Об'єктами гірничих відносин є:
• геологічна розвідка корисних копалин;
• проектування, будівництво, експлуатація, ліквідація або консервація гірничих підприємств;
• організація протиаварійного захисту гірничих підприємств;
• охорона праці, забезпечення безпеки та здоров'я людей в особливо небезпечних умовах.
Суб'єктами гірничих відносин є юридичні та фізичні особи України, іноземні юридичні та фізичні особи, особи без громадянства, які здійснюють геологічне вивчення родовищ корисних копалин, проектування, будівництво, експлуатацію, ліквідацію аварій та ліквідацію або консервацію підприємств з видобутку та переробки корисних копалин, а також проводять гірничі роботи.
Підприємства гірничодобувної промисловості можуть перебувати у різних формах власності, якщо інше не передбачено законами України.
Приватизація підприємств гірничодобувної промисловості здійснюється відповідно до законодавства про приватизацію.
Перелік гірничих підприємств, що перебувають у державній власності та не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України.
У разі приватизації підприємств гірничодобувної промисловості Кабінет Міністрів України за поданням Фонду державного майна України приймає рішення про закріплення в державній власності відповідного пакета акцій акціонерних товариств, створених на базі підприємств гірничодобувної промисловості. Не підлягає приватизації майно державних галузевих і регіональних гірничорятувальних служб, а також майно державних наукових установ із безпеки робіт гірничої промисловості.
2.
Розділ другий Закону присвячений державній політиці у сфері регулювання гірничих відносин, а саме, принципам державної політики в гірничодобувній промисловості, підтримці гірничих підприємств, нагляду у сфері гірничих відносин, повноваженням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері гірничих відносин.
3.
Розділ третій Закону висвітлює питання підготовки до проведення гірничих робіт та видобутку корисних копалин, серед яких - розташування та проектування гірничих підприємств, підготовка до їх будівництва та роботи по будівництву, реконструкція та технічне переоснащення, введення в експлуатацію гірничих підприємств.
4.
Розділ четвертий Закону присвячений основним вимогам, порядку проведення гірничих робіт, гірничошахтному устаткуванню та матеріалам, застосуванню вибухових матеріалів під час проведення гірничих робіт, експертизі проектних рішень з протиаварійного захисту, безпеки проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації гірничих підприємств, використанню та обліку відпрацьованих гірничих виробок, документам, що дають право на проведення гірничих робіт.
5.
Розділ п'ятий Закону встановлює норми щодо системи протиаварійного захисту та безпеки проведення гірничих робіт, технічних та організаційних заходів щодо запобігання аваріям і катастрофам, плану ліквідації аварій, системи оповіщення про аварії, формування аварійно-рятувальних служб, обов'язків керівника гірничого підприємства під час ліквідації аварій та рятування людей, взаємодії керівників гірничих підприємств з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями під час ліквідації аварій, забезпечення безпеки проведення гірничих робіт та охорони праці, охорони гірничого підприємства від шкідливого впливу небезпечних виробництв та стихійних явищ.
6.
Розділ шостий Закону присвячений основним екологічним вимогам у сфері проведення гірничих робіт, запобіганню шкідливому впливу гірничих робіт, заходам щодо забезпечення екологічної безпеки при проведенні гірничих робіт.
7.
Розділ сьомий Закону висвітлює питання трудових відносин працівників гірничих підприємств, обов'язків власника (керівника) гірничого підприємства, вимог до трудової дисципліни, професійної підготовки та кваліфікації працівників гірничих підприємств, обов'язків працівників гірничих підприємств, прав та соціальних гарантій працівників гірничих підприємств.
8.
Розділ восьмий Закону визначає форми припинення діяльності гірничих підприємств, порядок ліквідації або консервації гірничого підприємства, порядок надання пільг та компенсацій працівникам гірничого підприємства у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства, соціальні гарантії працівникам гірничих підприємств, що ліквідуються або консервуються.
9.
Розділ дев'ятий Закону встановлює норми щодо відповідальності за порушення гірничого законодавства, порядку відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення гірничого законодавства, особливості дисциплінарної відповідальності працівників гірничих підприємств.
Стаття 25. Система протиаварійного захисту та безпеки проведення гірничих робіт
Система протиаварійного захисту та безпеки проведення гірничих робіт включає:
нормативно-правові акти та технічну документацію з безпеки гірничих робіт;
технічні та організаційні заходи щодо запобігання аваріям і катастрофам;
план ліквідації аварії;
систему заходів щодо оповіщення про аварії;
порядок обслуговування гірничих підприємств державними аварійно-рятувальними службами;
( Абзац шостий статті 25 в редакції Закону N 2470-III ( 2470-14 ) від 29.05.2001 ) заходи з організації та проведення аварійно-рятувальних робіт.
( Абзац сьомий статті 25 в редакції Закону N 2470-III ( 2470-14 ) від 29.05.2001 )
Стаття 26. Технічні та організаційні заходи щодо запобігання аваріям і катастрофам
Технічні та організаційні заходи щодо запобігання аваріям і катастрофам здійснюються на стадіях геолого-розвідувальних і науково-дослідних робіт, проектування, будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, експлуатації, ліквідації або консервації гірничих підприємств із забезпеченням: запобігання вибухам газу та пилу;
відвернення обвалення порід і завалів гірничих виробок;
запобігання газодинамічним явищам; додержання вимог пожежної безпеки;
запобігання затопленню гірничих виробок, виділенню та проникненню в них небезпечних і шкідливих субстанцій;
відвернення руйнувань і катастроф на гірничорудниковому транспорті та організації його чіткої роботи;
запобігання аваріям і катастрофам у вертикальних стволах і на підйомних комплексах.
З метою запобігання вибухам газу та пилу:
на гірничих підприємствах та гірничих об'єктах, де має місце виділення вибухових та отруйних газів і пилу, встановлюється відповідний газовий, пиловий або пилогазовий режим, забезпечується аерогазовий контроль, застосовуються спеціальні види захисту устаткування та технологічних процесів згідно з правилами безпеки;
підривні роботи проводяться за спеціальними проектами із зазначеними параметрами буропідривного комплексу та в суворій відповідності з єдиними правилами безпеки при підривних роботах;
підземні гірничі виробки проводяться з примусовим провітрюванням за допомогою безперервно діючих вентиляційних установок згідно з правилами безпеки (на відкритих роботах допускається застосування природного провітрювання за умови досягнення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря на робочих місцях).
Відвернення обвалення порід і завалів діючих гірничих виробок забезпечується використанням спеціальних способів проведення гірничих робіт, кріплення, підтримання в належному стані та охороною гірничих виробок.
Запобігання газодинамічним явищам (раптові викиди, гірничі удари тощо) забезпечується за допомогою комплексу заходів згідно з правилами безпеки та іншими нормативно-правовими актами.
Додержання вимог пожежної безпеки під час проведення робіт на кожному робочому місці забезпечується шляхом здійснення заходів згідно з проектом протипожежного захисту.
У гірничих виробках застосовуються технологічні процеси, устаткування та матеріали, що перешкоджають утворенню пальної суміші та джерел запалювання, а також здійснюються заходи для запобігання самозайманню гірничих порід.
Запобігання затопленню гірничих виробок, виділенню та проникненню в них шкідливих речовин (газоподібних, пароподібних, пиловидних, рідинних, електромагнітних, випромінюючих, радіаційних тощо) на гірничих підприємствах, небезпечних за цими проявами, забезпечується переведенням їх на особливий режим роботи в установленому порядку.
Відвернення руйнувань і катастроф на гірничорудниковому транспорті забезпечується підтриманням устаткування, транспортної мережі в належному технічному стані та організацією роботи, пов'язаної з перевезенням людей та вантажів на гірничому підприємстві, відповідно до вимог нормативно-правових актів.
Стаття 27. План ліквідації аварій
На кожному гірничому підприємстві, розташованому в гірничих виробках, складається план ліквідації аварій, який містить систему оповіщення про аварії, заходи з рятування працюючих на підприємстві, з евакуації населення та ліквідації можливих аварій у початковій стадії та розподіл обов'язків між окремими особами, зайнятими ліквідацією аварій.
План ліквідації аварій розробляється, узгоджується та затверджується керівником (головним інженером) гірничого підприємства відповідно до вимог правил безпеки.
Стаття 28. Система оповіщення про аварії
Система оповіщення про аварії гірничого підприємства затверджується його власником (керівником) у встановленому порядку з метою термінового попередження підприємств, установ, організацій та людей, які можуть зазнати небезпечного впливу аварій, у тому числі осіб, які беруть участь у ліквідації аварій.
Стаття 29. Аварійно-рятувальні служби (формування)
Для здійснення екстрених і невідкладних заходів на підприємствах вугільної та гірничої галузей для рятування людей, гасіння пожеж, ліквідації наслідків вибухів, раптових викидів вугілля та газу, обвалів гірничих порід і виконання інших робіт, що потребують застосування засобів захисту органів дихання та спеціального оснащення, а також контролю та нагляду за здійсненням власником (керівником) гірничого підприємства профілактичних заходів щодо запобігання аваріям на гірничих підприємствах створюються державні воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування).
Усі гірничі підприємства незалежно від форми власності в період їх будівництва, реконструкції, експлуатації, ліквідації або консервації обслуговуються державними воєнізованими аварійно-рятувальними службами (формуваннями), які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів гірничих підприємств, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
Положення про аварійно-рятувальні служби (формування) та їх статути затверджуються відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень.
( Частина третя статті 29 в редакції Закону N 2470-III ( 2470-14 ) від 29.05.2001) Працівникам аварійно-рятувальних служб (формувань) забороняється проводити страйки, а також відмовлятися від виїзду на рятування людей та ліквідацію аварій.
( Частина четверта статті 29 в редакції Закону N 2470-III ( 2470-14 ) від 29.05.2001)
Власник (керівник) гірничого підприємства, незалежно від форми власності та підпорядкування підприємства, зобов'язаний створювати допоміжні добровільні гірничорятувальні команди (станції, служби), які забезпечуються приміщеннями, оснащенням та екіпіровкою на такому ж рівні, як державні воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування).
Члени цих гірничорятувальних команд (станцій, служб) проходять відповідну спеціальну підготовку. Для подання екстреної і кваліфікованої медичної допомоги потерпілим внаслідок нещасних випадків на гірничих підприємствах у підрозділах державних аварійно-рятувальних служб (формувань) організовуються аварійно-рятувальні мобільні групи або реанімаційно-протишокові групи.
( Частина шоста статті 29 в редакції Закону N 2470-III ( 2470-14 ) від 29.05.2001 )
Стаття 30. Обов'язки керівника гірничого підприємства під час ліквідації аварій та рятування людей
Власник (керівник) гірничого підприємства персонально відповідає за стан техніки безпеки і охорони праці та зобов'язаний не допускати аварій на виробництві, а в разі їх виникнення негайно вжити всіх необхідних заходів для рятування людей, ліквідації аварії та її наслідків відповідно до вимог законів та інших нормативно-правових актів.
Технічний керівник (головний інженер) гірничого підприємства організовує проведення аварійно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
( Стаття 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2470-III ( 2470-14 ) від 29.05.2001 )
Стаття 31. Взаємодія керівників гірничих підприємств з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями під час ліквідації аварій
Керівники гірничих підприємств зобов'язані негайно повідомити про аварію гірничорятувальну службу, органи гірничого нагляду, власника гірничого підприємства, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації.
Стаття 32. Забезпечення безпеки проведення гірничих робіт та охорони праці
Власник (керівник) гірничого підприємства забезпечує проведення гірничих робіт та охорону праці відповідно до вимог законів України, інших нормативно-правових актів, а також правил безпеки, правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах.
Стаття 33. Охорона гірничого підприємства від шкідливого впливу небезпечних виробництв та стихійних явищ
На гірничому підприємстві розробляються та здійснюються заходи для запобігання можливому шкідливому (небезпечному) впливу наслідків аварій на сусідніх підприємствах та стихійних явищ. Ці заходи передбачаються проектом гірничого підприємства та планом ліквідації аварій.
