ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.07.2025  № 3847/ІПК/20-40-24-07-04

Головне управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС) за результатами розгляду ТОВ на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм податкового законодавства, яке надійшло в електронній формі через електронний кабінет, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі - ПКУ), з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у звернені, ТОВ має мобілізованого працівника. ТОВ має намір на період військової служби виплачувати мобілізованому працівнику добровільну щомісячну матеріальну допомогу (матеріальна підтримка).

Отже, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Як класифікувати щомісячну виплату мобілізованим працівникам для цілей оподаткування (заробітна плата чи інша виплата, що не входить до фонду оплати праці)?
2. Як оподатковуються суми щомісячних добровільних виплат мобілізованим працівникам, що проводяться роботодавцями?
3. Чи нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на щомісячну добровільну матеріальну допомогу (матеріальна підтримка) мобілізованим та увільненим від виконання трудових обов'язків працівникам?

Статтею 119 Кодексу законів про працю України (зі змінами) (далі - КЗпП) визначено, що за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зі змінами).

Щодо першого, другого та третього питань

Відповідно до пункту 7.3 статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон № 108) визначена структура заробітної плати, яка складається із основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

При цьому Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, визначено перелік видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

• доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (підпункт 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПКУ);
• інші доходи, крім зазначених у статті 165 Кодексу (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПКУ).

Об'єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, є доходи, визначені статтею 163 ПКУ (підпункт 1 підпункту 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).

Ставка військового збору становить, зокрема:

для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпункту 4 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ та підпунктом 1.4 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ.

Податковий агент, поняття якого наведено у підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПКУ, та ставку військового збору, встановлену в підпункті 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПКУ та підпункт 1.4 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (пункт 1 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення воєнного стану (частина сьома статті 7 Закону № 2464).

Згідно з частиною п'ятою статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотка до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Враховуючи викладене, у разі якщо дохід у вигляді добровільної матеріальної виплати, який виплачується юридичною особою (роботодавцем) на користь мобілізованих (увільнених від трудових обов'язків) працівників, включається до заробітної плати, то такий дохід є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором та базою нарахування єдиного внеску.

Разом з тим, якщо зазначені виплати не включаються до заробітної плати вказаних категорій працівників, то дохід у вигляді таких виплат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід з відповідним оподаткуванням. При цьому такий дохід не є базою нарахування єдиного внеску.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (далі - Положення), основними завданнями Державної податкової служби України (далі - ДПС) є, зокрема, реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контроль за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС (абзац четвертий пункту 4 Положення).

Крім того, відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, зі змінами, Міністерство економіки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, трудових відносин.

Таким чином, з питання віднесення до заробітної плати мобілізованих (увільнених від трудових обов'язків) працівників, доходу у вигляді добровільної матеріальної виплати, доцільно звернутись до Міністерства економіки України.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.

____________