Розділ 18. Нематеріальні активи (крім гудвілу)
Сфера застосування
18.1 Цей розділ застосовується для обліку всіх нематеріальних активів крім гудвілу (див.Розділ 19 "Об'єднання бізнесу та гудвіл") та нематеріальних активів, що утримуються підприємством для продажу в ході звичайної діяльності (див. Розділ 13 "Запаси" та Розділ 23 "Дохід від звичайної діяльності").
18.2 Нематеріальний актив - це немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований. Такий актив може бути ідентифікований, коли він:
а) може бути відокремлений, тобто є можливість його відокремлення або відділення від підприємства і продажу, передачі, ліцензування, здачі в оренду або обміну окремо або разом з відповідним договором, активом чи зобов'язанням, або
б) виникає в результаті договірних або інших юридичних прав, незалежно від того, чи можуть вони бути передані або відокремлені від підприємства або ж від інших прав та зобов'язань.
18.3 До нематеріальних активів не відносяться:
а) фінансові активи, або
б) права на корисні копалини та запаси корисних копалин, таких як нафта, природний газ та подібні не відновлювальні ресурси.
Визнання
Загальний принцип визнання нематеріальних активів
18.4 Приймаючи рішення щодо визнання нематеріального активу підприємство застосовує критерії, наведені у параграфі 2.27. Отже, підприємство має визнавати нематеріальний актив тоді і тільки тоді, коли:
а) існує ймовірність надходження до підприємства економічних вигід, пов'язаних з цим активом,
б) собівартість або вартість цього активу можна достовірно оцінити та
в) цей актив не виникає в результаті витрат підприємства на створення матеріального об'єкта.
18.5 Підприємство оцінює ймовірність майбутніх економічних вигід, використовуючи припущення, які можна обґрунтувати і підтвердити. Ці припущення відображають найкращу оцінку управлінським персоналом сукупності економічних умов, які існуватимуть протягомстроку корисної експлуатації активу.
18.6 Для того, щоб оцінити впевненість щодо надходження та вибуття майбутніх економічних вигід, пов'язаних з використанням активу, підприємство застосовує судження, сформоване на основі наявних на час первісного визнання свідчень, віддаючи перевагу зовнішнім свідченням.
18.7 Такий критерій визнання як імовірність, зазначений у параграфі 18.4а), завжди вважається виконаним у разі окремого придбання нематеріальних активів.
Придбання як частина об'єднання бізнесу
18.8 Придбаний в результаті об'єднання бізнесу нематеріальний актив зазвичай визнається активом, оскільки його справедливу вартість можна оцінити з достатньою достовірністю. Але придбаний в результаті об'єднання бізнесу нематеріальний актив не визнається, якщо він виникає в результаті законних або договірних прав і його справедливу вартість не можна достовірно оцінити, тому що цей актив:
а) не можна відокремити від гудвілу або
б) можна відокремити від гудвілу, але не було раніше чи немає свідчень про обмінні операції з таким самим чи подібним активом, а визначення справедливої вартості іншим чином буде залежати від змінних, які не можна оцінити.
Первісна оцінка
18.9 Первісно підприємство зобов'язане оцінювати нематеріальний актив за собівартістю.
Окреме придбання
18.10 Собівартість придбаного окремо нематеріального активу охоплює:
а) вартість його придбання, яка включає імпортне мито та податок на придбання, який не підлягає відшкодуванню, після вирахування торгівельних та інших знижок; а також
б) будь-які витрати, які можна безпосередньо віднести на підготовку цього активу для його використання за призначенням.
Придбання в рамках об'єднання бізнесу
18.11 Якщо нематеріальний актив купують при об'єднанні бізнесу, то собівартість такого нематеріального активу є його справедливою вартістю на дату придбання.
Придбання за допомогою державного гранту
18.12 Якщо нематеріальний актив купують за допомогою державного гранту, то собівартість такого нематеріального активу є його справедливою вартістю на дату отримання, або виникнення права на отримання державного гранту згідно з Розділом 24 "Державні гранти".
Обмін активів
18.13 Нематеріальний актив може бути придбаний в результаті обміну на немонетарний актив (чи активи), або ж на поєднання монетарних і немонетарних активів. Собівартість такого нематеріального активу підприємство має оцінювати за справедливою вартістю, якщо: а) ця операція з обміну не позбавлена комерційної сутності або б) справедливу вартість ні отриманого активу, ні переданого активу не можна достовірно оцінити. Якщо придбаний актив оцінюють не за справедливою вартістю, то його собівартість визначається за балансовою вартістю відданого (в обмін) активу.
Створені власними силами нематеріальні активи
18.14 Витрати підприємства на створення нематеріального активу, включаючи видатки надослідження та розробки, визнаються витратами, що включаються до його собівартості, якщо вони понесені не на створення іншого активу, що відповідає критеріям визнання в цьому МСФЗ.
18.15 Як приклад застосування попереднього параграфу, підприємство визнає витратами видатки на такі наведені нижче об'єкти, не визнаючи такі видатки нематеріальними активами:
а) створені власними силами торгові марки, логотипи, назви видань, переліки клієнтів та інші подібні за своєю сутністю об'єкти;
б) введення в експлуатацію (видатки на введення в експлуатацію), які складаються з видатків на заснування (такі як видатки на юридичні та секретарські послуги), видатків на створення юридичної особи, видатків на відкриття нових виробничих потужностей чи нового виду діяльності (видатки, які передують відкриттю) або видатків на започаткування нових операцій, продуктів чи процесів (видатки, які передують експлуатації);
в) навчальна діяльність;
г) рекламна діяльність і стимулювання продажу;
ґ) переміщення чи реорганізація частини або всього підприємства;
д) створений власними силами гудвіл.
18.16 Параграфом 18.15 не виключається визнання попередньої оплати як активу, якщо виплату за доставку товарів чи послуг здійснено авансом до доставки товарів чи надання послуг.
Минулі витрати, які не слід визнавати як актив
18.17 Видатки на нематеріальний актив, що їх первісно визнано як витрати, не слід визнавати як частину собівартості нематеріального активу на пізнішу дату.
Оцінка після визнання
18.18 Нематеріальні активи підприємство оцінює за їх собівартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених втрат від зменшення корисності. Вимоги щодо амортизації наведено в цьому розділі. Вимоги щодо визнання зменшення корисності наведено у Розділі 27 "Зменшення корисності активів".
Амортизація протягом строку корисної експлуатації
18.19 Для цілей цього розділу вважається, що всі нематеріальні активи мають визначений строк корисної експлуатації. Строк корисної експлуатації нематеріального активу, який виникає з договірних чи інших законних прав, не перевищує період чинності договірних або законних прав, але може бути коротшим від терміну їх чинності залежно від періоду, протягом якого підприємство очікує використовувати цей актив. Якщо договірні або інші законні права надаються на обмежений період, який може бути подовженим, строк корисної експлуатації нематеріального активу включає такі періоди (період) поновлення, тільки якщо є свідчення підтримки поновлення з боку підприємства без значних витрат.
18.20 Якщо підприємство не може достовірно розрахувати строк корисної експлуатації нематеріального активу, тоді таким строком слід вважати десять років.
Період та метод амортизації
18.21 Вартість, що амортизується, нематеріального активу підприємство розподіляє на систематичній основі протягом строку його корисної експлуатації. Нарахування амортизації за кожний період слід визнавати як витрату, якщо іншим розділом цього МСФЗ не вимагається визнавати ці видатки як частину вартості такого активу, як запаси або основні засоби.
18.22 Нарахування амортизації починається, коли нематеріальний актив є наявним для використання, тобто коли він перебуває у тому місці і стані, які необхідні для його використання у спосіб, визначений управлінським персоналом. Нарахування амортизації припиняється, коли припиняється визнання цього активу. Підприємство вибирає такий метод амортизації, який відображає очікувану форму споживання ним економічних вигід. Якщо ж підприємство не в змозі визначити достовірно цю форму, то слід застосовувати прямолінійний метод.
Ліквідаційна вартість
18.23 Ліквідаційну вартість нематеріального активу підприємство приймає за нуль, якщо:
а) немає зобов'язання третьої сторони придбати актив наприкінці строку його корисної експлуатації або
б) немає активного ринку для такого активу та:
i) ліквідаційну вартість неможливо визначити, виходячи з даних цього ринку;
ii) не є ймовірним, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисної експлуатації активу.
Перегляд періоду та методу амортизації
18.24 Такі чинники як зміна способу використання нематеріального активу, технологічний прогрес та зміни ринкових цін можуть свідчити про те, що з останньої річної звітної дативідбулися зміни у ліквідаційній вартості або строку корисної експлуатації нематеріального активу. Якщо є такі ознаки, то підприємство зобов'язане переглянути свої попередні оцінки та, якщо теперішні очікування відрізняються від минулих, скоригувати ліквідаційну вартість, метод амортизації або його строк корисної експлуатації. Зміну ліквідаційної вартості, методу амортизації або строку корисної експлуатації підприємство обліковує як зміну в обліковій оцінці згідно з параграфами 10.15 - 10.18.
Очікуване відшкодування балансової вартості: втрати від зменшення корисності
18.25 Для того, щоб визначити, чи зменшилася корисність нематеріального активу, підприємство застосовує Розділ 27. В цьому розділі пояснюється, як і чому підприємство переглядає балансову вартість своїх активів, як визначає суму очікуваного відшкодування активу і коли визнаються чи сторнуються втрати від зменшення корисності.
Ліквідація та вибуття
18.26 Якщо визнання нематеріального активу підприємством припиняється, то прибуток чи збиток від цього визнається у складі прибутку чи збитку підприємства:
а) в разі вибуття активу або
б) якщо від його використання чи наступного вибуття не очікується майбутніх економічних вигід.
Розкриття інформації
18.27 Для кожного класу нематеріальних активів підприємство розкриває таку інформацію:
а) строк корисної експлуатації чи застосовані норми амортизації;
б) застосовані методи амортизації;
в) валову балансову вартість та накопичену амортизацію (об'єднану з накопиченими втратами від зменшення корисності) на початок та на кінець періоду;
г) статтю (статті) у звіті про сукупний дохід (та у звіті про прибутки та збитки, якщо такий подається), в яку (які) включено амортизацію нематеріальних активів;
ґ) узгодження балансової вартості на початок та на кінець періоду, де вказується:
i) надходження;
ii) вибуття;
iii) придбання шляхом об'єднання бізнесу;
iv) амортизація;
v) втрати від зменшення корисності;
vi) інші зміни.
Наводити це узгодження за попередні періоди не потрібно.
18.28 Підприємство також розкриває:
а) опис, балансову вартість та період амортизації, що залишився, будь-якого нематеріального активу, суттєвого для фінансових звітів підприємства;
б) для нематеріальних активів, отриманих за державним грантом та первісно визнаних за справедливою вартістю (див. параграф 18.12);
i) справедливу вартість, первісно визнану для цих активів, та
ii) їхню балансову вартість.
в) наявність та балансову вартість нематеріальних активів з обмеженим правом володіння або переданих у заставу як забезпечення зобов'язань;
г) суму договірних зобов'язань з придбання нематеріальних активів.
18.29 Підприємство розкриває загальну суму видатків на дослідження та розробки, визнаних як витрати протягом періоду (тобто суму внутрішніх видатків на дослідження та розробки, яка не була капіталізована як частина вартості іншого активу, що відповідає критеріям визнання, визначеним в цьому МСФЗ.
