ЗАКОН УКРАЇНИ

Про охорону прав на промислові зразки 

Закон введено в дію з 1 липня 1994 року
 Постановою Верховної Ради України
 від 23 грудня 1993 року N 3770-XII

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами України
 від 21 грудня 2000 року N 2188-III,
 від 10 січня 2002 року N 2921-III,
 від 4 липня 2002 року N 34-IV,
 від 15 травня 2003 року N 762-IV,
 від 22 травня 2003 року N 850-IV,
 від 16 жовтня 2012 року N 5460-VI,
від 21 липня 2020 року N 815-IX

(У тексті Закону слово "Відомство" замінено словом "Установа" у відповідних відмінках згідно із Законом України від 21 грудня 2000 року N 2188-III)

(У тексті Закону слово "патент" в усіх відмінках і числах замінено словом "свідоцтво" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 21 липня 2020 року N 815-IX)

Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на промислові зразки в Україні.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

(назва статті 1 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

(абзац перший статті 1 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Установа - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;

(абзац другий статті 1 в редакції
 Закону України від 21.12.2000 р. N 2188-III,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5460-VI)

промисловий зразок - результат інтелектуальної, творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання;

(абзац третій статті 1 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

автор - людина, творчою працею якої створено промисловий зразок;

свідоцтво - свідоцтво про державну реєстрацію промислового зразка;

(абзац п'ятий статті 1 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

зареєстрований промисловий зразок - промисловий зразок, відомості про який занесено до Реєстру і на який видано свідоцтво;

(абзац шостий статті 1 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

особа - фізична або юридична особа;

(абзац сьомий статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

заявка - сукупність документів, необхідних для державної реєстрації промислового зразка;

(абзац восьмий статті 1 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

заявник - особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку;

(абзац дев'ятий статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

пріоритет заявки (пріоритет) - першість у поданні заявки;

дата пріоритету - дата подання заявки до Установи або відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі, за якою заявлено пріоритет;

(абзац одинадцятий статті 1 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

роботодавець - особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом);

Реєстр - Державний реєстр України промислових зразків, ведення якого здійснюється в електронній формі;

(абзац тринадцятий статті 1 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Апеляційна палата - колегіальний орган Установи для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом;

(статтю 1 доповнено абзацом чотирнадцятим
згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2188-III,
абзац чотирнадцятий статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

заклад експертизи - уповноважений Установою державний заклад (підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи заявок;

(статтю 1 доповнено абзацом п'ятнадцятим
 згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2188-III)

державна система правової охорони інтелектуальної власності - Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних закладів, що входять до сфери управління Установи;

(статтю 1 доповнено абзацом шістнадцятим
 згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2188-III)

Бюлетень - офіційний електронний бюлетень Установи;

(статтю 1 доповнено абзацом сімнадцятим
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

виріб - будь-який предмет промислового виробництва або ручної роботи, зокрема частини, призначені для збирання у складений виріб, упаковка, зовнішнє оформлення, графічні символи та типографські шрифти (елементи), крім комп'ютерних програм;

(статтю 1 доповнено абзацом вісімнадцятим
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

власник промислового зразка - власник прав інтелектуальної власності на зареєстрований промисловий зразок та/або незареєстрований промисловий зразок;

(статтю 1 доповнено абзацом дев'ятнадцятим
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

ВОІВ - Всесвітня організація інтелектуальної власності;

(статтю 1 доповнено абзацом двадцятим
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

міжнародна реєстрація - міжнародна реєстрація промислового зразка, здійснена відповідно до Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків;

(статтю 1 доповнено абзацом двадцять першим
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

МКПЗ - Міжнародна класифікація промислових зразків;

(статтю 1 доповнено абзацом двадцять другим
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

права на промисловий зразок - права інтелектуальної власності на промисловий зразок;

(статтю 1 доповнено абзацом двадцять третім
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

складений виріб - виріб, що складається з кількох елементів, які можуть бути замінені таким чином, що робить можливим розбирання та наступне збирання виробу;

(статтю 1 доповнено абзацом двадцять четвертим
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

ступінь свободи автора - обмеження можливостей автора щодо розробки рішення зовнішнього вигляду виробу певного призначення, пов'язані, зокрема, з функціональними особливостями виробу.

(статтю 1 доповнено абзацом двадцять п'ятим
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Стаття 2. Повноваження Установи у сфері охорони прав на промислові зразки

1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на промислові зразки, для чого:

організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них;

забезпечує державну реєстрацію промислових зразків та видає свідоцтва;

(абзац третій пункту 1 статті 2 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

забезпечує опублікування офіційних відомостей про промислові зразки;

здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань охорони прав на промислові зразки в міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства;

абзац шостий пункту 1 статті 2 виключено

(згідно із Законом України
 від 16.10.2012 р. N 5460-VI)

організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

організовує науково-дослідні роботи з удосконалення законодавства та організації діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

організовує роботу щодо перепідготовки кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;

доручає закладам, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації, виконувати окремі завдання, що визначені цим Законом, Положенням про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

здійснює інші повноваження відповідно до законів.

(абзац одинадцятий пункту 1 статті 2 у редакції
 Закону України від 16.10.2012 р. N 5460-VI)

2. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.

(стаття 2 в редакції Закону
 України від 21.12.2000 р. N 2188-III)

3. На документах, що приймає або затверджує Установа відповідно до цього Закону, може бути використаний кваліфікований електронний підпис. Подання документів в електронній формі до Установи та видача нею документів в електронній формі здійснюються відповідно до законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

(статтю 2 доповнено пунктом 3 згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Стаття 3. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про промислові зразки, то застосовуються правила міжнародного договору.

(стаття 3 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Стаття 4. Права та обов'язки іноземних та інших осіб

(назва статті 4 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

1. Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права та обов'язки, передбачені цим Законом, відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

(пункт 1 статті 4 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

2. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та інші особи, які мають місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження за межами України у відносинах з Установою реалізовують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих згідно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

(пункт 2 статті 4 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

(стаття 4 у редакції Закону
України від 16.10.2012 р. N 5460-VI)

Розділ II
ПРАВОВА ОХОРОНА ПРОМИСЛОВИХ ЗРАЗКІВ

Стаття 5. Умови надання правової охорони

1. Правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі та відповідає критеріям охороноздатності.

2. Промисловим зразком може бути зовнішній вигляд виробу або його частини, що визначається, зокрема, лініями, контурами, кольором, формою, текстурою та/або матеріалом виробу, та/або його оздобленням.

3. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону:

об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо;

результат інтелектуальної, творчої діяльності в галузі художнього конструювання, втілений або застосований у виробі, що є частиною складеного виробу та є невидимим під час звичайного використання виробу. Звичайним використанням виробу вважається використання його кінцевим користувачем, при цьому матеріально-технічне забезпечення, обслуговування або ремонт виробу звичайним використанням не вважаються;

ознаки зовнішнього вигляду виробу, зумовлені виключно його технічними функціями;

ознаки зовнішнього вигляду виробу, розмір та форма якого мають бути точно відтворені для того, щоб один виріб був механічно з'єднаний з іншим виробом або розташований усередині, навколо чи навпроти іншого виробу таким чином, щоб кожен виріб міг виконувати свою функцію; дія зазначеного положення не поширюється на зовнішній вигляд виробів, призначених для множинного складання або з'єднання взаємозамінних виробів усередині модульної конструкції.

4. Промисловий зразок може одержати правову охорону як:

зареєстрований промисловий зразок, якщо його внесено до Реєстру в порядку, передбаченому цим Законом, або якщо йому надано правову охорону в Україні відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

незареєстрований промисловий зразок, якщо його доведено до загального відома в порядку, передбаченому цим Законом.

5. Набуття прав на зареєстрований промисловий зразок засвідчується свідоцтвом, в якому наводиться внесене до Реєстру зображення промислового зразка.

Набуття права на промисловий зразок, що має міжнародну реєстрацію, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Строк чинності майнових прав на зареєстрований промисловий зразок становить п'ять років від дати подання заявки до Установи і подовжується Установою за клопотанням власника промислового зразка на один або більше п'ятирічних строків, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 24 цього Закону. Загальний строк чинності майнових прав на зареєстрований промисловий зразок не може становити більш як 25 років від дати подання заявки. Порядок подовження строку чинності майнових прав на зареєстрований промисловий зразок встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Чинність майнових прав на зареєстрований промисловий зразок припиняється достроково за умов, визначених статтею 24 цього Закону.

6. Строк правової охорони незареєстрованого промислового зразка становить три роки від дати його доведення до загального відома на території України.

7. Обсяг правової охорони, що надається на зареєстрований промисловий зразок, визначається зображенням промислового зразка, внесеного до Реєстру.

Обсяг правової охорони промислового зразка включає будь-який інший промисловий зразок, що не справляє на інформованого користувача відмінного загального враження.

Для визначення обсягу правової охорони береться до уваги ступінь свободи автора під час створення промислового зразка.

(стаття 5 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV,
у редакції Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Стаття 6. Критерії охороноздатності промислового зразка

1. Промисловий зразок відповідає критеріям охороноздатності, якщо є новим і має індивідуальний характер.

Промисловий зразок, який застосовано або втілено у виробі, що становить складову частину складеного виробу, визнається таким, що є новим та має індивідуальний характер, якщо складова частина, включена до складеного виробу, залишається видимою під час звичайного використання складеного виробу та видимі ознаки складової частини складеного виробу відповідають вимогам щодо новизни та індивідуального характеру.

2. Промисловий зразок визнається новим, якщо жоден ідентичний промисловий зразок не доведено до загального відома щодо:

зареєстрованого промислового зразка - до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету;

незареєстрованого промислового зразка - до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома.

Промислові зразки вважаються ідентичними у разі, якщо їхні суттєві ознаки відрізняються лише незначними деталями.

У процесі встановлення новизни промислового зразка беруться до уваги будь-які відомості, що стали загальнодоступними до дати подання заявки, а якщо заявлено пріоритет, - до дати пріоритету, у тому числі зміст усіх раніше одержаних Установою заявок, крім тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або щодо них Установою прийнято рішення про відмову в державній реєстрації промислового зразка і вичерпано можливості оскарження таких рішень.

Не вважаються загальнодоступними відомості, що розкриті третій особі за явної чи неявної умови збереження конфіденційності.

3. Промисловий зразок визнається таким, що має індивідуальний характер, якщо загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, відрізняється від загального враження, яке справляє на такого користувача будь-який інший промисловий зразок, доведений до загального відома щодо:

зареєстрованого промислового зразка - до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету;

незареєстрованого промислового зразка - до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома.

Для оцінки індивідуального характеру береться до уваги ступінь свободи автора під час створення промислового зразка.

4. Зареєстрований промисловий зразок вважається доведеним до загального відома, якщо був опублікований у результаті здійснення державної реєстрації або з інших підстав, або був експонований на виставці, використаний у торгівлі або іншим чином оприлюднений, крім випадків, коли такі події не могли стати відомими під час звичайного провадження господарської діяльності у колах, що спеціалізуються у відповідній галузі і провадять свою діяльність на території України, до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати пріоритету.

Незареєстрований промисловий зразок вважається доведеним до загального відома, якщо він був опублікований, експонований на виставці, використаний у торгівлі або в інший спосіб оприлюднений таким чином, що під час звичайного провадження господарської діяльності такі заходи з об'єктивних причин могли стати відомими у колах, що спеціалізуються у відповідній галузі і провадять свою діяльність на території України.

Не вважається доведеним до загального відома промисловий зразок, розкритий третій особі за явної чи неявної умови збереження конфіденційності.

5. На визнання промислового зразка охороноздатним не впливає розкриття інформації про нього автором, його правонаступником або особою, яка одержала від автора або його правонаступника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану в застосуванні положень цього пункту.

Положення цього пункту застосовується також у разі, якщо промисловий зразок було доведено до загального відома внаслідок зловживань стосовно автора або його правонаступника.

(стаття 6 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV,
у редакції Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Розділ III
ПРАВО НА РЕЄСТРАЦІЮ ПРОМИСЛОВОГО ЗРАЗКА

(назва розділу III у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Стаття 7. Право автора

1. Право на реєстрацію промислового зразка має автор або його правонаступник, якщо інше не передбачено цим Законом.

(пункт 1 статті 7 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

2. Право на реєстрацію промислового зразка, створеного спільною працею кількох авторів, належить авторам спільно, якщо інше не передбачено укладеним між ними договором.

(пункт 2 статті 7 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

3. У разі перегляду умов угоди щодо складу авторів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як автори, а також авторів, не зазначених у заявці як такі, вносить зміни до відповідних документів у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

(пункт 3 статті 7 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5460-VI)

4. Автору промислового зразка належить право авторства, яке є невідчужуваним особистим правом і охороняється безстроково.

Стаття 8. Право роботодавця

1. Право на реєстрацію промислового зразка має роботодавець автора, якщо промисловий зразок створено у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше. Роботодавець повинен укласти з автором письмовий договір щодо розміру та умов виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності промислового зразка та іншої вигоди, одержаної роботодавцем від промислового зразка.

(абзац перший пункту 1 статті 8 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Спори щодо умов одержання винагороди та її розміру розв'язуються у судовому порядку.

2. Автор промислового зразка подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним промисловий зразок з матеріалами, що розкривають суть промислового зразка досить ясно і повно.

Якщо роботодавець протягом чотирьох місяців від дати одержання цього повідомлення не подасть заявки до Установи, то право на реєстрацію промислового зразка переходить до автора.

(абзац другий пункту 2 статті 8 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Стаття 9. Право правонаступника

Право на реєстрацію промислового зразка має відповідно правонаступник автора або роботодавця.

(стаття 9 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Стаття 10. Право першого заявника

Право на реєстрацію промислового зразка, створеного роздільною працею, належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання до Установи або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею Установою не прийняте рішення про відмову у державній реєстрації промислового зразка, можливості оскарження якого вичерпані.

(стаття 10 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 22.05.2003 р. N 850-IV,
від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Розділ IV
ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ ПРОМИСЛОВОГО ЗРАЗКА

(назва розділу IV у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Стаття 11. Заявка

1. Особа, яка бажає зареєструвати промисловий зразок і має на це право, подає до Установи заявку.

(абзац перший пункту 1 статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Заявка може подаватися у паперовій або електронній формі. Спосіб подання заявки обирає заявник.

(пункт 1 статті 11 доповнено абзацом другим
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

За заявками, поданими в електронній формі, здійснюється електронне діловодство відповідно до законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. Заявки в електронній формі подаються за умови ідентифікації заявника (представника у справах інтелектуальної власності чи іншої довіреної особи заявника) з використанням кваліфікованого електронного підпису.

(пункт 1 статті 11 доповнено абзацом третім
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

2. За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.

3. Заявка може стосуватися одного або кількох (множинна заявка) промислових зразків, що належать до одного і того самого класу МКПЗ.

Множинна заявка може містити не більше ста промислових зразків.

У множинній заявці заявником (заявниками), а також автором (авторами) для всіх заявлених промислових зразків мають бути одні й ті самі особи.

(пункт 3 статті 11 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

4. Заявка складається українською мовою і повинна містити:

заяву про державну реєстрацію промислового зразка;

(абзац другий пункту 4 статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета, або малюнка), що дають повне уявлення про його зовнішній вигляд;

(абзац третій пункту 4 статті 11 у редакції
Закону України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

опис промислового зразка;

креслення, схему, карту (якщо необхідно).

5. У заяві про державну реєстрацію промислового зразка необхідно вказати заявника (заявників) і його адресу, а також автора (авторів).

(абзац перший пункту 5 статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Автор має право вимагати, щоб його не згадували як такого в будь-якій публікації Установи, зокрема у відомостях про заявку чи державну реєстрацію промислового зразка.

(абзац другий пункту 5 статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

6. Заявка повинна розкривати суть промислового зразка досить ясно і повно, щоб його зміг здійснити фахівець у зазначеній галузі.

7. Складення і подання заявки здійснюються відповідно до правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

(пункт 7 статті 11 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5460-VI,
у редакції Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

8. За подання заявки сплачується збір, розмір якого встановлюється з урахуванням кількості заявлених промислових зразків. Зазначений збір сплачується до спливу двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.

(пункт 8 статті 11 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 22.05.2003 р. N 850-IV,
від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Стаття 12. Дата подання заявки

1. Датою подання заявки є дата одержання Установою матеріалів, що містять принаймні:

клопотання у довільній формі про державну реєстрацію промислового зразка, викладене українською мовою;

(абзац другий пункту 1 статті 12 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;

зображення виробу, що дає уявлення про його зовнішній вигляд;

частину, яка зовнішньо нагадує опис промислового зразка, викладену українською або іншою мовою. В останньому випадку для збереження дати подання заявки переклад цієї частини українською мовою повинен надійти до Установи протягом двох місяців від дати подання заявки.

2. Дата подання заявки встановлюється згідно з пунктами 9, 10 та 11 статті 14 цього Закону.

(пункти 2, 3 та 4 статті 12 замінено пунктом 2 згідно із
Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Стаття 13. Пріоритет

1. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же промисловий зразок протягом шести місяців від дати подання попередньої заявки до Установи чи до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет.

(пункт 1 статті 13 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

2. Пріоритет промислового зразка, використаного в експонаті, показаному на офіційних або офіційно визнаних міжнародних виставках, проведених на території держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі, може бути встановлено за датою початку першого відкритого показу на виставці експоната, в якому втілено або застосовано заявлений промисловий зразок, якщо заявка надійшла до Установи протягом шести місяців від зазначеної дати.

(пункт 2 статті 13 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

3. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету, протягом трьох місяців від дати подання заявки до Установи подає заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та її копію, якщо ця заявка була подана в іноземній державі - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі, з перекладом на українську мову, або документ, що підтверджує показ зазначеного промислового зразка на виставках, проведених на території держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі. У межах цього строку зазначені матеріали можуть бути змінені. Якщо ці матеріали подано несвоєчасно, право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення.

(пункт 3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

4. Щодо заявки в цілому чи її частини може бути заявлено пріоритет кількох попередніх заявок. При цьому строки, початковою датою яких є дата пріоритету, обчислюються від найбільш ранньої дати пріоритету.

5. Пріоритет поширюється лише на ті ознаки промислового зразка, які зазначені в попередній заявці, пріоритет якої заявлено.

6. Якщо за попередньою заявкою діловодство в Установі не завершено, то з надходженням заяви про пріоритет згідно з пунктом 3 цієї статті попередня заявка вважається відкликаною в частині, на яку заявлено пріоритет.

7. Пріоритет промислового зразка може бути встановлено за датою одержання закладом експертизи додаткових матеріалів, оформлених відповідно до пункту 7 статті 14 цього Закону як самостійна заявка, якщо ця заявка подана протягом трьох місяців від дати одержання заявником повідомлення про те, що зазначені матеріали не беруться до уваги під час експертизи заявки, до якої вони були додані.

(статтю 13 доповнено пунктом 7 згідно із
Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Стаття 14. Експертиза заявки

1. Експертиза заявки проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

(пункт 1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 16.10.2012 р. N 5460-VI,
від 21.07.2020 р. N 815-IX)

2. Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцією Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.

3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про державну реєстрацію промислового зразка або про відмову в державній реєстрації промислового зразка. Для множинної заявки може бути прийняте рішення про державну реєстрацію окремих промислових зразків та відмову в державній реєстрації щодо решти зразків. Рішення Установи надсилається заявнику.

(абзац перший пункту 3 статті 14 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця.

Кінцеві результати експертизи за міжнародною реєстрацією в разі відмови у визнанні її дії відображаються в повідомленні про повну або часткову відмову у визнанні дії міжнародної реєстрації в Україні, що надсилається до Міжнародного бюро ВОІВ.

(пункт 3 статті 14 доповнено абзацом третім
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

У разі визнання дії міжнародної реєстрації на території України відповідне повідомлення до Міжнародного бюро ВОІВ не надсилається.

(пункт 3 статті 14 доповнено абзацом четвертим
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

4. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, порядку в розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи.

(пункт 4 статті 14 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5460-VI)

5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника.

Заявник може вносити до заявки зміни, пов'язані зі зміною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також особа, яка бажає стати заявником.

Ці виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за реєстрацію промислового зразка.

(абзац третій пункту 5 статті 14 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої із зазначених змін сплачується збір, за умови, що помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні від подавця заяви обставини.

6. Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки.

Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці.

Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення.

7. Якщо заявником подано додаткові матеріали, то в процесі експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межі розкритої у поданій заявці суті промислового зразка.

Додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій заявці суті промислового зразка, якщо вони містять нові суттєві ознаки.

Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої у поданій заявці суті промислового зразка, не беруться до уваги під час експертизи заявки і можуть бути, після одержання відповідного повідомлення закладу експертизи, оформлені заявником як самостійна заявка.

8. Під час проведення експертизи:

встановлюється дата подання заявки відповідно до статті 12 цього Закону;

визначається відповідність заявленого промислового зразка вимогам, передбаченим пунктом 2 статті 5 цього Закону;

визначається, чи не належить заявлений промисловий зразок до об'єктів, зазначених у пункті 3 статті 5 цього Закону;

перевіряється, чи не суперечить заявлений промисловий зразок публічному порядку та загальновизнаним принципам моралі;

проводиться перевірка заявки на відповідність формальним вимогам статті 11 цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності;

проводиться перевірка сплати збору за подання заявки на відповідність установленим вимогам.

(пункт 8 статті 14 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5460-VI,
у редакції Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

9. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 12 цього Закону та сплаченого збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання заявки.

(пункт 9 статті 14 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

10. У разі невідповідності матеріалів заявки вимогам статті 12 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повідомлення. Якщо невідповідність усунуто протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення, то датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи виправлених матеріалів. В іншому разі заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення.

11. Якщо в матеріалах заявки, що відповідає вимогам статті 12 цього Закону, є посилання на креслення (схему, карту), але таке креслення (схема, карта) в ній відсутнє, зазначене посилання під час проведення експертизи не береться до уваги.

(пункт 11 статті 14 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

12. У разі порушення вимог пункту 8 статті 11 цього Закону заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається повідомлення.

13. Якщо є підстави вважати, що заявлений промисловий зразок не відповідає вимогам пункту 2 статті 5, або заявлений промисловий зразок належить до об'єктів, зазначених у пункті 3 статті 5, або заявлений промисловий зразок суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі або заявка не відповідає формальним вимогам статті 11 цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, чи сплачений збір за подання заявки не відповідає встановленим вимогам, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків.

(абзац перший пункту 13 статті 14 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 16.10.2012 р. N 5460-VI,
від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Відповідь заявника надається у строк, встановлений пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою.

Якщо в заявці порушено вимоги пункту 3 статті 11 цього Закону, а саме заявлено більше ста промислових зразків та/або заявлені промислові зразки не належать до одного і того самого класу МКПЗ, заклад експертизи надсилає заявнику повідомлення з пропозицією здійснити поділ заявки відповідно до статті 15 ¹ цього Закону протягом трьох місяців від дати одержання ним зазначеного повідомлення.

(абзац третій пункту 13 статті 14 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

У разі невиконання заявником зазначеної пропозиції експертиза проводиться щодо промислового зразка, заявленого у заявці першим, а також щодо наступних промислових зразків, що належать до того самого класу МКПЗ, що і перший (за наявності), при цьому загальна кількість промислових зразків, за якими проводиться експертиза, не повинна перевищувати 100.

(абзац четвертий пункту 13 статті 14 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

(стаття 14 в редакції Законів
 України від 21.12.2000 р. N 2188-III,
від 22.05.2003 р. N 850-IV)

14. У разі якщо за результатами експертизи встановлено, що промисловий зразок за міжнародною реєстрацією належить до об'єктів, зазначених у пункті 2 статті 5 цього Закону, не належить до об'єктів, зазначених у пункті 3 статті 5 цього Закону, не суперечить публічному порядку та загальновизнаним принципам моралі, визнається дія міжнародної реєстрації на території України.

Якщо встановлено, що промисловий зразок за міжнародною реєстрацією не відповідає зазначеним у попередньому абзаці вимогам, до Міжнародного бюро ВОІВ надсилається повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні дії міжнародної реєстрації в Україні.

(статтю 14 доповнено пунктом 14 згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Стаття 15. Відкликання заявки

Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати сплати державного мита за реєстрацію промислового зразка.

(стаття 15 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 22.05.2003 р. N 850-IV,
від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Стаття 15 ¹. Поділ заявки

1. Заявник у відповідь на пропозицію Установи або за власною ініціативою має право до прийняття рішення Установи щодо заявки поділити множинну заявку на дві і більше заявок шляхом розподілу між ними заявлених промислових зразків.

2. Поділ заявки здійснюється шляхом подання заявником заяви про внесення до заявки відповідних змін і виділеної заявки (заявок), за умови сплати зборів за подання зазначених заяви та заявки (заявок).

3. Датою подання виділеної заявки є дата подання поділеної заявки. Дата пріоритету виділеної заявки є (якщо на це є підстава) датою пріоритету поділеної заявки.

4. Інші вимоги до поділу заявки визначаються правилами, встановленими відповідно до цього Закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

(Закон доповнено статтею 15 ¹ згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Стаття 16. Реєстрація

1. На підставі рішення про державну реєстрацію промислового зразка та за наявності документа про сплату державного мита за реєстрацію промислового зразка і сплаченого збору за публікацію відомостей про державну реєстрацію промислового зразка Установа здійснює державну реєстрацію промислового зразка шляхом внесення до Реєстру відповідних відомостей. Зазначені мита і збір сплачуються після надходження до заявника рішення про державну реєстрацію промислового зразка. Порядок ведення Реєстру і склад відомостей, що містяться в Реєстрі, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Державна реєстрація промислового зразка здійснюється під відповідальність його власника за відповідність промислового зразка критеріям охороноздатності.

Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про державну реєстрацію промислового зразка документ про сплату державного мита за реєстрацію промислового зразка і збір за публікацію відомостей про державну реєстрацію промислового зразка в розмірі та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, державна реєстрація не здійснюється, а заявка вважається відкликаною.

Строк надходження документа про сплату державного мита за реєстрацію промислового зразка та сплату збору за публікацію відомостей про державну реєстрацію промислового зразка подовжується, але не більш як на шість місяців, якщо до спливу зазначеного строку буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо строк надходження документа про сплату державного мита за реєстрацію промислового зразка та сплату збору за публікацію відомостей про державну реєстрацію промислового зразка пропущений, права заявника щодо заявки відновлюються у разі подання протягом шести місяців від спливу зазначеного строку відповідного клопотання разом із документом про сплату державного мита за реєстрацію промислового зразка та сплату збору за подання зазначеного клопотання і збору за публікацію відомостей про державну реєстрацію промислового зразка.

2. Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про промисловий зразок, за умови сплати збору за подання такого клопотання.

3. Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за ініціативою власника промислового зразка або Установи.

До Реєстру за ініціативою власника промислового зразка можуть бути внесені зміни згідно із встановленим переліком можливих змін. За внесення до Реєстру змін щодо свідоцтва сплачується збір.

(стаття 16 в редакції Законів
України від 21.12.2000 р. N 2188-III,
від 22.05.2003 р. N 850-IV,
від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Стаття 17. Публікація

1. Одночасно з державною реєстрацією промислового зразка Установа здійснює публікацію в Бюлетені відомостей про державну реєстрацію промислового зразка, визначених в установленому порядку.

2. Після публікації відомостей про державну реєстрацію промислового зразка будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір.

(стаття 17 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 21.12.2000 р. N 2188-III,
від 22.05.2003 р. N 850-IV,
 від 16.10.2012 р. N 5460-VI,
(у редакції Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Стаття 18. Видача свідоцтва

1. Видача свідоцтва здійснюється Установою в місячний строк з дня державної реєстрації промислового зразка. Свідоцтво видається особі, яка має право на реєстрацію промислового зразка. Якщо право на реєстрацію промислового зразка мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво.

(пункт 1 статті 18 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

2. Форма свідоцтва і зміст зазначених у ньому відомостей визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

(пункт 2 статті 18 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 16.10.2012 р. N 5460-VI,
від 21.07.2020 р. N 815-IX)

3. До виданого свідоцтва на вимогу його власника Установа вносить виправлення очевидних помилок з наступним повідомленням про це в Бюлетені.

(пункт 3 статті 18 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

4. У випадку втрати чи зіпсування свідоцтва його власнику видається дублікат свідоцтва у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. За видачу дубліката свідоцтва сплачується збір.

(статтю 18 доповнено пунктом 4 згідно із
Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV,
 пункт 4 статті 18 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5460-VI)

Стаття 19. Оскарження рішення за заявкою

1. Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку, а також до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до пункту 3 статті 14 цього Закону.

2. Пункт 2 статті 19 виключено

(згідно із Законом України
 від 21.07.2020 р. N 815-IX)

3. Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати втрачається у разі сплати державного мита за реєстрацію промислового зразка.

(пункт 3 статті 19 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

4. Оскарження рішення Установи до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у пункті 1 цієї статті, заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повідомлення.

(пункт 4 статті 19 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 16.10.2012 р. N 5460-VI .
від 21.07.2020 р. N 815-IX)

5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення діловодство за заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати.

6. Заперечення проти рішення Установи за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених заявником у запереченні та під час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за ініціативою заявника, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.

7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику.

У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за подання заперечення підлягає поверненню у розмірі 50 відсотків установленого збору за подання заперечення.

(абзац другий пункту 7 статті 19 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

8. Пункт 8 статті 19 виключено

(згідно із Законом України
 від 21.07.2020 р. N 815-IX)

9. Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення.

(стаття 19 в редакції Законів
України від 21.12.2000 р. N 2188-III,
від 22.05.2003 р. N 850-IV)

10. Після затвердження рішення Апеляційної палати Установа оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті визначені нею відомості про таке рішення.

(статтю 19 доповнено пунктом 10 згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Розділ V
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СУБ'ЄКТІВ ПРАВ НА ПРОМИСЛОВІ ЗРАЗКИ

(назва розділу V із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Стаття 20. Права, що випливають з державної реєстрації промислового зразка, та права, що надаються на незареєстрований промисловий зразок

(назва статті 20 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

1. Права на зареєстрований промисловий зразок діють від дати, що настає за датою державної реєстрації промислового зразка, за умови сплати збору за підтримання їх чинності.

(пункт 1 статті 20 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

2. Власник промислового зразка має виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших осіб.

(абзац перший пункту 2 статті 20 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Взаємовідносини під час використання промислового зразка, права на який належать кільком особам, визначаються укладеним між ними договором. У разі відсутності такого договору кожний із власників може використовувати промисловий зразок на свій розсуд, але жоден з них не має права надавати дозвіл (видавати ліцензію) на використання промислового зразка та передавати майнові права на промисловий зразок іншій особі без згоди решти власників промислового зразка.

(абзац другий пункту 2 статті 20 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Використанням зареєстрованого промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням зареєстрованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення), експорт (вивезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.

(абзац третій пункту 2 статті 20 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 04.07.2002 р. N 34-IV,
 у редакції Законів України від 22.05.2003 р. N 850-IV,
від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Виріб визнається виготовленим із застосуванням зареєстрованого промислового зразка, якщо зовнішній вигляд такого виробу або його частини справляє на поінформованого користувача таке саме загальне враження, як і промисловий зразок, що охороняється.

(абзац четвертий пункту 2 статті 20 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

3. Власник зареєстрованого промислового зразка має право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав на промисловий зразок.

(пункт 3 статті 20 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

4. Власник зареєстрованого промислового зразка може передавати на підставі договору майнові права інтелектуальної власності на промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступником власника.

(пункт 4 статті 20 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

5. Власник зареєстрованого промислового зразка має право надати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання промислового зразка на підставі ліцензійного договору.

(пункт 5 статті 20 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

6. Договір про передачу права власності на промисловий зразок і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

Сторона договору має право на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на промисловий зразок або видачу ліцензії на використання промислового зразка. Таке інформування здійснюється шляхом публікації в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, з одночасним внесенням їх до Реєстру.

(абзац другий пункту 6 статті 20 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5460-VI)

За опублікування зазначених відомостей та запропонованих стороною договору змін до відомостей про видачу ліцензії сплачуються збори.

(абзац другий пункту 6 статті 20 замінено абзацами
 другим та третім згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

(пункт 6 статті 20 в редакції
 Закону України від 21.12.2000 р. N 2188-III)

7. Власник зареєстрованого промислового зразка має право подати до Установи для офіційного опублікування заяву про надання будь-якій особі дозволу на використання зареєстрованого промислового зразка. У такому разі річний збір за підтримання чинності прав на промисловий зразок зменшується на 50 відсотків починаючи з року, що настає за роком публікації такої заяви.

(абзац перший пункту 7 статті 20 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним дозволом, зобов'язана укласти з власником зареєстрованого промислового зразка договір про платежі. Спори, що виникають під час укладання та виконання цього договору, розв'язуються у судовому порядку.

(абзац другий пункту 7 статті 20 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Якщо жодна особа не заявила власнику зареєстрованого промислового зразка про свої наміри щодо використання промислового зразка, він може подати до Установи письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У цьому разі річний збір за підтримання чинності прав на промисловий зразок сплачується у повному розмірі починаючи з року, наступного за роком публікації такого клопотання.

(абзац третій пункту 7 статті 20 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

8. Права, що випливають з державної реєстрації промислового зразка, не зачіпають будь-які інші особисті немайнові чи майнові права автора промислового зразка, що регулюються законодавством України.

(пункт 8 статті 20 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

9. Власник незареєстрованого промислового зразка, доведеного до загального відома, має право забороняти його копіювання та використання промислового зразка у спосіб, передбачений абзацом третім пункту 2 статті 20 цього Закону, за умови, що таке використання є наслідком копіювання незареєстрованого промислового зразка.

Промисловий зразок не вважається результатом копіювання, якщо його створено самостійною творчою працею автора, стосовно якого можна вважати, що він не був ознайомлений з промисловим зразком, доведеним до загального відома власником незареєстрованого промислового зразка.

(статтю 20 доповнено пунктом 9 згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Стаття 21. Виключена 

(згідно із Законом
України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Стаття 22. Дії, які не визнаються порушенням прав

1. Будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності добросовісно використала в Україні заявлений промисловий зразок чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання промислового зразка, як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

(абзац перший пункту 1 статті 22 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом з підприємством чи діловою практикою або тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано заявлений промисловий зразок чи здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.

(абзац другий пункту 1 статті 22 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

2. Не визнається порушенням прав використання зареєстрованого промислового зразка:

(абзац перший пункту 2 статті 22 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково знаходиться у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що промисловий зразок використовується виключно для потреб зазначеного засобу, а також операції щодо імпорту запчастин та комплектуючих для ремонту зазначеного засобу та виконання ремонтних робіт на ньому;

(абзац другий пункту 2 статті 22 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

без комерційної мети;

з науковою метою або в порядку експерименту;

з метою ілюстрації або з навчальною метою за умови зазначення джерела інформації та за умови, що такі дії не суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності і не завдають шкоди звичайному використанню промислового зразка;

(пункт 2 статті 22 доповнено новим абзацом п'ятим
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX,
у зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом шостим)

за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо) з повідомленням про таке використання власника промислового зразка одразу як це стане практично можливим та виплатою йому відповідної компенсації.

(абзац шостий пункту 2 статті 22 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 22.05.2003 р. N 850-IV,
від 21.07.2020 р. N 815-IX)

3. Не визнається порушенням прав на промисловий зразок, введення в цивільний оборот виробу, виготовленого із застосуванням зареєстрованого промислового зразка, після введення цього виробу в цивільний оборот власником промислового зразка чи з його спеціального дозволу.

(пункт 3 статті 22 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 22.05.2003 р. N 850-IV,
від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Стаття 23. Обов'язки власника зареєстрованого промислового зразка

1. Власник зареєстрованого промислового зразка повинен добросовісно користуватися належними йому правами.

2. Якщо промисловий зразок не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років починаючи від дати державної реєстрації промислового зразка або від дати, коли використання промислового зразка було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати промисловий зразок, у разі відмови власника зареєстрованого промислового зразка від укладення ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання промислового зразка.

3. Якщо власник зареєстрованого промислового зразка не доведе, що факт невикористання чи недостатнього використання промислового зразка зумовлений поважними причинами, суд виносить рішення про надання заінтересованій особі дозволу на використання зареєстрованого промислового зразка з визначенням обсягу його використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди власнику зареєстрованого промислового зразка.

(стаття 23 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 15.05.2003 р. N 762-IV,
 від 22.05.2003 р. N 850-IV,
у редакції Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Розділ VI
ПРИПИНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ТА ВИЗНАННЯ ПРАВ НЕДІЙСНИМИ

Стаття 24. Припинення строку дії державної реєстрації

1. Власник зареєстрованого промислового зразка у будь-який час може відмовитися від прав на такий промисловий зразок повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Зазначена відмова набирає чинності від дати внесення відповідних відомостей до Реєстру. Одночасно Установа здійснює публікацію в Бюлетені відомостей про таку відмову.

2. Строк дії державної реєстрації промислового зразка припиняється у разі несплати у встановлений строк річного збору за підтримання чинності прав на промисловий зразок.

Річний збір за підтримання чинності прав на промисловий зразок сплачується за кожний рік чинності прав на промисловий зразок починаючи від дати подання заявки. Перша сплата зазначеного збору здійснюється одночасно із сплатою збору за публікацію відомостей про державну реєстрацію промислового зразка. Сплата річного збору за кожний наступний рік здійснюється до кінця поточного року, за умови сплати збору протягом шести останніх його місяців.

Річний збір за підтримання чинності прав на промисловий зразок може бути сплачено протягом шести місяців після встановленого строку. У такому разі розмір річного збору збільшується на 50 відсотків.

Клопотання про продовження строку чинності прав на промисловий зразок та збір за його подання подаються до Установи не пізніше, ніж за шість місяців до спливу строку дії державної реєстрації або спливу подовженого строку.

Строк дії державної реєстрації промислового зразка припиняється з першого дня року, за який не сплачено збір.

Стаття 25. Визнання прав на промисловий зразок недійсними у судовому порядку

1. Права на зареєстрований промисловий зразок можуть бути визнані у судовому порядку недійсними повністю або частково щодо окремих варіантів промислових зразків, зазначених у свідоцтві, у разі:

невідповідності промислового зразка умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом;

наявності у зображенні промислового зразка ознак, що не були передбачені поданою заявкою;

здійснення державної реєстрації промислового зразка з порушенням прав інших осіб.

2. Позовна заява заінтересованої особи про визнання прав на промисловий зразок недійсними може бути подана до суду протягом усього строку чинності майнових прав на промисловий зразок та після припинення їх чинності.

3. У разі визнання прав на промисловий зразок недійсними Установа публікує відповідне повідомлення в Бюлетені.

4. Права на промисловий зразок, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати державної реєстрації промислового зразка.

5. Якщо права на промисловий зразок визнані недійсними в установленому законом порядку і встановлено, що заявка була подана з порушенням прав інших осіб, суд може постановити рішення про відшкодування власником свідоцтва збитків особі, якій були завдані збитки діями на підставі реєстрації такого промислового зразка.

Стаття 25 ¹. Визнання прав на промисловий зразок недійсними Апеляційною палатою

1. Будь-яка особа може подати до Апеляційної палати обґрунтовану заяву про визнання прав на промисловий зразок недійсними повністю або частково на підставі невідповідності промислового зразка умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом. За дорученням заявника заяву може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.

2. Заява про визнання прав на промисловий зразок недійсними може бути подана протягом усього строку чинності майнових прав на промисловий зразок та після припинення їх чинності. За подання заяви сплачується збір. Заява вважається поданою в разі надходження збору на рахунок закладу експертизи.

3. Сторонами розгляду справи про визнання прав на промисловий зразок недійсними в Апеляційній палаті є особа, яка подала заяву про визнання прав на промисловий зразок недійсними, та власник промислового зразка.

4. Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед Апеляційною палатою їх переконливості.

5. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

6. Вимоги до заяви про визнання прав на промисловий зразок недійсними, умови та порядок її розгляду визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

7. Заява про визнання прав на промисловий зразок недійсними розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати протягом трьох місяців від дати одержання Апеляційною палатою заяви, за умови наявності сплаченого збору за її подання.

8. За результатами розгляду заяви Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається сторонам.

9. Сторони можуть оскаржити затверджене Установою рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення.

10. Рішення Апеляційної палати набирає чинності з дня затвердження наказом Установи та підлягає оприлюдненню в повному обсязі на офіційному веб-сайті Установи.

У разі визнання прав на промисловий зразок недійсними Установа публікує відповідне повідомлення в Бюлетені.

11. Права на промисловий зразок, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати державної реєстрації промислового зразка.

12. Не може бути зареєстровано повторно промисловий зразок, визнаний судом або Апеляційною палатою таким, що не відповідає умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом, або таким, що порушує права інших осіб.

(розділ VI із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 21.12.2000 р. N 2188-III,
від 22.05.2003 р. N 850-IV,
у редакції Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Розділ VII
ЗАХИСТ ПРАВ

Стаття 26. Порушення прав власника зареєстрованого або незареєстрованого промислового зразка

(назва статті 26 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

1. Будь-яке посягання на права власника зареєстрованого промислового зразка, передбачені частиною другою статті 20 цього Закону, або будь-яке посягання на права власника незареєстрованого промислового зразка, передбачені частиною дев'ятою статті 20 цього Закону, вважаються порушенням прав власника зареєстрованого або незареєстрованого промислового зразка відповідно, що тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

(пункт 1 статті 26 у редакції
 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

2. На вимогу власника зареєстрованого або незареєстрованого промислового зразка таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику зареєстрованого або незареєстрованого промислового зразка заподіяні збитки.

(абзац перший пункту 2 статті 26 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Вимагати поновлення порушених прав власника зареєстрованого промислового зразка може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію.

(абзац другий пункту 2 статті 26 у редакції
 Закону України від 22.05.2003 р. N 850-IV,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Стаття 27. Способи захисту прав

1. Захист прав на промисловий зразок здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.

2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону.

Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про:

авторство на промисловий зразок;

встановлення факту використання промислового зразка;

встановлення власника промислового зразка;

(абзац п'ятий пункту 2 статті 27 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

порушення прав власника промислового зразка;

(абзац шостий пункту 2 статті 27 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

право попереднього користування;

компенсації.

(стаття 27 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IV,
 у редакції Закону України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

Розділ VIII
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 28. Державне мито і збори

Розмір та порядок сплати державного мита за реєстрацію промислових зразків визначаються законодавством.

(частина перша статті 28 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Кошти, одержані від сплати державного мита за реєстрацію промислових зразків, зараховуються до бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

(частина друга статті 28 у редакції

 Закону України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Розмір передбачених цим Законом зборів, строки і порядок їх сплати визначаються Кабінетом Міністрів України.

Передбачені цим Законом збори сплачуються на поточні рахунки уповноважених Установою закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до їх спеціалізації виконують окремі завдання, визначені цим Законом.

(частина четверта статті 28 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 10.01.2002 р. N 2921-III)

Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове призначення і згідно з розпорядженнями Установи використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності.

(стаття 28 в редакції Закону
 України від 21.12.2000 р. N 2188-III)

Стаття 29. Реєстрація промислового зразка в іноземних державах

(назва статті 29 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

1. Будь-яка особа має право зареєструвати промисловий зразок в іноземних державах.

(пункт 1 статті 29 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

2. Пункт 2 статті 29 виключено

(згідно із Законом
України від 22.05.2003 р. N 850-IV)

2 ¹. Заявка на міжнародну реєстрацію, що подається відповідно до Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків, надсилається заявником безпосередньо до Міжнародного бюро ВОІВ.

(статтю 29 доповнено пунктом 2 ¹ згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

3. Витрати, пов'язані з реєстрацією промислового зразка в іноземних державах, несе заявник чи за його згодою інша особа.

(пункт 3 статті 29 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.07.2020 р. N 815-IX)

Стаття 30. Державне стимулювання створення та використання промислових зразків

Держава стимулює створення і використання промислових зразків, встановлює авторам і особам, які використовують їх, пільгові умови оподаткування та кредитування, надає їм інші пільги відповідно до чинного законодавства України.

Президент України

Л. КРАВЧУК

м. Київ
15 грудня 1993 року
N 3688-XII