Об'єктами гірничих відносин є:
• геологічна розвідка корисних копалин;
• проектування, будівництво, експлуатація, ліквідація або консервація гірничих підприємств;
• організація протиаварійного захисту гірничих підприємств;
• охорона праці, забезпечення безпеки та здоров'я людей в особливо небезпечних умовах.
Суб'єктами гірничих відносин є юридичні та фізичні особи України, іноземні юридичні та фізичні особи, особи без громадянства, які здійснюють геологічне вивчення родовищ корисних копалин, проектування, будівництво, експлуатацію, ліквідацію аварій та ліквідацію або консервацію підприємств з видобутку та переробки корисних копалин, а також проводять гірничі роботи.
Підприємства гірничодобувної промисловості можуть перебувати у різних формах власності, якщо інше не передбачено законами України.
Приватизація підприємств гірничодобувної промисловості здійснюється відповідно до законодавства про приватизацію.
Перелік гірничих підприємств, що перебувають у державній власності та не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України.
У разі приватизації підприємств гірничодобувної промисловості Кабінет Міністрів України за поданням Фонду державного майна України приймає рішення про закріплення в державній власності відповідного пакета акцій акціонерних товариств, створених на базі підприємств гірничодобувної промисловості. Не підлягає приватизації майно державних галузевих і регіональних гірничорятувальних служб, а також майно державних наукових установ із безпеки робіт гірничої промисловості.
2.
Розділ другий Закону присвячений державній політиці у сфері регулювання гірничих відносин, а саме, принципам державної політики в гірничодобувній промисловості, підтримці гірничих підприємств, нагляду у сфері гірничих відносин, повноваженням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері гірничих відносин.
3.
Розділ третій Закону висвітлює питання підготовки до проведення гірничих робіт та видобутку корисних копалин, серед яких - розташування та проектування гірничих підприємств, підготовка до їх будівництва та роботи по будівництву, реконструкція та технічне переоснащення, введення в експлуатацію гірничих підприємств.
4.
Розділ четвертий Закону присвячений основним вимогам, порядку проведення гірничих робіт, гірничошахтному устаткуванню та матеріалам, застосуванню вибухових матеріалів під час проведення гірничих робіт, експертизі проектних рішень з протиаварійного захисту, безпеки проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації гірничих підприємств, використанню та обліку відпрацьованих гірничих виробок, документам, що дають право на проведення гірничих робіт.
5.
Розділ п'ятий Закону встановлює норми щодо системи протиаварійного захисту та безпеки проведення гірничих робіт, технічних та організаційних заходів щодо запобігання аваріям і катастрофам, плану ліквідації аварій, системи оповіщення про аварії, формування аварійно-рятувальних служб, обов'язків керівника гірничого підприємства під час ліквідації аварій та рятування людей, взаємодії керівників гірничих підприємств з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями під час ліквідації аварій, забезпечення безпеки проведення гірничих робіт та охорони праці, охорони гірничого підприємства від шкідливого впливу небезпечних виробництв та стихійних явищ.
6.
Розділ шостий Закону присвячений основним екологічним вимогам у сфері проведення гірничих робіт, запобіганню шкідливому впливу гірничих робіт, заходам щодо забезпечення екологічної безпеки при проведенні гірничих робіт.
7.
Розділ сьомий Закону висвітлює питання трудових відносин працівників гірничих підприємств, обов'язків власника (керівника) гірничого підприємства, вимог до трудової дисципліни, професійної підготовки та кваліфікації працівників гірничих підприємств, обов'язків працівників гірничих підприємств, прав та соціальних гарантій працівників гірничих підприємств.
8.
Розділ восьмий Закону визначає форми припинення діяльності гірничих підприємств, порядок ліквідації або консервації гірничого підприємства, порядок надання пільг та компенсацій працівникам гірничого підприємства у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства, соціальні гарантії працівникам гірничих підприємств, що ліквідуються або консервуються.
9.
Розділ дев'ятий Закону встановлює норми щодо відповідальності за порушення гірничого законодавства, порядку відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення гірничого законодавства, особливості дисциплінарної відповідальності працівників гірничих підприємств.
Стаття 34. Основні екологічні вимоги у сфері проведення гірничих робіт
Основними екологічними вимогами у сфері проведення гірничих робіт є:
розташування виробничих підрозділів гірничого підприємства, складів корисних копалин і відвалів порід з урахуванням можливості проведення профілактичних заходів щодо запобігання їх самозайманню;
застосування екологічно безпечних гірничих технологій; впровадження передових технологій проведення гірничих робіт та очищення стічних вод і відпрацьованого повітря;
раціональне використання мінеральних відходів порідних відвалів (сховищ) для повторної переробки на основі широкого застосування новітніх технологій;
організація санітарно-захисної зони між гірничим підприємством і жилими будівлями відповідно до законодавства;
запобігання осіданню, підтопленню, заболочуванню, засоленню, висушенню та забрудненню відходами виробництва поверхні землі; запобігання несприятливому впливу водовідведення з гірничих виробок на рівень грунтових вод і поверхневі водні об'єкти;
зниження рівня викидів, скидів речовин, що забруднюють довкілля у процесі гірничого виробництва, та вжиття заходів щодо запобігання аварійним ситуаціям, пов'язаним із залповими та раптовими викидами і скидами;
своєчасне проведення рекультивації земель;
додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.
Стаття 35. Запобігання шкідливому впливу гірничих робіт
Проектами гірничих підприємств передбачаються заходи щодо запобігання шкідливому впливу гірничих робіт на життя та здоров'я населення, довкілля та природні ресурси, які здійснюються власником (керівником) гірничого підприємства відповідно до законодавства.
Під час проектування, будівництва та експлуатації гірничих підприємств і гірничих виробок здійснюються заходи, спрямовані на збереження водних об'єктів, лісових масивів та охорону водоносних горизонтів (пластів) від виснаження (забруднення). Будівництво та введення в експлуатацію гірничих підприємств, не забезпечених очисними спорудами, забороняється.
Стаття 36. Заходи щодо забезпечення екологічної безпеки при проведенні гірничих робіт
Керівник гірничого підприємства зобов'язаний попередити власників підприємств, розташованих на гірничому відводі, про час їх підробки гірничими роботами та узгодити з ними заходи щодо захисту від можливого шкідливого впливу гірничих робіт.
Керівник гірничого підприємства з потенційно небезпечним виробництвом, що розміщується на гірничому відводі або поблизу нього, в разі виникнення аварії або надзвичайної ситуації зобов'язаний негайно приступити до ліквідації її наслідків. Одночасно керівник гірничого підприємства зобов'язаний негайно повідомити про аварію та заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, власника гірничого підприємства, органи гірничого нагляду, органи охорони здоров'я, інші органи виконавчої влади, визначені законами України, та органи місцевого самоврядування.
Власник гірничого підприємства відшкодовує в порядку та розмірах, визначених законом України, шкоду, завдану гірничими роботами майну юридичних і фізичних осіб внаслідок нездійснення або здійснення ним в неповному обсязі захисних заходів через неправильно виданий гірничим підприємством прогноз можливого шкідливого впливу гірничих робіт на це майно.
Шкода, завдана майну власника гірничого підприємства у зв'язку із запобіганням чи ліквідацією аварії або надзвичайної ситуації внаслідок виникнення цієї аварії або надзвичайної ситуації на іншому підприємстві, в порядку, встановленому законом, повністю відшкодовується йому власником підприємства, на якому сталася аварія або надзвичайна ситуація.
