МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 9 червня 2004 року N 274

Про порядок погодження в Мінпромполітики України питань, пов'язаних з відчуженням основних засобів підприємств та з інших питань

Із змінами і доповненнями, внесеними
 наказами Міністерства промислової політики України
 від 15 червня 2007 року N 341,
 від 25 квітня 2008 року N 255

З метою забезпечення в Міністерстві єдиного системного підходу до порядку підготовки та розгляду матеріалів щодо реалізації, ліквідації, передачі, консервації, оренди, передачі під заставу державного майна, що знаходиться в управлінні суб'єктів господарювання, які діють на основі державної власності, а також суб'єктів, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів, наказую:

1. Затвердити наступні порядки отримання дозволів (погоджень) відчуження, консервації, передачі майна під заставу, списання витрат по об'єктах незавершеного капітального будівництва, що ліквідуються, визначення виробничих потужностей:

1.1. Підпункт 1.1 пункту 1 втратив чинність

(згідно з наказом Міністерства промислової
 політики України від 15.06.2007 р. N 341)

1.2. Про особливості реалізації основних засобів, що вміщують дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння.

1.3. Про порядок отримання підприємствами і організаціями дозволу Мінпромполітики України на заставу державного майна.

1.4. Про підготовку та розгляд матеріалів підприємств і організацій щодо консервації основних засобів підприємств.

1.5. Про порядок визначення виробничих потужностей діючих підприємств, виробництв і цехів, їх збільшення, зменшення (вибуття).

1.6. Про порядок списання витрат по об'єктах незавершеного капітального будівництва, що ліквідуються.

1.7. Підпункт 1.7 пункту 1 втратив чинність

(згідно з наказом Міністерства промислової
 політики України від 25.04.2008 р. N 255)

2. Керівникам підприємств, організацій і установ, що діють на основі державної власності, а також суб'єктів, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на їх господарську діяльність, керівникам галузевих, функціональних управлінь та відповідальним працівникам Міністерства взяти до керівництва та забезпечити виконання вимог порядків, визначених в п. 1. цього наказу.

3. Методологічне супроводження затверджених порядків покласти на заступника директора департаменту фінансово-економічного забезпечення промисловості - начальника управління методології бухгалтерського обліку та звітності (Шклярука М. М.).

4. Дія цього наказу розповсюджується на суб'єкти господарювання, що діють на основі державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Мангула А. І.

Т. в. о. Міністра 

А. І. Мангул 

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Мінпромполітики України
від 9 червня 2004 р. N 274 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Мінпромполітики України про порядок отримання згоди Міністерства промислової політики України на відчуження, ліквідацію, передачу основних засобів 

Методичні рекомендації втратили чинність
(згідно з наказом Міністерства промислової політики України
 від 15 червня 2007 року N 341)

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Мінпромполітики України
від 9 червня 2004 р. N 274 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Мінпромполітики України про особливості відчуження основних засобів, що вміщують дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння

1.1. Ці методичні рекомендації розроблені у відповідності з Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18.11.97 року за N 637/97-ВР, Інструкцією про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затвердженою наказом Мінфіну від 06.04.98 року за N 84, та постанови КМУ N 383 від 15.03.99 року "Питання переробки брухту та відходів, що містять дорогоцінні метали".

1.2. Для суб'єктів господарювання, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів (підприємств), є обов'язковим виконанням вимог даних методичних рекомендацій.

1.3. Відповідальність за стан обліку, зберігання, витрачання дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння на підприємстві покладається на його керівника; за стан методології обліку та звітності - на головного бухгалтера.

1.4. Порядок одержання, витрачання, обліку, збереження та транспортування дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння розповсюджується на всі форми виробничої та господарської діяльності (основної та допоміжної):

- використання в технологічних процесах як матеріалів, або як елементів технологічної оснастки, устаткування та пристроїв (як стандартного так і нестандартного виготовлення);

- використання основних засобів, обчислювальної техніки, пристроїв, і т. д. (в т. ч. і спеціальних) із вмістом (в окремих вузлах, деталях та інструментах) дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння.

Вищезазначений порядок враховує постанову Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1993 року N 863 "Про вдосконалення обліку та використання відходів і лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння".

1.5. Переоцінка дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння здійснюється у відповідності із Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими наказами Міністерства фінансів України на виконання Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV із змінами і доповненнями.

1.6. Відчуження (реалізацію, ліквідацію, передачу) засобів виробництва, що вміщують дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, проводити згідно з Положенням про порядок відчуження засобів виробництва, що є державною власністю, затвердженим наказом Фонду державного майна України N 604 від 29.03.2004 р., затвердженого в Мін'юсті України 13.04.2004 р. N 471/9070, з урахуванням Інструкції Міністерства фінансів від 06.04.98 р. N 84 про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

1.6.1. Реалізація (продаж) основних засобів, які містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння в межах одного міністерства, вирішується в Мінпромполітики України за умови, якщо підприємство, яке реалізує, та підприємство, яке придбає такі основні засоби, в подальшому здійснюють належний облік і звітність перед органами статистики та Мінфіну у відповідності з вимогами діючих нормативних актів України та цих Методичних рекомендацій.

1.6.2. Щодо реалізації (продажу) або передачі основних засобів, що містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, підприємствам, що підпорядковані іншим міністерствам та відомствам, то для вирішення цих питань Мінпромполітики України направляє до Головного управління дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння Міністерства фінансів України:

- лист Мінпромполітики України з прикладанням листа підпорядкованого підприємства, що продає чи передає основні засоби, з обґрунтуванням здійснюваних операцій за підписами керівника та головного бухгалтера;

- лист міністерства, відомства, що придбає зазначені засоби, з прикладенням листа підпорядкованого підприємства з поясненням мети здійснюваних операцій, та чи володіють вони методикою обліку дорогоцінних металів і за підписами керівника і головного бухгалтера;

- до листів додається "Акт стану основних засобів, що підлягають реалізації (передачі), в якому вказується: NN, найменування основних засобів, кількість, заводський N рік випуску, рік вводу в експлуатацію, початкова вартість, залишкова вартість, ринкова вартість, наявність дорогоцінних металів, причина реалізації.

"Акт..." підписується членами комісії підприємства (серед членів комісії обов'язково - головний бухгалтер), затверджується керівником підприємства та скріплюється печаткою підприємства. На "Акті..." проставляється, додатком до якого листа відноситься цей "Акт...". До Мінфіну України за погодженням звертається Мінпромполітики України. Після отримання відповіді приймається рішення Мінпромполітики України.

1.6.3. Реалізація (продаж) основних засобів, що вміщують дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, дозволяється по ринковій вартості таких основних засобів за ціною, що склалася на біржі (аукціоні). При цьому необхідно обов'язково враховувати, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.93 N 863 при реалізації основних засобів, що вміщують дорогоцінні метали, необхідно здійснювати перерахунок їх вартості за відпускними цінами на ці метали на день їх реалізації.

1.6.4. Передача основних засобів підприємства, організації можлива тільки згідно з Положенням про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 29.03.2004 р. N 604.

1.6.5. При списанні засобів, що вміщують дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, вилучення, оприбуткування - облік та здача у вигляді відходів та лому здійснюється у відповідності до Інструкції про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затвердженої наказом Мінфіна України N 84 від 06.04.98 р.

1.7. Збитки, завдані підприємству, установі, організації працівниками, які виконують операції, пов'язані із закупівлею, продажем, обміном, перевезенням, доставкою, пересиланням, зберіганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням в процесі виробництва дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, основних засобів (устаткування, пристроїв), відходів та брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, і які є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), нестачі або наднормативних їх витратах (крім витрат, що сталися у зв'язку з непередбаченими порушеннями технологічного процесу), якщо вони допущені внаслідок недбалості у роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій, визначаються згідно Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" N 217/95-ВР від 06.06.95 р.

1.8. Необхідно враховувати, що у всіх вищезазначених випадках, Мінпромполітики України є фондотримачем дорогоцінних металів. Підприємство обов'язково не менше двох разів на рік зобов'язане проводити інвентаризацію дорогоцінних металів, а також обладнання, приладів і комплектуючих виробів, які їх містять, та звітувати перед Мінпромполітики України.

1.9. Слід зазначити, що Мінфін України згідно з Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" N 637/97-ВР від 18.11.97 р. здійснює контроль за обігом дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підприємствах (установах, організаціях) усіх форм власності, спільно з Національним банком України та Державною скарбницею формує Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.

1.10. Основні положення, якими сьогодні регулюються правові основи державного контролю за видобутком, виробництвом, обігом, обліком і зберіганням дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, виконанням операцій з зазначеними цінностями, визначені Декретом Кабінету Міністрів України від 17.05.93 р. N 53-93 "Про державний пробірний нагляд", Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18.11.97 року N 637/97-ВР, Інструкцією про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затвердженою наказом Мінфіну України N 84 від 06.04.98 року, та постанови Кабінету Міністрів України N 383 від 15.03.99 р. "Питання переробки брухту та відходів, що містять дорогоцінні метали".

1.11. При зміні форм власності (приватизації, корпоратизації і т. д.) всі підприємства (організації, установи) зобов'язані забезпечити виконання вимог Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою кабінету Міністрів України від 15.08.96 р. N 961, якою встановлено порядок щодо особливостей приватизації майна підприємств, що мають на балансі дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, Інструкцією Міністерства фінансів України від 06.04.98 р. N 84 про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та Положення про порядок оцінки вартості дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння під час приватизації.

1.12. Питання переробки брухту та відходів, що містять дорогоцінні метали, визначені постановою КМУ N 383 від 15.03.99 року, згідно якої:

- отримання золота і срібла з виготовленням стандартизованих злитків здійснюється державним підприємством "Дніпро-ВДМ" (м. Дніпропетровськ);

- отримання платини та металів платинової групи здійснює "Придніпровський завод кольорових металів", (м. Дніпропетровськ);

- отримання срібла з відходів нікофоторентгеноматеріалів здійснюється виробничим об'єднанням "Свема" (м. Шостка);

- отримання дорогоцінних металів з токсичного брухту і відходів, що містять менш як 0,03 відсотка дорогоцінних металів, здійснюється Донецьким державним інститутом кольорових металів, які мають необхідні технології і виробничу базу.

Відповідальність за виконанням цих вимог покладається на керівника підприємства, начальника управління структурної перебудови та реформування власності, начальників галузевих управлінь Мінпромполітики України, представника Мінпромполітики України в спостережних радах у відповідності з Указом Президента України "Про забезпечення управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності у процесі його приватизації" N 459/95 від 19.06.95 р. та уповноважених осіб Мінпромполітики України по управлінню акціями підприємств недержавної форми власності на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку управління акціями, паями, частками господарських товариств, які перебувають у загальнодержавній власності" від 28.12.95 р. N 1056.

Заступник начальника
управління - начальник відділу методології бухгалтерського
обліку, звітності 

 
Л. Г. Суботовська 

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Мінпромполітики України
від 9 червня 2004 р. N 274 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
про порядок надання Мінпромполітики України дозволу на заставу державного майна

1. Загальні питання

1.1. Ці методичні рекомендації розроблені відповідно до Закону України "Про заставу" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р.), Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про заставу" від 21.10.97 р., враховуючи наказ ФДМУ від 06.02.2001 р. N 163 "Про погодження органами приватизації умов договорів застави майна" та методичні рекомендації щодо укладення договорів застави Мін'юсту України за N 337/46 від 16.01.2001 р.

1.2. Застава являє собою додаткові заходи майнового впливу на винну сторону. Заставою може бути забезпечена вимога, що випливає з договору позики, купівлі-продажу, оренди тощо. Предметом застави можуть бути земельні ділянки, нерухоме майно (будівлі, споруди, підприємство або його структурні підрозділи та ін.), товари в обороті або у переробці, рухоме майно, майнові права (права на вимоги за зобов'язаннями, в яких заставодавець виступає кредитором), цінні папери (акції, облігації підприємств, векселі, інвестиційні сертифікати, приватизаційні папери та ін.); предметом застави може бути майно, що знаходиться у спільній власності (за згодою всіх учасників).

1.3. Предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, майнові комплекси державних підприємств, та їх структурні підрозділи, що знаходяться у процесі корпоратизації, національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності, а також вимоги, які мають особистий характер.

1.4. Дія цих Методичних рекомендацій поширюється на суб'єкти господарювання, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів (підприємств).

1.5. Для отримання згоди на заставу майна підприємства звертаються до Мінпромполітики України листом на ім'я першого заступника Міністра, лист обов'язково реєструється в канцелярії Міністерства і направляється на розгляд заступнику Міністра за напрямком.

За дорученням заступника Міністра за напрямком відповідне галузеве управління ретельно вивчає подані матеріали щодо можливих наслідків застави майна і готує відповідний проект листа-відповіді підприємству.

Згода Міністерства на заставу майна надається листом-згодою на відчуження, списання, передачу майна з візуванням листа підприємству керівником галузевого департаменту, керівником галузевого управління, керівником департаменту фінансово-економічного забезпечення галузей промисловості, керівником управління методології бухгалтерського обліку і звітності, керівником юридичного управління, заступником Міністра за напрямком і підписується (затверджується) першим заступником Міністра.

Оформлений документ (лист-згода, затверджене рішення) реєструється в канцелярії. Лист-звернення підприємства з додатками і копія листа-відповіді підприємству залишаються в канцелярії, оригінал листа-відповіді (згоди на заставу майна) надається під розпис спеціалісту підприємства або відправляється підприємству поштовою кореспонденцією.

2. Порядок отримання дозволу на заставу майна

2.1. Для отримання згоди на заставу майна підприємства зобов'язані подати Мінпромполітики України, його галузевим управлінням через канцелярію Міністерства такі документи:

2.1.1. Лист-звернення від підприємства, яке укладає договір про заставу (за підписом керівника та головного бухгалтера підприємства).

2.1.2. Рішення відповідного органу на виділення кредиту згідно з п. 4 статті 12 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств".

2.1.3. Копію кредитної угоди N ___ від "___" ____________ ____ року між Заставодавцем і Заставодержателем.

2.1.4. Довідку відповідного органу державної влади про те, що предмет застави не занесено у Державний реєстр національного культурного надбання.

2.1.5. Протокол рішення спільного засідання керівництва та повноважених представників трудового колективу або комісії по приватизації (спостережної ради для акціонерних товариств), або рішення представника органу приватизації, уповноваженого управляти часткою державного майна (якщо в спостережній раді такий представник відсутній), про можливість забезпечення позики заставою.

2.1.6. Копії установчих документів.

2.1.7. Перелік майна, яке віддається під заставу, що містить:

- опис майна відповідно до додатка 1 зразкового договору застави (додаток до цих Методичних рекомендацій);

- звіт про експертну оцінку або письмове обґрунтування ринкової вартості майна, яке віддається під заставу.

2.1.8. Довідку про те, що майно, яке віддається під заставу, входить до статутного фонду підприємства, та права власності Заставодавця на заставлене майно (свідоцтво видане нотаріальною конторою, бюро технічної експертизи, договір купівлі-продажу майна та інші документи).

2.1.9. Довідку нотаріальної контори або іншого органу про те, що предмет застави не знаходиться під арештом.

2.1.10. Виписку з книги застав про застави, що забезпечують непогашені кредитні договори.

2.1.11. Фінансову звітність за станом на останню звітну дату.

2.1.12. Перелік дебіторської та кредиторської заборгованостей з зазначенням назви підприємства, установи, організації дебітора-кредитора, сум і строків виникнення та термін погашення.

2.1.13. Бізнес-план, якщо він забезпечується кредитом (іншим зобов'язанням), що отримується на термін більший ніж півроку, або фінансово-економічне обґрунтування в разі отримання кредиту (іншого зобов'язання) на менший термін. Ці документи повинні містити такі обов'язкові розділи:

- обґрунтування необхідності отримання кредиту;

- цільове призначення кредиту, шляхи його використання та строки повернення;

- джерела погашення кредиту та заходи для його погашення у вказані в кредитному договорі строки.

2.1.14. Договори, що забезпечуються заставою.

2.1.15. Проект договору застави складений з урахуванням вимог, визначених у зразковому договорі застави (відповідно до Методичних рекомендацій Мін'юсту України N 337/46 від 16.01.2001 р.).

2.1.16. Перелік може включати й інші документи.

2.2. На підставі отриманих документів в Мінпромполітики України приймається рішення стосовно надання дозволу на заставу майна шляхом погодження проекту дозволу про заставу майна відповідно до п. 1.4 цих Методичних рекомендацій. Підприємству-заставнику повертається погоджений екземпляр дозволу на заставу чи надається обґрунтована відмова.

2.3. Якщо для розгляду на засіданні кредитної ради потенційного кредитора потрібен висновок Мінпромполітики України щодо можливості забезпечення підприємством своїх зобов'язань майном під заставу, то такий висновок надається на підставі документів, вказаних у пункті 2.1 цих Методичних рекомендацій. У такому разі потенційний кредитор має бути повідомлений про те, що остаточне погодження проекту договору застави буде здійснено Мінпромполітики України тільки після прийняття позитивного рішення щодо кредитування.

2.4. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, транспортні засоби, космічні об'єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна, договору застави транспортних засобів та космічних об'єктів - за місцем реєстрації цих засобів та об'єктів.

Предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.

2.5. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та у порядку, передбачених Законом.

Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця у державному реєстрі застав рухомого майна (далі - Державний реєстр), ведення якого покладається на держателя Державного реєстру застав рухомого майна у відповідності до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про заставу" від 21.10.97.

2.6. Заставодавець веде реєстрацію застав в Книзі запису застав, на яку поширюються вимоги про застосування бланків суворої звітності, вищезазначеного пункту 2.1.7 та чинного законодавства.

3. Надання дозволу на заставу майна щодо договорів, що укладаються для забезпечення кредитів, які надаються під гарантії Уряду

3.1. Надання дозволу на заставу майна, що укладаються для забезпечення кредитів, які надаються під гарантії, або інші зобов'язання Уряду, здійснюється виключно центральним апаратом Мінпромполітики України.

3.2. Для отримання відповідного дозволу потенційні заставники мають подати до Міністерства документи згідно з переліком, визначеним у п. 2.1 цих Методичних рекомендацій.

3.3. Для забезпечення зобов'язань Уряду майно під заставу передається за ринковою вартістю, визначеною шляхом проведення експертної оцінки, але не нижче залишкової вартості з урахуванням індексу інфляції і податку на додану вартість. Звіт про експертну оцінку подається до Мінпромполітики України разом з іншими документами для прийняття рішення щодо можливості здійснення застави.

У відповідності до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.95 N 655 установлюється, що вартість предметів застави повинна покривати суму основного боргу та відсотків за користування іноземним кредитом, витрати на його обслуговування і страхування, а також на здійснення забезпечення заставою вимог.

Оцінка вартості майна, що є предметом застави, здійснюється незалежним експертом, що має ліцензію та зареєстрований у Фонді державного майна України, а вартості майнових прав та цінних паперів за участю Міністерства фінансів України.

3.4. Остаточне погодження договорів застави майна здійснюється Мінпромполітики України після прийняття Валютно-кредитною радою Кабінету Міністрів України позитивного рішення про надання гарантій або інших зобов'язань Уряду України іноземним кредиторам.

На підставі отриманих документів в Мінпромполітики України приймається рішення стосовно можливості передачі у заставу майна потенційним заставником.

Після отримання повного пакету документів підприємство-заставник має бути повідомлене про прийняте рішення.

3.5. Відповідно до прийнятого рішення Мінпромполітики України подає до Міністерства економіки України та банку-агента свої висновки про можливість застави майна позичальника на необхідну суму.

3.6. Договір застави майна підписується сторонами тільки при наявності погодження Мінпромполітики України відповідно до цих Методичних рекомендацій (п. 1.4).

Заступник начальника
управління - начальник відділу методології бухгалтерського
обліку, звітності 

 Л. Г. Суботовська 

Додаток N 1
до Методичних рекомендацій про порядок надання Мінпромполітики України дозволу на заставу державного майна 

ДОГОВІР НА ЗАСТАВУ МАЙНА N ___

___________________________ банк України (далі - Заставодержатель).

1. В особі ______________________________________________________
                                                  (прізвище та ім'я, по батькові)
місцезнаходження ______________________________________________

діючого на підставі __________ з однієї сторони та (далі - Заставодавець).

В особі ________________________________________________________
                                                   (прізвище та ім'я, по батькові)
місцезнаходження ______________________________________________ 
діючого на підставі ________________ з другої сторони, уклали цей Договір про наступне:

1. Предмет договору:

1.1. Заставодавець передає майно, що вказане в додатку N 1 до даного Договору, розташоване за адресою _________________________, що знаходиться в його власності (користуванні), під заставу Заставодержателю як забезпечення повернення позики та процентів за її користування, що отримана в ________ за кредитним договором N ____ від ______ на суму _________________________ (цифрами та прописом).

1.2. Вартість майна, що передається під заставу, встановлюється за домовленістю Сторін, але не нижче вартості, визначеної за Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації.

1.3. Вартість майна, що передається під заставу, становить __________ (цифрами та прописом), згідно з додатком N 1 до цього Договору.

2. Строк дії договору визначається повним виконанням зобов'язань за кредитним договором N ______ від ____________.

3. Суть забезпеченою заставою вимоги. Заставодавець засвідчує, що на момент укладання договору застави:

3.1. На підставах, передбачених законодавством України, Заставодавець має право відчужувати майно, що передається під заставу.

3.2. На майно, що передається під заставу, може бути звернено стягнення, а до Заставодавця не можуть бути пред'явлені майнові позови, пов'язані з вилученням майна, на підставах, передбачених чинним законодавством України.

3.3. Майно, що передається під заставу, не підлягає вилученню і вільне від зобов'язань, крім тих, що передбачені Договором.

3.4. Майно не занесене і не підлягає занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання.

3.5. Також будь-які інші умови, відносно яких за заявкою однієї із сторін повинна бути досягнута угода, серед них, а саме:

4. На строк дії Договору майно залишається у володінні (користуванні) Заставодавця.

5. Заставодержатель має право:

5.1. Без будь-яких обмежень з боку Заставодавця перевіряти документально та фактично наявність, розмір, стан та умови зберігання майна.

5.2. Вимагати проведення поточного ремонту та капітального ремонту у встановлені відповідними нормативними актами строки.

5.3. Вимагати від Заставодавця вжиття заходів, необхідних для збереження майна.

5.4. Вимагати від Заставодавця надання без будь-яких обмежень Книги запису застав (надалі - Книга) для ознайомлення, а також постійного сповіщення про всі зроблені записи у Книзі з наданням їх виписок Заставодержателю не пізніше наступного дня після виготовлення кожного нового запису.

5.5. У випадку непогашення Заставодавцем у визначені у кредитному Договорі своєї заборгованості погашати її шляхом звернення стягнення на майно предмет застави, способом і в порядку, визначеними Законом України "Про заставу".

5.6. В разі втрати майна вимагати від Заставодавця відновлення майна або заміни його іншим майном такої ж вартості, а якщо це не зроблено - дострокового виконання зобов'язання, що випливає з цього Договору.

6. Заставодавець має право:

6.1. Віддавати майно під заставу, в оренду, реалізувати його з переведенням на набувача боргу, передбаченого кредитним договором N ___ від "___" ____________ ____, лише при наявності письмової згоди Заставодержателя.

6.2. Володіти і користуватися майном згідно з його призначенням.

7. Заставодавець зобов'язаний:

7.1. Вжити заходів, необхідних для збереження майна, включаючи проведення, в разі необхідності, поточного ремонту, а також капітального ремонту.

7.2. На період фактичної дії Договору страхувати за свій рахунок предмет застави у повному обсязі на користь Заставодержателя.

8. Реалізація заставленого майна:

8.1. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться у порядку, визначеному Законом України "Про заставу".

8.2. Початкова ціна на майно, що реалізується в разі звернення стягнення, має бути не нижче вартості, визначеної цим Договором, або в разі виникнення умов, передбачених у п. 11.1 цього Договору, не нижче вартості, визначеної відповідно до названого пункту.

У випадку, коли вартість майна після переоцінки (відповідно до п. 11.1) буде нижчої вартості, визначеної цим Договором, початковою ціною є вартість, зазначена в даному Договорі.

9. Ризик випадкової загибелі майна або його випадкового зіпсування несе Заставодавець.

10. У разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, передбачених цим Договором, винна Сторона відшкодовує іншій Стороні всі завдані у зв'язку з цим збитки.

11. Додаткові умови:

11.1. У випадку, якщо за період дії цього Договору до моменту звернення стягнення проводились індексації вартості цього майна, то перед проведенням реалізації предмета застави повинна бути проведена його переоцінка з урахуванням вищезазначених індексацій.

11.2. В разі, якщо аукціон (публічні торги) оголошено таким, що не відбувся, майно Заставодержателю не передається. Подальша реалізації заставленого майно відбувається згідно з встановленим порядком.

11.3. Договір набуває чинності з моменту нотаріального посвідчення Договору.

11.4. Доповнення договору та зміна окремих його положень здійснюється за письмово оформленою згодою Сторін на умовах обов'язкового погодження з Мінпромполітики та Фондом державного майна України.

11.5. Зв'язок між Сторонами здійснюється у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів або телеграм.

11.6. З усіх питань, що не врегульовані Договором, Сторони мають керуватися чинним законодавством України.

12. Договір складається в __ екземплярах, що мають однакову юридичну силу:

- Заставодержателю - 1 примірник;

- Заставодавцю - 1 примірник;

- Мінпромполітики - 1 примірник (та при необхідності один примірник договору ФДМУ);

- Нотаріальній конторі - _____.

ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ ТА РЕКВІЗИТИ СТОРІН:

"Затверджується"
Перший заступник Державного секретаря
Додаток N 1
до договору застави N ___ від ____________ 

ПЕРЕЛІК МАЙНА __________________
                                          (назва заставодавця)
яке передається під заставу

Найменування та опис майна (колонка 2) повинно містити в собі короткі відомості про це майно:

відносно структурних підрозділів - потужність по випуску продукції та загальна площа;

відносно будівель та споруд - загальна площа.

Колонка 3 повинна містити балансову вартість майна після індексації за станом на останню звітну дату.

Перелік майна підписується керівником підприємства та головним бухгалтером та скріплюється печаткою підприємства.

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Мінпромполітики України
від 9 червня 2004 р. N 274 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Мінпромполітики України про підготовку та розгляд матеріалів стосовно консервації основних засобів підприємств Мінпромполітики України

1. Вступ

1.1. З метою забезпечення ефективного використання і збереження майна, що є у загальнодержавний власності, відповідно до статті 116 Конституції України та норм чинного законодавства, а саме: Господарського кодексу України, Закону України "Про підприємства в Україні", "Про власність", на виконання Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" від 15.12.92 N 8-92, постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.97 N 1183 "Про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств", робіт з реалізації положень Концепції державної промислової політики України (п. 27), та у відповідності з Положенням про Міністерство промислової політики України розроблені ці методичні рекомендації.

1.2. Дія цих методичних рекомендацій поширюється на державні підприємства і організації, підприємства і організації засновані на державній формі власності, де є частина державного майна, і які входять до сфери управління Мінпромполітики України, а також на концерни, компанії, об'єднання, які знаходяться в сфері управління Мінпромполітики України і їх діяльність впливає на:

- формування промислової політики України;

- збереження та розвиток наукового і виробничого потенціалу Мінпромполітики України;

- унікальні технології та устаткування, що мають пріоритетне значення як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку;

- та які постійно звітують Міністерству в обсязі звітності та вимог Мінекономіки, Мінфіну, Держкомстату України.

Відкриті та закриті акціонерні товариства, об'єднання, підприємства та колективи інших форм власності, які знаходяться в сфері діяльності Мінпромполітики, можуть також використовувати дані методичні рекомендації щодо консервації основних засобів.

1.3. Для отримання рішення на консервацію основних засобів майна підприємства звертаються до Мінпромполітики України листом на ім'я першого заступника Міністра за напрямком, лист обов'язково реєструється в канцелярії Міністерства і направляється на розгляд заступнику Міністра за напрямком.

За дорученням заступника Міністра за напрямком відповідне галузеве управління ретельно вивчає подані матеріали щодо можливих наслідків, готує відповідний проект рішення підприємству.

Рішення Міністерства щодо консервації основних засобів майна надається листом-згодою на відчуження, списання, передачу майна з візуванням листа підприємству керівником галузевого департаменту, керівником галузевого управління, керівником департаменту фінансово-економічного забезпечення галузей промисловості, керівником управління методології бухгалтерського обліку і звітності, керівником юридичного управління, заступником Міністра і підписується (затверджується) першим заступником Міністра за напрямком.

Оформлений документ (лист-згода, затверджене рішення) реєструється в канцелярії. Лист-звертання підприємства з додатками і копія листа-відповіді підприємству залишаються в канцелярії, оригінал листа-відповіді (щодо згоди на відчуження, списання, передачу майна) надається під розпис спеціаліста підприємства або відправляється підприємству поштовою кореспонденцією.

2. Загальні положення

2.1. Вивід з виробничого процесу та консервація основних виробничих засобів підприємства здійснюється у тому разі, якщо за техніко-економічним обґрунтуванням подальше використання їх у виробництві визнано тимчасово недоцільним.

2.2. Консервацію таких основних засобів проводити відповідно до Положення про порядок консервації основних виробничих засобів підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.97 N 1183.

Положення встановлює єдиний порядок підготовки до консервації, проведення консервації та розконсервації основних засобів підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, підприємств державної власності та заснованих на державній власності, а також підприємств усіх форм власності.

2.3. Консервація основних засобів підприємств - це комплекс заходів, які спрямовані на довгострокове (більше одного року, але не більше як три роки) зберігання основних засобів за умов падіння обсягу виробництва, у разі тимчасового припинення (скорочення) виробничої та іншої господарської діяльності, зниження (нижче 0,25) коефіцієнту використання основних засобів, нераціонального використання енергомістких технологічних процесів (виробництв, об'єктів) тощо, але з можливістю подальшого відновлення функціонування основних засобів.

2.4. Джерелами фінансування витрат на консервацію основних засобів підприємств та їх розконсервацію можуть бути:

2.4.1. власні кошти підприємств;

2.4.2. кошти власників підприємств, або інших юридичних осіб;

2.4.3. кредити;

2.4.4. кошти, передбачені для зазначених цілей у державному та місцевих бюджетах;

2.4.5. суми амортизаційних відрахувань, які нараховуються на основні фонди другої та третьої групи.

2.5. Консервація, утримання та розконсервація основних засобів підприємств здійснюється згідно з проектом консервації, який повинен бути затверджений Міністерством промислової політики України до підприємств, що відносяться до сфери управління Міністерства.

2.6. Підставою для консервації та розконсервації основних засобів підприємств є:

2.6.1. рішення Кабінету Міністрів України за погодженням з Мінпромполітики України - для підприємств, заснованих на державній власності;

2.6.2. рішення платника податку, погоджене комісіями, утвореними в Мінпромполітики України наказом по Міністерству та затверджене Міністерством.

2.7. Консервація виробничих потужностей, що впливають на виконання оборонного замовлення чи мобілізаційного завдання, здійснюється за погодженням з відповідними підрозділами підприємства та Мінпромполітики України.

2.8. При консервації основні засоби приводяться у стан, що забезпечує безпеку населення, охорону навколишнього середовища, будівель та споруд, а також збереження технологічного обладнання.

2.9. Питання щодо зміни форми власності та підпорядкування законсервованих засобів вирішується тільки з дозволу Мінпромполітики України згідно чинного законодавства у відповідності з Положенням про порядок передачі державного майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 р. N 1482, Положенням про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 29.03.2004 р. N 604.

2.10. Облік законсервованих основних засобів та звітність про їх наявність на підприємстві ведеться у відповідності з Положенням (стандартом) N 7, затвердженим наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. N 92, та ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.97 р. N 283/97-ВР із змінами і доповненнями.

2.11. Використання законсервованих основних засобів протягом установленого терміну консервації забороняється.

Дострокова їх розконсервація з метою провадження господарської діяльності або передача іншим суб'єктам господарської діяльності на договірних умовах, або їх відчуження здійснюється на підставі рішень тих органів, що визначені в п. 2.6 цих Методичних рекомендацій.

3. Порядок підготовки матеріалів до консервації основних засобів підприємств

3.1. Для підготовки обґрунтованих матеріалів щодо тимчасового виведення з виробничого процесу та консервації основних засобів наказом по підприємству створюється комісія на чолі з керівником підприємства (головного виконавчого органу), яка розглядає питання:

а) Доцільність та обґрунтування консервації основних засобів.

б) Порядок виводу з виробничого процесу та тимчасової консервації основних засобів, які тривалий час не використовуються у виробництві.

в) Створення економічно обґрунтованого оптимального технологічного резерву.

г) Зменшення нормативних відсотків амортизаційних відрахувань.

д) Тимчасове ненарахування амортизаційних відрахувань на ті основні засоби, що є у складі законсервованих виробничих потужностей.

На підприємстві рішення про тимчасове виведення основних засобів з виробничого процесу та їх консервацію виноситься цією комісією і складається Акт про тимчасове виведення основних засобів з виробничого процесу та їх консервацію (за формою, додаток N 1). На засіданні комісії перш за все розглядається техніко-економічне обґрунтування консервації основних засобів.

3.2. Техніко-економічне обґрунтування необхідності проведення консервації основних засобів підприємств включає:

3.2.1. найменування та місцезнаходження підприємства;

3.2.2. орган, уповноважений управляти майном (для підприємств, заснованих на державній формі власності), найменування власника (для інших підприємств);

3.2.3. акт технічного стану основних засобів на момент їх консервації;

3.2.4. дані про облік основних засобів підприємств з розподілом за групами:

N по порядку, найменування, кількість, інвентарний N, рік випуску, рік вводу в експлуатацію, заводський номер, початкова вартість, залишкова вартість, амортизаційні відрахування (за місяць, за рік), знос основних засобів, коефіцієнт використання, термін консервації.

Вищезазначені дані про облік основних засобів вносять в Перелік устаткування, що підлягає консервації у зв'язку з виробничою необхідністю за формою згідно з додатком N 2. Перелік підписує керівник та головний бухгалтер підприємства, погоджується начальником галузевого управління, затверджується заступником Міністра за напрямом.

3.3. Проект консервації складається з:

а) пояснювальної записки;

б) технологічної документації проведення консервації;

в) переліку робіт, ресурсів (матеріальних і трудових) та кошторису витрат під час консервації (збереження) та розконсервації основних засобів підприємств, за формою згідно з додатком N 3.

3.4. У пояснювальній записці надається інформація:

3.4.1. Вид і річні обсяги продукції, що випускаються на потужностях основних засобів, вплив консервації основних засобів на такі показники діяльності підприємства, як виконання виробничих планів протягом терміну консервації, використання потужностей.

Надається аналіз виробничої програми по роках (до консервації та на період консервації) за формою згідно з додатком N 4.

3.4.2. Складається баланс доходів та видатків (до і після консервації) за формою згідно додатку N 5.

3.4.3. Розглядається:

а) структура витрат на виробництво (до і після консервації) за формою згідно додатку N 6;

б) динаміка ціноутворення (додаток N 7);

в) розрахунок економічного ефекту (додаток N 8).

3.4.4. Надається баланс підприємства (ф. 1) та звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг (1-підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства") за останній період.

3.4.5. Розробляється та затверджується керівником підприємства порядок і графік виведення з виробничого процесу основних засобів підприємств та їх консервацію (додаток N 9).

3.4.6. Заходи щодо забезпечення безпеки робіт під час консервації та збереження законсервованих основних засобів протягом усього терміну консервації, а також суміжних об'єктів, на технічному стані яких можуть негативно позначитись наслідки консервації.

3.4.7. План-графік та порядок розконсервації.

3.4.8. Технологічною документацією щодо проведення консервації визначаються технологічні процеси, за якими проводитиметься консервація основних засобів підприємств, обслуговування їх у законсервованому стані.

4. Порядок підготовки "Рішення про вивід з виробничого процесу та консервацію основних засобів підприємства"

4.1. Комплект матеріалів, що визначений у розділі 3 цих рекомендацій разом з листом підприємства на адресу заступника Міністра за напрямом надсилається через канцелярію Міністерства.

4.2. Порядок розгляду, погодження та затвердження матеріалів щодо консервації основних засобів затверджується наказом по Міністерству.

4.3. Після отримання "Рішення про вивід з виробничого процесу та консервацію основних засобів підприємства" проводяться роботи, пов'язані з консервацією та підприємством складається "Акт про прийняття основних засобів на консервацію", який затверджується органом, уповноваженим управляти майном, - для підприємств, заснованих на державній власності Мінпромполітики України.

4.4. Керівник підприємства (голова виконавчого органу), основні засоби якого законсервовані, несе встановлену чинним законодавством відповідальність за їх збереження, виконання умов консервації та розконсервації.

5. Бухгалтерський і податковий облік законсервованих основних засобів

5.1. Облік законсервованих основних засобів ведеться на окремих субрахунках. Амортизація на законсервовані основні засоби, незалежно від належності до відповідної групи, визначеної Законом "Про оподаткування прибутку підприємств", не нараховується.

5.2. Джерелами покриття затрат підприємства на утримання законсервованих основних засобів відповідно до П(С)БО N 7 можуть бути:

- власні кошти підприємств;

- банківські кредити;

- кошти бюджетів;

- кошти власників підприємств, або інших юридичних осіб.

5.3. У бухгалтерському обліку затрати на заходи по консервації відображаються на рахунку 97 "Інші витрати", оскільки консервація основних засобів проводиться в результаті основної діяльності підприємства і є звичайною діяльністю.

5.4. Залишкова вартість законсервованих основних засобів у річній звітності відображається у ф. N 5 "Примітки до річної фінансової звітності" по рядку 263 розділу II "Основні засоби".

5.5. До Мінпромполітики інформація про законсервовані основні фонди подається щоквартально на електронних і паперових носіях згідно додатку до Рекомендацій N 9.

5.6. На законсервовані основні виробничі засоби гр. 1 амортизаційні відрахування не нараховуються і їх балансова вартість прирівнюється до нуля (підпункт 8.4.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств").

5.7. Балансова вартість законсервованих основних засобів груп 2, 3 не змінюється і відповідно до підпункту 8.4.6 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" нараховується амортизація та включається до податкового обліку.

5.8. Витрати платника податку на утримання основних фондів, що знаходяться на консервації відповідно до ст. 8.1.3 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", амортизації не підлягають.

Заступник начальника
управління - начальник відділу методології бухгалтерського
обліку, звітності 

 Л. Г. Суботовська 

Додаток N 1
до Методичних рекомендацій про порядок консервації основних виробничих засобів підприємств 

АКТ
про тимчасове виведення основних засобів з виробничого процесу та їх консервацію

_______________________________________________________________
(найменування та місцезнаходження підприємства)

Комісія, утворена наказом (розпорядженням) _______________________
______________________________________________________________
                            (посада керівника, який видав наказ/розпорядження)
від "___" ____________ 200 р. N
у складі голови комісії ___________________________________________
                                                              (прізвище, ім'я, по батькові, посада)
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________

провела огляд основних засобів підприємства та проаналізувала такі рекомендації:

I. Техніко-економічне обґрунтування

а) Акт про тимчасове виведення основних засобів з виробничого процесу та їх консервацію (додаток N 1).

б) Перелік робіт, ресурсів та кошторис (додаток N 2).

в) Перелік цехів, дільниць, устаткування, що підлягають консервації (додаток N 3).

II. Проект консервації

1. Пояснювальну записку.

2. Аналіз виробничої програми (додаток N 4).

3. Баланс прибутків та видатків (додаток N 5).

4. Затрати на виробництво (додаток N 6).

5. Динаміку ціноутворення (додаток N 7).

6. Розрахунок економічного ефекту (додаток N 8).

7. Графік консервації (додаток N 9).

Комісія встановила: ___________________________________________
                               (висновки щодо техніко-економічних показників стану основних засобів)
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________

Рішення комісії: _________________________________________________
                                   (обґрунтовані висновки про необхідність консервації основних засобів,
___________________________________________________
                            термін консервації та пропозиції щодо джерел фінансування)
______________________________________________________________
______________________________________________________________

Додаток N 2
до Методичних рекомендацій про порядок консервації основних виробничих засобів підприємств (при необхідності - таємно по заповненню) 

ПЕРЕЛІК
цехів, дільниць, устаткування, що підлягають консервації у зв'язку з виробничою необхідністю

___________________________________________________________
(назва підприємства, об'єднання, організації)

Керівник підприємства

Головний бухгалтер

Додаток N 3
до Методичних рекомендацій про порядок консервації основних виробничих засобів підприємств 

ПЕРЕЛІК
робіт, ресурсів (матеріальних і трудових) та кошторис витрат, пов'язаних з проведенням консервації та розконсервації основних засобів підприємства

_______________________________________________________
(найменування та місцезнаходження підприємства)
________________________________________________________  

Під час консервації основних засобів підприємства
_______________________________________________________________
Разом

Під час розконсервації основних засобів підприємства
_______________________________________________________________
Разом
_______________________________________________________________
Усього
______________________________________________________________

Примітка. Вартість робіт (ресурсів) визначається у цінах, що діють на момент підготовки до консервації.

Додаток N 4
до Методичних рекомендацій про порядок консервації основних виробничих засобів підприємств 

Таблиця N 1

Аналіз виробничої програми

тис. грн.

Керівник підприємства

Головний бухгалтер

Додаток N 5
до Методичних рекомендацій про порядок консервації основних виробничих засобів підприємств 

Баланс доходів і видатків

тис. грн.

Керівник підприємства

Головний бухгалтер

Додаток N 6
до Методичних рекомендацій про порядок консервації основних виробничих засобів підприємств 

Структура витрат на виробництво

тис. грн.

Керівник підприємства

Головний бухгалтер

Додаток N 7
до Методичних рекомендацій про порядок консервації основних виробничих засобів підприємств 

Розрахунок
динаміки цін в зв'язку з консервацією основних засобів і зменшення обсягів амортизаційних відрахувань

Керівник підприємства

Головний бухгалтер

Додаток N 8
до Методичних рекомендацій про порядок консервації основних виробничих засобів підприємств 

Розрахунок економічного ефекту по роках у зв'язку з консервацією основних засобів

тис. грн.

Керівник підприємства

Головний бухгалтер

Додаток N 9
до Методичних рекомендацій про порядок консервації основних виробничих засобів підприємств 

Звіт про наявність законсервованих основних засобів

Керівник підприємства

Головний бухгалтер

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Мінпромполітики України
від 9 червня 2004 р. N 274 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Мінпромполітики України про порядок надання в Мінпромполітики України згоди на оренду державного майна

1. Загальні положення

1.1. Ці Методичні рекомендації розроблені відповідно до Закону України від 14.03.95 р. N 98/95-ВР "Про оренду державного та комунального майна" (ВВРУ, 1995, N 15, ст. 99, із змінами і доповненнями), Закону України від 16.12.97 N 723/97-ВР "Про лізинг" (ОВУ, 1998, N 1, ст. 8, із змінами і доповненнями), Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (УК, 1997, 12.06.97 N 106 - 105, із змінами і доповненнями), Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV, Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. N 436-IV, Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 N 786 (УК, 1996, N 10 - 11, із змінами і доповненнями), наказом ФДМУ від 03.09.99 р. N 1677, зареєстрованого в Мін'юсті України від 28.10.99 р. N 737/4030, "Щодо порядку проведення конкурсу на право укладення договору оренди державного майна", наказом ФДМУ, Мінфіну і Мінекономіки від 04.05.2000 р. N 935/95/31, зареєстрованого в Мін'юсті України від 20.07.2000 р. N 439/4660, "Про затвердження Порядку надання Фондом державного майна, його регіональними відділеннями та представництвами дозволів державним підприємствам, організаціям на передачу в оренду цілісних майнових комплексів їх структурних підрозділів та нерухомого майна", Положенням про Мінпромполітики України та з урахуванням інших нормативних актів України з питань оренди майна.

1.2. Методичні рекомендації передбачають підвищення ефективності використання державного і комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним і юридичним особам.

1.3. Дія цих Методичних рекомендацій поширюється на суб'єкти господарювання, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів (підприємств).

1.4. Для отримання згоди на оренду майна підприємства звертаються до Мінпромполітики України листом на ім'я першого заступника Міністра, лист обов'язково реєструється в канцелярії Міністерства і направляється на розгляд заступнику Міністра за напрямком.

За дорученням заступника Міністра за напрямком відповідне галузеве управління ретельно вивчає подані матеріали щодо можливих наслідків відчуження, списання передачі майна в оренду і готує відповідний проект листа-відповіді підприємству.

Згода Міністерства на оренду майна надається листом-згодою з візуванням листа підприємства керівником галузевого департаменту, керівником галузевого управління, керівником департаменту фінансово-економічного забезпечення галузей промисловості, керівником управління методології бухгалтерського обліку та звітності, керівником юридичного управління, заступником Міністра за напрямком і підписується (затверджується) першим заступником Міністра.

Оформлений документ (лист-згода, затверджене рішення) реєструється в канцелярії. Лист-звернення підприємства з додатками і копія листа-відповіді підприємству залишаються в канцелярії, оригінал листа-відповіді (згоди на оренду майна) надається під розпис спеціалісту підприємства або відправляється підприємству поштовою кореспонденцією.

2. Основні положення про передачу майна в оренду

2.1. Об'єкти оренди:

- цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці). Цілісний майновий комплекс - це господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), з земельною ділянкою, на якій він розміщений, а також автономними інженерними комунікаціями та системою енергопостачання. Якщо з цілісного майнового комплексу виділяється структурний підрозділ підприємства, то складається розподільчий баланс;

- грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості орендодавець надає орендареві на умовах кредиту за ставкою рефінансування НБУ, в той час як інші оборотні засоби викуповуються орендарем. Порядок викупу оборотних матеріальних засобів та використання грошових коштів, одержаних від їх викупу, а також грошових коштів, наданих орендареві на умовах кредиту визначаються КМУ;

- нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме, індивідуально визначене, майно підприємств;

- майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

2.1.1. Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, що передається орендареві для здійснення виробничої, підприємницької та іншої діяльності.

Об'єктом оренди може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке відноситься до основних засобів, щодо яких немає обмежень про його оренду.

2.1.2. Не можуть бути об'єктами оренди засоби, що передбачені п. 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна":

- цілісні майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), що здійснюють діяльність, передбачену частиною першою статті 4 Закону України "Про підприємництво";

- цілісні майнові комплекси казенних підприємств;

- цілісні майнові комплекси структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць) казенних підприємств, що здійснюють діяльність, передбачену частиною першою статті 4 Закону України "Про підприємництво".

Законодавчими актами України може бути доповнено перелік підприємств, майнові комплекси яких не можуть бути об'єктами оренди.

2.2.1. Орендодавцем щодо державного та комунального майна є:

а) Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо оренди цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом;

б) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності;

в) державні (комунальні) підприємства щодо оренди індивідуально визначеного майна та нерухомого майна площею до 200 м ², а за згодою Мінпромполітики і за погодженням ФДМУ і цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.

2.2.2. Орендарі:

а) господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу;

б) інші юридичні особи та громадяни України;

в) фізичні та юридичні особи іноземних держав;

г) міжнародні організації та особи без громадянства.

Фізичні особи згідно статті 6 Закону "Про оренду..." можуть виступати, як орендарі, тільки при наявності у них статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

2.2.3. Ініціатива (пропозиція) щодо оренди майна визначена ст. 7 Закону "Про оренду..." і може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до ст. 6 Закону "Про оренду..." та від орендодавців, зазначених у ст. 5 цього ж Закону.

За наявності ініціативи щодо оренди цілісного майнового комплексу орендодавець у триденний термін повинен повідомити трудовий колектив підприємства (його структурного підрозділу) про те, що подана заява про оренду майна і трудовий колектив протягом п'ятнадцяти днів з урахуванням дня отримання повідомлення про наявність заяви має право прийняти рішення про оренду цього майна, утворити господарське товариство та подати орендодавцю у встановленому порядку заяву щодо оренди відповідного майна.

Рішення трудового колективу про оренду майна вважається прийнятим при умові, якщо за нього проголосувало більше половини членів трудового колективу, рішення засвідчують відповідно до чинного законодавства.

До реєстрації у встановленому порядку статуту господарського товариства кожен член трудового колективу підприємства або його структурного підрозділу, цілісний майновий комплекс якого передається в оренду, має вступити у зазначене господарське товариство на підставі особистої заяви.

Керівникам підприємств (організацій) слід звернути увагу, що створене членами трудового колективу господарське товариство має переважне право перед іншими фізичними та юридичними особами на укладання договору оренди майна того підприємства (структурного підрозділу), де створене це товариство.

2.2.4. Порядок укладання договорів оренди.

Фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву з додатком усіх документів згідно з переліком, визначеним Фондом державного майна України (далі - матеріали) відповідному орендодавцеві, зазначеному у ст. 5 Закону "Про оренду...".

Орендодавець при отриманні заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства (його структурного підрозділу), нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів, створених у процесі приватизації (корпоратизації) у п'ятиденний термін після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів Міністерству.

Заява також направляється до органу Антимонопольного комітету України, якщо:

- підприємство (його структурний підрозділ), щодо цілісного майнового комплексу якого надійшла заява про оренду, або ініціатор укладання договору оренди відповідно до законодавства займають монопольне становище на ринку;

- внаслідок укладення договору оренди підприємець або група підприємців можуть зайняти монопольне становище на ринку;

- сумарна вартість активів або сумарний обсяг реалізації продукції (робіт, послуг), що належать об'єкта оренди та ініціаторові укладання договору оренди, перевищують показники, визначені законодавством.

Орган Антимонопольного комітету України відповідно до ст. 9 Закону "Про оренду..." висновки щодо можливості оренди майна та умови договору оренди надсилає протягом п'ятнадцяти днів після надходження матеріалів.

2.2.5. Заява від підприємства (організації) на ім'я заступника Міністра за напрямом із додатками повного комплекту матеріалів із відповідним техніко-економічним обґрунтуванням і розрахунками надходить до Міністерства, реєструється в канцелярії Міністерства.

2.2.5.1. Заступник Міністра Міністерства за напрямом надає письмове доручення керівнику галузевого управління щодо підготовки проекту рішення підприємству (організації) щодо дозволу (погодження) оренди майна.

2.2.5.2. Керівник галузевого управління зобов'язаний:

- визначити доцільність оренди майна з урахуванням можливості, перш за все, використання його за цільовим призначенням підприємством (організацією) з метою збільшення обсягів виробництва підпорядкованими підприємствами і організаціями, що входять до сфери управління Міністерства;

- урахувати можливість відтоку інформації, яка є конфіденційною для підприємства та призведе до подальшої втрати конкурентоспроможності виробника;

- урахувати режимність роботи підприємства (організації), які виготовляють (розробляють) спецвироби та забезпечують обороноздатність України;

- урахувати монопольне становище підприємства орендодавця та орендаря;

- урахувати можливість оренди майна трудовим колективом з метою скорочення витрат на виробництво продукції (робіт, послуг).

2.2.5.3. При наявності заяв на оренду стратегічно важливих об'єктів та значних обсягів оренди майна підпорядкованих підприємств і організацій передбачається необхідність прийняття рішення щодо оренди при умові дослідження об'єкта оренди спеціально утвореною комісією розпорядженням по Міністерству або безпосереднім галузевим спеціалістом - куратором цього підприємства з поданням письмових висновків щодо можливості оренди.

2.2.5.4. Підготовлений проект рішення Міністерства щодо оренди майна погоджується:

- заступником Міністра за напрямком після розгляду і погодження усіма членами комісії Міністерства;

- керівником галузевого департаменту;

- керівником галузевого управління;

- керівником галузевого відділу Міністерства;

- спеціалістом Міністерства, якому доручено кураторство щодо конкретного підприємства, організації;

- керівником департаменту фінансово-економічного забезпечення галузей промисловості;

- керівником відділу методології бухгалтерського обліку, звітності та аналізу (здійснює перевірку наявності повноти поданих матеріалів, розрахунків, перевірку звітності підприємства, організації);

- керівником юридичного відділу щодо поданих матеріалів та рішення міністерства відповідно діючому законодавству України;

- керівником управління реформування власності та корпоративних прав в частині рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку об'єкта.

2.2.5.5. При умові відсутності вищезазначених осіб з поважних причин (відпустка, хвороба, відрядження) рішення погоджується особами, на яких наказом (розпорядженням) покладені функції виконання обов'язків відсутньої особи. Міністерство розглядає подані матеріали з оренди майна і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про можливість оренди та умови договору оренди (ст. 9 Закону "Про оренду...").

2.2.5.6. Відповідальність за підготовку відповіді у зазначений законодавством термін покладається на керівника галузевого управління.

2.2.5.7. Підприємство (організація)-орендодавець протягом п'яти днів після закінчення терміну погодження умов договору оренди з Міністерством і органом Антимонопольного комітету України, а у випадках, коли заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна до 200 м ²), протягом п'ятнадцяти днів після дати її реєстрації дає згоду або відмовляє в укладанні договору оренди майна і повідомляє про це заявника.

2.2.5.8. При необхідності на укладання договору оренди дозволу ФДМУ, його регіонального відділення чи представництва, державне підприємство у п'ятиденний термін після отримання висновків Міністерства, органу Антимонопольного комітету України надсилає орендодавцям, визначеним в абзаці 2 ст. 5 Закону "Про оренду...", копії проекту договору та інших документів, висновки зазначених органів, розрахунок орендної плати.

2.2.5.9. ФДМУ, його регіональне відділення чи представництво протягом п'ятнадцяти днів після надходження матеріалів повідомляє державне підприємство про своє рішення щодо укладання договору оренди або відмову. При розгляді матеріалів щодо передачі в оренду нерухомого майна можуть враховуватися пропозиції місцевої державної адміністрації відповідного органу місцевого самоврядування щодо розміщення бюджетних установ і організацій.

2.2.5.10. У разі отримання рішення ФДМУ, його регіонального відділення або представництва на укладання договору оренди нерухомого майна з підприємством, установою, організацією без згоди підприємства, підприємство протягом п'яти днів після отримання такого рішення дає згоду або відмовляє в укладенні договору оренди державного майна і повідомляє про це заявника.

2.2.5.11. У передачі в оренду майна може бути відмовлено з причин:

- було прийняте рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку цих об'єктів;

- об'єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій згідно з рішенням КМУ чи місцевими органами влади;

- орган Антимонопольного комітету України не дає згоду з підстав, передбачених Законом "Про оренду...";

- Міністерство не дає згоду на виділення структурного підрозділу підприємства;

- з інших підстав, передбачених Законом.

2.2.5.12. Звернути увагу керівників підприємств, організацій, що укладання договору оренди майна підприємства (його структурного підрозділу) з іншими фізичними та юридичними особами здійснюється за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного трудовим колективом підприємства (його структурного підрозділу) впродовж двадцяти днів з дня направлення їм повідомлення про намір орендувати майно підприємства (організації).

2.2.6. Юридичну самостійність орендних відносин підкреслюють такі істотні вимоги:

а) в статті 9 Закону (з врахуванням змін в попередніх редакціях) визначений імперативний порядок укладання договору оренди;

в) в статтях 10, 24 визначений перелік істотних умов договору (умови розрахунку індексації вартості орендованого майна і орендної плати; відповідальність сторін за невиконання договірних обов'язків; страхування орендарем орендованого майна та відшкодування тією стороною, яка відповідає за випадкову загибель та пошкодження об'єкта оренди, та інші);

г) зміни та доповнення до Закону визначили першочерговість права орендодавця на продовження строку оренди тільки при умові належного виконання орендарем основних умов та положень договору, строк дії якого закінчується;

д) інші істотні вимоги згідно із статтями чинного законодавства; положень, затверджених Кабінетом Міністрів України; інструкцій, затверджених наказами Мінфіну, Мінекономіки, Держкомстату, зареєстрованих в Мін'юсті України.

2.3. Згідно змін до Закону "Про оренду..." оренда цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу; майна, що перебуває у державній власності (а також підприємств, заснованих на державній власності, де є частка державного майна) може бути тільки за погодженням з органом, уповноваженим управляти державним майном - галузевим міністерством, в нашому випадку - Міністерством промислової політики України.

Погодження Мінпромполітики України щодо оренди майна підпорядкованих підприємств передбачає наявність істотних умов договору оренди, серед яких, крім вищезазначених, також: вибір методу оцінки об'єкта оренди, що передує заключенню договору оренди (стаття 11); вартість об'єкта оренди, що обов'язково визначається серед істотних умов оренди (стаття 10).

Згідно Методики оцінки вартості об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.95 N 629, оцінка вартості об'єкта оренди виконується комісією, яка утворюється орендодавцем і серед членів цієї комісії є представники майбутнього орендаря.

Комісії необхідно забезпечити:

а) при оцінці цілісних майнових комплексів (оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди):

- проведення інвентаризації у відповідності з інструкцією про інвентаризацію майна підприємств, що приватизуються, а також інвентаризацією майна державних підприємств, що передаються в оренду (Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств і організацій, яке передається в оренду, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.93 N 158);

- складання передаточного балансу;

- підготовки належних даних для оцінки;

- складання акта оцінки цілісного майнового комплексу.

б) щодо відокремленого індивідуально визначеного майна передбачається або експертна оцінка (будинки, будови, приміщення), або приватизаційна оцінка (рухомого майна) згідно Методики оцінки вартості майна при приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.96 N 961;

в) Кабінет Міністрів України постановою від 10.08.95 N 629 в Методиці оцінки вартості об'єктів оренди також пропонує враховувати:

- порядок викупу орендарем оборотних матеріальних активів;

- порядок надання в кредит орендарю коштів та цінних паперів.

2.4. При передачі майна в оренду (або при перегляді умов договору) орендодавець повинен провести інвентаризацію основних засобів, що тимчасово незадіяні у виробничому процесі і що можуть надаватися в оренду.

2.5. Визначається незалежна експертна оцінка вартості об'єкта оренди. Така оцінка виконується організацією або юридичною особою, які згідно чинного законодавства, можуть бути залучені до виконання робіт по експертній оцінці та зареєстровані у Фонді державного майна України як виконавці таких робіт. (Вказується номер ліцензії-дозволу та свідоцтва реєстрації).

Незалежна експертна оцінка вартості об'єкта оренди використовується при визначенні річної орендної плати (місячної) та умов страхування, що обумовлюються в договорі оренди.

При умові оцінки майна орендодавцем або бюро технічної інвентаризації ураховуються матеріали:

- Методика оцінки вартості об'єктів оренди, затверджена постановою КМУ від 10.08.95 р. N 629;

- вимога до звіту про експертну оцінку державного майна відповідно до листа ФДМУ від 26.12.95 р. N 10-20-9281;

- лист ФДМУ від 23.10.98 р. N 10-36-10719 "Роз'яснення деяких положень Методики оцінки вартості майна при приватизації, затвердженої постановою КМУ від 22.07.98 р. N 1114";

- Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затверджена постановою КМУ від 04.10.95 р. N 786, із змінами і доповненнями, внесеними постановами КМУ від 18.05.98 р. N 699, від 29.06.99 р. N 1171, від 19.01.2000 р. N 75, від 06.12.2000 р. N 1778, від 21.02.2001 р. N 158, від 21.05.2004 р. N 542;

- Положення про порядок і умови надання пільг щодо орендної плати орендарям майна державних підприємств, затверджене постановою КМУ від 29.02.96 р. N 271;

- роз'яснення ФДМУ від 05.12.95 р. N 8412 щодо змісту і порядку застосування Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 01.10.95 р. N 786;

- наказ ФДМУ від 22.08.2000 р. N 1765 "Щодо роз'яснень рекомендацій до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна";

- постанова КМУ від 12.10.2000 р. N 1554 "Про затвердження Методики оцінки вартості майна під час приватизації";

- Інструкція про оцінку вартості об'єкта приватизації і оренди, затверджена наказом ФДМУ від 09.03.93 р. N 117;

- постанова КМУ N 1347 від 30.06.99 р. "Про внесення змін до методики оцінки вартості майна під час приватизації";

- інші діючі нормативні акти України.

2.6. Об'єкт оренди повинен мати опис майна, що надається в оренду (як додаток до договору оренди) та вміщувати такі дані орендодавця про основні фонди: NN п/п, найменування, кількість, інвентарний N, рік випуску, рік вводу в експлуатацію, початкова вартість основних засобів, залишкова вартість, % зносу, амортизаційні відрахування за рік (місяць) експертна оцінка (ринкова вартість), коефіцієнт використання цих засобів до передачі в оренду.

2.7. Складається акт технічного стану об'єктів оренди, вказується (уточнюється) комплектність об'єкта, підкреслюються ознаки виробничої потужності, продуктивності, точності, унікальність технології, устаткування (його частин або вузлів); забезпечення метрологічних рівнів та характеристик тощо.

Умовами надання в оренду можуть бути обов'язкове збереження та розвиток рівня, зазначеного в акті технічного стану об'єкта оренди, його наукового і виробничого потенціалу. Обумовлюються між орендарем та орендодавцем відповідальність сторін як за поліпшення певних якостей об'єкта при оренді, так і в разі погіршення або втрати тих якостей (особливостей), які впливали (визначали) певні характеристики устаткування, технології тощо.

Умовами надання в оренду основних засобів, що підлягають реконструкції, відновленню, капітальному ремонту, можуть бути зобов'язання орендаря відносно проведення таких поліпшень в установленому порядку (згідно затвердженої технічної та кошторисної документації) та в ті строки, що встановлюються строками оренди.

2.8. При складанні договору оренди та в разі перегляду умов договору визначається (установлюється) орендна плата.

Орендна плата є платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності за участю орендованого майна.

Орендна плата зараховується на спеціальні рахунки і використовується для інвестицій та фінансування капітальних вкладень.

Методика розрахунку, граничні розміри та порядок використання орендної плати визначаються Кабінетом Міністрів України.

Для орендаря та орендодавця при визначенні орендної плати обов'язково необхідно враховувати Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 N 786, із змінами і доповненнями, затвердженими постановою КМУ N 75 від 19.01.2000 р.

Базова річна орендна плата (О _пл) у випадках, передбачених Методикою, може розраховуватись:

О _пл = [В _п : К _зон] х С _ар

В _п - вартість об'єкта згідно експертній оцінці;

С _ар - орендна плата у відсотках (%) до вартості об'єкта, що надається в оренду. Згідно із ст. 19 Закону "Про оренду..." максимальна величина орендної ставки (С _ар) не може перевищувати 5 % вартості орендного майна.

К _зон - зональний коефіцієнт встановлюється регіональною адміністрацією.

2.9. Відносини між суб'єктами оренди (орендодавцем та орендарем) регулюються договором оренди, чинним законодавством України, іншими нормативно-правовими актами.

Договір оренди має бути укладений у письмовій формі, повинен відповідати вимогам чинного законодавства України, враховуючи вищезазначені істотні вимоги та мати:

- найменування сторін, місце знаходження сторін, їх підпорядкування;

- об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

- термін, на який укладається договір оренди;

- орендна плата з урахуванням її індексації;

- порядок використання амортизаційних відрахувань;

- відновлення орендованого майна та умови його повернення;

- виконання зобов'язань;

- відповідальність сторін;

- умови страхування об'єктів оренди;

- умови експлуатації, технічного обслуговування, модернізації об'єкта оренди;

- забезпечення пожежної безпеки та його технічного стану;

- інші умови за згодою сторін;

- дата і місце укладання договору;

- юридична адреса та реквізити сторін.

2.10. Договір оренди не змінює форму власності. Майно, передане в оренду, залишається на балансі орендодавця (із зазначенням, що майно передане в оренду) та на основі акта прийому-передачі на тимчасове (строкове) користування орендарем зараховується на позабалансовий рахунок орендаря.

Облік та звітність про рух основних засобів на підприємствах орендаря і орендодавця ведеться у відповідності до Положення бухгалтерського обліку 14 "Оренда", затвердженого наказом Мінфіну України від 28.07.2000 р. N 181, Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, зареєстрованого Мін'юстом України від 05.06.95 N 168/704, Положенням і стандартом бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. N 92, зареєстрованого в Мін'юсті України від 18.05.2000 р. N 288/4509, з врахуванням змін і доповнень до них.

Орендодавець та орендар визначають та обумовлюють в договорі оренди рівень амортизаційних відрахувань, плату за оренду та строки оплати.

За згодою сторін в договорі оренди серед інших умов визначається доля орендаря (пропорційна до чинних показників) за користування природними ресурсами (плата за землю), на фінансування дорожнього господарства та відрахування в інші як бюджетні, так і позабюджетні та регіональні фонди.

Визначається рівень та порядок відшкодування орендарем за користування енергоносіями (електроенергія, газ), за теплокористування, за водопостачання (гаряча, холодна вода та каналізація) та інші послуги, які виникають при експлуатації об'єкта оренди.

При необхідності використання спеціальних технологічних (спецумов, спеценергоносіїв та джерел або інших) особливостей обумовлюються доповненнями.

2.11. У відповідності до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 N 283/97-ВР та змінами до вищеназваного Закону України від 18.11.97 N 639/97-ВР, керуючись підпунктом 8.4.7 пункту 8.4 статті 8, орендар має право збільшити балансову вартість певної групи основних засобів на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, отриманих в оренду (оперативний лізинг).

2.12. Основні засоби, що надані в оренду, повинні використовуватись тільки за призначеннями, що обумовлені договором оренди.

Питання передачі майна в суборенду без згоди орендаря та дозволу Мінпромполітики України відноситься до грубих порушень умов договору.

При виявленні однією із сторін певних порушень встановлюється в письмовій формі (листом та актом сторін) адекватність відповідальності суб'єктів орендних відношень характеру допущених правопорушень, умовам договору оренди та розміру заподіяної шкоди.

При формуванні взаємовідносин суб'єктів оренди передбачається створення рівних умов захисту суб'єктів оренди та прозорості контролю за виконанням умов договору оренди.

При систематичному контролі за належним виконанням відповідних нормативно-правових актів необхідно враховувати суттєві зміни умов договору оренди, що випливають з вимог чинного законодавства, введених в дію законів України та внесених до них змін; неналежного виконання умов договору однією із сторін. Орендодавець та орендар переглядають умови договору станом на період, передбачений письмовою угодою (попередження надсилається за 15 календарних днів), та звертаються за погодженням в Мінпромполітики України.

В разі неможливості досягти домовленості з врахуванням вищезазначеного та чинного законодавства і в разі виникнення умов розірвання договору оренди за згодою сторін, за ініціативою однієї із сторін за рішенням суду або арбітражного суду розглядається питання про припинення і розірвання договору оренди.

3. Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення та розірвання договору оренди

3.1. Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення та розірвання договору оренди (надалі - Порядок повернення) забезпечує реалізацію положень статей 26, 27, 28 і 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", регулює виконання комплексу дій та процедур, пов'язаних з поверненням орендодавцю орендованого державного майна, та передбачає: інвентаризацію та оцінку орендованого майна; визначення долі держави та орендаря в орендованому майні; облік заборгованості орендарів по орендним платежам; визначення технічного стану об'єктів, що були в оренді; прийому-передачі майна; вибору організаційно-правової форми підприємства, заснованого на майні після повернення з оренди.

3.2. У випадках, обумовлених в п. п. 2.12 та 3.1 даних Методичних рекомендацій, не пізніше ніж за 10 днів до дати припинення або розірвання договору оренди між орендодавцем та орендарем оформлюється домовленість, яка передбачає:

3.2.1. Створення спільної комісії сторін по розподілу та оцінці майна орендаря (протягом 5 днів).

3.2.2. Проведення повної інвентаризації майна орендаря (протягом 15 днів) та визначення технічного стану майна, що було в оренді.

3.2.3. Оцінку майна орендаря державної і орендарської долі в ньому (протягом 15 днів після затвердження результатів інвентаризації).

3.2.4. Погашення орендарем заборгованості з орендної плати.

3.2.5. Реорганізацію орендного підприємства.

Порядок інвентаризації та оцінки майна орендаря, порядок визначення організаційно-правової форми підприємства, що буде створений після цього на майні орендаря, визначається Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів підприємств після припинення та розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.97 N 847, зареєстрованого в Мін'юсті України 25.09.97 N 446/2250.

4. Перелік документів, що надаються в Міністерство орендодавцем для отримання дозволу в Мінпромполітики України на оренду державного майна

З метою встановлення єдиного порядку щодо погодження в Мінпромполітики України питань, пов'язаних з передачею в оренду державного майна, до галузевих управлінь Міністерства надаються такі документи:

1. Лист-заява підприємства (за підписом керівника та головного бухгалтера) на ім'я заступника Міністра за напрямом з обґрунтуванням про доцільність передачі майна в оренду. Лист та додатки до нього обов'язково реєструються в канцелярії Міністерства.

Заява на ім'я керівника органу, уповноваженого законодавством виступати орендодавцем державного майна, про намір взяти в оренду майно державного підприємства (подається фізичними та юридичними особами).

2. Проект договору оренди державного майна з визначенням істотних вимог та додатків до договору:

- опису майна, що передається в оренду;

- акта технічного стану майна, що передається в оренду;

- визначення орендної плати;

- визначення строків оренди, порядку надання в оренду, порядку повернення майна після розірвання договору оренди;

- інші істотні вимоги.

3. Витяг з протоколу загальних зборів (конференції) працівників підприємства про рішення взяти в оренду майно або про згоду та доцільність передачі майна в оренду.

4. Витяг з протоколу загальних зборів (конференції) працівників підприємства про рішення щодо створення господарського товариства та затвердження його статуту.

5. Діючий статут державного підприємства та баланс господарської діяльності з формами річної звітності N 2, 4, 5.

6. Статут господарського товариства, створеного працівниками підприємства, майно якого передається в оренду, інші документи, які засвідчують право підприємницької діяльності орендаря.

7. Відомості про орендаря та об'єкт оренди (ТЕП, керівний склад підприємства, посадові особи господарського товариства).

8. Бізнес-план або необхідне обґрунтування техніко-економічних показників щодо доцільності передачі в оренду майна, аналіз балансів з показниками до та після передачі в оренду:

- аналіз виробничої програми (баланс до та після здачі майна в оренду) (додаток N 1);

- баланс доходів та видатків (до та після здачі майна в оренду) (додаток N 2);

- структура витрат на виробництво (додаток N 3);

- розрахунок економічного ефекту (додаток N 4).

9. Акт інвентаризації та перевірки проведення індексації майна, що надається в оренду.

10. Незалежна експертна оцінка майна, що надається в оренду.

11. Копія рішення регіональної адміністрації, про встановлення зонального коефіцієнта (К _зон).

12. Інші довідки та рекомендації, в яких може виникнути необхідність при розгляді питання про оренду майна.

Заступник начальника
управління - начальник відділу
методології бухгалтерського
обліку, звітності 

 
 
 
Л. Г. Суботовська

Додаток N 1
до Методичних рекомендацій про порядок надання дозволу на оренду

Аналіз виробничої програми (обсягу робіт)

тис. грн.

Керівник підприємства 

Головний бухгалтер 

Додаток N 2
до Методичних рекомендацій про порядок надання дозволу на оренду

ЗАТВЕРДЖУЮ
_____________________________________________________________
(посада, ініціали та прізвище керівника органу управління державним підприємством)

Баланс доходів та видатків