ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 02.05.2025  № 2419/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення [...] щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що є фізичною особою - підприємцем, що перебуває на спрощеній системі оподаткування другої групи, планую здійснювати продаж фізичних товарів на міжнародних маркетплейсах (Etsy, Ebay, Amazon тощо).

У зв'язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Фізична особа - підприємець другої групи має намір здійснювати продаж фізичних товарів на міжнародних маркетплейсах (Etsy, eBay, Amazon тощо) відповідно до публічного договору (Угоди користувача), який регламентує взаємовідносини між продавцем та платформою. Виходячи з умов цих договорів, маркетплейси виступають як посередники, що надають послуги розміщення товарів, аналітики тощо, але не є покупцями товару. Чи обов'язково в інвойсах вказувати, що продаж здійснено за публічним договором (Угодою користувача) на конкретному маркетплейсі? Чи достатньо оформлювати інвойси без згадки про платформу продажу?
2. Фізична особа - підприємець другої групи має намір продавати фізичні товари на іноземних маркетплейсах (Etsy, eBay, Amazon тощо) за публічним договором (Угодою користувача) безпосередньо конкретним покупцям. Чи вважаються такі продажі роздрібною чи оптовою торгівлею?
3. Чи є обов'язковим зазначення банківських реквізитів продавця в інвойсах на експорт фізичних товарів, що реалізуються за публічним договором на іноземних маркетплейсах (Etsy, eBay, Amazon тощо)?
4. Чи зобов'язана фізична особа - підприємець при експортних операціях зберігати митну декларацію CN 22 для податкової перевірки, враховуючи, що з часом вона може бути втрачена в особистому кабінеті "Укрпошти"?
5. Фізична особа - підприємець другої групи має намір здійснювати експорт товарів через "Укрпошту", створюючи відправлення в особистому кабінеті фізичної особи - підприємця без укладення договору. При відправленні посилок за кордон на відділенні Укрпошти фізична особа - підприємець отримує чеки, де не вказано прізвища відправника, однак є перші та останні 4 цифри Ключ-карти (нею планується оплачувати відправлення), а також ім'я та прізвище отримувача та частково його адреса, що відповідають даним в інвойсі. Виписки з банківського рахунку підтверджують відповідні платежі. Також в особистому кабінеті Укрпошти формується митна декларація CN 22, в якій є повні дані відправника та отримувача. Чи достатньо таких чеків для податкової ідентифікації фізичної особи - підприємця при перевірці? Чи необхідно обов'язково укладати договір з "Укрпоштою", щоб отримувати рахунки-акти?
6. Як податкова служба розцінює експорт товарів фізичної особи - підприємця через особистий кабінет фізичної особи - підприємця в Укрпошті без укладеного договору, якщо оплата за доставку здійснюється готівкою? У такому разі отриманні на відділенні Укрпошти чеки не містять даних про відправника, але мають частину даних отримувача: ім'я та прізвище, а також частково його адресу, що відповідає даним в інвойсі та CN 22 (де в обох документах вказується відправник). Чи достатньо таких чеків для податкової ідентифікації фізичної особи - підприємця при перевірці?
7. У разі укладення договору з "Укрпоштою" фізична особа - підприємець поповнює баланс авансом або здійснює оплату після фактичного надання послуг. Суми надходжень і витрат у такому випадку можуть не відповідати конкретним відправленням (наприклад, поповнення на 10000 грн, а суми окремих відправок - 2010 грн, 3005 грн, 999 грн тощо). Як податкова служба розцінює такі операції? Чи є для фізичної особи - підприємця другої групи якісь ризики через такий спосіб розрахунків?
8. Фізична особа - підприємець другої групи закуповує фізичні товари у постачальника, отримує рахунок-фактуру, але оплачує його лише після отримання товару разом із видатковою накладною, або й 2 - 3 рахунки одночасно після отримання кількох партій товару. Чи немає у такій схемі розрахунків порушень для фізичної особи - підприємця другої групи?

Щодо першого, другого та третього питань.

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими ст. ст. 11 та 15 Закону № 2473 відповідно.

Також слід зазначити, що особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначено ст. 13 Закону № 2473.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).

Відповідно до ст. 2 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV "Про Національний банк України" (далі - Закон № 679), НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом № 679 та іншими законами України.

НБУ виконує функції, зокрема, встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками; здійснює валютне регулювання, визначає порядок виконання операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами (ст. 7 Закону № 679).

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Міністерство економіки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері розвитку підприємництва.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Таким чином, з питання щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, зокрема інвойсів, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності (продаж товарів на міжнародних маркетплейсах) доцільно звернутися до Національного банку України та Міністерства фінансів України, а з питання стосовно віднесення зазначеної діяльності до роздрібної чи оптової торгвлі - до Міністерства економіки України.

Щодо четвертого, п'ятого та шостого питань

Ведення обліку і складання звітності платниками єдиного податку регулюється ст. 296 Кодексу, згідно з п. 296.1 якої фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Разом з тим, облік доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо), в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо) чи через електронний кабінет) не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку першої - третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (далі - податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пп. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Таким чином, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи з метою формування показників податкової звітності зобов'язана дотримуватися положень ст. 44 Кодексу, а саме вести облік доходів на підставі первинних документів, зокрема рахунків (інвойсів), договорів тощо.

Крім того, платник податків, зобов'язаний, зокрема:

• подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Кодексу);
• забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених Кодексом (пп. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 Кодексу).

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Кодексу платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки (п. 85.4 ст. 85 Кодексу).

Порядок надання контролюючим органом запиту платнику податків з метою отримання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючий орган функцій, завдань, та її документального підтвердження визначено ст. 73 Кодексу.

Відповідальність за ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі документів або іншої інформації на запит контролюючого органу визначено ст. 121 Кодексу.

Таким чином, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку першої групи надає контролюючому органу інформацію, необхідну для виконання покладених на контролюючий орган функцій, завдань та її документальне підтвердження.

Щодо сьомого та восьмого питань

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
• обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Водночас, нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб'єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку першої - третьої груп.

Згідно з пп. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (п. 291.6 ст. 291 Кодексу).

Таким чином, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку другої групи згідно з п. 291.6 ст. 291 Кодексу повинні здійснювати розрахунки виключно в грошовій формі. У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначено у п. 291.6 ст. 291 Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (пп. 4 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________