КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 13 березня 2013 р. № 153
Київ

Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 459 від 06.06.2018
№ 56 від 05.02.2020}

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України “Про зайнятість населення” Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що додається.

Прем'єр-міністр України

М.АЗАРОВ

Інд. 26

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 березня 2013 р. № 153

ПОРЯДОК
компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

{У тексті Порядку слова “Центральний апарат” в усіх відмінках замінено словами “Державний центр зайнятості” у відповідному відмінку; слово “Мінсоцполітики” замінено словом “Мінекономіки” згідно з Постановою КМ № 56 від 05.02.2020}

1. Цей Порядок визначає умови, механізм виплати обласними, Київським міським, міськими, районними та міськрайонними центрами зайнятості (далі - центри зайнятості) компенсації роботодавцю фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за кожну особу, працевлаштовану на нове робоче місце (далі - компенсація), за рахунок коштів державного бюджету, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд).

У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”, “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, “Про зайнятість населення”, інших актах законодавства.

{Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 459 від 06.06.2018}

2. Дія цього Порядку поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які починаючи з 2013 року:

створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;

протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати.

Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених цим пунктом, він отримує право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску за особу, працевлаштовану на нове робоче місце.

У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.

Для підтвердження фактів відсутності зменшення штатної чисельності працівників і фонду оплати праці середньооблікова кількість штатних працівників і розмір фонду оплати праці за місяць, у якому перевіряються такі факти, порівнюються із середнім значенням середньооблікової кількості штатних працівників та середнім значенням фонду оплати праці за 12 місяців, що передують місяцю перевірки показників, відповідно.

{Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 459 від 06.06.2018}

3. Дія цього Порядку не поширюється на роботодавців, які є суб’єктами господарювання, утвореними в результаті припинення іншої юридичної особи протягом 12 місяців, що передували створенню нового робочого місця, та бюджетними установами.

4. Інформація про утворення суб’єкта господарювання, зокрема в результаті припинення іншої юридичної особи, підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що надійшли до центрів зайнятості в результаті обміну інформацією.

{Пункт 4 в редакції Постанови КМ № 459 від 06.06.2018}

5. Для отримання компенсації роботодавець щомісяця протягом наступних 12 місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, подає центру зайнятості довідку про виконання роботодавцем умов компенсації частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - довідка), за формою згідно з додатком.

{Пункт 5 в редакції Постанови КМ № 459 від 06.06.2018}

6. Центр зайнятості не пізніше ніж через п’ять робочих днів з дня надходження довідки надсилає територіальному органу Держпраці звернення стосовно підтвердження зазначеної в ній інформації.

Територіальний орган Держпраці інформує у місячний строк з дня надходження звернення відповідний центр зайнятості про результати його розгляду.

Пенсійний фонд України на запит Державного центру зайнятості надає такі відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування:

{Абзац третій пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 56 від 05.02.2020}

про трудові відносини з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, за період, зазначений у запиті (дата створення нового робочого місця та дата початку трудових відносин);

про суми нарахованої заробітної плати особам, працевлаштованим на нове робоче місце, за період, зазначений у запиті, та суми нарахованого єдиного внеску.

Зазначена інформація надається Пенсійним фондом України в електронному вигляді в місячний строк з дня надходження запиту від Державного центру зайнятості.

Державний центр зайнятості передає зазначену інформацію центрам зайнятості для прийняття рішення про виплату компенсації.

{Пункт 6 в редакції Постанови КМ № 459 від 06.06.2018}

7. Центр зайнятості протягом 10 календарних днів після надходження інформації від територіального органу Держпраці та Пенсійного фонду України приймає рішення про виплату компенсації, формує заявку на потребу в коштах на виплату компенсації і подає установі, у підпорядкуванні якої він перебуває.

{Пункт 7 в редакції Постанови КМ № 459 від 06.06.2018}

8. Виплата компенсації здійснюється на підставі інформації, отриманої від територіальних органів Держпраці та Пенсійного фонду України, щомісяця протягом 12 календарних місяців після завершення аналогічного періоду з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, шляхом перерахування коштів з рахунка центру зайнятості на банківський рахунок роботодавця, зазначений у довідці.

{Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 459 від 06.06.2018}

9. Право на компенсацію зберігається за роботодавцем також у разі, коли трудовий договір з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, розірвано та укладено з іншою особою, працевлаштованою на це робоче місце, за умови, що рівень заробітної плати в одному календарному місяці становив не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску сумарно за такими трудовими договорами.

10. Державний центр зайнятості щомісяця на підставі отриманих заявок на потребу в коштах на виплату компенсації надсилає до Мінекономіки подання щодо перерахування коштів на рахунок Фонду для виплати компенсації (далі - подання) за формою, затвердженою Мінекономіки.

{Пункт 10 в редакції Постанови КМ № 459 від 06.06.2018}

11. Мінекономіки на підставі подання перераховує кошти Державному центру зайнятості на рахунок 3717 “Рахунки державних позабюджетних фондів”, відкритий в Казначействі для обслуговування коштів Фонду. Після надходження перерахованих Мінекономіки коштів на рахунок Фонду Державний центр зайнятості проводить фінансування видатків центрів зайнятості на виплату компенсації роботодавцям.

У разі відсутності бюджетних коштів у поточному році на виплату зазначеної компенсації вона виплачується в наступному бюджетному році, в якому передбачено відповідні бюджетні видатки. Залишок невиплаченої на кінець відповідного бюджетного року заявленої центрами зайнятості суми компенсації не входить до кредиторської заборгованості Фонду.

{Пункт 11 в редакції Постанови КМ № 459 від 06.06.2018}

12. Період, за який роботодавцю виплачується компенсація, обліковується у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування як період, за який сплачено єдиний внесок у повному обсязі.

13. Роботодавець відповідає за достовірність даних щодо створення нових робочих місць та працевлаштування на них осіб, які є підставою для виплати компенсації.

14. Спори з питань виплати компенсації вирішуються у судовому порядку.

ДОВІДКА
про виконання роботодавцем умов компенсації частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
____________________________________________________________
(найменування підприємства, установи, організації, прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця)
____________________________________________________________
(місцезнаходження роботодавця - юридичної особи або місце проживання роботодавця, що є фізичною особою - підприємцем)

У разі звільнення працівника або зміни зазначених даних зобов’язуюсь письмово поінформувати протягом п’яти робочих днів центр зайнятості.

_____ _________________ 20___ року

_______________________________
* Підпис скріплюється печаткою (за наявності).

{Додаток із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 56 від 05.02.2020}