ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 04.11.2025 № 5883/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п. 69.41 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) (далі – Товариство) (…), щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні, платник податків зазначив, що компанія – нерезидент України (далі – «Компанія») є юридичною особою, яка має зареєстроване місце ведення господарської діяльності та є податковим резидентом іншої (ніж Україна) юрисдикції.
Акції Компанії перебувають у вільному обігу на фондовому ринку, вартість акцій визначається у євро. Компанія затвердила план мотивації (далі – План), який застосовується, зокрема, до директора української компанії Групи (далі – Директор).
Директор є громадянином та податковим резидентом України. План передбачає отримання Директором стимулюючої винагороди у грошовій формі за виконану роботу (далі – «Винагорода»), розмір якої визначається умовами укладеної між Компанією та Директором угоди (далі – «Угода щодо Винагороди»).
Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Щодо документального підтвердження витрат на придбання інвестиційних активів:
1.1. Чи вірно, що вартість акцій, придбаних фізичною особою – резидентом, яка підтверджується відповідними документами (звітом торговця цінними паперами (брокера) цієї фізичної особи – резидента), становитиме суму «документально підтверджених витрат придбання інвестиційних активів» відповідно до абзацу першого п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу?
1.2. Чи вірно, що Угоду взаємозаліку (зустрічних грошових однорідних вимог) можна вважати первинним документом для підтвердження факту здійснення розрахунків, а отже первинним документом для підтвердження «документально підтверджених витрат на придбання інвестиційних активів» відповідно до абзацу першого п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу?
2. Щодо визначення дати та офіційного курсу Національного Банку України (далі – НБУ) для перерахунку іноземних доходів фізичної особи – резидента у вигляді грошової винагороди та документально підтверджених витрат на придбання інвестиційного активу:
2.1. Чи вірно, що іноземний дохід фізичної – особи резидента, отриманий у формі грошової винагороди від компанії – нерезидента, який фактично не виплачується та у подальшому заліковується, визначається у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату підписання Угоди взаємозаліку зустрічних однорідних грошових вимог, що відповідає даті отримання такого доходу відповідно до п. 164.4 ст. 164 Кодексу?
2.2. Чи вірно, що сума витрат фізичної – особи резидента щодо придбання іноземного активу визначається у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату підписання Угоди взаємозаліку зустрічних однорідних грошових вимог, що засвідчує факт сплати за такий придбаний інвестиційний актив (акції)?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім:
а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу;
б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст.170 Кодексу;
в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу;
г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв'язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.111 ст. 170 Кодексу.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп. 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відсотків об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Кодексу.
Згідно з п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати Декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Відповідно до п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, з урахуванням норм пп.170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).
Відповідно до п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом у вигляді інвестиційного прибутку від продажу інвестиційного активу (акцій) включається до її загального річного оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб (18 відсотків) і військовим збором (5 відсотків) на загальних підставах. При цьому об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором вважатиметься інвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати, пов’язані з придбанням зазначених акцій.
Щодо першого питання
Документальним підтвердженням витрат, понесених фізичною особою на придбання інвестиційного активу, мають бути документи, що засвідчують факт перерахування коштів на рахунок юридичної особи (розрахунковий документ, платіжна інcтрукція), договір купівлі-продаж інвестиційного активу, за умови, що він містить усі реквізити, визначені ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями.
Водночас з питання віднесення Угоди взаємозаліку (зустрічних грошових однорідних вимог) до первинного документу, який підтверджує витрати на придбання інвестиційного активу при розрахунку інвестиційного прибутку, доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.
Щодо другого питання
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).
Таким чином, доходи у вигляді винагороди, нарахованої іноземною юридичною особою на користь фізичної особи – резидента, а також у вигляді інвестиційного прибутку, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національну валюту за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату нарахування цих доходів.
Разом з цим наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжуються.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
___________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
