Розділ 12. Інші питання фінансових інструментів
Сфера застосування розділів 11 та 12
12.1 У Розділі 11 "Базові фінансові інструменти" та Розділі 12 "Інші питання фінансових інструментів розглядається визнання, припинення визнання, оцінка та розкриття фінансових інструментів (фінансових активів та фінансових зобов'язань). Розділ 11 застосовується до базових фінансових інструментів та може використовуватися всіма підприємствами. Розділ 12 застосовується до інших, більш складних фінансових інструментів та операцій. Якщо підприємство здійснює операції лише з базовими фінансовими інструментами, то Розділ 12 не застосовуються. Але навіть підприємства, що мають лише базові фінансові інструменти, повинні ознайомитися зі сферою застосування Розділу 12, щоб переконатися, що цей розділ до них не відноситься.
Вибір облікової політики
12.2 Підприємство має зробити вибір, чим керуватись для обліку фінансових інструментів:
а) положеннями Розділу 11 та Розділу 12 в повному обсязі або
б) положеннями щодо визнання та оцінки МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" і вимогами до розкриття інформації, передбаченими в Розділах 11 та 12.
Вибір підприємством пункту а) чи пункту б) є вибором його облікової політики. Упараграфах 10.8 - 10.14 викладені вимоги щодо визначення, коли зміна в обліковій політиці є необхідною, як слід відображати цю зміну та яку інформацію слід про неї розкривати в обліковій політиці.
Сфера застосування Розділу 12
12.3 Розділ 12 застосовується до всіх фінансових інструментів, за винятком:
а) фінансових інструментів, на яких поширюється дія Розділу 11;
б) часток в дочірніх (див. Розділ 9 "Консолідовані та окремі фінансові звіти"), асоційованих (див. Розділ 14 "Інвестиції в асоційовані підприємства") та спільних (див. Розділом 15 "Інвестиції у спільні підприємства") підприємствах;
в) прав та обов'язків роботодавців за програмами виплат працівникам (див. Розділ 28 "Виплати працівникам");
г) прав за страховими контрактами, якщо страховий контракт не може спричинити збиток будь-якій стороні в результаті договірних умов, які не пов'язані із:
i) змінами страхового ризику;
ii) дефолтом одного з контрагентів;
ґ) фінансових інструментів, які відповідають визначенню власного капіталу підприємства (див. Розділ 22 "Зобов'язання та власний капітал" і Розділ 26 "Платіж на основі акцій");
д) оренди (див. Розділ 20 "Оренда"), якщо оренда не може спричинити збиток ні орендодавцю, ні орендарю в результаті договірних умов, які не пов'язані із:
i) змінами ціни орендованого активу;
ii) змінами валютних курсів або
iii) дефолтом одного з контрагентів;
е) договорів про умовну компенсацію при об'єднанні бізнесу (див. Розділ 19 "Об'єднання бізнесу та гудвіл"). Цей виняток поширюється лише на покупця.
12.4 Цей розділ не застосовується до більшості договорів купівлі-продажу нефінансових активів, таких як товар, запаси чи основні засоби, оскільки вони є нефінансовими інструментами. Він застосовується до всіх договорів, що наражають покупця чи продавця на ризик, нетиповий для договорів купівлі продажу матеріальних активів. Наприклад, цей розділ застосовується до договорів, що спричиняють збиток покупцю чи продавцю в результаті договірних умов, які не пов'язані із змінами ціни нефінансового активу, змінами валютних курсів або дефолтом одного з контрагентів.
12.5 Крім договорів, описаних у параграфі 12.4, цей розділ застосовується до договорів купівлі-продажу нефінансових активів, якщо повністю розрахуватися за договором можна грошовими коштами чи іншим фінансовим інструментом або шляхом обміну фінансовими інструментами, ніби договори є фінансовими інструментами, з одним винятком: договори, які було укладено та які укладено з метою одержання чи доставки нефінансового активу відповідно до вимог підприємства щодо придбання, продажу чи використання, для цілей даного розділу фінансовими інструментами не вважаються.
Первісне визнання фінансових активів та зобов'язань
12.6 Підприємство визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання тільки тоді, коли таке підприємство стає стороною договірних відносин щодо цього інструменту.
Первісна оцінка
12.7 Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов'язання підприємство оцінює його за справедливою вартістю, яка зазвичай є ціною операції.
Подальша оцінка
12.8 Наприкінці кожного звітного періоду підприємство оцінює всі фінансові інструменти, до яких застосовується Розділ 12, за справедливою вартістю та визнає зміни справедливої вартості у прибутку чи збитку. Виняток становлять інструменти власного капіталу, які не перебувають у відкритому обігу і справедливу вартість яких неможливо достовірно оцінити іншим чином, а також договори, пов'язані з такими інструментами, які, у разі виконання, передбачають доставку таких інструментів. Їх слід оцінювати за собівартістю мінус збитки від зменшення корисності.
12.9 Якщо для інструмента власного капіталу, який не перебуває у відкритому обігу, але оцінюється за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки як прибутку або збитку, та достовірний показник справедливої вартості більше обчислити не можливо, то вартістю такого інструмента вважається його справедлива вартість на дату її останнього достовірного визначення. Підприємство має оцінювати інструмент за цією вартістю мінус збитки від зменшення корисності, доки не з'явиться можливість надійного визначення показника справедливої вартості.
Справедлива вартість
12.10 Для розрахунку справедливої вартості згідно з цим розділом, а також згідно зРозділом 11, підприємство застосовує інструкції щодо визначення справедливої вартості, наведені у параграфах 11.27 - 11.32.
12.11 Справедлива вартість фінансового зобов'язання на вимогу не може бути меншою від суми, яка підлягає сплаті на момент вимоги, дисконтованої з першої дати, з якої суму можуть вимагати.
12.12 У первісну оцінку фінансових активів та зобов'язань, які в подальшому оцінюватимуться за справедливою вартістю,з відображенням переоцінки як прибутку або збитку, підприємство не може включати витрати на операцію. Якщо плата за актив відстрочується або фінансується за відсотковою ставкою, яка не є ринковою, підприємство спочатку оцінює актив за теперішньою вартістю майбутніх платежів, дисконтованих за ринковою ставкою відсотка.
Зменшення корисності фінансових інструментів, оцінених за собівартістю або амортизованою собівартістю
12.13 До фінансових інструментів, які, згідно з цим розділом, оцінюються за собівартістю мінус збитки від зменшення корисності, підприємство застосовує наведені у параграфах 11.21 - 11.26 інструкції щодо визначення зменшення корисності фінансового інструмента, що оцінюється за собівартістю.
Припинення визнання фінансового активу або фінансового зобов'язання
12.14 До фінансових активів та фінансових зобов'язань, на яких поширюється дія цього розділу, підприємство застосовує вимоги щодо припинення визнання, наведені у параграфах 11.33 - 11.38.
Облік хеджування
12.15 Якщо зазначені критерії виконано, то підприємство може встановити відносини хеджування між інструментом хеджування та об'єктом хеджування таким чином, щоб застосувати облік хеджування. При обліку хеджування прибуток чи збиток від інструмента хеджування та об'єкта хеджування дозволяється визнавати у прибутку чи збитку одночасно.
12.16 Для того, щоб застосувати облік хеджування, підприємство має виконати всі з наведених далі умов:
а) підприємство встановлює та документально оформляє відносини хеджування таким чином, що ризик, який хеджується, об'єкт хеджування та інструмент хеджування чітко визначені, а ризик в об'єкті хеджування є ризик, який хеджується за допомогою інструмента хеджування;
б) ризик, що хеджується є одним з ризиків, зазначених у параграфі 12.17;
в) інструмент хеджування є одним з інструментів хеджування, зазначених у параграфі 12.18;
г) підприємство очікує, що інструмент хеджування буде високоефективним у компенсації встановленого ризику, що хеджується. Ефективність хеджування - це ступінь, до якого зміни справедливої вартості або грошових коштів від об'єкта хеджування, які можна віднести до ризику, який хеджується, компенсуються внаслідок змін справедливої вартості або грошових потоків інструмента хеджування.
12.17 Цей МСФЗ дозволяє облік хеджування лише за такими ризиками:
а) ризик відсоткової ставки боргового інструменту, оціненого за амортизованою собівартістю;
б) валютний ризик або ризик відсоткової ставки при твердій угоді або високоймовірній прогнозованій операції;
в) ціновий ризик товару, який ним утримується або є предметом твердої угоди або високоймовірної прогнозованої операції придбання чи продажу товару;
г) валютний ризик при чистій інвестиції у закордонну господарську одиницю.
Валютний ризик боргового інструменту, оцінений за амортизованою собівартістю не входить до цього списку, оскільки облік хеджування не має скільки-небудь значного впливу на фінансову звітність. Основна дебіторська та кредиторська заборгованість, векселі та кредити одержані та видані зазвичай оцінюються за амортизованою собівартістю (див. параграф 11.5г)). Те саме стосується кредиторську заборгованості в іноземній валюті. Параграф 30.10 вимагає визнавати у прибутку чи збитку будь-яку зміну у балансовій вартості кредиторської заборгованості у зв'язку зі зміною валютного курсу. Отже як зміна справедливої вартості інструменту хеджування (крос-валютний своп), так і зміна балансової вартості кредиторської заборгованості у зв'язку зі зміною валютного курсу визнаються у прибутку чи збитку і компенсує один одного за винятком різниці між спотовою ставкою (за якою оцінюється зобов'язання) та форвардною ставкою (за якою оцінюється своп).
12.18 Цей МСФЗ дозволяє облік хеджування, тільки якщо інструмент хеджування задовольняє усім наведеним нижче умовам:
а) є процентним свопом, валютним свопом, форвардним валютним контрактом або форвардним товарним контрактом, який очікується високоефективним при компенсації ризику, визначеного у параграфі 12.17 та маючого назву "ризик, що хеджується";
б) передбачає участь сторони зовнішньої по відношенню до підприємства, що звітує (наприклад, зовнішня по відношенню до групи, сегменту або окремого підприємство, про яке звітують);
в) його умовна сума є рівною сумі номіналу або умовній сумі об'єкта хеджування;
г) має зазначений строк погашення не пізніше, ніж
i) строк погашення фінансового інструменту, який хеджується,
ii) очікуваний строк розрахунків за зобов'язанням придбати чи продати товар або
iii) здійснення високоймовірної прогнозованої операції з іноземною валютою або товаром, яка хеджується.
ґ) не передбачає таких можливостей, як попередня оплата, дострокове погашення або подовження строку погашення.
Хеджування ризику фіксованої відсоткової ставки визнаного фінансового інструменту або цінового ризику товару, що утримується
12.19 Якщо зазначені у параграфі 12.16 умови виконані та хеджованим ризиком є ризик фіксованої відсоткової ставки боргового інструменту, оціненого за амортизованою собівартістю, або ціновий ризик товару, що утримується, підприємство визнає:
а) інструмент хеджування як актив чи зобов'язання та зміну справедливої вартості інструменту хеджування у прибутку чи збитку і
б) зміну справедливої вартості об'єкта хеджування у зв'язку з ризиком, що хеджується, у прибутку чи збитку та як коригування балансової вартості об'єкта хеджування.
12.20 Якщо хеджованим ризиком є ризик фіксованої відсоткової ставки боргового інструменту, оціненого за амортизованою собівартістю, періодичні чисті грошові розрахунки за процентним свопом, який є інструментом хеджування, підприємство визнає у прибутку чи збитку в тому періоді, в якому здійснюється нарахування чистих розрахунків.
12.21 Підприємство зобов'язане припинити облік хеджування, зазначений у параграфі 12.19, якщо:
а) інструмент хеджування закінчує свою дію, продається або скасовується;
б) хедж більше не відповідає умовам обліку хеджування, зазначеним у параграфі 12.16, або
в) підприємство припиняє відносини хеджування.
12.22 Якщо облік хеджування припиняється, а об'єктом хеджування є відображений за амортизованою собівартістю актив чи зобов'язання, визнання якого не припинилося, будь-які прибутки чи збитки, визнані як коригування балансової вартості об'єкта хеджування, амортизуються у прибутку чи збитку за методом ефективного відсотка протягом строку, який залишився до кінця дії інструменту хеджування.
Хеджування ризику плаваючої відсоткової ставки визнаного фінансового інструменту, валютного ризику або цінового ризику товару при твердій угоді, високоймовірній прогнозованій операції або чистій інвестиції у закордонну господарську одиницю
12.23 Якщо зазначені у параграфі 12.16 умови виконані та хеджованим ризиком є
а) ризик плаваючої відсоткової ставки боргового інструменту, оціненого за амортизованою собівартістю,
б) валютний ризик при твердій угоді або високоймовірній прогнозованій операції,
в) ціновий ризик товару при твердій угоді або високоймовірній прогнозованій операції або
г) валютний ризик при чистій інвестиції у закордонну господарську одиницю,
то підприємство в іншому сукупному доході визнає ту частку зміни справедливої вартості інструмента хеджування, яка необхідна для компенсації зміни справедливої вартості або очікуваних грошових потоків від об'єкта хеджування. У прибутку чи збитку звітного періоду підприємство визнає будь-яке перевищення справедливої вартості інструменту хеджування над зміною справедливої вартості очікуваних грошових потоків (іноді називається "неефективність хеджування"). Включений до іншого сукупного доходу прибуток чи збиток від хеджування слід перевести до прибутку чи збитку звітного періоду, коли об'єкт хеджування визнається у прибутку чи збитку звітного періоду або коли відносини хеджування припиняються.
12.24 Якщо хеджованим ризиком є ризик плаваючої відсоткової ставки боргового інструменту, оціненого за амортизованою собівартістю, періодичні чисті грошові розрахунки за процентним свопом, який є інструментом хеджування, підприємство визнає у прибутку чи збитку в тому періоді, в якому здійснюється нарахування чистих розрахунків.
12.25 Підприємство зобов'язане припинити облік хеджування, зазначений у параграфі 12.23, якщо:
а) інструмент хеджування закінчує свою дію, продається або скасовується;
б) хеджування більше не відповідає умовам обліку хеджування, зазначеним у параграфі 12.16,
в) при хеджуванні прогнозованої операції, прогнозована операція втрачає свою високу ймовірність або
г) підприємство припиняє відносини хеджування.
Якщо прогнозована операція більше не очікується, або якщо припиняється визнання хеджованого боргового інструменту, оціненого за амортизованою собівартістю, будь-який прибуток чи збиток від інструменту хеджування, який був включений до іншого сукупного доходу, слід перевести з іншого сукупного доходу до прибутку чи збитку звітного періоду.
Розкриття інформації
12.26 Підприємство, що застосовує цей розділ, розкриває всю інформацію, що вимагається згідно з Розділом 11, включаючи до неї відомості про фінансові інструменти, які входять до сфери застосування цього розділу, так і фінансові інструменти, на яких поширюється дія Розділу 11. Крім того, у разі застосування обліку хеджування підприємство розкриває додаткову інформацію, яка передбачається параграфами 12.27 - 12.29.
12.27 Окремо за хеджами кожного з чотирьох типів ризиків, зазначених у параграфі 12.17, підприємство розкриває таку інформацію:
а) опис хеджування;
б) опис фінансових інструментів, вибраних інструментами хеджування, та їх справедлива вартість на дату звітності;
в) характер ризиків, що хеджуються, включаючи опис об'єкта хеджування.
12.28 Якщо підприємство використовує облік хеджування по відношенню до хеджування ризику фіксованої відсоткової ставки або цінового ризику товару, що утримується (параграфи 12.19 - 12.22), то воно розкриває таку інформацію:
а) сума зміни справедливої вартості інструменту хеджування, визнаного у прибутку чи збитку;
б) сума зміни справедливої вартості об'єкта хеджування, визнаного у прибутку чи збитку.
12.29 Якщо підприємство використовує облік хеджування по відношенню до хеджування ризику плаваючої відсоткової ставки або цінового ризику товару при твердій угоді, високо ймовірної прогнозованої операції або чистій інвестиції у закордонну господарську одиницю (параграфи 12.23 - 12.25), то воно розкриває таку інформацію:
а) періоди, коли очікуються грошові потоки та коли очікується їх вплив на прибуток чи збиток;
б) опис будь-якої прогнозованої операції, по відношенню до якої раніше використовувався облік хеджування, але яка більше не очікується;
в) сума зміни справедливої вартості інструменту хеджування, визнаного в іншому сукупному доході протягом періоду (параграф 12.23);
г) сума, яка була переведена з іншого сукупного доходу в прибуток чи збиток за період (параграфи 12.23 та 12.25);
ґ) сума будь-якого перевищення справедливої вартості інструменту хеджування над зміною справедливої вартості очікуваних грошових потоків, визнаних у прибутку чи збитку (параграф 12.24).
