Розділ 23. Дохід від звичайної діяльності

Сфера застосування цього розділу

23.1 Цей розділ застосовується під час обліку доходу від звичайної діяльності, що виникає в результаті таких операцій і подій:

а) продаж товарів (вироблених підприємством з метою продажу чи придбаних з метою перепродажу);

б) надання послуг;

в) укладення будівельних контрактів, підрядником в яких виступає підприємство;

г) використання активів підприємства іншими сторонами, результатом чого є відсотки, роялті або дивіденди.

23.2 Інші розділи цього МСФЗ поширюються на дохід від звичайної діяльності або іншийдохід, що виникає в результаті таких операцій та подій:

а) угод про оренду (див. Розділ 20 "Оренда");

б) дивідендів та іншого доходу від інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі (див. Розділ 14 "Інвестиції в асоційовані підприємства" та Розділ 15 "Інвестиції в дочірні підприємства");

в) змін у справедливій вартості фінансових активів та фінансових зобов'язань або їх вибуття (див. Розділ 11 "Базові фінансові інструменти" та Розділ 12 "Інші питання фінансових інструментів");

г) змін справедливої вартості нерухомості (див. Розділ 16 "Інвестиційна нерухомість");

ґ) первісного визнання та змін справедливої вартості біологічних активів, пов'язаних з сільськогосподарською діяльністю (див. Розділ 34 "Спеціалізовані види діяльності");

д) первісного визнання сільськогосподарської продукції (див. Розділ 34).

Оцінка доходу від звичайної діяльності

23.3 Підприємство має оцінювати дохід за справедливою вартістю отриманої та такої, що підлягає отриманню, компенсації. Справедлива вартість отриманої та такої, що підлягає отриманню, компенсації враховує суми будь-якої торговельної знижки, знижки за оперативність розрахунків чи знижки з обсягу, що надаються підприємством.

23.4 До складу доходу від звичайної діяльності підприємство включає отримані та такі, що підлягають отриманню підприємством на його власний рахунок валові надходження економічних вигід. З доходу від звичайної діяльності підприємство має виключити всі суми, отримані для третіх сторін, наприклад: податок з продажу, податки на товари та послуги, а також податок на додану вартість. При посередницьких відносинах підприємство включає до складу доходу лише суму комісії. Суми, отримані для замовника, доходом підприємства не вважаються.

Відстрочений платіж

23.5 У разі відстрочки надходження грошових коштів або їх еквівалентів, причому якщо домовленість є фінансовою операцією, справедлива вартість компенсації є теперішньою вартістю всіх майбутніх надходжень, визначеною за допомогою умовної ставки відсотка. Фінансова операція виникає тоді, коли, наприклад, підприємство надає покупцеві безпроцентний кредит або приймає від покупця в оплату за товари вексель до отримання зі ставкою відсотка, нижчою за ринкову. Умовна ставка відсотка буде найточніше обрана з двох наведених нижче ставок:

а) чинної ставки на подібний інструмент емітента з однаковим кредитним рейтингом або

б) ставки відсотка, яка дисконтує номінальну суму інструмента до поточної грошової ціни продажу товарів чи надання послуг.

Різницю між теперішньою вартістю всіх майбутніх надходжень та номінальною сумою компенсації підприємство має визнавати як процентний дохід згідно з параграфами 23.28 та23.29 і Розділом 11.

Обмін товарів чи послуг

23.6 Підприємство не визнає дохід від звичайної діяльності,

а) коли товари чи послуги обмінюються на товари чи послуги, що є подібними за характером та вартістю, або

б) коли товари чи послуги обмінюються на неподібні товари чи послуги, але операція не має комерційної суті.

23.7 Підприємство визнає дохід тоді, коли товари продаються або послуги обмінюються на неподібні товари чи послуги при операції, яка має комерційну суть. У цьому випадку підприємство оцінює операцію:

а) за справедливою вартістю одержаних товарів чи послуг з урахуванням сплаченої суми грошових коштів або їх еквівалентів;

б) за справедливою вартістю наданих товарів чи послуг з урахуванням сплаченої суми грошових коштів або їх еквівалентів, якщо зазначену в пункті а) суму не можна достовірно оцінити, або

в) за балансовою вартістю наданого активу з урахуванням сплаченої суми грошових коштів або їх еквівалентів, якщо не можна достовірно оцінити справедливу вартість ні одержаного, ані наданого активу.

Ідентифікація операції, в результаті якої виникає дохід

23.8 Критерії визнання в цьому розділі, як правило, застосовуються підприємством окремо до кожної операції. Проте, у разі необхідності відображення суті операції, підприємство застосовує критерії визнання до компонентів однієї операції, які можна ідентифікувати окремо. Наприклад, підприємство застосовує критерії визнання до компонентів однієї операції, які можна ідентифікувати окремо, коли ціна продажу продукту включає суму за подальші послуги, яку можна ідентифікувати. І навпаки, підприємство застосовує критерії визнання до двох або більше операцій разом, коли вони пов'язані таким чином, що комерційний ефект не можна зрозуміти без посилання на серію операцій у цілому. Наприклад, підприємство застосовує критерії визнання до двох або більше операцій разом тоді, коли може продати товари й одночасно укласти окремий договір на придбання цих товарів пізніше, таким чином спростовуючи суттєвий результат операції.

23.9 Іноді, в рамках операції продажу, підприємство надає своєму клієнтові нагороду за лояльність, якою клієнт може скористатися у майбутньому для отримання товарів безкоштовно або зі знижкою. У цьому випадку, згідно з параграфом 23.8, підприємство має обліковувати суми такої кредитної винагороди як компонент первісної операції продажу, який можна ідентифікувати окремо. Справедливу вартість компенсації, отриманої або такої, що підлягає отриманню у зв'язку з первісним продажем, підприємство розподіляє між кредитною винагородою та іншими компонентами продажу. Компенсацію, що розподіляється на кредитну винагороду, слід оцінювати на основі її справедливої вартості, тобто суми, за яку кредитну винагороду можна було б продати окремо.

Продаж товарів

23.10 Дохід від продажу товарів підприємство визнає у разі задоволення всіх таких умов:

а) підприємство передало покупцеві пов'язані з власністю на товар значні ризики і винагороди;

б) за підприємством не залишається ані подальша участь в управлінні у формі, яка зазвичай пов'язана з володінням, ані ефективний контроль за проданими товарами;

в) суму доходу можна достовірно оцінити;

г) ймовірно, що до підприємства надійдуть пов'язані з операцією економічні вигоди;

ґ) витрати, які були або будуть понесені у зв'язку з операцією, можна достовірно оцінити.

23.11 Визначення моменту, на який підприємство передає покупцеві суттєві ризики і винагороди щодо володіння, вимагає вивчення обставин операції. У більшості випадків передача ризиків та винагород щодо володіння збігається з передачею юридичного права власності або з передачею у володіння покупцю. Саме так відбувається в більшості випадків роздрібної торгівлі. В інших випадках передача ризиків та винагород щодо володіння відбувається не одночасно з передачею юридичного права власності або з передачею у володіння.

23.12 Якщо у підприємства залишаються значні ризики щодо володіння, то дохід ним не визнається. Прикладами ситуацій, в яких підприємство може зберігати за собою значні ризики та винагороди від володіння, є випадки, коли:

а) у підприємства залишаються зобов'язання щодо незадовільного виконання робіт, яке не охоплюється звичайними гарантійними забезпеченнями;

б) отримання доходу від певного продажу залежить від продажу цих товарів покупцем;

в) відвантажені товари підлягають подальшому монтажу і цей монтаж є суттєвою частиною контракту, який ще не був завершений;

г) покупець має право анулювати придбання з підстав, визначених у контракті на продаж, або без підстав, виключно на власний розсуд покупця, і підприємство не має впевненості щодо ймовірності повернення.

23.13 Якщо підприємство зберігає за собою лише незначний ризик, пов'язаний з володінням, то така операція є продажем, і підприємство визнає дохід. Наприклад, продавець визнає дохід, коли він зберігає за собою право власності на товари виключно для того, щоб забезпечити погашення заборгованості перед ним. Аналогічно, підприємство визнає дохід, коли воно пропонує відшкодування у разі виявлення замовником дефекту продукції або незадоволення замовника з інших причин, і підприємство може достовірно оцінити суму, на яку повертається продукція. У таких випадках, відповідно до Розділу 21 "Резерви та умовні активи і зобов'язання", підприємство визнає резерв на повернення продукції.

Надання послуг

23.14 Якщо результат операції, яка передбачає надання послуг, може бути попередньо розрахований достовірно, то пов'язаний з операцією дохід від звичайної діяльності має визнаватися підприємством, виходячи з етапу завершення операції на кінець звітного періоду(такий метод іноді називають методом поетапного виконання робіт). Результат операції може бути попередньо розрахований достовірно у разі задоволення всіх наведених нижче умов:

а) можна достовірно оцінити суму доходу;

б) існує ймовірність надходження до підприємства пов'язаних з операцією економічних вигід;

в) можна достовірно оцінити ступінь завершення операції на кінець звітного періоду;

г) можна достовірно оцінити видатки, понесені у зв'язку з операцією, та видатки, необхідні для її завершення

Інструкції щодо застосування методу поетапного виконання робіт наводяться у параграфах 23.21 - 23.27.

23.15 Коли послуги надаються шляхом невизначеної кількості дій за визначений період часу, дохід повинен визнаватися підприємством на основі методу рівномірного нарахування за визначений період, крім випадків, коли є свідчення на користь іншого методу, який краще відображає етап завершення. Якщо певна дія є значно суттєвішою порівняно з іншими діями, визнання доходу відкладається до моменту виконання цієї суттєвої дії.

23.16 Якщо результат операції, яка передбачає надання послуг, неможливо оцінити достовірно, то дохід визнається підприємством тільки в обсязі визнаних витрат, що підлягають відшкодуванню.

Будівельні контракти

23.17 Якщо результат будівельного контракту може бути попередньо розрахований достовірно, то пов'язані з контрактом дохід та видатки мають визнаватися підприємством, виходячи з етапу завершення контрактної діяльності на кінець звітного періоду (такий метод часто називають методом поетапного виконання робіт). Для того, щоб попередня оцінка результату була достовірною, необхідно достовірно оцінити етап завершеності, майбутні витрати та рівень погашення дебіторської заборгованості. Інструкції щодо застосування методу поетапного виконання робіт наводяться у параграфах 23.21 - 23.27.

23.18 Вимоги цього розділу, як правило, застосовуються до кожного будівельного контракту окремо. Але, за деяких обставин, для того, щоб відобразити суть контракту або групи контрактів, цей розділ необхідно застосовувати до компонентів одного контракту, які можна окремо ідентифікувати, або до групи контрактів.

23.19 Коли контракт охоплює низку активів, то будівництво кожного активу слід розглядати як окремий будівельний контракт, якщо

а) за кожним активом подано окремі пропозиції;

б) кожний актив був предметом окремих переговорів, а підрядник та замовник можуть прийняти чи відхилити ту частину контракту, яка стосується кожного активу; а також

в) можна визначити витрати та доходи, пов'язані з кожним активом.

23.20 Групу контрактів, незалежно від того, чи укладені вони з одним чи з кількома замовниками, слід розглядати як єдиний будівельний контракт, якщо

а) така група контрактів обговорюється єдиним пакетом;

б) контракти настільки тісно пов'язані між собою, що фактично є частинами єдиного проекту, який має загальний прибуток; а також

в) контракти виконуються паралельно або у безперервній послідовності.

Метод поетапного виконання робіт

23.21 Цей метод використовується для визнання доходу від надання послуг (див.параграфи 23.14 - 23.16) та від будівельних контрактів (див. параграфи 23.17 - 23.20). Підприємство має переглядати та, у разі необхідності, змінювати попередні оцінки доходу та витрат в міру того, як виконується операція з надання послуги або будівельний контакт.

23.22 Етап завершення операції чи контракту підприємство визначає за методом, який найдостовірніше вимірює виконану роботу. З цією метою застосовуються такі методи:

а) визначення частки витрат, понесених при виконанні робіт на певну дату, у попередньо розрахованій загальній сумі витрат за контрактом. Витрати, понесені при виконанні робіт на певну дату, не включають витрат, пов'язаних з майбутньою діяльністю, таких як витрати на матеріали чи попередня оплата;

б) огляд виконаних робіт;

в) завершення фізичної частини робіт за операцією з надання послуги чи за контрактом.

Отримані від замовників проміжні виплати й аванси часто не відображають виконану роботу.

23.23 Такі видатки, як витрати на матеріали чи попередня оплата, які відносяться до майбутньою діяльності, пов'язаної з операцією чи контрактом, підприємство має визнавати активом, якщо існує ймовірність відшкодування цих видатків.

23.24 Видатки, відшкодування яких є неможливим, підприємство відразу визнає як витрати.

23.25 Якщо результат будівельного контракту не може бути достовірно оцінений, то:

а) підприємство має визнавати дохід від звичайної діяльності лише в обсязі понесених за контрактом видатків, які можуть бути відшкодовані, та

б) підприємство має визнавати видатки за контрактом як витрати у тому періоді, в якому вони були понесені.

23.26 Коли існує ймовірність, що загальні видатки за контрактом перевищать загальний дохід за будівельним контрактом, то очікуваний збиток слід відразу визнати як витрату та сформувати резерв на обтяжливий контракт (див. Розділ 21).

23.27 Якщо стягнення суми вже визнаної доходом за контрактом є неможливим, підприємству слід визнавати таку безнадійну заборгованість не коригуванням суми доходу за контрактом, а витратою.

Відсотки, роялті та дивіденди

23.28 Дохід, який виникає в результаті використання іншими підприємствами активів підприємства, що приносять відсотки, роялті та дивіденди, слід визнавати на основі, викладеній у параграфі 23.29, якщо:

а) існує ймовірність, що до підприємства надходитимуть пов'язані з операцією економічні вигоди, та

б) можна достовірно оцінити суму доходу.

23.29 Дохід слід визнавати на такій основі:

а) відсотки повинні визнаватися із застосуванням методу ефективного відсотка, наведеного у параграфах 11.15 - 11.20;

б) роялті повинні визнаватися на основі принципу нарахування згідно із сутністю відповідної угоди;

в) дивіденди повинні визнаватися тоді, коли встановлюється право акціонерів на отримання виплати.

Розкриття інформації

Розкриття загальної інформації про дохід від звичайної діяльності

23.30 Підприємство має розкривати:

а) облікову політику, прийняту для визнання доходу, включаючи методи, які застосовуються для визначення етапу завершення операцій, що передбачають надання послуг;

б) суму кожної суттєвої категорії доходу, визнаного протягом певного періоду, включаючи дохід, отриманий від:

i) продажу товарів;

ii) надання послуг;

iii) відсотків;

iv) роялті;

v) дивідендів;

vi) комісійних;

vii) державних грантів;

viii) будь-яких інших значних видів доходу від звичайної діяльності.

Розкриття інформації про дохід від будівельних контрактів

23.31 Підприємство має розкривати таку інформацію:

а) суму доходу за контрактом, визнаного як дохід від звичайної діяльності за даний період;

б) методи, застосовані для визначення доходу за контрактом, визнаного в даному періоді;

в) методи, застосовані для визначення етапу завершення за вже діючими контрактами.

23.32 Підприємство має відображати:

а) валову заборгованість замовників стосовно роботи за контрактом як актив;

б) валову заборгованість перед замовниками стосовно роботи за контрактом як зобов'язання.