ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 19.03.2025  № 1513/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих випадків коригування показників податкових накладних та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II і підпунктом "в" підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Згідно з інформацією, наведеною в зверненні, Підприємством у березні 2024 року укладено договір зі Споживачем послуг, який на той момент не був платником ПДВ, тому податкові накладні за операціями з надання послуг такому Споживачу складалися як на покупця - неплатника ПДВ. У червні 2024 року Споживач набув статусу платника ПДВ, але повідомив про це Підприємство лише у березні 2025 року, при цьому вимагає виправити дані у раніше складених податкових накладних.

Враховуючи зазначене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо його подальших дій для вирішення ситуації, описаної у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2, 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", зі змінами, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Перелік обов'язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах "а" - "л" пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу, зокрема, такими реквізитами є: повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, - покупця (отримувача) товарів/послуг; індивідуальний податковий номер; податковий номер платника податку (покупця).

Пунктом 192.1 статті 192 розділу V Кодексу передбачено, у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.

Розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

Податкові накладні та розрахунки коригування складаються за формою та у порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі - Порядок № 1307).

Пунктом 22 Порядку № 21 визначено, що у разі допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, яка не заважає ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У цьому разі таблична частина розділів А та Б розрахунку коригування не заповнюється.

Водночас визначений пунктом 22 Порядку № 21 порядок виправлення помилок, допущених в реквізитах заголовної частини, не поширюється на випадки, якщо помилку допущено, зокрема, у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)".

Отже, якщо при здійсненні операції з постачання послуг на дату виникнення податкових зобов'язань складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну на неплатника ПДВ, де у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставлений умовний ІПН "100000000000", при цьому покупець таких товарів зареєстрований платником ПДВ, то постачальник має скласти: 

• розрахунок коригування з причиною коригування "103", яким показники такої податкової накладної виводяться в нуль. Такий розрахунок коригування складається на дату виявлення помилки та підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем);
• податкову накладну на покупця - платника ПДВ, дані якої відповідатимуть первинним (бухгалтерським) документам. Така податкова накладна складається датою виникнення податкових зобов'язань та підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).

____________

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 14.03.2025  № 1420/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, Товариство має найманих працівників, які були призвані на військову службу під час мобілізації на особливий період, і яким на даний час не здійснюється регулярних нарахувань доходів. Але разом з тим, можуть здійснюватися окремі виплати, а саме: матеріальне заохочення до професійного свята - Дня енергетика; одноразова матеріальна допомога згідно з Колективним договором за рішенням дирекції Товариства у зв'язку з хворобою (пораненням) та в інших непередбачених випадках; компенсація за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток.

Оскільки законами України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період воєнного стану", який набрав чинності з 01.12.2024, та від 04 грудня 2024 року № 4113-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", який застосовується з дня набрання чинності Закону № 4015, внесено, зокрема, зміни до розділу IV Кодексу та п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (далі - Закон № 4015), платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Яку ставку військового збору (1,5 відс. чи 5 відс.) застосовувати до вищенаведених разових доходів працівників Товариства, які нараховуються їм за рахунок коштів Товариства, під час військової служби таких працівників у період дії воєнного стану?

Відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу (пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Об'єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1 пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Пунктом 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Слід зазначити, що відповідно до пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб/військового збору за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Ставка військового збору становить, зокрема:

• для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (пп. 1 пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу);
• для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу) (пп. 4 пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, за ставками, визначеними пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Таким чином, дохід, що виплачується юридичною особою - роботодавцем на користь фізичних осіб (мобілізованих працівників) у вигляді окремих виплат, нарахованих за рахунок коштів Товариства таким працівникам під час їх військової служби у період дії воєнного стану, оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 14.03.2025  № 1418/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, на адресу Управління звернувся колишній працівник з проханням виплати несплачену на день звільнення компенсацію за додаткову оплачувану щорічну відпустку за період з 11.08.2021 по 26.09.2024.

При звільнені у встановленому порядку заявнику було здійснено нарахування з урахуванням окладу по днях, надбавки за ранг, надбавки за особливі умови праці, компенсації відпустки, місячної премії, доплати за вислугу років.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання податкових обов'язків, що виникають як наслідок викладеної ситуації: щодо здійснення нарахування та виплати компенсації за додаткову оплачувану щорічну відпустку звільненому працівнику за період роботи з 11.08.2021 по 26.09.2024 року.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Пунктом 191.1 ст. 191 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Так, розділом IV Кодексу встановлено оподаткування доходів фізичних осіб.

Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Пунктом 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:

• доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
• інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 Кодексу).

Платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу (пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1 пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 4 пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (пп. 1 пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Слід зазначити, що відповідно до пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб/військового збору за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Податковий агент, поняття якого наведено у пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Враховуючи викладене, дохід у вигляді компенсації за невикористані дні додаткової щорічної оплачуваної відпустки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором за ставкою 5 відс., незалежно від того, що такий дохід нараховується за податкові періоди з 11.08.2021 по 26.09.2024.

При цьому Управління зобов'язане виконати всі функції податкового агента, передбачені Кодексом.

Разом з тим наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування конкретних доходів можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Зауважуємо, що відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, зі змінами, Міністерство економіки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, трудових відносин.

Отже, з питання здійснення нарахування та виплати компенсації за додаткову оплачувану щорічну відпустку звільненому працівнику за період роботи з 11.08.2021 по 26.09.2024 року доцільно звернутися до Міністерства економіки України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 13.03.2025  № 1353/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення ПП [...] щодо оподаткування військовим збором доходу у вигляді орендної плати і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що підприємство взяло в оренду у фізичної особи приміщення для розташування магазину роздрібної торгівлі з 01.10.2024. Згідно умов договору юридична особа (орендар) сплатила у першому місяці орендну плату за перший і останній місяць оренди. При сплаті орендної плати утримано і перераховано до бюджету 1,5 відс. військового збору.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи потрібно у 2025 році робити перерахунок військового збору за останній місяць оренди за який вже сплачено у 2024 році?

Відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу (пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Згідно з пп. 1 пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, є зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Пунктом 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 4 пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (пп. 1 пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, за ставками, визначеними пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Згідно з пп. 1.5 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету з доходів платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділі 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, є особи, визначені у ст. 171 Кодексу, зокрема, податкові агенти.

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді орендної плати, нарахований юридичною особою на користь фізичної особи за останній місяць договору оренди до 1 грудня 2024 року, оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 відс., тобто обов'язку щодо проведення перерахунку раніше сплаченого військового збору у платника податків не виникає.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.02.2025  № 797/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення [...], щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податку повідомляє, що [...] року було подано до ДПС в [...] області заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет.

Станом на [...] в приватній частині електронного кабінету знаходяться податкові повідомлення-рішення від [...] року. При перегляді податкових повідомлень-рішень відсутні обов'язкові реквізити, а саме: підпис відповідальної особи і печатка. Також відображається дата вручення цих податкових повідомлень-рішень [...] року.

У зв'язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Що означає дата вручення в електронному кабінеті: дата надсилання в електронний кабінет?
2. Якщо це дата надсилання податкових повідомлень-рішень в електронній формі до електронного кабінету, то чи правомірним є вручення податкових повідомлень-рішень платнику податків без підпису відповідальної особи і печатки?
3. Якщо це дата надсилання податкових повідомлень-рішень поштою, то в якому розділі електронного кабінету зазначається дата коли дані податкові повідомлення-рішення були надіслані в електронному вигляді та не отримані платником податків, тобто з якої дати ДПС у [...] області мала право надсилати податкові повідомлення-рішення поштою?
4. Якщо платник податків надав заяву про бажання отримувати документ через електронний кабінет, чи має право ДПС у [...] області самостійно обирати спосіб доставки документів: через електронний кабінет чи поштою?
5. Якщо ДПС у [...] області має право самостійно обирати спосіб доставки документів платнику податків, то яким чином про цей вибір повідомляється платник податків?

Підпунктами 17.1.13 та 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 Кодексу передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено Кодексом, реалізовувати через електронний кабінет права та обов'язки, передбачені Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв'язку.

Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст. 266 Кодексу.

Згідно пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єкта/об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Кодексу).

Статтею 42 Кодексу визначено порядок листування платників податків та контролюючих органів.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 Кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 Кодексу, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв'язку, здійснюється через електронний кабінет (п. 42¹.5 ст. 42¹ Кодексу).

Відповідно до п. 42.4 ст. 42 Кодексу платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому п. 42.4 ст. 42 Кодексу, зокрема, які подали заяву про бажання отримувати документ через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків / фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків / фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків / фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків / фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків / фінансовому агенту (його представнику).

Зміни до інформаційно-комунікаційних систем ДПС в частині направлення/вручення податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб, через електронний кабінет, були розроблені та успішно пройшли тестові випробування.

Отже, податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб, з детальним розрахунком такого податку надсилаються у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу.

Крім того, пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Кодексу передбачено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо нарахованої суми податку.

Враховуючи викладене, з метою проведення звірки даних та вирішення інших питань Ви маєте право звернутися до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

Відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 11.03.2025  № 1261/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Товариство), керуючись положеннями статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Товариство здійснює діяльність з продажу товарів через мережу Інтернет. Для приймання платежів на сайті використовується платіжний сервіс, також платежі отримуються від платіжної установи Особа_1, національного оператора поштового зв'язку Особа_2 і на поточний рахунок шляхом переказу через додаток покупця. Фіскальні чеки створюються за допомогою ПРРО.

У зв'язку із наведеним Товариство звернулось до податкового органу із наступними запитаннями:

1. Чи має право Товариство при проведенні розрахунків через платіжний сервіс не друкувати рядки 12 - 17 фіскального чеку, які відображають реквізити електронних платіжних засобів - платіжних карток? Який засіб платежу має бути зазначений у чеку?
2. Чи має право Товариство не видавати фіскальний чек при отриманні оплати через національного оператора поштового зв'язку Особа_2? А якщо має видавати, то який засіб платежу має бути зазначений у такому чеку?
3. Який засіб оплати має бути зазначений при отриманні платежу через платіжну установу Особа_1?
4. Чи має Товариство видавати фіскальний чек при прямому переказі платежу від покупця на поточний рахунок? Якщо має, то який засіб платежу має бути зазначений у такому чеку?

Щодо питання 1

Відповідно до пункту 4 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі - Положення № 13), рядки 12 - 17 фіскального касового чека на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного термінала, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій / програмним реєстратором розрахункових операцій.

Враховуючи викладене вище та як відповідь на питання 1 повідомляємо, що приймання Товариством оплат за товари на сайті, із використанням платіжних сервісів, не потребує заповнення рядків 12 - 17 фіскального чека.

У описаній Товариством ситуації у рядку 19 фіскального чека може зазначатись назва того платіжного сервісу, який фактично використано при розрахунку за товари.

Щодо питання 2

Як відповідь на питання 2 повідомляємо, що за умови, що доставлений через національного оператора поштового зв'язку Особа_2 товар не продано в кредит, з відстроченням або з розстроченням платежу, застосування Товариством РРО/ПРРО не є обов'язковим, оскільки розрахунковий документ про приймання післяплати саме за поштове відправлення видає працівник (оператор або кур'єр) Особа_2, безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а Товариство у свою чергу зобов'язане вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару. Також у передбачених законодавством випадках продавець зобов'язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов'язкові реквізити.

У описаній Товариством ситуації у рядку 19 фіскального чека може зазначатись назва національного оператора поштового зв'язку Особа_2.

Щодо питання 3

Як відповідь на питання 3 повідомляємо, що у описаній Товариством ситуації у рядку 19 фіскального чека може зазначатись назва того платіжного сервісу, який фактично використано при розрахунку за товари.

Звертаємо увагу, що заповнення рядка 19 фіскального чека не може формалізуватися, оскільки платник податків має право на власний розсуд зазначати "Засіб оплати", який він створив (використовує) та фактично застосовує під час проведення розрахунків.

Щодо питання 4

Як відповідь на питання 4 повідомляємо, що пунктом 2 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265) визначено, що реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО/ПРРО) та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Отже, якщо у зверненні під отриманням платежів за товари на поточний рахунок Товариства шляхом переказу коштів через додаток покупця розуміється, що Товариство надає такому покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого поточного рахунку в форматі IBAN Registry:2009, N EQ, ДСТУ-Н 7167:2010, і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (тому числі інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов'язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операції.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

У свою чергу, після набрання чинності Законом України "Про платіжні послуги" небанківські надавачі платіжних послуг отримали право відкривати своїм клієнтам платіжні рахунки.

Відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України структура номера як банківського, так і платіжного рахунку користувача формуються відповідно до положень Національного стандарту України "Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN [...]) в Україні. (IBAN Registry:2009, N EQ) ДСТУ-Н 7167:2010", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 454.

Враховуючи викладене вище та як відповідь на питання повідомляємо, що не зважаючи на той факт, що структура номера банківського та платіжного рахунку користувача формується за стандартом IBAN [...], на відміну від поточних рахунків, які відкриваються та ведуться виключно банками, платіжні рахунки відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг, а тому у випадку використання Товариством послуг небанківських надавачів платіжних послуг для здійснення розрахунків за товари, такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9 Закону № 265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись обов'язковим застосуванням Товариством РРО/ПРРО.

Як уже зазначалось вище, у такій ситуації Товариством у рядку 19 фіскального чека може зазначатись назва того платіжного сервісу, який фактично використано при розрахунку за товари.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.

____________

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 11.03.2025  № 1268/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення [...] щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо розміру ставки військового збору для оподаткування сум лікарняних листів за жовтень - листопад 2024 року, нарахованих та виплачених у лютому 2025 року.

Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період воєнного стану", який набрав чинності з 01.12.2024, внесено зміни до п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (далі - Закон № 4015).

Відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу (пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1 пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Пунктом 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Ставка військового збору встановлена, зокрема, для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, - 5 відс. від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 4 пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (пп. 1 пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, за ставками, визначеними пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Згідно з пп. 1.5 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету з доходів платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділі 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, є особи, визначені у ст. 171 Кодексу, зокрема, податкові агенти, у т. ч. роботодавці.

Підпунктом 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу встановлені особливості віднесення доходів у вигляді заробітної плати до відповідних податкових періодів.

Так, якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

При цьому звертаємо увагу, що п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4015 встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених п. 162.1 ст. 162 Кодексу, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом № 4015, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності Закону № 4015, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Кодексом.

Також слід наголосити, що відповідно до пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб / військового збору за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Враховуючи викладене, до виплат (частини виплат), пов'язаних з тимчасовою втратою працездатності, у разі перебування платника податку на лікарняному в періоді до 01 грудня 2024 року, застосовується ставка військового збору 1,5 відс.

Незалежно від того, що нарахування (виплата, надання) будуть проведені податковим агентом після 01 грудня 2024 року.

Тобто виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності, нараховані у лютому 2025 року за період перебування працівника на лікарняному у жовтні та листопаді 2024 року, відносяться до доходу у вигляді заробітної плати відповідних періодів за які вони нараховані та оподатковуються за ставкою військового збору 1,5 відсотка.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 10.03.2025  № 1211/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення [...] (далі - Товариство) від [...] (вх. ДПС № [...] від [...]) про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє таке.

У зв'язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків, зокрема щодо відображення обов'язкових реквізитів у фіскальному касовому чеку (далі - фіскальний чек), Товариство звернулось до контролюючого органу з такими питаннями:

1. Згідно пункту 15 "Вид операції" - що саме має бути вказано в даному пункті?
2. Згідно пункту 17 "Платіжна система" у разі проведення обміну товару згідно положення до Закону України "Про захист прав споживачів", при проведенні обміну товару з формою оплати картка (тобто вже "безготівкова"), коли ми не повертаємо кошти через платіжну систему, без виконання процедури авторизації, як саме має відображати в чеку оплата та як дані платіжної системи будуть відсутні в чеку повернення та чеку обміну?
3. Згідно пункту 18 Форма оплати (обов'язкове виведення в чек) - позначення форми оплати ("ГОТІВКА, "БЕЗГОТІВКОВА", "ІНШЕ"), суми коштів за цією формою оплати та валюти операції:

3.1. Які саме оплати мають бути вказані в формі оплати "безготівкова" та "інше" з такого переліку оплати, як зазначено нижче:

• кредит;
• картка на сайті;
• подарункова картка;
• накладений платіж;
• оплата частинами через термінал?

3.2. Як саме має відображатись у загальному звіті форми оплати так як наразі вказано "одержано по формах оплати": картка, кредит, накладений платіж і т. д.?
3.3. Буде відображатись лише три форми оплати "готівка", "безготівкова", "інше" чи за засобами оплати мають також відображатись окремо оплати?

Щодо питання 1

З врахуванням того, що рядок 15 з назвою "Вид операції" міститься у фіскальному касовому чеку на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 (далі - ФКЧ-1) та у фіскальному касовому чеку видачі коштів за формою № ФКЧ-2 (далі - ФКЧ-2), назва рядка має відповідати тій операції, яка фактично здійснюється, як приклад в межах ФКЧ-1: "продаж"/"оплата", ФКЧ-2: "повернення"/"видача".

Щодо питання 2

Звертаємо увагу на те, що питання 2 сформовано у такий спосіб, що позбавляє контролюючий орган можливості надати практичну допомогу у зв'язку з тим, що саме питання не містить сенсового навантаження, а складається з трьох не зв'язаних між собою висловів у питальній формі в кінці.

Щодо питання 3.1

Перед наданням відповіді на питання 3.1, слід зазначити, що "накладений платіж" та "оплата частинами через термінал" взагалі не можна віднести до засобів оплати, є лише видами оплати, які може зазначати суб'єкт господарювання для зручності з метою поєднанням їх у ланцюг, який надаватиме можливість здійснювати відстеження отриманої оплати за товари, що реалізуються.

Такі засоби оплати, як: картка на сайті, кредит, подарункова карта, мають відображатись у формі оплати "БЕЗГОТІВКОВА".

Щодо питання 3.2 та 3.3

У зв'язку з тим, що питання 3.2, 3.3 за своєю суттю є однаковими і стосуються одного і того самого поняття та лише сформовані у різний спосіб зазначаємо, що і у фіскальному касовому чеку, і у загальному Z-звіті як форма оплати можуть відображатися тільки "ГОТІВКА, "БЕЗГОТІВКОВА" та "ІНШЕ". При цьому хоча виокремлення безготівкової форми за засобами оплати і не є обов'язковим, його здійснення не буде призводити до порушення вимог щодо форми та змісту розрахункових документів, а навпаки полегшить облік надходжень за різними засобами безготівкових оплат.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.

____________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.

____________

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 10.03.2025  № 1205/ІПК/20-40-24-07-05

Головне управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС) за результатами розгляду звернення фізичної особи - підприємця на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм податкового законодавства, яке надійшло в електронній формі через електронний кабінет, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі - ПКУ), з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє.

Платник податків повідомив, що зареєстрований фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку з року.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік територій), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 (зі змінами) (далі - Наказ № 309 селищна територіальна громада з 24.02.2022 року по 26.03.2022 року включена до Переліку територій активних бойових дій, з 26.03.2022 року - до Переліку територій можливих бойових дій.

Отже, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання: чи звільнена фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи від сплати єдиного податку з 01.08.2023 року, податкова адреса якого знаходиться в межах селищної територіальної громади, до останнього числа місяця, в якому буде припинено можливість бойових дій?

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються у главі 1 розділу XIV ПКУ, статтею 295 якої врегульовані порядок нарахування та строки сплати єдиного податку.

Згідно з пунктом 295.1 статті 295 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Пунктом 295.2 статті 295 ПКУ встановлено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Разом з тим Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" (далі - Закон № 3219) внесено зміни до ПКУ з 01.08.2023 року, зокрема, щодо скасування можливості для фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку першої та другої груп не сплачувати єдиний податок (крім тих, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України, станом на дату початку бойових дій, або тимчасової окупації).

Законом № 3219 підрозділ 8 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ доповнено пунктом 11 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, згідно з яким установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за період, в якому відповідно до абзацу першого пункту 11 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ єдиний податок не сплачувався.
Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене пунктом 295.2 статті 295 ПКУ.

Податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.

Штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку у порядку та строки, визначені ПКУ, до таких платників не застосовуються.

Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.

Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Так, Перелік територій затверджений Наказом № 309.

Норми пункту 11 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи - підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому пункту 11 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, територію України.

Згідно з Переліком територій селищна територіальна громада з 26.03.2022 року включена до Переліку територій можливих бойових дій.

Зауважуємо, що норми пункту 11 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи - підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому пункті 11 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, територію України.

Згідно з даними інформаційних баз ДПС Ви зареєстровані як фізична особа - підприємець з року, з року - як платник єдиного податку другої групи на території селищної територіальної громади, тобто до визначених Переліком територій дат виникнення можливості бойових дій / початку бойових / тимчасової окупації.

Враховуючи викладене, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи, податкова адреса якої знаходиться на території можливих бойових дій станом на дату виникнення можливості бойових дій має право не сплачувати з 01.08.2023 року єдиний податок незалежно від здійснення діяльності та отримання доходу, але за можливості, платник може сплатити єдиний податок у відповідних періодах та відобразити таку сплату у податковій декларації.

Одночасно зауважуємо, якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи, який не прийняв рішення щодо несплати єдиного податку, і сплачував такий податок і збір за періоди з 01.08.2023 року, то положеннями глави 1 розділу XIV ПКУ, пункту 11 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ не передбачено проведення контролюючим органом корегувань сум нарахованого єдиного податку в інтегрованій картці платника, зокрема, у зазначених періодах.

Отже, у податковій декларації платника єдиного податку відображається увесь обсяг доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності протягом звітного податкового календарного року та сума сплачених щомісячних авансових внесків з єдиного податку.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.

____________

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 10.03.2025  № 1206/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 2 "Про реалізацію експериментального проекту щодо надання учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни допомоги для занять фізичною культурою та спортом" (далі - Постанова) затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо надання учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни допомоги для занять фізичною культурою та спортом (далі - Порядок) та встановлено, що джерелами фінансування експериментального проекту є кошти державного бюджету.

Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи потрібно відображати кошти допомоги в додатку 4ДФ "Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору" до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4.

Відповідно до пп. 3 п. 3 Постанови встановлено, що джерелами фінансування експериментального проекту є кошти державного бюджету.

Згідно з п. 3 Порядку допомога надається учасникам бойових дій, зазначеним у пп. 19 - 25 частини першої ст. 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551), та особам з інвалідністю внаслідок війни, зазначеним у пп. 11 - 16 частини другої ст. 7 Закону № 3551, які досягли 18 років, мають реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - отримувачі допомоги).

Допомога надається отримувачам допомоги у розмірі 1500 гривень один раз на відповідний квартал протягом строку дії експериментального проекту (п. 4 Порядку).

При цьому допомога надається отримувачам допомоги виключно для придбання у безготівковій формі послуг у юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які провадять господарську діяльність у сфері фізичної культури і спорту на території України, зареєстрованих відповідно до законодавства, та яким банком-еквайром встановлено код категорії продавця (Merchant Category Code) згідно з додатком 1 (далі - суб'єкт господарювання) (п. 5 Порядку).

Відповідно до п. 8 Порядку Мінветеранів перераховує кошти в порядку черговості отримання заявок від отримувачів допомоги згідно з інформацією, отриманою від Мінцифри. Інформація передається Мінцифри засобами електронної інформаційної взаємодії для забезпечення належного розподілу коштів серед отримувачів допомоги.

Згідно з п. 9 Порядку Мінветеранів готує платіжні інструкції до Казначейства на підставі заявки протягом трьох робочих днів після отримання заявки. Казначейство перераховує кошти на рахунок АТ "Ощадбанк", відкритий на підставі договору про виплату коштів допомоги в рамках реалізації експериментального проекту, що укладається між Мінветеранів та АТ "Ощадбанк" для перерахування/зарахування коштів допомоги на поточні рахунки отримувачів допомоги.

АТ "Ощадбанк" отримані кошти на рахунок АТ "Ощадбанк" протягом трьох операційних днів перераховує на рахунки у банках, які обслуговують поточні рахунки отримувачів допомоги. Банки зараховують кошти на поточні рахунки отримувачів допомоги протягом одного операційного дня після отримання коштів допомоги, а незараховані на поточні рахунки отримувачів допомоги кошти допомоги повертають не пізніше наступного операційного дня на рахунок АТ "Ощадбанк" з обов'язковим зазначенням причин їх незарахування та номера платіжної інструкції, якою було проведено перерахування коштів.

При цьому кошти, надані в рамках експериментального проекту, підлягають використанню виключно для оплати послуг, наданих суб'єктами господарювання (п. 12 Порядку).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім'ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VIII "Про соціальні послуги" (пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Крім того, відповідно до пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Отже, кошти, надані в рамках експериментального проекту учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни для занять фізичною культурою та спортом відповідно до Порядку не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу та військовим збором згідно з пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Прикінцеві положення" Кодексу.

Разом з тим, [...] виконує функцію податкового агента в частині подання у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 10.03.2025  № 1238/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення ПрАТ [...] щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що є платником податку на додану вартість та як роботодавець буде подавати об'єднану звітність з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) вже щомісяця а не щокварталу, як було раніше.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи включати в рядок 103 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок), осіб, які отримували дохід за договорами цивільно-правового характеру?
2. Чи включаються в рядок 103 працівники, яким не здійснювалось нарахування заробітної плати у звітному періоді, зокрема, у зв'язку з:

• відпусткою без збереження заробітної плати (якщо така відпустка тривала протягом всього місяця);
• перебування протягом місяця на лікарняному, який фактично буде нарахований тільки в наступному періоді;
• відсутністю нарахованої заробітної плати (оскільки відпускні були нараховані в попередньому звітному періоді).

Відповідно до абзацу першого ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Зазначене відповідає визначенню терміна "працівник", яке наведено у частині першій ст. 1 Закону України від 12 січня 2012 року № 4312-VI "Про професійний розвиток працівників", а саме: працівник - фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації незалежно від форми власності та виду діяльності або у фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464).

Відповідно до пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, Розрахунок, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання Розрахунку (далі - Порядок затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами та доповненнями.

Порядком передбачено заповнення і подання до податкових органів Розрахунку платниками єдиного внеску, визначеними у п. п. 1, 16 частини першої ст. 4 Закону № 2464, відповідно до вимог ст. 51 Кодексу, пп. 70.16.1 п. 70.16 ст. 70 Кодексу, пп. 170.4.2 п. 170.4 ст. 170 Кодексу, пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Кодексу, пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу та п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464.

Згідно з п. 1 розділу III Порядку у рядку 103 "Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату / (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)" (далі - рядок 103) Розрахунку зазначається кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).

В Додатку Д1 до Розрахунку "Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам" (далі - Додаток Д1) відображається сума нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) персоніфіковано по кожній застрахованій особі.

Згідно з п. 1 розділу IV Порядку стосовно однієї застрахованої особи допускається декілька записів у Додатку Д1 до Розрахунку, якщо протягом одного звітного (податкового) періоду застрахованій особі були здійснені нарахування виплат за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами), за минулі (тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання якої (яких) перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду - сум середньої заробітної плати за вимушений прогул) періоди.

Отже, серед іншого в Додатку Д1 до Розрахунку зазначається інформація, зокрема, і про нараховану у звітному періоді заробітну плату працівників, з якими укладено трудові договори (контракти).

Кількість таких працівників зазначається в рядку 103 Розрахунку.

При цьому до рядка 103 Розрахунку не включаються працівники стосовно яких у Додатку Д1 до Розрахунку зазначено тільки кількість днів перебування у трудових відносинах, проте ним не здійснювалося нарахування заробітної плати у звітному періоді, зокрема, у зв'язку із:

• відпусткою без збереження заробітної плати (якщо така відпустка тривала протягом всього звітного періоду);
• перебуванням протягом всього звітного періоду на лікарняному, який фактично буде оплачений тільки в наступному звітному періоді;
• перебуванням протягом всього звітного періоду у відпустці (оскільки відпускні були нараховані в попередньому звітному періоді);
• іншими підставами, визначеними законодавством.

Враховуючи вищезазначене, у рядку 103 Розрахунку передбачено можливість заповнення загальної кількості застрахованих осіб, яким у звітному періоді нараховано виключно заробітну плату, тобто загальну кількість працівників.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.02.2025  № 795/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення (...) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомляє, що підприємство знаходиться на спрощеній системі оподаткування. В грудні місяці було нараховано та виплачено дивіденди засновникам.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

В якому розмірі потрібно утримувати військовий збір з вищезазначеної виплати?

Відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу (пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1 пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема, пасивні доходи (крім зазначених у пп. 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу) (пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Пасивні доходи - це доходи, отримані у вигляді, зокрема, дивідендів (пп. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Порядок оподаткування дивідендів передбачено п. 170.5 ст. 170 Кодексу, відповідно до пп. 170.5.1 якого податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (пп. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною пп. 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (пп. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, становить - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 4 пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (пп. 1 пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, за ставками, визначеними пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу - 5 відсотків від об'єкта оподаткування (пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Згідно з пп. 1.5 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету з доходів платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділі 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, є особи, визначені у ст. 171 Кодексу, зокрема, податкові агенти.

Враховуючи зазначене, якщо дохід у вигляді дивідендів було нараховано та виплачено юридичною особою після 01 грудня 2024 року, а саме у грудні 2024 року, то такий дохід оподатковується за ставкою військового збору 5 відсотків, оскільки відповідно до Кодексу зазначений дохід є доходом звітного періоду в якому він безпосередньо був нарахований (виплачений), а не періоду, за який він нарахований.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 10.03.2025  № 1229/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення (...) щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та в межах компетенції повідомляє наступне.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 3 відсотка. У грудні 2024 року при самоперевірці виявлено невраховані протягом 2024 року доходи та виконано донарахування єдиного податку. Донараховані податки було сплачено у січні 2025 року, також у січні 2025 року було подано відповідні уточнюючі розрахунки за виправлені попередні податкові періоди 2024 року.

Платник податків податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи необхідно юридичній особі - платнику єдиного податку третьої групи за ставкою 3 відсотка нараховувати військовий збір за ставкою 1 відсоток з донарахованих у грудні 2024 року доходів за попередні періоди 2024 року, якщо донарахований єдиний податок сплачено у січні 2025 року та уточнюючі розрахунки подано також у січні 2025 року?

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп передбачено ст. 292 Кодексу.

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу платниками військового збору є, зокрема:

платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів) (пп. 3 п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Військовий збір для платників збору, зазначених у пп. 3 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, встановлюється з 01 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2024 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" (абзац п'ятий пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у пп. 3 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, є доходи, визначені ст. 292 Кодексу (пп. 3 пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у пп. 3 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, становить - 1 відсоток від доходу, визначеного згідно зі ст. 292 Кодексу.

Платники військового збору, зазначені у пп. 3 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал (абзац другий пп. 1.11 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

При цьому платники військового збору, зазначені зазначені у пп. 3 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, відображають суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески з військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку (абзац третій пп. 1.11 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Платники збору, зазначені у пп. 3 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, за порушення правил сплати (перерахування) сум військового збору притягаються до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст. 124 Кодексу.

Враховуючи викладене, у разі якщо у грудні 2024 року юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи при проведенні самоперевірки виявлено не враховані протягом 2024 року доходи та виконано донарахування єдиного податку, а також подана уточнена податкова звітність за звітні податкові періоди 2024 року, то відсутні підстави для нарахування військового збору на донараховані суми.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.

____________

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 10.03.2025  № 1222/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Товариство) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Товариство є платіжною установою та надає платіжні послуги на підставі ліцензії Національного банку України на надання фінансових платіжних послуг.

У зв'язку із складністю розуміння оновлених форми і змісту розрахункових документів, посилаючись на Закон України від 30.06.2021 № 1591-IX "Про платіжні послуги" № 1591-IX (далі - Закон № 1591), Інструкцію про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні, затвердженою постановою Національного банку України від 25.09.2018 № 103 (далі - Інструкція № 103), та Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350, (далі - Положення № 13), Товариство звернулось до податкового органу із запитаннями щодо особливостей оформлення фіскального касового чека за операціями з приймання коштів для подальшого їх переказу (далі - чек переказу коштів, або ФКЧ-3) із урахуванням наступного:

1. Чи прийматиметься ДПС документ за платіжними операціями користувачів за формою ФКЧ-3, без зазначення повних реквізитів рахунку отримувача та/або П. І. Б. отримувача (у разі здійснення переказу з виплатою на платіжну картку/за іншим унікальним ідентифікатором отримувача) як розрахунковий?
2. Якщо оформлення ФКЧ-3 за операціями, наведеними в питанні 1, не буде прийматись як розрахунковий документ - яким чином Товариство має формувати фіскальні чеки за такими переказами, для уникнення помилок та зауважень з боку регулятора (ДПС), з урахуванням того, що оформлення платіжних інструкцій за такими операціями буде здійснено Товариством з дотриманням норм законодавства у сфері платіжних послуг та водночас платник не зазначить в платіжній інструкції повних реквізитів рахунку Отримувача?

Щодо питання 1.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265), а також прийняте на його підставі Положення № 13 є самостійними та не кореспондуються із вимогами Закону № 1591 та Інструкції № 103.

Закон № 1591 та Інструкція № 103 не регулюють та жодним чином не впливають на заповнення та відображення реквізитів чеків переказу коштів.

Вимоги Положення 13 жодним чином не обмежують діяльність Товариства як надавача платіжних послуг, оскільки не впливають на оформлення платіжних інструкцій.

Більше того, вбачається, що наведені Товариством у зверненні норми Закону № 1591 та Інструкції № 103, передбачають отримання Товариством від своїх клієнтів необхідну інформацію для можливості формування та надання їм чеків переказу коштів належної форми та змісту.

Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання 1 повідомляємо, що у чеках переказу коштів мають відображатись виключно ті реквізити та інформація, які визначені для такої форми Положенням № 13.

Щодо питання 2.

Питання 2 стосується організації господарської діяльності Товариства та як результат належить до його виключної компетенції.

ДПС є контролюючим органом та не організовує господарську діяльність суб'єктів господарювання.

Своєю чергою повідомляємо, що для уникнення помилок та зауважень з боку контролюючих органів Товариство має організувати свою роботу у спосіб, який дозволить йому формувати та надавати споживачам розрахункові документи встановленої форми та змісту.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.

____________

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 10.03.2025  № 1223/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи - підприємця (далі - Підприємець) від [...] (вх. ДПС № [...] від [...]) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення, Підприємець здійснює діяльність у сфері торгівлі на території можливих бойових дій.

Враховуючи викладене вище, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

Чи звільняється Підприємець зареєстрований у місті Харкові, який проводить діяльність із продажу товарів через мережу інтернет (які не є підакцизними товарами), та здійснює їх відправку покупцям через "Нову Пошту" та "Укрпошту" із міста Харкова, від відповідальності, за вчинені ним порушення вимог Закону № 265, зокрема від відповідальності за відсутність (незастосування) РРО/ПРРО чи непроведення розрахункових операцій через наявний у нього РРО/ПРРО (зокрема, але не виключно, за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) та/або не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій та/або невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції)?

Правові засади реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265) та нормативно-правові акти, прийняті на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб'єктів господарювання (далі - СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом II Закону № 265.

Зокрема, статтею 3 Закону № 265 встановлено обов'язок СГ проводити розрахунки, як у готівковій формі так і в безготівковій формі, на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО/ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265 передбачена статтею 17 такого Закону.

Водночас, пунктом 14 розділу II "ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону № 265 встановлено, що, з 1 жовтня 2023 року СГ звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог Закону № 265 (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:

• тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, - по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
• територіях активних бойових дій, - по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
• територіях можливих бойових дій, - по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

Дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (зі змінами), станом на дату надання відповіді Харківська територіальна громада відноситься до території можливих бойових дій.

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання в наведених у зверненні обставинах повідомляємо, що Підприємець звільняється від відповідальності за вчинені ним порушення вимог Закону № 265 (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів) при продажу товарів на території Харківської територіальної громади з 01 жовтня 2023 року по дату припинення можливості бойових дій на відповідній території.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 10.03.2025  № 1224/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи - підприємця (далі - Підприємець) від [...] (вх. ДПС № [...] від [...]) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення, Підприємець здійснює діяльність у сфері торгівлі.

Враховуючи викладене вище, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

Чи необхідно при розрахунку покупцем карткою відображати у фіскальному чеку реквізити ЕПЗ покупця, чи ні, щоб даний чек було визнано ДПС як розрахунковий документ, якщо ПРРО та банківський термінал не поєднані / не з'єднані між собою?

Правові засади реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265) та нормативно-правові акти, прийняті на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб'єктів господарювання (далі - СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом II Закону № 265.

Форми та зміст розрахункових документів встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами) (далі - Положення № 13), у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документа передає інформацію, що повинна зазначатись платниками податків у встановленому формою вигляді, у встановленому формою полі - та є реквізитами розрахункових документів.

У відповідності до визначень, наведених у Положенні № 13:

• платіжний термінал, з'єднаний з РРО/ПРРО, - це сукупність платіжного терміналу та з'єднаного з ним РРО/ПРРО за допомогою будь-яких проводових або безпроводових засобів зв'язку, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних;
• платіжний термінал, поєднаний з РРО/ПРРО, - це сукупність платіжного терміналу та поєднаного з ним в одному корпусі або в одному застосунку РРО/ПРРО, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних;
• Обов'язкові реквізити, що має містити фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1, визначені пунктом 2 розділу II Положення № 13.

Відповідно до пункту 4 розділу II Положення № 13 рядки 12 - 17 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з РРО/ПРРО.

При цьому законодавством не встановлено обов'язку з'єднувати або поєднувати платіжний термінал (POS-термінал) з РРО/ПРРО під час його застосування, при проведені розрахунків з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток), а визначається лише обов'язковість надання торгівцями можливості споживачу здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.

Звертаємо увагу, що Підприємець зобов'язаний забезпечити споживача можливостю здійснення безготівкових розрахунків за продані ним товари (надані послуги), незалежно від чисельності населення у населеному пункту, де проводиться його господарська діяльність.

Таким чином, якщо платіжний термінал не з'єднаний або не поєднаний з РРО/ПРРО, заповнення рядків 12 - 17 фіскального чека не є обов'язковим.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 06.03.2025  № 1199/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо формування податкового кредиту з ПДВ на підставі податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) згідно з рішенням суду, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II і підпунктом "в" підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, за операцією з постачання товару постачальником 19.09.2022 було складено на Товариство відповідну податкову накладну. Реєстрацію такої податкової накладної в ЄРПН було зупинено.

Податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН відповідно до рішення суду, відомості про її реєстрацію в ЄРПН було внесено 26.02.2025.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо права на включення до податкового кредиту суми ПДВ, зазначеної у податковій накладній, про яку йдеться у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Терміни реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування встановлено пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

З метою отримання податкової накладної / розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну / розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна / розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 розділу V ПКУ реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

• прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
• набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
• неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Платник податку через електронний кабінет платника податку шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (пункт 25 Порядку № 1246).

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 розділу V ПКУ.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 розділу V ПКУ перебіг строків, зазначених у пункті 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН (абзац сьомий пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Враховуючи лист Міністерства фінансів України, реєстрація податкової накладної вважається зупиненою з дати оформлення квитанції про зупинення реєстрації до, зокрема, дати набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлено, що тимчасово, у зв'язку із запровадженням правового режиму воєнного, надзвичайного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлено, що тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім окремих строків, визначених цим пунктом.

Крім того, пунктом 102.9 статті 102 глави 9 розділу II ПКУ, який діяв до 01.08.2023, було передбачено, що у зв'язку із запровадженням правового режиму воєнного, надзвичайного стану в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

У разі набрання законної сили рішенням суду, згідно з яким ДПС зобов'язано зареєструвати податкову накладну, покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у такій податковій накладній, після її реєстрації в ЄРПН:

• у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної - у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її складено, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної (з урахуванням зупинення/переривання термінів відповідно до абзацу сьомого пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, пункту 102.9 статті 102 розділу II ПКУ (в періоді його дії) та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ);
• у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН - у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання (з урахуванням зупинення/переривання термінів відповідно до абзацу сьомого пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, пункту 102.9 статті 102 розділу II ПКУ (в періоді його дії) та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

З метою формування податкового кредиту реєстрація податкової накладної вважається зупиненою з дати оформлення квитанції про зупинення її реєстрації до, зокрема, дати набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Платник податку - покупець з метою визначення податкового періоду, у якому він має право включити суми ПДВ до податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН постачальником податкової накладної, використовуючи інформацію, що міститься у електронному кабінеті платника податку, може визначити дату реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної та, відповідно, період (строк), у якому (протягом якого) має право віднести суми ПДВ до податкового кредиту.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ).

____________

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 05.03.2025  № 1178/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Податкового кодексу України (далі - Перелік), та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що зміни, внесені у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 "Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977" постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505, призводять до неоднозначного, на його думку, застосування вимог підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу.

У зв'язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію, в якій підтвердити свою позицію, а саме:

з якої дати починає застосовуватись для цілей підпункту "в" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу Перелік, що викладений у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 "Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505)?

Підпунктом 2 пункту 7 розділу I Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства" (далі - Закон № 3813) змінено критерії, визначені підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, які враховує Кабінет Міністрів України під час визначення переліку держав (територій) для цілей підпункту "в" підпункту 39.2.1.1 цього підпункту, та відповідно підпункт 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу викладено у новій редакції.

Зокрема, абзацом шостим підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу передбачено, що у разі якщо зміни до зазначеного переліку затверджуються Кабінетом Міністрів України до 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни. У разі затвердження змін до зазначеного переліку після 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня другого звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.

Втім, пунктом 1 розділу II Прикінцеві положення Закону № 3813 визначено, зокрема що, пункт 7 розділу I Закону № 3813 набирає чинності з 1 січня 2025 року.

Підпунктом 2 пункту 4 розділу II Прикінцеві положення Закону № 3813 Кабінету Міністрів України доручено забезпечити затвердження до 1 січня 2025 року переліку держав (територій) для цілей підпункту "в" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу в редакції Закону № 3813 з метою його використання з 1 січня звітного 2025 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505 внесені зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 "Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977".

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505 встановлено, що ця постанова набирає чинності з 1 січня 2025 року, але не раніше дня її опублікування.

Опубліковано постанову Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505 в Урядовому кур'єрі від 01.01.2025 № 1.

Зважаючи на зазначене, починаючи з 01.01.2025 року платник податків для цілей підпункту "в" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, підпунктів 140.5.4 та 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу та підпункту 141.4.10 пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу має використовувати Перелік, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505.

Аналогічне роз'яснення розміщене на вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням:

https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_vazhlivi_aspekti_zastosuvannia_onovlenogo_pereliku_derzhav_dlia_tsilei_transfertnogo_tsinoutvorennia-5006.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).

____________

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 07.03.2025  № 1200/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо терміну зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), та, керуючись пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, постачальники Товариства отримали рішення судів, що набрали законної сили, про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, при цьому внесення відомостей до ЄРПН про реєстрацію такої податкової накладної та/або розрахунку коригування було здійснено у наступних періодах.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо періоду, який включається у період зупинення реєстрації податкової накладної, а саме період з дати оформлення квитанції про зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до дати набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування чи дати фактичного виконання рішення суду.

Роз'яснення щодо терміну, протягом якого реєстрація в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування вважається зупиненою, надано Товариству в індивідуальній податковій консультації, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій (далі - ІПК) на попереднє звернення Товариства. В доповнення до ІПК щодо порушених у зверненні питань ДПС повідомляє.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

• прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
• набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
• неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог Порядку № 1246. Датою внесення відомостей до ЄРПН вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням (пункт 20 Порядку № 1246).

Таким чином, як зазначено в ІПК, з урахуванням листа Міністерства фінансів України, реєстрація в ЄРПН податкової накладної вважається зупиненою з дати оформлення квитанції про зупинення її реєстрації в ЄРПН до, зокрема, дати набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ).

____________

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 06.03.2025  № 1184/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення [...] (далі - Товариство) від [...] № [...] (вх. ДПС № [...] від [...]) про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє таке.

У зв'язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків Товариство звернулось до контролюючого органу з такими питаннями:

1. Чи може чек Z-звіту, за бажанням користувача реєстратора розрахункових операцій або програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО/ПРРО), окрім загального підсумку розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати додатково містити підсумок з розбивкою за засобами оплати (видом платіжного інструменту, талоном, жетоном тощо), яка відображається у фіскальних касових чеках на товари (послуги)?
2. Якщо в чеку Z-звіту, що сформований на РРО/ПРРО, буде присутня додаткова інформація, що необхідна користувачу РРО/ПРРО, та яка не передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" (далі - Постанова № 199), чи буде це вважатись порушенням чинного законодавства?
3. Якщо наявність у чеку Z-звіту, що сформований на РРО/ПРРО, додаткової інформації, що необхідна користувачу РРО/ПРРО, та яка не передбачена Постановою № 199, буде вважатись порушенням чинного законодавства, то яка відповідальність передбачена за таке порушення та якою нормою закону вона встановлена?

Щодо питань 1 та 2

Відповідно до термінів, які вживаються у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам'яті реєстратора розрахункових операцій або фіскального сервера контролюючого органу.

Відповідно до пунктів 14 та 17 розділу III Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування та пунктів 18 та 19 розділу V Вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (далі - Постанова № 199), визначено звіти, що формуються РРО та ПРРО, які повинні містити загальні реквізити та може містити додаткові дані (інформацію).

Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання 1 та 2 повідомляємо, що за умови наявності і відображення всіх загальних реквізитів, передбачених Постановою № 199, фіскальні звітні чеки можуть містити додаткову інформацію у вигляді підсумку з розбивкою за засобами оплати (видом платіжного інструменту, талоном, жетоном тощо), що відображається у фіскальних касових чеках на товари (послуги) та не буде вважатись порушенням.

Відповідь на питання 1 та 2 позбавляє необхідності надання відповіді на питання 3 звернення.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.

____________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію

____________