Розділ 10. Облікова політика, облікові оцінки та помилки

Сфера застосування цього розділу

10.1 В цьому розділі наводиться методика обрання та застосування облікової політики, яка використовується при складанні фінансових звітів. Також розглядаються зміни воблікових оцінках та виправлення помилок у фінансових звітах попередніх періодів.

Обрання та застосування облікової політики

10.2 Облікова політика - це конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані підприємством при складанні та поданні фінансових звітів.

10.3 Якщо цей МСФЗ конкретно застосовується до операції, іншої події або умови,підприємство має застосовувати цей МСФЗ. Але підприємству немає потреби виконувати передбачену цим МСФЗ вимогу, якщо вплив від її виконання не буде суттєвим.

10.4 Якщо конкретна операція, інша подія або умова в цьому МСФЗ не розглядається, то по відношенню до неї, під час розробки та застосування облікової політики, керівництво застосовує своє судження, в результаті чого формується інформація, яка є:

а) доречною для потреб користувачів з прийняття економічних рішень та

б) достовірною, в тому значенні, що фінансові звіти:

i) достовірно відображають фінансовий стан, фінансові результати діяльності тагрошові потоки підприємства;

ii) відображають економічну сутність операцій, інших подій або умов, а не лише юридичну форму;

iii) є нейтральними, тобто неупередженими;

iv) є обачливими; а також

v) є повними в усіх суттєвих аспектах.

10.5 Під час формування судження, згадуваного в параграфі 10.4, управлінський персонал зобов'язаний враховувати та розглядати можливість застосування джерел, наведених нижче у порядку зменшення важливості:

а) вимоги та інструкції в цьому МСФЗ, в яких йдеться про подібні та пов'язані з ними питання;

б) визначення, критерії визнання та концепції оцінки активів, зобов'язань, доходу та витрат в основоположних принципах у Розділі 2 "Концепції та основоположні принципи".

10.6 Під час формування судження, згадуваного в параграфі 10.4, керівництво також зобов'язане враховувати вимоги та інструкції повного комплексу МСФЗ, де розглядаються подібні та пов'язані з ними питання.

Послідовність облікової політики

10.7 Підприємство має обирати та застосовувати свою облікову політику послідовно для подібних операції, інших подій та умов, якщо цей МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких може бути доречною інша політика. Якщо цей МСФЗ вимагає або дозволяє таке визначення категорій, слід обирати прийнятну облікову політику та послідовно застосовувати її до кожної категорії.

Зміни в обліковій політиці

10.8 Підприємство змінює облікову політику, тільки якщо зміна:

а) вимагається змінами до цього МСФЗ або

б) призводить до того, що фінансові звіти надають достовірну та доречнішу інформацію про вплив операцій, інших події або умов на фінансовий стан, фінансові результати діяльності або грошові потоки підприємства.

10.9 Не вважається змінами в обліковій політиці:

а) застосування облікової політики до операцій, інших подій або умов, що за сутністю відрізняються від тих, що відбувалися раніше;

б) застосування нової облікової політики до операцій, інших події або умов, які не відбувалися раніше або не були суттєвими;

в) зміна моделі собівартості, коли втрачається надійний показник справедливої вартості (або навпаки) активу, який в іншому випадку, згідно з цим МСФЗ, дозволяється або вимагається оцінювати за справедливою вартістю.

10.10 Якщо цей МСФЗ дозволяє обирати порядок обліку (у тому числі й базу оцінки) зазначеної операції або іншої події чи умови, а підприємство змінює свій первісний вибір, то така зміна є зміною в обліковій політиці.

Застосування змін в обліковій політиці

10.11 Зміни в обліковій політиці підприємство обліковує таким чином:

а) підприємство обліковує зміну в обліковій політиці, що є наслідком зміни вимог цього МСФЗ відповідно до конкретних положень перехідного періоду в разі їх наявності в такій зміні;

б) якщо підприємство прийняло рішення замість Розділу 11 "Базові фінансові інструменти"та Розділу 12 "Інші питання фінансових інструментів" дотримуватись МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка", як дозволяється параграфом 11.2, і якщо вимоги МСБО 39 змінюються, то підприємство має врахувати такі зміни в обліковій політиці відповідно до конкретних положень перехідного періоду в разі їх наявності в переглянутому МСБО 39; а також

в) підприємство враховує всі інші зміни в обліковій політиці ретроспективно (див. параграф 10.12).

Ретроспективне застосування

10.12 Якщо зміна в обліковій політиці застосовується ретроспективно відповідно до параграфу 10.11, то підприємство має коригувати залишок кожного компоненту власного капіталу на початок періоду, на який вона впливає, за самий перший поданий попередній період та інші порівняльні суми, інформація про які розкрита за кожний поданий попередній період таким чином, наче нова облікова політика застосовувалася завжди. Якщо визначити вплив на конкретний період зміни облікової політики щодо порівняльної інформації за один або кілька поданих попередніх періодів неможливо, то підприємство застосовує нову облікову політику до балансової вартості активів та зобов'язань станом на початок самого першого періоду, щодо якого є можливим ретроспективне застосування та який може бути поточним періодом; підприємство також має робити відповідні коригування залишків на початок періоду кожного компоненту власного капіталу, на який вона впливає, за той період.

Розкриття інформації про зміну в обліковій політиці

10.13 Якщо зміна цього МСФЗ має вплив на поточний період чи будь-який попередній період або може матиме вплив на майбутні періоди, підприємство розкриває таку інформацію:

а) характер зміни в обліковій політиці;

б) суму коригування кожної статті фінансових звітів, на яку це впливає, за відображений поточний період та кожний відображений попередній період, в міру можливості;

в) суму коригування, пов'язану з періодами, що передують відображеним, в міру можливості;

г) пояснення, чому неможливо визначити суми, які слід розкривати згідно з пунктами б) чи в).

Немає потреби повторювати розкриття цієї інформації в фінансових звітах подальших періодів.

10.14 Якщо добровільна зміна в бухгалтерській політиці має вплив на поточний період чи будь-який попередній період, підприємство розкриває таку інформацію:

а) характер зміни в обліковій політиці;

б) причини, з яких застосування нової облікової політики забезпечує достовірну та доречнішу інформацію;

в) окремо суму коригування кожної статті фінансових звітів, на яку це впливає, в міру можливості:

i) за поточний період;

ii) за кожний відображений попередній період; а також

iii) у сукупності за періоди, що передують відображеним.

г) пояснення, чому неможливо визначити суми, які слід розкривати згідно з пунктом в) вище.

Розкриття цієї інформації не повторюється у фінансових звітах подальших періодів.

Зміни в облікових оцінках

10.15 Зміна в обліковій оцінці - це коригування балансової вартості активу або зобов'язання чи суми періодичного споживання активу, яке є результатом оцінки теперішнього статусу активів та зобов'язань та пов'язаних з ними очікуваних майбутніх вигід та зобов'язань. Зміни в облікових оцінках є наслідком нової інформації або нових розробок та, відповідно, не є виправленням помилок. Коли зміну в облікові політиці важко відрізнити від зміни в обліковій оцінці, така зміна розглядається як зміна в обліковій оцінці.

10.16 Вплив зміни облікової оцінки, крім зміни, до якої застосовується параграф 10.17, підприємство має визнавати перспективно шляхом включення її в прибуток або збиток:

а) періоду зміни, якщо зміна впливає лише на цей період; або

б) періоду зміни та майбутніх періодів, якщо зміна впливає на них разом.

10.17 Тою мірою, якою зміна в обліковій оцінці призводить до змін в активах та зобов'язаннях або стосується статті власного капіталу, підприємство визнає її шляхом коригування балансової вартості відповідного активу, зобов'язання або статті власного капіталу в період зміни.

Розкриття інформації про зміну в обліковій оцінці

10.18 Підприємство має розкривати інформацію про характер та суму зміни в обліковій оцінці, а також вплив цієї зміни на активи, зобов'язання, доходи та витрати за поточний період. Якщо підприємство може попередньо розрахувати вплив зміни в одному або декількох майбутніх періодах, то воно має розкрити такі облікові оцінки.

Виправлення помилок попередніх періодів

10.19 Помилки попередніх періодів - це пропуски або викривлення у фінансових звітах підприємства за один або кілька попередніх періодів, які виникають через невикористання або зловживання достовірною інформацією, яка:

а) була наявною, коли фінансові звіти за відповідні періоди були затверджені до випуску, та

б) за обґрунтованим очікуванням, могла бути отриманою та врахованою при складанні та поданні цих фінансових звітів.

10.20 До таких помилок можуть відноситися помилки у математичних підрахунках, помилки у застосуванні облікової політики, недогляд або неправильна інтерпретація фактів та шахрайство.

10.21 В міру можливості підприємство має виправляти суттєву помилку попереднього періоду ретроспективно в першому комплекті фінансових звітів, затверджених до випуску після виявлення такої помилки, шляхом:

а) перерахування порівняльних сум за відображений попередній період (періоди), в якому допущена помилка, або

б) перерахування залишків активів, зобов'язань та власного капіталу на початок періоду за самий перший з відображених попередніх періодів, якщо помилка допущена до першого з відображених попередніх періодів.

10.22 Якщо визначити вплив на конкретний період помилки щодо порівняльної інформації за один або кілька відображених попередніх періодів неможливо, то підприємство має перерахувати залишки активів, зобов'язань та власного капіталу на початок самого першого періоду, для якого можливо ретроспективне перерахування (який може бути поточним періодом).

Розкриття інформації про помилки попередніх періодів

10.23 Про помилки попередніх періодів підприємство розкриває таку інформацію:

а) характер помилки попереднього періоду;

б) суму виправлення по кожній статті фінансових звітів за кожний відображений попередній період, в міру можливості;

в) суму виправлення на початок самого першого з відображених попередніх періодів, в міру можливості;

г) пояснення, якщо неможливо визначити суми, які слід розкривати згідно з пунктами б) чи в) вище.

Розкриття цієї інформації не повторюється в фінансових звітах подальших періодів.