ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 01.08.2024 №3938/ІПК/99-00-04-01-04/ІПК

Державна податкова служба України на звернення Ради щодо орендної плати за землю, керуючись ст.  52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Рада поінформувала, що як правонаступник Єгорівської сільської ради є стороною договорів оренди землі, укладених з юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, просить надати роз’яснення щодо термінів сплати орендної плати та чи впливає на сплату терміни, визначені договором оренди землі. 

Орендна плата для цілей розділу XII Кодексу – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Кодексу землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності, зокрема на умовах оренди.

Платниками орендної плати є землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Кодексу).

Об’єктами оподаткування орендною платою є земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (пп. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 Кодексу).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог ст. 288 Кодексу. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Кодексу). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 Кодексу), у межах розміру орендної плати, передбаченими п. 288.5 ст. 288 Кодексу.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст. 285 – 287 Кодексу.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. 

Сплата податкових зобов’язань здійснюється відповідно до вимог Кодексу незалежно від умов договору оренди землі
Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 Кодексу).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (далі – Закон), істотними умовами договору оренди землі є: об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Поряд з цим зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін (частина перша ст. 30 Закону).

Підстави припинення дії договору оренди землі визначені ст. 31 Закону, зокрема, згідно з частиною третьою ст. 31 Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Отже, якщо договір оренди оформлено на фізичну особу - підприємця, то після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, податкову декларацію з плати за землю такою фізичною особою на наступний рік до контролюючого органу подавати не потрібно.

Водночас, звертаємо увагу, що у зв’язку з припиненням підприємницької діяльності, підприємець повинен звернутися до органів місцевого самоврядування для переоформлення або укладання додаткової угоди, щодо оформлення договору оренди державної та/або комунальної власності на фізичну особу (громадянина) у зв’язку з втратою статусу фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 Кодексу нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 Кодексу).

Відповідальність платників податків за податкові правопорушення регламентується главою 11 Кодексу, яка серед іншого, передбачає відповідальність за несплату узгодженої суми грошового зобов’язання (ст. 124 Кодексу) та за порушення правил сплати (перерахування) податків (ст. 126 Кодексу).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.