Постанова Правління Національного банку України
від 16 грудня 2002 року N 508

Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
28 лютого 2003 р. за N 174/7495

Абзац тридцять восьмий пункту 1.2 Положення про порядок
 здійснення банками операцій з векселями в національній валюті
 на території України визнано частково протиправним та скасовано
 в частині слів "У цьому разі вексель стає цінним папером на пред'явника"
 постановою господарського суду міста Києва
від 12 вересня 2006 року у справі N 38/329-А

Постанову господарського суду міста Києва
 від 12 вересня 2006 року у справі N 38/329-А залишено без змін
 ухвалою Київського апеляційного господарського суду
 від 4 грудня 2006 року

Резолютивну частину постанови господарського суду міста Києва
 від 12 вересня 2006 року у справі N 38/329-А опубліковано в
 "Офіційному віснику України" від 19 січня 2007 року N 1

Із змінами і доповненнями, внесеними
 постановою Правління Національного банку України
 від 17 серпня 2007 року N 301

Постановою Вищого адміністративного суду України
 від 22 квітня 2008 року постанову господарського суду міста Києва
 від 12 вересня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського
 суду від 4 грудня 2006 року у справі N 38/329-А скасовано

Із змінами і доповненнями, внесеними
 постановами Правління Національного банку України
 від 8 жовтня 2010 року N 457,
 від 18 травня 2011 року N 154

Додатково див. оголошення
("Офіційний вісник України", N 27, 19 липня 2006 р.)

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" та у зв'язку з прийняттям Закону України "Про обіг векселів в Україні" Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (додається).

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 28.05.99 N 258 "Про затвердження Положення про операції банків з векселями" (із змінами).

3. Департаменту платіжних систем після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести це Положення до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків України для використання в роботі.

Банкам довести зазначене Положення до відома своїх клієнтів.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на територіальні управління Національного банку України.

5. Постанова набирає чинності через 10 днів після її державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Голова

В. С. Стельмах 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Правління Національного банку України
від 16 грудня 2002 р. N 508

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
28 лютого 2003 р. за N 174/7495 

 

Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України

Це Положення розроблене відповідно до Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, Законів України "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", "Про обіг векселів в Україні", інших законів і нормативно-правових актів, що регулюють вексельний обіг.

(преамбула із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 08.10.2010 р. N 457)

1. Загальні положення

1.1. Положення встановлює загальні правила, порядок проведення і здійснення банками операцій з векселями, що видані та підлягають оплаті на території України в національній валюті.

1.2. Терміни в цьому Положенні вживаються в такому значенні:

аваліст - юридична або фізична особа, яка гарантує оплату векселя;

аваль - вексельне поручительство, за яким особа (аваліст), яка його здійснює, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання векселедавцем, акцептантом або індосантом зобов'язань щодо оплати цього векселя. Аваль виражається словами "вважати за аваль" або будь-яким іншим рівнозначним формулюванням, оформляється на векселі або на алонжі, підписується авалістом;

авалювання - оформлення юридичною або фізичною особою авалю за векселем, тобто прийняття зобов'язання оплатити вексель повністю або частково за одну із зобов'язаних за векселем осіб у разі неоплати векселя платником у строк або, якщо немає змоги одержати платіж за векселем у строк;

акцепт векселя - напис платника на переказному векселі (тратті) про згоду на оплату;

акцептант векселя - юридична або фізична особа, яка акцептує (підписує) вексель (тратту), беручи на себе зобов'язання здійснити платіж за переказним векселем під час настання строку платежу;

алонж - аркуш паперу, що додається до векселя для додаткових індосаментів (передатних записів), якщо на зворотному боці векселя вони не вміщуються. Перший передатний запис на алонжі робиться впоперек з'єднання векселя і додаткового аркуша, тобто таким чином, щоб він починався на векселі й закінчувався на алонжі. На алонжі можна також оформляти аваль;

банк інкасувальний - будь-який банк, крім банку-ремітента, який бере участь в операції з інкасування векселя;

банк-пред'явник - інкасувальний банк, який здійснює пред'явлення векселів і супровідних документів платнику;

банк-ремітент - банк, якому комітент доручив операцію з інкасування векселя;

безперервність ряду індосаментів - послідовний ряд індосаментів, через який кожний індосат отримує вексель за індосаментом на власне ім'я, бланковим індосаментом або індосаментом на пред'явника;

бенефіціар - юридична або фізична особа, на користь якої здійснюють довірчі функції та яка є одержувачем доходу чи платежу за векселем;

векселедавець - юридична або фізична особа, яка видала простий або переказний вексель;

векселедержатель - юридична або фізична особа, яка володіє векселем, що виданий або індосований цій особі чи її наказу, або індосований на пред'явника, або шляхом бланкового індосаменту, чи на підставі інших законних прав;

векселедержатель перший - особа, на ім'я якої виписано переказний вексель і за наказом якої слід сплатити певну суму грошей за цим векселем;

вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити у визначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю);

вексель доміцильований - вексель, у якому зазначене місце оплати не збігається з місцем проживання векселедержателя;

вексель іногородній - вексель, який підлягає оплаті в іншому населеному пункті ніж місцезнаходження векселедержателя;

вексель місцевий - вексель, який підлягає оплаті в місцезнаходженні векселедержателя;

вексель опротестований - вексель, щодо якого векселедержатель нотаріально засвідчив відмову боржника від оплати або акцепту цього векселя;

вексель переказний - вексель, який містить письмовий наказ однієї особи (юридичної або фізичної) іншій особі сплатити у зазначений строк визначену суму грошей третій особі;

вексель простий - вексель, який містить зобов'язання векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю);

врахування векселя - придбання банком векселя до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом;

врахування векселя безоборотне - різновид врахування, за якого пред'явник векселя вибуває з числа зобов'язаних за векселем осіб, що здійснюється шляхом вчинення пред'явником у тексті індосаменту безоборотного застереження (здійснення безоборотного індосаменту) або шляхом передавання банку векселя пред'явником без вчинення індосаменту, якщо останній індосамент бланковий або на пред'явника;

врахування векселя з реверсом - різновид врахування, за якого пред'явник векселя дає банку позавексельне зобов'язання викупити враховані векселі до настання строку їх оплати та/або в разі настання/ненастання певних обставин. Із технічного боку врахування векселів з реверсом подібне до кредиту, забезпеченого векселями, і є операцією репо з відкладальними та/або скасувальними умовами. Від звичайного врахування врахування з реверсом відрізняється тим, що платіж за векселем виконує не безпосередньо зобов'язана за векселем особа-платник, а пред'явник, який підписує реверс і викуповує вексель;

дамно - комісія банку за інкасування іногородніх векселів;

дисконт - винагорода, що беруть банки під час врахування векселів та купівлі векселів у векселедержателів до закінчення терміну їх сплати;

довіритель - юридична або фізична особа, яка передає банку повноваження власника щодо належних їй векселів відповідно до умов договору, укладеного між ними;

доміциліант - платник за векселем, який уповноважує доміциліата здійснити платіж за векселем у місці доміциляції - місцезнаходженні доміциліата. Місцезнаходження платника і доміциліата різні. Право доміцилювати вексель, тобто визначати особливе місце платежу (населений пункт, відмінний від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем), належить виключно векселедавцю як у простих, так і в переказних векселях;

доміциліат - особа, яка є особливим платником за векселем за дорученням і за рахунок доміциліанта. Місцезнаходження такої особи і доміциліанта різні;

доміциляційна формула - напис на векселі, що обумовлює особливе місце платежу, яке відрізняється від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем. Учиняється векселедавцем;

доміциляція векселя - призначення за векселем особливого місця платежу, що відрізняється від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем, шляхом проставлення доміциляційної формули. Під час складання векселя векселедавець може зазначити не лише особливе місце платежу, а й особу, яка оплатить вексель у місці доміциляції. Якщо така особа не зазначена, то її може зазначити трасат під час акцепту. Якщо він цього не зробить, то вважається, що акцептант сам виконає платіж у місці доміциляції;

зберігання векселів - здійснення банком за дорученням, від імені та за рахунок векселедержателя операцій з векселями на підставі одержаних від векселедержателя інструкцій;

зберігання векселів відкрите - зберігання векселів шляхом подання в банк супровідного векселя доручення на зберігання з точними і повними інструкціями щодо дій банку з векселями;

зберігання векселів закрите - зберігання векселів шляхом надання векселедержателю депозитного вічка у сховищі (сейфі) банку без будь-яких інструкцій щодо дій банку з векселями;

індосамент, передатний напис, жиро - особливий (спеціальний) передатний запис на звороті векселя або на додатковому аркуші (алонжі), що засвідчує перехід права за цим документом до іншої особи;

індосамент векселя безоборотний - форма індосаменту, за якої індосант перед своїм підписом робить напис: "без обороту на мене" або інше рівнозначне застереження. Це дає індосанту змогу уникнути пред'явлення до нього претензій у разі неоплати векселя зобов'язаною за ним особою;

індосамент векселя бланковий - форма передавання векселя, за якої юридична або фізична особа, яка передає вексель, ставить підпис без зазначення особи, яка стає власником векселя. Бланковий індосамент стає передатним індосаментом, виконаним на ім'я визначеної особи завдяки такому запису над індосаментом: "заплатити за наказом такої-то особи" або здійсненню іншого рівнозначного напису;

(Абзац тридцять восьмий пункту 1.2 Положення про порядок здійснення  банками операцій з векселями в національній валюті на території  України визнано частково протиправним та скасовано в частині слів  "У цьому разі вексель стає цінним папером на пред'явника" постановою  господарського суду міста Києва від 12.09.2006 р. у справі N 38/329-А,

 Постанову господарського суду міста Києва від 12.09.2006 р.  у справі N 38/329-А залишено без змін ухвалою Київського  апеляційного господарського суду від 04.12.2006 р.,

Резолютивну частину постанови господарського суду міста Києва  від 12.09.2006 р. у справі N 38/329-А опубліковано в  "Офіційному віснику України" від 19.01.2007 р. N 1,

абзац тридцять восьмий пункту 1.2 глави 1 із змінами, внесеними згідно з  постановою Правління Національного банку України від 17.08.2007 р. N 301,

 Постановою Вищого адміністративного суду України від 22.04.2008 р. постанову  господарського суду міста Києва від 12.09.2006 р. та ухвалу Київського апеляційного  господарського суду від 04.12.2006 р. у справі N 38/329-А скасовано)

індосамент векселя, виконаний на ім'я визначеної особи (іменний індосамент), - форма індосаменту, за якої індосант, який передає вексель, зазначає перед своїм підписом юридичну або фізичну особу, якій належатимуть усі права за векселем та застереження "не наказу";

індосамент векселя заставний - форма індосаменту, за якої забороняється подальше передавання векселя, що видається під заставу;

індосант - юридична або фізична особа, яка володіє векселем і здійснює передатний напис (індосамент);

інкасо документарне - інкасування векселів із супровідними документами;

інкасування (інкасо) векселя - здійснення банком за дорученням векселедержателя операції з векселем з метою одержання платежу;

інкасо чисте - інкасування векселів без супровідних документів;

клієнт - будь-яка юридична або фізична особа, яка користується послугами банку;

комітент - юридична або фізична особа, яка доручає банку здійснити операцію з векселем на підставі укладеної угоди з банком;

копія векселя - письмове відтворення векселя з усіма його частинами і подробицями як з лицьового, так і зі зворотного боків. Копія виготовляється і засвідчується векселедержателем;

платіж за векселем - операція, за якої оплату векселя здійснює платник або інша уповноважена особа або в порядку регресу, або в порядку посередництва, або в порядку поручительства;

платник (трасат) - юридична або фізична особа (боржник, платник), яка зобов'язана(ий) сплатити за переказним векселем (траттою);

платник особливий - юридична або фізична особа, яка має здійснити платіж за векселем за дорученням, за рахунок і від імені іншої особи - платника за векселем;

погашення векселя - здійснення платежу за векселем векселедавцем (платником);

порто - сума для відшкодування поштово-телеграфних видатків банку за пересилання векселя, яка стягується з векселедавця за векселем з платежем не за місцем його врахування;

право регресу - право зворотної вимоги. Законний векселедержатель має право в разі неможливості отримати платіж за векселем у строк притягнути кожного, хто поставив свій підпис на векселі, до відповідальності та вимагати сплати вексельної суми від кожного з них;

пред'явлення векселя для платежу - дія, під час якої векселедержатель (особа з вексельними повноваженнями) пред'являє векселедавцю (акцептанту) вексель до платежу (оплати);

придбання векселя - одержання векселя у власність через купівлю, врахування, заставу (заклад), видачу або дарування, спадщину або іншу угоду, результат якої - майнове право на вексель;

примірник векселя - один з векселів, які в сукупності становлять комплект переказного векселя. Усі примірники мають ідентичний зміст і самостійний обіг, разом з тим усі примірники становлять одне вексельне зобов'язання. У тексті примірника векселя зазначається його порядковий номер: перший (прима), другий (секунда), третій (терція) тощо; в іншому разі кожний примірник є самостійним векселем. Примірники виготовляються трасантом;

принципал - основна особа (боржник) у борговому зобов'язанні;

протест - офіційно засвідчена вимога щодо здійснення встановлених законодавством про вексельний обіг дій за векселем і свідчення про їх невиконання. Протест є фактом, що свідчить про ухиляння від законодавчо встановленого порядку обігу векселя і про настання певних правових наслідків;

реверс - це письмове зобов'язання пред'явника викупити векселі до настання їх строку та/або в разі настання (ненастання) певних обставин. За допомогою реверсу векселі відчужуються і тимчасово передаються банку;

регресант - юридична або фізична особа, яка пред'являє зворотну вимогу до іншої особи щодо відшкодування збитків, яких перша особа зазнала на користь другої (наприклад, здійснила оплату векселя);

реквізити векселя - обов'язкові відомості, що має містити вексель відповідно до Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі;

ремітент - перший векселедержатель переказного векселя, особа, на користь якої виданий переказний вексель;

сума векселя повна - сума, яка підлягає сплаті за векселем, з врахуванням обумовлених у тексті векселя відсотків;

трасант - векселедавець переказного векселя;

трасування - видача переказного векселя на трасата;

цесія - поступка вимоги або передавання вимоги в зобов'язанні іншій особі.

Усі інші терміни, що вживаються в цьому Положенні, використовуються в значенні, визначеному законодавством України.

2. Складання векселів та заповнення їх реквізитів

2.1. Банки здійснюють операції з простими та переказними векселями за умови складання векселів у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту та заповнення їх реквізитів відповідно до вимог, викладених у цій главі.

2.2. Банки здійснюють операції з переказними векселями за умови заповнення чітко визначених реквізитів, а саме:

назви "переказний вексель", яка включена до тексту документа і написана тією мовою, якою цей документ складений (вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також на території України, складається державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця, інших зобов'язаних за векселем осіб зазначається тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах);

безумовного наказу сплатити визначену суму грошей;

найменування особи, яка має сплатити (трасат);

строку платежу;

місця, у якому має здійснюватися платіж;

найменування особи, якій або за наказом якої має здійснюватися платіж;

дати і місця видачі векселя;

підпису особи, яка видає вексель (трасант).

2.3. Банки не здійснюють операції з переказними векселями, якщо немає будь-якого з реквізитів, що передбачені пунктом 2.2 цього Положення, крім таких випадків:

переказний вексель, строк платежу в якому не зазначений, уважається таким, що підлягає сплаті за пред'явленням;

якщо немає особливої вказівки, то місце, позначене поруч з найменуванням трасата, уважається місцем платежу і разом з тим місцем проживання трасата;

переказний вексель, у якому не зазначене місце його видачі, уважається виданим у місці, позначеному поруч з найменуванням трасанта.

2.4. У переказному векселі, який підлягає оплаті відразу після пред'явлення або у визначений строк після пред'явлення, трасант може обумовити те, що на суму, яка підлягає сплаті, нараховуватимуться відсотки. У будь-якому іншому переказному векселі така умова вважається ненаписаною.

Відсоткова ставка має зазначатися у векселі, якщо її немає, то умова вважається ненаписаною.

Відсотки нараховуються від дати видачі переказного векселя, якщо не зазначена інша дата.

2.5. Кожний, хто поставив свій підпис на переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем і, якщо він заплатить, то матиме ті самі права, які мала б та особа, за яку він мав намір діяти. Таке саме правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження.

Трасант відповідає за акцепт і за платіж. Він може зняти з себе відповідальність за акцепт, будь-яка умова, за якою він знімає з себе відповідальність за платіж, уважається ненаписаною.

2.6. Якщо сума, яка підлягає сплаті за переказним векселем, виражена словами і цифрами, то в разі розбіжності між цими позначеннями підлягає сплаті сума, позначена словами.

Якщо в переказному векселі сума виражена кілька разів словами або цифрами, то в разі розбіжностей між цими позначеннями підлягає сплаті менша сума.

2.7. Банки здійснюють операції з простими векселями за умови заповнення чітко визначених реквізитів, а саме:

назви "простий вексель", яка включена до тексту документа і написана тією мовою, якою цей документ складено;

безумовного зобов'язання сплатити визначену суму грошей;

строку платежу;

місця, у якому має бути здійснений платіж;

найменування особи, якій або за наказом якої має здійснюватися платіж;

дати і місця видачі простого векселя;

підпису особи, яка видає документ (векселедавець).

2.8. Банки не здійснюють операції з простими векселями, якщо немає будь-якого з реквізитів, що передбачені пунктом 2.7 цього Положення, крім таких випадків:

простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, уважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням;

якщо немає особливого зазначення, місце, у якому видано документ, уважається місцем платежу і разом з тим місцем проживання векселедавця;

простий вексель, у якому не зазначено місце його видачі, уважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.

2.9. Банки здійснюють операції з векселями, виданими від імені фізичної особи, за умови зазначення додаткових реквізитів, а саме:

прізвища, ім'я, по батькові;

паспортних даних векселедавця-трасанта (серія та номер паспорта, найменування органу, що видав паспорт, та дата його видачі, місце проживання);

реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім випадків відсутності реєстраційного номера облікової картки платника податків у осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті);

(абзац четвертий пункту 2.9 у редакції постанови  Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

підпису, власноручно зазначеного фізичною особою або уповноваженою нею особою. Підпис скріплюється відбитком печатки (у разі її наявності).

2.10. Підпис на векселі (переказному або простому) від імені юридичної особи здійснюють власноручно керівник та головний бухгалтер або уповноважені ними особи. Підписи скріплюються відбитком печатки.

2.11. У разі підписання векселя на підставі довіреності у векселі обов'язково зазначається, що він підписаний на підставі довіреності (також можуть зазначатися дата її складання і номер) від імені визначеного банку - юридичної особи.

Надпис, вказівка або застереження на векселі, здійснені банком, які призводять до зміни права власності, володіння, користування або розпорядження векселем або ж впливають на порядок та обсяг відповідальності за векселем, мають бути підписані банком.

2.12. Унесення змін до тексту векселя здійснюється за ініціативою векселедержателя виключно векселедавцем (трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до пунктів 2.9 та 2.10 цього Положення.

У разі зміни строку платежу за переказним векселем векселедержатель має одержати згоду (акцепт) трасата на сплату векселя відповідно до нового строку.

Якщо акцепт уже було здійснено раніше, то векселедержатель має одержати додаткову згоду акцептанта відповідно до нового строку.

Якщо векселедержатель, який погодився на внесення змін до тексту векселя, бажає зберегти відповідальність попередніх індосантів, то він має одержати їх згоду. У противному разі попередні індосанти несуть відповідальність таку, як і до внесення змін.

2.13. Переказний вексель може бути виданий у двох або більше тотожних примірниках, які мають містити порядкові номери в самому тексті векселя. В іншому разі кожний з них розглядається як окремий переказний вексель.

Платіж, здійснений за одним примірником векселя, звільняє від зобов'язання, навіть якщо не було обумовлено, що цей платіж анулює дію інших примірників. Однак трасат є зобов'язаним за кожним акцептованим ним і не повернутим йому примірником векселя.

Фізична або юридична особа, яка надіслала один примірник векселя для акцепту, має зазначити на інших примірниках найменування тієї особи, у якої зберігається цей примірник. Ця особа зобов'язана вручити примірник законному держателю іншого примірника.

Якщо ця особа відмовляється це зробити, то векселедержатель не може використати своє право регресу до тих пір, поки векселедержатель не здійснить протест про те, що:

примірник, що надісланий для акцепту, не був вручений йому на його вимогу;

акцепт або платіж не могли бути отримані за іншими примірниками.

2.14. Кожний держатель переказного векселя та простого векселя має право знімати з них копії.

Копія векселя має точно відтворювати оригінал, уключаючи індосаменти і всі інші позначки, що містяться в ньому. Вона передається шляхом індосаменту і забезпечується авалем так само і з такими самими наслідками, що й оригінал.

У копії векселя зазначається особа, у якої зберігається оригінал векселя.

3. Загальні правила проведення банками операцій з векселями

3.1. Банк може здійснювати такі операції з векселями: кредитні, торговельні, гарантійні, розрахункові, комісійні.

Під час проведення операцій з векселями банк бере на себе такі види ризиків: кредитний, ліквідності, процентний, операційний.

Банки можуть включати в договори умови, які приводять до зменшення ризиків.

Під час проведення кредитних, торговельних, гарантійних і розрахункових операцій банк має ретельно вивчати фінансовий стан, кредито- та платоспроможність платників за векселями і зобов'язаних за векселями осіб, з якими він укладає угоди про проведення операцій.

3.2. Банк самостійно приймає рішення про організаційне проведення операцій з векселями.

3.3. Платіж за векселем банки здійснюють тільки в безготівковій формі.

3.4. Банкам забороняється використовувати векселі як внесок до статутного фонду.

3.5. Бути суб'єктами вексельного права, тобто брати на себе всі права й обов'язки, що випливають із змісту векселя, мають право банки зі статусом юридичної особи.

Банки, які не мають статусу юридичної особи, можуть отримати від головного банку - юридичної особи повноваження на здійснення всіх або окремих операцій з векселями в порядку, установленому чинним законодавством.

3.6. Банк має забезпечувати документальне оформлення руху векселів, з якими він здійснює будь-які операції, а саме:

складання і належне оформлення контрагентами за операціями з векселями (клієнт банку і банк) первинних документів (реєстрів, розписок, повідомлень, доручень, заявок, актів тощо);

складання регістрів аналітичного обліку (журналів, відомостей, карточок тощо), які можна вести в паперовій або в електронній формі.

3.7. Незалежно від того, чи переходить право власності на векселі до банку, приймання та передавання векселів здійснюються банком на підставі відповідних первинних документів, що мають містити реєстр (опис) векселів.

Під час одержання грошових коштів за векселями відмітка про це (далі - розписка) здійснюється на самому векселі або на окремому аркуші паперу (алонжі). Розписки також можуть складатися під час приймання чи передавання векселів.

Акти, як правило, складаються після повного або часткового виконання операції і містять інформацію про виконання/невиконання (неналежне виконання) контрагентами своїх зобов'язань або ж виникнення в ході виконання угод (договорів) дебіторської та кредиторської заборгованості.

Форма зазначених у цьому пункті документів установлюється банком самостійно.

3.8. Юридичні або фізичні особи, які здійснюють видачу і передавання векселів, мають за вимогою банку оформляти і подавати йому відповідні супровідні первинні документи, доручення на інкасування, доручення на зберігання, заявки на купівлю (продаж) тощо.

Форма зазначених документів установлюється банком самостійно.

3.9. Банк може вимагати подання йому оригіналів або копій векселів для проведення їх експертизи. У разі подання копій відмітка про це проставляється в первинному документі або пред'явнику копій видається відповідна розписка.

У разі подання додаткових документів на вимогу клієнта відповідальний працівник банку видає розписку про їх одержання. Якщо банк відмовив у здійсненні операцій з векселем, то зазначені документи повертають клієнту.

Якщо банк прийняв рішення про здійснення операцій з поданими векселями, то після оформлення відповідних первинних документів реєстрація руху векселів здійснюється у відповідному обліковому регістрі.

Регістри аналітичного обліку призначаються для ведення хронологічних і систематичних записів за операціями з векселями.

3.10. Хронологічний облік призначається для докладного опису кожного прийнятого і переданого векселя та виконаних щодо нього дій.

Для забезпечення хронологічного обліку ведеться Журнал обліку операцій з векселями (зразок журналу наведений у додатку 1 до цього Положення).

Порядковий номер реєстрації векселя за журналом проставляється в реєстрі векселів, поданому векселедержателем.

3.11. Регістри аналітичного обліку використовуються для відображення стану і руху заборгованості за векселями в розрізі пред'явників (позичальників - щодо кредитних операцій) та/або платників за векселями.

3.12. Під час складання первинних документів та облікових регістрів банки можуть використовувати як зразки форми, що наведені в додатках до цього Положення.

3.13. З метою захисту прав за векселями, що перебувають у власності або в заставі банку, прав клієнтів за векселями, що є у володінні (користуванні, розпорядженні) банку у зв'язку із здійсненням відповідних операцій, банк має контролювати дотримання всіх процедурних строків, а саме: строків пред'явлення до акцепту, платежу, протесту тощо.

4. Вексельне поручительство (аваль)

4.1. Платіж за векселем банк може забезпечити авалем повністю або в частині його суми.

4.2. Аваль учиняється банком або на векселі, або на алонжі із таким написом: "вважати за аваль" або будь-яким іншим рівнозначним цьому напису. Його підписує аваліст.

Уважається, що для здійснення авалю достатньо лише підпису аваліста на лицьовому боці векселя, якщо лише це підпис не трасата або трасанта.

В авалі банку має зазначатися за кого він виданий. Якщо такої вказівки немає, то він вважається виданим за трасанта.

Аваль може бути виданий у будь-який час (складання, видача, будь-який інший етап обігу векселя).

4.3. Здійснюючи платіж за векселем, банк, який його авалював, набуває прав, що випливають з векселя, проти особи, зобов'язання якої він забезпечив, і проти тих осіб, які зобов'язані перед останньою особою за переказним векселем, а також відповідає так само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив.

4.4. Юридична або фізична особа, яка бажає пред'явити вексель до авалювання, подає до банку заяву, зразок якої встановлює банк.

4.5. Авалювання векселів банк здійснює на підставі укладеного з позичальником договору про авалювання, який може укладатися на певний термін (генеральна угода про авалювання), та/або авалювання визначених векселів (окремий договір про авалювання).

4.6. Векселі подаються в банк для авалювання пред'явником - позичальником або іншою особою (векселедержателем) разом із реєстром пред'явлених до авалювання векселів не менше ніж у двох примірниках (зразок форми реєстру наведений у додатку 4 до цього Положення).

Векселі в реєстрі, як правило, розташовуються в порядку настання строків платежу, починаючи з найближчого.

Під час прийняття реєстру банк перевіряє відповідність даних пред'явника і реквізитів векселів. Реєстр з неправильними даними повертається пред'явнику-позичальнику або іншій особі (векселедержателю) для переоформлення.

Якщо банк приймає вексель до розгляду, то пред'явнику надається розписка про одержання векселя (зокрема, вона може вчинятися на копії реєстру) та призначається день, у який пред'явник має з'явитися за векселем.

Прийнявши позитивне рішення про авалювання всіх або окремих векселів, банк на кожному реєстрі розраховує суму нарахувань, які має сплатити позичальник, а з останнім укладає договір про авалювання, якщо він до цього ще не був укладений.

Авальовані та неавальовані векселі банк повертає представнику пред'явника під розпис на реєстрах.

4.7. Порядок оплати послуги авалювання здійснюється згідно з умовами договору про авалювання.

Крім того, за іногородніми векселями банки мають право утримувати дамно і порто.

Банк також має право утримувати з позичальника комісію за зобов'язання надати авальний кредит.

4.8. Банк зобов'язаний оплачувати вексель тільки в тій сумі, на яку він дав аваль. Також банк має право сплатити векселедержателю відсотки і пеню на повну суму векселя, витрати на опротестування, відсилання повідомлень та інші витрати, якщо вимога про ці витрати пред'явлена банку векселедержателем або надписувачем, який оплатив вексель у порядку регресу.

Банк не зобов'язаний відшкодовувати векселедержателю (надписувачу) витрати на опротестування, якщо векселедавець (трасант) зняв із себе відповідальність за будь-які витрати (зокрема, застереженнями "оборот без витрат", "без протесту" або іншими рівнозначними).

4.9. Банк зобов'язаний платити за авальованим ним векселем у таких випадках:

якщо була відмова платника від платежу або акцепту - проти пред'явлення опротестованого в неплатежі або неакцепті векселя;

якщо трасат припинив платежі незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні або в разі безрезультатного звернення стягнення на його майно - проти пред'явлення опротестованого векселя;

у разі визнання трасата банкрутом незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні або в разі визнання банкрутом трасанта за векселем, який не підлягає акцепту, - проти рішення суду про визнання банкрутом.

Якщо аваль наданий за акцептанта або векселедавця простого векселя, то для звернення вимоги до банку-аваліста здійснення протесту не обов'язкове. Банк може вимагати від векселедержателя належних доказів того, що він звертався з вимогою про платіж або акцепт, але в цьому було відмовлено.

Якщо з вимогою про платіж до банку звертається не останній векселедержатель, а надписувач, який придбав вексель за регресом, то в цьому разі банк відповідає лише перед тим із надписувачів, який вчинив свій підпис після позичальника.

4.10. Зобов'язання банку як аваліста припиняється в разі оплати ним векселя.

Відповідальність банку як аваліста припиняється в разі:

оплати векселя платником;

оплати векселя особою, яка вчинила свій підпис раніше позичальника;

закінчення строку позовної давності проти банку-аваліста.

Гроші за авальованим і прийнятим банком до сплати векселем банк у строки, визначені законодавством для переказу грошей, перераховує на поточний рахунок векселедержателя або надписувача, який оплатив вексель у порядку регресу.

Особа, яка одержала платіж, має надати банку розписку про це.

Після оплати векселя банк-аваліст набуває права регресної вимоги проти особи, за яку він надав аваль, а також проти всіх осіб, зобов'язаних перед цією особою, як солідарних боржників.

5. Порядок проведення кредитних операцій з векселями

5.1. Вексель приймається до врахування або в заставу тільки за таких умов:

а) на векселі є підписи не менше ніж двох осіб:

прості векселі - з підписом векселедавця та з індосаментом векселедержателя;

переказні векселі, видані на іншу особу на користь третьої особи, з підписами трасанта, акцептанта та з індосаментом ремітента (на таких векселях не може бути менше трьох підписів);

переказні векселі, видані на іншу особу на користь трасанта, з підписами трасанта, акцептанта та з індосаментом трасанта;

переказні векселі, видані трасантом на самого себе і на користь третьої особи, з підписами трасанта (акцептанта) та індосаментом ремітента;

переказні векселі, видані в кількох примірниках за наявності хоча б одного акцептованого примірника і хоча б одного належним чином індосованого примірника. В індосованому примірнику мають бути підписи трасанта та індосамент ремітента (у векселях, виданих трасантом на свою користь, - індосамент трасанта);

б) вексель належним чином індосований (на векселях, частково оплачених до строку, має бути відповідний надпис).

5.2. Векселі, що не оплачені в строк, з метою використання права регресу можуть бути опротестовані.

Проте банк і без протесту зберігає право:

вимоги - за простими векселями, на яких усі індосаменти безоборотні;

регресу - за такими векселями:

за якими векселедавець, трасант або всі індосанти обумовили, що протест не вимагатиметься шляхом застереження "обіг без витрат", "без протесту" або іншого рівнозначного напису;

за якими проти платника порушено справу про банкрутство або цього платника визнано банкрутом незалежно від того, чи акцептував він вексель, чи ні, а також у разі визнання банкрутом трасанта за векселем, що не підлягає акцепту.

Якщо до банку надійшов платіж за векселем, який переданий нотаріусу для опротестування і ще не повернений банку, то останній передає лист нотаріусу про повернення векселя банку без вимоги про оплату.

5.3. У разі дострокової оплати придбаного векселя банк має право повернути платнику певну частку дисконту, що був утриманий ним під час врахування векселя. Розмір суми коштів, що повертаються, установлюється за угодою сторін.

5.4. У разі оплати векселя після закінчення строку платежу банк має право вимагати від особи, яка платить за векселем, сплатити банку крім повної суми за векселем ще й відсотки, установлені законодавством, а також витрати на опротестування, відсилання повідомлень тощо (якщо стосовно них банк пред'явив вимогу), крім випадків, за якими банк під час настання строку платежу не мав змоги своєчасно пред'явити векселі до платежу або ж платіж не міг бути здійснений платником у строк через обставини непереборної сили.

6. Урахування векселів

6.1. Урахування векселів є формою кредитування банком юридичної або фізичної особи шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним зі знижкою (дисконтом) за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя в повній сумі.

Урахування векселів є кредитною операцією. Ураховуючи вексель банк надає векселедержателю-пред'явнику строковий кредит. Як правило, можуть бути враховані векселі на визначений строк платежу, а саме:

визначено-строкові (на певну дату);

дато-векселі (у визначений строк від дати складання);

візо-векселі (у визначений строк від пред'явлення). Крім того, на них має бути дата про пред'явлення.

6.2. Векселедержатель, який має бажання пред'явити векселі до врахування, подає в банк заяву за встановленим банком зразком. До такої заяви на вимогу банку можуть додаватися інші документи, що, зокрема, характеризують фінансове становище векселедержателя, його кредитоспроможність, а також угоди, на підставі яких придбавалися векселі, тощо.

Рішення про можливість прийняття векселів до врахування (відмову у врахуванні) приймається уповноваженим органом банку або уповноваженою на це банком особою.

6.3. Урахування векселів банк здійснює на підставі укладеного з векселедержателем договору про їх урахування.

Договір може укладатися на певний термін (генеральна угода про врахування векселів) та/або врахування визначених векселів (окремий договір про врахування векселів).

6.4. Векселі подаються пред'явником до врахування з реєстром пред'явлених до врахування векселів, форма якого встановлюється банком, щонайменше у двох примірниках (зразок форми реєстру наведений у додатку 2 до цього Положення).

Векселі в реєстрах, як правило, розміщуються в порядку настання строків платежу, починаючи з найближчого.

Місцеві та іногородні векселі можуть групуватися в окремі реєстри.

На самих векселях пред'явник зобов'язаний на вимогу банку виконати повний або бланковий індосамент, навіть якщо останній індосамент бланковий або на пред'явника. Виняток становлять лише ті векселі, які подані для безоборотного врахування.

6.5. Під час приймання реєстрів банк перевіряє відповідність даних пред'явника реквізитам векселя. Реєстри з неправильними даними повертаються на переоформлення.

Якщо векселі прийняті банком для розгляду, то пред'явнику видається розписка про одержання векселів та призначається орієнтовний термін кредитування або ж день, у який він має забрати невраховані векселі.

Векселі, що не відповідають вимогам, зазначеним у цьому пункті, та вимогам, установленим банком, викреслюються з реєстрів для повернення пред'явнику.

Остаточне рішення щодо врахування конкретних векселів банк приймає на підставі проведеного аналізу векселів і доводить до відома пред'явника.

6.6. Після прийняття банком позитивного рішення про врахування всіх або окремих векселів установлюється сума дисконту та інших утримань з клієнта за кожним векселем, а з клієнтом укладається договір про врахування векселів.

Невраховані векселі повертаються клієнту під розпис.

6.7. За врахованими іногородніми векселями банки, крім дисконту, мають право утримувати дамно і порто.

6.8. Кредит у формі врахування векселів надається шляхом:

перерахування на поточний рахунок пред'явника у строк, установлений у договорі про врахування, суми, що належить до сплати пред'явнику векселя;

сплати кредиторської заборгованості пред'явника іншим кредиторам за умови подання документів, що підтверджують наявність такої заборгованості (акт звірки заборгованості, договори про поставку продукції, товарно-транспортні накладні тощо) у межах суми, яка належить до сплати пред'явнику векселя. У цьому разі банк перераховує кошти на поточний рахунок відповідного кредитора пред'явника в порядку, установленому чинним законодавством.

6.9. До різновидів врахування належать безоборотне врахування і врахування з реверсом, які відрізняються від звичайного врахування порядком і обсягом відповідальності векселедержателя-пред'явника.

7. Кредити під заставу векселів

7.1. Надання банком кредитів під заставу векселів є кредитною операцією і здійснюється на загальних принципах банківського кредитування.

Особливістю цього виду кредитування є порядок надання, зберігання та реалізації застави, якою є векселі.

Під забезпечення кредиту приймаються векселі, що видані лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

7.2. Банк приймає векселі в заставу на підставі укладеного з векселедержателем-позичальником договору про заставу, у якому також встановлюється місце зберігання заставлених векселів.

7.3. Векселі подаються пред'явником у заставу з реєстром пред'явлених у заставу векселів, щонайменше у двох примірниках (зразок форми реєстру наведений в додатку 3 до цього Положення).

Приймаючи реєстри, банк перевіряє відповідність даних пред'явника даним реквізитів векселів. Реєстри з неправильними даними повертаються на переоформлення.

Векселі в реєстрах, як правило, розміщуються в порядку настання строків платежу, починаючи з найближчого.

Місцеві та іногородні векселі можуть групуватися в окремі реєстри.

7.4. На векселях пред'явник може виконати заставний, повний або бланковий індосамент, індосамент на пред'явника. Вид індосаменту встановлюється договором про заставу.

За заставним індосаментом банку передаються такі права:

на пред'явлення до платежу та одержання платежу за векселем;

на здійснення протесту в разі неоплати чи часткової оплати векселя;

на звернення з позовом про стягнення належної суми платежу до зобов'язаних за векселем осіб.

7.5. Якщо векселі прийняті банком до розгляду, то пред'явнику видається розписка про одержання векселів.

Остаточне рішення щодо прийняття в заставу конкретних векселів банк приймає на підставі проведеного аналізу цих векселів і доводить до відома позичальника.

7.6. У разі одержання банком платежу за векселем до настання строку погашення заборгованості за кредитом банк може зарахувати суму платежу як виконання позичальником його зобов'язання, якщо це передбачено угодою сторін. Різниця між сумою платежу за векселем і заборгованістю, якщо така виявиться, підлягає поверненню позичальнику.

Звернення стягнення на заставлені векселі в разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитом банк здійснює в порядку, передбаченому договором про заставу та чинним законодавством.

Звернення банком стягнення на заставлені векселі може бути здійснене шляхом:

пред'явлення векселя до платежу зобов'язаній особі, якщо вексель одержаний за заставним або передатним індосаментом;

продажу, якщо вексель одержаний за передатним індосаментом.

8. Оформлення заборгованості векселями

8.1. Оформлення заборгованості векселями є розрахунковою операцією.

8.2. До операцій з оформлення векселями кредиторської заборгованості банку належить акцепт банком переказних векселів та видача простих векселів.

8.3. Акцепт переказного векселя оформляється як надпис на векселі, зокрема, "акцептований", "прийнятий до платежу" або інший рівнозначний напис. Достатнім для акцепту є один лише підпис трасата на лицьовому боці векселя. Акцепт набуває сили після передавання векселя або після повідомлення про акцепт, зробленого трасатом у письмовій формі векселедержателю або одному з надписувачів векселя. В останньому випадку трасат відповідає згідно з умовами свого акцепту тільки перед тією особою, якій він відіслав або вручив таке повідомлення.

8.4. Якщо тратта підлягає оплаті у визначений строк після пред'явлення і акцептант не зазначає дати акцепту, то векселедержатель може здійснити протест у недатуванні акцепту. У такому разі дата протесту вважатиметься датою пред'явлення до акцепту. Якщо протесту немає, то недатований акцепт уважається відносно до акцептанта вчиненим в останній день строку, передбаченого для пред'явлення до акцепту.

8.5. Реєстрація виданих банком простих і переказних векселів і акцептованих тратт здійснюється у відповідному журналі.

8.6. У разі передавання боржником кредитору векселя за зобов'язанням, на підставі якого виданий вексель, настають такі правові наслідки: зобов'язання припиняється, якщо боржник є векселедавцем простого векселя або акцептантом тратти, а кредитор - першим векселедержателем простого векселя або трасантом акцептованої тратти, і якщо немає права регресу проти боржника щодо зобов'язання, на підставі якого виданий вексель.

Якщо в платежі відмовлено, то позов може бути заявлений лише за векселем.

8.7. У відносинах між боржником і його безпосереднім кредитором або правонаступником останнього умови векселя (текст і реквізити векселя) можуть бути змінені або доповнені будь-якою іншою письмовою угодою сторін, укладеною як частина тієї самої угоди, за винятком того, що права законного векселедержателя не порушуються жодними обмеженнями, що випливають з окремої письмової угоди, якщо він не був інформований про це обмеження під час одержання векселя.

9. Розрахунки з використанням векселів

9.1. Розрахунки з використанням векселів належать до розрахункових операцій.

9.2. До операцій за розрахунками векселями щодо погашення кредиторської заборгованості банку належать вексельні платежі на користь кредитора. Їх суть полягає в тому, що кредитор банку погоджується прийняти від банку-боржника виконання іншого (вексельного) зобов'язання від платника за векселем. Прийняття вексельного зобов'язання відбувається шляхом передавання векселя, придбаного банком-боржником, кредитору банку.

9.3. До операцій за розрахунками векселями з погашення дебіторської заборгованості перед банком належать вексельні платежі боржника на користь банку. Їх суть полягає в тому, що банк-кредитор погоджується прийняти від клієнта-боржника виконання іншого (вексельного) зобов'язання від платника за векселем. Прийняття вексельного зобов'язання відбувається шляхом передавання векселя, придбаного клієнтом-боржником, банку-кредитору.

У разі погашення дебіторської заборгованості перед банком вимоги до векселів і порядку їх приймання встановлюються ті самі, що і для куплених векселів.

9.4. Використання векселів для розрахунків за заборгованістю за банківським кредитом не допускається.

9.5. Приймання або передавання банком векселів під час проведення вексельних платежів здійснюється з використанням реєстрів.

9.6. Зобов'язання банку, який передав вексель для розрахунку, вчинив індосамент і не склав із себе відповідальність безоборотним застереженням, припиняється в разі сплати векселя банком у порядку регресу.

Відповідальність такого банку-індосанта припиняється у разі:

оплати векселя платником;

оплати векселя особою, яка поставила свій підпис раніше банку;

закінчення строку позовної давності.

10. Інкасування векселів

10.1. Банківська операція з інкасування векселів, що належить до комісійних операцій, разом із супровідними документами (рахунками, транспортними документами, товаророзпорядчими документами або іншими подібними документами) полягає в здійсненні банком за дорученням комітента (векселедержателя) операцій з векселями і супровідними документами на підставі одержаних від комітента інструкцій з метою одержання платежу та/або акцепту за векселями, передавання векселів і супровідних документів проти платежу та/або акцепту, передавання векселів і супровідних документів на інших умовах.

10.2. Інкасування векселів разом із супровідними документами здійснюється за двома видами: чисте інкасо та документарне інкасо.

Сторонами в операції з інкасування є: комітент (принципал), банк-ремітент, інкасувальний банк, банк-пред'явник та платник, якому має бути зроблене пред'явлення векселів та супровідних документів згідно з дорученням на інкасування.

10.3. Чисте і документарне інкасо векселів банк здійснює на підставі укладеного з векселедержателем договору про інкасування.

Банк має право укладати договір щодо:

прийняття простих і переказних векселів для пред'явлення платникам у разі настання за ними строку платежу для одержання платежу та вчинення за ними протесту - у разі неплатежу або часткового платежу;

прийняття переказних векселів для пред'явлення до акцепту і простих векселів зі строком платежу у визначений строк від пред'явлення для проставлення дати пред'явлення та здійснення за ними протесту - у разі неакцепту, часткового акцепту, умовного акцепту або недатованого акцепту;

прийняття опротестованих векселів для їх пред'явлення до платежу зазначеним у дорученнях на інкасування особам (за винятком судового порядку);

прийняття копії векселя для затребування оригіналу векселя, який є у зберігача;

прийняття примірника переказного векселя для затребування іншого (акцептованого) його примірника, який є у зберігача;

прийняття векселів для їх передавання зазначеним у дорученнях на інкасування особам на визначених дорученнями на інкасування умовах;

вчинення інших дій з векселями та супровідними документами відповідно до викладених у дорученнях на інкасування інструкцій з метою передавання супровідних документів платнику:

проти платежу за векселем;

проти акцепту за векселем;

проти платежу за векселем з попереднім акцептом векселя;

на інших умовах;

виконання всіх інших дій, пов'язаних з інкасуванням векселів, супровідних документів та захистом прав комітента.

10.4. Усі документи, що передаються банку для інкасування, мають супроводжуватися дорученням на інкасування, у якому мають бути точні та повні інструкції принципала. Банку дозволяється діяти тільки відповідно до таких доручень. Доручення на інкасування векселів повинно мати реєстр або опис векселів (зразок форми наведений у додатку 7 до цього Положення).

Банк не зобов'язаний вивчати самі документи, що інкасуються, щоб знайти в них потрібні інструкції. Однак, перевіряючи документи, банк має переконатися в тому, що одержані документи за зовнішніми ознаками відповідають тим, що зазначені в дорученні на інкасування.

10.5. Доручення на інкасування подається банку-ремітенту комітентом:

у трьох примірниках, якщо банк-ремітент і банк-пред'явник - одна особа;

у чотирьох примірниках, якщо банк-ремітент і банк-пред'явник - різні особи;

у п'яти примірниках, якщо в інкасуванні, крім банку-ремітента і банку-пред'явника, бере участь інкасувальний банк.

Банк-ремітент має право вимагати від комітента подання додаткових примірників доручень на інкасування, якщо це передбачено договором або виникає така потреба під час проведення операції.

Банк-ремітент уважно перевіряє правильність оформлення комітентом доручень на інкасування, що подаються, і в разі виявлення помилок або неточностей повертає їх клієнтам на переоформлення.

Правильно оформлені доручення на інкасування та інші документи, що інкасуються, банк-ремітент приймає від комітента під розпис із зазначенням дати їх одержання на останньому примірнику доручення і реєструє у відповідному журналі.

10.6. Комітент може зазначити в дорученні на інкасування назву інкасувального банку (банку-пред'явника), якщо його вибір обумовлений сторонами угоди (комітентом і платником). Таким банком, як правило, має бути банк, з яким цей банк уклав договір про інкасування, та/або кореспондент цього банку.

Якщо з інкасувальним банком (банком-пред'явника) банк не уклав договір про інкасування або перший не є кореспондентом цього банку, то останній може, але не зобов'язаний, прийняти від комітента (іншого банку) доручення на інкасування.

Якщо угодою між комітентом і платником не передбачений банк-пред'явник, то вибір останнього (і заповнення відповідного реквізиту доручення на інкасування) здійснюється безпосередньо банком-ремітентом.

10.7. Якщо платежі забезпечені гарантією, то комітент у дорученні на інкасування додатково включає вимогу про платіж за рахунок гарантії на випадок неоплати платником документів, що інкасуються, у встановлений строк. Однак це лише за умови, що така вимога не суперечитиме положенням виданої гарантії.

У всіх випадках за наявності гарантії комітент має зазначити в дорученні на інкасування гаранта, а якщо гарантія надана окремо від векселя в письмовій формі, - дату гарантії, її номер, суму і строк дії.

10.8. Під час передавання векселя для інкасування комітент має здійснити на векселі передоручений індосамент на користь банку-ремітента. Передоручений індосамент може містити такі вказівки: "як довіреному (назва банку) для (перелік дій)" (застосовується для визначених комітента дій), "для пред'явлення до акцепту" (застосовується для пред'явлення переказного векселя до акцепту), "валюта на інкасо" або "валюта до отримання" (застосовується для пред'явлення векселя до платежу) тощо.

10.9. Банк-ремітент, який уклав договір про інкасування з комітентом, здійснює інкасування самостійно або користуючись послугами інших банків, якщо комітент згідно з договором або дорученням на інкасування, поданим до банку-ремітента, надав останньому таке право. Послуги інших банків надаються на підставі відповідних договорів між:

банком-ремітентом та інкасувальним банком (банком-пред'явником);

інкасувальним банком і банком-пред'явником.

Банк, який користується послугами іншого банку для виконання інструкцій комітента, здійснює це за рахунок останнього.

 Якщо банк-ремітент не є банком-пред'явником, то він може, якщо комітент надав йому таке право, передати вексель шляхом вчинення передорученого індосаменту інкасувальному банку, а останній у свою чергу - банку-пред'явнику.

Під час здійснення інкасування векселів за умови вчинення індосаменту на банк - юридичну особу та в разі наступного передавання векселя від однієї з установ цього самого банку до іншої виконання передорученого індосаменту необов'язкове. Тому під час передавання векселів комітентом або одним з банків іншому банку, що одержує векселі, може вимагатися вчинення передорученого індосаменту не на ім'я установи банку, а на ім'я власне банку - юридичної особи. Крім того, опротестування одержаних установою від іншої установи одного й того самого банку векселів на інкасо має виконуватися не від імені цієї установи банку, а від імені банку взагалі. У разі додержання такого порядку немає потреби під час пересилання векселів від одного банку до іншого вчиняти на векселях передоручені індосаменти.

10.10. Прийняті доручення на інкасування і додані до них документи перед відсиланням інкасувальному банку оформляються таким чином:

зазначається назва інкасувального банку, який вибирає банк-ремітент;

банку-пред'явнику подається інструкція про порядок зарахування суми виручки на рахунки банку-ремітента, а також про спосіб повідомлення банку-ремітента про хід виконання доручення (про здійснення акцепту або платежу, неакцепт або неплатіж тощо).

10.11. Пред'явлення документів платнику може бути здійснено:

поштою - у цьому разі час пред'явлення є часом одержання поштової кореспонденції;

у місці акцепту або платежу, зазначеному на векселі, а якщо воно не зазначено, то в місці перебування особи, яка має акцептувати або оплатити вексель. Якщо особа, яка має акцептувати або оплатити вексель, або будь-яка особа, уповноважена діяти за неї, не перебуває в цьому місці або з нею неможливо встановити контакт, то документи пред'явнику не пред'являються.

Банк, не маючи інших інструкцій, може пред'явити документи, що не підлягають оплаті, через банк або в банку шляхом відсилання платнику письмового повідомлення про те, що банк тримає цей документ з метою одержання акцепту або оплати тощо. Повідомлення має бути відіслане в такий час, щоб воно могло бути одержане до того дня або того самого дня, у який настане строк пред'явлення, якщо в дорученні на інкасування не зазначене інше.

Якщо не визначено інше, то під час інкасування документів зі строком оплати за пред'явленням або без зазначення строку оплати документи пред'являються банком протягом трьох діб з дня їх одержання.

Якщо документи підлягають оплаті, то банк-платник може вимагати від банку-пред'явника, крім зазначеного повідомлення, пред'явлення оригіналів доручення на інкасування і документи.

Якщо пред'явлення зроблене шляхом повідомлення, але акцепт або оплата не надійшли до закінчення банківських операцій наступного дня після настання строку за векселем, а за операціями з векселями, що підлягають оплаті за пред'явленням, - на третій банківський день після відсилання повідомлення, то банк-пред'явник може вважати вексель як неакцептований або несплачений і пред'явити його до протесту або ж виконати інші дії згідно із дорученням на інкасування.

10.12. Документи на інкасо із зазначенням точного строку оплати мають оплачуватися не пізніше наступного дня після настання відповідного строку платежу.

Акцепт тратт, а також виставлення простих векселів здійснюється платником у строк, зазначений в дорученні на інкасування, а якщо термін не зазначений - не пізніше трьох діб з дня одержання документів банком-пред'явником.

Якщо останній день строку, зазначеного в дорученні на інкасування, припадає на неробочий день, то акцепт або оплата документів тощо можуть здійснюватися в перший робочий день.

10.13. Якщо банк за будь-якої причини не може виконати інструкції, що містяться в дорученні на інкасування (у тому числі, якщо ці інструкції нечіткі або неточні), а також, якщо немає тих чи інших документів, то банк не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це сторону, від якої він одержав доручення на інкасування, і запитує у неї відповідні інструкції. За дорученням на інкасування з нечіткими і неточними інструкціями документи зберігаються до отримання відповіді від належної сторони.

10.14. За здійснення операцій з інкасування банк має право утримувати на свою користь комісію, а за іногородніми векселями, крім того, дамно і порто.

11. Доміциляція векселів

11.1. Доміциляція векселів належить до комісійних операцій.

11.2. Векселедавець під час видачі векселя може зазначити особливого платника (зокрема банк), який здійснить оплату векселя відповідно до строку платежу за ним:

за місцезнаходженням платників за векселями - векселедавця простого або трасата переказного векселя. Такі векселі є недоміцильованими, а зазначена для здійснення платежу третя особа - особливим платником у місці платежу;

не за місцезнаходженням платників за векселями - векселедавця простого або трасата переказного векселя - доміциліантів. Такі векселі є доміцильованими, а зазначена для здійснення платежу третя особа - особливим платником в особливому місці платежу - доміциліатом.

Якщо особливий платник або доміциліат не зазначений трасантом, то він може бути названий трасатом у разі акцепту. Але місце платежу (населений пункт) трасат-акцептант змінити не може. Якщо він у разі акцепту змінить місце платежу, то це означає, що в акцепті було відмовлено.

11.3. Ознака доміцильованого векселя - це наявність на лицьовому боці векселя вказівки векселедавця простого або переказного векселя "Доміцильований у ____" (найменування особливого місця платежу і назва банку) або "Платник ____" (назва банку і найменування особливого місця платежу), або "Підлягає оплаті в _____" (назва банку і найменування особливого місця платежу). Банк-доміциліат виконує платіж від імені та за дорученням платника за векселем (векселедавця простого або акцептанта переказного векселя).

11.4. Ознака недоміцильованого векселя з особливим платником - це наявність на лицьовому боці векселя вказівки векселедавця простого або переказного векселя або акцептанта переказного векселя "Підлягає оплаті в _____" (найменування місця платежу і назва банку) або "Платник _____" (назва банку і найменування місця платежу). У цьому разі банк як особливий платник також виконує платіж від імені та за дорученням платника за векселем (векселедавця простого або акцептанта переказного векселя).

11.5. Під час призначення банку особливим платником за доміцильованим або недоміцильованим векселем із платником за векселем (векселедавцем, акцептантом) укладається договір про оплату банком векселів.

11.6. За здійснення оплати векселів банк може утримувати з платника за векселем винагороду.

11.7. Згідно з умовами договору з банком платник за векселем зобов'язаний перерахувати в банк на відповідний рахунок достатню суму коштів для оплати векселя. За рахунок цих коштів банк як особливий платник або доміциліат здійснює платіж за векселем законному векселедержателю.

Кошти, що зараховані на відповідний рахунок, можуть бути використані для оплати векселів або повернені на вимогу платника на його поточний рахунок.

11.8. На вимогу законного векселедержателя банк приймає до оплати і здійснює платіж за векселем за умови:

пред'явлення оригіналу векселя і супровідного реєстру пред'явлених до оплати векселів (зразок форми реєстру наведено в додатку 5 до цього Положення). Здійснення платежу за копією векселя забороняється. Оплата переказних векселів, складених у кількох примірниках, здійснюється за тим акцептованим і належним чином індосованим примірником векселя, який пред'явлений до оплати першим;

наявності на відповідному рахунку коштів для оплати векселя. Платіж за векселем може здійснюватися повністю - у разі наявності достатньої суми коштів і частково в межах наявних коштів - у разі їх недостатності для оплати векселя в повній сумі.

11.9. Банк не зобов'язаний приймати до оплати недоміцильовані з особливим платником та невизначено доміцильовані векселі, у яких прямо не зазначений цей банк як особливий платник (доміциліат) або зазначена лише адреса банку, хоча банку і було відомо, що він призначений платником за векселем на підставі інших документів.

Якщо коштів недостатньо або їх зовсім немає, то відповідальність за неоплату (часткову неоплату) векселя покладається на довірителя.

11.10. Оплачені в повній сумі векселі банк повертає представнику платника за векселями під розпис або відсилає (спеціальним зв'язком, цінним листом) під час повідомлення про їх оплату. Повідомлення може бути надіслане платнику і в разі часткової оплати векселя в строк і способом, що встановлені договором.

У разі часткової оплати векселя і повернення векселя векселедержателю на його вимогу він видає розписку про одержаний частковий платіж.

12. Торгівля векселями

12.1. Купівля та продаж векселів здійснюються банком відповідно до законодавства України та на підставі укладеного з продавцем (покупцем) договору.

13. Купівля, продаж і обмін векселів за дорученням

13.1. Купівля, продаж і обмін векселів за дорученням клієнтів здійснюються банком відповідно до законодавства України і на підставі договору про комісію і дорученням.

14. Зберігання векселів (оригіналів, копій та їх примірників)

14.1. Зберігання векселів належить до комісійних операцій.

14.2. Зберігання векселів - це здійснення банком за дорученням, від імені та за рахунок векселедержателя операцій з векселями відповідно до одержаних від нього інструкцій, а саме: схов, передавання оригіналу векселя законному векселедержателю копії векселя, передавання примірника переказного векселя, що призначався для акцепту, законному векселедержателю іншого примірника векселя та передавання оригіналів, примірників і копій векселів іншій особі за умов, зазначених векселедержателем.

Якщо з контексту не випливатиме інше, то далі за текстом цієї частини вексель - це власне вексель, оригінал, копія або примірник векселя;

примірник для вручення - це акцептований примірник переказного векселя або такий примірник, що мав бути пред'явлений або був пред'явлений до акцепту та неакцептований, незалежно від того, опротестований цей примірник чи ні, який банк зберігає і має передати законному власнику іншого примірника безпосередньо або через уповноважену особу.

14.3. Зберігання векселів здійснюється за двома видами: відкрите та закрите.

Відкрите зберігання здійснюється шляхом подання в банк супровідного доручення на зберігання з точними і повними інструкціями щодо дій банку з векселями.

Закрите зберігання здійснюється шляхом надання векселедержателю депозитного вічка у сховищі (сейфі) банку без будь-яких інструкцій щодо дій банку з векселями. Закрите зберігання здійснюється на підставі договору про зберігання (схов) векселів. Договір може укладатися на певний строк, без зазначення строку або до запитання та/або про зберігання визначених векселів. Він може містити умови про майнову відповідальність банку.

14.4. Векселі, що передаються банку на відкрите зберігання, мають супровідне доручення на відкрите зберігання векселів, у якому мають міститися точні та повні інструкції векселедержателя, зазначені в пункті 14.2 цього Положення. Банку дозволяється діяти тільки згідно з такими дорученнями.

Доручення на відкрите зберігання векселя має містити реєстр векселів, що передаються. Для забезпечення відкритого зберігання векселів достатньо лише реєстру векселів, переданих у банк на відкрите зберігання (зразок форми доручення наведено в додатку 8 до цього Положення).

14.5. Відкрите зберігання векселів банк здійснює згідно з укладеним з векселедержателем договором про відкрите зберігання (схов) векселів.

Банк має право укладати договір щодо:

приймання векселів на зберігання (схов) для повернення векселедержателю на його першу вимогу незалежно від строку зберігання (схову);

приймання оригіналів векселів на зберігання (схов) для їх передавання законному векселедержателю копій векселя;

приймання векселів на зберігання (схов) для їх передавання зазначеним у дорученнях на зберігання векселів особам на визначених дорученнями умовах;

учинення інших дій з векселями відповідно до інструкцій, викладених у дорученнях на відкрите зберігання векселів (контроль за строками платежу за векселями, передавання векселів у заставу на користь третіх сторін, приймання векселів у заставу на користь векселедержателя, виконання всіх інших дій, пов'язаних з відкритим зберіганням векселів та захистом прав векселедержателя).

14.6. Видають векселі зі схову лише векселедержателю або його законному представнику з оформленими належним чином повноваженнями.

14.7. У разі передавання оригіналу векселя проти копії векселя оригінал може бути одержаний тільки представником законного векселедержателя копії векселя з оформленими належним чином повноваженнями після проведення аналізу копії векселя.

Виготовити копію може будь-який законний векселедержатель на будь-якому етапі обігу векселя.

Під час проведення аналізу копії векселя потрібно перевіряти:

тотожність копії векселя оригіналу, уключаючи індосаменти і всі інші надписи та позначки;

наявність на копії розподільної мітки - зазначення того, де копія закінчується. Розподільну мітку проставляє і підписує останній векселедержатель оригіналу векселя після індосаменту на своє ім'я або бланкового індосаменту, який надписується як останній. Розподільна мітка може мати такий зміст: "копія до цього місця" або інший рівнозначний напис. Копія може бути передана шляхом індосаменту і забезпечена авалем таким самим чином і з тими самими наслідками, що й оригінал;

наявність на копії векселя депозиційної позначки - зазначення особи, у якої зберігається оригінал векселя. Депозиційну позначку на векселі проставляє останній векселедержатель оригіналу векселя. Вона може мати такий зміст: "оригінал векселя в _____" (назва банку-зберігача) або інший рівнозначний напис;

повноваження пред'явника копії на володіння векселем шляхом установлення безперервності індосаментів на копії векселя. Якщо оригінал векселя (після останнього індосаменту до знімання копії) містить застереження "починаючи з цього місця, індосування дійсне тільки на копії" або інший рівнозначний напис, то індосамент, учинений після цього на оригіналі, є недійсним.

Якщо не виконано хоча б одне з цих правил та/або немає письмової вимоги пред'явника копії векселя про вручення оригіналу, то банк не передає оригінал векселя.

Банк не зобов'язаний передавати оригінал векселя, якщо в копії немає депозиційної позначки або вона виконана таким чином, що немає змоги чітко встановити, що цей банк є зберігачем, хоча банку і було відомо, що він призначений зберігачем на підставі інших документів.

У разі вручення оригіналу векселя держатель копії має надати розписку про його одержання.

14.8. У разі передавання примірника векселя для вручення проти іншого примірника векселя примірник для вручення може бути одержаний лише векселедержателем або його законним представником пред'явленого примірника з оформленими належним чином повноваженнями після проведення аналізу пред'явленого примірника.

Пред'являти, відсилати до акцепту, давати доручення на пред'явлення до акцепту будь-якого примірника може будь-який векселедержатель на будь-якому етапі обігу векселя.

Банк може зберігати примірник для вручення для його передавання законному векселедержателю, навіть якщо цей примірник неакцептований або пред'являвся до акцепту не цим банком, або був опротестований у неакцепті, недатованому акцепті тощо.

Під час проведення аналізу пред'явленого примірника векселя перевіряється:

тотожність текстів пред'явленого примірника і примірника для вручення, уключаючи всі вчинені трасантом надписи та позначки на лицьових боках векселя, за винятком порядкових номерів примірників;

наявність на пред'явленому примірнику векселя депозиційної позначки - зазначення особи, у якої зберігається примірник для вручення. Депозиційну позначку на векселі проставляє останній векселедержатель одного з примірників, який надіслав інший примірник (примірник для вручення) для пред'явлення до акцепту. Вона може мати такий зміст: "(Такий-то) примірник до/після акцепту в ________" (назва банку-зберігача) або інший рівнозначний напис;

повноваження пред'явника на володіння примірником векселя шляхом установлення безперервності індосаментів на пред'явленому примірнику.

Якщо не виконано хоча б одне з цих правил та/або немає письмової вимоги пред'явника примірника векселя про вручення примірника для вручення, то банк не передає примірник векселя.

Банк не зобов'язаний передавати примірник векселя для вручення, якщо в пред'явленому примірнику немає депозиційної позначки або ж вона виконана таким чином, що немає змоги встановити, що цей банк є зберігачем, хоча банку і було відомо, що він призначений зберігачем на підставі інших документів.

У разі вручення примірника векселя держатель пред'явленого примірника має надати розписку про його одержання. На переданому примірнику банк може проставити від руки або механічним способом надпис про особу, якій він вручений. Банк такий надпис не підписує.

Після передавання примірника векселя банк має направити довірителю повідомлення про його вручення в строк і способом, що встановлені договором про зберігання (схов) векселя.

14.9. У разі передавання векселя після зберігання (схову) особі, зазначеній векселедержателем, вексель може одержати лише ця особа або її представник з належним чином оформленими повноваженнями.

Під час передавання векселя одержувач має надати розписку про одержання векселя.

Після передавання векселів банк має направити векселедержателю повідомлення про їх вручення в строк і способом, що встановлені договором про зберігання (схов) векселів.

14.10. Банк не повинен приймати векселі на зберігання, а доручення на зберігання векселів до виконання, якщо реквізити хоча б одного з векселів не відповідають зазначеним у дорученні на зберігання векселів (реєстрі векселів, переданих на зберігання) даним.

14.11. За здійснення операцій із зберігання (схову) векселів банк може отримувати винагороду, що зазначається в договорі про зберігання (схов) векселів.

Розмір винагороди за зберігання (схов) векселів банк встановлює самостійно.

Заступник директора
Департаменту платіжних систем -
начальник управління  Л. В. Письменна 

Завідувач сектору методології
та організації розрахунків за
корпоративними та іншими
цінними паперами Департаменту
платіжних систем  

Л. П. Волкодав 

ПОГОДЖЕНО:

Голова
Державної комісії з цінних
паперів та фондового ринку 

О. М. Мозговий 

Додаток 1
до Положення про порядок здійснення
банками операцій з векселями
в національній валюті на території України 

ЖУРНАЛ
ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ З ВЕКСЕЛЯМИ

 

Додаток 2
до Положення про порядок здійснення
банками операцій з векселями
в національній валюті на території України 

 

 РЕЄСТР
пред'явлених до врахування векселів 

Додаток 3
до Положення про порядок здійснення
банками операцій з векселями
в національній валюті на території України 

РЕЄСТР
пред'явлених у заставу векселів

 Додаток 4
до Положення про порядок здійснення
банками операцій з векселями
в національній валюті на території України 

РЕЄСТР
пред'явлених до авалювання векселів 

Додаток 5
до Положення про порядок здійснення
банками операцій з векселями
в національній валюті на території України 

РЕЄСТР
пред'явлених до оплати векселів 

Додаток 6
до Положення про порядок здійснення
банками операцій з векселями
в національній валюті на території України 

 

РЕЄСТР
проданих векселів 

Додаток 7
до Положення про порядок здійснення
банками операцій з векселями
в національній валюті на території України 

 

ДОРУЧЕННЯ НА ІНКАСУВАННЯ ВЕКСЕЛІВ

Додаток 8
до Положення про порядок здійснення
банками операцій з векселями
в національній валюті на території України 

 

ДОРУЧЕННЯ НА ЗБЕРІГАННЯ ВЕКСЕЛІВ