ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 04.09.2025 № 4743/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства 1 щодо окремих питань з визначення доходу платника єдиного податку та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI , зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Товариство 1 повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків та є учасником іншої юридичної особи (далі - Товариство 2).
Товариство 1 просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
- Чи є об'єктом оподаткування єдиним податком Товариства 1 сума коштів, які Товариство 1 отримає за продаж корпоративних прав Товариства 2 іншій особі? Якщо так, то чи зменшується ця сума на розмір внеску до Статутного капіталу Товариства 2?
- Чи є об'єктом оподаткування єдиним податком Товариства 1 сума коштів, які Товариство 1 отримає від Товариства 2 у разі зменшення Статутного капіталу Товариства 2? Якщо так, то чи зменшується ця сума на суму внеску до Статутного капіталу Товариства 2, який повертається?
- Чи є об'єктом оподаткування єдиним податком Товариства 1 сума коштів, які Товариство 1 отримає від Товариства 2 у випадку виходу зі складу учасників Товариства 2? Якщо так, то чи зменшується ця сума на розмір внеску до Статутного капіталу Товариства 2?
Оскільки Товариством не надано інформації, достатньої для однозначної ідентифікації суті операцій, що ним здійснюються, а саме не зазначено у запиті, у якій формі здійснювалися внески учасником до статутного капіталу Товариства, тому ДПС надає загальні роз'яснення щодо оподаткування операцій, описаних у зверненні.
Визначення правового статусу товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначається Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII, із змінами та доповненнями (далі - Закон № 2275).
Згідно з статтею 12 Закону № 2275 розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.
Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.
Відповідно до статті 13 Закону № 2275 вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
Зменшення статутного капіталу Товариства визначено нормами статті 19 Закону № 2275.
Товариство має право зменшити свій статутний капітал. У разі зменшення номінальної вартості часток усіх учасників товариства співвідношення номінальної вартості їхніх часток повинно зберігатися незмінним (частини перша - друга статті 19 Закону № 2275).
Відчуження частки у статутному капіталі товариства іншим учасникам товариства або третім особам визначено нормами статті 21 Закону № 2275.
Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам лише в тій частині, в якій вона є оплаченою (частина перша, третя статті 21 Закону № 2275).
Вихід учасника з товариства закріплено в статті 24 Закону № 2275.
Товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати (частина сьома статті 24 Закону № 2275).
Частинами восьмою - десятою статті 24 Закону № 2275 визначено, що вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.
За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов'язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов'язанням із передачі іншого майна.
Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.
Щодо першого питання
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Кодекс (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 Кодексу корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Участь у формуванні статутного капіталу іншої юридичної особи є господарською операцією з придбання корпоративних прав, тобто здійсненням прямих фінансових інвестицій (підпункт 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Згідно з підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу платниками єдиного податку третьої групи можуть бути юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Платники єдиного податку третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (пункт 291.6 статті 291 Кодексу).
Об'єктом оподаткування для юридичної особи, яка сплачує єдиний податок, згідно з підпунктом 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу вважається будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.
Відповідно до абзацу першого пункту 292.6 статті 292 Кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу (пункт 292.13 статті 292 Кодексу).
Платники єдиного податку третьої групи - юридичні особи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (пункт 296.1 статті 296 Кодексу). Такий облік ведеться за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 44.2 статті 44 Кодексу).
Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 892/4185, зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою - відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 травня 2001 року за № 389/5580, зі змінами та доповненнями.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (абзац перший пункту 5 НП(С)БО 15).
Враховуючи вищевикладене, у разі отримання Товариством 1 - платником єдиного податку сума коштів за продаж належних йому корпоративних прав іншій особі буде визнаватися доходом Товариства 1 та оподатковуватися єдиним податком за відповідною ставкою, яка обрана таким платником.
Щодо другого - третього питання.
Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також: зокрема, виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи" (абзац 7 підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп визначено статтею 292 Кодексу.
Так, підпунктом 10 пункту 292.11 статті 292 Кодексу встановлено, що до складу доходу, визначеного статтею 292 Кодексу, не включаються дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Кодексом.
Підпунктом 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених підпунктом 57.11.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною статтею 136 цього Кодексу базовою (основною) ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена статтею 136 цього Кодексу базова (основна) ставка (абзац сьомий підпункту 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу).
Враховуючи зазначене, сума коштів, яку отримає учасник платник єдиного податку при виході зі складу товариства або у разі зменшення статутного капіталу, яке відповідно призводить до зменшення нерозподіленого прибутку для цілей оподаткування з урахуванням абзацу 7 підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу буде прирівнюватися до дивідендів.
Тому сума дивідендів, отримана юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Кодексом, не включається до складу доходу отримувача.
У разі якщо дивіденди неоподатковані у порядку, визначеному Кодексом, отримувач юридична особа платник єдиного податку 3 групи включає всю суму отриманих дивідендів до складу доходу з дотриманням вимог підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу.
Водночас зазначаємо, що у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (підпункт 3 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
____________
