КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 13 червня 2000 р. № 950
Київ

Про затвердження Порядку проведення службового розслідування

{Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1422 від 08.12.2009, № 1044 від 12.10.2011;
в редакції Постанов КМ № 691 від 13.09.2017, № 246 від 07.03.2023}

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 945 від 18.07.2007
№ 623 від 24.06.2009
№ 1422 від 08.12.2009
№ 1044 від 12.10.2011
№ 868 від 19.09.2012
№ 295 від 17.07.2014
№ 301 від 14.05.2015
№ 691 від 13.09.2017
№ 246 від 07.03.2023}

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок проведення службового розслідування, що додається.

{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1422 від 08.12.2009, № 1044 від 12.10.2011; в редакції Постанов КМ № 691 від 13.09.2017, № 246 від 07.03.2023}

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 4 березня 1995 р. № 160 "Про затвердження Порядку проведення службового розслідування" (ЗП України, 1995 р., № 5, ст. 130).

Прем'єр-міністр України

В.ЮЩЕНКО

Інд. 19

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 червня 2000 р. № 950
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 7 березня 2023 р. № 246)

ПОРЯДОК
проведення службового розслідування

1. Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про запобігання корупції” (далі - Закон).

2. Відповідно до цього Порядку може бути проведено службове розслідування в разі:

невиконання або неналежного виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особою, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, а також недодержання вимог законодавства;

внесення подання спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконанню вимог Закону в інший спосіб;

вимоги особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри.

У випадку, передбаченому абзацом третім цього пункту, службове розслідування проводиться за фактом виявленого порушення або стосовно особи, яка вчинила таке порушення.

За анонімними повідомленнями, заявами та скаргами службове розслідування не проводиться, крім випадків, коли анонімне повідомлення стосується порушення вимог Закону та наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

3. Дія цього Порядку не поширюється на:

державних службовців, крім випадків, визначених абзацами третім і четвертим пункту 2 цього Порядку;

осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, права та обов’язки яких у частині додержання службової дисципліни, види заохочення та дисциплінарні стягнення і порядок їх застосування щодо яких встановлюються дисциплінарними статутами або іншими нормативними актами.

4. Рішення про проведення службового розслідування приймає орган (посадова особа) (далі - суб’єкт призначення), якому (якій) відповідно до законодавства надано повноваження призначати на посаду та звільняти з посади особу, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, або керівник органу, підприємства, установи, організації, в якому (яких) виявлено порушення (далі - керівник органу).

Рішення про проведення службового розслідування стосовно осіб, призначення та звільнення яких на посади здійснює Президент України або Кабінет Міністрів України, приймають відповідно Президент України або Кабінет Міністрів України.

5. Рішенням про проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени такої комісії, предмет, дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

У разі проведення службового розслідування стосовно осіб, призначення та звільнення яких на посади здійснює Кабінет Міністрів України, рішенням Кабінету Міністрів України визначаються предмет, строк проведення службового розслідування, орган виконавчої влади, відповідальний за організацію проведення службового розслідування, який утворює комісію з проведення службового розслідування.

У разі коли рішення про проведення службового розслідування приймається на виконання подання спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства, суб’єкт призначення, якому його адресовано, зобов’язаний повідомити про таке рішення відповідно спеціально уповноваженому суб’єкту у сфері протидії корупції або Національному агентству протягом 10 робочих днів з дня надходження подання або припису.

Період проведення службового розслідування не охоплює час тимчасової втрати працездатності особою, стосовно якої проводиться службове розслідування, час її перебування у відпустці або службовому відрядженні чи відсутності з інших поважних причин, час отримання інформації, що стосується предмета службового розслідування, від установ, підприємств, організацій іноземних держав, а також час ознайомлення такої особи з актом службового розслідування.

До проведення службового розслідування можуть залучатися науковці, експерти, працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням із їх керівниками).

Члени комісії з проведення службового розслідування в разі виникнення в них реального чи потенційного конфлікту інтересів зобов’язані письмово повідомити про це суб’єкту призначення або керівникові органу.

Суб’єкт призначення або керівник органу за результатами розгляду отриманого від члена комісії з проведення службового розслідування повідомлення про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів або з власної ініціативи забезпечує здійснення передбачених Законом заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у такого члена комісії.

6. Службове розслідування проводиться із відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймає відповідно суб’єкт призначення або керівник органу.

Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Питання про відсторонення від здійснення правосуддя, відсторонення від посади судді, судді Конституційного Суду України, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, вирішується в установленому законом порядку.

Особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією та законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням суб’єкта призначення або керівника органу, де вона працює, до закінчення розгляду справи судом.

У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення особі, відстороненій від виконання службових повноважень, відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням.

7. Суб’єкт призначення або керівник органу, за рішенням якого затверджено склад комісії з проведення службового розслідування, контролює роботу такої комісії.

8. Члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту, всебічність і об’єктивність висновків службового розслідування та нерозголошення інформації, у тому числі з обмеженим доступом, що стосується такого розслідування.

9. Комісія з проведення службового розслідування має право:

отримувати від осіб, щодо яких проводиться службове розслідування, інших працівників органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, або виявлено порушення, усні чи письмові пояснення, консультації осіб, які залучаються до службового розслідування;

ознайомлюватися та вивчати, у тому числі з виїздом на місце, відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати їх до матеріалів службового розслідування;

отримувати та збирати згідно із законодавством інформацію, пов’язану із службовим розслідуванням, від юридичних та фізичних осіб на підставі письмового запиту голови комісії з проведення службового розслідування;

використовувати за погодженням з особами, яких опитують (які надають пояснення, консультації) з питань службового розслідування, аудіозасоби з метою фіксації їх пояснень і свідчень;

вести протокол засідання комісії з проведення службового розслідування.

10. У разі відмови особи, стосовно якої проводиться службове розслідування або яка вчинила порушення, надати пояснення комісія з проведення службового розслідування складає акт, в якому обов’язково зазначається інформація про осіб, які запитують пояснення, перелік питань та підстави відповідного запиту, відомості про особу, яка відмовляється надати пояснення, та підстави для її відмови.

11. Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:

отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;

надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування;

звертатися із клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування;

подавати в письмовій формі зауваження до проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять;

звертатися до суб’єкта призначення або керівника органу в письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про рішення, прийняте за результатами розгляду клопотання, письмово повідомляється особі, стосовно якої проводиться службове розслідування;

користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого нею представника.

У разі коли під час службового розслідування, яке проводиться за фактом виявленого порушення, встановлено особу, яка вчинила таке порушення, ця особа має всі права особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, визначені цим Порядком.

12. За результатами службового розслідування комісія з проведення службового розслідування складає акт, у якому зазначаються:

факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), найменування посади, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування (якщо службове розслідування проводилося стосовно особи);

заяви, клопотання, пояснення щодо предмета службового розслідування;

висновки службового розслідування, обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, заходи, вжиті або запропоновані до його усунення, чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру;

обґрунтовані пропозиції про усунення виявлених порушень та притягнення (за наявності підстав) винних осіб до відповідальності згідно із законом.

У разі наявності обґрунтованих пропозицій про притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія з проведення службового розслідування пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законом.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення комісія з проведення службового розслідування повинна враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку та заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.

У разі виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення комісія з проведення службового розслідування подає суб’єкту призначення або керівнику органу пропозицію про надіслання акта службового розслідування до відповідних органів досудового розслідування або органів, уповноважені особи яких мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення.

Члени комісії з проведення службового розслідування мають право викласти письмово свою окрему думку, яка додається до акта.

13. Акт службового розслідування підписує голова, інші члени комісії з проведення службового розслідування, і він подається на розгляд суб’єкту призначення або керівнику органу в одному примірнику.

Перед поданням на розгляд суб’єкту призначення або керівнику органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування.

Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна бути належним чином (зокрема шляхом використання засобів мобільного зв’язку, електронної пошти або інших технічних засобів електронних комунікацій за наявними в особовій справі контактами) повідомлена про дату, час і місце ознайомлення з актом службового розслідування не пізніше ніж за день до ознайомлення із зазначеним актом.

Під час ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може висловити свої зауваження, які додаються до акта.

У разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлено зауважень або особа, стосовно якої проведено службове розслідування, не прибула у визначений для ознайомлення час без поважних причин і не повідомила належним чином (зокрема шляхом використання засобів мобільного зв’язку, електронної пошти або інших технічних засобів електронних комунікацій за наявними в особовій справі контактами) комісію з проведення службового розслідування про причини своєї відсутності в день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень.

Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна ознайомитися та проставити підпис і дату ознайомлення з актом службового розслідування, а в разі відмови особи ознайомитися та/або проставити підпис і дату ознайомлення з таким актом комісія з проведення службового розслідування складає про це відповідний акт.

У разі відсутності під час підписання акта службового розслідування члена комісії з проведення службового розслідування причина його відсутності зазначається в акті.

У разі коли службове розслідування проведено за фактом виявленого порушення, то акт за його результатами невідкладно після підписання подається суб’єкту призначення або керівникові органу.

14. Акт службового розслідування на вимогу особи, стосовно якої проведено службове розслідування, повинен розглядатися в її присутності.

За результатами розгляду акта службового розслідування суб’єкт призначення або керівник органу приймає в десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення.

У разі коли службове розслідування проведено стосовно особи, то вона ознайомлюється з рішенням суб’єкта призначення або керівника органу, прийнятим за результатами розгляду акта службового розслідування.

У разі коли рішення про проведення службового розслідування було прийнято на виконання подання спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства, суб’єкт призначення, якому його адресовано, інформує відповідно спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або Національне агентство щодо висновків комісії з проведення службового розслідування про причини та умови, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, пропозицій про усунення зазначених причин та умов, а також стосовно вжитих заходів за результатами службового розслідування.

За результатами службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законом.

15. Рішення за результатами службового розслідування може бути оскаржено згідно із законодавством.

16. Акт службового розслідування з відповідними документами зберігається в органі, який проводив службове розслідування.

У разі коли рішення про проведення службового розслідування прийнято Президентом України або Кабінетом Міністрів України, акт за його результатами зберігається відповідно в Офісі Президента України або Секретаріаті Кабінету Міністрів України.

{Порядок в редакції Постанов КМ № 691 від 13.09.2017, № 246 від 07.03.2023}