КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 8 вересня 2015 р. N 696

Київ

Про затвердження Порядку здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
 від 6 грудня 2017 року N 935,
від 10 квітня 2019 року N 310,
від 3 березня 2020 року N 206,
від 10 березня 2021 року № 191,
від 15 вересня 2021 року № 991

Відповідно до частини п'ятої статті 24 ¹ Закону України "Про зайнятість населення" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб, що додається.

Прем'єр-міністр України

А. ЯЦЕНЮК

Інд. 73

 ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 вересня 2015 р. N 696

ПОРЯДОК
здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів,
у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб

{У тексті Порядку слово “базовий” в усіх відмінках і формах числа
виключено згідно з Постановою КМ № 935 від 06.12.2017}

{У тексті Порядку слово “ДФС” замінено словом “ДПС”
згідно з постановою КМУ від 3 березня 2020 року N 206}

{У тексті Порядку слова “Фонду соціального захисту інвалідів” замінено словами
“Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю” згідно з Постановою КМ № 991 від 15.09.2021}

1. Цей Порядок визначає умови, механізм здійснення обласними, Київським міським, районними, міськими та міськрайонними центрами зайнятості державної служби зайнятості (далі - центри зайнятості) заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб.

{Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ № 935 від 06.12.2017}

Дія цього Порядку не поширюється на роботодавців, які є бюджетними установами.

2. У цьому Порядку термін “тривалість компенсації витрат” означає сумарну кількість місяців (незалежно від календарної черговості), за які компенсуються витрати роботодавця на оплату праці за працевлаштування зареєстрованих безробітних із числа внутрішньо переміщених осіб.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Кодексі законів про працю України, Господарському кодексі України, Законах України “Про зайнятість населення”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.

{Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 935 від 06.12.2017}

3. До заходів сприяння зайнятості належать:

компенсація зареєстрованому безробітному з числа внутрішньо переміщених осіб фактичних транспортних витрат на переїзд до іншої адміністративно-територіальної одиниці місця працевлаштування;

компенсація зареєстрованому безробітному з числа внутрішньо переміщених осіб витрат для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства, якщо це необхідно для працевлаштування;

компенсація витрат роботодавця на оплату праці за працевлаштування на умовах строкових трудових договорів зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб;

компенсація витрат роботодавця, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб, на перепідготовку та підвищення кваліфікації (далі - навчання) таких осіб.

Заходи із сприяння зайнятості можуть проводитись окремо або одночасно стосовно кожної внутрішньо переміщеної особи.

Фінансування заходів сприяння зайнятості, визначених цим пунктом, здійснюється в межах коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд) та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (у разі працевлаштування особи з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних, якій допомога по безробіттю призначена відповідно до частини другої статті 22 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”) після працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб за направленням центру зайнятості.

{Пункт 3 доповнено новим абзацом
згідно з Постановою КМ № 191 від 10.03.2021}

Підставою для припинення фінансування зазначених заходів є скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312).

{Абзац пункту 3 в редакції
Постанови КМ № 935 від 06.12.2017}

4. Компенсація витрат, зазначених в абзацах четвертому та п’ятому пункту 3 цього Порядку, роботодавцю не здійснюється у разі, коли роботодавець:

має заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

визнаний в установленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство.

У разі працевлаштування особи, за яку така компенсація вже була виплачена, компенсація не здійснюється.

{Пункт 4 доповнено абзацом згідно
з Постановою КМ № 935 від 06.12.2017}

5. Компенсація витрат роботодавцю на оплату праці тривалістю не більше шести календарних місяців надається за умови працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб за направленням центру зайнятості на умовах строкових трудових договорів і збереження гарантій зайнятості таких осіб протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у 2 рази.

Тривалість компенсації витрат роботодавця, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб, з числа громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України “Про зайнятість населення”, понад шість місяців, але не більше дванадцяти календарних місяців, визначається рішенням регіональних координаційних комітетів сприяння зайнятості за погодженням з Центром зайнятості Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами зайнятості (далі - регіональні центри зайнятості).

6. {Абзац перший пункту 6 виключено на підставі Постанови КМ № 191 від 10.03.2021}

Для компенсації витрат роботодавцю на оплату праці за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю:

роботодавець подає центру зайнятості відомість за формою згідно з додатком 1 (не пізніше ніж через п’ять днів після виплати працівникові заробітної плати);

центр зайнятості складає відомість за формою згідно з додатком 2 та передає регіональному центру зайнятості (до 10 числа місяця, що настає за місяцем подання звітності територіальним органам ДПС, передбаченої статтею 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі - звітність);

регіональний центр зайнятості передає узагальнені відомості за формою згідно з додатком 3 територіальному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю для виплати компенсації роботодавцям витрат на оплату праці (до 15 числа місяця, що настає за місяцем подання звітності).

{Абзац п'ятий пункту 6 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ № 310 від 10.04.2019}

7. Компенсація витрат роботодавця на оплату праці проводиться за кожен непарний місяць роботи протягом року, але не більше ніж за шість календарних місяців (за працевлаштованих зареєстрованих безробітних із числа внутрішньо переміщених осіб, які належать до категорії громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України “Про зайнятість населення”, - за кожен непарний місяць роботи протягом двох років, але не більше ніж за 12 календарних місяців).

{Абзац перший пункту 7 в редакції
Постанови КМ № 935 від 06.12.2017}

Компенсація витрат роботодавця на оплату праці виплачується в розмірі фактичних витрат на оплату праці осіб, прийнятих за направленням центрів зайнятості, але не вище середнього розміру заробітної плати штатного працівника, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць, або обчисленої з неї відповідної суми в разі, коли особа працювала неповний місяць.

{Абзац пункту 7 в редакції
Постанови КМ № 935 від 06.12.2017}

Зазначені витрати включають основну та додаткову заробітну плату, визначену відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України “Про оплату праці”, та суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на такі виплати.

Якщо компенсація надається за неповний місяць і фактичні витрати на оплату праці перевищують середній розмір заробітної плати штатного працівника, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць розмір компенсації за цей період обчислюється шляхом ділення середньої заробітної плати, що склалася у відповідному регіоні, на кількість робочих днів місяця (або кількість годин у разі погодинного обліку робочого часу), встановлених законодавством, та множення на кількість робочих днів (або кількість годин), за які надається компенсація.

{Абзац четвертий пункту 7 із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ № 935 від 06.12.2017}

Для отримання компенсації роботодавець не пізніше ніж через п’ять робочих днів після виплати працівникові заробітної плати, на підставі якої визначається розмір компенсації витрат роботодавця на оплату праці, подає центру зайнятості відомість за формою згідно з додатком 1.

8. У разі зміни місцезнаходження роботодавця - юридичної особи або місця проживання роботодавця - фізичної особи - підприємця компенсацію виплачує центр зайнятості, що розпочав її виплату.

9. Центр зайнятості щомісяця до останнього числа місяця, що настає за місяцем подання звітності, на підставі відомості за формою згідно з додатком 1 подає територіальним органам Казначейства платіжні документи для перерахування коштів на розрахунковий рахунок роботодавця.

10. Під час переведення працівника за його згодою на роботу на інше робоче місце в цього роботодавця із збереженням гарантій зайнятості, передбачених умовами договору про компенсацію витрат роботодавця на оплату праці працевлаштованої особи з числа внутрішньо переміщених осіб (далі - договір), виплата компенсації не припиняється.

Роботодавець протягом п’яти робочих днів письмово повідомляє центру зайнятості про переведення працівника за його згодою на інше робоче місце.

У разі досягнення працівником, за якого виплачувалася компенсація, пенсійного віку та призначення йому пенсії відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, встановлення інвалідності або зняття інвалідності та продовження ним роботи виплата компенсації продовжується до закінчення встановленого строку її отримання.

11. Роботодавець, який працевлаштував зареєстрованого безробітного з числа внутрішньо переміщених осіб за направленням центру зайнятості на умовах строкового трудового договору, для отримання компенсації протягом двох місяців з дня працевлаштування подає центру зайнятості заяву про компенсацію витрат на оплату праці довільної форми та копії трудового договору між ним і працівником та розпорядчого акта про прийняття на роботу, завірені в установленому порядку.

{Абзац перший пункту 11 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ № 935 від 06.12.2017}

Рішення про компенсацію витрат роботодавця на оплату праці або відмову в компенсації приймається центром зайнятості протягом десяти робочих днів з дати отримання всіх даних на підставі:

документів, зазначених в абзаці першому цього пункту;

персональних даних про особу, якими володіє центр зайнятості;

даних ДПС та її територіальних органів щодо відсутності у роботодавця заборгованості із сплати єдиного внеску;

даних органів Пенсійного фонду України про дату працевлаштування особи та відсутність у роботодавця заборгованості із сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відсутності порушеної справи про банкрутство або визнання роботодавця банкрутом.

Обмін зазначеними даними здійснюється в установленому законодавством порядку.

У разі неможливості отримання відомостей про роботодавця, зазначених в абзацах п’ятому - сьомому цього пункту, в електронному вигляді центр зайнятості робить запит до зазначених органів для отримання необхідної інформації.

У разі прийняття рішення про компенсацію витрат роботодавця на оплату праці між центром зайнятості, роботодавцем та територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (у разі працевлаштування особи з інвалідністю) протягом семи робочих днів укладається договір.

{Абзац десятий пункту 11 в редакції
Постанови КМ № 191 від 10.03.2021}

У разі відмови в компенсації з підстав, передбачених пунктом 4 цього Порядку, центр зайнятості зобов’язаний письмово поінформувати роботодавця протягом п’яти робочих днів з дати прийняття такого рішення.

12. У договорі зазначаються:

сторони договору;

прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання працевлаштованої особи;

гарантії зайнятості працевлаштованої особи;

умови та порядок фінансування компенсації витрат на оплату праці; права та обов’язки сторін;

строк набрання чинності договором та підстави його припинення;

відповідальність сторін за порушення умов договору та порядок розгляду спорів.

Примірна форма договору затверджується Мінекономіки.

{Абзац пункту 12 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ № 206 від 03.03.2020}

13. Центр зайнятості відповідно до затвердженого плану відвідувань роботодавців, але не рідше ніж один раз на три календарних місяці, або за письмовим зверненням про факти порушення роботодавцем умов компенсації перевіряє достовірність відомостей та виконання умов договору протягом строку його дії. Результати перевірки оформляються актом.

Якщо роботодавець перешкоджає проведенню перевірки, центр зайнятості припиняє перерахування компенсації. Відновлення виплати здійснюється за результатами перевірки.

14. Роботодавець в установленому законодавством порядку несе відповідальність за забезпечення гарантій зайнятості працевлаштованих осіб з числа внутрішньо переміщених осіб, достовірність даних, що є підставою для прийняття рішення щодо компенсації та визначення розміру компенсації.

У разі звільнення працівника, за якого виплачується/виплачувалася компенсація до закінчення строку збереження гарантій зайнятості, згідно з пунктом 1 статті 36 та пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України роботодавець повертає суму одержаної компенсації в повному обсязі.

15. У разі працевлаштування зареєстрованого безробітного з числа внутрішньо переміщених осіб до роботодавця, розташованого не за місцем реєстрації безробітного в центрі зайнятості та не за місцем реєстрації його проживання чи перебування, такій особі одноразово компенсуються фактичні транспортні витрати на переїзд до іншої адміністративно-територіальної одиниці місця працевлаштування.

{Абзац перший пункту 15 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ № 191 від 10.03.2021}

Направлення на працевлаштування до іншої адміністративно-територіальної одиниці надається зареєстрованому безробітному за його згодою за відсутності підходящої роботи та доступних для нього видів навчання в адміністративно-територіальній одиниці, де така особа зареєстрована як безробітна.

16. Компенсація транспортних витрат (за проїзд від пункту відправлення до пункту призначення) виплачується після працевлаштування особи за направленням центру зайнятості одноразово у розмірі вартості проїзду залізничним (крім вагонів купе та м’яких з двомісним купе), морським, річковим та автомобільним транспортом (крім таксі), включаючи особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, оплату послуг з попереднього продажу проїзних квитків і витрат на користування в поїздах білизною та перевезення багажу.

17. Для отримання компенсації транспортних витрат на переїзд працевлаштована особа протягом десяти робочих днів після укладення трудового договору з роботодавцем звертається до найбільш зручного для відвідування центру зайнятості з відповідною заявою на ім’я керівника центру зайнятості, де вона була зареєстрована.

До заяви додаються завірена в установленому порядку копія трудового договору (витяг з розпорядчого акта) між працівником та роботодавцем, а також оригінали проїзних документів.

Центр зайнятості, до якого звернулася працевлаштована особа для отримання компенсації транспортних витрат, протягом трьох робочих днів забезпечує відправлення отриманих документів на адресу центру зайнятості, де працевлаштована особа була зареєстрована як безробітна, для прийняття рішення про виплату компенсації.

Рішення про компенсацію транспортних витрат приймається центром зайнятості, де працевлаштована особа була зареєстрована як безробітна, у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дати отримання документів, що підтверджують фактичні витрати на переїзд.

18. Якщо умови праці або виконання окремих видів робіт передбачають обов’язкове проходження працівником медичного чи наркологічного огляду, зареєстрований безробітний з числа внутрішньо переміщених осіб направляється центром зайнятості до закладу охорони здоров’я державної або комунальної власності для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду з подальшою компенсацією витрат, пов’язаних з проведенням необхідних обстежень і досліджень.

Для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду зареєстрованому безробітному з числа внутрішньо переміщених осіб центром зайнятості видається направлення.

Рішення про компенсацію витрат для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду приймається центром зайнятості, в якому особа була зареєстрована як безробітна, на підставі поданої протягом десяти робочих днів після укладення трудового договору з роботодавцем заяви зареєстрованого безробітного з числа внутрішньо переміщених осіб, завіреної в установленому порядку копії довідки (медичного висновку, сертифіката) та оригіналів документів, що підтверджують оплату послуг, пов’язаних з проходженням медичного та наркологічного огляду.

Виплата компенсації витрат для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду здійснюється у порядку та в строки, визначені пунктом 17 цього Порядку.

19. Внутрішньо переміщеним особам, працевлаштованим за направленням центру зайнятості, компенсація транспортних витрат та витрат для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду не виплачується у разі несвоєчасного подання або неподання документів, визначених пунктами 17 і 18 цього Порядку, центру зайнятості.

20. Центр зайнятості протягом п’ятнадцяти робочих днів після прийняття рішення про компенсацію транспортних витрат або витрат для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду подає територіальним органам Казначейства або територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю платіжні документи для перерахування коштів на особовий рахунок особи, відкритий в установі банку.

{Пункт 20 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ № 191 від 10.03.2021}

21. Компенсація витрат роботодавця, який працевлаштовує за направленням центру зайнятості зареєстрованого безробітного з числа внутрішньо переміщених осіб строком не менш як на дванадцять календарних місяців, на навчання здійснюється за рахунок коштів Фонду в межах видатків, передбачених на зазначену мету в бюджеті Фонду на відповідний рік та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (у разі працевлаштування особи з інвалідністю, що зареєстрована в установленому порядку як безробітна, якій допомога по безробіттю призначена відповідно до частини другої статті 22 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”).

{Абзац перший пункту 21 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ № 310 від 10.04.2019}

Сума компенсації встановлюється в межах вартості навчання, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на дату здійснення роботодавцем такої оплати.

22. Для отримання компенсації витрат на навчання роботодавець протягом п’яти робочих днів після закінчення навчання працівника (але не пізніше ніж через дванадцять місяців з дня його працевлаштування) звертається до центру зайнятості, що направив на працевлаштування зазначену особу, із заявою довільної форми про компенсацію витрат за її навчання.

До заяви додаються завірені в установленому порядку копії трудового договору між ним і працівником або розпорядчого акта про прийняття на роботу, договору роботодавця із закладом професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої або вищої освіти, підприємством, установою чи організацією, які мають ліцензію на провадження діяльності з надання освітніх послуг, на навчання працівника, платіжних документів, які підтверджують сплату роботодавцем вартості навчання працівника та документа працівника про освіту державного зразка, що підтверджує факт навчання, відомості про розрахунковий рахунок роботодавця для перерахування коштів з відшкодування за навчання із зазначенням прізвища, імені та по батькові працівника.

{Абзац другий пункту 22 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ № 191 від 10.03.2021}

У разі навчання працівника безпосередньо роботодавцем, який має ліцензію на провадження діяльності з надання освітніх послуг, він подає завірені належним чином копії наказів про зарахування особи на навчання та відрахування у зв’язку із закінченням навчання, документи, що підтверджують оплату вартості навчання та копію документа державного зразка про освіту працівника, що підтверджує факт навчання, відомості про розрахунковий рахунок роботодавця для перерахування коштів з відшкодування витрат за навчання.

Роботодавець в установленому законодавством порядку несе відповідальність за достовірність даних, що є підставою для прийняття рішення щодо надання компенсації.

23. Рішення про компенсацію витрат роботодавцю на навчання приймається центром зайнятості протягом десяти робочих днів з дати отримання всіх даних на підставі:

документів, передбачених пунктом 22 цього Порядку;

персональних даних про особу, яка проходила навчання, якими володіє центр зайнятості;

даних ДПС та її органів щодо відсутності в роботодавця заборгованості із сплати єдиного внеску;

даних органів Пенсійного фонду України про дату працевлаштування особи та відсутність у роботодавця заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відсутності порушеної справи про банкрутство або визнання роботодавця банкрутом.

Обмін зазначеними даними здійснюється в установленому законодавством порядку.

У разі неможливості отримання відомостей про роботодавця, зазначених в абзацах четвертому - шостому цього пункту, в електронному вигляді центр зайнятості робить запит до зазначених органів для отримання необхідної інформації.

Про прийняте рішення центр зайнятості письмово інформує роботодавця протягом трьох робочих днів з дати його прийняття.

24. Центр зайнятості протягом п’ятнадцяти робочих днів з дати прийняття рішення про компенсацію витрат на навчання подає територіальним органам Казначейства або територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю платіжні документи для перерахування коштів на розрахунковий рахунок роботодавця. Центр зайнятості протягом тридцяти календарних днів після отримання роботодавцем коштів звіряє взаєморозрахунки з ним.

{Пункт 24 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ № 191 від 10.03.2021}

25. У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація витрат на оплату праці до закінчення строку збереження гарантій зайнятості або на навчання протягом дванадцяти місяців з дня працевлаштування, згідно з пунктом 1 статті 36 та пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України сума перерахованих коштів повертається роботодавцем у повному обсязі до бюджету Фонду або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залежно від джерела компенсації.

Про звільнення працівника роботодавець протягом п’яти робочих днів письмово інформує центр зайнятості та надає копію трудового договору або розпорядчого акта про його звільнення.

Роботодавець в установленому законодавством порядку несе відповідальність за достовірність даних, що є підставою для прийняття рішення щодо надання компенсації на навчання та визначення її розміру.

26. Рішення про повернення коштів роботодавцем приймається керівником центру зайнятості та оформляється наказом.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення про повернення коштів роботодавцем центр зайнятості надсилає роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність повернути кошти протягом п’ятнадцяти робочих днів з дати отримання повідомлення. Якщо вручити поштове відправлення роботодавцю неможливо, центр зайнятості подає матеріали до суду.

27. Спори з питань надання, виплати і повернення компенсації розв’язуються регіональними центрами зайнятості, Державним центром зайнятості або в судовому порядку.

{Пункт 27 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ № 206 від 03.03.2020}

 Додаток 1
до Порядку

ВІДОМІСТЬ
про нараховану та виплачену заробітну плату, сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та використання робочого часу працівника, за якого здійснюється компенсація витрат на оплату праці,
за _____________ 20___ р.
(місяць)

Додаток 2
до Порядку

ВІДОМІСТЬ
про виплату компенсації роботодавцям витрат на оплату праці за рахунок коштів
Фонду соціального захисту інвалідів
за _____________ 20___ р.
(місяць)

Додаток 3
до Порядку

ВІДОМІСТЬ
про виплату роботодавцям компенсації витрат на оплату праці за рахунок коштів
Фонду соціального захисту інвалідів
за _____________ 20___ р.
(місяць)

(Порядок доповнено додатком 3 згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 р. N 310)