ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства екології
та природних ресурсів України
14.03.2016 № 97
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
30 травня 2016 р.
за № 789/28919
ІНСТРУКЦІЯ
із заповнення форми звітності № 5-ГР (тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини) (річна)
«Звітний баланс запасів корисних копалин за 20__ рік»
І. Загальні положення
1. Ця Інструкція встановлює єдині вимоги щодо складання форми звітності № 5-ГР (тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини) (річна) «Звітний баланс запасів корисних копалин за 20__ рік» (далі - форма 5-ГР) з метою здійснення обліку запасів і ресурсів твердих горючих, металічних та неметалічних корисних копалин (далі - корисні копалини), отримання систематизованої інформації про їх кількість, якість, видобуток, втрати та ступінь промислового освоєння для прийняття управлінських рішень щодо забезпечення раціонального та комплексного використання родовищ у процесі промислової розробки, а також для визначення напрямів подальшого геологічного вивчення.
2. Форму 5-ГР до 05 лютого наступного за звітним року до Держгеонадр подають користувачі надр, визначені статтею 13 Кодексу України про надра, що здійснюють користування надрами на підставі та в межах родовища (ділянки), визначеного (визначеної) спеціальним дозволом на користування надрами (далі - користувачі надр).
Форма 5-ГР подається в паперовому та електронному вигляді.
3. У цій Інструкції терміни вживаються у значеннях, наведених у таких нормативно-правових актах:
Кодекс України про надра;
Закон України «Про державну геологічну службу України»;
Положення про Державну службу геології та надр України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174;
постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 1993 року № 150 «Про Державний фонд родовищ корисних копалин України»;
Перелік корисних копалин загальнодержавного значення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1370);
Перелік корисних копалин місцевого значення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1370);
Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 (із змінами);
Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 58 (із змінами);
Порядок державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1995 року № 75 (із змінами);
Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1997 року № 432 (із змінами);
Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до торфових родовищ, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державному комітеті природних ресурсів України від 25 жовтня 2004 року № 224, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2004 року за № 1418/10017;
Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ вугілля, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державному комітеті природних ресурсів України від 25 жовтня 2004 року № 225, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2004 року за № 1419/10018;
Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ руд чорних металів (заліза, марганцю та хрому), затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 18 жовтня 2002 року № 155, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2002 року за № 881/7169;
Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельного й облицювального каменю, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 16 грудня 2002 року № 199, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30 січня 2003 року за № 78/7399;
Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ бурштину, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 10 лютого 2003 року № 29, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 лютого 2003 року за № 155/7476;
Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державному комітеті природних ресурсів України від 02 грудня 2004 року № 263, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2004 року за № 1595/10194;
Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ каолінів, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 20 грудня 2006 року № 354, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 січня 2007 року за № 16/13283;
Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ піску та гравію, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 25 червня 2007 року № 198, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13 липня 2007 року за № 819/14086.
4. На підставі поданих користувачами надр форм 5-ГР на початок наступного за звітним року складаються державний баланс запасів корисних копалин та щорічники щодо стану мінеральних ресурсів України.
5. Під назвою «Звітний баланс запасів корисних копалин за 20__ рік» необхідно вказати найменування корисної копалини.
Форма 5-ГР складається окремо щодо кожного родовища (ділянки, шахти, горизонту, пласта тощо).
6. Форма 5-ГР складається окремо для кожного виду сировини за промисловим використанням відповідно до результатів державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.
Форма 5-ГР оформлюється на аркушах паперу формату А3 (297 х 420 мм).
7. При складанні форми 5-ГР використовуються такі одиниці виміру запасів корисних копалин: кг, т, тис. т, тис. куб. м (з точністю до десятих або сотих з дотриманням математичних правил заокруглення).
8. До форми 5-ГР додаються пояснювальна записка та акт на списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, форма якого наведена в додатку 1 до Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 58.
9. Форма 5-ГР підписується користувачем надр, а також представником геолого-маркшейдерської служби та завіряється печаткою (за наявності).
Особи, які підписали форму 5-ГР, відповідають за правильність та достовірність даних, наведених у формі 5-ГР.
У звітності вказуються контактні телефони та адреса електронної пошти користувача надр.
10. Форма 5-ГР заповнюється на підставі таких первинних документів:
спеціальний дозвіл на користування надрами;
план розвитку гірничих робіт;
проект розробки родовища;
звіти та протоколи затвердження (апробації) запасів корисних копалин;
акти на списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства;
дані облікової геолого-маркшейдерської документації.
11. Держгеонадра здійснює контроль за своєчасним поданням користувачами надр форми 5-ГР, перевіряє відповідність зазначених відомостей вимогам цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів, надає методичну допомогу з питань складання форми 5-ГР, вживає заходів для інформаційно-технічного забезпечення, інформаційно-аналітичного супроводження робіт щодо звітності про стан запасів корисних копалин, їх зміни та ведення електронної бази державного балансу запасів корисних копалин.
ІІ. Порядок складання форми 5-ГР
1. У графі 1 форми 5-ГР вказується порядковий номер кожного об'єкта.
2. У графі 2 вказуються місце розташування об'єкта та найменування (родовище, ділянка, басейн, вугленосний або рудний район, поле шахти, кар'єр (розріз), горизонт, пласт), відомості про спеціальний дозвіл на користування надрами (номер, дата видачі, строк дії) та вид користування надрами (видобування або геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка).
У випадках, коли родовище (ділянка) має декілька назв, поруч з основною назвою в дужках вказується інша.
3. У графі 3 вказується ступінь промислового освоєння, а саме:
1) рік введення в експлуатацію;
2) проектна річна (виробнича) потужність підприємства, шахти (розрізу);
3) глибина підрахунку запасів корисних копалин (м);
4) максимальна (фактична) глибина розробки (м);
5) глибина залягання горизонту, пласта (м);
6) потужність корисної товщі (м);
7) потужність розкривних порід (м);
8) коефіцієнт розкривних порід;
9) площа родовища або ділянки (га).
4. У графі 4 відображається характеристика корисних копалинах, а саме:
1) тип корисної копалини. Для вугілля вказується відповідно марка або технологічна група, при цьому окремо виділяється вугілля, придатне для коксування. Запаси кожного різновиду або сорту подаються окремим рядком;
2) для кожного типу корисної копалини вказується середній вміст корисних компонентів та шкідливих домішок або вихід корисної копалини (вихід каолінового концентрату у відсотках, вихід блоків облицювального каменю у відсотках тощо). За наявності на родовищі (ділянці) позабалансових запасів середній вміст компонентів у їх складі вказується в пояснювальній записці до форми 5-ГР;
3) вологість (у відсотках);
для твердих горючих корисних копалин:
4) питома теплота згорання (МДж/кг);
5) вихід смоли (у відсотках).
5. У графі 5 вказуються дані про продукцію, яка виготовляється з корисних копалин, та її реалізацію:
1) номенклатура і вихід (за видами) готової продукції;
2) основні споживачі;
3) кількість (за видами) готової продукції, що відвантажена споживачам;
4) фактична собівартість одиниці видобутку сировини;
5) відпускна ціна одиниці сировини;
6) відпускна ціна одиниці готової продукції.
6. У графі 6 вказуються категорії розвіданості запасів корисної копалини родовища (ділянки) за Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1997 року № 432, та відповідно до результатів державної експертизи та оцінки (кожна категорія в окремому рядку).
7. У графах 7-9 наводяться дані про кількість балансових, умовно балансових, позабалансових та з невизначеним промисловим значенням запасів корисних копалин на початок звітного року. Вказані запаси в цих графах повинні відповідати запасам державного балансу запасів корисних копалин на початок звітного року.
Дані про запаси корисної копалини в охоронних ціликах та складах (спецвідвалах) вказуються нижче окремим рядком.
Зміни балансових запасів за звітний рік відображаються в графах 10-15.
8. У графі 10 вказуються відомості про фактичний видобуток корисних копалин.
До видобутку відноситься вся кількість сировини, що видобута з надр на поверхню (при відкритих розробках - вивезена з кар'єру):
без урахування пустих порід (розубожування корисної копалини), якщо вони не були включені до балансових запасів;
з урахуванням розубожуючих порід, що затверджені в числі балансових запасів.
У графі не вказуються відомості про кількість видобутої товарної руди, зазначена інформація відображається в пояснювальній записці до форми 5-ГР.
Видобуток корисної копалини за попередні роки, що не врахований раніше, відображається разом з видобутком за звітний рік. У пояснювальній записці до форми 5-ГР наводяться роз'яснення та кількість видобутої сировини за попередній період.
При складуванні видобутої сировини деяких видів корисних копалин (окислені залізисті кварцити, гранат, вапняк флюсовий, каолін, глина для вогнетривів, глина тугоплавка тощо) ведеться облік запасів корисної копалини на складах (спецвідвалах). При цьому видобута із надр сировина списується (зменшується) за категоріями за графою 10. У пояснювальній записці надається роз'яснення (де і скільки заскладовано сировини).
При використанні сировини зі складів (спецвідвалів) у наступні роки кількість сировини знімається з обліку запасів корисних копалин у складах (спецвідвалах) за графою 10 (окремим рядком), але в загальному підсумку по родовищу (ділянці) цей видобуток не підсумовується з видобутком із надр.
У графі відображається кількість запасів при видобутку корисних копалин із раніше втрачених запасів, а в пояснювальній записці до форми 5-ГР надається роз'яснення.
9. У графі 11 наводяться втрати під час видобутку корисних копалин за звітний рік.
До втрат під час видобутку належать:
частина погашених балансових запасів корисної копалини, яка залишилася в надрах у процесі розробки родовища або під час ліквідації підприємства;
кількість корисної копалини, яка була відправлена у відвали разом із вміщувальними породами.
Втрати під час транспортування видобутої корисної копалини, а також при переробці не належать до втрат при видобутку.
10. У графі 12 відображається кількість запасів корисних копалин, що змінилася (збільшення +, зменшення -) за результатами розвідувальних робіт:
детальна розвідка, гірничо-капітальні або експлуатаційно-розвідувальні роботи;
зміна запасів корисних копалин родовищ або окремих ділянок, які були розвідані до звітного року і не були враховані своєчасно через відсутність хімічних аналізів проб, технологічних досліджень або з інших причин;
зміна запасів корисних копалин, пов'язана з переведенням їх із однієї категорії в іншу;
зміна запасів супутніх корисних копалин, якщо ця зміна пов'язана з проведенням геологорозвідувальних робіт щодо основної корисної копалини.
11. У графі 13 відображається кількість запасів корисних копалин, що змінилася за результатами переоцінки:
зміна (збільшення +, зменшення -), що виникла у зв'язку з переглядом кондицій на мінеральну сировину (за вмістом корисних компонентів у руді, за зольністю та потужністю пласта тощо) без проведення додаткових геологорозвідувальних або експлуатаційних робіт;
зняті з обліку запаси, визнані недоцільними до розробки з техніко-економічних причин, які обґрунтовані під час проектування гірничого підприємства;
зняті з обліку запаси, визнані нерентабельними для відпрацювання через зміни економічних або гірничо-геологічних умов.
У пояснювальній записці до форми 5-ГР вказуються причини зміни запасів корисних копалин.
12. У графі 14 вказується кількість списаних з балансу гірничодобувного підприємства запасів корисних копалин, що не підтвердилися за результатами:
експлуатаційної діяльності гірничодобувного підприємства, що підтверджується актом на списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства;
експлуатаційно-розвідувальних робіт у зв'язку з отриманням нових даних про вміст корисного компоненту, розміри або потужність покладу, об'ємну масу, якість сировини тощо.
13. У графі 15 вказується рух запасів корисних копалин, пов'язаний зі зміною технічних меж родовища (ділянки), переведенням запасів корисних копалин з однієї ділянки родовища на іншу та коригуванням запасів корисних копалин.
У разі складування видобутої корисної копалини окремим рядком у графі зі знаком «+» вказується її кількість за звітний рік.
У разі видобутку корисної копалини із раніше втрачених запасів кількість видобутої сировини вказується зі знаком «+».
14. У графах 16-18 вказується кількість балансових, умовно балансових і позабалансових та з невизначеним промисловим значенням запасів корисних копалин станом на початок наступного за звітним року.
У разі видобутку корисних копалин із умовно балансових, позабалансових та з невизначеним промисловим значенням запасів корисних копалин запаси зменшуються на кількість їх видобутку у звітному році, що відображається у графі 17.
Детальна інформація щодо обсягів видобутку із умовно балансових, позабалансових та з невизначеним промисловим значенням запасів корисних копалин міститься у пояснювальній записці.
15. У графі 19 вказуються загальна кількість балансових запасів, найменування органу затвердження (апробації) запасів, номер протоколу, дата затвердження, група складності родовища (ділянки) за геологічною будовою.
16. У графі 20 вказуються втрати та розубожування корисних копалин у відсотках:
1) проектні та фактичні втрати під час видобутку корисних копалин;
2) проектне та фактичне розубожування корисних копалин.
17. У графі 21 зазначається забезпеченість підприємства в роках балансовими запасами:
1) всіма запасами;
2) у проектних контурах розробки;
щодо вугілля та горючих сланців:
3) всієї шахти (розрізу);
4) діючих горизонтів.
Директор
Юридичного департаменту
В.А. Бучко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства екології
та природних ресурсів України
14.03.2016 № 97
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
30 травня 2016 р.
за № 790/28920
ІНСТРУКЦІЯ
із заповнення форми звітності № 6-ГР (нафта, природний газ, конденсат, етан, пропан, бутани, гелій) (річна)
«Звітний баланс запасів корисних копалин за 20___ рік»
І. Загальні положення
1. Ця Інструкція встановлює порядок складання звітності за формою № 6-ГР (нафта, природний газ, конденсат, етан, пропан, бутани, гелій) (річна) «Звітний баланс запасів корисних копалин за 20___ рік» (далі - форма 6-ГР) з метою здійснення обліку запасів і ресурсів нафти, природного газу та наявних у них корисних компонентів (далі - вуглеводні), отримання систематизованої інформації про їх кількість, якість, ступінь геологічної та техніко-економічної вивченості і рівень промислового освоєння, а також відомостей про видобуток і втрати нафти, природного газу та наявних у них корисних компонентів для прийняття управлінських рішень щодо забезпеченості економіки України достовірними та вірогідними запасами вуглеводневої сировини.
2. Терміни у цій Інструкції вживаються у значеннях, наведених у таких нормативно-правових актах:
Кодекс України про надра;
Закон України «Про нафту і газ»;
Положення про Державну службу геології та надр України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174;
Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 58;
Порядок державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1995 року № 75;
Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1997 року № 432 (із змінами);
Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 10 липня 1998 року № 46, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 липня 1998 року за № 475/2915;
Положення про порядок техніко-економічного обґрунтування кондицій для підрахунку запасів родовищ нафти і газу, затверджене наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 27 листопада 2006 року № 316, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2006 року за № 1383/13257.
3. Форму 6-ГР до 05 лютого наступного за звітним року до Держгеонадр подають користувачі надр, визначені абзацом п'ятнадцятим статті 1 Закону України «Про нафту і газ», що здійснюють користування надрами на підставі та в межах ділянки (родовища) нафтогазоносних надр, визначеної спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами (далі - користувачі надр).
Форма 6-ГР подається в паперовому та електронному вигляді.
4. Текстова частина форми 6-ГР та додатки до неї, передбачені пунктом 14 цього розділу, заповнюються українською мовою. Форма 6-ГР оформлюється на аркушах паперу формату А3 (297 х 420 мм).
5. Форма 6-ГР підписується користувачем надр та завіряється печаткою (за наявності).
Особи, які підписали форму 6-ГР, відповідають за правильність та достовірність наведених у ній відомостей.
У формі 6-ГР вказуються контактні телефони та адреса електронної пошти користувача надр.
6. Державний облік запасів корисних копалин здійснюється відповідно до Порядку державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1995 року № 75.
7. Держгеонадра здійснює контроль за своєчасним поданням користувачами надр форми 6-ГР, перевіряє відповідність зазначених відомостей вимогам цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів, надає методичну допомогу з питань складання форми 6-ГР, вживає заходів для інформаційно-технічного забезпечення, інформаційно-аналітичного супроводження робіт щодо звітності про стан запасів корисних копалин, їх зміни та ведення електронної бази державного балансу запасів корисних копалин.
8. Запаси вуглеводнів підлягають відображенню у формі 6-ГР згідно з Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1997 року № 432, та Інструкцією із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу, затвердженою наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 10 липня 1998 року № 46, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 липня 1998 року за № 475/2915.
9. Якщо на підставі спеціальних дозволів на користування надрами на родовищі одночасно виконують геологорозвідувальні роботи декілька користувачів надр, форма 6-ГР складається окремо кожним користувачем надр по своїй ділянці нафтогазоносних надр із зазначенням величини приросту запасів, отриманих кожним користувачем надр.
10. У формі 6-ГР відображається списання запасів чи переведення їх із групи балансових до групи умовно балансових, позабалансових згідно з Положенням про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 58.
11. У формі 6-ГР зазначаються відомості щодо кожного об'єкта (одного або декількох продуктивних покладів, які характеризуються близькими геолого-геофізичними властивостями і розробляються або можуть розроблятися спільно однією мережою свердловин).
Якщо нафтогазовий поклад родовища частково виходить за межі площі, визначеної спеціальним дозволом на користування надрами, запаси вуглеводнів відображаються в цілому за покладом (родовищем) у випадку, коли суміжна ділянка не надана в користування.
12. Відображення у формі 6-ГР запасів нафти, конденсату, етану, пропану, бутанів, азоту здійснюється в тис. т; природного газу - в млн м-3; гелію, вуглекислого газу - в тис. м-3 (з точністю до цілих одиниць з дотриманням математичних правил заокруглення).
13. Форма 6-ГР подається з підбиттям всіх підсумків за об'єктами, кодами класів і за групами фактично досягнутого ступеня промислового освоєння.
14. До форми 6-ГР додаються:
пояснювальна записка, складена згідно з вимогами цієї Інструкції;
документи про списання запасів, передбачені Положенням про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 58;
матеріали (звіти) з приросту і зміни запасів вуглеводнів за звітний рік;
оглядова карта району, на яку наносяться всі родовища, перспективні площі і структури; родовища і площі, на яких проводяться геологорозвідувальні роботи; родовища і площі, де отримано приріст запасів;
довідки про обсяги річного видобутку вуглеводнів по свердловинах;
у разі підтвердження приросту запасів:
результати затвердженого приросту запасів;
основні результати проведених геологорозвідувальних робіт і виконання державного замовлення з приросту запасів нафти, природного газу і конденсату щодо родовищ, що розвідуються і розробляються;
інформація про стан забезпеченості балансовими запасами нафти і природного газу.
15. У пояснювальній записці відображається така інформація:
характеристика загального стану запасів державного фонду родовищ і його резерву та ступінь їх вивченості;
стан запасів та ступінь розвіданості вуглеводнів;
для корисних компонентів - також стан запасів газу, який їх вміщує;
розподіл балансових запасів за стратиграфічними комплексами, глибинами, типами колекторів, сірчистістю (вміст сірки в відсотках: малосірчисті - до 0,5, сірчисті - 0,51-2, високосірчисті - більше 2), густиною (менше 0,87 г/см - легкі, 0,87-0,9 г/см - середньої густини, більше 0,9 г/см -важкі нафти), в'язкістю (більше 30 мПас - високов'язкі нафти) і проникністю колекторів, а також виділення запасів газу газових шапок та нафти нафтових облямівок;
розподіл балансових запасів за ступенем промислового освоєння із зазначенням кількості запасів, що знаходяться у розробці, підготовлених до промислового освоєння, які знаходяться в розвідці і консервації;
відомості про обсяг виконаних розвідувальних та експлуатаційних робіт і їх практичне значення для виконання державного замовлення приросту запасів вуглеводнів за звітний рік;
головні показники виконаних робіт у натуральному і грошовому еквіваленті з розвідувального (опорного, параметричного, пошукового, розвідувального, структурного) та експлуатаційного буріння;
відомості щодо виконання обсягів геофізичних робіт, підготовки структур до глибокого буріння, про введення площ і структур до глибокого буріння, а також про виведення структур із глибокого буріння із зазначенням кількості підтверджених перспективних ресурсів;
фактичне виконання державного замовлення з приросту запасів вуглеводнів користувача надр у цілому й на окремих родовищах;
відомості щодо родовища і покладів, відкритих у звітному році;
кількість площ і перспективних ресурсів, включених до державного балансу запасів корисних копалин, які передано до промислового освоєння;
вид буріння (розвідувального або експлуатаційного), за рахунок якого отримано приріст запасів. Якщо державне замовлення з приросту запасів не виконане, дається аналіз причин невиконання;
відомості щодо геолого-економічної ефективності роботи підприємства (витрати на одиницю підготовлених запасів у гривнях, приріст запасів на один метр глибокого розвідувального буріння);
рух запасів щодо кожного родовища (покладу), які відображаються у формі 6-ГР, у тому числі характеристика втрат під час видобутку, прийняті та рекомендовані заходи з раціонального використання вуглеводнів;
нові дані про геологічну будову родовища;
характеристика виявлених або оконтурених покладів нафти чи природного газу, їх протяжність, товщина, форма, характеристика пластів колекторів;
характеристика зміни контурів раніше виявлених покладів у зв'язку з проведеними розвідувальними роботами;
фізичні властивості і хімічний склад нафти, природного газу, конденсату і пластових вод;
приріст запасів за різними кодами класів і переведення їх у вищий код класу із зазначенням, за рахунок якого коду класу це переведення виконано;
аналіз зміни вірогідних запасів кодів класів 121, 122 за родовищами;
аналіз зміни запасів за родовищами з невизначеним промисловим значенням коду класу 332;
аналіз причин списання запасів щодо кожного родовища (покладу) разом з актами на списання, оформленими у встановленому порядку;
річний видобуток нафти, природного газу та наявних у них корисних компонентів, вміст компонентів (у г/м-3 або відсотках) у видобутому із покладу природному газі;
характеристика втрат нафти, природного газу і наявних у них корисних компонентів;
заходи щодо зменшення втрат.
Щодо родовищ, які відображаються у формі 6-ГР вперше, у пояснювальній записці відображається така інформація:
стисла характеристика кожного родовища, яке включається в державний баланс запасів корисних копалин вперше або запаси якого затверджені у встановленому законодавством порядку у звітному році;
найменування родовища, відстань до найближчого населеного пункту, залізничної станції чи нафтогазопроводу;
з якого часу стало відомо про родовище, коли і ким воно відкрито, коли і ким проводились геологорозвідувальні чи інші роботи, коли і ким затверджувались запаси;
економічна характеристика родовища і району (особливість, транспортні умови, енергетичні ресурси тощо);
геологічна будова району і родовища (стратиграфія, літологія і тектоніка);
характеристика нафтоносних і газоносних покладів (літологічний склад, глибина залягання, дебіт, режим, проникність, пластовий тиск, температура, в'язкість нафти і води в пластових умовах);
ступінь розвіданості родовища, обсяги виконаних робіт;
фізичні властивості і хімічний склад нафти, газу і води;
характеристика конденсату (вміст у газі, вміст метанових, нафтенових і ароматичних вуглеводнів, смол, асфальтенів, густина, температура початку і кінця кипіння, коефіцієнт вилучення).
Характеризуючи склад пластового газу, слід зазначити молярний відсотковий вміст метану, етану, пропану, ізобутану, нормального бутану, пентанів і вищих, азоту, вуглекислого газу, сірководню, сіркоорганічних сполук (меркаптанів);
зміна концентрацій корисних компонентів за площею і розрізом;
найменування лабораторій, де проводився аналіз пластового газу;
склад відсепарованого газу.
16. Форма 6-ГР заповнюється на підставі таких первинних документів:
спеціальний дозвіл на користування надрами;
проект розробки родовища;
матеріали геологічних звітів та протоколів затвердження (апробації) запасів;
проект дослідно-промислової розробки;
технологічний проект (схема) промислової розробки родовища (покладу);
акти про списання запасів вуглеводнів;
дані облікової геолого-маркшейдерської документації.
II. Порядок складання форми 6-ГР за видами вуглеводневої продукції
1. При заповненні форми 6-ГР для вуглеводнів відображаються такі дані:
графи 1, 5-32, 34-46 заповнюються однаково для всіх вуглеводнів як щодо родовища в цілому, так і для кожного продуктивного покладу;
графа 2 заповнюється окремо для нафти, природного газу, конденсату та наявних у них корисних компонентів для кожного продуктивного покладу;
графа 3 заповнюється тільки для нафти і природного газу щодо кожного продуктивного покладу;
графа 4 заповнюється окремо для нафти, природного газу, конденсату та наявних у них корисних компонентів відповідно до якісної характеристики флюїду;
графа 6 містить відомості про категорії розвіданості запасів згідно з Інструкцією із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу, затвердженою наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 10 липня 1998 року № 46, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 липня 1998 року за № 475/2915;
графи 8-14, 18-24, 26-32, 35-41, 43-45 містять у колонках відомості про кількість запасів вуглеводнів відповідно до кодів класів та за рядками їх відповідності зверху вниз графі 6 за категоріями розвіданості.
По родовищу показуються сума загальних запасів за кодами класів, сумарно видобуток та втрати при видобутку.
При заповненні форми 6-ГР обов'язковим є відокремлення родовищ і покладів. Для кожного родовища і покладу повинні бути наведені всі передбачені формою дані.
При заповненні форми 6-ГР необхідно контролювати відповідність початкових загальних і балансових запасів підрахунковим параметрам.
Під назвою «Звітний баланс запасів корисних копалин за 20___ рік» необхідно вказати найменування корисної копалини (нафта, природний газ, конденсат, етан, пропан, бутани, гелій).
2. У графі 1 вказується номер за порядком родовищ та кожного покладу (далі - об'єкт).
3. У графі 2 вказуються:
1) нафтогазовий регіон (Східний, Західний, Південний);
2) область;
3) ступінь промислового освоєння родовища (ділянки) (розробляється, підготовлено до промислового освоєння, розвідується, законсервовано).
Родовища належать до таких, що розробляються, якщо:
ведеться промисловий видобуток нафти або газу і компонентів, що входять до їх складу;
ведеться промисловий видобуток нафти або газу не на всіх його ділянках, покладах, пластах;
одночасно з промисловим видобутком на деяких ділянках, покладах, пластах ведуться геологорозвідувальні роботи.
Родовища належать до таких, що розвідуються, якщо:
здійснено відкриття нового родовища, але дослідно-промислову розробку (пробну експлуатацію) ще не розпочато;
здійснюється видобуток при випробуванні під час проведення геологорозвідувальних робіт;
здійснюється дослідно-промислова розробка (пробна експлуатація) свердловин.
Видобуток вуглеводнів у цих випадках враховується по кожному родовищу за ступенем промислового освоєння і включається до загальної кількості видобутої сировини по підприємствах, областях, акваторіях морів, Автономній Республіці Крим і Україні в цілому.
До підготовлених до промислового освоєння належать родовища, запаси яких затверджені у встановленому законодавством порядку, але ще не введені в промислову розробку.
До законсервованих родовищ належать ті, на яких проведено роботи з консервації згідно з чинними нормативними документами.
Якщо на родовищі є ділянки (поклади, пласти) з різним ступенем промислового освоєння і розвідки, то в цілому це родовище у формі 6-ГР враховується за найвищим ступенем промислового освоєння;
4) назва і тип родовища (покладу) (якщо існують декілька найменувань, поряд з основним у дужках наводяться інші), група складності;
5) місце розташування;
6) вік продуктивних відкладів (найменування зверху вниз: система - відділ - ярус; глибина залягання - покрівля - контакт (газ - нафта - вода), у метрах);
7) колектор (карбонатний, теригенний);
8) глибина залягання, м;
9) спеціальний дозвіл на користування надрами (номер, дата) та вид користування надрами;
10) належність до Державного фонду родовищ (далі - ДФР) чи його резерву (резерв ДФР);
11) для природного газу, конденсату, етану, пропану, бутанів, азоту, вуглекислого газу і гелію вказується вид газу:
вільний - В;
газова шапка - ГШ;
розчинений у нафті - Р.
4. У графі 3 для кожного об'єкта вказуються параметри пласта, а саме:
1) для нафти (наводиться для кожного об’єкта):
площа нафтоносності кожного об'єкта (тис. м-2);
нафтонасичена товщина (загальна/ефективна) кожного об'єкта (м).
Загальна нафтонасичена товщина об'єкта - сумарна товщина всіх порід, що утворюють продуктивний пласт, від покрівлі верхнього проникного прошарку до водонафтового контакту або до підошви нижнього проникного прошарку у безконтактній зоні.
Ефективна нафтонасичена товщина об'єкта - сумарна товщина прошарків-колекторів від покрівлі верхнього проникного прошарку до водонафтового контакту чи до підошви нижнього пропластка, що проникний у безконтактній зоні.
Нафтонасичена товщина (загальна/ефективна) за кодами класів запасів підраховується як середньозважена за іншими площами;
відкрита пористість (у частках одиниці) (коефіцієнт пористості);
нафтонасиченість (у частках одиниці) (коефіцієнт нафтонасиченості);
коефіцієнт вилучення нафти (у частках одиниці);
проникність (у мкм = мД/1000).
Для порових колекторів проникність визначається за даними вивчення керна і геофізичними дослідженнями.
Для тріщинних, порово-тріщинно-кавернозних колекторів проникність визначається за гідродинамічними дослідженнями:
перерахунковий коефіцієнт усадки нафти (у частках одиниці);
пластовий тиск (початковий і поточний) (МПа);
газовміст у поверхневих умовах (м/т);
2) для природного газу вказуються параметри пласта - для вільного газу і газових шапок:
площа газоносності об'єкта (тис. м-2);
газонасичена товщина (загальна/ефективна) кожного об'єкта (м);
відкрита пористість (коефіцієнт пористості) (у частках одиниці);
газонасиченість (коефіцієнт газонасиченості) (у частках одиниці);
коефіцієнт вилучення газу (у частках одиниці);
проникність (мкм2) не заповнюється;
перерахунковий коефіцієнт (для нафти) (частка одиниці) не заповнюється;
пластовий тиск (початковий і поточний) станом на 01 січня наступного за звітним року (МПа);
3) для розчиненого у нафті газу вказуються лише:
коефіцієнт вилучення розчиненого газу (у частках одиниці);
пластовий тиск (початковий/поточний) станом на 01 січня наступного за звітним року (МПа);
газовміст у поверхневих умовах (для розчиненого газу) (м-3/т);
4) для конденсату вказується коефіцієнт вилучення конденсату;
5) для етану, пропану, бутанів графа 3 не заповнюється;
6) для гелію зазначаються окремі параметри покладу, які мають значення при розробці запасів гелію:
пластовий тиск (початковий/поточний) станом на 01 січня наступного за звітним року (МПа);
газовміст у поверхневих умовах (для розчиненого газу) (м-3/т).
5. У графі 4 наводиться якісна характеристика:
1) для нафти:
густина (г/см);
в'язкість у пластових умовах (мПас) (дорівнює в'язкості в сП);
вміст сірки (у відсотках);
вміст парафіну (у відсотках);
вміст смол і асфальтенів (сумарний вміст) (у відсотках);
пластова температура (початкова/поточна) (град. С);
температура застигання нафти (град. С);
2) для природного газу:
густина газу щодо повітря (у частках одиниці);
нижча теплотворна здатність (кДж/м-3);
вміст важких вуглеводнів без С5+вищі (у відсотках);
початковий/поточний вміст стабільного конденсату (г/м-3);
вміст сірководню (у відсотках);
вміст азоту (у відсотках);
вміст вуглекислого газу (у відсотках);
пластова температура (початкова/поточна) (град. С).
У пояснювальній записці до форми 6-ГР вміст важких вуглеводнів (етану, пропану, бутанів) вказується у відсотках і в г/м-3:
3) для конденсату:
густина (г/см-3);
початковий/поточний вміст стабільного конденсату (г/м-3);
вміст сірки (у відсотках);
вміст твердих парафінів (у відсотках);
4) для етану, пропану, бутанів та гелію вміст етану (пропану, бутанів) у газі (г/м-3) у розрахунку на запаси газу без С3+вище для незатверджених запасів - межі вмісту або середній вміст;
5) вміст у газі гелію (у відсотках);
вміст у газі азоту (у відсотках);
вміст у газі сірководню (у відсотках);
вміст у газі вуглекислого газу (у відсотках).
6. У графі 5 наводяться відомості про родовище (ділянку):
рік відкриття родовища (покладу) / рік постановки (прийняття) родовища (покладу) на облік у Державному балансі запасів корисних копалин;
рік введення родовища (покладу) у дослідно-промислову розробку / рік введення родовища (покладу) у промислову розробку;
1) для конденсату - рік введення родовища (покладу) у дослідно-промислову розробку: у чисельнику на газ, у знаменнику на конденсат / рік введення родовища (покладу) у промислову розробку згідно з наказом (у чисельнику на газ, у знаменнику на конденсат);
2) для етану (пропану, бутанів) та гелію - рік введення родовища (покладу) у дослідно-промислову розробку: у чисельнику на газ чи нафту, у знаменнику на компоненти (гелій) / рік введення родовища (покладу) у промислову розробку згідно з наказом (у чисельнику на газ чи нафту, у знаменнику - на компоненти (гелій));
рік консервації родовища;
сума видобутку та втрат з початку розробки, включаючи видобуток за звітний рік по кожному покладу і разом по родовищу. Сума видобутку та втрат при видобутку нафти наводиться за сумою кодів класів 111, 121 та 122;
сума видобутку та втрат на дату затвердження запасів по кожному покладу окремо і разом по родовищу;
ступінь виробленості родовища і кожного покладу окремо визначається як відношення видобутку з початку розробки до початкових балансових запасів станом на 01 січня наступного за звітним року (у відсотках);
3) для етану ( пропану, бутанів) та гелію не заповнюється;
обводненість (у відсотках) розраховується для родовища і кожного покладу як відношення кількості видобутої води (у тоннах) до загальної кількості видобутої рідини (у тоннах) за рік (для нафти);
4) для природного газу, конденсату, етану (пропану, бутанів) та гелію не заповнюється;
темп відбору запасів (початковий/поточний) розраховується для родовища і кожного покладу як відношення видобутку звітного року до початкових балансових (початковий темп відбору) і до поточних балансових (поточний темп відбору) запасів на початок звітного року (у відсотках);
5) для етану ( пропану, бутанів) та гелію не заповнюється.
7. У графах 7-14 наводяться відповідно загальні, балансові, умовно балансові і позабалансові запаси вуглеводнів, а також запаси, промислове значення яких не визначено (для природного газу без С5+вищі), на 01 січня звітного року згідно із запасами у Державному балансі запасів корисних копалин за видом вуглеводнів за попередній рік перед звітним роком.
Загальні - у графі 7, балансові - у графах 8-10, умовно балансові - у графі 11, позабалансові - у графах 12, 13 та запаси з невизначеним промисловим значенням - у графі 14.
При підрахунку позабалансових запасів необхідно зазначити причини віднесення їх до цієї групи (економічні, технологічні тощо). Причини зміни позабалансових запасів наводяться у пояснювальній записці.
8. У графі 15 відображаються відомості про видобуток за звітний рік.
Для етану (пропану, бутанів) враховується кількість вуглеводнів, отриманих на газохімічному комплексі (установці), а для гелію - кількість, отримана на видобувних установках.
9. У графі 16 відомості про втрати нафти під час видобутку за звітний рік (втрати і виробничо-технологічні витрати нафти) обліковуються відповідно до Порядку ведення обліку нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат нафти, природного газу та газового конденсату під час їх видобування, підготовки до транспортування та транспортування, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 18 травня 2005 року № 224, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 червня 2005 року за № 636/10916.
Відомості про видобуток і втрати при видобутку повинні відповідати категорії і коду класу запасів, з яких проводився видобуток.
Відомості про видобуток і втрати при видобутку даються по кожному покладу, разом по родовищу і підприємству за категоріями і кодами класів 111, 121, 122.
10. У графах 17-24 вказуються зміни (збільшення чи зменшення) запасів вуглеводнів за результатами геологорозвідувальних робіт (якщо розвідки чи розробки - ставиться «*»), а саме:
запаси, виявлені в результаті буріння на нових родовищах (покладах), на яких вперше отримані промислові припливи вуглеводнів у свердловинах і щодо яких запаси нафти вперше ставляться на облік у Державному балансі запасів корисних копалин;
збільшення чи зменшення облікованих запасів за результатами розвідувального або експлуатаційного буріння;
збільшення чи зменшення запасів у результаті затвердження (апробації);
зміни запасів у зв'язку з переведенням їх із одного коду класу до іншого за результатами розвідувального або експлуатаційного буріння.
Інформація щодо збільшення чи зменшення запасів, що відбулося, за результатами геологорозвідувальних робіт, включаючи камеральні, або за даними розробки родовищ враховується під час оцінки рівня виконання користувачем надр державного замовлення з приросту запасів і розкривається більш докладно у звіті про приріст запасів вуглеводнів.
Відображаються зміни (збільшення чи зменшення) запасів вуглеводнів за результатами переоцінки, передачі їх з балансу одного підприємства на баланс іншого, переведення із балансових до умовно балансових, позабалансових чи до запасів, промислове значення яких не визначено, або навпаки до балансових (зазначити, якщо переоцінка, - «**», якщо передача, - «***»):
зняті з обліку чи переведені до умовно балансових, позабалансових запасів або до запасів, промислове значення яких не визначено, що числяться на балансі нафтогазовидобувних підприємств, які визнані нерентабельними для відпрацювання внаслідок зміни економічних, технологічних і гірничо-геологічних умов;
зняті з обліку запаси, визнані недоцільними для відпрацювання з техніко-економічних причин, обґрунтованих при проведенні геолого-економічної оцінки (далі - ГЕО);
зміни запасів (збільшення чи зменшення), підрахованих у зв'язку з переглядом будови пласта (покладу) без проведення додаткових геологорозвідувальних робіт;
зміни запасів (збільшення чи зменшення) у зв'язку з передачею їх з балансу одного користувача надр на баланс іншого.
У пояснювальній записці до форми 6-ГР необхідно вказати, у зв'язку з чим відбулися зміни запасів, відображені у графах 17 - 24.
У графах 17-24 вказуються запаси нафти, списані (ставиться виноска «****») з балансу користувача надр як непідтверджені згідно з Положенням про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 58.
11. У графах 25-32 вказуються відповідно загальні, балансові, умовно балансові і позабалансові запаси вуглеводнів, а також запаси, промислове значення яких не визначено на початок наступного за звітним року.
Дані наводяться як за кожним кодом класу запасів окремо за покладами, так і разом по родовищу.
Перевірка здійснюється таким чином: від запасів вуглеводнів, облікованих на початок звітного року (у кожній з граф 7-10), віднімається кількість вуглеводнів, видобутих (з втратами) із надр за звітний рік (сума граф 15, 16), до різниці додаються (або віднімаються) запаси вуглеводнів, отриманих за результатами розвідки, переоцінки передачі з балансу на баланс і списання непідтверджених запасів (графи 17-20).
Кількість запасів конденсату, що списується, повинна відповідати списанню запасів газу, що їх вміщує, обґрунтовуватися розрахунками, оформлюватися актом, узгоджуватись відповідно до вимог Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 58. Приріст запасів конденсату розраховується за складом пластового газу в тих запасах газу, приріст яких відображений у формі 6-ГР.
12. Графа 36 для нафти та природного газу не заповнюється.
Для конденсату, етану (пропану, бутанів) наводяться загальні запаси газу, вуглеводневих компонентів (гелію) станом на 01 січня наступного за звітним року відповідно до форми 6-ГР.
13. У графах 34-41 вказуються відповідно загальні, балансові, умовно балансові і позабалансові запаси вуглеводнів, а також запаси, промислове значення яких не визначено, на дату їх затвердження за родовищами та окремими покладами.
За наявності декількох протоколів затвердження запасів родовища враховуються відомості останнього (за датою) протоколу затвердження.
14. У графах 42-45 вказуються відповідно залишки загальних і балансових (за кодами класів) запасів вуглеводнів від затверджених на початок наступного за звітним року.
Залишок запасів визначається шляхом віднімання від затверджених запасів вуглеводнів запасів, списаних (після їх затвердження) у результаті видобутку та втрат під час видобутку вуглеводнів, розвідки, переоцінки або непідтвердження.
Залишок затверджених запасів вуглеводнів не може перевищувати запаси, які вказуються у графах 25-28 на початок наступного за звітним року.
15. У графі 46 вказуються дата затвердження (апробації) запасів, номер протоколу затвердження (апробації) щодо родовища і окремих покладів.
Директор
Юридичного департаменту
В.А. Бучко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства екології
та природних ресурсів України
14.03.2016 № 97
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
30 травня 2016 р.
за № 791/28921
ІНСТРУКЦІЯ
із заповнення форми звітності № 7-ГР (підземні води) (річна) «Звітний баланс використання підземних вод за 20____ рік»
І. Загальні положення
1. Ця Інструкція встановлює порядок складання звітності за формою № 7-ГР (підземні води) (річна) «Звітний баланс використання підземних вод за 20____ рік» (далі - форма 7-ГР) з метою здійснення обліку запасів і ресурсів підземних вод, отримання систематизованої інформації про їх кількість, якість, ступінь геологічної та техніко-економічної вивченості і промислового освоєння, а також відомостей про видобуток і втрати підземних вод для прийняття управлінських рішень щодо забезпеченості економіки країни достовірними та вірогідними їх запасами.
2. Форму 7-ГР до 20 січня наступного за звітним року до Держгеонадр подають користувачі надр, визначені статтею 13 Кодексу України про надра, що здійснюють користування надрами на підставі та в межах ділянки (родовища) надр, визначеної (визначеного) спеціальним дозволом на користування надрами (далі - користувачі надр).
Дія цієї Інструкції поширюється на суб’єктів господарювання незалежно від організаційно-правової форми, які здійснюють господарську діяльність з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку та видобування підземних вод, які провадяться на ділянках надр у межах території України та її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони на підставі спеціальних дозволів на користування надрами.
Форма № 7 - ГР подається в паперовому та електронному вигляді.
3. Терміни в цій Інструкції вживаються у значеннях, наведених у таких нормативних актах:
Кодекс України про надра;
Водний кодекс України;
Положення про Державну службу геології та надр України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174;
постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 1993 року № 150 «Про Державний фонд родовищ корисних копалин України»;
Порядок державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1995 року № 75 (із змінами);
Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1997 року № 432 (із змінами);
Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Комітеті України з питань геології та використання надр від 04 лютого 2000 року № 23, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 лютого 2000 року за № 109/4330 (із змінами);
Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ мінеральних підземних вод, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 14 березня 2002 року № 32, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2002 року за № 320/6608 (із змінами);
Інструкція про зміст, оформлення та порядок подання до Державної комісії України по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ мінеральних підземних вод, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 08 серпня 2003 року № 145, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2003 року за № 732/8053;
Інструкція про зміст, оформлення та порядок подання до Державної комісії України по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ питних і технічних підземних вод, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 02 вересня 2003 року № 162, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 вересня 2003 року за № 811/8132;
Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ теплоенергетичних підземних вод, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 07 червня 2007 року № 182, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 червня 2007 року за № 704/13971;
Інструкція про зміст, оформлення та порядок подання до Державної комісії України по запасах корисних копалин матеріалів попередньої геолого- економічної оцінки родовищ підземних вод, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 23 червня 2009 року № 222, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 липня 2009 року за № 689/16705;
Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ промислових підземних вод, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 06 жовтня 2009 року № 393, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2009 року за № 981/16997;
Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747.
4. Текстова частина форми 7-ГР заповнюється українською мовою.
5. До форми 7-ГР вносяться відомості та параметри окремо для кожної свердловини, що належить користувачам надр.
6. Під назвою «Звітний баланс використання підземних вод за 20__ рік» необхідно вказати тип води за призначенням: «питна», «мінеральна», «промислова», «теплоенергетична». Для мінеральних вод додатково зазначається їх назва за державними санітарними нормами та правилами.
7. Числові показники у графах, де відсутні пояснення про точність замірів, зазначають цілим числом.
8. Форма 7-ГР підписується користувачем надр і засвідчується печаткою (за наявності).
Особи, що підписали форму 7-ГР, відповідальні за правильність та достовірність відомостей, наведених у формі 7-ГР.
У звітності вказуються контактні телефони та адреса електронної пошти користувача надр.
9. Форма 7-ГР заповнюється на підставі таких первинних документів:
спеціальний дозвіл на користування надрами;
паспорт артезіанської свердловини;
облікова картка артезіанської свердловини;
журнал заміру динамічного рівня підземних вод;
журнал обліку відбору підземних вод;
щоквартальний хімічний аналіз підземних вод.
10. Держгеонадра України здійснює контроль за своєчасним поданням користувачами надр форми 7-ГР, перевіряє відповідність зазначених відомостей вимогам цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів, надає методичну допомогу з питань складання форми 7-ГР, вживає заходів для інформаційно-технічного забезпечення, інформаційно-аналітичного супроводження робіт щодо звітності про стан запасів корисних копалин, їх зміни та ведення електронної бази державного балансу запасів корисних копалин.
ІІ. Порядок заповнення форми 7-ГР
У графах форми 7-ГР відображаються:
графа 1 - номер за порядком;
графа 2 - у чисельнику назва родовища, ділянки або водозабору; у знаменнику місце розташування свердловини, номер спеціального дозволу на користування надрами, дата видачі, термін дії;
графа 3 - у чисельнику відомчий номер свердловини; у знаменнику номер свердловини за паспортом артезіанської свердловини;
графа 4 - у чисельнику рік буріння свердловини; у знаменнику рік початку експлуатації свердловини;
графа 5 - геологічний індекс водоносного горизонту (визначається в інтервалі установки фільтрової частини свердловини);
графа 6 - у чисельнику глибина свердловини від поверхні землі (м); у знаменнику абсолютна відмітка гирла свердловини (м);
графа 7 - дебіт (продуктивність) свердловини - фактичний видобуток за одиницю часу (м-3/год);
графа 8 - у чисельнику кількість видобутої води зі свердловини за звітний рік (тис. куб. м); у знаменнику кількість годин роботи насосного обладнання у звітному році;
графи 9-15 - використання підземних вод за потребами:
графа 9 - господарсько-питне водопостачання (ГПВ);
графа 10 - виробничо-технічне водопостачання (ВТВ);
графа 11 - комерційно-торговельне використання (розлив у пляшки);
графа 12 - використання підземних вод для зрошування сільськогосподарських земель (зрошування);
графа 13 - використання для бальнеологічних цілей (Б);
графа 14 -лікувальне пиття (ЛП);
графа 15 - скид підземних вод без використання;
графи 16-18 - заміри статичного рівня підземних вод у свердловині слід виконувати згідно з умовами спеціального водокористування. Якщо кількість замірів перевищує один раз на квартал, необхідно додатково надати інформацію про кількість замірів, де вказати дату заміру і глибину до води. Точність замірів ± 0,01 м;
графи 19-25 - контроль за якістю підземних вод виконується по кожній свердловині згідно з умовами спеціального водокористування. Хімічний склад води визначається відповідно до затверджених державних санітарних правил і норм і обов’язково з таких елементів: аніони - хлориди, сульфати, гідрокарбонати; катіони - кальцій, магній, сума натрію та калію. Хімічні елементи, вміст яких менше 1,0 мг/дм-3, показуються до третього знака після коми;
графа 26 - хімічні речовини, вміст яких перевищує граничнодопустимі концентрації для питних вод; для мінеральних та промислових підземних вод - спеціальні компоненти, які характерні для цього типу води; вміст мікрокомпонентів, токсичних мікроелементів 1 та 2 класів небезпеки, радіонуклідів, пестицидів, органічних сполук відповідно до затверджених державних санітарних правил і норм;
графи 27-29 - дані наводяться тільки для теплоенергетичних вод;
графа 30 - технічний стан свердловини (діюча, у ремонті, затампонована, спостережна).
Директор
Юридичного департаменту
В.А. Бучко