ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 26.06.2025 № 3470/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Товариство) щодо окремих питань з виробництва електричної енергії платниками, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Товариство повідомило, що є платником єдиного податку четвертої групи та планує встановлення сонячних панелей з метою вироблення електричної енергії для власних потреб. У разі виникнення залишку електричної енергії на умовах активного споживача відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу та договору з Постачальником електроенергії для про купівлю-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
- Які КВЕД повинно мати Товариство при продажу зайвої електричної енергії на умовах активного споживача?
- Чи повинно Товариство подавати декларацію з акцизного податку?
- Чи може Товариство залишатися платником єдиного податку четвертої групи в наступному році, за умови продажу електричної енергії на умовах активного споживача?
Щодо першого питання
Юридична особа при здійсненні державної реєстрації за власним бажанням обирає види діяльності, який планує здійснювати під час господарської діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі - КВЕД ДК 009:2010).
Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності затверджено наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 (далі - Методологічні основи та пояснення КВЕД ДК 009:2010).
Враховуючи викладене, для з'ясування до якого виду економічної діяльності буде відноситися "продаж електричної енергії" необхідно звернутись до Державної служби статистики України.
Щодо другого питання
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, а також відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею - продажем, постачанням електричної енергії, визначає та регулює Закон України від 13.04.2017 № 2019 "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон № 2019).
Згідно із статтею 1 Закону № 2019 виробник електричної енергії - суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії.
Під виробництвом електричної енергії в статті 1 Закону № 2019 розуміється діяльність, пов'язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів, крім діяльності із зберігання енергії.
Статтею 8 Закону № 2019 визначено, зокрема, що господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.
Разом з тим, згідно з ст. 30 Закону № 2019 діяльність з виробництва електричної енергії без ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах з виробництва електричної енергії.
Відповідно до п. 215.1 ст. 215 Кодексу електрична енергія належить до підакцизних товарів.
Згідно із положеннями Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії (пп. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
Відповідно до пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, об'єктами оподаткування є операції, зокрема, з:
- реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);
- реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу. Ця норма не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТЗЕД), виробленої на об'єктах електроенергетики.
Не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (пп. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 Кодексу).
Підпунктом 14.1.29 п. 14.1 ст. 14 Кодексу надане визначення відновлювальних джерел енергії - це джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів.
Згідно з пп. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 Кодексу реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб'єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб'єкту відповідної ліцензії.
Зокрема, платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.21 ст. 49 Кодексу).
Відповідно до п. 223.2 ст. 223 Кодексу, платники податку, визначені пунктом 212.1 ст. 212 Кодексу, подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку" (зі змінами).
Отже, у разі здійснення без отримання ліцензії відповідно до законодавства операцій з реалізації електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (сонячне випромінювання тощо) або передачі для власного споживання власновиробленої електричної енергії у суб'єкта господарювання не виникатиме податкове зобов'язання із сплати акцизного податку та відсутній обов'язок подання податкової звітності з акцизного податку (згідно з пп. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 Кодексу).
У разі, якщо Товариство матиме ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, то суб'єкт господарювання буде платником акцизного податку відповідно до пп. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Кодексу та зобов'язаний подавати декларацію з акцизного податку. Разом з цим обов'язок щодо сплати акцизного податку у суб'єкта господарювання відсутній згідно з пп. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 Кодексу.
Щодо третього питання
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 Кодексу).
Відповідно до пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Сільськогосподарський товаровиробник - зокрема, юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Пунктом 291.51 ст. 291 Кодексу встановлено перелік обмежень для платників єдиного податку четвертої групи.
Відповідно до пп. 291.51.2 п. 291.51 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб'єкти господарювання, зокрема, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб'єкта господарювання).
Отже, платнику єдиного податку четвертої групи не заборонено здійснювати операції із реалізації підакцизних товарів, зокрема, виробленої електричної енергії.
Якщо діяльність Товариства з виробництва підакцизних товарів підпадає під зазначені у пп. 291.51.2 п. 291.51 ст. 291 Кодексу виключення із діяльності з виробництва підакцизних товарів, то Товариство може бути платником єдиного податку четвертої групи.
Водночас, виробництво електричної енергії з відновлюваних джерел енергії, в т. ч. з енергії сонячного випромінювання за допомогою власних сонячних панелей та використання її виключно для власних потреб (без продажу третім особам) не впливає на можливість перебування юридичної особи на спрощеній системі оподаткування.
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
____________
