З А К О Н  У К Р А Ї Н И
Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і  основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7  та 11 до Конвенції

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 40, ст.263 )
 { Із змінами, внесеними згідно із Законами
   N 551-XIV (  551-14 ) від 24.03.99, ВВР, 1999, N 22-23, ст.197
   N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004, ВВР, 2005, N  3, ст.76
   N 3436-IV ( 3436-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 26, ст.216 }
 
 

     { У назві та тексті Закону слова "Конвенція  про захист  прав і  основних  свобод  людини"  в  усіх  відмінках  замінено словами "Конвенція про захист  прав людини і  основоположних свобод" у відповідному відмінку згідно  із Законом N 3436-IV ( 3436-15 ) від 09.02.2006 }    

     Верховна Рада України   п о с т а н о в л я є:  

     Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950  року  (  995_004  ),  підписану від імені України 9 листопада 1995  року, Перший протокол ( 994_535 ), протоколи N 4 ( 994_059 ) і N 7  (  994_804  )  до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня  1996  року,  та  протоколи  N  2 ( 994_854 ) і N 11 ( 994_536 ) до  Конвенції,  підписані від імені України 9 листопада 1995 року у м.  Страсбурзі, ратифікувати з такими заявами та застереженнями:  

     1. Україна повністю визнає на своїй території дію  статті  25  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року  (  995_004 ) щодо визнання компетенції Європейської комісії з прав  людини  приймати  від  будь-якої особи, неурядової організації або  групи  осіб  заяви  на ім'я Генерального Секретаря Ради Європи про  порушення  Україною  прав,  викладених  у  Конвенції, та статті 46  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року  щодо  визнання  обов'язковою  і  без  укладення  спеціальної угоди  юрисдикцію  Європейського  суду  з прав людини в усіх питаннях, що  стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

     Україна повністю визнає на своїй території дію статей  25  та  46  Конвенції  про захист прав людини і основоположних свобод 1950  року  (  995_004  )  щодо  протоколів  N  4  (  994_059  )  і  N 7  ( 994_804 ) до Конвенції.  

     2.  Положення  пункту  1  статті  5 Конвенції про захист прав  людини   і   основоположних   свобод   1950   року   (  995_004  )  застосовуються  в  частині,  що не суперечить пункту 13 розділу XV  "Перехідні  положення"  Конституції  України  (  254к/96-ВР  )  та  статтям  106  і  157  Кримінально-процесуального  кодексу  України  (  1002-05  )  щодо затримання особи та дачі прокурором санкцій на  арешт.

     Ці застереження   діють   до  внесення  відповідних  змін  до  Кримінально-процесуального кодексу України або до прийняття нового  Кримінально-процесуального кодексу України, але не довше ніж до 28  червня 2001 року.    

     ( Статтю 3 виключено на підставі Закону N 1420-IV ( 1420-15 )  від 03.02.2004 )    

     4. Україна  повністю  визнає на своїй території дію підпункту  "d"  пункту  3  статті  6  Конвенції  про  захист  прав  людини  і  основоположних  свобод 1950 року ( 995_004 ) щодо права підсудного  на    виклик    і    допит    свідків    (статті    263    і   303  Кримінально-процесуального  кодексу  України ) ( 1003-05 ), а щодо  права  підозрюваного  і  обвинуваченого  -  лише  в  частині права  заявляти  клопотання  про  виклик  і допит свідків та проведення з  ними  очної ставки відповідно до статей 43, 43-1 і 142 зазначеного  Кодексу.  

     5.  Положення  статті  8  Конвенції  про захист прав людини і  основоположних  свобод  1950  року  (  995_004  ) застосовуються в  частині,   що  не  суперечить  пункту  13  розділу  XV  "Перехідні  положення"    Конституції   України   та   статтям   177   і   190  Кримінально-процесуального  кодексу  України  щодо дачі прокурором  санкції на обшук, а також щодо огляду житла.

     Ці застереження   діють   до  внесення  відповідних  змін  до  Кримінально-процесуального кодексу України або до прийняття нового  Кримінально-процесуального кодексу України, але не довше ніж до 28  червня 2001 року.    

 Голова Верховної Ради України

                    О.МОРОЗ

 м. Київ, 17 липня 1997 року
          N 475/97-ВР