенням відповідно до договору та/або особистого закону, та/або установчих документів такого іноземного утворення або у разі, якщо така особа, що здійснює управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи, не є регульованою та/або ліцензованою, твердження, що вона адмініструється адміністратором, що регулюється та/або ліцензується відповідно до особистого закону;

в) нотаріально засвідчений підпис особи, що здійснює управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи, а у разі якщо така особа не є регульованою та/або ліцензованою, то нотаріально засвідчений підпис адміністратора такої особи, що регулюється та /або ліцензується відповідно до особистого закону. Документ повинен бути належним чином легалізований відповідно до вимог діючого законодавства України; або

2) витяг з трастової угоди у вигляді інформації щодо імені засновника трасту, трастового керуючого, протектора (якщо призначений), бенефіціара/бенефіціарів (якщо призначений/призначені) та відомостей, зазначених у підпункті 39^-2.1.5.1 підпункту 39^-2.1.5 пункту 39^-2.1 цієї статті, за нотаріально засвідченим підписом особи, що здійснює управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи, а у разі, якщо така особа не є регульованою та/або ліцензованою, то нотаріально засвідченим підписом адміністратора такої особи, що регулюється та/або ліцензується відповідно до особистого закону. Витяг повинен бути належним чином легалізований відповідно до вимог законодавства України; або

3) юридичний висновок, адресований засновнику, за законодавством країни заснування діскреційного безвідкличного трасту, підтверджуючий відомості, зазначені в підпункті 39^-2.1.5.1 підпункту 39^-2.1.5 пункту 39^-2.1 цієї статті, наданий юридичною фірмою або іншою особою, яка має право надавати юридичні або адвокатські послуги, діяльність якої підлягає обов’язковому ліцензуванню або регулюванню відповідно до особистого закону. Підписи осіб мають бути нотаріально засвідчені та документ повинен бути належним чином легалізований відповідно до вимог законодавства України.

Особа, що здійснює управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи, щорічно надає засновнику письмове підтвердження щодо відповідності цього засновника умовам, передбаченим підпунктом 39^-2.1.5.1 підпункту 39^-2.1.5 пункту 39^-2.1 цієї статті.

У подальшому таке письмове підтвердження не надсилається контролюючому органу, але має бути надане особою, яка є засновником трасту, власником частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, контролюючому органу на його вимогу в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Обов’язок доведення невідповідності засновника умовам, передбаченим цим підпунктом, покладається на контролюючий орган.

39^-2.1.6. Особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей цієї статті фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Здійсненням фактичного контролю над іноземним утворенням без статусу юридичної особи в цілях застосування цієї статті визнається здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення особи чи осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, прийняття рішень або можливість прийняття рішень про заміну осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, а також здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення щодо розподілу прибутку відповідно до особистого закону та/або установчих документів такого утворення.

Положення цього підпункту не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов’язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі якщо зазначені в цьому абзаці особи діють на користь та в інтересах фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов’язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.

У разі нарахування грошових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та/або штрафних санкцій на підставі визнання контролюючим органом фізичної особи такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, фізична особа має право оскаржити таке рішення в адміністративному або судовому порядку, передбаченому цим Кодексом. При цьому обов’язок доведення, що фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою, покладається на контролюючий орган.

39^-2.2. Оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії

39^-2.2.1. Платником податку щодо прибутку контрольованої іноземної компанії є контролююча особа.

Якщо одна фізична або юридична особа володіє часткою або контролює частку в розмірі 25 і більше відсотків у контрольованій іноземній компанії спільно з іншими фізичними та/або юридичними особами, та при цьому жодна з осіб самостійно не визначить себе контролюючою особою щодо такої частки у повному розмірі, вважається, що всі зазначені особи є контролюючими особами для контрольованої іноземної компанії у рівних частках (незалежно від того, чи досягає розмір частки кожного з них 25 відсотків).

39^-2.2.2. Об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею. Зазначена частина прибутку контрольованої іноземної компанії:

включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному пунктом 170.13 статті 170 цього Кодексу, або

за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розділом III цього Кодексу.

39^-2.2.3. Скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, який було включено до об’єкта оподаткування однієї контролюючої особи в порядку, передбаченому цим Кодексом, не може бути повторно включено до об’єкта оподаткування іншої контролюючої особи або контролюючих осіб.

39^-2.3. Порядок обчислення скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в Україні.

39^-2.3.1. Для цілей цієї статті скоригованим прибутком контрольованої іноземної компанії визнається прибуток контрольованої іноземної компанії до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року - за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році) відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються контрольованою іноземною компанією, та строків для підготовки такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції.

У разі якщо згідно із законодавством іноземної юрисдикції податкового резидентства контрольованої іноземної компанії не передбачено обов’язку складання фінансової звітності, контролююча особа повинна забезпечити складання фінансової звітності контрольованої іноземної компанії відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі наявності у контролюючого органу сумнівів щодо достовірності поданої фінансової звітності контрольованої іноземної компанії контролюючий орган має право вимагати надання письмового висновку аудиторської компанії, що підтверджує фінансову звітність контрольованої іноземної компанії, не раніше ніж через 15 місяців після завершення звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії.

Такий письмовий висновок має надаватися аудиторською компанією, що має право на проведення аудиту фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції, та не може містити негативний висновок або відмову від надання висновку.

39^-2.3.2. При розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії враховуються такі особливості:

39^-2.3.2.1. фінансовий результат від операцій контрольованої іноземної компанії з цінними паперами, іншими корпоративними правами, деривативами розраховується з урахуванням особливостей, передбачених цим підпунктом.

Якщо за результатами звітного періоду контрольованою іноземною компанією отримано від’ємний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав (загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів та/або інших корпоративних прав, не врахованих у попередніх податкових періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій), сума такого від’ємного значення загального фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав зменшує загальний фінансовий результат контрольованої іноземної компанії від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав наступних податкових (звітних) періодів, що настають за податковим (звітним) періодом виникнення зазначеного від’ємного значення фінансового результату.

Якщо за результатами звітного періоду контрольованою іноземною компанією отримано позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів та/або інших корпоративних прав, не врахованих у попередніх податкових періодах), сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та/або інших корпоративних прав збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду контрольованої іноземної компанії.

Під час обрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії не враховуються:

сума уцінки, врахована у фінансовому результаті до оподаткування у поточному податковому (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов’язання відповідно до стандартів фінансової звітності, які застосовує контрольована іноземна компанія;

втрати від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розраховані за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації;

сума від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів та/або інших корпоративних прав (загальна сума уцінок цінних паперів та/або інших корпоративних прав перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображена у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до стандартів фінансової звітності, що застосовує контрольована іноземна компанія;

39^-2.3.2.2. витрати контрольованої іноземної компанії від уцінки необоротних активів (основних фондів та нематеріальних активів) визнаються виключно в момент реалізації (відчуження) таких необоротних активів або у разі проведення дооцінки таких необоротних активів у межах суми проведеної дооцінки;

39^-2.3.2.3. витрати контрольованої іноземної компанії на нарахування процентів за борговими зобов’язаннями враховуються у сумі, що не перевищує 30 відсотків суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань контрольованої іноземної компанії за даними фінансової звітності звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Положення абзацу першого цього підпункту не застосовуються:

{Підпункт 39^-2.3.2.3 підпункту 39^-2.3.2 пункту 39^-2.3 статті 39^-2 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3706-IX від 09.05.2024}

а) до частини процентних витрат контрольованої іноземної компанії, які є вищими рівня витрат, розрахованих за принципом "витягнутої руки" відповідно до правил, встановлених статтею 39 цього Кодексу. Такі витрати враховуються при розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії з урахуванням підпункту 39^-2.3.2.4 цього пункту. У такому разі положення абзацу першого цього підпункту застосовуються до частини процентних витрат, що відповідають принципу "витягнутої руки";

{Підпункт 39^-2.3.2.3 підпункту 39^-2.3.2 пункту 39^-2.3 статті 39^-2 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3706-IX від 09.05.2024}

б) до частини процентних витрат контрольованої іноземної компанії за сумою кредиту (позики), який було отримано шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі), що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, або від непов’язаної особи, з метою надання контрольованою іноземною компанією кредиту (позики) пов’язаній особі - резиденту України за умови, що різниця між ставкою надання кредиту (позики) контрольованою іноземною компанією пов’язаній особі - резиденту України і ставкою кредитування (запозичення), під яку контрольованою іноземною компанією було отримано відповідний кредит (позику), не перевищує 50 базисних пунктів.

{Підпункт 39^-2.3.2.3 підпункту 39^-2.3.2 пункту 39^-2.3 статті 39^-2 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3706-IX від 09.05.2024}

Під час обрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії не враховуються витрати на формування резервів за сумнівною заборгованістю, іншою дебіторською заборгованістю, а також доходи від розформування зазначених резервів.

Витрати на списання безнадійної заборгованості враховуються виключно у випадку, якщо така заборгованість відповідає ознакам, передбаченим підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;

39^-2.3.2.4. доходи і витрати контрольованої іноземної компанії за операціями з нерезидентами - пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, визначаються з дотриманням принципу "витягнутої руки".

У разі якщо доходи контрольованої іноземної компанії за такими операціями є нижчими рівня доходів, розрахованих за принципом "витягнутої руки" відповідно до правил, встановлених статтею 39 цього Кодексу, доходи контрольованої іноземної компанії збільшуються на таку різницю. Якщо контрагентом контрольованої іноземної компанії при здійсненні зазначених операцій була інша контрольована іноземна компанія, така інша контрольована іноземна компанія має право на пропорційне коригування фінансового результату за такою операцією на таку різницю у бік зменшення.

У разі якщо витрати контрольованої іноземної компанії за такими операціями є вищими рівня витрат, розрахованих за принципом "витягнутої руки" відповідно до правил, встановлених статтею 39 цього Кодексу, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії збільшується на таку різницю. Якщо контрагентом контрольованої іноземної компанії при здійсненні зазначених операцій була інша контрольована іноземна компанія, така інша контрольована іноземна компанія має право на пропорційне коригування фінансового результату за такою операцією на таку різницю у бік зменшення.

Контролюючий орган може зобов’язати контролюючу особу надати документацію з трансфертного ціноутворення щодо операцій контрольованої іноземної компанії із будь-якою особою, зазначеною в цьому підпункті, у разі якщо загальний обсяг операцій контрольованої іноземної компанії з такою особою перевищує 10 мільйонів гривень за календарний рік, а загальний дохід такої контрольованої іноземної компанії перевищує 150 мільйонів гривень за календарний рік. Контролююча особа протягом 60 календарних днів з дня отримання такої вимоги зобов’язана надати за власним вибором документацію з трансфертного ціноутворення, складену відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу, або документацію з трансфертного ціноутворення, складену відповідно до вимог законодавства іноземної держави (території), в якій зареєстрована контрольована іноземна компанія, з перекладом такої документації на українську мову.

{Абзац четвертий підпункту 39^-2.3.2.4 підпункту 39^-2.3.2 пункту 39^-2.3 статті 39^-2 в редакції Закону № 3706-IX від 09.05.2024}

У разі якщо контролююча особа не подає документацію з трансфертного ціноутворення, контролюючий орган збільшує розмір прибутку контрольованої іноземної компанії до оподаткування на 30 відсотків вартості доходів або витрат, щодо яких не було подано документацію з трансфертного ціноутворення та/або копії первинних документів.

У разі якщо контролюючий орган встановлює невідповідність поданої документації з трансфертного ціноутворення вимогам статті 39 цього Кодексу, контролюючий орган має право самостійно визначити розмір доходів та витрат контрольованої іноземної компанії за такими операціями відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу та відповідним чином збільшити розмір прибутку контрольованої іноземної компанії до оподаткування.

У звіті про контрольовані іноземні компанії відображається перелік операцій із нерезидентами - пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;

39^-2.3.2.5. у разі якщо контрольована іноземна компанія володіє часткою в іншій іноземній юридичній особі, яка визнається контрольованою іноземною компанією для тієї самої контролюючої особи, скоригований прибуток першої контрольованої іноземної компанії зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі в іншій контрольованій іноземній компанії та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що виплачуються або підлягають виплаті на користь першої компанії від другої компанії, часткою у якій вона володіє.

Для цілей цієї статті термін "дивіденди" використовується у значенні, визначеному стандартами фінансової звітності, які застосовуються при складанні фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, прибуток якої підлягає зменшенню за правилами цього підпункту;

39^-2.3.2.6. у разі якщо контрольована іноземна компанія прямо або опосередковано отримує дохід через постійне представництво на території України, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії підлягає коригуванню шляхом зменшення на суму прибутку, отриманого через таке постійне представництво;

39^-2.3.2.7. у разі якщо контрольована іноземна компанія прямо або опосередковано володіє частками в юридичних особах, зареєстрованих в Україні, скоригований прибуток такої контрольованої іноземної компанії зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі в таких юридичних особах, зареєстрованих в Україні, та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що виплачуються або підлягають виплаті на користь контрольованої іноземної компанії від юридичної особи, зареєстрованої в Україні.

39^-2.3.3. Скоригований прибуток кожної контрольованої іноземної компанії визначається окремо. У разі якщо скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії звітного року має від’ємне значення, такий збиток не зменшує прибуток до оподаткування інших контрольованих іноземних компаній звітного року, однак може бути врахований у зменшення прибутку до оподаткування цієї самої контрольованої іноземної компанії у майбутніх звітних роках.

39^-2.3.4. Скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений в іноземній валюті, підлягає перерахунку в гривню за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за звітний (податковий) період.

39^-2.3.5. Контролююча особа самостійно здійснює розрахунок скоригованого прибутку кожної контрольованої іноземної компанії на підставі фінансової звітності контрольованої іноземної компанії із застосуванням особливостей, встановлених підпунктом 39^-2.3.2 цього пункту, та визначає частку скоригованого прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, пропорційно частці у цій контрольованій іноземній компанії, якою вона володіє.

39^-2.3.6. У разі якщо дохід (прибуток) контрольованої іноземної компанії до оподаткування згідно з фінансовою звітністю буде в подальшому скоригований контролюючими органами юрисдикції фактичного місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії, контролююча особа зобов’язана зробити перерахунок скоригованого прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, та подати уточнюючу податкову декларацію без застосування будь-яких фінансових санкцій, передбачених цим Кодексом.

Контролюючий орган має право направити контролюючій особі запит щодо надання документального підтвердження фактів коригування контролюючими органами юрисдикції фактичного місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії доходу (прибутку) такої контрольованої іноземної компанії. Платник податків протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту зобов’язаний надати належним чином засвідчені копії документів.

39^-2.3.7. У разі якщо під час проведення перевірки контролюючий орган встановлює, що контролююча особа розрахувала скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії з порушенням вимог цієї статті, контролюючий орган самостійно здійснює перерахунок скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до вимог цієї статті.

39^-2.4. Звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії

39^-2.4.1. Скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:

а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та

б) виконується будь-яка з таких умов:

контрольована іноземна компанія фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або

частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел.

У разі якщо частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить більше 50 відсотків загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел, для цілей застосування цієї статті такі доходи визнаються активними, за умови що контрольована іноземна компанія:

фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;

має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).

Для цілей цієї статті ефективна ставка податку на прибуток підприємств розраховується шляхом ділення суми витрат зі сплати податку на прибуток підприємств на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності за відповідний календарний рік та множення на 100 відсотків.

39^-2.4.2. Незалежно від виконання умов, передбачених підпунктом 39^-2.4.1 пункту 39^-2.4 цієї статті, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов:

39^-2.4.2.1. загальний сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду;

39^-2.4.2.2. контрольована іноземна компанія є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. Перелік бірж та вимоги до визнання акцій (часток) публічних компаній такими, що перебувають в обігу на зазначеній фондовій біржі, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Таке звільнення поширюється на всі контрольовані іноземні компанії, включені до консолідованої фінансової звітності такої публічної контрольованої іноземної компанії, а також на інші іноземні компанії, пов’язані з публічною контрольованою іноземною компанією в частині дивідендів, які походять від такої публічної контрольованої іноземної компанії.

У разі якщо контрольована іноземна компанія, на яку поширюється таке звільнення, виплачує дивіденди на користь контрольованої іноземної компанії, яка не є публічною компанією, такі дивіденди враховуються при розрахунку скоригованого прибутку такої контрольованої іноземної компанії на загальних підставах;

39^-2.4.2.3. контрольована іноземна компанія є організацією, яка відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників).

39^-2.4.3. У разі якщо прибуток контрольованої іноземної компанії звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії відповідно до положень підпункту 39^-2.3.2 цього Кодексу.

39^-2.4.4. Контролююча особа має право добровільно відмовитися від звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень підпункту 39^-2.4.1 або 39^-2.4.2 цього Кодексу та прийняти рішення про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії шляхом подання відповідної заяви у довільній формі одночасно з поданням звіту про контрольовані іноземні компанії.

39^-2.5. Складання та подання звіту про контрольовані іноземні компанії та повідомлень про набуття або припинення участі у контрольованих іноземних компаніях

39^-2.5.1. Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період контрольованої іноземної компанії, що закінчується протягом календарного року.

39^-2.5.2. Контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

{Абзац перший підпункту 39^-2.5.2 пункту 39^-2.5 статті 39^-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2918-IX від 07.02.2023}

До звіту про контрольовані іноземні компанії в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

39^-2.5.3. У звіті про контрольовані іноземні компанії зазначаються:

а) найменування контрольованої іноземної компанії, її адреса, організаційно-правова форма, номери податкової реєстрації (за наявності), номери державної реєстрації;

б) розмір частки, якою володіє контролююча особа в контрольованій іноземній компанії;

в) структура володіння часткою в контрольованій іноземній компанії у разі опосередкованого володіння такою часткою;

г) інформація про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) контрольованої іноземної компанії, прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності;

ґ) розрахунок скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до вимог цієї статті, розміру такого прибутку, що включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи;

д) інформація про підстави звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень цієї статті;

е) суми дивідендів, отриманих контрольованою іноземною компанією безпосередньо або опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб від українських юридичних осіб;

є) суми прибутку контрольованої іноземної компанії, що були фактично виплачені на користь контролюючої особи;

ж) перелік операцій контрольованої іноземної компанії із нерезидентами - пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;

з) кількість працівників контрольованої іноземної компанії станом на кінець звітного (податкового) року;

и) інформація про суму прибутку контрольованої іноземної компанії, отриманого від постійного представництва в Україні.

39^-2.5.4. У разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності контрольованої іноземної компанії та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає звіт про контрольовані іноземні компанії за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами "а" - "в" підпункту 39^-2.5.3 цього пункту.

Контролююча особа зобов’язана подати повний звіт про контрольовані іноземні компанії до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. У разі якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

39^-2.5.5. Фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Форма і порядок надсилання такого повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Вимоги цього підпункту не застосовуються, якщо контрольована іноземна компанія є публічною компанією, вимоги до якої встановлені підпунктом 39^-2.4.2.2 підпункту 39^-2.4.2 пункту 39^-2.4 цієї статті.

39^-2.5.6. Форма звіту про контрольовані іноземні компанії, скорочена форма звіту про контрольовані іноземні компанії та порядок їх заповнення і подання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

39^-2.5.7. Контролююча особа зобов’язана забезпечити складання окремої фінансової звітності за міжнародними стандартами за партнерство, траст чи інше утворення без статусу юридичної особи, частка у якому їй належить, та розраховувати скоригований прибуток, що підлягає оподаткуванню за правилами, визначеними для контрольованих іноземних компаній щодо такого утворення, крім таких випадків:

а) контролююча особа особисто набула майнові права на частку в активах, доходах чи прибутку трасту, фонду чи іншого утворення без статусу юридичної особи та відображає доходи, отримані через таке утворення, у власній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації з податку на прибуток підприємств), або

б) безпосереднім власником частки у партнерстві, трасті, фонді або іншому утворенні без статусу юридичної особи є контрольована іноземна компанія, яка враховує прибуток, отриманий через або від такого утворення, при складанні власної фінансової звітності.

Якщо відповідно до положень цього підпункту контролююча особа зобов’язана складати фінансову звітність за партнерство, траст чи інше утворення без статусу юридичної особи, відповідне утворення прирівнюється з метою оподаткування до контрольованої іноземної компанії.

Об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку відповідного утворення без статусу юридичної особи, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею для контрольованих іноземних компаній.

39^-2.6. Податковий контроль за контрольованими іноземними компаніями

39^-2.6.1. Контролюючий орган має право направити платнику податків запит про надання додаткових пояснень щодо контрольованої іноземної компанії, якщо є податкова інформація про те, що:

а) платник податків є контролюючою особою та не подав звіт про контрольовані іноземні компанії, та/або

б) відомості, зазначені платником податків у звіті про контрольовані іноземні компанії, не відповідають дійсності або містять помилки.

39^-2.6.2. На запит контролюючого органу платник податків протягом двох місяців з дня отримання запиту зобов’язаний надати відповідь з поясненням фактів, викладених у такому запиті з належним чином засвідченими копіями відповідних документів.

39^-2.6.3. У разі якщо будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей виявили факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою - резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, такий орган, банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей надсилають повідомлення про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Повідомлення надсилається засобами електронного зв’язку не пізніше п’яти робочих днів з дня виявлення зазначених фактів.

{Підпункт 39^-2.6.3 пункту 39^-2.6 статті 39^-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023}

39^-2.6.4. Перевірка контролюючої особи проводиться відповідно до положень глави 8 розділу II цього Кодексу з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

39^-2.6.4.1. Підставами для перевірки контролюючої особи є:

а) отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про неподання платником податків або подання з порушенням вимог статті 39^-2 цього Кодексу звіту про контрольовані іноземні компанії;

б) ненадання контролюючому органу відповіді згідно з підпунктом 39^-2.6.2 цього пункту.

39^-2.6.4.2. Порядок проведення перевірки контролюючої особи встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

39^-2.6.4.3. Під час проведення перевірки контролююча особа зобов’язана забезпечити надання контролюючому органу за його запитом копій первинних документів щодо окремих або всіх операцій контрольованої іноземної компанії. Документи подаються протягом одного місяця з дати отримання платником податку відповідного запиту в засвідчених копіях. У разі подання документів англійською мовою переклад українською мовою не вимагається.

У разі необхідності отримання додаткових документів, що підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій контрольованої іноземної компанії під час проведення перевірки, вони надаються платником податків протягом 30 календарних днів з дати отримання додаткового запиту контролюючого органу.

У разі наявності сумнівів щодо достовірності або повноти наданих документів або ненадання повного комплекту документів контролюючий орган може вимагати від контролюючої особи надання аудиторського висновку щодо фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, який не може містити відмову від надання висновку або негативного висновку.

При наданні контролюючою особою аудиторського висновку аудиторської компанії, що має право на проведення аудиту фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції, що підтверджує фінансові результати контрольованої іноземної компанії, такий аудиторський висновок є достатнім документом, на основі якого визначається прибуток контрольованої іноземної компанії до оподаткування та обчислюється скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії. Подання контролюючою особою такого аудиторського висновку не потребує надання нею додаткових документів для підтвердження прибутку контрольованої іноземної компанії до оподаткування.

39^-2.6.4.4. Контролюючий орган не має права проводити більше однієї перевірки контролюючої особи протягом двох календарних років.

39^-2.6.4.5. Проведення перевірки контролюючої особи не перешкоджає проведенню перевірок, визначених статтею 75 цього Кодексу.

39^-2.6.4.6. Строк проведення перевірки контролюючої особи обчислюється з дня прийняття рішення про її проведення до дня складення довідки (акта) про проведення такої перевірки. Тривалість перевірки контролюючої особи не повинна перевищувати шість місяців.

У разі необхідності отримання інформації від компетентних органів іноземних держав проведення експертизи та/або перекладу українською мовою документів, необхідних для дослідження відповідності умов діяльності контрольованої іноземної компанії та/або її контролюючої особи правилам цього Кодексу про контрольовані іноземні компанії, строк проведення перевірки за рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може бути продовжений на строк, що не перевищує шість місяців.

39^-2.6.4.7. Посадові особи контролюючого органу, які проводять перевірку додержання правил про контрольовані іноземні компанії, мають право надіслати особам, які є сторонами операцій іноземної юридичної особи та/або іншими учасниками іноземної юридичної особи, запит про надання документів (інформації) та/або провести зустрічну звірку в порядку, передбаченому статтею 73 цього Кодексу, та/або провести опитування посадових осіб або інших працівників іноземної особи та/або пов’язаних із нею юридичних осіб.

Платник податків зобов’язаний сприяти посадовим особам, які проводять перевірку контролюючої особи, у забезпеченні можливості проведення опитування відповідних посадових осіб або працівників контрольованої іноземної компанії. За відсутності можливості проведення опитування на території України дане опитування може бути проведене шляхом відеоконференцій, що можуть забезпечуватися платником податків.

39^-2.6.4.8. Результати перевірки контролюючої особи оформляються у формі акта (довідки), що складається у двох примірниках, підписується посадовими особами, які проводили перевірку, та контролюючою особою або її представником.

Форма акта (довідки) про результати перевірки контролюючої особи та вимоги до його (її) складення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Акт (довідка) про результати перевірки контролюючої особи повинен бути вручений протягом двох робочих днів з дати його складення контролюючій особі, стосовно якої проводилася перевірка, або її представнику, що засвідчується підписом відповідної особи.

У разі відмови контролюючої особи або її представника від підписання акта (довідки) про результати перевірки контролюючої особи посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

39^-2.6.4.9. У разі незгоди контролюючої особи або її представника з висновками перевірки або фактами та даними, викладеними в акті про результати перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом 30 календарних днів з дня отримання акта. При цьому контролююча особа має право подати разом із запереченнями або після подання заперечень у строк, узгоджений з контролюючим органом, документи (їх завірені копії), що підтверджують обґрунтованість заперечень.

Такі заперечення розглядаються протягом 30 робочих днів, що настають за днем їх отримання, а платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

39^-2.6.4.10. Прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки контролюючої особи здійснюється у порядку, передбаченому статтею 86 цього Кодексу, але не раніше закінчення терміну для надання платником заперечень, визначеного підпунктом 39^-2.6.4.9 цього пункту.

39^-2.6.4.11. Оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки контролюючої особи, здійснюється відповідно до статті 56 цього Кодексу.

{Розділ I доповнено статтею 39^-2 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 з урахуванням змін, внесених згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020}

Стаття 39^-3. Міжнародний автоматичний обмін інформацією та подання звітності про підзвітні рахунки

39^-3.1. Загальні положення

39^-3.1.1. Ця стаття визначає основні вимоги до встановлення фінансовими агентами підзвітних рахунків та подання звітів про підзвітні рахунки для цілей Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS. Питання, не врегульовані цим Кодексом, визначаються відповідно до Угоди FATCA, Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, а також інших актів законодавства, ухвалених на виконання положень Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS.

39^-3.1.2. Для цілей Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS терміни, визначені цим Кодексом, мають застосовуватися та тлумачитися з урахуванням Угоди FATCA, Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, відповідно у частині, в якій вони не суперечать Угоді FATCA та Загальному стандарту звітності CRS, залежно від того, для цілей якого міжнародного договору застосовується відповідний термін.

39^-3.1.3. У цій статті поняття "заходи належної комплексної перевірки" означає:

а) для цілей Угоди FATCA - заходи, визначені у Додатку 1 до Угоди FATCA;

б) для цілей Багатосторонньої угоди CRS - заходи, визначені у розділах II-VII Загального стандарту звітності CRS.

39^-3.1.4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює порядок застосування Загального стандарту звітності CRS (далі - Порядок застосування CRS). Правила Порядку застосування CRS включають положення розділів I-VIII Загального стандарту звітності CRS з урахуванням змін та доповнень, допустимих або передбачених зазначеним стандартом.

39^-3.1.5. У цій статті терміни "власник рахунку" та "контролююча особа" (або "контролюючі особи") вживаються у значенні, наведеному в Угоді FATCA або Загальному стандарті звітності CRS для цілей Багатосторонньої угоди CRS, залежно від того, для цілей виконання якого міжнародного договору вживається термін. Для встановлення контролюючої особи контрольна частка участі в юридичній особі визначається відповідно до міри (рівня, ступеня, частки) здійснення вирішального впливу (контролю), встановленого пунктом 30 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

39^-3.2. Належна комплексна перевірка фінансових рахунків

39^-3.2.1. З метою виявлення підзвітних рахунків фінансові агенти зобов’язані вживати заходів належної комплексної перевірки за правилами, що підлягають застосуванню відповідно до підпункту 39^-3.1.3 пункту 39^-3.1 цієї статті.

39^-3.2.2. У випадках, визначених Угодою FATCA та/або Загальним стандартом звітності CRS, фінансові агенти повинні вимагати, а власники рахунків зобов’язані надавати фінансовим агентам:

1) документи самостійної оцінки стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб відповідно до вимог Додатка 1 до Угоди FATCA для встановлення (перевірки) статусу зазначеної американської особи;

2) документ самостійної оцінки статусу податкового резидентства стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб відповідно до вимог Загального стандарту звітності CRS для встановлення держави (території), резидентом якої є власник рахунку та/або контролююча особа (далі - документ самостійної оцінки CRS);

3) іншу інформацію та/або документи, необхідні фінансовому агенту для вжиття заходів належної комплексної перевірки фінансових рахунків, встановлення їх підзвітності та складання звітності за підзвітними рахунками на виконання вимог Угоди FATCA та/або Загального стандарту звітності CRS відповідно до підпункту 39^-3.1.3 пункту 39^-3.1 цієї статті.

39^-3.2.2.1. Власники рахунків зобов’язані протягом 30 календарних днів повідомити фінансовому агенту про зміну свого статусу податкового резидентства для цілей Загального стандарту звітності CRS та/або їх статусу для цілей Угоди FATCA та/або про зміну відповідного статусу контролюючої особи.

Якщо під час застосування заходів належної комплексної перевірки фінансовий агент має підстави вважати, що особа одночасно є резидентом України та щонайменше однієї іншої юрисдикції, для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS така особа вважається резидентом відповідної іншої юрисдикції.

39^-3.2.2.2. У випадках та обсязі, визначених Угодою FATCA та Загальним стандартом звітності CRS, під час проведення перевірки статусу податкового резидентства власника рахунку та/або його контролюючих осіб фінансові агенти мають право використовувати наявну інформацію та документи, отримані відповідно до законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

39^-3.2.2.3. Якщо у випадках, визначених Угодою FATCA та/або Загальним стандартом звітності CRS, під час або після застосування процедур належної комплексної перевірки фінансовий агент дізнається або він має підстави вважати (має підозру), що рахунок належить до підзвітних, але щодо рахунку власником рахунку подано документи самостійної оцінки стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб та/або іншу інформацію та/або документи, які вказують на те, що рахунок не є підзвітним, фінансовий агент зобов’язаний надіслати на адресу власника рахунку запит з вимогою про надання пояснень та інформації, що стосуються підозри.

Власник рахунку зобов’язаний надати фінансовому агенту пояснення та інформацію, що стосуються підозри, протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту.

39^-3.2.2.4. Ненадання власником рахунку документів, визначених підпунктом 39^-3.2.2 пункту 39^-3.2 цієї статті, неповідомлення фінансового агента про зміну статусу податкового резидентства або ненадання протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту фінансового агента запитуваної інформації та/або документів, або надання інформації та/або документів, що не спростовують підозру фінансового агента щодо підзвітності рахунку, є підставою для відмови фінансового агента у встановленні ділових відносин, відмови у наданні фінансових послуг або для відмови в подальшому наданні послуг, у тому числі для розірвання договірних відносин з власником рахунку. У разі розірвання договірних відносин з власником рахунку фінансовий агент повертає залишок коштів власнику такого рахунку та не несе відповідальності за спричинені власнику рахунку збитки, пов’язані з розірванням договірних відносин. Якщо після розірвання договірних відносин власник рахунку відсутній у місці виконання зобов’язання або ухиляється від прийняття виконання, фінансовий агент перераховує залишок коштів або вносить цінні папери, що належать такому власнику рахунку, у депозит нотаріуса (нотаріальної контори) у встановленому законодавством порядку. Фінансовий агент здійснює перерахування коштів або внесення цінних паперів у депозит нотаріуса (нотаріальної контори) протягом 30 календарних днів з дня повідомлення власника рахунку про розірвання договірних відносин. Регулятори ринків фінансових послуг у межах повноважень, визначених законодавством у сфері регулювання діяльності з надання фінансових послуг, можуть встановлювати особливості та порядок розірвання ділових відносин за ініціативою фінансових агентів (залежно від специфіки їхньої діяльності) на виконання вимог цієї статті.

39^-3.2.2.5. Якщо фінансовому агенту стане відомо або він має підстави вважати (існує підозра), що власник рахунку надав йому неповну або недостовірну інформацію, внаслідок чого інформація про рахунок, яка повинна була бути включена до звіту про підзвітні рахунки, не була включена до раніше поданого звіту, фінансовий агент зобов’язаний звернутися до власника рахунку з вимогою про надання пояснень, що стосуються підозри. Якщо у строк, встановлений фінансовим агентом (але не пізніше 90 календарних днів з дня отримання запиту фінансового агента), власник рахунку не надасть документи, визначені підпунктом 39^-3.2.2 пункту 39^-3.2 цієї статті, та/або пояснення, що спростовують таку підозру, фінансовий агент повинен вважати встановленим факт надання власником рахунку недостовірної або неповної інформації. Фінансовий агент зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 10 календарних днів з дня встановлення факту надання власником рахунку неповної або недостовірної інформації, надати контролюючому органу повну інформацію про підзвітний рахунок, щодо якого було надано неповну або недостовірну інформацію (подати виправлений звіт про підзвітні рахунки). Якщо факт надання власником рахунку неповної або недостовірної інформації встановлено щодо депонента - інвестора інституту спільного інвестування, до якого застосовуються правила пункту 39^-3.11 цієї статті, фінансовий агент у такий самий строк повідомляє про це також компанію з управління активами, яка здійснює управління активами цього інституту спільного інвестування.

39^-3.2.3. Фінансовий агент, який відповідає критеріям підзвітної фінансової установи відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, зобов’язаний застосовувати процедури належної комплексної перевірки для визначення підзвітних рахунків з дати встановлення підзвітності фінансової установи, незалежно від дати взяття фінансового агента на облік у контролюючому органі, відповідно до пункту 39^-3.3 цієї статті.

39^-3.3. Облік фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS

39^-3.3.1. Фінансові агенти, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та відповідно до Загального стандарту звітності CRS, зобов’язані подати заяву про взяття їх на облік у контролюючому органі протягом 60 календарних днів після встановлення фінансовим агентом статусу підзвітної фінансової установи. Порядок встановлення статусу підзвітної фінансової установи відповідно до Загального стандарту звітності CRS визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

39^-3.3.1.1. Контролюючий орган бере на облік фінансового агента протягом двох робочих днів з дня отримання заяви фінансового агента та зобов’язаний надіслати повідомлення про взяття фінансового агента на облік або про відмову у взятті на облік із зазначенням підстави у порядку, визначеному відповідно до підпункту 39^-3.3.3 цього пункту. Підставою для відмови у взятті фінансового агента на облік є подання заяви про взяття на облік щодо особи, яка вже зареєстрована як підзвітна фінансова установа.

У день взяття на облік контролюючим органом фінансовому агенту надсилається повідомлення (квитанція) із зазначенням дати взяття його на облік.

Облік юридичних осіб - підзвітних фінансових установ (крім корпоративних інвестиційних фондів) ведеться за податковими номерами таких осіб. Взяття на облік партнерства, трасту, інституту спільного інвестування чи правового утворення, яке не є юридичною особою, але відповідає критеріям підзвітної фінансової установи для цілей Загального стандарту звітності CRS, здійснюється шляхом додаткового взяття на облік компанії з управління активами чи іншої юридичної особи, яка відповідно до закону або договору уповноважена або зобов’язана подавати звітність від імені такого правового утворення.

39^-3.3.2. Фінансовий агент, який перестає відповідати критеріям підзвітної фінансової установи відповідно до Загального стандарту звітності CRS, знімається з обліку в контролюючому органі після подання відповідної заяви про зняття з обліку.

39^-3.3.2.1. Разом із заявою фінансовий агент подає документи та іншу інформацію, яка обґрунтовує наявність підстави для зняття з обліку.

39^-3.3.2.2. Протягом 30 календарних днів після отримання заяви фінансового агента про зняття з обліку контролюючий орган повідомляє такого фінансового агента про зняття його з обліку або про необхідність надання фінансовим агентом додаткової інформації для обґрунтування підстави для зняття з обліку із зазначенням строку її надання.

Рішення про зняття фінансового агента з обліку або про відмову у знятті з обліку приймається контролюючим органом не пізніше 90 календарних днів після отримання заяви.

39^-3.3.3. Порядок взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Подання заяв та інших документів для взяття фінансових агентів на облік як підзвітних фінансових установ та для зняття їх з обліку здійснюється в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

39^-3.3.4. Фінансовий агент, щодо якого розпочато процедуру припинення, за його заявою знімається з обліку в контролюючому органі після закриття (припинення) фінансовим агентом усіх підзвітних рахунків та подання звіту про підзвітні рахунки за період, у якому закрито останній підзвітний рахунок. У разі ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" банку, щодо якого Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію, зняття банку з обліку в контролюючому органі як підзвітної фінансової установи здійснюється за заявою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, поданою протягом 10 робочих днів з дня подання звіту про підзвітні рахунки за період, у якому закрито останній підзвітний рахунок.

39^-3.3.5. Зняття з обліку фінансового агента здійснюється за самостійним рішенням контролюючого органу, якщо стосовно фінансового агента до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи. Зазначене рішення контролюючий орган приймає протягом трьох робочих днів після надходження відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

39^-3.4. Подання звіту про підзвітні рахунки

39^-3.4.1. Фінансові агенти зобов’язані щороку, до 1 липня, подавати до контролюючого органу звіт про підзвітні рахунки.

39^-3.4.2. Звітним періодом вважається попередній календарний рік, якщо Угодою FATCA або Багатосторонньою угодою CRS відповідно не встановлено інші правила.

39^-3.4.3. У звіті про підзвітні рахунки, що подається для цілей виконання вимог Угоди FATCA або Багатосторонньої угоди CRS, фінансовий агент надає інформацію про всі підзвітні рахунки за звітний період в обсязі, визначеному Угодою FATCA або розділом I Загального стандарту звітності CRS.

39^-3.4.4. Звіт про підзвітні рахунки подається виключно в електронній формі. Форма звіту про підзвітні рахунки, формат (стандарт) його заповнення та подання фінансовими агентами до контролюючого органу встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

39^-3.4.5. Контролюючий орган здійснює збір інформації від фінансових агентів, зберігання, захист такої інформації та передачу відомостей до компетентного органу іноземної юрисдикції чи фінансовому агенту, від якого вона була отримана (у разі необхідності виправлення або уточнення інформації щодо фінансового рахунку, який веде такий фінансовий агент). Забороняється надання контролюючим органом інформації щодо підзвітних рахунків (у тому числі отриманої від компетентних органів іноземних держав) іншим особам, у тому числі правоохоронним чи іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам (у тому числі тим, про яких надано інформацію у звіті про підзвітні рахунки), крім випадків надання такої інформації відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

39^-3.5. Зберігання документів, що підтверджують здійснення фінансовим агентом заходів належної комплексної перевірки

Фінансові агенти (крім компаній з управління активами) зобов’язані зберігати документи, визначені підпунктом 39^-3.2.2 пункту 39^-3.2 цієї статті (у тому числі електронні), їх копії, записи, дані, інформацію та документи щодо заходів, вжитих фінансовими агентами для виконання вимог цієї статті, у тому числі усі документи, надані особами, яким фінансовим агентом було відмовлено у встановленні ділових відносин (включаючи листування, опитувальники, довідки, звіти, запити, результати будь-якого аналізу під час проведення належної комплексної перевірки клієнта), не менше 1825 днів з дня, наступного за граничним строком подання звіту про підзвітні рахунки, для складення якого використовуються або якого стосуються зазначені документи.

Вимоги цього пункту щодо зберігання інформації та документів застосовуються до всіх фінансових рахунків незалежно від того, чи були вони встановлені як підзвітні рахунки. Строк зберігання для інформації та документів, складених чи отриманих під час перевірки фінансових рахунків, які не були визначені як підзвітні рахунки у певному звітному періоді, розраховується починаючи з дня, наступного за граничним строком подання звіту про підзвітні рахунки, за той самий звітний період.

Компанії з управління активами, які відповідно до вимог пункту 39^-3.11 цієї статті виконують обов’язки щодо подання звітів про підзвітні рахунки за інститути спільного інвестування, зобов’язані протягом строку, встановленого цим пунктом, зберігати повідомлення, отримані від депозитарних установ, які ведуть рахунки у цінних паперах депонентів - інвесторів інститутів спільного інвестування, а також будь-яку іншу інформацію та документи, що підтверджують здійснення компаніями з управління активами заходів для перевірки правильності визначення підзвітності рахунків у відповідних повідомленнях від депозитарних установ.

39^-3.6. Запобігання діянням та практиці, спрямованим на ухилення від виконання зобов’язань за Загальним стандартом звітності CRS та від виявлення підзвітних рахунків для цілей Багатосторонньої угоди CRS

39^-3.6.1. Якщо фінансовий агент, власник рахунку або інша особа вчиняють правочин або здійснюють діяння чи операцію та з умов правочину або фактичної поведінки сторін операції або діяння випливає, що головною метою або однією з основних цілей такого правочину, діяння чи операції є уникнення встановлення підзвітності фінансового рахунку або уникнення виконання фінансовим агентом його зобов’язань щодо встановлення підзвітних рахунків, складання та подання звіту про підзвітні рахунки відповідно до вимог цієї статті, то для цілей перевірки фінансових рахунків та ідентифікації підзвітних рахунків вважається, що відповідний правочин, діяння або операція не були укладені (здійснені) або не мали місця.

39^-3.6.2. Контролюючий орган протягом п’яти робочих днів повідомляє фінансового агента про правочин, дію або операцію, що могли призвести до невстановлення підзвітного рахунку, який веде фінансовий агент.

На підставі повідомлення контролюючого органу фінансовий агент зобов’язаний застосувати заходи належної комплексної перевірки до фінансового рахунку для встановлення підзвітності та надати контролюючому органу інформацію про цей фінансовий рахунок у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення. Контролюючий орган у повідомленні має право встановити для фінансового агента інший (продовжений) строк для надання інформації про фінансовий рахунок. До фінансового агента, який своєчасно надав контролюючому органу повну інформацію про підзвітний рахунок, не застосовуються штрафні (фінансові) санкції, передбачені цим Кодексом, за подання неповної або недостовірної інформації у раніше поданому звіті про підзвітні рахунки щодо цього фінансового рахунку.

39^-3.6.3. Фінансовий агент, який сам є стороною правочину або учасником операції, спрямованої на уникнення виконання ним зобов’язань щодо встановлення підзвітних рахунків або складання та подання звітності про підзвітні рахунки, вважається таким, що не виконує зобов’язань, передбачених пунктами 39^-3.2^-39^-3.5 цієї статті, та несе відповідальність, визначену цим Кодексом, за вчинення правопорушення щодо кожного фінансового рахунку, інформацію про який не було надано у звіті про підзвітні рахунки.

39^-3.6.4. Контролюючий орган зобов’язаний надати інформацію про порушення фінансовим агентом вимог цієї статті, що також може свідчити про існування ризику невиконання таким фінансовим агентом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо фінансових агентів, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких вони здійснюють.

39^-3.7. Контроль за поданням звітів про підзвітні рахунки

39^-3.7.1. Камеральній перевірці підлягає своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки та надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених цією статтею. Камеральна перевірка може бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту, виправленого звіту про підзвітні рахунки або відповіді на запит контролюючого органу, а якщо такі документи були надані пізніше - за днем їх фактичного подання.

39^-3.7.2. Якщо контролюючий орган отримує повідомлення про помилки у поданому звіті про підзвітні рахунки від уповноваженого органу Сполучених Штатів Америки відповідно до Угоди FATCA або від компетентного органу іншої юрисдикції на підставі Багатосторонньої угоди CRS, контролюючий орган протягом п’яти робочих днів з дня отримання такого повідомлення повідомляє фінансового агента про необхідність виправлення помилок або уточнення інформації у поданому звіті. Фінансовий агент зобов’язаний подати виправлений звіт про підзвітні рахунки або надати пояснення не пізніше 30 календарних днів з дня отримання повідомлення від контролюючого органу.

39^-3.7.3. Фінансовий агент, який самостійно виявив помилки у раніше поданому звіті про підзвітні рахунки після 1 липня року, наступного за звітним, зобов’язаний подати до контролюючого органу виправлений звіт не пізніше 10 календарних днів з дня виявлення помилки.

39^-3.7.4. У разі своєчасного виправлення фінансовим агентом помилок у звіті про підзвітні рахунки у строки, визначені цим пунктом, передбачені цим Кодексом штрафи за неподання або несвоєчасне подання звіту про підзвітні рахунки та за подання звіту з помилками не застосовуються (крім штрафів за правопорушення, вчинені умисно або внаслідок невиконання чи порушення фінансовим агентом правил належної комплексної перевірки).

39^-3.7.5. Якщо за результатами камеральної перевірки контролюючий орган виявляє неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки у встановлений строк або несвоєчасне подання звіту, або неподання чи несвоєчасне подання виправленого звіту або відповіді на запит (повідомлення), надісланий контролюючим органом за правилами цієї статті, контролюючий орган складає акт, у якому викладається опис обставин вчиненого правопорушення, встановленого під час камеральної перевірки. Результати камеральної перевірки оформлюються у порядку, встановленому статтею 86 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

39^-3.7.6. Якщо під час застосування заходів належної комплексної перевірки у фінансового агента наявні фінансові рахунки, які відповідають умовам, визначеним пунктами B(5), C(5)(c) та C(7) розділу III Загального стандарту звітності CRS, відповідні рахунки вважаються незадокументованими рахунками.

Якщо у поданому фінансовим агентом звіті про підзвітні рахунки наявна інформація про незадокументовані рахунки, контролюючий орган надсилає фінансовому агенту запит для встановлення причини наявності незадокументованих рахунків. Фінансовий агент зобов’язаний надати відповідь на запит щодо незадокументованих рахунків не пізніше 30 календарних днів з дня отримання запиту контролюючого органу.

У разі неотримання контролюючим органом відповіді на запит від фінансового агента або за результатами аналізу отриманої відповіді контролюючий орган має право призначити позапланову документальну перевірку фінансового агента з питань дотримання ним вимог щодо проведення належної комплексної перевірки фінансових рахунків відповідно до Загального стандарту звітності CRS.

39^-3.7.7. Перевірка з питань дотримання фінансовими агентами вимог цієї статті проводиться відповідно до положень глави 8 розділу II цього Кодексу з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

39^-3.7.8. Контролюючий орган надсилає фінансовим агентам повідомлення та запити, передбачені цим пунктом, а фінансові агенти надають на них відповіді в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

39^-3.8. Особливості здійснення контролю за виконанням фінансовими агентами вимог Загального стандарту звітності CRS

39^-3.8.1. Контроль за виконанням фінансовими агентами та власниками рахунків вимог цієї статті щодо Загального стандарту звітності CRS здійснюється шляхом моніторингу діяльності фінансових агентів та проведення перевірок.

39^-3.8.2. Моніторинг діяльності фінансових агентів здійснюється шляхом аналізу звітів про підзвітні рахунки, податкової звітності фінансових агентів, інформації, отриманої від компетентних органів іноземних держав, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, будь-яких інших інформаційних джерел, шляхом отримання податкової інформації відповідно до статті 73 цього Кодексу. У межах моніторингу та за результатами аналізу інформації контролюючий орган може проводити опитування фінансових агентів.

39^-3.8.2.1. Опитування проводиться контролюючим органом шляхом надсилання запитів про опитування фінансовому агенту або групі фінансових агентів, у діяльності яких виявлено ризик невиконання або порушення вимог цієї статті, а також інших актів законодавства, ухвалених на виконання положень Загального стандарту звітності CRS. Фінансовий агент зобов’язаний надати інформацію на запит про опитування протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту. Контролюючий орган має право встановити інший (продовжений) строк для надання відповіді, про що зазначається у запиті про опитування.

Опитування одного фінансового агента не може проводитися частіше ніж один раз протягом календарного року.

39^-3.8.2.2. Якщо за результатами опитування фінансового агента контролюючий орган виявляє можливі порушення фінансовим агентом вимог цієї статті та інших актів законодавства, ухвалених на виконання положень Загального стандарту звітності CRS, контролюючий орган має право призначити позапланову документальну перевірку фінансового агента з питань дотримання ним вимог Загального стандарту звітності CRS.

39^-3.8.2.3. Порядок здійснення моніторингу діяльності фінансових агентів (включаючи опитування) встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

39^-3.8.3. Положення підпунктів 39^-3.8.2.1^-39^-3.8.2.3 підпункту 39^-3.8.2 пункту 39^-3.8 цієї статті не застосовуються під час здійснення контролюючими органами контролю за дотриманням фінансовими агентами вимог Угоди FATCA.

39^-3.9. Особливості здійснення контролю за нерезидентами - власниками рахунків та їх контролюючими особами

39^-3.9.1. Якщо під час перевірки фінансового агента або на підставі повідомлення від компетентного органу іншої юрисдикції, отриманого відповідно до Багатосторонньої угоди CRS, контролюючий орган виявляє факти, що свідчать про порушення або про можливе порушення вимог цієї статті власником рахунку або його контролюючою особою, контролюючий орган на підставі акта (довідки) перевірки фінансового агента або повідомлення від компетентного органу:

якщо власник рахунку перебуває на обліку в контролюючому органі - призначає стосовно нього позапланову документальну перевірку в загальному порядку, визначеному цим Кодексом;

якщо власник рахунку є нерезидентом, який не перебуває на обліку в контролюючому органі, - вживає заходів, передбачених підпунктом 39^-3.9.2 пункту 39^-3.9 цієї статті.

39^-3.9.2. Якщо власник рахунку є нерезидентом, який не перебуває на обліку в контролюючому органі, контролюючий орган надсилає податкове повідомлення особі-нерезиденту за порушення вимог Загального стандарту звітності CRS у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому копія наказу про проведення документальної позапланової перевірки власнику рахунку не надсилається та акт перевірки не складається.

39^-3.9.3. Податкове повідомлення особі-нерезиденту, передбачене цією статтею, має містити:

вмотивовану підставу для його складання та/або нарахування грошового зобов’язання;

суму грошового зобов’язання, яку має сплатити особа-нерезидент (у разі її визначення);

граничний строк та порядок сплати такого грошового зобов’язання;

реквізити поточного рахунку в іноземній валюті, відкритого центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в уповноваженому банку, на який сплачується грошове зобов’язання;

граничний строк та порядок оскарження податкового повідомлення.

Форма податкового повідомлення особі-нерезиденту за порушення вимог Загального стандарту звітності CRS встановлюється державною та англійською мовами та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

39^-3.9.4. Сума грошового зобов’язання, зазначена у податковому повідомленні особі-нерезиденту за порушення вимог Загального стандарту звітності CRS, підлягає сплаті протягом 90 календарних днів з дня отримання такого податкового повідомлення або може бути оскаржена у порядку, передбаченому пунктом 56.25 статті 56 цього Кодексу.

39^-3.9.5. Правила проведення та оформлення результатів перевірок, передбачені розділом II цього Кодексу, застосовуються під час здійснення перевірок власників рахунків у частині, що не суперечить вимогам цієї статті.

39^-3.10. Звіт про підзвітні рахунки не є податковою декларацією фінансового агента або її частиною та не прирівнюється до податкової звітності фінансового агента чи власника рахунку та/або його контролюючої особи. Норми цієї статті є спеціальними щодо інших норм цього Кодексу в частині визначення правил підготовки, подання та перевірки звітів про підзвітні рахунки. Штрафні (фінансові) санкції, передбачені цим Кодексом за порушення вимог зберігання первинних документів, ведення та подання податкової звітності, не застосовуються за порушення вимог цієї статті.

39^-3.11. Виконання вимог цієї статті інститутами спільного інвестування та іншими фінансовими агентами, які не є юридичними особами

39^-3.11.1. Якщо пайовий інвестиційний фонд або будь-яке інше правове утворення без статусу юридичної особи є підзвітною фінансовою установою відповідно до Загального стандарту звітності CRS, обов’язки, передбачені цією статтею, покладаються на особу, яка відповідно до закону чи договору діє від імені або за рахунок активів такого правового утворення та/або веде фінансовий рахунок.

39^-3.11.2. Виконання вимог цієї статті щодо інститутів спільного інвестування, які є підзвітними фінансовими установами, покладається на:

1) депозитарні установи, які відповідно до законодавства про депозитарну діяльність ведуть рахунки у цінних паперах депонентів (далі - депозитарна установа), на які зараховуються/переказуються цінні папери інститутів спільного інвестування, у частині застосування заходів належної комплексної перевірки та встановлення підзвітності таких рахунків;

2) компанію з управління активами щодо кожного корпоративного та/або пайового інвестиційного фонду, активами якого вона управляє, у частині перевірки правильності встановлення підзвітності фінансових рахунків та подання звітів про підзвітні рахунки.

Якщо інвестор інституту спільного інвестування є депонентом за кількома рахунками в цінних паперах, які відкриває (веде) більше ніж одна депозитарна установа та на які зараховуються/переказуються цінні папери цього інституту спільного інвестування, кожна депозитарна установа виконує обов’язки, передбачені цим пунктом, та зобов’язана надавати компанії з управління активами інформацію щодо рахунку в цінних паперах у порядку, визначеному підпунктом 39^-3.11.3 цього пункту.

39^-3.11.3. Кожна депозитарна установа, яка відкриває (веде) рахунок у цінних паперах депонента - інвестора інституту спільного інвестування, виконує обов’язки із здійснення належної комплексної перевірки цього рахунку та встановлює підзвітність рахунку. Депозитарна установа зобов’язана не пізніше 30 календарних днів після завершення кожного календарного півріччя надавати компанії з управління активами повідомлення про депонентів, які придбали цінні папери інститутів спільного інвестування, управління активами яких здійснює така компанія з управління активами, та повідомляти про зміни обставин, що впливають на визначення податкового статусу таких депонентів або їх контролюючих осіб. Формат та форма такого повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

На підставі інформації, отриманої від депозитарної установи, компанія з управління активами перевіряє правильність визначення підзвітності рахунків та включає інформацію про підзвітні рахунки до звіту про підзвітні рахунки. Для перевірки отриманих відомостей, а також для надання відповіді на запит контролюючого органу щодо поданого звіту про підзвітні рахунки компанія з управління активами має право запитувати, отримувати і використовувати документи, що підтверджують відомості, надані депозитарними установами, а депозитарні установи зобов’язані надавати копії підтверджуючих документів протягом 10 календарних днів з дня отримання запиту від компанії з управління активами.

Депозитарна установа несе відповідальність за порушення вимог цієї статті у частині здійснення належної комплексної перевірки та визначення підзвітності рахунку в цінних паперах, а також за повноту та своєчасність надання інформації компанії з управління активами, але не несе відповідальність за включення інформації про цей рахунок до звіту про підзвітні рахунки.

39^-3.11.4. У разі ненадання депозитарною установою у встановлений строк повідомлення про депонентів компанії з управління активами або надання у повідомленні неповних відомостей, або ненадання компанії з управління активами відповіді на її запит, надісланий за правилами цього пункту, компанія з управління активами має право подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяву із скаргою на таку депозитарну установу. До заяви додаються документи, що засвідчують факт ненадання депозитарною установою повідомлення з інформацією про депонентів, надання неповної інформації або ненадання нею відповіді на запит компанії з управління активами.

На підставі отриманої заяви із скаргою контролюючий орган надсилає депозитарній установі запит для встановлення причини ненадання інформації компанії з управління активами. Депозитарна установа зобов’язана надати компанії з управління активами повну інформацію, надання якої передбачене цією статтею, та повідомити про це контролюючий орган або надати відповідь на запит контролюючого органу з обґрунтуванням причини неможливості надання такої інформації не пізніше п’яти календарних днів з дня отримання запиту контролюючого органу.

У разі неотримання контролюючим органом відповіді на запит від депозитарної установи або за результатами аналізу отриманої відповіді депозитарної установи контролюючий орган має право призначити позапланову документальну перевірку депозитарної установи з питань дотримання нею вимог щодо здійснення належної комплексної перевірки фінансових рахунків відповідно до Загального стандарту звітності CRS.

39^-3.11.5. Звіт про підзвітні рахунки подається щодо кожного інституту спільного інвестування окремо. Компанія з управління активами несе встановлену цим Кодексом відповідальність за подання звіту про підзвітні рахунки щодо кожного корпоративного та/або пайового інвестиційного фонду, активами якого вона управляє.

39^-3.11.6. Порядок взаємодії фінансових агентів для виконання вимог цієї статті щодо інститутів спільного інвестування, а також формат та форма заяви компанії з управління активами із скаргою про ненадання депозитарною установою інформації, передбаченої цим пунктом, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Інші положення цієї статті застосовуються до компаній з управління активами та до депозитарних установ з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. Депозитарна установа виконує власні зобов’язання як підзвітної фінансової установи відповідно до Загального стандарту звітності CRS, у тому числі подає звіти про підзвітні рахунки у загальному порядку, визначеному цією статтею.

{Розділ I доповнено статтею 39^-3 згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023}