ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 05.09.2025 № 4766/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи - підприємця (далі - Підприємець), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до звернення Підприємець здійснює діяльність у сфері посередницьких послуг з продажу товарів іншими суб'єктами господарювання та позиціонує її як комісійну торгівлю. Копію договору до звернення не додано. Відповідно до наведеного у тексті зверненні опису положень укладеного Підприємцем договору, функція Підприємця зводиться лише до пошуку покупців, укладання з ними угоди, виставлення рахунків на оплату, контролю оплати та контролю доставки товару. Підприємець не бере участі у відправці товару та не отримує за нього кошти.
За умовами договору кошти від продажу товарів покупець сплачує одразу через платіжну систему на рахунок продавця товарів - постачальника. Відправка товарів також здійснюється безпосередньо продавцем - постачальником товарів.
У зв'язку зі складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари Підприємець звернувся до податкового органу із наступними запитаннями (в контексті звернення):
- Чи зобов'язаний Підприємець використовувати ресторатори розрахункових операцій або програмні ресторатори розрахункових операцій (далі - РРО/ПРРО) та видавати фіскальні касові чеки на товари (послуги) (далі - фіскальні чеки) по факту продажу товару в межах описаних у зверненні правовідносин, за умови, що він фактично не бере участі у відправці товару та не отримує коштів за товар у жодний спосіб?
- Чи зобов'язаний Підприємець застосовувати РРО/ПРРО та видавати фіскальні чеки суб'єктам господарювання за надані ним посередницькі послуги, у разі отримання оплати за такі послуги виключно на його поточний рахунок, виключно з поточного рахунку суб'єкта господарювання, якому Підприємець надає посередницькі послуги?
- Чи зобов'язаний суб'єкт господарювання, якому Підприємець надає посередницькі послуги, надавати Покупцю фіскальний чек на товар? Якщо так, то на яку суму, оскільки до цього такий суб'єкт господарювання вказував у фіскальному чеку вартість товару за мінусом винагороди, яка мала сплачуватись Підприємцю?
Перед наданням відповіді на питання слід зауважити, що діяльність суб'єктів господарювання у сфері комісійної торгівлі врегульована главою 69 Цивільного кодексу України, Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13.03.95 № 37, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22 березня 1995 р. за № 79/615, а також Інструкцією про порядок оформлення суб'єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженою наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 08.07.97 р. № 343.
Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Відповідно до частини третьої статті 1012 Цивільного кодексу України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
Відповідно до статті 1021 Цивільного кодексу України Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.
Якщо при прийнятті комісіонером майна, що надійшло від комітента, або майна, що надійшло для комітента, будуть виявлені недостача або пошкодження, а також у разі завдання шкоди майну комітента комісіонер повинен негайно повідомити про це комітента і вжити заходів щодо охорони його прав та інтересів.
Комісіонер, який не застрахував майно комітента, відповідає за втрату, недостачу, пошкодження майна комітента, якщо він був зобов'язаний застрахувати майно за рахунок комітента відповідно до договору або звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частини першої статті 1022 Цивільного кодексу України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.
Своєю чергою згадані вище правила та інструкція передбачають приймання товарів на комісію, порядок документального оформлення такого приймання товарів та здійснення їх продажу.
Оскільки Підприємцем не приймаються товари на комісію та не приймається оплата за їх продаж, то описані Підприємцем у зверненні правовідносини не можуть розглядатися через призму комісійної торгівлі, а мають розглядатися як надання посередницьких послуг з іншим суб'єктами господарювання.
Враховуючи викладене вище, відповіді на питання надаються з урахуванням наведеного.
Щодо питання 1
Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265). Його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до вимог статті 3 Закону № 265, визначено, що суб'єкти господарювання зобов'язані:
- проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Враховуючи викладене вище, з урахуванням фактичних обставин наведених у зверненні, як відповідь на питання 1 повідомляємо, за умови, що Підприємець не бере участі у відправці чи врученні товару Покупцям та у жодний спосіб не отримує від них коштів за товар, то у такому випадку у Підприємця відсутній обов'язок щодо застосування РРО/ПРРО та видачі покупцям товару фіскальних чеків.
Щодо питання 2
Умови за яких застосування РРО/ПРРО є не обов'язковими визначено статтею 9 Закону № 265. Пунктом 2 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.
Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.
Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання 2 повідомляємо, якщо розрахунки контрагента (суб'єкта господарювання, якому Підприємець надає посередницькі послуги) із Підприємцем здійснюються шляхом переказу коштів контрагентом із поточного рахунку на поточний рахунок Підприємця через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (тому числі інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку, то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов'язковим, оскільки оплата послуг Підприємця буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.
При цьому у разі використання послуг небанківських надавачів платіжних послуг та їх продуктів для здійснення розрахунків за товари, то такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9 Закону № 265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись обов'язковим застосуванням Підприємцем РРО/ПРРО, формуванням та наданням розрахункового документу встановленої форми та змісту.
Щодо питання 3
Відповідно до визначення наведеного у підпункті 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу індивідуальна податкова консультація - це роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Кодексу за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.
З урахуванням наведеного вбачається, що індивідуальна податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка містить конкретні роз'яснення такому платнику практичної форми та/або моделі саме його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.
Враховуючи викладе вище, питання 3 не розглядається і відповідь на нього не надається, оскільки воно стосується прав та обов'язків суб'єкта господарювання, якому Підприємець надає посередницькі послуги.
При цьому, з метою не допущення порушення Підприємцем вимог Закону № 265 у майбутньому, повідомляємо, що з урахуванням наведених вище вимог статті 3 Закону № 265, сума коштів вказана у фіскальному чеку має відповідати фактичному обсягу коштів отриманих від покупця товарів (послуг).
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
____________
Індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
____________
