Верховний Суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2020 року

Київ

справа № 815/3991/16

адміністративне провадження № К/9901/28289/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 (головуючий суддя - Ступакова І.Г., судді: Бітов А.І., у справі № 815/3991/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Одеснафтопродукт» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Одеснафтопродукт» (далі - ПАТ «Одеснафтопродукт») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси) від 30.05.2016 №0001511401, згідно з яким нараховано суму грошового зобов`язання в розмірі 49935,40 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2016 в позові відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову в позові суд першої інстанції погодився з доводами податкового органу, що датою звернення до суду позивача про стягнення заборгованості з боржників-нерезидентів по виконанню умов зовнішньоекономічних контрактів є дати винесення компетентним судом постанов про прийняття уточнених позовних вимог про стягнення простроченої заборгованості (внесення змін до постанов від 11.06.2015 про відкриття проваджень) від 02.10.2015. Станом на дату відкриття проваджень 11.06.2015 року граничні строки повернення валютних коштів за вказаними зовнішньоекономічними контрактами в розмірах 125294,68 дол. США та 260217,32 дол. США ще не були порушені, а тому юридичний факт (відкриття провадження по справах 11.06.2015) не міг впливати на права та обов`язки позивача за цими розрахунками. Юридичним фактом, який надавав право позивачу звернутись до суду про стягнення простроченої заборгованості в розмірах 125294,68 дол. США та 260217,32 дол. США було непроведення ними оплати виставлених рахунків від 30.06.2015 №016ONP-2015-565, №017ONP-2015-565, №018ONP-2015-565 зі строком проведення оплати до 28.09.2015.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

При прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, до заяв про збільшення ціни позову застосовуються ті ж самі процесуальні норми, які застосовуються при поданні позову, з огляду на що станом на дату відкриття Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України проваджень 11.06.2015, граничні строки повернення валютних коштів за вказаними зовнішньоекономічними контрактами не були порушені.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанцій, ДПІ у Приморському районі м. Одеси оскаржила його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2016.

В обґрунтування своїх доводів відповідач зазначає, що у разі збільшення суми позовних вимог, діючим законодавством не передбачено зупинення строків нарахування пені з дати ухвалення постанови суду про прийняття справи до провадження, тобто у разі збільшення суми позовних вимог зупинення строків нарахування пені по таким сумам позовних вимог розпочинається з дати ухвалення постанови суду про внесення відповідних змін.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПАТ «Одеснафтопродукт» зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Одеснафтопродукт» з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактами №109 від 21.07.2014, №72/13 від 01.05.2015.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 25.02.2016 №1081/15-53-22-01/03482749, в якому відображено висновок про порушення ПАТ «Одеснафтопродукт» статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зі змінами і доповненнями, в частині ненадходження валютної виручки за договором №72/13 про перевалку нафти та нафтопродуктів від 01.05.2013 року, укладеним з Компанією Юнайтед Ойл «ВиБиАй» Груп Лімітед («UNITED OIL (BVI) GROUP LIMITED») Британські Віргінські острови у сумі 413 498, 15 дол. США та за договором №109 про перевалку нафти та нафтопродуктів від 21.07.2014 року, укладеним з Компанією «ЗАО Укртранзитсервіс Лтд» Британські Віргінські острови у сумі 260 217,32 дол. США.

На підставі названого акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2016 №0001511401, згідно з яким нараховано пеню за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 49935,40 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 03.06.2015 №354 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Судами встановлено, що ПАТ «Одеснафтопродукт» укладено наступні експортні контракти:

з «UNITED OIL (BVI) GROUP LIMITED» №72/13 від 01.05.2013 про перевалку нафти та нафтопродуктів, на виконання умов якого резидентом було надано послуги згідно актів виконаних робіт від 30.06.2015 на суму 125 294, 68 дол. США та від 31.07.2015 на суму 288203, 47 дол. США, граничний термін надходження валютної виручки становив 28.09.2015 та 29.10.2015.

з «ZAO «UKRTRANSITSERVIS LTD» від 21.07.2014 №109 про перевалку нафти та нафтопродуктів, на виконання умов якого резидентом було надано послуги згідно актів виконаних послуг від 30.06.2015 на суму 260217,32 дол. США., граничний термін надходження валютної виручки становив 28.09.2015.

З урахуванням положень статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 03.06.2015 №354 граничний термін надходження валютної виручки становив 28.09.2015 та 29.10.2015 відповідно.

У зв`язку з неможливістю виконання умов контракту позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовною заявою про стягнення заборгованості з нерезидента «UNITED OIL (BVI) GROUP LIMITED » у сумі 218 277 дол. США. та постановою МКАС при ТПП України від 11.06.2015 №4036/2015 позовну заяву скаржника прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

У зв`язку з неможливістю виконання умов контракту позивач звернувся до МКАС при ТПП України з позовною заявою про стягнення заборгованості з нерезидента «ZAO «UKRTRANSITSERVICE LTD» у сумі 222 667, 49 дол. США., яка постановою МКАС при ТПП України від 11.06.2015 №4046/2015 була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

В подальшому, ПАТ «Одеснафтопродукт» звернулося до суду із заявами про збільшення позовних вимог, у зв`язку з чим, МКАС при ТПП України було винесено постанови від 02.10.2015 про збільшення позовних вимог у сумі 706 128, 22 дол. США та у сумі 903 381, 78 дол. США.

Частинами 2, 4 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Відповідно до статті 17 Параграфу 2 Розділу ІІІ «Арбітражне провадження» Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, затвердженого рішенням президії Торгово-промислової палати України від 17.04.2007 року №18, провадження у справі порушується постановою голови МКАС про прийняття справи до провадження після подання до МКАС належним чином оформленої позовної заяви, оплаченої реєстраційним збором згідно з Положенням про арбітражні збори та витрати. Днем подання позовної заяви вважається день її вручення МКАС, а в разі відправлення позовної заяви поштою - дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення.

З системного аналізу вказаних правових норм можна зробити висновок, що дата звернення резидента з позовом до суду про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та пеня за їх порушення не сплачується.

Враховуючи викладене, день направлення кур`єрською поштою позовів до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промислової палати України є днем, з якого зупиняється нарахування пені за порушення термінів надходження резиденту валютної виручки.

Як вбачається з матеріалів справи Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України прийнято постанови від 02.10.2015, якими заяви позивача про збільшення ціни позовів прийнято до розгляду та внесено відповідні зміни до постанов від 11.06.2015 про прийняття справ АС №403б/2015 та АС №404б/2015 до провадження.

Вирішуючи даний спір суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано не погодився з висновком суду першої інстанції що датою звернення до суду позивача про стягнення заборгованості з боржників-нерезидентів по виконанню умов укладених контрактів є дати винесення компетентним судом постанов про прийняття уточнених позовних вимог від 02.10.2015, оскільки уточнення позову відповідно до процесуального законодавства, є фактично збільшенням або зменшенням первинно заявлених позовних вимог, що об`єднано одним провадженням, відкритим при первинному поданні позову, та є правом позивача, яким він може скористатися, або ні, та відповідно є правом суду, який залежно від викладених у відповідній заяві обставин, може як прийняти таке уточнення, так і відмовити у його прийнятті.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції не враховано те, що граничний термін надходження виручки за вказаними контрактами з урахуванням актів виконаних послуг від 30.06.2015 є 28.09.2015. Однак, згідно штемпеля поштового відправлення ПАТ «Одеснафтопродукт» до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промислової палати України звернулось 01.10.2015, що свідчить про порушення граничного терміну надходження валютної виручки на 2 дні та правомірність нарахування податковим органом пені згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, однак, з інших мотивів, якими такий висновок обґрунтований. Касаційний суд звертає увагу, що помилкові висновки суду першої інстанції права не призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга ДПІ у Приморському районі м. Одеси підлягає задоволенню, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 підлягає скасуванню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2016 залишенню в силі.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 скасувати.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2016 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна,

Судді Верховного Суду